Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/39548/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано судом: 24.04.2025. Зареєстровано: 25.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: К/990/49383/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/39548/21
		адміністративне провадження № К/990/49383/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді- доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю. та судді Стрелець Т.Г., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби народів Авеню» 
		до Київської міської ради
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою Київської міської ради
		на рішення Київського окружного адміністративного суду  у складі судді Щавінського В.Р. від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., Кобаля М.І. від 12 листопада 2024 року
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У січні 2022 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби народів Авеню» (далі - ОСББ «Дружби народів Авеню», ОСББ, позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради (далі також - відповідач), у якому просило:
		-          визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви ОСББ від 29 жовтня 2021 року № 29/10/21-1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030;
		-          зобов`язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії вказану заяву з урахуванням висновків суду.
		2.          На обґрунтування позовних вимог ОСББ «Дружби народів Авеню» зазначало, що  відповідач не розглянув у місячний строк його заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою для поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030 для подальшої передачі сформованої земельної ділянки в постійне користування ОСББ з метою управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
		3.          Київська міська рада не визнала позов, зазначивши, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів) листом  від 12 листопада 2021 року № 0570202/1-34469 повідомив ОСББ «Дружби народів Авеню» про необхідність надання додаткових документів відповідно до статті 56 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV). 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4.          Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, задовольнив позов частково:
		-          визнав протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду заяви ОСББ «Дружби народів Авеню» від 29 жовтня   2021 року № 29/10/21-1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою;
		-          зобов`язав Київську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСББ «Дружби народів Авеню» від 29 жовтня 2021 року № 29/10/21-1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, з урахуванням висновків суду; 
		-          відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог;
		-          стягнув на користь ОСББ «Дружби народів Авеню» за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради відшкодування судових витрат у розмірі 14 135 гривень.
		5.          Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що Київська міська рада мала розглянути заяву ОСББ «Дружби народів Авеню» про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для поділу земельної ділянки у місячний строк, прийнявши рішення на пленарному засіданні, як того вимагає стаття 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Закон не передбачає, що рішення міської ради за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення технічної документації залежить від проходження цього питання через її органи чи підрозділи, та Департамент земельних ресурсів не має повноважень приймати рішення про надання чи відмову в дозволі на розроблення технічної документації із землеустрою. При цьому суди послалися на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 1140/2559/18 та від 24 червня 2020 року у справі № 555/872/17.
		Відмовляючи у зобов`язанні відповідача Київської міської ради «на найближчому пленарному засіданні» розглянути заяву позивача, суди зазначили, що в період дії воєнного стану покладення на відповідача обов`язку із розгляду заяви у бажаний для ОСББ «Дружби народів Авеню» спосіб суперечитиме принципу пропорційності.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.          Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду  від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		7.          Київська міська рада у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували  положення статті 56  Закону № 858-IV, статей 118, 122 ЗК України, пункту 2.2. Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 241/2463 (далі - Порядок № 241/2463), а також не врахували висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 932/5120/21, стосовно відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо непогодження проєкту землеустрою за непогодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
		Також скаржник просить Верховний Суд відступити від правових позицій, сформульованих у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 555/872/17 та від 30 листопада 2020 року у справі № 1140/2559/18 (щодо правової природи листів Департаменту) та викласти новий висновок щодо застосування статті 56 Закону № 858-IV та положень Порядку № 241/2463 у питанні надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та надання згоди на поділ раніше сформованої земельної ділянки комунальної власності.
		На думку Київської міської ради, відсутність необхідних матеріалів унеможливлює підготовку проєкту рішення, а листи Департаменту земельних ресурсів не є формально інформаційними, оскільки прямо впливають на результат розгляду заяви.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ 
		8.           20 грудня 2024 року Київська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
		9.          Верховний Суд ухвалою від 06 січня 2025 року відкрив касаційне провадження.
		10.           07 січня 2025 року ОСББ «Дружби народів Авеню» отримало копію ухвали про відкриття касаційного провадження, проте у встановлений Верховним Судом строк не скористалося правом подати відзив на касаційну скаргу.
		11.           11 квітня 2025 року Верховний Суд витребував з Центральної бази даних матеріали справи.   
		12.          Верховний Суд ухвалою від 22 квітня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 23 квітня 2025 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		13.          Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 01 листопада 2021 року ОСББ «Дружби народів Авеню» подало до Київської міської ради заяву про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 2,3457 га, з кадастровим номером 8000000000:82:240:0030 для подальшої передачі сформованої земельної ділянки в постійне користування ОСББ з метою управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. 
		14.          Департамент земельних ресурсів листом від 12 листопада 2021 року № 0570202/1-34469 повернув ОСББ «Дружби народів Авеню» заяву та повідомив про необхідність подання: засвідчених в установленому порядку копій правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці; копій матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна; документальне підтвердження врахування інтересів власників усіх будівельних споруд, розташованих на земельній ділянці; графічні матеріали з позначенням орієнтовних меж поділу земельної ділянки.
		15.          Вважаючи, що відповідач не розглянув його заяву відповідно до статей 79-1, 118 ЗК України, статей 26, 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСББ «Дружби народів Авеню»  звернулося до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.
		17.          Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		18.          Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		19.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		20.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданням адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		21.          Відповідно до частини четвертої статті 246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини (пункт 1); докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення (пункт 2); мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову (пункт 3); чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку (пункт 4); норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування (пункт 5); норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування (пункт 6).
		22.          Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.
		23.          Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		24.           15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX), який у частині третій статті 8 визначає, що адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону. 
		25.          У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху (частина перша статті 43 Закону № 2073-IX).
		26.          Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		27.          З огляду на статті 5, 245 КАС України суд може захищати права позивача шляхом, що не суперечить закону, включаючи зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
		28.          Проте суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити дії, коли  це виходить за межі його повноважень або суперечить закону. Якщо суб`єкт має право на власний розсуд (дискрецію) у прийнятті рішення, суд не може підміняти його функції, а лише перевіряє законність і обґрунтованість дій чи рішень, зокрема, чи не було зловживання дискреційними повноваженнями.
		29.          Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частина перша статті 79-1 ЗК України).
		30.          Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.
		31.          Частиною шостою статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
		32.          Надання дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок залежить від форми власності земельної ділянки.
		33.          Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
		34.          Тобто технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок власники таких ділянок розробляють за власним рішенням без необхідності отримання дозволу від органів місцевого самоврядування, за умови отримання згоди заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
		35.          Для земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, порядок розробки технічної документації інший. 
		36.          Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Порядку № 241/2463 зацікавлена особа повинна звернутися до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної ділянки. 
		До клопотання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок подаються: посвідчені в установленому порядку копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці; копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці, засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи (крім державних та комунальних підприємств); нотаріально посвідчена згода на поділ та/або об`єднання земельної ділянки заставодержателів, інших користувачів земельної ділянки; копії документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою (за наявності); засвідчені печаткою та підписом керівника зацікавленої особи копії установчих документів (для юридичних осіб), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України) (для фізичних осіб-підприємців), а для громадянина копія документа, що посвідчує особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України); довіреність або засвідчена в установленому порядку її копія, на підставі якої інтереси заявника представляє уповноважена ним особа (у разі якщо клопотання подається представником).
		37.          Тобто для отримання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності також потрібна нотаріально посвідчена згода заставодержателів і користувачів (якщо такі є).
		38.          Пункт 2.4. Порядку № 241/2463 визначає, що приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. 
		39.          Заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у строк, що не перевищує один робочий день, передаються приймальнею Київради з земельних питань до секретаріату Київської міської ради для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради (пункт 2.9. Порядку № 241/2463).
		40.          Відповідно до пункту 2.10. Порядку № 241/2463 Секретаріат Київської міської ради у строк, що не перевищує трьох робочих днів, передає резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради разом із заявами, визначеними пунктом 2.9. цього Порядку, до приймальні Київради з земельних питань.
		41.          Згідно з пунктом 2.11. Порядку № 241/2463 Приймальня Київради з земельних питань після надходження резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради до заяв, визначених пунктом 2.9. цього Порядку, видає зацікавленій особі або уповноваженому нею представнику під час звернення резолюцію (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови.
		42.          Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється на підставі резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради на розроблення такої документації (пункт 3.2. Порядку № 241/2463).
		43.          Таким чином, заява на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок обробляється через приймальню Київради з земельних питань, передається до секретаріату для підготовки резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови, після чого резолюція видається заявнику, а технічна документація розробляється на підставі цієї резолюції.
		44.          Водночас Порядок № 241/2463 не передбачає обов`язкового розгляду такої заяви на пленарному засіданні Київської міської ради, як це зазначено в статті 118 ЗК України для надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а рішення про надання такого дозволу приймається в адміністративному порядку шляхом резолюції міського голови або його заступника.
		45.          Зазначене також підтверджено пунктом 3 рішення Київської міської ради від 20 квітня 2017 року № 241/2463, яким затверджено зазначений Порядок, про те, що Київський міський голова або заступник міського голови - секретаря Київської міської ради уповноважений:
		-          надавати резолюції (доручення) до заяви на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту; технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;
		-          надавати дозволи на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування. Вказаний дозвіл надається у формі резолюції (доручення) до заяви на розроблення технічної документації.
		46.          Верховний Суд звертає увагу, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин, пов`язаних із наданням дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, статтю 118 ЗК України, яка регулює порядок надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 
		47.          Натомість відповідно до частини шостої статті 79-1 ЗК України та статті 56 Закону № 858-IV поділ земельної ділянки здійснюється за технічною документацією із землеустрою, а порядок її розроблення для земель комунальної власності у місті Києві визначений Порядком № 241/2463.
		48.          З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судами у цій справі правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 932/5120/21, а також висновків, викладених у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 555/872/17 та від 30 листопада 2020 року у справі № 1140/2559/18, від яких скаржник просить Верховний Суд відступити, оскільки такі висновки стосуються застосування статті 118 ЗК України і не є релевантними для спірних правовідносин, які регулюються частиною шостою статті 79-1 ЗК України, статтею 56 Закону № 858-IV та Порядком № 241/2463.
		49.          Оскільки дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності надається шляхом резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київської міської ради (пункти 2.9- 2.11 та 3.2 Порядку № 241/2463), а не рішенням пленарного засідання Київської міської ради, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність відповідача через нерозгляд заяви ОСББ «Дружби народів Авеню» на пленарному засіданні у місячний строк.
		50.          Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
		Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
		51.          У справі, що розглядається, ОСББ «Дружби народів Авеню» звернулося до суду з цим позовом після отримання листа Департаменту земельних ресурсів від 12 листопада 2021 року    № 0570202/1-34469.
		52.          Фактично безпосередньо дії Департаменту земельних ресурсів призвели до повернення заяви, проте суди попередніх інстанцій не розглянули питання про залучення Департаменту як співвідповідача, що могло вплинути на повноту дослідження обставин справи та правильність визначення суб`єкта владних повноважень, відповідального за бездіяльність.
		53.          У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій також не надали належної оцінки листу Департаменту земельних ресурсів від 12 листопада 2021 року № 0570202/1-34469, яким заяву ОСББ було повернуто з вимогою подати додаткові документи; не з`ясували: 1) чи подані ОСББ «Дружби народів Авеню» документи відповідали встановленому переліку, передбаченому пунктом 2.2 Порядку № 241/2463; (2) чи вимоги Департаменту про надання додаткових матеріалів мали правове підґрунтя та не виходили за межі повноважень.
		54.          Крім того, вимога судів зобов`язати Київську міську раду розглянути заяву позивача виходить за межі повноважень відповідача, який відповідно до Порядку № 241/2463 не вирішує на пленарному засіданні сесії подібні питання, оскільки це здійснюється на підставі одноосібної резолюції (доручення) Київського міського голови або заступника міського голови.
		55.          Водночас суди попередніх інстанцій не вирішили питання щодо необхідності заміни відповідача чи залучення Департаменту земельних ресурсів та/або Київського міського голови чи його заступника до участі в справі як співвідповідачів відповідно до статті 48 КАС України.
		56.          Верховний Суд звертає увагу на те, що ознаками (критеріями) мотивованого судового рішення є: 1) дотримання чіткої структурованості рішення, послідовність викладення обставин справи, доводів учасників, доказів та норм права, на які вони посилаються, та з урахуванням яких встановлені дійсні обставини справи; 2) наявність у мотивувальній частині усіх складових елементів, визначених процесуальним законодавством з урахуванням судової інстанції (обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин; докази, мотивована оцінка кожного аргументу; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування тощо); 3) зазначення у мотивувальній частині правового обґрунтування висновків суду з посиланням на конкретні докази, прийняті судом; 4) розміщення в резолютивній частині висновків, які логічно слідують з мотивів, описаних у мотивувальній частині, є чітко сформульованими відносно кожної позовної вимоги (вимоги апеляційної чи касаційної скарги).
		57.          Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21.
		58.          Водночас Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		59.          У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.
		60.          Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.
		61.          Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.
		62.          Узагальнюючи викладене, Верховний Суд зазначає, що процедура надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельної(их) ділянки(ок) комунальної власності у місті Києві відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.4., 2.9., 2.11. та 3.2. Порядку № 241/2463, не передбачає розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради, а здійснюється шляхом прийняття Київським міським головою або його заступником резолюції (доручення).
		У разі невчинення Київським міським головою або його заступником дій щодо видання резолюції (доручення) на розроблення технічної документації із землеустрою, як це передбачено пунктами 2.11 та 3.2 Порядку № 241/2463, зацікавлена особа має право оскаржити таку бездіяльність до адміністративного суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, а суд перевіряє такі дії (бездіяльність) відповідно до частини другої статті 2 КАС України.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		63.          Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
		64.          Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		65.          З огляду на те, що суд першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статті 118 ЗК України, замість статті 79-1 ЗК України та Порядку № 241/2463, та порушили норми статті 5, 48, 242, 246 КАС України, Суд вважає, що касаційну скаргу Київської міської ради слід задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада           2024 року скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		66.          Оскільки Суд не ухвалює нового рішення та повертає справу на новий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		УХВАЛИВ:
		1.          Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		2.          Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року скасувати, а справу № 640/39548/21 направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
		3.          Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач:                                                                                           Я.О. Берназюк
		 
		Судді:                                                                                                              А.Ю. Бучик
		 
		          Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...