Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/3171/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 22.04.2025
Номер судового провадження: 51-5634км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200480000309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 591/3171/22
		провадження № 51 - 5634 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		в режимі відеоконференції
		засудженої                                                             ОСОБА_6 ,
		її захисника                                                            адвоката ОСОБА_7 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене
		до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022200480000309
		від 17 лютого 2022 року, щодо
		ОСОБА_6 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Архангельське Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		за ст. 301 ч. 1 КК України,
		за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2024 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 301 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
		Прийнято рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат. Ноутбук HP на підставі статей 96-1, 96-2 КК України примусово безоплатно вилучено у власність держави.
		Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_6 з кінця серпня 2020 року по червень 2022 року за місцем проживання
		в квартирі АДРЕСА_2 , використовуючи комп`ютерну техніку, виготовила та розповсюдила відеопродукцію порнографічного характеру зі своєю участю шляхом її онлайн трансляції у мережі Інтернет на відповідному сайті.
		Ухвалою Сумського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишено
		без задоволення, а вирок Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник,посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вищезазначені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Вважає, що при проведенні спеціального слідчого експерименту на досудовому слідстві мала місце провокація ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення, оскільки співробітник поліції під виглядом клієнта знайшов
		її та спровокував на злочин, що виразилось у зверненні до ОСОБА_6 , відповідних проханнях та оплаті певних дій.
		Зазначає, що для встановлення факту провокації сторона захисту заявила
		в апеляційному суді клопотання про повторне дослідження доказів, а саме результатів спеціального слідчого експерименту, однак суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вказаного клопотання, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
		Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження
		не надходило.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник і засуджена в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали
		її обґрунтованою та просили задовольнити.
		У судовому засіданні прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою
		і просила залишити її без задоволення.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94цього Кодексу,
		та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Обставини щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення чого дано
		у ст. 411 КПК України та на що є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно
		до вимог ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
		Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості  ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 301 ч. 1 КК України, тобто
		у виготовленні та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, підтверджуються безпосередньо дослідженими і оціненими судом доказами,
		а саме:
		-       показаннями в суді ОСОБА_6 , яка вину не визнала, зазначивши, що на сайті
		для дорослих зареєструвалася, щоб знайти собі чоловіка. Вважала,
		що її спровокував слідчий, який зареєструвався на тому ж сайті під іменем громадянина Туреччини та в режимі підглядування спостерігав
		за нею, коли вона слухала музику, дивилася фільми, при цьому відео порнографічного характеру вона не виготовляла;
		-       даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20 травня 2022 року про те, що згідно з договором ОСОБА_6 з 15 березня 2019 року користувалася послугами комп`ютерної мережі ТОВ «Технічний центр радіо системи» за адресою: АДРЕСА_1 ;
		-       даними протоколу обшуку від 24 червня 2022 року про вилучення з квартири ОСОБА_6 двох ноутбуків, двох веб-камер та іграшок інтимного характеру.
		Під час проведення обшуку виявлено, що на вказаних ноутбуках були відкриті сайти для здійснення стрімінгів відео порнографічного характеру, при цьому
		ОСОБА_6 просила співробітників поліції зупинити стрімінг-трансляцію
		та не входити до зони зйомки веб-камери;
		-       даними протоколів огляду комп`ютерної техніки від 28 червня 2022 року
		про огляд двох ноутбуків, на яких виявлено файли з зображеннями ОСОБА_6 
		у спідній білизні, її особистими даними, а також зафіксовано історію відвідувань веб-ресурсів з порнографічним контентом;
		-       даними протоколів огляду речей від 28, 29 червня, 05 липня 2022 року
		про огляд коробки від іграшки інтимного характеру з відповідною документацією та накладною від 19 лютого 2020 року на ім`я ОСОБА_6 , ендоскопу, мобільних телефонів з обліковими записами на ім`я ОСОБА_6 , зошиту із записами логінів та паролів інтернет сайтів, зокрема
		й порнографічного характеру;
		-       даними протоколу огляду веб-сайту від 22 лютого 2022 року з анкетою
		ОСОБА_6 , інформацією про частоту відвідувань ОСОБА_6 цього сайту (кожен день з перервами), описом зовнішності, переліком послуг, які вона пропонує та фотозображеннями ОСОБА_6 , зокрема й в спідній білизні. Ця ж анкета була розміщена і на іншому сайті, де також вказано тариф за спілкування;
		-       даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину в формі спеціального слідчого експерименту від 21 червня 2022 року, згідно
		з яким зафіксовано діяльність ОСОБА_6 з виготовлення та розповсюдження порнографічної відеопродукції;
		-       висновком судової портретної експертизи від 20 липня 2022 року
		№ СЕ-19/119-22/7470-ФП підтверджено, що на дослідженому відеозаписі зображено саме ОСОБА_6 ;
		-       висновком судово-мистецтвознавчої експертизи від 09 липня 2022 року
		№ 2793/22 підтверджено належність виготовленої ОСОБА_6 відеопродукції
		до порнографії.
		 
		Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази
		у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції дійшов
		до обґрунтованого висновку про вчинення  ОСОБА_6 інкримінованого
		їй кримінального правопорушення та правильно кваліфікував її дії за ст. 301 ч. 1
		КК України. При цьому всім наявним доказам, суд відповідно до вимог КПК України дав оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		При цьому місцевий суд ретельно з`ясував обставини кримінального правопорушення, врахував позицію і доводи сторони захисту щодо провокації
		ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції.
		За змістом ст. 271 ч. 3 КПК України під час підготовки та проведення заходів
		з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв. Здобуті
		в такий спосіб речі й документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини розробив критерії для того,
		щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції
		про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях.
		Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати,
		чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були
		у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення (придбання чи виготовлення і зберігання предмета, знарядь злочину тощо) сам собою факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив
		на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було
		би вчинено.
		З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини того, чи не створили правоохоронні органи штучно ситуації з метою спонукати ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення. Суд зазначив, що тривалість діяльності ОСОБА_6 з використанням відповідного веб-сайту
		- з 21 серпня 2020 року до 17 червня 2022 року свідчить про те, що остання була обізнана з правилами користування сайтом, процедурою спілкування
		з відвідувачами. Саме вона ініціювала переходи до приватного шоу з метою подальшої оплати її послуг, а правоохоронець був не першим «клієнтом», який замовив демонстрацію частин тіла ОСОБА_6 . При цьому буденність, невимушеність та добровільність дій ОСОБА_6 , які зафіксовані на відео під час проведення спеціального слідчого експерименту, їх тривалість, налаштування відеокамери декілька разів під час відео під різними кутами для того, щоб її дії було добре видно в кадрі, вказують на те, що вчинення таких дій є звичним, повсякденним заняттям для ОСОБА_6 при відвідуванні зазначеного сайту.
		Також місцевий суд вказав, що ОСОБА_6 під час вчинення інкримінованих їй дій не була під примусом чи позбавлена можливості відмовитись від їх вчинення, проте
		на відповідне прохання замовника послуги та після надсилання ним «токенів» (форма оплати на сайті) почала демонструвати інтимні частини свого тіла,
		що підтверджує вищезазначені висновки про систематичність та звичайність таких дій. ОСОБА_6 не висловлювала обурення подібною пропозицією і це в свою чергу вказує на те, що правоохоронні органи під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії лише приєднались до неправомірної діяльності та здійснювали
		її документування.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, відповідно до якого дослідженими доказами підтверджено, що поведінка ОСОБА_6 під час вчинення злочину свідчить про відсутність ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, визнавши відповідні доводи сторону захисту необґрунтованими.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вирок суду щодо  ОСОБА_6 належним чином умотивований і відповідає вимогам статей
		370, 374 КПКУкраїни.
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок місцевого суду, належним чином перевірив відповідні доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які аналогічні доводам касаційної скарги захисника, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення
		та зазначив підстави, з яких подану апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Зокрема, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо відсутності ознак провокування ОСОБА_6 на вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції.
		Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим
		не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
		Згідно зі ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази,
		які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції
		не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.
		Апеляційний суд відмовив  ОСОБА_6  у задоволенні клопотання про повторне дослідження протоколу про результати контролю за вчиненням злочину в формі спеціального слідчого експерименту від 21 червня 2022 року, оскільки вона
		не обґрунтувала, чому цей доказ був досліджений судом першої інстанції неповністю чи з порушеннями та не встановив підстав для повторного дослідження доказів,
		а тому доводи захисника про недотримання апеляційним судом вимог ст. 404 ч. 3 КПК України є необґрунтованими.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що суд апеляційної інстанції розглянув подану апеляційну скаргу з дотриманням положень ст. 405 КПК України і дійшов правильного висновку, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 відповідає вимогам кримінального процесуального закону,
		є обґрунтованим та вмотивованим.
		За результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції в своїй ухвалі надав обґрунтовані відповіді на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника,
		які є аналогічними доводам його касаційної скарги, навів переконливі аргументи
		на їх спростування, зазначив підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та належним чином мотивував своє рішення.
		Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів
		не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини
		 ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
		ст. 301 ч. 1 КК України, та правильність кваліфікації її дій.
		Суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися вимог статей 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог
		КПК України.
		Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6  цей стандарт доведення винуватості дотримано, оскільки за допомогою належних, допустимих
		та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджена винна у його вчиненні.
		При призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, у лікарів психіатра та нарколога на обліках не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо,
		має на утриманні неповнолітню дитину, відсутність обставин, які пом`якшують
		або обтяжують покарання, і призначив ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить
		17 000 грн, тобто найменш суворе за видом покарання у мінімальному розмірі згідно із санкцією ст. 301 ч. 1 КК України.
		Отже, покарання, призначене ОСОБА_6 , за своїм видом і розміром є необхідним
		та достатнім для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної.
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами
		для зміни чи скасування судових рішень, не виявлено.
		За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги захисника, скасування судових рішень щодо  ОСОБА_6 і призначення нового розгляду в суді першої інстанції за результатом касаційного розгляду не встановлено.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2024 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката
		ОСОБА_7 - без задоволення.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...