Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 420/36803/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 27.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 25.04.2025
Номер судового провадження: К/990/46362/24

span align="justify" style="background-color:#FFFFFF;font-family:Roboto Condensed Light;font-size:13pt;">Відповідно до с. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
		Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		27.          Відповідно до ст. 27 Закону №3038-VI наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103), який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
		Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі-будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних  вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці (п. 1.2 Порядку № 103).
		28.          Відповідно до п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. 
		29.          Відповідно до ст.36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
		30.          Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану", зокрема визначено, що надання послуг з питань дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві здійснюється з урахуванням таких особливостей: 
		1)          на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 кв. метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини", може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки. У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Електронна система) з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил. При цьому під час подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовник зазначає реєстраційний номер схеми намірів забудови земельної ділянки в Електронній системі .
		31.          Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що з 12.07.2022 дозволяється будівництво без оформлення будівельного паспорту, як документа, який визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
		32.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЮНА-2019" набуло право власності на земельну ділянку площею 0,5642 га за адресою: м.Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Згодом цю земельну ділянку було розподілено на шістнадцять окремих земельних ділянок.
		33.          Позивач не надав доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, а процес її формування не є предметом цього спору. Тому Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування ст. 79-1 Земельного кодексу України в контексті цієї справи і відхиляє покликання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.05.2022 у справі №802/1446/17-а, від 10.08.2022 у справі №160/999/20, від 04.05.2024 у справі №802/1539/17-а.
		34.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акту обстеження об'єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси від 27.09.2023, нове будівництво двоповерхового житлового будинку з мансардою на земельній ділянці загальною площею 334 кв.м. з кадастровим номером: 511013690043:007:0036 за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А, передбачається з порушеннями п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", тобто з суттєвим порушеннями вимог державних будівельних норм.
		35.          Згідно з абз.абз. 4-5 ч.1 ст.1 Закону України "Про будівельні норми" від 05.11.2009 №1704-VI (далі - Закон №1704-VI) нормування в будівництві - це діяльність із розроблення, погодження, перевірки, затвердження, внесення змін, скасування або визнання такими, що втратили чинність, будівельних норм; державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		36.          Стаття 11 Закону №1704-VI передбачає, що застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування. Сфера застосування будівельних норм визначається у кожному нормативному акті з урахуванням особливостей об`єкта нормування. Будівельні норми встановлюють обов`язкові вимоги до об`єкта нормування, що застосовуються при плануванні і забудові територій, проектуванні і будівництві. Будівельні норми мають містити положення щодо забезпечення виконання основних вимог до споруд та дотримання функціональних параметрів об`єкта нормування під час його експлуатації. Державний контроль за дотриманням суб`єктами містобудування будівельних норм здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного  архітектурно-будівельного контролю, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до компетенції щодо об`єктів, визначених пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		37.          ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій" набрали чинності з жовтня 2019 року. 
		38.          Цими нормами введено норму, за якою граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 кв.м. для блокованої забудови і не менше 500 кв.м для індивідуальної житлової забудови. При розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
		39.          Разом з тим, у п.6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що вони розповсюджуються на ділянки, які надаються громадянам для нового житлового будівництва.
		40.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ЮНА-2019" планує будівництво будинку садибного типу на ділянці, яка виникла внаслідок поділу однієї ділянки, яка була придбана у власність відповідачем, на декілька ділянок.
		41.          Листом від 14.12.2022 №7/14.4.1/13703-22 Директорат просторового планування територій та архітектури Міністерства розвитку громад та територій України повідомив, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019, розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.
		42.          Пункт 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", що регулює відносини в сфері надання громадянам України земельних ділянок для нового житлового будівництва та визначає саме граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам України і не може бути меншою ніж визначена п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій". Тобто громадянину України для нового житлового будівництва не може бути надана земельна ділянка менша ніж визначена даною нормою ДБН. При цьому вказана норма не передбачає граничні розміри земельних ділянок придбаних у власність для здійснення нового будівництва.
		43.          Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обмеження щодо мінімальних площ земельних ділянок для нового житлового будівництва, встановлених п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", розповсюджуються, насамперед, на проектні рішення містобудівної та землевпорядної документації, яка використовується при наданні земельних ділянок.
		44.          При цьому приписами ст. 27 Закону України № 3038-VI визначений граничний розмір самої забудови, а саме: не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, та не містить посилань на граничні розміри земельної ділянки, на якій планується вказана забудова.
		45.          Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для формування правового висновку щодо конкретизації на кого саме поширюється норма п. 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 (фізичних чи юридичних осіб), адже це питання жодним чином не спростовує сформульованих висновків судів попередніх інстанцій і не впливає на суть справи.
		46.          Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
		47.          Суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності ознак самочинного будівництва, передбачених абз. 1 ч. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI, також ним не було надано доказів існування визначених положеннями Закону №3038-VI підстав припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуто відповідачем на підставі реєстрації 16.05.2023 Управлінням ДАБК ОМР поданого ТОВ "ЮНА-2019" повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ОД 051230515714.
		48.          З огляду на викладене, Суд відхиляє покликання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22, від 24.11.2021 у справі №420/998/21, від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 18.10.2018 у справі №695/3442/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17, від 13.12.2018 у справі №522/6212/17, від 22.01.2019 у справі №826/17907/17 через недоведення ознак самочинності будівництва.
		49.          Крім того, у постанові від 11.03.2025 у справі №420/27736/23, предметом якої було припинення право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 21.08.2023 №ОД051230817829 "Нове будівництво житлового будинку садибного типу за адресою: Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А", Верховний Суд виснував:
		"Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проводить позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на відповідному об'єкті будівництва, за необхідності із залученням представника районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, департаменту комунальної власності Одеської міської ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункту 4 Порядку № 135).
		За результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складає протокол, видає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (пункту 7 Порядку № 135).
		Суд апеляційної інстанції як на одну з підстав для відмови в задоволенні позову послався на ту обставину, що Управління фактично не провело захід державного архітектурно-будівельного контролю (позапланову перевірку), відтак і не набуло права на звернення до суду з цим позовом.
		…
		Не є підставою для недотримання процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю і запровадження в Україні воєнного стану, оскільки відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Ураховуючи те, що під час касаційного перегляду справи підтвердився висновок судів попередніх інстанцій про не набуття Управлінням права на звернення до суду з цим позовом внаслідок недотримання процедури проведення державного архітектурно-будівельного контролю, Суд не надає оцінки іншим доводам касаційної скарги як передчасним".
		50.          Суд вважає цей висновок застосовним і до справи, що розглядається, а тому відхиляє покликання позивача на позицію, висловлену у постановах Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №826/6660/16 та від 14.06.2023 у справі №826/22842/15, щодо того, що закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.
		51.          Згідно з положенням ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		52.          Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		53.          Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		54.          Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		55.          За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
		56.          З огляду на результат касаційного розгляду Суд не розподіляє понесені судові витрати. 
		Керуючись ст. 243, 339, 341, 345, 349, 350, 356, 359  КАС України, Суд -
		У Х В А Л И В:
		Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №420/36803/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і її не може бути оскаржено.
		Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...