Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/548/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 24.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/944/972/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025070000000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/548/25 
		Провадження №1-кп/944/972/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24.04.2025м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		та його захисника ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворів, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000039 від 27.01.2025 про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Лази Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, який не працює, ранішене судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України,
		    в с т а н о в и в:
		09.03.2024 ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
		Відповідно до наказу № 72 від 09.03.2024 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
		Водночас, не бажаючи виконувати обов`язки військової служби, військовослужбовець ОСОБА_4 , за пособництва адвоката Цьоки 1.1, та своєї дружини ОСОБА_6 ухилився від несення обов`язків військової служби за наступних обставин.
		Так, 11.03.2024, ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 звернулася до останнього з проханням у сприянні звільнення свого чоловіка ОСОБА_4 від проходження військової служби.
		В ході розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , знаючи, що у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 наявні двоє спільних неповнолітніх дітей, вказав їй на можливість ухилення її чоловіка ОСОБА_4 від військової служби шляхом надання командуванню військової частини НОМЕР_1 фіктивних документів про наявність у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
		Зокрема, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 виготовити фіктивні документи про народження третьої дитини, що дасть можливість ОСОБА_4 бути звільненим від проходження військової служби у зв`язку з утриманням трьох дітей віком до 18 років, на що остання погодилась. При цьому, ОСОБА_7 , за грошову винагороду, зобов`язався організувати виготовлення фіктивного медичного свідоцтва про народження ОСОБА_6 ще однієї дитини.
		У свою чергу, ОСОБА_6 , під час вказаної розмови, бажаючи посприяти своєму чоловіку в ухиленні від військової служби, погодилася на пропозицію ОСОБА_7 та, на прохання останнього, надала йому свої персональні соціально-біографічні дані з метою подальшої організації ним виготовлення фіктивного медичного свідоцтва про народження у неї третьої дитини.
		З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на пособництво в ухиленні ОСОБА_4 проходження військової служби, ОСОБА_7 у невстановленому досудовим розслідування місці та часі, але не пізніше 19.03.2024, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою підроблення медичного свідоцтва про народження у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 третьої дитини, а також надав такій персональні соціально-біографічні дані ОСОБА_6 .
		У подальшому, вказана невстановлена слідством особа, не пізніше 19.03.2024, на підставі наданих ОСОБА_7 персональних соціально-біографічні даних ОСОБА_6 , виготовила підроблене медичне свідоцтво № 12/6 від 07.03.2024 від імені лікаря ОСОБА_8 , з реквізитами «Хустського пологового будинку», про народження у останньої 05.03.2024 третьої дитини, тобто офіційний документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язку, з метою подальшого їх використання.
		В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.03.2024, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 завідомо підроблене медичне свідоцтво № 12/6 від 07.03.2024 про народження нею 05.03.2024 третьої дитини.
		В подальшому, ОСОБА_7 шляхом надання вказівок та порад, проконсультував ОСОБА_6 , яким чином діяти надалі, щоб на підставі підробленого медичного свідоцтва про народження дитини оформити документацію для подальшого звільнення її чоловіка ОСОБА_4 від проходження військової служби.
		19.03.2024 ОСОБА_6 , діючи за вказівками та порадами ОСОБА_7 , використовуючи надане їй підроблене медичне свідоцтво №12/6 від 07.03.2024 про народження нею 05.03.2024 третьої дитини отримала в Тячівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 від 19.03.2024, яке в подальшому передала ОСОБА_7 .
		22.03.2024 ОСОБА_7 , особисто приїхавши до військової частини НОМЕР_1 , з метою пособництва ОСОБА_4 в ухиленні від військової служби, передав останньому нотаріально завірені копії документів, які слугували підставою для його звільнення, в тому числі свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.2024.
		У свою чергу, солдат ОСОБА_4 03.05.2024, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, звернувся до безпосереднього командира з рапортом, про звільнення його у запас з військової служби, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості, про наявність у нього підстав передбачених пп. «Г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме перебування у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років, до якого, як підтвердження підстав для звільнення з військової служби, додав фіктивне свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , НОМЕР_2 від 19.03.2024, достовірно знаючи при цьому, що його дружина ОСОБА_6 таку дитину не народжувала.
		17.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 141 про виключення солдата ОСОБА_4 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, та направлено для зарахування на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.409 КК України, тобто - ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану.
		Крім цього, ОСОБА_4 , 09.03.2024, наказом №72 зарахований до списків особового складу, на всі види забезпечення та призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», який був призваний на військову службу за мобілізацією.
		11.03.2024, ОСОБА_6 перебуваючи в приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 звернулася до останнього з проханням у сприянні звільнення свого чоловіка ОСОБА_4 від проходження військової служби.
		В ході розмови з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , знаючи, що у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 наявні двоє спільних неповнолітніх дітей, вказав їй можливість ухилення її чоловіка ОСОБА_4 від військової служби шляхом надання командуванню військової частини НОМЕР_1 фіктивних документів про наявність у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років.
		Зокрема, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 виготовити фіктивні документи про народження третьої дитини, що дасть можливість ОСОБА_4 бути звільненим від проходження військової служби у зв`язку з утриманням трьох дітей віком до 18 років, на що остання погодилась. При цьому, ОСОБА_7 , за грошову винагороду, зобов`язався організувати виготовлення фіктивного медичного свідоцтва про народження ОСОБА_6 ще однієї дитини.
		У свою чергу, ОСОБА_6 , під час вказаної розмови, бажаючи посприяти своєму чоловіку в ухиленні від військової служби, погодилася на пропозицію ОСОБА_7 та, на прохання останнього, надала йому свої персональні соціально-біографічні дані з метою подальшої організації ним виготовлення фіктивного медичного свідоцтва про народження у неї третьої дитини.
		З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на пособництво в ухиленні ОСОБА_4 проходження військової служби, ОСОБА_7 , у невстановленому досудовим розслідування місці та часі, але не пізніше 19.03.2024, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою підроблення медичного свідоцтва про народження у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 третьої дитини, а також надав такій персональні соціально-біографічні дані ОСОБА_6 .
		У подальшому, вказана невстановлена слідством особа, не пізніше 19.03.2024, на підставі наданих ОСОБА_7 , персональних соціально-біографічні даних ОСОБА_6 , виготовила підроблене медичне свідоцтво № 12/6 від 07.03.2024 від імені лікаря ОСОБА_8 , з реквізитами «Хустського пологового будинку», про народження у останньої 05.03.2024 третьої дитини, тобто офіційний документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язку, з метою подальшого їх використання.
		В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.03.2024, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 , передав ОСОБА_6 завідомо підроблене медичне свідоцтво № 12/6 від 07.03.2024 про народження нею 05.03.2024 третьої дитини.
		В подальшому, ОСОБА_7 , шляхом надання вказівок та порад, проконсультував ОСОБА_6 , яким чином діяти надалі, щоб на підставі підробленого медичного свідоцтва про народження дитини оформити документацію для подальшого звільнення її чоловіка ОСОБА_4 від проходження військової служби.
		19.03.2024 ОСОБА_6 , діючи за вказівками та порадами ОСОБА_7 , використовуючи надане їй підроблене медичне свідоцтво №12/6 від 07.03.2024 про народження нею 05.03.2024 третьої дитини отримала в Тячівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 від 19.03.2024, яке в подальшому передала ОСОБА_7 .
		22.03.2024 ОСОБА_7 , особисто приїхавши до військової частини НОМЕР_1 , з метою пособництва ОСОБА_4 в ухиленні від військової служби, передав останньому нотаріально завірені копії документів, які слугували підставою для його звільнення, в тому числі свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.2024.
		У свою чергу, солдат ОСОБА_4 03.05.2024, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах особливого періоду, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, звернувся до безпосереднього командира з рапортом, про звільнення його у запас з військової служби, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості, про наявність у нього підстав передбачених пп. «Г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме перебування у нього на утриманні трьох дітей віком до 18 років, до якого, як підтвердження підстав для звільнення з військової служби, додав фіктивне свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , НОМЕР_2 від 19.03.2024, достовірно знаючи при цьому, що його дружина ОСОБА_6 таку дитину не народжувала.
		17.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 141 про виключення солдата ОСОБА_4 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, та направлено для зарахування на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
		Разом з цим, у курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 , солдата ОСОБА_4 , а також його дружини ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.05.2024, окрім умислу на звільнення ОСОБА_4 з військової служби, виник злочинний умисел також на незаконне заволодіння останнім чужим майном (грошовими коштами навчального взводу навчальної батареї навчального самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , які призначалися для виплати грошового забезпечення ОСОБА_4 ) у зв`язку з його звільненням з військової служби.
		Задля цього, 19.03.2024 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , щодо звільнення його з військової служби, та отримання ним виплат, передбачених у зв`язку із звільненням, використовуючи підроблене медичне свідоцтво №12/6 від 07.03.2024 про народження нібито нею 05.03.2024 третьої дитини отримала в Тячівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 від 19.03.2024, яке в подальшому передала ОСОБА_7 , для передачі ним її чоловіку ОСОБА_4 , з метою звільнення останнього, зокрема на підставі нього, з військової служби та отримання ним виплат грошового забезпечення у зв`язку з його звільненням з військової служби.
		03.05.2024, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний із своєю дружиною ОСОБА_6 умисел на отримання неправомірного одержання грошового забезпечення, яке належить до виплати військовослужбовцю у зв`язку із звільненням з військової служби, подав командуванню даної військової частини рапорт, про звільнення його у запас з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 на підставі пп. «Г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей віком до 18 років, до якого, поміж іншого, як підтвердження підстав для звільнення з військової служби, додав фіктивне свідоцтво про народження третьої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_2 від 19.03.2024, достовірно знаючи при цьому, що його дружина ОСОБА_6 таку дитину не народжувала. Вказане фіктивне свідоцтво про народження третьої дитини у Тячівському відділі ДРАЦС отримала дружина ОСОБА_4 .. ОСОБА_6 на підставі поданого нею підробленого медичного свідоцтва про народження нею дитини № 12/6 від 07.03.2024 від імені лікаря ОСОБА_8 , з реквізитами «Хустського пологового будинку».
		17.05.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ № 141 про виключення солдата ОСОБА_4 зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку із чим, у червні 2024 року, йому безпідставно нараховано та виплачено військовою частиною НОМЕР_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 5146 гривень 28 копійок та компенсацію невикористаної відпустки звільненим у розмірі 2058 гривень 51 копійка, на загальну суму 7204 гривень 79 копійок, які ОСОБА_4 використав разом з своєю дружиною ОСОБА_6 на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Також обвинувачений вказав, що шкодує про вчинене та більше подібного не допускатиме. Крім цього зазначає, що завдана кримінальним правопорушенням шкода в розмірі 7204,79 грн, ним відшкодована в повному обсязі. 
		Судом з`ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає. 
		Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані як ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, використання завідомо підробленого документа, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України
		29 січня 2025 року між заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до ст.ст.468,472 КПК України.
		В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.4 ст.409, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини.Згідно з угодою ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні, вчиненому ним за викладених обставин у повному обсязі згідно повідомленої підозри. 
		В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання у межах санкції за скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років; за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК У країни, у виді штрафу розміром 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень; за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, у виді штрафу розміром 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. На підставі ст.ст. 70, 72 КК України шляхом складання покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та штрафу розміром 3050 (три тисячі п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 51 850 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят) гривень, із застосуванням ст.75КК України. 
		Прокурор ОСОБА_3  у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги КПКУкраїни таККУкраїни.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 також просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.5 ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України.
		Захисник ОСОБА_5 у підготовчомусудовому засіданніпідтримав зазначенуугоду провизнання винуватості,просив їїзатвердити,зазначивши,що угодаукладена обвинуваченимдобровільно,у йогоприсутності тавідповідає вимогам,встановленим нормамиКПКУкраїни.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
		Як відомо із змістустатті 314 КПК України,при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
		У відповідності достатті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Положеннямистатті 469 КПК Українивизначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
		Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачене ч.4 ст.409 КК України відноситься до тяжких злочинів, ч.4 ст. 358 КК України до кримінальних проступків, ч.2 ст.190 КК України до нетяжких злочинів.
		Свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень обвинувачений визнав беззастережно.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.
		Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогамКПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, таКК України, а також щодо узгодженої міри призначення покарання, підстав для відмови в її затвердженні не встановлено.
		При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, згідно ст.66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень.
		З огляду на вищенаведене, при перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості, укладену 29 січня 2025 року між заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, яка визначена із врахуванням загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого  ОСОБА_4 , який раніше не судимий, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та обставини, які пом`якшують покарання.
		Як обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, за попередньою змовою групою осіб. 
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого  ОСОБА_4 , здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому узгодженого між сторонами покарання за ч.4 ст.409, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі та штрафу на підставі ст.ст. 70,72 КК України, шляхом складання покарань.
		Водночас суд, беручи до уваги наведене, ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, повністю відшкодував матеріальну завдану кримінальним правопорушенням шкоду, має на утриманні неповнолітніх дітей, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.
		Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
		Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.01.2025 у вигляді домашнього арешту не продовжувався, відтак припинив свою дію.
		Керуючись ст.ст.368-371,374,474-476 КПК України, суд, 
		у х в а л и в:
		затвердити угоду про визнання винуватості від 29 січня 2025 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000039 від 27.01.2025, між заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.4 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч.4ст.409КК України- у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;
		- за ч.4 ст.358 КК України- у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;
		- за ч.2ст.190ККУкраїни - у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.
		На підставі ст.ст. 70, 72 КК України шляхом складання покарань, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та штраф в розмірі 3050 (три тисячі) п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 850 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят) гривень.
		На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити  ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...