Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/309/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 24.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2025.
Дата набрання законної сили: 15.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  920/309/23 
		 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
		 
		секретар судового засідання - Письменна О. М.,
		 
		за участю представників:
		Сумської обласної ради - Кулинич Л. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),
		Буринської міської ради - Маринушкіна А. Г. (адвоката), Ткаченко С. М. (самопредставництво), Ігнатенка Є. В. (самопредставництво), 
		Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп"- не з`явилися, 
		Буринського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Буринський Агролісгосп" - не з`явилися, 
		державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича - Цуканова В. В. (адвоката), 
		прокуратури - Савицької О. В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Буринської міської ради
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (колегія суддів: Сибіга О. М. - головуючий, Станік С. Р., Козир Т. П.) та рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 (суддя Резніченко О. Ю.) у справі 
		за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сумської обласної ради
		 
		до Буринської міської ради,
		 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп", 2) Буринського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Буринський Агролісгосп",
		 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Буринської міської ради Жахалова Євгена Геннадійовича,
		 
		про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Керівник Конотопської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до Буринської міської ради про повернення Сумській обласній раді земельних ділянок лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156 та про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156.
		 
		1.2. Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні Буринського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Буринський Агролісгосп" (далі - ДП "Буринський Агролісгосп"), належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Як зазначав Прокурор, розпорядження землями, які знаходяться у спільній власності, належить до повноважень Сумської обласної ради. За інформацією Прокурора, Сумська обласна рада жодних рішень з приводу погоджень щодо зміни меж чи вибуття земельних ділянок, переданих згідно з рішенням у постійне користування ДП "Буринський Агролісгосп", не приймала. Відтак, за твердженням Прокурора, реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156 як об`єктів права комунальної власності відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, статті 8 Земельного кодексу України, пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій".
		 
		2. Короткий зміст судових рішень
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.06.2024, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №   920/309/23, позов Прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної ради задоволено повністю.
		 
		Вирішено повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064 (номер відомостей про речове право: 46573931).
		 
		Вирішено повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222 (номер відомостей про речове право: 46074242).
		 
		Вирішено повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрацію права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180 (номер відомостей про речове право: 46073650).
		 
		Вирішено повернути Сумській обласній раді земельну ділянку лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156 (номер відомостей про речове право: 46074043).
		 
		Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156.
		 
		Вирішено стягнути з Буринської міської ради на користь Сумської обласної прокуратури 21   472,00 грн витрат зі сплати судового збору, а також з Буринської міської ради на користь Конотопського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Конотопський лісгосп" 31   067,40 грн судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.
		 
		2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки Буринської міської ради проведена безпідставно, з порушенням положень статті 8 Земельного кодексу України, пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій". 
		 
		Суд першої інстанції також виснував, що позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Відтак суд першої інстанції зазначив, що оскільки до складу земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 увійшли землі, які перебувають у постійному користуванні ДП "Буринський Агролісгосп" та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, то скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на них є ефективним способом захисту прав та законних інтересів обласної ради.
		 
		Суд першої інстанції, посилаючись на частину 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", зазначив, що скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки. Враховуючи обґрунтованість вимоги Прокурора про повернення спірних земельних ділянок позивачу шляхом скасування державної реєстрації права власності відповідача, суд першої інстанції зазначив і про обґрунтованість вимоги Прокурора про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірних земельних ділянок.
		 
		2.3. Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
		 
		3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
		 
		3.1. Буринська міська рада, не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №   920/309/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної ради до Буринської міської ради про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації у повному обсязі. 
		 
		3.2. Буринська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Обґрунтовуючи підстави, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Буринська міська рада зазначає про неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права та посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №   922/2060/20, від 10.07.2024 у справі № 243/2163/22, від 21.06.2023 у справі №   916/3920/21 (щодо повноважень органів місцевого самоврядування під час розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності).
		 
		Буринська міська рада зазначає, що позовні вимоги, заявлені Прокурором, свідчать про обрання Прокурором неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові. При цьому скаржник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 02.07.2019 у справі №   48/340, від 28.01.2020 у справі № 50/311-6, від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16, від 13.07.2022 у справі №   199/8324/19, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (щодо способу захисту порушеного права); від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі №   200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (щодо необхідності пред`явлення вимоги про витребування майна у разі реєстрації цього майна за іншою особою).
		 
		Буринська міська рада також посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно кваліфікували правовий режим земельних ділянок, наданих у постійне користування ДП "Буринський Агролісгосп". На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не врахували того, що ДП "Буринський Агролісгосп" не є державним підприємством, а є підприємством, заснованим на комунальній формі власності. Відтак, за твердженням Буринської міської ради, підприємство не належить до переліку державних лісогосподарських підприємств, за якими згідно з пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України можуть зберігатися земельні ділянки на праві державної власності. При цьому скаржник посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №   910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №   917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №   917/2101/17, від 18.03.2020 у справі №   129/1033/13-ц (щодо стандартів доказування).
		 
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Буринська міська рада посилається на те, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду. Скаржник також зазначає, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		3.3. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №   920/309/23 залишити без змін, а касаційну скаргу Буринської міської ради - без задоволення. Прокурор зазначає, що він обрав належний спосіб захисту, оскільки в цій справі суди встановили часткове накладення спірних земельних ділянок, тому повернення цих земельних ділянок Сумській обласній раді відновить порушені права позивача.  
		 
		3.4. Сумська обласна рада у відзиві на касаційну скаргу просить рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №   920/309/23 залишити без змін, а касаційну скаргу Буринської міської ради - без задоволення. Сумська обласна рада зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки, на думку позивача, скаржник посилається на нерелевантні висновки Верховного Суду.  
		 
		3.5. Державний реєстратор Буринської міської ради Жахалов Євген Геннадійович направив до Верховного Суду 15.04.2025 додаткові пояснення у справі №   920/309/23, в яких зазначає про обґрунтованість доводів касаційної скарги Буринської міської ради.
		 
		4. Обставини справи, встановлені судами 
		 
		4.1. Господарський суд першої інстанції зазначив, що Конотопська окружна прокуратура під час вивчення додержання вимог земельного законодавства встановила порушення інтересів держави щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення Буринською міською радою. На думку Прокурора, Буринська міська рада незаконно зареєструвала право власності місцевої територіальної громади на 4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, до складу яких увійшли земельні ділянки лісогосподарського призначення об`єднаної територіальної громади Сумської області, які перебувають у постійному користуванні ДП "Буринський Агролісгосп".
		 
		4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Буринської міської ради Жахаловим Є.   Г. на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексними номерами: 63311476 від 08.02.2022, 62751450 від 05.01.2022, 62750677 від 05.01.2022, 62751205 від 05.01.2022 за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064 площею 24,046 га; 5920984100:03:001:0222 площею 134,1826 га; 5920985400:03:004:0180 площею 43,438 га; 5920985400:06:001:0156 площею 75,0428 га.
		 
		4.3. Згідно з довідкою спеціаліста-геодезиста Конотопського міськрайонного виробничого підрозділу Сумської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 10.03.2023:
		 
		- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920988800:06:003:0064 площею 24,046 га частково накладаються на координати лісонасаджень ДП "Буринський Агролісгосп", квартал 78, виділ 4-6 (Черепівська сільська рада); площа накладення - 22,3802 га;
		 
		- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920984100:03:001:0222 площею 134,1826 га частково накладаються на координати лісонасаджень ДП "Буринський Агролісгосп", квартал 13, виділ 5-11,13-15 (Клепалівська сільська рада), квартал 15, виділ 39-41 (Пісківська сільська рада - площа накладення 1,0352 га); загальна площа накладення - 124,2047 га;
		 
		- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:03:004:0180 площею 43,438 га частково накладаються на координати лісонасаджень ДП "Буринський Агролісгосп", квартал 14, виділ 1-10 (Пісківська сільська рада); площа накладення - 43,1807 га;
		 
		- координати земельної ділянки з кадастровим номером 5920985400:06:001:0156 площею 75,0428 га частково накладаються на координати лісонасаджень ДП "Буринський Агролісгосп", квартал 15, виділ 7-22 (Пісківська сільська рада); площа накладення - 71,7656 га.
		 
		4.4. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що рішенням Сумської обласної ради від 02.06.2000 "Про створення Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" створено Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство "Сумиоблагроліс" з правом юридичної особи та фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету на лісове господарство. 
		 
		4.5. Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" від 12.07.2000 №   1 створено Буринське агролісництво.
		 
		4.6. Рішенням Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області від 15.08.2000 "Про вилучення та надання земельних ділянок" погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 195,4 га, з яких: сіножатей - 0,5 га, пасовищ - 4,8 га, лісових площ - 187,9 га, із земель запасу сільської ради.
		 
		4.7. Рішенням Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області від 15.08.2000 "Про вилучення та надання земельних ділянок" погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування, площею 264,5 га, з яких: сіножатей - 5,4 га, пасовищ - 6,7 га, лісових площ - 237,2 га, під водою - 2,9 га, із земель запасу сільської ради. 
		 
		4.8. Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області від 19.08.2000 "Про вилучення та надання земельних ділянок" погоджено проект відведення земельних ділянок Буринському агролісництву в постійне користування площею 153,4 га, з яких: сіножатей - 5,2 га, пасовищ - 0,4 га лісових - 1 12,9 га, боліт - 34,9 га, із земель запасу сільської ради.
		 
		4.9. Відповідно до рішення Сумської обласної ради від 19.10.2000 "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб" обласна рада, розглянувши проекти відведення земельних ділянок, ураховуючи згоду землевласників та землекористувачів, сільських, селищних, міських та районних рад, вирішила вилучити та надати у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області дочірнім агролісогоподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" для ведення лісового господарства. 
		 
		4.10. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з додатком до вказаного рішення Буринському агролісництву надано в постійне користування 2293,7 га земель, до складу яких увійшли у тому числі земельні ділянки, надані вказаними сільськими радами.  
		 
		4.11. Наказом Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Сумиоблагроліс" від 28.02.2002 № 19 реорганізовано Дочірнє агролісогосподарське підприємство "Буринське агролісництво" в ДП "Буринський Агролісгосп".
		 
		4.12. Рішенням Буринської міської ради від 16.07.2021 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради" з посиланням на Закони України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", "Про землеустрій" надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності на території Буринської міської ради
		 
		4.13. Буринська міська рада листом від 21.07.2021 № 1868 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гео-Бізнес" та запропонувала розробити відповідну технічну документацію. Відповідно до Технічної документації із землеустрою земельних ділянок під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради, розробленої ТОВ "Гео-Бізнес", об`єктом інвентаризації є 4 земельні ділянки. Згідно із класифікацією видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) цільове призначення земельних ділянок, які підлягають інвентаризації, - 09.01 (для ведення лісового господарства та супутніх з ним послуг). Склад угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) - 0005.01 (вкриті лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю).
		 
		4.14. Місцевий господарський суд зазначив, що Прокурор у позові посилався на те, що, всупереч вимогам статті 29 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій", позивач не приймав рішення про затвердження Технічної документації із землеустрою земельних ділянок під вкритою лісовою (деревинною та чагарниковою) рослинністю комунальної власності на території Буринської міської ради на 4 земельні ділянки площею: 134,1826 га, 75,0428 га, 43,438 га та 24,046 га. Прокурор стверджував, що, незважаючи на це, розпорядженням міського голови від 30.12.2021 № 26-ОД "Про здійснення державної реєстрації земельних ділянок комунальної власності за межами населених пунктів Буринської міської ради" доручено начальнику відділу правового забезпечення апарату виконавчого комітету Буринської міської ради звернутися до суб`єкта державної реєстрації для проведення державної реєстрації права комунальної власності на 13 земельних ділянок, до яких увійшли ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156, що є предметом цього спору. Як зазначив суд першої інстанції, на думку Прокурора, земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 частково накладаються на земельні ділянки лісогосподарського призначення ДП "Буринський Агролісгосп", які були надані йому у постійне користування позивачем на підставі рішення від 19.10.2000.
		 
		4.15. Місцевий господарський суд зазначив, що для вирішення питання щодо наявності (відсутності) перетинання судом була призначена земельно-технічна експертиза. За результатами експертного дослідження було встановлено, що межі земельних ділянок, які є предметом цього спору, частково перетинаються з межами земельних ділянок лісогосподарського призначення ДП "Буринський Агролісгосп". 
		 
		4.16. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для повернення Сумській обласній раді земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права власності та скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156.
		 
		5. Позиція Верховного Суду
		 
		5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
		 
		5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної ради про повернення земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права власності та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156.
		 
		Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що реєстрація земельних ділянок, які є предметом спору, як об`єктів права комунальної власності відповідача суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки земельні ділянки перебувають у постійному користуванні ДП "Буринський Агролісгосп" та належать до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Сумської області, управління якими здійснює Сумська обласна рада.
		 
		5.4. Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 2 та пункту "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
		 
		5.5. Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
		 
		5.6. Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
		 
		5.7. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
		 
		5.8. У справі, що розглядається, Прокурор звернувся до суду з вимогами до Буринської міської ради про повернення Сумській обласній раді земельних ділянок шляхом скасування державної реєстрації права власності, тобто Прокурор звернувся з негаторним позовом, а також просив скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок.
		 
		5.9. Суди попередніх інстанцій установили, що до складу земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064, 5920984100:03:001:0222, 5920985400:03:004:0180, 5920985400:06:001:0156 увійшли землі, які перебувають у постійному користуванні ДП "Буринський Агролісгосп" та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області; спірні земельні ділянки належать до земель лісогосподарського призначення; державним реєстратором Буринської міської ради на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Буринською міською радою зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки. Тому, за висновками судів попередніх інстанцій, скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради на ці земельні ділянки є ефективним способом захисту прав та законних інтересів обласної ради.  
		 
		5.10. Водночас колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		 
		5.11. Отже, негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.
		 
		5.12. Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		 
		5.13. Віндикаційний позов є речовим позовом, який належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
		 
		5.14. Тобто, предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) із чужого незаконного володіння.
		 
		Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.03.2025 у справі № 927/222/24).
		 
		5.15. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави, заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, на яку посилається Буринська міська рада).
		 
		5.16. У постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку статті 387 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту права власності. Подібні висновки також викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц (на яку посилається Буринська міська рада) та постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №   369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі №   368/1158/16-ц, .
		 
		5.17. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		 
		5.18. За змістом частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
		 
		5.19. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №   466/8649/16-ц, на яку посилається Буринська міська рада).
		 
		5.20. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що в разі якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, на які посилається Буринська міська рада).
		 
		5.21. Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.
		 
		Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.
		 
		Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними або що позивач їх не оскаржив (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05.12.2018 у справі №   522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункти 38,39), від 22.01.2020 у справі №   910/1809/18 (пункт 34), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23.11.2021 у справі №   359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168)).
		 
		5.22. Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі №   916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі №   200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), на які посилається Буринська міська рада).
		 
		5.23. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №   488/5027/14-ц (пункт 125), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 146), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (пункт 6.43), від 28.01.2020 у справі № 50/311-6 (пункт 92), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 44), на які посилається Буринська міська рада).
		 
		5.24. Колегія суддів зазначає, що обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі №   200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).
		 
		5.25. У справі, що розглядається, суди установили, що на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державним реєстратором Буринської міської ради зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки за Буринською міською радою. Отже, задоволення вимог Прокурора про повернення Сумській обласній раді земельних ділянок лісогосподарського призначення шляхом скасування державної реєстрації права власності Буринської міської ради та їх обтяжень на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156 та про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 5920988800:06:003:0064; 5920984100:03:001:0222; 5920985400:03:004:0180; 5920985400:06:001:0156, не відновить право володіння позивача на ці земельні ділянки, оскільки рішення суду в цьому випадку не є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірні земельні ділянки, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
		 
		Відтак доводи скаржника про обрання Прокурором неналежного способу захисту прав позивача є обґрунтованими. Отже, аргументи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 16 Цивільного кодексу України підтвердилися та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. 
		 
		5.26. З урахуванням викладеного в задоволенні позову Прокурора слід відмовити через неналежність обраного способу захисту прав Сумської обласної ради. Відтак доводи скаржника про те, що позовні вимоги, заявлені Прокурором, є неефективним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові, є обґрунтованими. 
		 
		5.27. Зважаючи на те, що наведене є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів вважає, що інші доводи касаційної скарги Буринської міської ради не потребують відповіді з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову в задоволенні позову не залежить від інших установлених судом обставин.
		 
		6. Висновки Верховного Суду
		 
		6.1. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		6.2. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		6.3. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		6.4. Оскільки обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №   920/309/23 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовити.
		 
		7. Розподіл судових витрат
		 
		7.1. За змістом частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови касаційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		7.2. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		7.3. У зв`язку з тим, що суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, Суд покладає на Конотопську окружну прокуратуру Сумської області витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 25   766,40 грн, а також зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 34   355,20 грн.
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Буринської міської ради задовольнити. 
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2024 у справі №   920/309/23 скасувати.
		 
		3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради до Буринської міської ради відмовити.
		 
		4. Стягнути з Конотопської окружної прокуратури Сумської області на користь Буринської міської ради 25   766 (двадцять п`ять тисяч сімсот шістдесят шість) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 34   355 (тридцять чотири тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.   
		 
		5. Доручити Господарському суду Сумської області видати накази на виконання цієї постанови.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                             Н. О. Багай
		 
		 
		Судді                                                                                                          Т. Б. Дроботова 
		 
		                                                                                                                                
		                                                                                                                   Ю. Я. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...