Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/2837/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 61-6365ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                              
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        
		                                                                                                                
		23 квітня 2025 року                                               
		м. Київ
		 
		справа № 570/2837/22
		провадження № 61-6365св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,                  Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -     ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		треті особи: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька Вікторія Володимирівна, приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Дацюк Світлана Георгіївна,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Курганська Олена Вікторівна, на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року у складі судді  Гнатущенко Ю. В.та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року у складі колегії суддів:  Хилевич С. В., Ковальчук Н. М.,                 Шимків С. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до                  ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Кутецька В. В., приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С. Г., у якому просив:
		визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 березня 2013 року, видане державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Кутецькою В. В. на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 1-103, та свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 липня 2021 року, видане приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Кутецькою В. В. на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 486; 
		скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 за № 43015665 від 16 липня 2021 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59315657) щодо частки житлового будинку                  АДРЕСА_1 .
		Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_3 . На момент смерті спадкодавцю належали: частка житлового будинку АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» (далі - КСП «Промінь») с. Бронники Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
		На момент смерті діда разом із ним у спірному будинку постійно проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_4 (мати позивача), яка прийняла спадщину, але спадкові права не оформила.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 ; право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь» с. Бронники Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
		На момент смерті ОСОБА_4 разом із нею у будинку АДРЕСА_1 постійно проживав та був зареєстрований позивач.
		 
		Крім того, після відкриття спадщини після ОСОБА_4 він, як спадкоємець першої черги, у встановлений законом строк подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. 
		Разом із тим, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, він дізнався, що його дід ОСОБА_3 17 січня 2008 року склав заповіт на спадкове майно, а саме на частку житлового будинку, що посвідчений секретарем Виконавчого комітету Обарівської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 40. Спадкоємцем за цим заповітом є                 ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою спадкодавця.
		Вважаючи вказаний заповіт незаконним, він звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.
		В подальшому ОСОБА_5 повідомила його про те, що вона повністю відмовилася від спадщини за заповітом.
		Під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 570/5941/21 за його позовом до ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним, зокрема із копією спадкової справи № 328/2012, було  встановлено, що спадщину на частку житлового будинку АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь», розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), незаконно оформлено за відповідачкою ОСОБА_2 як спадкоємцем другої черги.
		В поданій заяві № 859 від 29 травня 2012 року до Рівненської районної державної нотаріальної контори відповідачка приховала інформацію про коло спадкоємців, вказавши, що на спадкове майно ніхто із спадкоємців крім неї не претендує. 
		В поданій заяві № 403 від 16 липня 2021 року до приватного нотаріуса Рівненського нотаріального округу Кутецької В. В. відповідачка повторно приховала інформацію про коло спадкоємців, вказавши, що інші спадкоємці спадщину у встановлений законодавством строк не прийняли. 
		13 червня 2022 року він звернувся до приватного нотаріуса Рівненського нотаріального округу Дацюк С. Г. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на спірну частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Постановою від 24 червня 2022 року за вих. № 537/02-31, виданою приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Дацюк С. Г., позивачу як спадкоємцю було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що вже оформлено свідоцтво про право на спадщину спадкоємцем другої черги за законом - ОСОБА_2 на дану частку будинку та проведено державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Вказує, що будь-яких заяв про відмову від прийняття спадщини протягом часу для її прийняття ОСОБА_4 та він нотаріусу не подавали. До отримання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 червня 2022 року № 537/02-31 позивачу не було відомо, що спадщина, яка відкрилася після смерті його матері, переоформлена на ОСОБА_2 .
		Вважає, що при видачі нотаріусом відповідачці свідоцтв про право на спадщину за законом не було враховано його право, оскільки його мати, а потім він фактично прийняли спадщину.
		У заяві про поновлення строку звернення до суду за захистом прав та законних інтересів позивач посилався на те, що такий строк пропущено  ним з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав та законних інтересів йому стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами спадкової справи № 328/2012, витребуваної Рівненським районним судом 01 червня 2022 року у справі                       № 570/5941/21, та отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 червня 2022 року № 537/02-31, виданої приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Дацюк С. Г.
		У вересні 2022 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до               ОСОБА_1 , у якому просила встановити факт того, що ОСОБА_4 на момент смерті її батька - ОСОБА_3 постійно не проживала з батьком та не прийняла спадщину після його смерті.
		На обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначила, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_3 , який проживав та був зареєстрований у належній йому частині житлового будинку АДРЕСА_1 , мав окремі рахунки на житлово-комунальні послуги і сам вів господарство.
		Інша половина житлового будинку належала його колишній дружині -             ОСОБА_6 , на яку теж було заведено окремий особовий рахунок. Після її смерті спадкоємцем її частки стала ОСОБА_4 , яка проживала у належній їй частині будинку зі своїм сином ОСОБА_1 .
		Вважає, що житловий будинок АДРЕСА_1 складався із двох окремих домогосподарств.
		Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживали разом. 
		Після смерті свого батька ОСОБА_4 із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася.
		Зазначила, що після смерті брата вона,  як спадкоємець за законом другої черги, в передбачений законом строк звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. При цьому її рідна сестра ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини на її користь. В зв`язку із цим нотаріусом їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належне брату майно, які оскаржуються позивачем.
		Вважала, що ефективним і належним способом захисту її спадкових прав буде саме встановлення факту не проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_3 на момент його смерті та неприйняття нею спадщини.
		Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 03 лютого 2023 року вимоги зустрічного позову об`єднано в одне провадження із первісним позовом.
		18 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Курганська О. В. звернулася до суду із заявою про застосування строку позовної давності до первісної позовної заяви. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.
		Позов  ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 задоволено.
		Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 березня 2013 року, видане державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Кутецькою В. В. на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстроване в реєстрі за № 1-103.
		 
		Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 липня 2021 року, видане приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Кутецькою В. В. на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстроване в реєстрі за                    № 486.
		Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 за № 43015665 від 16 липня 2021 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59315657 щодо 1/2 частки житлового будинку в АДРЕСА_1 .
		Стягнуто з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 984,80 грн.
		У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт постійного спільного проживання ОСОБА_3 на момент його смерті разом із дочкою ОСОБА_4 є встановленим на підставі об`єктивних та переконливих доказів, що вказує про прийняття  останньою спадщини.
		Тому ОСОБА_2 як спадкоємець другої черги незаконно прийняла спадщину після смерті свого брата - ОСОБА_3 .
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,  ОСОБА_2  оскаржила його в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу  ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		30 квітня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Курганської О. В. в системі «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.
		 
		В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанційз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, які мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		03 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		Судами встановлено, що  ІНФОРМАЦІЯ_3  народилася ОСОБА_7 , батьками якої були ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Бронниківською сільською радою Ровенського району Ровенської області 19 січня1972 року.
		10 березня 1988 року Ровенським обласним бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконкому Рівненської районної ради від 09 березня 1988 року № 78 видано свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
		24 березня 1995 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_10 , про що Обарівською сільською Радою народних депутатів Рівненського району зроблено відповідний актовий запис № 5 та того ж дня видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . ОСОБА_7 змінила прізвище на  « ОСОБА_11 ».
		27 лютого 1996 року Обарівською сільською Радою народних депутатів                    ОСОБА_6 видано довідку № 211 про те, що вона дійсно проживає в с. Обарів Рівненського району Рівненської області у будинку, який їй належить по свідоцтву на право власності, в загальному користуванні подружжя від 10 грудня 1986 і знаходиться в АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_4  народився позивач ОСОБА_1 , батьками якого є ОСОБА_10 і ОСОБА_4 , що встановлено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Обарівською сільською радою Ровенського району 14 червня 1996 року.
		12 листопада 2003 року, державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Дацюк С .Г. на підставі заповіту від 28 серпня 1996 року за № 24 ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , видано                    ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , належну спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на частину в спільному майні подружжя, виданим Рівненською районною державною нотаріальною конторою 10 грудня 1986 року за № 2-2117, та зареєстрований у Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за реєстровим № 184-184.
		17 січня 2008 року в с. Обарів Рівненського району Рівненської області                     ОСОБА_12 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження на частину житлового будинку, господарські будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, що знаходиться біля житлового будинку, на користь ОСОБА_5 . Заповіт посвідчено секретарем Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області                 Опаранюк Р. С. Зареєстровано в реєстрі за № 40.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 березня 1988 року.
		При цьому відкрилась спадщина і на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективнй власності КСП «Промінь», с. Бронники Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28 квітня 2009 року № 2-793. Речове право ОСОБА_3 на землю підтверджено сертифікатом на право на земельну частку (пай), який зареєстрований 13 листопада 2002 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 4165 Рівненської районної державної адміністрації. Первинно вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) видано 13 листопада 2002 року громадянину України - члену КСП «Промінь» с. Бронники ОСОБА_13 на підставі рішення Рівненської районної державної адміністрації від 31 жовтня 2002 року № 684.
		14 грудня 2011 року Обарівською сільською радою Рівненського району Рівненської області видано довідку № 2134 ОСОБА_4 про те, що вона дійсно проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 , вона ж здійснила обряд поховання свого батька, а на день його смерті вони постійно проживали разом та вели спільне господарство.
		Крім того, відповідно до довідки Городоцької сільської ради Рівненського району від 15 лютого 2022 року № 140, на день відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 була зареєстрована та проживала його донька - ОСОБА_4 
		24 травня 2012 року Обарівською сільською радою Рівненського району видано довідку № 706 про те, що ОСОБА_2 дійсно проживає та зареєстрована в АДРЕСА_2 , її брат ОСОБА_3 постійно до дня смерті проживав у АДРЕСА_1 .
		29 травня 2012 року заведено спадкову справу № 328/2012 до майна померлого ОСОБА_3 . Спадкова справа заведена на підставі заяви сестри померлого - ОСОБА_2 про прийняття спадщини, яка вказала, що інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
		22 лютого 2013 року Рівненським районним судом Рівненської області у справі № 1716/5390/2012 у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин ухвалено рішення, яким визнано, що вона є сестрою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		30 березня 2013 року ОСОБА_2 подала до Рівненської районної державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , а саме на земельний пай КСП «Промінь» площею 3,82 га.
		Того ж дня, 30 березня 2013 року, державним нотаріусом Рівненської районної державної нотаріальної контори Кутецькою В .В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, що зареєстровано в реєстрі за №1-103, де зазначалося, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є його сестра -                    ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_2 . Спадщина складається з: права на земельну ділянку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь», с. Бронники Рівненського району Рівненської області, розміром 3,82 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
		24 липня 2018 року місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . 
		На день смерті ОСОБА_4 проживала в будинку АДРЕСА_1 , разом з нею проживав її син ОСОБА_1 , що вбачається з довідки, виданої Городоцькою сільською радою Рівненського району Рівненської області від 15 лютого 2022 року за № 141.
		02 травня 2019 року  ОСОБА_1  звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С. Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
		Обарівською сільською радою Рівненського району 02 травня 2019 року  видано довідку № 479 про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно до дня смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		10 лютого 2020 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С. Г. видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , її синові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з частки житлового будинку АДРЕСА_1 , належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Рівненською районною державною нотаріальною конторою 12 листопада 2003 року, зареєстрованим за №2-1705. 
		16 липня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її брата ОСОБА_3 на частку житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому зазначала в заяві, що інші спадкоємці у встановлені законодавством строк та порядок спадщини не прийняли, всім відомо про відкриття спадщини.
		Того ж дня до цього ж нотаріуса надійшла заява ОСОБА_5 від 18 травня 2021 року за вх. 534/02-14, яка була адресована приватному нотаріусу Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С. Г., де ОСОБА_5 повідомляла, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її брата                   ОСОБА_3 . Спадкове майно вона не прийняла, на нього не претендує і не звертатиметься до суду з приводу продовження строку для прийняття спадщини. Просить вважати її такою, що спадщину не прийняла. 
		16 липня 2021 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Кутецькою В. В. видано                     ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
		15 лютого 2022 року старостою Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області видано довідки №№ 140, 141 про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , постійно до дня смерті був зареєстрований та проживав у житловому будинку АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_4 , 1971 р.н. Також підтверджено, що ОСОБА_4 постійно до дня смерті була зареєстрована та проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 
		24 червня 2022 року приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С. Г. своєю постановою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку                    АДРЕСА_1 , що належав                   ОСОБА_3 . Як підставу відмови нотаріусом вказано про те, що вже оформлено свідоцтво про право на спадщину за спадкоємцем другої черги за законом на дану частку житлового будинку та проведено державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		 
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
		У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
		Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 
		 
		Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України). 
		Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина четверта статті 1268 ЦК України). 
		Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.
		Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі № 504/3606/14-ц).
		Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали встановленим факт постійного спільного проживання ОСОБА_3 і його дочки - ОСОБА_4 на час відкриття спадщинипісля смерті ОСОБА_3 , прийнявши до уваги об`єктивні та переконливі докази, що вказує про прийняття ОСОБА_4 як спадкоємцем першої черги спадщини на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України.
		З огляду на викладене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_2 як спадкоємець другої черги незаконно прийняла спадщину після смерті свого брата - ОСОБА_3 .
		Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
		 
		У відповідності до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
		 
		Зі скасуванням судового рішення втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, а також такі властивості чинного рішення суду як преюдиційність, виконуваність та загальнообов`язковість. 
		Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано визнав недійсними обидва оспорювані свідоцтва про право на спадщину за законом та скасував запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 щодо частини житлового будинку АДРЕСА_1 , відмовивши у задоволенні зустрічного позову.
		При цьому  суди обґрунтовано відхилили доводи ОСОБА_2 щодо самостійного проживання ОСОБА_3 у належній йому відокремлений частині житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки вказане спростовується, зокрема, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої житловий будинок АДРЕСА_1 має єдиний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2027340056246.
		Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин виділу у натурі часток із спільного нерухомого майна, тобто відсутні підстави, передбачені статтями 364, 365 ЦК України або іншими нормами матеріального права, які свідчили би про припинення спільної часткової власності на спірний житловий будинок.
		Разом із цим, особа, яка вважає, що її права або інтереси порушені, може звернутися до суду за їх захистом лише в межах визначеного законодавством строку
		Так, за правилами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
		Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		18 грудня 2023 року представник відповідача - адвокат Курганська О. В. звернулася до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності до первісного позову.
		Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду в межах трирічного строку позовної давності з моменту, коли віндовідався та міг довідатися про своє порушене цивільне право, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності. При цьому слід враховувати, що доказів обізнаності  ОСОБА_4 про порушення її спадкових прав матеріали справи не містять.
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		Верховний Суд встановив, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.  
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні. 
		За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2024 року зупинено дію рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.
		 
		Ураховуючи, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, Верховних Суд, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України, поновлює дію рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Курганська Олена Вікторівна, залишити без задоволення.
		 
		Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року залишити без змін.
		 
		Поновити дію рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   М. Є. Червинська
		 
		Судді:                                                                             А. Ю. Зайцев 
		 
		Є. В. Коротенко 
		 
		В. М. Коротун
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...