Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 188/2365/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 25.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: 1-кп/188/94/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023132240000005

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 188/2365/23
		Провадження № 1-кп/188/94/2025 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2025 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження в смт Петропавлівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023132240000005 від 03.02.2023, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Міловіце, Нимбрук, Чехословакія, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, якій обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
		за участю прокурора ОСОБА_4 дистанційно,
		захисника ОСОБА_5 дистанційно,
		 В С Т А Н О В И В:
		 В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року
		(далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської
		Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як
		верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		 Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих
		кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		 Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
		 Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з
		приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5
		грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		 Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та
		стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню
		непорушність, а також вирішувати усі суперечки, шо виникають з питань
		кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися
		не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а
		також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними
		політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними
		територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм
		економічної, фінансової, військової та іншої допомоги. 31 травня 1997 року,
		відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		 Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до
		Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		 Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і
		незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України
		поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія
		України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; державна
		влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
		повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		 Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та
		інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і
		функціонування будь- яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		 Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний
		устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		 До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		 Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну
		території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		 24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне
		військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території.
		 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від
		24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України на
		підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про
		правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території
		України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався
		Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від
		18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
		 У результаті зазначених подій значна частина території Луганської
		області, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час опинилась під контролем
		регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
		 Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово
		окупованій частині Луганської області, з числа представників незаконного
		збройного формування, так званого «ЛНР», створено органи і структури,
		функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими
		територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з
		Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення
		державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у
		Донецькій та Луганській областях» № 2268-УШ від 18.01.2018, є органами
		окупаційної адміністрації російської федерації.
		 Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших
		військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації
		більшої частини території Луганської області.
		 У зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти
		України, приблизно 03.07.2022 захоплено та окуповано м. Лисичанськ
		Сєвєродонецького району Луганської області.
		 20 вересня 2022 року так званою «народною радою лнр» прийнято
		«Закон про референдум Луганської Народної Республіки з питання про
		входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської
		Федерації». 
		 3 метою організації незаконного референдуму «центральною
		виборчою комісією луганської народної республіки» постановою № 5 утворено дільничну виборчу комісію № 1404 у складі територіальної виборчої комісії в м. Лисичанську Луганської області.
		 Громадянка України ОСОБА_3 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи наведені обставини, діючи умисно,
		протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, які на цей час з об`єктивних обставин не встановлені, приблизно в середині вересня 2022 року добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму в «дільничній виборчій комісії № 1404 територіальної виборчої комісії м. Лисичанська Луганської області», яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території м. Лисичанська Луганської області.
		 Так, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час з
		об`єктивних причин не встановлено, ОСОБА_3 усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом взяття участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме у м. Лисичанську, зі своїх особистих мотивів добровільно погодилась на
		призначення її на посаду «члена дільничної виборчої комісії № 1404 м.
		Лисичанська Луганської області» для проведення т.зв. «референдуму
		луганської народної республіки з питання входження до складу російської
		федерації на правах суб`єкта російської федерації» (далі за текстом
		«незаконний референдум»), та зайняла вказану посаду знаходячись на
		тимчасово окупованій території України у м. Лисичанську, вступивши таким
		чином у протиправну змову з іншими невстановленими особами для вчинення спільних протиправних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України напорушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом участі в організації та проведенні в період з 23 по 27 вересня 2022 року у приміщенні Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 24, розташованої за адресою: м. Лисичанськ, вул. Філатова, буд. 21.
		 У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи
		реалізацію свого протиправного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці у
		приміщенні Лисичанської загальноосвітньої школи І11 ступенів № 24,
		розташованої за адресою: м. Лисичанськ, вул. Філатова, буд. 21, виконуючи
		відведену їй роль члена «дільничної виборчої комісії № 1404 м. Лисичанська», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, в яких було одне запитання «Ви за входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації?» та варіанти відповідей «Так», «Ні», (мовою оригіналу: «Ви за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» та варіанти відповідей «Да», «Нет»); підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, взяла участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на
		правах суб`єкта російської федерації», тобто вказаними діями ОСОБА_3 
		посягнула на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на
		порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		 Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинених за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
		 20 вересня 2022 року так званою «народною радою лнр» прийнято
		«Закон про референдум луганської народної республіки з питання про
		входження до складу російської федерації на правах суб`єкта російської
		федерації». З метою організації та проведення незаконного референдуму,
		утворено дільничну виборчу комісію № 1404 у складі територіальної виборчої комісії м. Лисичанськ Луганської області.
		 Громадянка України ОСОБА_3 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи наведені обставини, діючи умисно,
		протиправно, за попередньою змовою групою осіб, які на цей час з
		об`єктивних обставин не встановлені, приблизно в середині вересня 2022 року добровільно погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме: забезпечити роботу «дільничної виборчої комісії № 1404 територіальної виборчої комісії м. Лисичанська Луганської області», яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території м. Лисичанська Луганської області.
		 Так, приблизно в середині вересня 2022 року, більш точний час з
		об`єктивних причин не встановлено, ОСОБА_3 , усвідомлюючи наведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - в м. Лисичанську Луганській області, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме в м. Лисичанську Луганської області, зі своїх особистих мотивів добровільно погодилась на призначення її на посаду члена
		«дільничної виборчої комісії № 1404 територіальної виборчої комісії м.
		Лисичанська Луганської області» для організації та проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року в приміщенні Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 24, розташованої за адресою: м. Лисичанськ, вул. Філатова, буд. 21, незаконного референдуму з питання «входження луганської народної
		республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської
		федерації» (далі за текстом «незаконний референдум»), та зайняла вказану
		посаду, знаходячись на тимчасово окупованій території Україні, а саме в м.
		Лисичанськ Луганської області.
		 У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України в м. Лисичанськ Луганської області, знаходячись за місцем розташування виборчої дільниці у приміщенні Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 24, розташованої за адресою: м. Лисичанськ. вул. Філатова, буд. 21, виконуючи відведену їй роль члена «дільничної виборчої комісії № 1404 територіальної виборчої комісії м. Лисичанськ Луганської області», спільно з іншими невстановленими особами, шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, видачі бюлетенів для голосування, в яких було одне запитання «Ви за входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації?» та варіанти відповідей «Так», «Ні», (мовою оригіналу: «Вы за вхождение Лутанской Народной Республики в состав Российской Федерации?» та варіанти відповідей «Да», «Нет»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, прийняла учать в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб`єкта російської федерації».
		 Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
		 Обвинувачена належним чином повідомлялася судом у встановленому законом порядку про час та місце проведення підготовчого судового засідання у цьому кримінальному провадженні стосовно неї, проте в судові засідання не з`являлася, про причини неявки суд не повідомляла.
		Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2024 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального судового провадження відповідно до ст. 323 КПК України у відсутність обвинуваченої (in absentia).
		 Розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24 травня 2007 року у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про розгляд кримінального провадження відповідно до вимог ст. 323 КПК України шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному сайті Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області і в газеті «Урядовий кур`єр», у судові засідання не з`являлася, що не перешкоджає розгляду кримінального провадження при здійсненні спеціального судового провадження.
		 Кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		 Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_3 про розпочате кримінальне провадження та відмову від здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		 Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.
		 Враховуючи, що у кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_3 як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження. 
		 В результаті судом встановлено таке.
		 Порушень процесуального закону під час кримінального провадження на всіх стадіях судом не виявлено.
		 Вважаючи достатньо забезпеченими у ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		 Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		 Згідно з приписами ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		 Суд, провівши розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, дослідивши докази сторони обвинувачення, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, за встановлених судом обставин, яка підтверджується достатньою сукупністю зібраних належних та допустимих доказів.
		 Свідок ОСОБА_6 показав у судовому засіданні, що знає ОСОБА_3 особисто як знайому. Після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації свідок виїхала з м. Лисичанська до Дніпропетровської області. Через деякий час обвинувачена зателефонувала свідку і повідомила, що у окупованому м. Лисичанську важко знайти роботу, але обвинуваченій вдалося влаштуватися до дільничної виборчої комісії по проведенню рефрендуму. Ця дільниця була розташована у школі № 24 м. Лисичанська по вулиці Філатова, буд. 21. 
		 Свідок ОСОБА_7 показала, що особисто не знайома з обвинуваченою, знає її тільки як мешканку м. Лисичанська, як покупця у магазині, у якому свідок проводила торгову діяльність, будучи приватним підприємцем. Свідок також знала ОСОБА_3 також як дружину відомого у м. Лисичанськ чоловіка. Свідку сусідка з м. Лисичанська розповіла, що ОСОБА_3 приймала участь у незаконному референдумі про приєднання м. Лисичанська до російської федерації. Також свідку працівники Служби безпеки України пред`являли на слідчій дії чотири фотознімки, пропонуючи впізнати обвинувачену, що свідок і зробила. Свідок ОСОБА_8 показав у судовому засіданні, що обвинувачену знає особисто, оскільки до війни його бригада робила ремонт її квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На той час свідок працював у будівельній компанії. Також свідок знайомий із чоловіком обвинуваченої ОСОБА_9 , який є кримінальним авторитетом у м. Лисичанську, про що відомо всім мешканцям міста. Після повномасштабного збройного вторгнення російської федерації свідок 01.04.2022 виїхав з м. Лисичанська до м. Дніпро. У телефонних розмовах із знайомим ОСОБА_10 з м. Лисичанська свідку повідомили, що ОСОБА_3 приймала участь у незаконному референдумі, була членом виборчої комісії. На ОСОБА_11 свідок бачив відеоролик, на якому ОСОБА_3 давала інтерв`ю з агітацією за референдум про приєднання м. Лисичанськ до російської федерації, підстав вважати, що вона робила це під примусом, у свідка немає. Про цей ролик свідок дізнався з повідомлення у групі, яку створили мешканці м. Лисичанськ у месенджері Телеграм. Свідок переконаний, що ОСОБА_3 мала можливість виїхати з м. Лисичанську, але не захотіла. Також свідку працівники Служби безпеки України пред`являли на слідчій дії чотири фотознімки, пропонуючи впізнати обвинувачену, що свідок і зробив. 
		 Винуватість ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими судом письмовими доказами:
		 протоколом огляду від 09.02.2023 контенту соціальної мережі «Вконтакте» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_2 де розміщений «список про формування територіальної виборчої комісії № 1404 м. Лисичанська ЛНР щодо проведення референдуму за приєднання ЛНР до складу рф», у якому присутня ОСОБА_3 ;
		 копією заяви ОСОБА_3 на отримання закордонного паспорта громадянина України з її фотографією;
		 копією заяви ОСОБА_3 про видачу паспорта громадянина України з її фотографією;
		 заявою-анкетою № 17261897 ОСОБА_3 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру з її фотографією;
		обліковою карткою ОСОБА_3 на особу, яка порушує клопотання про видачу паспорта громадянина України з її фотографією (форма № 20);
		протоколом огляду від 09.02.2023 огляд відеоматеріалу «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю» в мережі Інтернет, месенджер «Telegram» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3  розміщений 26.09.2022, у якому присутня ОСОБА_3 як член територіальної виборчої комісії № 1404 м. Лисичанська і який збережений у папку з написом « ОСОБА_3 »;
		 протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками від 08.02.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнав фотографію обвинуваченої;
		протоколом огляду від 08.02.2023 відеозапису від 26.09.2022 із назвою «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю» на «Телеграм» каналі з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого останній впізнав обвинувачену, як особу, що за власною ініціативою зайняла посаду члена територіальної виборчої комісії по проведенню незаконного референдуму за приєднання ЛНР до складу рф; 
		 протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками від 09.02.2023 за участю свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнала фотографію обвинуваченої;
		протоколом огляду від 09.02.2023 відеозапису від 26.09.2022 із назвою «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю» на «Телеграм» каналі з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю свідка ОСОБА_7 , під час якого останній впізнав обвинувачену, як особу, що за власною ініціативою зайняла посаду члена територіальної виборчої комісії по проведенню незаконного референдуму за приєднання ЛНР до складу рф; 
		 протоколом пред`явлення особи ОСОБА_3 для впізнання за фотознімками від 23.03.2023 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого свідок серед чотирьох фотознімків впізнала фотографію обвинуваченої;
		протоколом огляду від 23.03.2023 відеозапису від 26.09.2022 із назвою «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю» на «Телеграм» каналі з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого останній впізнав обвинувачену, як особу, що за власною ініціативою зайняла посаду члена територіальної виборчої комісії по проведенню незаконного референдуму за приєднання ЛНР до складу рф; 
		 протоколом огляду від 20.03.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_12 відеоматеріалу «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю» в мережі Інтернет, месенджер «Telegram» з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3  розміщений 26.09.2022, у якому присутня ОСОБА_3 як член територіальної виборчої комісії № 1404 м. Лисичанська і який збережений у папку з написом « ОСОБА_3 », під час якого підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет відеоматеріалу з ідентифікатором ІНФОРМАЦІЯ_3 і здійснено його архівацію за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 та збережено зроблені з цього відеоматеріалу скріншоти. 
		 Винуватість ОСОБА_3 підтверджується також дослідженим судом електронним доказом, який зберігається у матеріалах кримінального провадження на носії DVD-R «ТУ ДСА в Луганській області 2019» із відеозаписом від 26.09.2022 із назвою «Выездные бригады териториальных избирательных комисий работают в разных районах города. Работники ТИК максимально приближены к избирателю». 
		 Встановивши в порядку, передбаченому статтею 91 КПК України, обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, належність та допустимість доказів, їх достатність, суд приходить до твердого переконання про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення і правильність кваліфікації її умисних дій за ч. ч. 2 ст. 110 КК України, як посягання на територіальну цілісність і недоторканність України - умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб; та за ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність - участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
		 Суд відкидає доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення, що в діянні обвинуваченогї є склад кримінального правопорушення, оскільки обвинувачена могла діяти під примусом або внаслідок погроз завдати шкоду її життю та здоров`ю чи її близьких людей, і необхідність ухвалення виправдовувального вироку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях і спростовуються дослідженими судом доказами. 
		 Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		 Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		 Обставин, передбачених статтею 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, не встановлено.
		 Обставиною, передбаченою статтею 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		 Обвинувачена раніше не судима, відомості про перебування її на обліку в лікарів психіатра та нарколога відсутні, вона скоїла умисні тяжкі злочини, які були направлені проти основ національної безпеки України.
		 На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання:
		 за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді позбавлення волі з конфіскації усього майна, що належить їй на праві власності;
		 за ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією та проведенням виборів та/або референдумів та з конфіскації усього майна, що належить їй на праві власності.
		 На підставі частин 1-3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання обвинуваченій слід призначити шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавленням волі у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу, застосувати додаткові покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з організацією та проведенням виборів та/або референдумів та конфіскації всього належного їй майна.
		 Речові докази у справі відсутні.
		 Документально підтверджені процесульні витрати у проваджені на залучення експерта для проведення портретної експертизи в розмірі 5 679,60 грн слід на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		 У зв`язку з призначенням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна арешт на майно обвинуваченої у вигляді однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2023, скасуванню не підлягає.
		 Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 до обвинуваченої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без встановлення строку дії ухвали суду. Суд вважає за необхідне залишити без змін зазначений запобіжний захід.
		 Керуючись ст. ст. 323, 368-370, 373, 374 КПК України, суд
		 У Х В А Л И В:
		 ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, і призначити їй покарання у вигляді позбавленням волі на строк десять років з конфіскацією майна.
		 ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, і призначити їй покарання у вигляді позбавленням волі на строк дев`ять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією та проведенням виборів та/або референдумів на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією майна.
		 На підставі частин 1-3 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією та проведенням виборів та/або референдумів на строк п`ятнадцять років та з конфіскацією майна.
		 Початок строку відбування покарання у вигляді позбавленням волі ОСОБА_3 обчислювати з дати її затримання.
		 Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України, у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
		 Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесульні витрати в розмірі 5 679 (п`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок.
		 Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України.
		 Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору.
		 Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченій, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду.  
		 Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...