Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 539/1654/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 24.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/539/192/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025170570000099

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 539/1654/25
		Провадження № 1-кп/539/192/2025
		 ВИРОК
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 квітня 2025 року місто Лубни
		Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
		Головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
		при секретарі судового засідання Бас В.Г., 
		за участі:
		прокурора Кольчевського О.О.(частково в режимі відеоконференції),
		обвинуваченого ОСОБА_1 (частково в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 лютого 2025 року за № 12025170570000099,
		за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Піски Лубенського району Полтавської області, українця, громадянина України, кулеметника 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 4 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , не одруженого, такого, що не має утриманців, із середньою-спеціальною освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		04 грудня 2017 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за частиною третьою статті 15, частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки. 18 вересня 2018 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області скасовано звільнення від відбування покарання за вироком від 04 грудня 2017 року;
		28 січня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. 18 березня 2022 року звільнений із місця позбавлення волі у зв`язку із відбуттям покарання;
		17 жовтня 2022 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за частиною четвертою статті 185, статею 395, частиною першою статті 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
		26 грудня 2022 року Рівненським районним судом Рівненської області за частиною четвертою статті 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць. На підставі статті 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначеного за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 жовтня 2022 року. Остаточно засуджений до 5 років 1 місяця позбавлення волі. 
		06 вересня 2024 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова умовно-достроково звільнений з невідбутим терміном 3 роки 1 місяць 8 днів,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, -
		 УСТАНОВИВ:
		І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
		Перший епізод: Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №311 від 14 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 або обвинувачений) зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду кулеметника 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 4 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до приписів статей 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_1 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації.
		З аналізу статей 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548- XIV (зі змінами), статей 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, вбачається, що солдат ОСОБА_1 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
		24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався указами Президента України, зокрема Указом № 26/2025 від 14 січня 2025 року, строком на 90 діб.
		29 січня 2025 року приблизно о 08 годині, ОСОБА_1 , знаходився з дозволу власника ОСОБА_2 (потерпілий) у будинку за адресою: АДРЕСА_2 в, де помітив у приміщенні веранди мотокосу «Grunhelm» та електропилу Makita, які вирішив викрасти.
		У подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, викрав мотокосу «Grunhelm», вартість якої згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/4614-ТВ, - 3343,20 гри, та електропилу Makita, вартість якої згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/4614-ТВ,- 6180,00 гри.
		Після цього, ОСОБА_1 разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 9523,20 гривень.
		Другий епізод: 17 лютого 2025 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , проходячи поряд із залізничними коліями, що розташовані неподалік станції «Автовокзал» по проспекту Володимирському в місті Лубни Полтавської області, побачив раніше незнайому йому жінку похилого віку, яка йшла попереду та тримала в руках жіночу сумочку. Коли ОСОБА_1 підійшов ближче до вище вказаної жінки, в останнього виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме жіночої сумочки, що належить ОСОБА_3 (потерпілій).
		У подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, підбіг до ОСОБА_3 та відкрито заволодів належною їй жіночою сумочкою коричневого кольору (згідно з висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/5049-ТВ коштує 480,00 гривень), в якій знаходився мобільний телефон марки «Samsung galaxy al 2 32 gb» imei 1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 , який згідно з висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-25/4250-ТВ коштує 2400,00 гривень, гаманець червоного кольору, в якому знаходилися грошові кошти різними купюрами на загальну суму 1100, гри., пенсійне посвідченням на ім`я ОСОБА_3 , вирвавши жіночу сумочку з рук потерпілої.
		Після цього, ОСОБА_1 разом з викраденим майном залишив місце вчинення злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3 тисячі 980 гривень.
		ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
		Дії ОСОБА_1 кваліфіковані: 
		Перший епізод - за частиною четвертою статті 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		Другий епізод  за частиною четвертою статті 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
		ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1  повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, та пояснив, що вчинив таємне викрадення майна у потерпілого ОСОБА_2 після розпивання з ним спиртних напоїв, після того, як потерпілий заснув. Викрадене майно продав за 400,00 грн та 500,00 грн. 
		Щодо відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_3 обвинувачений повідомив, що вчинив його у стані алкогольного сп`яніння, не розуміючи навіщо. Про вчинене шкодує, шкоду батьки відшкодували та вибачається перед потерпілими. Просив застосувати до нього статтю 69 КК України щодо призначення покарання нижче найнижчої межі, встановленої санкцією частини четвертої статті 185 та частини четвертої статті 186 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_1  вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.
		Відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України) суд за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений на вказане вище погодився.
		Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого та дослідив дані, які характеризують її особу.
		Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_1 в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України, під час призначення покарання врахувати особу обвинуваченого, визнання вини, каяття, та призначити покарання: за частиною четвертою статті 185 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років; за частиною четвертою статті 186 КК України  у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. 
		На підставі частини першої статті 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням. Крім того, приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць та 8 днів частковим складанням призначеного покарання. Таким чином, прокурор просив призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць. Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити в силі.
		Потерпілі особи  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - у судове засідання не з`явилися, надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
		Таким чином, суд дійшов переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред`явлених йому кримінальних правопорушень.
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази, надані стороною обвинувачення, в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого про визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю вказаного кримінального правопорушення, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному, послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 .
		Суд також дійшов висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб дійти висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.
		Суд вважає, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , мало місце, ці діяння містять склад кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України, і обвинувачений винний у вчиненні цих правопорушень та підлягає покаранню за вчинені ним кримінальні правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		Так, вина обвинуваченого ОСОБА_1  полягає в тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а також здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, а тому суд такі його дії кваліфікує за частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України відповідно.
		ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
		Відповідно до змісту статей 50 та 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, під час призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		Вчинені кримінальні правопорушення за частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України відповідно до статті 12 КК України належать до тяжких злочинів.
		До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень, а також вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп`яніння.
		Згідно з характеристикою старости Засульського старостинського округу Лубенського району Полтавської області від 21 лютого 2025 року обвинувачений за період проживання у селі Піски Лубенського району Полтавської області сусідами та односельцями характеризується посередньо, скарг на нього не надходило.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24 листопада 2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 7 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , а наказом від 04 грудня 2024 року №366 - визнано таким, що самовільно залишив частину.
		Зі змісту службової характеристики ОСОБА_1 вбачається, що за час проходження служби у Збройних Силах України зарекомендував себе негативно та займаній посаді не відповідає.
		Медична характеристика на ОСОБА_1 містить відомості про те, що він практично здоровий.
		Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на особу винного, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, а також з урахуванням усіх викладених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме:
		за частиною четвертою статті 185 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
		за частиною четвертою статті 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		На підставі частини першої статті 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання (позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років) більш суворим (позбавлення полі строком на 7 (сім) років), тобто покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		Крім того, ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 29 серпня 2024 року у справі № 638/15825/24, серед іншого, звільнено ОСОБА_1 умовно-достроково від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2020 року на невідбуту частину 3 роки 1 місяць 8 днів для проходження військової служби за контрактом.
		Встановлено до засудженого ОСОБА_1 адміністративний нагляд строком на 1 рік з встановленням наступних обмежень:
		- заборони перебування поза межами місця дислокації військової частини, з якою укладено контракт та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром;
		- заборони виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі дислокації військової частини та місця перебування, визначеного безпосереднім командиром, без дозволу командира військової частини, з яким укладено контракт (далі  ухвала слідчого судді).
		Проте, як було зазначено вище, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 04 грудня 2024 року №366 ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив частину.
		З урахуванням вимог частини третьої статті 81-1, частин першої та п`ятої статті 71 КК України суд до остаточного покарання  у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, - за частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України - частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2020 року у справі №569/14580/22 у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць 8 днів, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
		Правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання, тобто на підставі статті 69 КК України, як просить ОСОБА_1 , за частиною четвертою статті 186 КК України, враховуючи зазначені вище конкретні обставини у їх сукупності та дані про особу винного, суд не знаходить. Так описані вище дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, дають лише підстави для призначення покарання у мінімальних його межах, передбачених санкцією відповідної статті, у виді позбавлення волі, а не застосування статті 69 КК України, з урахуванням наявності у обвинуваченого судимості за злочин проти власності, що не знята і не погашена, останній не зробив належних висновків і знову вчинив тяжкі злочини.
		На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових злочинів, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи». 
		V. ІНШІ РІШЕННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕНІ ВИРОКУ
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Витрати на проведення судової товарознавчої експертизи становлять: 1591 гривень 80 копійок (висновок №СЕ-19/1 17-25/4250-ТВ від 21 лютого 2025 року), 1591 гривень 80 копійок (висновок №СЕ-19/117-25/5049-ТВ від 05 березня 2025 року), 2387 гривень 70 копійок (висновок №СЕ-19/117-25/4614-ТВ від 26 лютого 2025 року). Загальна сума витрат складає 5 571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривна 30 (тридцять) копійок.
		Відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, а саме:
		Мотокосу «Grunhelm» та електропилу Makita, які зберігаються у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, - повернути власнику  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
		Жіночу сумку бурштинового кольору, мобільний телефон «Samsung galaxy a l2 32 gb» imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , коробку з-під мобільного телефону «Samsung galaxy а12 32 gb»,  повернути власниці  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
		Куртку темно-сірого кольору спортивного типу, штани спортивні темного кольору, які зберігаються у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, - залишити на зберіганні у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
		Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2025 року у справі № 539/920/25 до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 59 днів в межах строку досудового розслідування. Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 квітня 2025 року у цій справі продовжено запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 червня 2025 року включно без визначення застави.
		Таким чином, запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Підстави для вирішення судом інших питань, передбачених статтею статею 368 КПК України, відсутні.
		На підставі наведеного, керуючись статтями 50, 65, 67, 349, 368-371, 373-374, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд - 
		 УХВАЛИВ:
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України та призначити йому покарання:
		за частиною четвертою статті 185 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
		за частиною четвертою статті 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		На підставі частини першої статті 70 КК України визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 185 та частиною четвертою статті 186 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання (позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років) більш суворим (позбавлення волі на строк 7 (сім) років), тобто покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
		З урахуванням вимог частини третьої статті 81-1, частин першої та п`ятої статті 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 26 грудня 2020 року у справі №569/14580/22 строком 3 роки 1 місяць 8 днів.
		Остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
		На підставі частини п`ятої статті 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк його попереднього ув`язнення з 25 лютого 2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази у кримінальному провадженні:
		мотокосу «Grunhelm» та електропилу Makita, які зберігаються у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, - повернути власнику  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
		жіночу сумку бурштинового кольору, мобільний телефон «Samsung galaxy a l2 32 gb» imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 , коробку з-під мобільного телефону «Samsung galaxy а12 32 gb»,  повернути власниці  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
		куртку темно-сірого кольору спортивного типу, штани спортивні темного кольору - залишити на зберіганні у камері речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області.
		Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 5 571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривна 30 (тридцять) копійок процесуальних витрат за проведення експертиз. 
		Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. 
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку видати негайно після його проголошення учасникам судового провадження.
		 
		Суддя Лубенського міськрайонного суду
		Полтавської області Л.В.Рудалєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...