Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 873/20/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів; справи про скасування рішення третейського суду.
Надіслано судом: 23.04.2025. Зареєстровано: 23.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2025.
Дата набрання законної сили: 17.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  873/20/25 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.
		за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., 
		 
		учасники справи:
		представник позивача - Бонтлаб В. В.,
		представник відповідача - Кочуров А. О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ніка-Фенікс"
		 
		на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025
		у складі судді Євсікова О. О.
		 
		у справі № 873/20/25
		за заявою Фермерського господарства "Ніка-Фенікс"
		про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024
		 
		у третейській справі № 36/24
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"
		до Фермерського господарства "Ніка-Фенікс"
		про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки № 254/23/119 від 12.04.2023
		 
		ВСТАНОВИВ
		Обставини справи
		1.          12.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" (далі - ТОВ "Нор-Ест Агро") та Фермерським господарством "Ніка-фенікс" (далі  - ФГ "Ніка-Фенікс") укладено договір поставки № 254/23/119.
		2.          Згідно з п. 9.1 договору поставки всі розбіжності, що виникають у зв`язку з цим договором, вирішуються за допомогою переговорів між сторонами. Застосування заходів досудового врегулювання спору є правом, а не обов`язком сторін і застосовується на власний розсуд кожної з них.
		3.          У п. 9.2 договору поставки сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду №007-2005 від 21.06.2005 року, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua.
		 
		При цьому сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. 
		 
		Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. 
		 
		Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору. 
		4.          У грудні 2024 ТОВ "Нор-Ест Агро" звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовною заявою, у якій просило стягнути з ФГ "Ніка-Фенікс" 66    566,61 грн донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно договору поставки №254/23/119 від 12.04.2023.
		5.          Позивач зазначив, що рішенням третейського суду від 13.08.2024 у справі №30/24 стягнуто з ФГ "Ніка-Фенікс" на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" 470  403,29 грн, в т.ч. 246 665,82 грн заборгованості за поставку товару; 66  538,74 грн пені за період з 01.11.2023 по 23.07.2024, 77 607,86 грн 36% річних за період з 31.10.2023 по 23.07.2024, 15 375,64 грн інфляційних втрат за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, 64 215,21 грн штрафу.
		Відповідач за період з 18.09.2024 по 15.11.2024 перерахував на рахунок позивача 262 040 грн платіжними інструкціями №3613 від 18.09.2024 на суму 246 665 грн та №3664 від 21.10.2024 на суму 15 375 грн.
		Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області від 18.11.2024 відкрив виконавче провадження №76589303 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024, виданого на виконання рішення Третейського суду про стягнення залишку боргу у розмірі 213 468,29 грн.
		Постановою від 28.11.2024 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області закінчив виконавче провадження №76589303, у зв`язку з виконанням Господарством зобов`язань по сплаті боргу за виконавчим документом.
		У період з 18.11.2024 по 28.11.2024 в порядку примусового виконання наказу від приватного виконавця до Товариства надійшли кошти у загальному розмірі 213 468,29 грн, а саме: 15 573,16 грн - 20.11.2014; 197 895,13 грн - 27.11.2024.
		ТОВ "Нор-Ест Агро" зазначає, що згідно з п. 7.2 договору поставки у випадках порушення умов даного договору постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором. За порушення даних умов договору покупець: 
		-сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення; 
		- у випадку прострочення оплати більш як на 5 банківських днів сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов`язання; 
		- сплачує на користь постачальника 36% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
		На підставі п. 7.2 договору поставки позивач нарахував відповідачу пеню та 36% річних за період з 24.07.2024 (наступна дата продовження існування прострочення після попереднього стягнення) по 26.11.2024 (як дата погашення суми основної заборгованості) та інфляційні втрати за період з липня по листопад 2024 року.
		6.          23.12.2024 рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 36/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з ФГ "Ніка-Фенікс" на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" заборгованість у розмірі 66    616,61 грн (30    851,55 грн сума нарахованих 36% річних за період з 24.07.2024 по 26.11.2024, 22    288,16 грн сума нарахованої пені згідно подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення від суми борг за кожен день прострочення за період з 24.07.2024 по 25.11.2024, 13    476,90 грн сума нарахованих інфляційних втрат за період з липня 2024 року по листопад 2024 року). Стягнуто з ФГ "Ніка-Фенікс" на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" 1    460,00 грн витрат пов`язаних з вирішенням спору третейським судом.
		7.          Вказане рішення підписане суддею Третейського суду Оберемком Р. А. та президентом Асоціації українських банків Дубас А. Б., а також скріплене печаткою Асоціації    українських банків.
		 
		Короткий зміст заяви про скасування рішення третейського суду
		8.          У лютому 2025 року ФГ "Ніка-Фенікс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Ніка-Фенікс" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з договором поставки №254/23/119 від 12.04.2023.
		9.          ФГ "Ніка-Фенікс" доводить, що оскаржуване рішення третейського суду прийняте з порушенням встановленого порядку та поза межами третейського застереження, викладеного у договорі поставки №254/43/19 від 12.04.2023, укладеному між ТОВ "Нор-Ест Агро" та ФГ "Ніка-Фенікс".
		10.          Господарство зазначає, що за рішенням третейського суду від 23.12.2024 у справі №36/24 з нього стягнуто на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" донарахований розмір грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з договором поставки №254/23/19 від 12.04.2023 у розмірі 66 566,61 грн. 
		11.          Однак згідно з рішенням третейського суду від 13.08.2024 у справі №30/24 за цим же договором поставки з ФГ "Ніка-Фенікс" стягнуто на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" 470 403,29 грн, в т.ч. 246 665,82 грн заборгованості за поставку товару; 66 538,74 грн пені за період з 01.11.2023 по 23.07.2024, 77  607,88 грн 36% річних за період з 31.10.2023 по 23.07.2024, 15 375,64 грн інфляційних втрат за період з листопада 2023 року по червень 2024 року, 64215,21 грн штрафу.
		12.          На думку ФГ "Ніка-Фенікс", подаючи перший позов (третейська справа № 30/24), ТОВ "Нор-Ест Агро" вже визначило суму санкцій та штрафів для ФГ "Ніка-Фенікс", а відповідач визнав таку суму боргу та сплатив суму заборгованості, в тому числі під час примусового виконання виконавчого документа на підставі рішення третейського суду. Таким чином  відповідач вважає, що його вже належним чином покарано за несвоєчасне здійснення оплати поставленого товару. Покладення на відповідача додатково донарахованих сум річних, пені, інфляційних втрат є надмірним тягарем для нього і виходить за межі третейського застереження. 
		13.          ФГ "Ніка-Фенікс" стверджує, що у третейському застереженні не міститься умов щодо    можливості донарахування штрафних санкцій у разі несвоєчасного виконання зобов`язання та стягнення їх через звернення до третейського суду. Стягнення двічі з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені суперечить ст. 61 Конституції України, ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
		14.          ТОВ "Нор-Ест Агро" подало до суду першої інстанції відзив на заяву відповідача, в якій заперечило проти вимог ФГ "Ніка-Фенікс", стверджуючи про безпідставність та необґрунтованість заяви про скасування рішення третейського суду. 
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		15.          13.02.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №873/20/25 (повний текст ухвали складений 14.02.2025.) заяву Фермерського господарства "Ніка-Фенікс" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24 залишено без задоволення. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24 залишено без змін.
		16.          Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення Третейського суду не встановлені та не підтвердження доводів заяви відповідача.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ 
		А. Доводи апеляційної скарги
		17.          02.03.2024 (через підсистему "Електронний Суд") ФГ "Ніка-Фенікс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №  873/20/25 та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24.
		18.          За доводом скаржника, суд першої інстанції не врахував, що третейським судом           не було надано належної уваги порушенню позивачем ТОВ "НОР-Ест агро" доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). При цьому вказує, що позивач подаючи перший позов вже визначив суму санкцій та штрафів для відповідача, а відповідач їх визнав та сплатив, отже відповідача належним чином покарано за несвоєчасне здійснення оплати поставленого товару. Однак, суд першої інстанції не врахував, що третейський суд покладенням на відповідача донарахованих сум допустив покладення надмірного тягаря для відповідача, і вийшов за межі третейського застереження. На думку скаржника, суд першої інстанції  не звернув уваги, що в такому третейському застереженні не міститься умов та можливості донарахування штрафних санкцій у разі несвоєчасного виконання зобов`язання та стягнення їх через звернення до третейського          суду.
		19.          Скаржник також посилається на неврахування судом висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 щодо застосування статті 625 ЦК України та неврахування того, що стягнення третейським судом двічі з учасника господарських відносин штрафу та пені суперечить ст. 61 Конституції України та ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки і тому, що третейським судом не враховано, що порушення виконання зобов`язання за договором поставки не завдало збитків іншим учасника господарських відносин. 
		20.          Крім того, скаржник зазначає про порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 351 ГПК України в частині визначення дати набрання законної сили оскаржуваної ухвали, оскільки суд в підсистемі Електронного суду формував довідку про дату набрання законної сили цієї ухвали, в якій зазначив, що вона набрала законної сили 13.02.2025.
		 
		Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
		21.          17.03.2025 до Суду від ТОВ "Нор-Ест Агро" надійшов відзив з проханням залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції від 13.02.2025 та рішення третейського суду - без змін.  
		22.          Позивач вказує, що відповідач був належним чином обізнаний, що не лише питання про стягнення боргу, а й всі вимоги, які виникають при виконанні договору поставки підлягають розгляду третейським судом, а підстави для скасування рішення третейського суду відсутні. Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною, проявом надмірного формалізму та правового пуризму. 
		23.          Також, у відзиві ТОВ "Нор-Ест Агро" повідомляє про те, що у майбутньому понесе витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із розглядом цієї апеляційної скарги.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ           
		А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції 
		24.          Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
		25.          Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
		26.          Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		27.          Отже Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
		28.          Частиною третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
		29.          Відповідно до статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
		1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
		2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
		3) третейську угоду визнано судом недійсною;
		4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
		5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		30.          Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
		31.          Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
		32.          Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		33.          Виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
		34.          Колегія суддів також звертає увагу на те, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди". Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 876/32/20. 
		35.          Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
		36.          У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
		37.          Відповідно до ч. 1, 4-6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
		38.          Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.08.2018 у справі №  906/493/16 дійшла висновку про те, що господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.
		39.          Суд також зазначає, що предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/8961/17 та від 30.09.2020 у справі № 873/64/20, від 25.06.2024 у справі № 873/54/24.
		40.          Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, пунктом 9.2 договору поставки сторони домовилися про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків відповідно до його Регламенту.
		41.          Доказів розірвання третейської угоди у передбачений договором чи законом спосіб або визнання її недійсною сторонами суду не надано. Відтак сторони у цій справі уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорі поставки та погодили передачу будь-якого спору, що виникне на підставі цього договору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, а третейська угода є чинною та дійсною. 
		42.          Предметом розгляду у третейській справі № 36/24 була позовна вимога ТОВ "Нор-Ест Агро" про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання згідно з договором поставки, а саме: пені за період з 24.07.2024 по 25.11.2024, 36% річних за період з 24.07.2024 по 26.11.2024, інфляційних втрат за період з липня 2024 року по листопад 2024. Водночас підстави та порядок нарахування заявлених позивачем сум передбачені положеннями п. 7.2. договору поставки. 
		43.          Таким чином, з огляду на укладення третейської угоди, де сторони договору поставки самостійно визначили підвідомчість третейському суду спору у тому числі щодо стягнення наведених вище сум, рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі №36/24 прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, і цим рішенням не вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Відтак Верховний Суд визнає безпідставними доводи апеляційної скарги, що рішенням третейського суду в третейській справі № 36/24 вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. 
		44.          Твердження скаржника про подвійне стягнення з нього штрафу та пені є безпідставним, оскільки заявлені позивачем до стягнення суми у третейській справі № 30/24 та третейській справі № 36/24 нараховані ним за різні періоди порушення договірних зобов`язань. 
		45.          Посилання скаржника на процесуальне порушення судом першої інстанції щодо визначення дати набрання законної сили ухвали від 13.02.2025, колегія суддів відхиляє, оскільки порядок набрання законної сили судового рішення визначається процесуальним законом (ч. 4, 5 ст. 351 ГПК України), а не довідками. 
		46.          З огляду на викладене вище та враховуючи положення статті 350 ГПК України, суд встановив, що справа, у якій прийнято рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24, була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді, наявні обставини справи не містять.
		47.          Отже Верховний Суд погоджується із висновками Північного апеляційного господарського суду про недоведеність ФГ "Ніка-Фенікс" наявності підстав, передбачених ст. 350 ГПК України, для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 23.12.2024 у третейській справі № 36/24, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують законних висновків суду першої інстанції. 
		48.          Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть різнитися залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 указаної Конвенції, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). 
		49.          Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції.
		 
		Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		50.          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		51.          Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
		52.          Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ФГ "Ніка-Фенікс" підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 - залишенню без змін.
		 
		В. Розподіл судових витрат
		53.          У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 253, 269, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Ніка-Фенікс" залишити без задоволення. 
		2.          Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі № 873/20/25 залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 В. Пєсков
		 
		Судді                                                                                                    С. Жуков
		 
		                                                                                                    К. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...