Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 741/14/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 26.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/740/325/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024270000000240

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 741/14/25 
		Провадження № 1-кп/740/325/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 квітня 2025 року                                         місто Ніжин
		 
		Колегія суддів Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		законного представника обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,
		представника ССД - ОСОБА_9 ,
		представника ГУНП в Чернігівській області - ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22024270000000240 від 27.12.2024, за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, 
		встановила:
		Неповнолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, українець, уродженець м. Бершадь Вінницької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий обґрунтовано підозрюється в наступному.
		Статтями 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно із статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.
		Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.
		Крім того, відповідно до п. 4, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України» державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру; національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 1, ст. 26 Закону України «Про національну безпеку України» актуальні загрози національній безпеці України визначаються Стратегією національної безпеки України, яка схвалюється рішенням Ради національної безпеки і оборони України і затверджується указом Президента України.
		Указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.09.2020 «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджено Стратегію національної безпеки України, яка, серед інших, містить наступні положення.
		Пунктом 16 визначено, що росія використовує Чорноморсько-Каспійський регіон, окупований Крим як «міст» на Балкани, у Середземномор`я, на Близький Схід і у Північну Африку. Для зміцнення позицій у Європі російська федерація застосовує енергетичну та інформаційну «зброю», намагається впливати на внутрішньополітичну ситуацію у європейських державах, підживлює тривалі конфлікти, збільшує військову присутність у Східній Європі .
		Пунктом 17 визначено, що для відновлення свого впливу в Україні російська федерація, продовжуючи гібридну війну, системно застосовує політичні, економічні, інформаційно-психологічні, кібер- і воєнні засоби. Посилюються угруповання збройних сил російської федерації та його наступальний потенціал, регулярно проводяться масштабні військові навчання поблизу державного кордону України, що свідчить про збереження загрози військового вторгнення. Зростає мілітаризація територій тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Зберігається загроза з боку російської федерації вільному судноплавству у Чорному та Азовському морях, Керченській протоці.
		Пунктом 18 визначено, що російська окупаційна адміністрація та збройні формування російської федерації на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в окремих районах Донецької та Луганської областей України грубо порушують права й свободи людини і громадянина, їх діяльність загрожує безпеці України, інших держав Балто-Чорноморського регіону.
		Згідно пункту 19 спеціальні служби іноземних держав, насамперед російської федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу.
		Пунктом 39 визначено, що російська федерація як держава-агресор - джерело довгострокових системних загроз національній безпеці України.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» 20.02.2014 розпочалась збройна агресія російської федерації (далі - рф) проти України, направлена на окупацію півострова Крим.
		06.03.2014 в приміщенні Верховної Ради АР Крим у порушення ч. 2 ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132, Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума» згідно якої 16.03.2014 мав відбутися так званий «референдум», на який винесли питання входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб`єкта федерації. 06.03.2014 Севастопольська міська рада на позачерговій сесії прийняла рішення № 7151 з аналогічним змістом.
		Відповідно до зазначених постанов 16.03.2014 проведено незаконний референдум із заздалегідь відомим та підконтрольним рф результатом, який в подальшому став формальною підставою для прийняття незаконного рішення про включення до складу рф території АР Крим і міста Севастополя на правах суб`єктів федерації.
		У подальшому 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим, в порушення ч. 2 ст. 2, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132, Конституції України, прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі Декларації про незалежність Республіки Крим і міста Севастополя, прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
		18.03.2014 між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу рф.
		20.03.2014 державною думою рф прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «О принятии в российскую федерацию Республики Крым и образовании в составе российской федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Згідно з вказаним законом АР Крим та м. Севастополь увійшли до складу рф. Таким чином, 20.03.2014 російська федерація здійснила анексію території України - півострова Крим.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України є збройною агресією.
		У квітні 2014 року на території Луганської області України створено терористичну організацію «луганська народна республіка» (далі - «лнр»), а на території Донецької області України створено терористичну організацію «донецька народна республіка» (далі - «днр») у складі яких створені незаконні озброєні підрозділи які функціонують і по теперішній час. Координація діяльності цих терористичних організацій, як і їх фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками рф. 
		Одним із основних завдань учасників вказаних терористичних організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків. 
		07.04.2014 на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції. 30.04.2018 на виконання Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» АТО переформатована на Операцію Об`єднаних сил (далі - ООС), з переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО до Об`єднаного оперативного штабу ЗСУ.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII Російську Федерацію визнано державою-агресором.
		З огляду на викладене з 20.02.2022 і дотепер, між державами рф та Україною триває збройний конфлікт міжнародного характеру.
		Оскільки окупація АР Крим і м. Севастополя, частини Донецької і Луганської областей України не принесла бажаних результатів у вигляді встановлення впливу над політичними та економічними процесами в Україні, відмови від співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації, та відмови від євроінтеграційного курсу розвитку країни, вищим політичним і військовим керівництвом рф вирішено перейти до наступного етапу збройної агресії проти України, а саме до повномасштабного вторгнення на територію України із застосуванням зс рф та інших військових формувань рф.
		На виконання зазначених намірів, 15.02.2022 року державна дума російської федерації звернулася до президента російської федерації з проханням визнати незалежність самопроголошених «донецької та луганської народних республік». 
		19.02.2022 року керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей оголошено так звану загальну мобілізацію жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
		21.02.2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням визнати незалежність так званих «донецької та луганської народних республік».
		Цього ж дня президент російської федерації підписав указ про визнання незалежності «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки».
		22.02.2022 року президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані державною думою та радою федерації рф. 
		В цей же день президент російської федерації з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до ради федерації рф звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		23.02.2022 року керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях донецької та луганської областей звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих донецької та луганської «народних республік».
		24.02.2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні.
		У подальшому цього ж дня збройними силами рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, здійснено пуски крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України та цивільним об`єктам, а також підрозділами зс та інших військових формувань рф здійснено широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна. При цьому, вказані агресивні дії здійснювались не лише з території російської федерації, але й з території Республіки Білорусь із застосуванням її цивільної та військової інфраструктури за сприяння представників її збройних сил та спеціальних служб.
		У період із 5 години 24.02.2022 року та до цього часу підрозділи зс та інших військових формувань рф здійснюють спроби окупації українських міст, які супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому, вогневі удари у тому числі здійснюються і по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі та поранення значної кількості цивільних осіб, у тому числі жінок і дітей, знищення та пошкодження сотень цивільних об`єктів.
		Із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє дотепер.
		30.09.2022 президент рф ОСОБА_12 , в порушення норм міжнародного права та хартії ООН, прийняв рішення про приєднання до складу російської федерації окупованих незаконними збройними формуваннями територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, чим вчергове порушив територіальну цілісність та недоторканність України.
		Викладені обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати, що головною метою зовнішньої політики російської федерації з 2014 року і дотепер є знищення України як суверенної та незалежної держави, повалення законно обраної української влади, загарбання або встановлення контролю над її територією, знищення військового та економічного потенціалу України.
		Таким чином, співпраця громадян України з російською федерацією, її збройними силами, спеціальними службами чи їх представниками, передача їм інформації, а також надання згоди на виконання активних дій в інтересах російської федерації явно шкодять суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності і державній безпеці України.
		Надалі, усвідомлюючи вказані обставини, а саме наявності збройної агресії рф проти України, намагання рф знищити Україну як державу, діючи в умовах воєнного стану, підтримуючи дії російської федерації щодо протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронним органам України, умисно, реалізуючи єдиний умисел на вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України, з корисливих мотивів, добровільно, без фізичного чи психічного примусу, особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 , усвідомлюючи наявність воєнного стану в Україні, у період з 22.08.2024 по 26.08.2024 надали представнику російської федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України за наступних обставин. 
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 22 серпня 2024 року особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у невстановленому слідством місці, використовуючи свій планшет марки Samsung Galaxy Tab A (2016), назва моделі SM-T585, у месенджері Telegram вступив у спілкування з невстановленим слідством представником спеціальних служб російської федерації, а саме особою, яка використовувала ім`я (нік-нейм) « ОСОБА_13 », аккаунт « ОСОБА_14 » (далі за текcтом - особа « ОСОБА_13 »).
		Під час спілкування вказана особа « ОСОБА_13 » запропонувала за грошову винагороду виконати завдання, спрямовані на надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України. На вказану пропозицію особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, дала свою згоду. 
		Після цього особа « ОСОБА_13 » роз`яснила, що фіксувати вказані дії потрібно шляхом фото та відеозйомки мобільним телефоном за допомогою спеціального програмного забезпечення Timemark, яке додає до фото та відеозапису позначку із географічними координатами місця зйомки та поточних дати та часу. Після виконання вказаних завдань особа « ОСОБА_13 » обіцяла здійснювати оплату на платіжну карту.
		З метою підшукування спільників, особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, не пізніше 22 серпня 2024 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , залучив до виконання вказаних завдань, як співвиконавця, неповнолітнього громадянина України ОСОБА_6 , який погодився на пропозицію. 
		При цьому особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 усвідомлювали, що російська федерація здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України та що надані у ході виконання завдань відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідним об`єктам.
		Для отримання грошової винагороди за виконані завдання з проведення підривної діяльності проти України ОСОБА_6 надав особі, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, дані власного особового рахунку НОМЕР_1 , відкритого у АТ «УніверсалБанк», які особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, повідомила особі «ОСОБА_13». 
		Надалі, 22.08.2024, близько 10 год. 00 хв., особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» виїхали на таксі Bolt (автомобіль «Нісан Алтіма», реєстраційний номер НОМЕР_2 ) в місце за координатами НОМЕР_7 на ділянку охоронної зони повітряних ліній ПЛ 330 кВ «ІНФОРМАЦІЯ_3», ПЛ 330 кВ «ІНФОРМАЦІЯ_4», що поблизу АДРЕСА_3, після чого особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, вирушила пішки вздовж лінії електропередачі та здійснила на власний планшет за допомогою програми Timemark 25 (двадцять п`ять) фото та відео фіксацій опор лінії електропередачі та їх координат на власний планшет, які переслала в месенджері Telegram особі «ОСОБА_13». 
		При цьому особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 усвідомлювали, що передача координат опор ліній електропередачі може призвести до їх цілеспрямованого ураження літальними засобами рф та виведення з ладу, чим завдати шкоди цілому регіону, залишивши без енергоживлення як сили оборони, так і об`єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки, школи, лікарні тощо. 
		За виконання вказаних дій 22.08.2024 особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 отримали грошову винагороду від невстановленого слідством представника спеціальних служб російської федерації у розмірі 5000 грн., яку було перераховано на особовий рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УніверсалБанк» на ім`я ОСОБА_6 . 
		У подальшому 22.08.2024 близько 16 год. 00 хв. особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, спільно з ОСОБА_6 , реалізуючи спільний єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» виїхали на таксі Bolt (автомобіль «Фольксваген Джетта», реєстраційний номер НОМЕР_3 ) за координатами НОМЕР_6 у місце розташування окремого радіотехнічного підрозділу Збройних сил України, що поблизу АДРЕСА_4, після чого особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, вирушила пішки через ліс до можливого місця знаходження радіовипромінюючого пристрою (РЛС) Збройних сил України, де здійснила на власний планшет за допомогою програми Timemark відеофіксацію об`єкта та його координат, що на її думку був радіовипромінюючим пристроєм (РЛС) Збройних сил України, які переслала в месенджері Telegram особі «ОСОБА_13». 
		При цьому особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 усвідомлювали, що передача координат радіовипромінюючого пристрою (РЛС) Збройних сил України може призвести до її цілеспрямованого ураження літальними засобами ураження рф, та забезпечення прихованого підходу засобів повітряного нападу збройних сил російської федерації (ударних БпЛА, крилатих ракет тощо) на м. Київ.
		За виконання вказаних дій 22.08.2024 особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 отримали грошову винагороду від невстановленого слідством представника спеціальних служб російської федерації у розмірі 3550 грн, яку було перераховано на особовий рахунок  НОМЕР_1 , відкритий у АТ «УніверсалБанк» на ім`я ОСОБА_6 .
		Крім того, 23.08.2024 особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_6 отримали завдання від особи «ОСОБА_13» виїхати в село Хвилівка Ніжинського району Чернігівської області та здійснити відеозапис опор лінії електропередачі та їх координат. Особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, та  ОСОБА_6 дійшли узгодженого рішення про направлення ОСОБА_6 для виконання вказаного завдання на територію Ніжинського району Чернігівської області, попередньо узгодивши це в месенджері Telegram з особою «ОСОБА_13». Отримавши від останньої позитивне підтвердження, особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, надала інструкції ОСОБА_6 , а саме зазначила, що останній мав в першій половині дня 24.08.2024 з власного аккаунту в месенджері Telegram написати особі «ОСОБА_13» кодове слово «Хвилівка», після чого мали бути надані додаткові інструкції щодо виконання завдання.
		Виконавши згадану умову, неповнолітній ОСОБА_6 в період з 24.08.2024 по 26.08.2024, усвідомлюючи протиправність своїх дій, виконував завдання за вказівками особи «ОСОБА_13» на території Ніжинського району Чернігівської області, дистанційно отримуючи поради стосовно їх виконання від особи, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, за наступних обставин.
		24.08.2024 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» прибув у місце за координатами НОМЕР_8 на ділянку охоронної зони повітряної лінії ПЛ 330 кВ «Броварська - Ніжинська», що поблизу АДРЕСА_5, після чого вирушив пішки вздовж лінії електропередачі та здійснив на власний телефон Samsung Galaxy A03s за допомогою програми Timemark 3 (три) відеофіксації опор лінії електропередачі та їх координат, які надіслав в месенджері Telegram особі «ОСОБА_13».
		При цьому ОСОБА_6 усвідомлював, що передача координат опор ліній електропередачі може призвести до їх цілеспрямованого ураження літальними засобами рф та виведення з ладу, чим завдати шкоди цілому регіону, залишивши без енергоживлення як сили оборони, так і об`єкти цивільної інфраструктури, житлові будинки, школи, лікарні тощо. 
		Після цього, 25.08.2024 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» прибув у місце за координатами НОМЕР_9 на ділянку охоронної зони повітряної лінії ПЛ 330 кВ «Броварська - Ніжинська», що поблизу АДРЕСА_6, та на ділянці місцевості за допомогою власного телефону Samsung Galaxy A03s записав не менше 10 (десяти) коротких відеозаписів за допомогою застосунку Timemark з метою контролю відповідності дійсності координат під час повітряної тривоги та під час її скасування, які надіслав в месенджері Telegram особі «ОСОБА_13».
		При цьому ОСОБА_6 усвідомлював, що такими діями він здійснює фіксацію роботи українських GPS-перешкод, які виконують функцію завад російським літальним засобам ураження, а передача вказаних даних представникам спецслужб рф може призвести до подолання таких перешкод, чим завдасть шкоди обороноздатності України.
		25.08.2024 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» прибув за координатами НОМЕР_9 на ділянку охоронної зони повітряної лінії ПЛ 330 кВ «Броварська - Ніжинська», що поблизу АДРЕСА_7, відшукав вказане на надісланому йому відеозаписі дерево, та на власний телефон Samsung Galaxy A03s, здійснив 2 (дві) відеофіксації його місця розташування і координат за допомогою застосунку Timemark, які надіслав в месенджері Telegram особі «ОСОБА_13».
		За виконання вищевказаних дій на територіях поблизу сіл Хвилівка, Володькова Дівиця Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_6 отримав грошову винагороду від невстановленого слідством представника спеціальних служб російської федерації у розмірі 10500 грн, яку було перераховано на попередньо наданий особі «ОСОБА_13» особовий рахунок НОМЕР_4 , відкритий у АТ «УніверсалБанк» на ім`я ОСОБА_6 
		26.08.2024 близько 06 год. 00 хв. ОСОБА_6 , реалізуючи єдиний умисел на надання представникам рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, з корисливих мотивів, на виконання завдання особи «ОСОБА_13» повторно прибув за координатами НОМЕР_9 на ділянку охоронної зони повітряної лінії ПЛ 330 кВ «Броварська - Ніжинська», що поблизу АДРЕСА_7, відшукав заздалегідь облаштовану невстановленою слідством особою коробку з пристроєм для фіксації прольоту повітряних цілей літальних апаратів та авіаційних засобів розвідки (мобільний телефон Xiaomi Poco, модель 220333QPTG, підключений до 1 (одного) павербанку), яку забрав із собою для доукомплектування та приведення у робочий стан. 
		У подальшому 26.08.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Ніжині, придбав три павербанки марки Romoss, сім-карту мобільного оператору ПрАТ «Водафон Україна» НОМЕР_5 , якими доукомплектував пристрій для фіксації прольоту повітряних цілей літальних апаратів та авіаційних засобів розвідки, після чого, близько 22 год. 00 хв. повторно прибув за координатами НОМЕР_9 на ділянку охоронної зони повітряної лінії ПЛ 330 кВ «Броварська - Ніжинська», що поблизу АДРЕСА_7, налаштував роботу пристрою та встановив коробку з ним на дереві, після чого за допомогою власного телефону Samsung Galaxy A03s здійснив відеофіксацію його розташування, яку надіслав особі «ОСОБА_13». 
		27.08.2024 о 03 год. 27 хв. ОСОБА_6 затримано на місці злочину працівниками Служби безпеки України.
		Під час виконання завдань особи «ОСОБА_13» на території Ніжинського району Чернігівської області неповнолітній ОСОБА_6 постійно перебував на зв`язку з особою, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, розповідаючи про суть та характер виконуваних завдань. При цьому особа, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, надавала поради ОСОБА_6 щодо виконання завдань та інструктувала останнього щодо дотримання заходів безпеки з метою уникнення викриття.
		Неповнолітній  ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України.
		30.12.2024 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника адвоката ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_7 було підписано угоду про визнання винуватості.
		Відповідно до ч.1 п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з вимогами ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Відповідно до п.3 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Виходячи зі змісту угоди від 30.12.2024, обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, та підтверджує обставини, зазначені у пунктах 1-3 угоди, які є істотними для вказаного кримінального провадження. 
		Сторони узгодили покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
		Також у судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 КПК України, які йому були роз`яснені судом під час розгляду кримінального провадження.
		На підставі пояснень обвинуваченого, колегія суддів встановила, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
		Захисник - адвокат ОСОБА_8 та законний представник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що волевиявлення ОСОБА_6 є добровільним без будь-якого тиску з боку сторонніх осіб. Угода укладена у відповідності до правил КПК і КК України та просили затвердити угоду.
		Колегія суддів, заслухавши прокурора, обвинуваченого, його захисника та законного представника, перевіривши угоду про визнання винуватості, дійшла таких висновків.
		Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.ч.4,6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:
		- дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, а саме як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України у формі надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб;
		- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
		- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
		Узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, при цьому враховані особа обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості вчиненого, обставинами, що пом`якшують покарання встановлено - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, вчинення кримінального правопорушення під впливом дорослої особи, яка втягнула неповнолітнього у злочинну діяльність, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою, та на думку колегії суддів є необхідною і достатньою для досягнення мети виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
		Враховуючи наведене та зважаючи на приписи ч.1 ст.475 КПК України, колегія суддів вважає за можливе ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_6 , яким затвердити угоду і призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання, колегія суддів, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, яке побудоване на критичній оцінці своєї поведінки, відсутність негативних характеристик за місцем фактичного проживання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Судові витрати відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, колегія суддів
		ухвалила:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.12.2024 між прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника ОСОБА_8 , законного представника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №220242270000000240, внесеному до ЄРДР 27.12.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України.
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		Строк відбування покарання   ОСОБА_6 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 27 серпня 2024 року.
		Запобіжний захід  у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Стягнути з  ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 7951 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят одна) гривень 44 копійок.
		Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення: 
		обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода не може бути укладена.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
		Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
		 
		       
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...