Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 670/731/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту.
Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 25.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 22.04.2025
Номер судового провадження: 22-ц/820/784/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2025 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 670/731/24
		Провадження № 22-ц/820/784/25
		Хмельницький апеляційний суд
		в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Костенка А.М. (суддя-доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.,
		секретар судового засідання Дубова М.В.
		з участю: позивача та представника відповідача
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 670/731/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року в складі судді Мусієнко Н.Б. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про розірвання договору, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
		Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
		в с т а н о в и в:
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» розірвати договір від 31 жовтня 2023 року, укладений строком на 5 місяців, відшкодувати на її користь завдану моральну та матеріальну шкоду у розмірі 12 500 грн. та зобов`язати Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, нанесену їй незаконними діями щодо арешту соціального рахунку, у розмірі 12 500 грн.
		Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2024 року позовні вимоги роз`єднано, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк», Городоцько-Ярмолинецького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відшкодувати моральну та матеріальну шкоду, нанесену незаконними діями щодо арешту соціального рахунку, у розмірі 12 500 грн. виділено в самостійне провадження.
		На підтримання заявлених позовних вимог позивачка зазначала, що 31 жовтня 2023 року вона уклала з відповідачем договір банківського вкладу строком на п`ять місяців. Однак, звернувшись після спливу вказаного строку 01 квітня 2024 року з заявою до банку про повернення своїх заощаджень, отримала відмову у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на її депозитному рахунку. Після цього позивачка ще кілька разів зверталася з заявами про розірвання вказаного договору та видачу коштів, але безрезультатно.
		Вказувала, що працівники відділення банку не надали їй документів, які б підтверджували накладення арешту та не пояснили коли і ким це було зроблено. Вважала неправомірним те, що банківська установа не повідомила її про накладення арешту. Посилалася, що хворіє і кошти їй потрібні були для лікування. Такими діями відповідач наніс їй моральну і матеріальну шкоду, оскільки стан її здоров`я і емоційний стан після цього значно погіршився, вона змушена оплачувати лікування.
		Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року в задоволенні позову було відмовлено.
		Не погоджуючись з даним рішення суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважає його необґрунтованим, посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
		Так апелянтка вказує, що суд першої інстанції безпідставно розділив позовні вимоги чим порушив засади чинного законодавства, також судом не було виконано п. 4 п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК, що дало суду підстави створити судову тяганину, з якої вбачається домовленість між судом та відповідачем.
		Разом з тим вказує, що розгляд справи в суді першої інстанції безпідставно вчасно не проводився, що свідчить про навмисне затягування справи та суперечить судоустрою, у зв`язку з чим нею було висловлено недовіру. Також посилається, що судом першої інстанції не було досліджено доданих нею документів на підтримання позовних вимог та відповідач безпідставно не надав її відповіді на звернення від 03 травня 2024 року та не вислухав пояснення по справі.
		ОСОБА_1 звертає увагу, що право на отримання нею коштів відповідачем було порушено двічі, договір був укладений в електронній формі, тому ніяких зобов`язань в неї не було.
		Також вказує що відповідачем всупереч п. 10-2 розділу ХІІІ ЗУ «Про виконавче провадження» знято з її соціального рахунку кошти, які були надіслані селищною радою на лікування, а погашення арештованої суми було вчинено 23 лютого 2024 року з рахунку Ощадбанку, що підтверджується доданими доказами до позовної заяви.
		Зауважує, що судом першої інстанції також не було досліджено копії доданих нею чеків, які підтверджують погашення кредитних рахунків та які вона вважає втраченими, у зв`язку з тим, що заощадження яких здійснювала для лікування, тоді як відповідач незаконно їх не повернув та ще й стягнув нараховані відсотки.
		Таким чином, враховуючи вищезазначене,  ОСОБА_1 просить скасувати рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
		АТ КБ «ПриватБанк» не погоджуючись з поданою апеляційною скаргою, подало відзив, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необгрунованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
		Так товариство вказує, що доводи апелянтки про погіршенням її стану здоров`я внаслідок неправомірних на її думку дій банку є безпідставними, оскільки в обґрунтування розміру моральної шкоди, вона жодним чином не обґрунтовує свої немайнові втрати, а доводи ґрунтуються виключно на внутрішньому переконанні.
		Тому банк стверджує, що апелянткою не було надано суду належних обґрунтувань та доказів заподіяння її моральної шкоди в заявленому в позовній заяві розмірі, а відтак стягнення такої шкоди задоволенню не підлягає.
		Також ОСОБА_1 у даній справі не надала доказів про порушення її прав та інтересів з боку АТ КБ «ПриватБанк», а відсутність таких порушень не породжує для неї права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу блокування рахунків апелянтки.
		Таким чином банк вказує, що ним вказані обставини не визнаються, а отже підлягають доказуванню апелянткою. При цьому банк зазначає, що він як юридична особа є податковим агентом, щодо нарахування, утримання та сплати податку. Kpiм того, податкові агенти прирівнюються до платників податку i мають права та виконують обов`язки для платників податків. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги в зв`язку з відсутністю порушеного права з боку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
		Банк звертає увагу, що грошові кошти з вкладного рахунку отримані апелянткою після закінчення строку дії Вкладу "Стандарт" строковий на 5 міс. (у варіанті БЕЗ дострокового закриття). Про що, нею по справі не заперечувалось під час розгляду справи в суді першої інстанції. Отже, з урахуванням викладеного банк вважає, що відсутні підстави для висновку про те, що ним були допущені дії чи бездіяльність у порушення обов`язків, встановлених законодавством, які призвели до порушення прав апелянтки, а відтак захист її права способом визначеним апелянткою не може бути здійснений, тому заявлені позивачем вимоги до банку не підлягають задоволенню.
		Таким чином АТ КБ «ПриватБанк» просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважають рішення суду першої інстанції вмотивованим та обґрунтованим.
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з огляду на наступне.
		У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
		Так судом встановлено, 31 жовтня 2023 року між позивачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» укладено депозитний договір в електронному вигляді шляхом підписання Заяви про приєднання № SAMDNWFD0073633313600. Заява підписана позивачкою власноруч.
		Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 на підставі ст. 634 ЦК України приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг (в редакції, чинній на дату підписання Заяви про приєднання № SAMDNWFD0073633313600), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms та які разом із Заявою про приєднання становлять договір банківського вкладу  вклад «Стандарт» строковий на 5 міс. (у варіанті без дострокового закриття).
		Підпунктом 1.1. Заяви про приєднання передбачено, що банк приймає від клієнта грошову суму на вкладний рахунок та зобов`язується виплатити клієнту суму вкладу і проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому цим договором. Умови вкладу зазначено в розділі «Умови вкладу». У вказаному розділі зазначено, зокрема, таку інформацію: вклад «Стандарт» строковий на 5 міс. (без можливості дострокового розірвання) SAMDNWFD0073633313600; оформлено 31 жовтня 2023 року; строк дії вкладу складає 5 місяців до 31.03.2024 включно; банк відкриває клієнту рахунок, на який зараховується вклад; вклад «До запитання» SAMDNWFD0073633313601 (згідно з п. 5 даного договору).
		Пункт 4 «Порядок повернення вкладу» договору (Заяви про приєднання) регулює відносини з клієнтом, що стосуються умов та порядку повернення коштів, які були надані останнім для розміщення на депозитному рахунку. Дострокове повернення вкладу не передбачено (підп. 4.1. Заяви про приєднання). Витребування вкладу протягом 5 календарних днів з дати закінчення кожного строку вкладу (з урахуванням операційного часу для оброблення заявок на закриття вкладу) вважається припиненням зобов`язання за договором за строком. У випадку вимоги клієнтом вкладу протягом цього періоду проценти нараховуються та виплачуються за ставкою вкладу «До запитання» за фактичну кількість днів, що минули з дати закінчення строку вкладу. За день, коли вклад повертається клієнту, проценти не нараховуються. Інші витребування вкладів вважаються достроковими (підп. 4.2. Заяви про приєднання).
		Клієнт має право протягом 5 календарних днів з дати закінчення строку вкладу повернути вклад, при цьому зобов`язання Банку за Договором після повернення Клієнту вкладу припиняються. Повернення вкладу здійснюється одним із таких способів:
		- на підставі письмової заяви клієнта про закриття вкладного рахунку, поданої у відділені банку. Повернення вкладу здійснюється на рахунок, вказаний клієнтом в заяві;
		- на підставі заяви клієнта про закриття вкладного рахунка, поданої у електронній формі у дистанційних каналах банку. Повернення вкладу здійснюється на рахунок, вказаний клієнтом в заяві. При поданні клієнтом Заяви про закриття вкладного рахунка (згідно з підп. 4.4. цього Договору), банк опрацьовує її за наступним регламентом:
		- заявка, отримана банком у операційний час, обробляється у день її подачі згідно умов Договору та у порядку черги операцій;
		- заявка, отримана банком у неопераційний час, обробляється після настання операційного часу згідно умов Договору та у порядку черги операцій. Початок та закінчення операційного часу вказані на сайті банку на сторінці pb.ua/depozit (підп. 4.3.-4.5. Заяви про приєднання).
		Якщо на вклад в установленому чинним законодавством України порядку накладено арешт, то клієнт не має права вимагати виплати вкладу до зняття арешту. При цьому, нарахування процентів за вкладом продовжується. Сторони узгодили, що в разі, якщо на вкладний рахунок накладено арешт, встановлені раніше клієнтом регулярні поповнення свого вкладного рахунку зі свого поточного рахунку можуть бути відключені будь-якою зі сторін. Поповнення вкладу поновлюється після звернення клієнта до банку (підп. 4.6. Заяви про приєднання).
		Відповідно до п.п. 5.1. 5.2 пункту 5 «Продовження вкладу на новий строк» спірного договору (Заяви про приєднання) у разі відсутності у банка заяви клієнта про небажання продовжувати вклад, після закінчення строку вкладу банк має право автоматично продовжити вклад ще на один строк, зазначений в розділі «Умови вкладу» цього Договору, в т.ч. через вклад «До запитання». Кошти перераховуються на вклад «До запитання» по закінченні строку вкладу, та через 3 календарні дні автоматично повертаються на той самий вклад у випадку, якщо клієнт не затребував всю суму вкладу або її частину. Новий строк вкладу починається з дати надходження коштів на вкладний рахунок з вкладу «До запитання». Процентна ставка за вкладом на новий строк дорівнює ставці, яка діє в банку для знову оформлюваних вкладів даного найменування та строку на дату зарахування коштів на вкладний рахунок без укладання додаткових угод до Договору з урахуванням умов п. 4.2. цієї Заяви. Наступне продовження вкладу здійснюється в такому ж порядку. Порядок відкриття та обслуговування вкладу «До запитання» визначено у розділах Умов та Правил, що зазначені у преамбулі цієї Заяви, та є невід`ємною частиною Договору.
		Якщо банк не перерахував кошти з вкладу на вклад «До запитання», вклад автоматично продовжується ще на один строк, зазначений в розділі «Умови вкладу» цього Договору. Строк вкладу продовжується неодноразово, автоматично. Новий строк вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу. Процентна ставка на новий строк вкладу дорівнює ставці, яка діє в банку для знову оформлюваних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього строку вкладу без укладання додаткових угод до Договору.
		Продовження вкладу здійснюється без оформлення додаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки за вкладом Клієнт може дізнатися у відділенні або на сайті Банку pb.ua/depozit.
		Відповідно до постанови головного державного виконавця Ярмолинецького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білоусько О.В. про арешт коштів боржника від 23.02.2024 (ВП № 69015319) накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафу, що становить 3268,62 грн. (а.с. 56).
		Керуючись підп. 4.6. Заяви про приєднання № SAMDNWFD0073633313600, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовлено позивачці в поверненні вкладу у зв`язку з наявністю зазначеної вище постанови про арешт коштів боржника. Відтак на думку банку з цих підстав вклад був двічі пролонгований до 31.08.2024 та до 31.01.2025.
		Постановою головного державного виконавця Городоцько-Ярмолинецького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білоусько О.В. від 09.09.2024 (ВП № 69015319) знято арешт з усіх коштів боржника, що містяться рахунках, належних боржнику ОСОБА_1 .
		На початку лютого 2025 року позиваці було повернуто банком всі грошові кошти за депозитним вкладом.
		Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору; клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
		Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
		Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
		Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
		Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
		Закінчення строку дії договору банківського вкладу не звільняє банк від обов`язку повернути (видати) кошти вкладникові.
		Вирішуючи питання про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, суди повинні встановити факт укладення відповідного договору, з`ясувати повноваження сторін на його укладення, факт внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок, а також дотримання вимог, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності, щодо укладення договору банківського вкладу та внесення грошових коштів.
		Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
		Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
		Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цей же принцип закріплено і в ст.41 Конституції України.
		За умовами депозитного договору від 31 жовтня 2023 року, укладеного між сторонами, в разі вимоги клієнта протягом 5 календарних днів з дати закінчення строку вкладу повернути вклад зобов`язання Банку за Договором після повернення Клієнту вкладу припиняються. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 в належний 5 денний строк звернулася до банку, заявивши про небажання продовжувати вклад № SAMDNWFD0073633313600 після 31.03.2024, тобто таким чином даний депозитний договір припинив свою дію, а в банку виник обов`язок повернути вклад.
		Однак на підставі постанови державного виконавця Ярмолинецького від 23.02.2024 (ВП № 69015319) було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафу, що становить 3268,62 грн. 
		За умовами п 4.6 депозитного договору якщо на вклад в установленому чинним законодавством України порядку накладено арешт, то клієнт не має права вимагати виплати вкладу до зняття арешту.
		В даному випадку держаним виконавцем було накладено арешт не на депозитний вклад, а лише на грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 3268,62 грн., що містяться на її рахунках
		В зв`язку з цим банк дійсно на підставі п. 4.6. Заяви про приєднання № SAMDNWFD0073633313600 правомірно станом на квітень 2022 року відмовив позивачці в поверненні вкладу в сумі 3268,62 грн. у зв`язку з наявністю зазначеної вище постанови про арешт коштів боржника на цю суму, однак на думку колегія суддів безпідставно відмовив в поверненні іншої частини депозитного вкладу, що перевищує дану суму.
		Крім того, навіть якщо банк вважав, що він не міг повернути вклад в зв`язку з даним арештом з технічних причин. як про це пояснювала представник банку, то вже після зняття арешту з грошових коштів ОСОБА_1 09 вересня 2024 банк на підставі її раніше поданої у встановлений строк заяви відповідно пункт 4 «Порядок повернення вкладу» договору (Заяви про приєднання) мав повернути ОСОБА_1 депозитний вклад саме у вересні 2024 року, а не на початку лютого 2025 року як він це зробив.
		При цьому умовами договору, а саме п.п. 5.1. 5.2 договору, не передбачено, що в разі накладення арешту на депозитні кошти і неможливості їх повернення в зв`язку з накладеним арештом фізичній особі вкладнику банк має право автоматично продовжити вклад ще на один строк, зазначений в розділі «Умови вкладу» цього Договору. 
		З цих підстав суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що вклад був двічі пролонгований до 31.08.2024 та до 31.01.2025.
		У зв`язку з цим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди через неправомірні дії з боку банка, яка полягає в тому, що вона не могла використати свої заощадження для життєво необхідних потреб, вона перебувала в емоційному стресі, так як залишилася без коштів, які накопичувала для прожиття, докладала значних зусиль для відновлення своїх порушених прав, перенесла моральні страждання внаслідок неправомірних дій банку.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про наявність факту заподіяння позивачці моральної шкоди, яка полягала у порушенні її права на вчасне отримання власних заощаджень, яких вона понесла у зв`язку з тривалим не виконання умов договору, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення порушеного права.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, виходить з характеру правопорушення, глибини душевних страждань, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. для відшкодування моральної шкоди.
		В той же час вимоги апеляційної скарги про розірвання договору не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 в належний строк звернувшись до банку з небажання продовжувати вклад, а банк отримавши дану заяву, автоматично припинили дію договору за закінченням строку його дії, що підтверджується умовами укладеного договору.
		Також суд апеляційної інстанції не знаходить причин про відшкодування апелянтці матеріальної шкоди, у зв`язку з тим, що вказані вимоги не були доведеними належними та допустимими доказами, а саме в чому полягає така моральна шкода в розумінні ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
		Так апелянтом не наведено жодних аргументів та роз`яснень, яких майнових збитків вона зазнала внаслідок дій банку, в чому полягають такі майнові збитки.
		За встановлених вище обставин, оскільки суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, неправильно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про повну відмову в позові, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкоудвання моральної шкоди, та відмови в задоволенні інших позовних вимог за їх недоведеністю.
		Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 06 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30, код ЄДРПУО 14360570) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
		В решті позову відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 25 квітня 2025 року.
		 
		Судді А.М. Костенко
		І.В. П`єнта
		О.І. Талалай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...