Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/15051/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 24.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2025.

Номер судового провадження: 2/202/1713/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/15051/24
		Провадження № 2/202/1713/2025
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		23 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого - судді Мачуського О.М.
		за участю секретаря судового засідання  Карасьової Г.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		25 грудня 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом.
		В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачів  ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина  квартира АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_4 є її доньки ОСОБА_3 , яка є відповідачем у справі та мати позивачів ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємці ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не оформлювали своїх спадкових справ. Позивачі разом з матір`ю та бабусею зареєстровані та мешкали за однією адресою, тому фактично прийняли спадщину. Позивачі звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримали відмову у вчиненні такої нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів. Водночас, дані документи перебувають у відповідача, яка не віддає їх позивачам для можливості оформлення своїх спадкових прав. 
		Враховуючи наведене, позивачі вимушені звернутись до суду з даним позовом в якому просять: визнати за ними в порядку спадкування після смерті бабусі ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 , право власності на частку квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивачів судові витрати.
		Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху і надано позивачам строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
		31 січня 2025 року представник позивачів  адвокат Кадникова Л.Г. подала заяву про долучення звіту про оцінку вартості спірного нерухомого майна. Також просила надати позивачам відстрочення по сплаті судового збору. 
		Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. 03 лютого 2025 року відстрочено позивачам сплату судового збору за звернення до суду із позовною заявою, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справу в порядку загального позовного провадження.
		Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.
		Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2025 року задоволено клопотання представника позивачів та витребувано у Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), належним чином завірену копію спадкової справи № 380/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
		Позивачі та їх представник в судове засідання не з`явились, натомість представник позивачів  адвокат Кадникова Л.Г. подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивачів, позовні вимоги підтримує в позовні обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
		Відповідач у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
		У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла бабуся позивачів  ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04 січня 2011 року Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис про смерть № 10, складний 04.11.2011 року.
		Після смерті ОСОБА_4 , залишилось спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 .
		Відповідно до листа Комунального підприємства «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради «Про надання інформації» вих. № 8355 від 15.07.2024 року, дане майно належить ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 15.01.1998 року державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 3-376. Право власності зареєстровано КП «ДМБТІ» ДМР про що в реєстрову книгу №390п зроблено відповідний запис за №1-2.
		Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її діти  відповідач у справі ОСОБА_3 та мати позивачів ОСОБА_5 .
		Згідно з Довідкою, виданою 13.06.2008 року КЖЕП № 26, ОСОБА_6 , 1942 р.н. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , й має склад сім`ї: ОСОБА_5 , 1972 р.н.; ОСОБА_2 , 1994 р.н., ОСОБА_1 , 2000 р.н.
		ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачів  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.02.2021 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис про смерть №1449, складений 02.12.2020 року.
		Відповідно до листа Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 02.07.2024 року № 14/5-8919, за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 22.01.1998 року по теперішній час. Склад зареєстрованих осіб на день смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) становить 2 особи  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована з 22.01.1998 року по теперішній час), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (зареєстрована з 15.06.2000 року по теперішній час).
		Судом досліджена належним чином завірена копія спадкової справи № 380/24, відкритої після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановлено, що її відкрито24.06.2024 року Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою на підставі заяви позивача ОСОБА_2 .
		Постановою державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонської Т.О. від 03.12.2024 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтво про право власності на частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки нотаріусу не надано, що посвідчують право власності померлої ОСОБА_5 на дане нерухоме майно.
		Інших заяв про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва на спадщину спадкова справа не містить.
		Відповідно до ст. 1216 Цивільного процесуального кодексу України, в редакції чинній як на момент смерті ОСОБА_4 так і на момент смерті ОСОБА_5 (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). 
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
		Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. 
		Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1ст. 1220 ЦК України). 
		Згідно вимог ч. 1 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
		Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
		Частиною 1 ст. 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз`яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
		Як встановлено судом, спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є її доньки ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
		Частки кожногоспадкоємця успадщині єрівними,якщо спадкодавецьу заповітісам нерозподілив спадщинуміж ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ст. 1278 ЦК України).
		При цьому, донька ОСОБА_8 на момент смерті її матері - ОСОБА_4 , була зареєстрована та постійно проживала разом з матір`ю, за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Відомості про відмову ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_3 від прийняття спадщини, після смерті їх матері ОСОБА_4 , матеріали справи не містять. 
		Отже, ОСОБА_5 є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 на 1/2 частку спадкового майна, що складається з квартири АДРЕСА_1 .
		Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
		Спадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України).
		Спадщина, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , не перейшла до держави, не визнана відумерлою, право власності спадкодавця не припинено, а ОСОБА_5 прийняла свою частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 і є спадкоємицею за законом.
		Однак, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя не отримувала свідоцтва про право на спадщину - 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , й не здійснила реєстрацію права власності на дане майно.
		Судом встановлено, що єдиними спадкоємцями ОСОБА_5 є її доньки  позивачі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті матері, оскільки проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявили про відмову від неї.
		При цьому, на даний час продовжує існувати, зазначена нотаріусом, причина відмови позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме відсутність у останніх правовстановлюючих документів на спадкове майно  1/2 частку квартири АДРЕСА_1 (попередня назва  Дніпропетровськ).
		Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно обґрунтується тим, що спадкодавець ОСОБА_5 отримала дане майно у спадок від своєї матері ОСОБА_4 , та за життя, не оформила своїх прав, шляхом держаної реєстрації у встановленому чинним законодавством порядку.
		У позивачів відсутні умови для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця. 
		При цьому, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою. 
		Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
		Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
		За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		Відповідно до пункту 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право особи на доступ до суду, зокрема, включає в себе право на розгляд справи судом із «повною юрисдикцією», тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо оцінки доказів, встановлення обставин, належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28 червня 1990 року у справі "Обермейєр проти Австрії" ; п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі "Гранд Стівенс проти Італії").
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
		Враховуючи наведене, ефективним способом захисту порушених прав позивачів є визнання за ними права власності на 1/2 частку № 47 в будинку АДРЕСА_3 , по 1/4 частці за кожною, в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно дост.133ЦПК Українисудові витратискладаються зсудового зборута витрат,пов`язаних зрозглядом справи.До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать,зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
		Статтею 137ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		23 грудня 2024 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та адвокатом Кадниковою Т.Г. укладено Договір про надання правничої допомоги від 23.12.2024 року.
		Обсяг виконаних робіт визначений у Акті приймання-передачі наданих послуг від 25.12.2024 року та розрахунку вартості послуг адвоката, згідно з яким, позивачам надано правову допомогу на суму 9084 гривень. 
		Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (Постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
		Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
		Також зазвернення досуду зданою позовноюзаявою, позивачамибули понесенівитрати зоплати судовогозбору врозмірі 5449,20 гривень.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України)
		Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 5499,20 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9084 гривень, в рівних частках кожній.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 48, 49, 51, 76- 89, 102, 209, 210, 247, 258-259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
		Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судові витратиз оплатисудового зборув розмірі2724,60гривеньта витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4542,00 гривень.
		Стягнути з ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судові витратиз оплатисудового зборув розмірі2724,60гривеньта витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4542,00 гривень.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд  якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                    О.М. Мачуський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...