Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/9211/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано судом: 25.04.2025. Зареєстровано: 27.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2025.
Дата набрання законної сили: 24.04.2025
Номер судового провадження: К/990/49694/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/9211/24
		адміністративне провадження № К/990/49694/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стеценка С.Г.,
		суддів: Тацій Л.В.,  Стрелець Т.Г., 
		розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №560/9211/24
		за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 
		до Судилківської сільської ради 
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 (колегія у складі: головуючого судді Курка О.П., суддів: Шидловського В.Б.,          Боровицького О.А.), -
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Керівник Шепетівської окружної прокуратури (далі також - позивач) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Судилківської сільської ради (далі також - відповідач), в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища;
		- зобов`язати Судилківську сільську раду Шепетівського району Хмельницької області вчинити дії та зобов`язати виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на відстані 1,2 км від села Судилків Судилківської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на території Судилківської об`єднаної територіальної громади на відстані 1,2 км від села Судилків розташоване діюче сміттєзвалище. Разом з тим, органом місцевого самоврядування документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою під сміттєзвалищем, до цього часу належним чином не оформлено, межі земельної ділянки не винесені в натурі на місцевості, речові права на земельну ділянку не зареєстровано. Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не оформлення документів на земельну ділянку, прокурор звернувся до суду.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправною бездіяльність Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища.
		Зобов`язано Судилківську сільську раду Шепетівського району Хмельницької області вчинити дії та зобов`язано виготовити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки яка розташована на відстані 1,2 км від села Судилків Судилківської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку. 
		4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що на земельну ділянку відсутні необхідні правовстановлюючі документи, окрім як паспорту місця видалення відходів. Вказане, на думку суду першої інстанції, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
		5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області відмовлено. 
		6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що будь-яких юридичних підстав, вважати, що станом на дату складання Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області акту, складеного за результатами проведення заходу контролю за здійсненням делегованих повноважень Судилківською сільською радою № 5/02/01 від 20.03.2024, на території Судилківської ОТГ паспортизованого сміттєзвалища за координатами 50°11"08"" пн.ш, 27°09" 11"" сх.д. немає.
		Крім того, доказів використання за вказаними координатами місця чи об`єкту зберігання або видалення відходів на території Судилківської ОТГ на підставі спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання в матеріалах справи не міститься. Під час судового   засідання прокурор протилежного довести не зміг.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7. 23.12.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 та залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову.
		8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що Судилківською сільською радою у 2020 та 2023 роках затверджено Програми поводження з твердими побутовими відходами на території Судилківської сільської ради на 2021-2023 роки (рішення сесії Nє 2 від 24.12.2020) та на 2024- 2026 роки (рішення сесії Nє 21 від 20.12.2023), якими передбачено фінансування заходів з виготовлення проектно-кошторисної документації на сміттєзвалище с. Судилків (додатки 2).
		В додатку до інформації Судилківської сільської ради від 01.05.2024 Nє98/34-27-4095/2024, адресованої Департаменту природних ресурсів та екології, також наведено відомості щодо функціонування на території громади 5 сміттезвалищ, у тому числі сміттезвалиша площею 1 га поблизу с. Судилків із зазначенням відомостей про акт відбору земельної ділянки від 16.07.2002 та його паспортизації 13.10.2014 за Nє 28/1.
		Вказані докази, на думку скаржника, беззаперечно підтверджують факт існування зазначеного сміттєзвалища, тривалої бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо належного оформлення документації на це місце видалення відходів.
		Звернуто увагу суду, що жодних офіційних документів (рішень про припинення експлуатації, консервацію, тощо), які б підтверджували наведену відповідачем інформацію про припинення експлуатації спірного сміттєзвалища, ні під час розгляду справи Хмельницьким окружним адміністративним судом, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем не надано.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9.   23.12.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
		10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г.
		11. Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №560/9211/23.
		12. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 25.02.2025 № 7878/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Коваленко Н.В., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.02.2025 № 192/0/78-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
		13. Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		14. Як встановлено судами попередніх інстанції, листом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОВА від 16.05.2024 № 06-99-1091/24 повідомлено Шепетівську окружну прокуратуру, що Судилківська сільська територіальна громада листом від 06.05.2024 №01-23/07-20/1498/2024 надала інформацію щодо наявності полігонів і сміттєзвалищ твердих побутових відходів на території громади, відповідно до якої на території Судилківської ОТГ розташовано ряд паспортизованих місць видалення відходів (сміттєзвалищ), в тому числі і в с. Судилків Шепетівського району. У зазначеній інформації відсутні відомості про номер і дату реєстрації проектно-кошторисної документації, державного акту на землю.
		15. Позивач, вважаючи, що органом місцевого самоврядування протиправно документи, що посвідчують право користування або володіння земельною ділянкою під сміттєзвалищем, належним чином не оформлено, межі земельної ділянки не винесені в натурі на місцевості, речові права на земельну ділянку не зареєстровано, звернувся з цим позовом до суду.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
		17. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
		18. Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1)   підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		19. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
		20. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		21. За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		22. Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
		23. Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		24. Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
		25. Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		26. У зв`язку із наведеним, треба зазначити, що закон не передбачає право прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
		27. Процесуальні і матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбувалося з порушенням встановленого законом порядку.
		28. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України в Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
		29. Такі правові висновки та їх обґрунтування містяться у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 826/3492/18.
		30. Крім того, слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке.
		Частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VІІ передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
		Водночас прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
		Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:
		1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
		2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
		31. Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках:
		1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
		2) у разі відсутності такого органу.
		Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
		Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		32. Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		33. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		34. Отже, ключовим у цій справі є питання щодо наявності у прокурора повноважень звернутися до суду з цим позовом в інтересах держави і з`ясування цього питання передує розгляду справи по суті.
		35. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що Шепетівська окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Судилківської сільської ради у зв`язку з бездіяльністю Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області щодо не оформлення документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища.
		36. Згідно із статтею 9 Закону України «Про відходи» територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
		37. Органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами (стаття 21 Закону «Про відходи»).
		38. Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання земельних відносин.
		39. Приписами частини 1 статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		40. Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 20-2 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі також Закон № 1264-XII) до компетенції Центрального органу належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема щодо поводження з відходами.
		41. Пунктом «й» частини 1 статті 20-2 Закону № 1264-XII передбачено, що до компетенції Центрального органу у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, участь у статусі позивача чи відповідача при розгляді справ у судах.
		42. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 є Державна екологічна інспекція України (далі - Положення № 275).
		43. Відповідно до пункту 1 Положення № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		44. Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		45. Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
		46. Пунктом 7 Положення № 275 передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		47. Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі № 340/5950/21, від 22.05.2024 у справі №340/5972/21, з посиланням на сформовані Верховним Судом висновки у постанові від 29.09.2022 у справі № 120/11496/21-а, зазначив про те, що саме Державна екологічна інспекція уповноважена звертатися до суду з позовом, зокрема, про визнання протиправними дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування їх посадових осіб. Відтак, реалізація прокурором права на звернення до суду з позовом у справі, що розглядається, невід`ємно пов`язана із необхідністю доведення невиконання або неналежного виконання уповноваженим органом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		48. Зі змісту позовної заяви Шепетівської окружної прокуратури вбачається, що позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Закону України "Про охороно навколишнього природного середовища" та вказує на те, що недотримання законодавства про відходи призводить не лише до формального порушення вимог закону, а й до подальшого забруднення земель, води та атмосферного повітря, безконтрольного їх розміщення, що в подальшому впливає на стан здоров`я та якість життя населення країни в цілому.
		49. Також позивач в позовній заяві вказує на те, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є уповноваженим органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та відповідно до покладених на неї завдань уповноважена звертатись до суду з позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
		50. Разом з тим, позивач зазначає, що зазначений орган до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неоформленні документів на земельну ділянку орієнтовною площею 1 га для розміщення на ній сміттєзвалища, не звертався. Вказане, на думку прокурора, свідчить про бездіяльність Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, що може призвести до негативних наслідків та, відповідно, про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.
		51. Однак, судами попередніх інстанцій не перевірено доводів позивача щодо бездіяльності Державної екологічної інспекції України чи її територіального органу - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів.
		52. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що з метою з`ясування обставин щодо наявності права звернення Шепетівської окружної прокуратури до суду з цим позовом, суди попередніх інстанцій повинні були першочергово перевірити доводи прокурора щодо наявності порушення законних інтересів держави або загрози порушення цих інтересів, а також перевірити чи вказаний прокурором орган є уповноваженими здійснювати захист таких інтересів та чи була з боку цього органу бездіяльність щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів.
		53. Без з`ясування усіх цих обставин і їх доказування у порядку, визначеному процесуальним законом, неможливо встановити, чи наявні у прокурора підстави для звернення до суду з цим позовом відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ та статті 53 КАС України.
		54.  Суд же касаційної інстанції, в силу наявних у нього повноважень, закріплених у статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		55. Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		56. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		57. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.
		Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 скасувати.
		Справу за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Судилківської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії  -  направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій   Т.Г. Стрелець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...