Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/131/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 25.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/682/56/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024240000001174

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		                                Справа № 682/131/25
		                        Провадження № 1-кп/682/56/2025 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    24 квітня 2025 року м. Славута 
		Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області кримінальне провадження № 12024240000001174 від 08.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жуків Славутського району Хмельницької області, громадянки України, українки, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, інваліда 2 групи, раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 369-2, ч.3 ст. 332 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		Указом Президента України № 24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб з подальшими продовженнями воєнного стану, діючого по теперішній час відповідно до Указу Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 строком на 90 діб починаючи з 05 год 30 хв 10 листопада 2024 року.
		Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюються в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, - споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Порушенням державного кордону України є перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
		У відповідності до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років, можуть виїздити за межі України при пред`явлені серед іншого такого документу як довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, довідки військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби. 
		Водночас, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі за кордон на період дії воєнного стану, вирішила незаконно збагатитися, отримавши грошові кошти від громадянина України чоловічої статі за організацію перетину державного кордону України. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, створила та забезпечила функціонування протиправної схеми з організації незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, яка полягала у отриманні документів, які надають право чоловікам призовного віку перетинати кордон України, зокрема актів огляду медико-соціальної експертної комісії (далі  МСЕК) про встановлення інвалідності, а також у консультаціях осіб щодо порядку перетину державного кордону України.
		Так, в липні 2024 року, перебуваючи в м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 від невстановленої особи дізнався про те, що ОСОБА_4 може проконсультувати з приводу порядку отримання групи інвалідності. Тому, ОСОБА_6 , який хворів на хронічний калькульозний холецистит, вирішив проконсультуватися з ОСОБА_4 з приводу отримання групи інвалідності та під час телефонної розмови домовився з нею про зустріч в м. Славута.
		03.08.2024 ОСОБА_4 близько 11:00 год в приміщенні перукарні біля автовокзалу, що за адресою: Хмельницька область Шепетівського району м. Славута, пл. Шевченко, 13, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, запропонувала посприяти ОСОБА_6 у встановленні ОСОБА_6 другої групи інвалідності, що дає можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації та перетнути державний кодон України, шляхом впливу на членів Хмельницької обласної МСЕК, які відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання останнім на її користь неправомірної вигоди в сумі 12 000 доларів США та 35 000 грн, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_6 для ОСОБА_4 першочергово необхідно надати 35 000 грн для початку оформлення відповідних документів щодо встановлення другої групи інвалідності.
		31.08.2024 близько 13:55 год перебуваючи біля магазину «Кібернетики» по вул. Б. Хмельницького, 5 у м. Славута Шепетівського району Хмельницької області в автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 35 000 грн за вплив на членів Хмельницької обласної МСЕК, за вирішення питання про встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності, що дає можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації та перетнути державний кордон України. 
		В подальшому, 24.09.2024 близько 17:33 год під час телефонного дзвінка ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 , що документи готові, тому потрібно зустрітися для передачі решти неправомірної вигоди.
		Так, 30.09.2024, близько 16:00 год. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, реалізовуючи сій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, перебуваючи в автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , біля магазину «Технопростір», за адресою: Хмельницька область Шепетівський район м. Славута, пл. Т. Шевченка, 2, отримала від ОСОБА_6 , решту неправомірної вигоди в розмірі 12 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 41 грн 16 коп за 1 долар CША, а всього 493 тис 920 грн, за організацію переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом здійснення нею впливу на членів Хмельницької обласної МСЕК, за вирішення питання про встановлення другої групи інвалідності, що дає підстави для незаконного перетину державного кодону України, після чого була затримана.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення - організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, яке передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.
		Відповідно до вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. 
		Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
		Указом Президента України № 24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб з подальшими продовженнями воєнного стану, діючого по теперішній час відповідно до Указу Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 строком на 90 діб починаючи з 05 год 30 хв 10 листопада 2024 року.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно зі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі  Закон про мобілізацію), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
		Відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 23 Закону про мобілізацію особи з інвалідністю у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
		Відповідно до п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 03.12.2009 № 1317 (далі - Положення), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. 
		Згідно з п. 10 Положення до складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
		Відповідно до п.п. 1-5 п. 11 Положення, міські, міжрайонні, районні комісії визначають: ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; вносять відповідно до компетенції до Централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про громадян, які пройшли медико-соціальну експертизу; беруть участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
		Згідно з п. 17 Положення, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		Згідно з п. 19 Положення, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
		Відповідно до п. 20 Положення комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров`я за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
		Вимогами п. п. «ґ» ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції до 26.12.2024) визначено, що голови та члени медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		У зв`язку із вищевказаним, на підставі вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 369-2 КК України, члени медико-соціальних експертних комісій є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Разом із тим, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, вирішила незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди від військовозобов`язаної особи за здійснення нею впливу на членів Хмельницької обласної МСЕК комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-санітарної експертизи», щодо позитивного прийняття рішення про встановленням другої групи інвалідності, з якою військовозобов`язана особа не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
		Так, в липні 2024 року, перебуваючи в м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_6 від невстановленої особи дізнався про те, що ОСОБА_4 може проконсультувати з приводу порядку отримання групи інвалідності. Тому, ОСОБА_6 , який хворів на хронічний калькульозний холецистит, вирішив проконсультуватися з ОСОБА_4 з приводу отримання групи інвалідності та під час телефонної розмови домовився з нею про зустріч в м. Славута.
		03.08.2024 ОСОБА_4 близько 11:00 год в приміщенні перукарні біля автовокзалу, що за адресою: Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Славута, пл. Шевченко, 13, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, запропонувала посприяти ОСОБА_6 у встановленні йому другої групи інвалідності, що дає можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації та перетнути державний кордон України, шляхом впливу на членів Хмельницької обласної МСЕК, які відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання останнім на її користь неправомірної вигоди в сумі 12 000 доларів США та 35 000 грн, на що останній погодився. При цьому ОСОБА_6 для ОСОБА_4 першочергово необхідно надати 35 000 грн для початку оформлення відповідних документів щодо встановлення другої групи інвалідності.
		31.08.2024 близько 13:55 год перебуваючи біля магазину «Кібернетики» по вул. Б. Хмельницького, 5 у м. Славута Шепетівського району Хмельницької області в автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 35 000 грн за вплив на членів Хмельницької обласної МСЕК, за вирішення питання про встановлення ОСОБА_6 другої групи інвалідності, що дає можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації та перетнути державний кодон України. 
		В подальшому, 24.09.2024 близько 17:33 год під час телефонного дзвінка ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_6 , що документи готові, тому потрібно зустрітися для передачі решти неправомірної вигоди.
		Так, 30.09.2024, близько 16:00 год. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, перебуваючи в автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , біля магазину «Технопростір», що знаходиться за адресою: Хмельницька область Шепетівський район м. Славута, пл. Т. Шевченка, 2, отримала від ОСОБА_6 , решту неправомірної вигоди в розмірі 12 000 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 41 грн 16 коп за 1 долар CША, а всього 493 тис 920 грн, за здійснення нею впливу на членів Хмельницької обласної МСЕК, за вирішення питання про встановлення другої групи інвалідності, що дає можливість уникнути призову на військову службу під час мобілізації та перетнути державний кордон України, після чого була затримана.
		Своїми діями, що виразилися в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.01.2025 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2025 року призначено судовий розгляд кримінального провадження № 12024240000001174 від 08.08.2024 року на 06.03.2025 року об 11.40 год. 
		У судовому засіданні прокурором надано угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2025 року між начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024240000001174 від 08.08.2024 та обвинуваченою у кримінальному провадженні ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .
		Згідно з даною угодою, яка скріплена підписами сторін, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України в обсязі згідно сформульованого обвинувачення відповідно до обвинувального акту від 13.01.2025.
		При укладенні угоди про визнання винуватості враховано наступні обставини: 
		1. Ступінь та характер сприяння обвинуваченою у проведенні досудового розслідування, зокрема: визнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини у інкримінованих їй кримінальних правопорушень, її належна процесуальна поведінка;
		2. Характер і тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, відсутність потерпілих та матеріальної шкоди внаслідок їх вчинення;
		3. Особу ОСОБА_4 , яка є інвалідом 2 групи, раніше не судима, характеризується позитивно, одружена, має на утримані трьох неповнолітніх дітей, органи поліції компрометуючими матеріалами на обвинувачену не володіють;
		4. Наявність суспільного інтересу в швидкому судовому провадженні, яке забезпечить справедливе, своєчасне та невідворотне покарання ОСОБА_4 за вчинені нею кримінальні правопорушення;
		5. ОСОБА_4 протягом десяти днів з дня затвердження судом даної угоди перераховує (забезпечує перерахування третіми особами) грошові кошти в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень на підтримку Збройних Сил України на спеціальний рахунок за реквізитами оплати: Національний банк України, МФО 300001, Рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106 Отримувач: Національний банк України, призначення платежу: допомога ЗСУ.
		Обставинами,які пом`якшуютьпокарання ОСОБА_4  відповідно дост.66КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей з яких двоє дітей з інвалідністю, взяття на себе зобов`язання щодо перерахунку грошових коштів на підтримку Збройних Сил України в сумі 100 000 грн.
		Обставини,які обтяжуютьпокарання ОСОБА_4  відповідно до ст. 67 КК України відсутні.
		Приймаючи до уваги конкретні обставини справи сторони дійшли згоди, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу, за ч. 3 ст. 332 КК України, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, наявність на утримані трьох неповнолітніх дітей з яких двоє дітей з інвалідністю, взяття на себе зобов`язання щодо перерахунку грошових коштів на підтримку Збройних Сил України в сумі 100 000 грн, відсутність обтяжуючих обставин, із застосуванням ст. 69 КК України, слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, без конфіскації майна. А також враховуючи особу обвинуваченої, яка є інвалідом 2 групи, раніше не судима, позитивно характеризується, відсутність потерпілих та матеріальної шкоди до покарання у вигляді позбавлення волі слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування означеного покарання з випробуванням.
		З урахуванням положень ст. 50, 51, 63, 65, 69, 75 КК України сторони узгодили покарання, яке слід призначити обвинуваченій ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, у виді штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540090,00 грн. (п`ятсот сорок тисяч дев`яносто гривень), за ч. 3 ст. 332 ККУ із застосуванням ст. 69 КК України  5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без конфіскації майна. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без конфіскації майна та штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540090,00 грн (п`ятсот сорок тисяч дев`яносто гривень), який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, тривалість іспитового строку визначити судом, а також покласти обов`язки, передбачені ст.76 КК України, визначені судом.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Із узгодженим видом та мірою покарання сторони погодилися. 
		В угоді також передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в ній покарання.
		Суд з`ясував, що обвинувачена ОСОБА_4 , розуміє, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. 
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що винуватість визнає добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. 
		ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, в обсязі, зазначеному в обвинувальному акті, надала згоду на застосування узгодженого виду покарання.
		Захисник  адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.
		Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження під час судового засідання.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, згідно з класифікацією, наведеною у ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		Суд шляхом заслуховування думки сторін кримінального провадження, дослідження доказів долучених до угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.
		Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. 50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, інвалідність обвинуваченої та її малолітніх дітей, відсутність завданої кримінальним правопорушенням шкоди, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої відсутні. 
		Положеннями ст.69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403,405,407,408,429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Враховуючи кілька обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що обвинувачена під час досудового розслідування визнала свою вину, щиро розкаюється у вчиненому та висловила жаль з приводу вчиненого, засуджує свою поведінку, є інвалідом 2 групи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких є інвалідами, має намір перерахувати на підтримку ЗСУ грошові кошти в сумі 100 000 грн, а також враховуючи індивідуальні особливості вказаного діяння, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, ставлення особи до своїх дій, суд вважає підставним призначити обвинуваченій ОСОБА_4 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 332 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без конфіскації майна. 
		Крім того, суд вважає, що покарання визначене ОСОБА_4 в угоді про визнання винуватості за ст. 369-2 ч.2 КК України, у виді штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540090,00 грн. (п`ятсот сорок тисяч дев`яносто гривень), відповідає вимогам ст. 53 КК України, тобто не є меншим за розмір неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_4 . 
		Суд відповідно до ст. 474 ч.7 КПК України переконався, що ОСОБА_4 має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, а саме перерахувати грошові кошти в сумі 100 000 грн. на підтримку ЗСУ та сплатити штраф у розмірі, що становить 540090,00 грн., зазначене підтверджується наявністю зазначених грошових коштів на рахунку ОСОБА_4 , про що свідчить довідка АТ "Ощадбанк" від 24.02.2025 року. 
		Суд вважає, що визначене сторонами остаточне покарання ОСОБА_4 відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без конфіскації майна та штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540090,00 грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно також відповідає вимогам ст.50-65 КК України, та особі обвинуваченої, тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень.
		Також суд вважає, що є підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк в 2 роки з покладенням, обов`язків передбачених ст.76 КК України.
		Судом встановлено, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає покаранню, встановленому санкціями ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.
		Згідно зі ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
		За таких обставин, укладена між начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участю її захисника  адвоката ОСОБА_5 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
		Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/абонезастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Відповідно до ухвал Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2024 року, 24.10.2024 року накладено арешт на грошові кошти, мобільний телефон ОСОБА_4 , інші речові докази, тому суд ухвалюючи вирок на підставі угоди про визнання винуватості, вважає, що є підстави для скасування арешту, оскільки відпали підстави у вказаному заході забезпечення кримінального провадження.
		 Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати у справі відсутні.
		Відносно обвинуваченої ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Строк дії вказаного запобіжного заходу сплив. Прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді застави, обрання іншого запобіжного заходу в судовому засіданні не заявлялися. 
		Згідно п.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Відповідно п.7 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.
		Враховуючи викладене суд вважає за необхідне заставу у розмірі 90 840 грн., які внесені на розрахунковий рахунок UA 228201720355289001000016581 в Державному казначействі України, який належить ТУ ДСА України в Хмельницькій області, код отримувача: 26293548, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, призначення платежу: внесення застави, платник застави ОСОБА_8 , повернути ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили. Цивільний позов не заявлено.
		Керуючись ст. 100, 124, ч. 2 ст.373, ст. 374, 474, 475 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 31.03.2025 року, укладену між начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024240000001174 від 08.08.2024 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника  адвоката ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання:
		- за ч. 2 ст. 369-2 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540 090,00 грн. (п`ятсот сорок тисяч дев`яносто) гривень;
		- за ч. 3 ст. 332 ККУкраїни призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без конфіскації майна. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані із організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 2 роки, без конфіскації майна та штрафу в розмірі 31770 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 540090,00 грн (п`ятсот сорок тисяч дев`яносто гривень).
		Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, вирок в частині покарання у виді штрафу виконувати самостійно. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, визначивши іспитовий строк в 2 (два) роки. 
		Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст.76 КК України:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
		Після набрання вироком законної сили - заставу у розмірі 90 840 грн., яка внесена на розрахунковий рахунок UA 228201720355289001000016581 в Державному казначействі України, який належить ТУ ДСА України в Хмельницькій області, код отримувача: 26293548, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, призначення платежу: внесення застави, платник застави ОСОБА_8 , повернути ОСОБА_4 . 
		Скасувати арешт майна, накладений відповідно до ухвал Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.10.2024 року, 24.10.2024 року.
		Речові докази :
		- чорнові записи на 5 аркушах; блокнот синього кольору з чорновими записами в сейф-пакеті, мобільний телефон марки «Iphone» моделі «15 Pro Max» ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картою № НОМЕР_3 в прозорому пластиковому чохлі, мобільний телефон марки «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-картою № НОМЕР_6 , банківськиі картки АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , банківські картки АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , банківська картка АТ "А-Банк" № НОМЕР_15 , виписний епікриз в кількості 2 шт. кожний на 1 аркуші на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , висновок №810 на ОСОБА_11 на 1 арк., довідка ЛКК на ім`я ОСОБА_11 на 1 арк., копію паспорта громадянина України з карткою фізичної особи  платника податків, копію пенсійного посвідчення, копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертної комісії, виписки з медичної картки ОСОБА_12 на 6 арк, висновок МСЕК та довідку ЛКК на ім`я ОСОБА_13 , виписний епікриз на ОСОБА_14 , копію паспорта громадянина України, копію картки платника податків ОСОБА_15 , грошові кошти в сумі 4200 доларів США та 60 715 грн. в сейф-пакеті № RIC2204124 повернути ОСОБА_4 .
		- медичну документацію з копією паспорту громадянина України ОСОБА_6 на 11 аркушах, грошові кошти в сумі 200 доларів США в сейф-пакеті №CRI1223984 повернути ОСОБА_6 ;
		- імітаційні засоби у вигляді грошових коштів номіналом 100 доларів США в кількості 118 шт. в сейф-пакеті №CRI1223985 - знищити;
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
		1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...