Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/2061/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 28.04.2025. Зареєстровано: 28.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/485/16/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023150000000143

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/2061/23
		Провадження №1-кп/485/16/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 квітня 2025 року     м.Снігурівка 
		 
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (у режимі відео конференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження №22023150000000143 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, росіянина, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фельдшера 1-ї мотострілкової роти, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_1 ),
		та
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Російської Федерації, росіянина, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , стрілка-помічника гранатометника, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_1 )
		за ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України,
		встановив:
		Загальновідомим є факт того, що з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі  рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі  зс рф) на територію України, яке з 24 лютого 2022 року переросло в широкомасштабне збройне вторгнення на територію України. У результаті збройної агресії рф проти України частина територій України опинилася під окупацією рф.
		З 24 лютого 2022 Указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		За результатами військових дій, в період з 4 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, у тому числі: ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 із дислокацією АДРЕСА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), здійснили незаконну окупацію села Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області.
		Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією рф проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		Відповідно до Спільної статті 2 Женевських конвенцій 1949 року та ч. 3 ст. 1 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року (далі  ДП 1), вказані міжнародно-правові акти регулюють правовідносини у рамках міжнародних збройних конфліктів. 
		Відповідно до ст. 4 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року (далі  Четверта Женевська конвенція), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ст. 31 Четвертої Женевської конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Стаття 32 Четвертої Женевської конвенції визначає, що високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Відповідно до ст.147 Четвертої Женевської конвенції, тортури або нелюдське поводження, якщо їх здійснено проти осіб, які перебувають під захистом, є серйозним порушенням цієї Конвенції.
		Відповідно до підпункту а. 2 пункту а частини 2, ч.3 ст. 75ДП 1, катування усіх видів  фізичні чи психологічні  є забороненими в будь-який час і в будь-якому місці. Будь-яка особа, що піддається арешту, затриманню або інтернуванню за дії, пов`язані зі збройним конфліктом, має бути невідкладно проінформована зрозумілою їй мовою про причини вжиття таких заходів, за винятком випадків арешту або затримання за кримінальні правопорушення. Такі особи повинні бути звільнені у найкоротший строк і в будь-якому разі, як тільки обставини, що виправдовують арешт, затримання чи інтернування, стали недійсними.
		Суд визнав доведеним, що на порушення вище зазначених положень міжнародного гуманітарного права у липні 2022 року (більш точної дати та часу не встановлено), військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 , який займав посаду фельдшера та ОСОБА_7 , який займав посаду стрілка  помічника гранатометника, перебуваючи у Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС рф, у тому числі зі складу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 , із АДРЕСА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, за пособництва місцевого мешканця с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, у зв`язку із міжнародним збройним конфліктом з метою примусити потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були цивільними особами, що не брали участі у бойових діях, а тому мали статус захищених осіб відповідно до Чертвертої Женевської конвенції, вчинити дії всупереч їх волі, а саме отримати від них відомості про місцезнаходження водяного насосу, який планувався вказаними підрозділами зс рф для використання у власних цілях задля забезпечення потреб у воді, завдали потерпілим побоїв і тілесних ушкоджень, а також погрожували вбивством, спричинивши фізичний біль та психічні страждання, чим вчинили фізичне та психологічне їх катування, що є порушенням вимог підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), тобто вчинили воєнний злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
		Так, в липні 2022 року (більш точної дати та часу не встановлено) через нестачу водозабезпечення невстановлені військовослужбовці з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 , із дислокацією АДРЕСА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ) ЗС РФ підшукали на території приватного домоволодіння, розташованого в с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області точку для водозабору, облаштовану водяним насосом, яку планували використовувати для видобування води для власних потреб.
		Про це стало відомо місцевому мешканцю с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який разом з односельцями ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з метою перешкоджання забезпеченню потреб у воді окупаційних військових підрозділів РФ демонтував та сховав вказаний водяний насос за місцем свого проживання на території с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області.
		В подальшому, задля відшукання та набуття інформації про місцезнаходження водяного насосу, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_6 у групі з ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, у тому числі зі складу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 , із дислокацією АДРЕСА_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, отримали від невстановленої особи, яка проживає у с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області, список прізвищ та прізвиськ місцевих мешканців, серед яких було зазначено ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі  ОСОБА_10 ), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі  ОСОБА_8 ), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі  ОСОБА_14 ), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (далі  ОСОБА_12 ), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі  ОСОБА_13 ), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (далі ОСОБА_11 ), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (далі  ОСОБА_9 ), як можливо причетних до переховування водяного насосу. Проте, не будучи обізнаними щодо адрес проживання наведених у списку осіб, військовослужбовці ЗС РФ не були спроможні самостійно встановити їх місцеперебування.
		У денний час доби у липні 2022 року (більш точної дати та часу не встановлено) військовослужбовці ЗС РФ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діючи спільно з іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, маючи умисел направлений на отримання інформації від місцевих мешканців с. Новокиївка про місце перебування викраденого насосу, у тому числі і шляхом незаконного затримання та застосування до них фізичного та психічного насильства, що, з огляду на статус військовослужбовців ЗС РФ, як сторони військового конфлікту міжнародного характеру, є порушеннями загальноприйнятих правил та звичаїв ведення війни, прибули до місця проживання місцевого мешканця, по АДРЕСА_5 , якого залучили до співпраці та відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, задля отримання від останнього допомоги у відшуканні та затриманні місцевих мешканців с. Новокиївка, вказаних у списку, як осіб причетних до переховування водяного насосу.
		Далі, військовослужбовці ЗС РФ, серед яких були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , реалізуючи умисел направлений на порушення законів та звичаїв війни, перебуваючи у форменому одязі ЗС РФ зі зброєю в руках, у тому числі автоматичною, за пособництва особи, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, який запросив до свого домоволодіння ОСОБА_8 , незаконно затримали останнього.
		У подальшому військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою у групі з ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, переслідуючи спільний умисел направлений на відшукання та затримання місцевих мешканців с. Новокиївка, вказаних у списку, як осіб причетних до переховування водяного насосу, з подальшим їх незаконним затриманням та встановленням необхідної їм інформації, запропонували особі, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, вказати місце проживання ОСОБА_9 , на що останній погодився.
		Перебуваючи разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ у військовому вантажному автомобілі під керуванням ОСОБА_7 , який рухався за автомобілем марки "Москвич" під керуванням особи, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, в салоні якого перебували незаконно затриманий ОСОБА_8 та один з невстановлених військовослужбовців ЗС РФ, ОСОБА_6 прослідував до будинку АДРЕСА_5 , де незаконно затримав ОСОБА_9 .
		Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_6 , діючи узгоджено з особою, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, та за попередньою змовою у групі з ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, рухаючись на вантажному автомобілі під керуванням ОСОБА_7 , прослідував за автомобілем марки "Москвич" під керуванням особи, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, який разом із невстановленою особою зі складу зазначених військовослужбовців ЗС РФ та затриманими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в салоні автомобіля, під?їхав до будинку АДРЕСА_6 та, таким чином, вказав на місце проживання ОСОБА_10 .
		ОСОБА_10 разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які також перебували у дворі домоволодіння за вказаною адресою були незаконно затримані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, що супроводжували особу, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні.
		Після цього, ОСОБА_6 , разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ на вантажному автомобілі під керуванням ОСОБА_7 , рухаючись за автомобілем марки "Москвич" під керуванням особи, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, в салоні якого на задньому пасажирському сидінні перебували затримані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та на передньому пасажирському сидінні  один з невстановлених військовослужбовців ЗС РФ, прибув до відкритої ділянки місцевості, розташованої за межами с. Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області неподалік від сільського кладовища з географічними координатами (46.85938 та 32.49489).
		Затриманим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 військовослужбовці ЗС РФ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші невстановлені на даний час військовослужбовці ЗС РФ, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, переслідуючи мету отримання необхідної їм інформації шляхом застосування до місцевих мешканців с. Новокиївка фізичного та психічного насильства, що, з огляду на статус військовослужбовців ЗС РФ, як сторони військового конфлікту міжнародного характеру, є порушеннями загальноприйнятих правил та звичаїв ведення війни, наказали вийти з автомобіля особи, відносно якого здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, та вишикуватись у балці.
		Один з вищевказаних невстановлених військовослужбовців ЗС РФ наказав ОСОБА_10 у супроводі двох інших військовослужбовців ЗС РФ на вантажному автомобілі, під керуванням ОСОБА_7 , привезти до балки ОСОБА_13 . Побоюючись за своє життя та здоров`я, ОСОБА_10 , якому відома адреса проживання ОСОБА_13 , був змушений підкоритись наказу. Таким чином військовослужбовцем ЗС РФ ОСОБА_7 разом з іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, незаконно затримано ОСОБА_13 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_7 , та разом з ОСОБА_10 доставлено до місця перебування інших затриманих.
		У той же час особа, відносно якої здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, керуючи власним автомобілем марки "Москвич" разом із одним з невстановлених військовослужбовців ЗС РФ та затриманим ОСОБА_11 , які перебували в салоні автомобіля, під?їхав до будинку АДРЕСА_7 , де невстановленою особою зі складу зазначених військовослужбовців ЗС РФ незаконно затримано ОСОБА_14 , якого у подальшому доставлено до відкритої ділянки місцевості, розташованої за межами с. Новокиївка неподалік від сільського кладовища, де на той час під контролем військовослужбовців ЗС РФ, серед яких були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебували затримані ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
		Перебуваючи на зазначеній відкритій ділянці місцевості, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_6 спільно та за попередньою змовою з військовослужбовцем ЗС РФ ОСОБА_15 та іншими невстановленими на даний час військовослужбовцями ЗС РФ, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, за пособництва особи, відносно якої здійснюється судовий розгляд в окремому провадженні, з метою отримання інформації про місцезнаходження водяного насосу, який їм був необхідний для забезпечення власних потреб у воді, вчинив насилля над життям, здоров`ям, фізичним та психічним станом осіб, з числа місцевих мешканців с. Новокиївка, шляхом нанесення, у тому числі ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 побоїв та тілесних ушкоджень, погроз щодо позбавлення їх життя. При цьому, ОСОБА_7 із застосуванням власної автоматичної зброї, переслідуючи мету залякування потерпілих цивільних осіб, здійснив декілька пострілів чергами біля ніг вказаних осіб, що сприймалося потерпілими, як психологічний тиск та реальна загроза життю. Крім того, інші невстановлені військовослужбовці ЗС РФ, переслідуючи мету залякування присутніх цивільних осіб імітували розстріл ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що сприймалось ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 як психологічний тиск та загроза їх життю та здоров`ю.
		Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своїми спільними діями вчинили катування цивільного населення, тобто допустили порушення підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), тим самим вчинили воєнний злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Кримінальне провадження щодо  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розглядалось в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинувачених, які показань суду не надавали, а також з обов`язковою участю захисників.
		Обвинувачення  ОСОБА_6 та ОСОБА_7  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.28,ч.1ст.438КК України, знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів.
		 
		Як вбачається з витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань Слідчим відділом УСБУ у Миколаївській області досудове розслідування у даному кримінальному провадженні №22023150000000143 розпочате з 28.02.2023 року. Підставою для початку досудового розслідування стало безпосереднє виявлення старшим оперуповноваженим Миколаївського РВ Управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_16 у ході виконання обов`язків, покладених на СБ України п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про Службу безпеки України" інформації про те, що у період з березня 2022 по 10.11.2022 під час окупації території села Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області військовослужбовці Російської Федерації за пособництва невстановленого громадянина України вчинили порушення законів і звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що полягало у застосуванні до місцевих мешканців, у порушення принципів ст.27,31 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, фізичного та психологічного насильства з метою отримання від них відомостей про осіб, причетних до руху опору окупаційній владі, про що ОСОБА_16 склав рапорт від 28.02.2023 року на ім`я безпосереднього керівника, що відповідає положенням ч.1 ст.214 КПК України. (Т.1 а.п.159-162). 13.06.2024 року керівник обласної прокуратури своєю постановою визначив підслідність даного кримінального провадження за слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області через неефективність проведення досудового розслідування в порядку ч.5 ст.36 КПК України (Т.2 а.п.109-110).
		 
		За навності підстав для початку кримінального провадження, за визначеною КПК України підслідністю, уповноваженими слідчими за процесуального керівництва прокурорів, визначених процесульними рішеннями, прийнятими відповідно до положень ст.37,39 КПК України, здобуто наступні докази, які містять відомості на підтвердження винуватості обвинувачених, які суд приймає за належні та допустимі. 
		 
		Відомості, які містяться у протоколі огляду від 20.06.2023 року, з фототаблицею, яким встановлено, що місцем катування була ділянка місцевості, яка являє собою галявину у вигляді рівчака, що розташована неподалік сільського кладовища с.Новокиївка Миколаївського району Миколаївської області, та встановлено її координати (Т.2 а.п.113-118).
		 
		Зазначені відомості про місце вчинення злочину узгоджуються з показаннями потерпілих  ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , наданими ними як під час проведення слідчих екпериментів за їх участі, так і безпосередньо у суді. Крім того, всі потерпілі, крім ОСОБА_9 , який за даними копії лікарського свідоцтва про смерть №4391 вд 12.11.2022 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_13 за обставин, які не пов`язані з даною подією (Т.3 а.п.78), детально розповіли про обставини їх затримання військовослужбовцями рф, застосування до них останніми побоїв та спричинення тілесних ушкоджень, а також погроз позбавлення життя з метою отримання інформації про місцезнаходження водяного насосу, який військовослужбовці рф планували використувати для забезпечення власних окупаційних військ.
		 
		Так, за даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.03.2023 року, з відеозаписом, який є додатком до нього, проведеним з потерпілим ОСОБА_10 , останній вказав на місце, де він знаходився у дворі свого дому, коли за ним приїхав ОСОБА_17 на автомобілі ОСОБА_18 . Вказав на місце біля свого двору, де його покликав ОСОБА_19 із двома російськими військовослужбовцями, з якого він побачив неподалік припаркований автомобіль Камаз. Показав якою саме дорогою його везли за село та показав місце в балці біля сільського кладовища, де йому наказали виходити з автомобіля. Показав, де саме неподалік зупинився зазначений автомобіль Камаз, який рухався за ними, з якого вийшли російські військові з автоматами. Показав на статисті, як саме по обличчю його вдарив автоматом російський військовий, вимагаючи надати інформацію про список осіб, причетних до зникнення водяного наноса, інакше їх всіх вб`ють. Показав, де в цей час знаходилися інші затримані місцеві мешканці, яких також били. Бачив як ОСОБА_19 били по ногах, після чого російський військовий приставивши автомат повів останнього за бугор, після чого він почув два постріли, та військовий повернувся сам. Наступного повів за бугор цей самий військовий Сусіка, через 5 хв. військовий повернувся сам. Інший військовослужбовець стріляв з автомата в їх сторону. Реально сприймав погрози вбивством, боявся за своє життя (Т.1 а.п.168-172); 
		 
		Під час проведення слідчого експерименту за протоколом від 06.03.2023 року, з відеозаписом, який є додатком до нього, проведеним з потерпілим ОСОБА_8 , останній показав де він знаходився вдома, з якого його під приводом розмови покликав ОСОБА_17 , після чого вказав на місце, де під прицілом автомата російський військовий привів його до інших військових та де його допитували, після чого посадили в автомобіль ОСОБА_17 та повезли за ОСОБА_20 , потім за ОСОБА_21 . Вказав на місце в балці за селом, куди їх після цього привезли. Показав як їх поставили у шеренгу та де у цей час знаходилися російські військові з автоматами. Показав як військовий вдарив його в обличчя, після чого він впав, а той продовжив бити його по ногам. Потім військовий почав бити всіх в шерензі по черзі. Показав, як військовий наказав їм тягнути паличку, кого першого вб`ють. Він витягнув, військовий під прицілом повів його за бугор, примушув стати на коліна, погрожував їх прострелити, потім вдарив у щелепу, внаслідок чого він впав на землю на коліна. У цей час військовий зробив два постріли над його головою, після чого наказав сидіти тихо та пішов. Наступного цей військовий привів ОСОБА_20 , бив його, виламував руки. Потім били їх обох. Після цього повернули назад у балку. Дали строк до ранку повернути насос. Стріляли в їх сторону. Погрози вбивством сприймав реально, боявся за своє життя (Т.1 а.п.174-178).
		 
		Потерпілий ОСОБА_14 під час проведення слідчого експерименту, відповідно до протоколу від 06.03.2023 року, та відеозапису, який є додатком до даного протоколу, на місці розказав та показав де саме стояв автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_17 , до якого його посадили двоє військовослужбовців із автоматами не пояснюючи причин та вказав куди саме його відвезли, показав на місце за селом в балці, де вже знаходилися інші місцеві чоловіки та військовослужбовці рф, показав куди саме по голові, тулубу та ногам йому наносили удари військові рф руками та ногами, як змусили тягнути палички, пояснюючи тим, що найменша з них означатиме постріл в ноги тому, хто її витягне, показав напрямок за бугором куди в його присутності військові рф відводили ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , звідки він почув постріли, зазначив, що погрози вбивством сприйняв реально, все тривало близько 40 хв. (Т.2 а.п.56-60).
		 
		За даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.04.2023 року, та, відеозапису, який є додатком до даного протоколу, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_12 , останній розказав про обставини жорсткого поводження з ним військових рф, вказав на місце, за селом в балці, де відбувалося його побиття останніми та інших потерпілих, вказав на механізм спричинення йому тілесних ушкоджень по обличчю, по ногам, вказав, де саме стояв військовий рф коли стріляв в їх сторону вгору та вниз по ногам, куди саме відводили ОСОБА_20 та ОСОБА_19 після того, як вони витягли короткі палички та звідки після цього він почув постріли (Т.2 а.п.66-70).
		 
		Відповідно до відомостей, зазначених у протоколі проведення слідчого експерименту від 06.04.2023 року, та відеозаписі до даного протоколу, проведеним за участі потерпілого ОСОБА_13 , останній вказав на місце біля свого двору, де стояв ОСОБА_22 з військовими рф, які змусили його сісти до кабіни без пояснення причин, вказав на місце за селом у балці, куди вони його відвезли, вказав на місце в балці, де військові рф їх з іншими потерпілими построїли у шеренгу та били, вказав як саме йому було завдано побоїв по обличчю та ногам (Т.2 а.п.72-76).
		 
		Потерпілий ОСОБА_11 , у ході проведення слідчого експерименту за протоколом від 06.04.2023 року, з відеозаписом до даного протоколу, вказав на місце біля свого домоволодіння, де зупинився автомобіль під керування ОСОБА_17 та автомобіль Камаз із військовими рф у той час коли двоє військових з автоматами наказали йому сісти до автомобіля ОСОБА_17 , вказав маршрут, яким вони рухалися на вказаному автомобілі з іншими потерпілими та військовим рф, та місце за селом, де його разом з іншими потерпілими військові рф вишикували у шеренгу та як саме після цього один з військових рф наносив йому тілесні ушкодження по обличчю та тулубу; показав де саме знаходився військовослужбовець рф який здійснював постріли в його сторону, поціливши в землю біля його ніг; показав куди військові рф відводили ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , звідки він чув постріли (Т.2 а.п.103-107).
		 
		Зазначені потерпілими обставини під час проведення слідчих експериментів потерпілі підтвердили показаннями наданими безпосередньо у суді.
		 
		Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що влітку 2022 року знаходився за місцем проживання у с.Новокиївка. На стукіт у двері вийшов, побачив дітей місцевого мешканця ОСОБА_17 , які повідомили, що батько просить з ним поговорити. Коли вийшов, за дверима стояв військовий рф, попереду тримав автомат. Йому було наказано йти вперед, він був змушений підкоритися. У супроводі даного військового зайшов у двір ОСОБА_17 . Там було ще 4 озброєних російських солдат та ОСОБА_17 . Вони пили пиво. ОСОБА_17 повідомив про відсутність водяного наносу та показав список ймовірно причетних осіб, серед яких був і він. Став заперечувати свою причетність, після цього йому пригрозили, що вкинуть у колодязь. У наступному прослідував наказ сісти до автомобіля ОСОБА_17 , що він і зробив. За кермом автомобіля був ОСОБА_17 , на передньому пасажирському сидінні військовий рф. Позаду рухався військовий камаз. У подальшому вони заїжджали до ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , де були також ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , яких також військові рф примусили сісти до автомобіля під керуванням ОСОБА_17 . Після цього їх відвезли за село у балку неподалік кладовища, де наносили побої по різним частинам тіла упродовж 40 хвилин, стріляли під ноги, погрожували прострелити коліна тому, хто витягне сірник, а коли він витягнув один з військових повів його за бугор, де бив та стріляв над головою. Бачив як так само за бугор цей самий військовий привів ОСОБА_20 , виламував йому руки. Потім їх із ОСОБА_20 повели до інших. Дали час повернути нанос впродовж 4 днів і відпустили. Від побоїв у нього були синці на обличчі та на ногах. Він причетний до демонтажу водяного насоса, який разом із ОСОБА_21 та ОСОБА_25 сховали, оскільки їм стало відомо, що ним планують користуватися військові рф для власних потреб. З приводу події його затримання та побиття військовими рф надав пояснення як він зрозумів їх керівництву, оскільки їх дії були неправомірні. Серед військових рф які його били був ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . 
		 
		Потерпілий ОСОБА_13 суду показав, що приблизно у середині серпня 2022 року біля дому його затримали російські військові та змусили сісти до автомобіля Камаз. Відвезли у балку за селом, де вже були інші потерпілі. Допитували з приводу водяного насоса, при цьому наносили побої по обличчю, по ногам. Також російські військові відводили хлопців за бугор та стріляли. Вважав, що їх вбили. Боявся за своє життя. Серед цих військових був ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . 
		 
		Потерпілий ОСОБА_14 суду показав, що влітку 2022 року знаходився вдома, коли його у спідній білизні було затримано російськими солдатами, з якими був ОСОБА_17 . Вони на камазі відвезли його у канал за село, де били руками та ногами, прикладом автомата, вимагаючи повідомити де водяний насос та хто причетний до його демонтажу. Побиття тривало близько години. Боявся за своє життя. До демонтажу водяного наносу причетний.
		 
		Потерпілий ОСОБА_12 суду показав, що приблизно в середині літа 2022 року знаходився у с.Новокиївка у свого знайомого ОСОБА_21 . З ними був ОСОБА_28 . В обідній час до двору домоволодіння ОСОБА_21 під`їхав російський військовий КАМАЗ та легковий автомобіль Москвич за кермом якого був ОСОБА_29 легковому автомобілі був місцевий мешканець на прізвисько ОСОБА_30 та військовий рф з пістолетом. З КАМАЗУ вийшло два військових рф. Той, що був із пістолетом зайшов у двір, з ним зайшли ще двоє військових рф ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . ОСОБА_27 сказав, що є розмова, наказав йти за ними та сісти до легкогового автомобіля. Вони всі підкорилися, відмовитися не було змоги, боявся, що у іншому разі його можуть вбити. За порадою ОСОБА_31 місцем так званого спілкування військовий рф, той що з пістолетом сидів разом з ними у легковому автомобілі, визначив балку за селом. За ними їхав КАМАЗ. По приїзду на місце їх спустили у балку, почали запитувати з приводу водяного насоса про який йому не було відомо, після чого били ногами та долонями по обличчю. Побої наносили троє військових рф, серед них був ОСОБА_26 , якого він потім впізнав на одній із наданих слідчим фотографій. Інший військовий рф якого він також впізнав стояв зверху балки та стріляв з автомата їм під ноги та над головою, він був водієм КАМАЗА. ОСОБА_19 та ОСОБА_20 військові рф відводили за балку та звідти було чутно постріли. Через деякий час військові рф поїхали, а їх залишили у балці. Після побиття його військовими рф у нього були тілесні ушкодження на обличчі. Протягом зазначених подій переживав за своє життя.
		 
		Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що є мешканцем с.Новокиївка, яке приблизно в кінці лютого 2022 року опинилося під окупацією військ рф. У липні-серпні 2022 року, більш точної дати не пам`ятає за сплином часу, перебував за місцем проживання разом із ОСОБА_24 і Тустановським. До двору під`їхав легковий автомобіль ОСОБА_18 за кермом якого був ОСОБА_29 , в автомобілі знаходилися ОСОБА_19 і Сусік, два військовослужбовця рф. Разом з вказаним автомобілем під`їхав російський військовий КАМАЗ. Військові рф наказали йому, ОСОБА_24 та ОСОБА_23 сісти до автомобілю. Причин з яких їх забирають не повідомляли. На автомобілі Москвич їх привезли до балки біля кладовища, де били ногами та кулаками по тілу, зверху балки стояв військовий рф, який з автомату стріляв у їх сторону. Всього військових рф було п`ятеро, декілька приїхали на КАМАЗі. Серед них були " ОСОБА_26 " та " ОСОБА_27 ", які більше за інших застосовували побиття. Вимагали повернути водяний насос. ОСОБА_19 та ОСОБА_20 відводили за пагорб погрожуючи вбивством. Чув з-за пагорбу постріли, вважав, що їх вбили. У той час відчув страх за своє життя. Всі ці події тривали близько години, після чого їх відпустили. Свідком події був ОСОБА_32 який проходив повз балку. Після побиття у нього були синці та гіматоми на ногах та передпліччі. Водяний насос належав мешканцю села, який виїхав. Щоб насосом не користувались військові рф він, ОСОБА_25 і ОСОБА_19 його сховали. На досудовому розслідуванні слідчий пред`являв фотознімки осіб, проте не може достовірно вказати на конкретних військових рф, які причетні до його побиття.
		 
		Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що у липні-серпні 2022 року знаходився на подвір`ї домоволодіння ОСОБА_33 , разом з ним та ОСОБА_23 . До двору під`їхав автомобіль Москвич та ОСОБА_22 . У автомобілі ОСОБА_18 знаходились ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , два військових рф, за кермом був ОСОБА_17 . Військові рф з автоматами перевірили, що їх прізвища наявні у якомусь списку, наказали сісти до автомобілю ОСОБА_18 . Їх відвезли до балки біля кладовища, зазначивши "що якраз не треба буде далеко нести". У балці військові рф ОСОБА_27 та ОСОБА_26 їх били, причин не пояснювали. Потім запитували про насос. Змушували грати у російську рулетку. ОСОБА_19 та ОСОБА_20 відводили за бугор, начебто на розстріл, чув звуки пострілів. Автоматчик який сидів на бугру стріляв у їх сторону. На вимогу військових рф у їх супроводі їздив за ОСОБА_25 , якого забрали з дому у спідній білизні. Відчував страх за своє життя. Військові рф тримали їх у балці близько години, після чого відпустили. Після побиття у нього боліла щелепа та було зломано два ребра. На фотознімках наданих слідчим серед інших впізнав автоматчика, який сидів поверх балки на бугру.
		Показання потерпілих узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_34 , який суду показав, що в середині літа 2022 року йшов із с.Богородицьке у сторону с.Новокиївка через балку поблизу кладовища. Неподалік балки почув постріли. Дійшовши ближче побачив російських озброєних автоматами військових, які стояли попід каналом, а в середині каналу були ОСОБА_20 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , прізвища яких він не пам`ятає. На питання до військових рф про те, що відбувається, останні змусили його сісти в автомобіль Москвич, на якому місцевий мешканець ОСОБА_38 відвіз його додому. 
		 
		З показань потерпілих слідує, що кожному з них було завдано побоїв та тілесних ушкоджень, внаслідок чого вони відчували сильний фізичний біль. Також їм було завдано серйозних психічних страждань внаслідок погроз вбивством та каліцтва, які потерпілі в даній конкретній обстановці сприймали як реальні. 
		Крім показань потерпілих, наявність тілесних ушкоджень, зокрема, у ОСОБА_9 , підтверджено показаннями потерпілої ОСОБА_39 про те, що є матір`ю ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 . Зі слів сина їй відомо, що його та інших хлопців забирали військові рф до кладовища на розстріл, де били та стріляли в них. Після цього у сина були гематоми на спині та на ногах. З цього приводу син звертався до місцевого фельдшера. 
		Свідок ОСОБА_40 суду показала, що на початок окупації с.Новокиївка працювала фельдшером. Приблизно влітку 2022 року до неї звернувся місцевий мешканець Сусік із скаргами на кров`яні виділення із порожнини рота, сильні болі в тілі. Оглянувши та опитавши ОСОБА_20 встановила, що ймовірною причиною захворювання є побиття, ймовірно перелом ребер. На тілі у Сусіка, на обличчі, спині та ногам були гематоми. Сусік повідомив, що минулої доби його та інших місцевих мешканців російські військові вивезли до кладовища та побили. Сусіку надала першу медичну допомогу.
		Відповідно до висновку експерта судово-медичної експертизи №199 від 09.03.2023 року, у ОСОБА_12 має місце тілесне ушкодження у вигляді рубця нижньої губи зліва, який є наслідком загоєння рани. Дане тілесне ушкодження могло утворитися внаслідок однієї ударної дії тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше, з давністю їх утворення біля 8-9 місяців до часу огляду. По ступеню тяжкості дане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (Т.2 а.п.64-65).
		 
		Про участь безпосередньо обвинувачених, у міжнародному збройному конфікті як військовослужбовців в складі зс рф та у вчиненні злочину катування потерпілих свідчать наступні докази.
		 
		Відповідь на запит слідчого від 15.03.2023 року командування оперативного угрупування військ "Херсон" за даними якого у період з 02.03.2022 по 11.11.2022 на території населеного пункту Новокиївка Шевченківської об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Миколаївської області перебував особовий склад НОМЕР_3 гвардійського десантно-штурмового полку (військова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_8 ) НОМЕР_4 десантно-штурмової дивізії (військова частина НОМЕР_5 , н.п.новоросійськ) збройних сил російської федерації (Т.2 а.п.233).
		 
		Повідомлення відділу кримінального аналізу СУ ГУНП в Миколаївській області від 06.07.2023 року на виконання доручення у порядку ст.40 КПК України щодо особового складу НОМЕР_3 десантно-штурмового полку (військова частина НОМЕР_2 ), які ймовірно в період часу 02.03.2022 - 11.11.2022 року перебували на території Миколаївської області із зазначенням анкетних даних та фотозображення військовослужбовців окупаційних військ рф, які проходять службу у підрозділах зазначеного полку, серед яких анкетні дані обвинувачених (Т.2 а.п.132-208).
		 
		Відповіддю на запит слідчого від 12.07.2023 року військової частини Прикордонної служби України, за даними якого наступ на Миколаївському напрямку могло здійснювати угрупування військ (сил) " ІНФОРМАЦІЯ_14 " збройних сил рф, до складу якого входять підрозділи від об`єднань, з`єднань і військових частин Південного військового округу та ПДФ зс рф; зокрема були ідентифіковані наступні військові частини, які безпосередьо приймають участь в організації та веденні бойових дій, у т.ч. 108 десантно- штурмовий полк (в/ч НОМЕР_2 . Новоросійськ Краснодарського краю) (Т.2 а.п.236-237).
		 
		Повідомленням відділу кримінального аналізу СУ ГУНП в Миколаївській області від 25.07.2023 року на виконання доручення у порядку ст.40 КПК України про анкетні дані обвинувачених (Т.2 а.п.209-217). 
		 
		Повідомленням Миколаївського РВ УСБУ в Миколаївській області від 08.08.2023 року на виконання доручення у порядку ст.40 КПК України про документи, що підтверджують особи обвинувачених (Т.2 а.п.218-230).
		 
		Відповіддю на запит слідчого від 17.08.2023 року командування оперативного угрупування військ "Херсон" та відповіддю на запит слідчого від 21.08.2023 року Департаменту військової контррозвітки СБУ, за даними яких у період з 02.03.2022 по 11.11.2022 на території н.п.Новокиївка Шевченківської ОТГ Миколаївського району Миколаївської області перебували підрозділи збройних сил російської федерації, до складу якої входили військовослужбовці НОМЕР_3 гвардійського десантно-штурмового полку (військова частина НОМЕР_2 АДРЕСА_3 ) НОМЕР_4 десантно-штурмової дивізії (військова частина НОМЕР_5 АДРЕСА_3 ); крім того, до 108 гвардійського десантно-штурмового полку було відряджено 1 роту спеціального призначення розвідувального батальйону НОМЕР_6 оремої розвідувальної бригади 22 армійського корпусу рф; 1 мотострілкову роту 1 мотострілкового батальйону НОМЕР_7 окремої бригади берегової оборони 22 армійського корпусу рф (Т.2 а.п.240- 243).
		 
		Протоколом від 11.10.2024 огляду матеріалів кримінального провадження №22022150000002005 та речових доказів у ньому, в рамках досудового розслідування якого 25.01.2023 слідчим проведено огляд будівлі колишнього дитячого садку, розташованої у с.Євгенівка Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області, яка використовувалась представниками зс рф під час окупації зазначеного населеного пункту у якості командного пункту або своєрідного штабу, про що складено відповідний протокол. У ході розгляду разом з іншими документами та речами виявлено та вилучено рукописний рапорт фельдшера 1 мотострілкової роти прапорщика ОСОБА_6 на адресу командира цього військового підрозділу. Цей рапорт датований 02.07.2022. Зазначений рапорт підтверджує, що ОСОБА_6 , за військовим званням прапорщика, на посаді фельдшера, влітку 2022 року приймав участь у бойових діях на території Миколаївської області у складі 1-ї мотострілкової роти 1-го мотострілкового батальйону НОМЕР_7 окремої бригади берегової оборони НОМЕР_8 армійського корпусу зс рф (Т.4 а.п.213-249).
		 
		Після ідентифікації осіб обвинувачених, їх перебування у складі  ІНФОРМАЦІЯ_4 їх було впізнано потерпілими на одному із 11 пред`явлених фотознімків серед інших схожих осіб.
		 
		Так, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2023 року, потерпілий ОСОБА_11 впізнав на фотознімку особу, який був автоматчиком і водієм коли їх возили бити, він сидів на бугру з автоматом та стріляв, яким виявився ОСОБА_7 (Т.2 а.п.244-248).
		За даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.08.2023 року, потерпілий ОСОБА_13 впізнав на фотознімку особу, який був присутній під час допиту та здійснення побиття потерпілих місцевих мешканців, яким виявився ОСОБА_7 (Т.3 а.п.17-21). 
		Потерпілий ОСОБА_13 під час слідчої дії пред`явлення особи для впізнання, проведеної з ним 28.08.2023 року, впізнав на фотознімку військовослужбовця рф, який в липні 2022 року незаконно позбавив його волі та побив, яким виявився ОСОБА_6 , про що складено протокол (Т.3 а.п.17-21).
		Так само потерпілий ОСОБА_12 впізнав на фотознімку особу на ім`я " ОСОБА_26 ", який був одним із присутніх при побитті та імітації розстрілу, яким виявився ОСОБА_6 , а також впізнав на фотознімку військовослужбовця рф, який в липні 2022 року затримав його та вивіз за межі села, де бив та імітував розстріл, стріляв з автомата над головою та під ноги, яким виявився ОСОБА_7 , що підтверджується протоколами, складеними 18.08.2023 за результатами слідчої дії пред`явлення особи для впізнання (Т.3 а.п.27-36).
		За даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2023 року, потерпілий ОСОБА_8 впізнав на фотознімку військовослужбовця на прізвисько " ОСОБА_26 ", який наносив затриманим тілесні ушкодження, яким виявився ОСОБА_6 (Т.3 а.п.37-40) та впізнав на фотознімку військовослужбовця рф, який був водієм грузової машини, в нього був автомат, з якого він робив постріли під ноги та над головою, яким виявився ОСОБА_7 (Т.3 а.п.41-44). 
		З пояснень ОСОБА_41 суду, слідує, що факт затримання потерпілих російськими військовими у липні 2022 року та їх побиття у балці за межами села с.Новокиївка в обстановці примусу до зізнання мав місце. Так, ОСОБА_42 пояснив, що потерпілих допитували з приводу зникнення водяного насоса. Побої наносили два військових рф, били по обличчю, в груди, по ногах. Інший військовий рф, у якого була борода, стояв на бугрі та здійснив постріли з автомата під ноги, щоб налякати потерпілих. Не впевнений у тому, що на пред`явлених для впізнення фотокартках були саме ці військові рф, однак на таке вказали слідчі СБУ, тому погодився. Військовий рф, який стояв на бугрі з автоматом, мав вік приблизно 30-35 років, худорлявий, темного кольору волосся та борода, схожий на азіата. Змушений був підкорятися наказам цих військових рф через застосування останніми до нього фізичного побиття та побоювання за своє життя.
		Наведені вище докази у сукупності підтверджують, що потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на час описаних подій перебували під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, оскільки опинилися під владою окупаційних військ Російської Федерації, як сторони міжнародного конфлікту, мали статус цивільних осіб, оскільки не брали безпосередньої участі у воєнних діях прямо чи опосередковано, не були озброєними та не чинили опір під час їх затримання під час звичайного пересування або з дому. 
		Всі потерпілі були затримані групою озброєних військових рф з цивільних помешкань під час звичайних побутових занять із спеціальною метою отримання інформації, визнання у вчиненні крадіжки водяного насоса, який планувався вказаними підрозділами зс рф для використання у власних цілях задля забезпечення потреб у воді, шляхом застосування до потерпілих тортур. Затримання потерпілих не було законним, оскільки було вчинене не за дії пов`язані зі збройним конфліктом та не у зв`язку із розслідуванням злочину, а з метою їх катування.
		У даній справі встановлено, що місцем для тортур військовослужбовці рф, серед яких були й обвинувачені, обрали нелюдне місце за селом неподалік кладовища, недноразово застосовували побиття потерпілих, погрожували вбивством, імітували розстріл, змушували грати в жеребкування на власне життя, інсценували страту двох потерпілих, чим створили у потерпілих відчуття страху та побоювання за своє життя. Зазначені дії обвинувачених є достатньо жорстокими щоб вважатися катуванням.
		Як судом вже зазначено, зазначені дії обвинувачені вчинили в контексті міжнародного збройного конфлікту та у зв`язку з ним, що характеризується їх статусом як військовослужбовців зс рф та спеціальною метою заподіяння потерпілим страждань. При цьому, обвинувачені, як військовослужбовці зс Російської Федерації, незаконно вторгнувшись на територію України через її державні кордони та здійснивши окупацію частини територій, усвідомлювали свою участь у міжнародному збройному конфлікті, та у зв`язку з цим не могли не усвідомлювати захищений статус потерпілих як цивільних осіб, та серйозність шкоди, яку вони заподіють останнім. 
		Також встановлено, що поведінка обвинувачених та інших невстановлених військовослужбовців зс рф, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження на підставі постанови прокурора від 29.08.2023 року (Т.3 а.п. 89-103), під час скоєння злочину була узгодженою та послідовною, а обопільність їхнього умислу підтверджується також і їх конклюдентними діями. Обоє обвинувачених приймали участь у затриманні та залякуванні потерпілих, у той час як ОСОБА_6 безпосередньо наносив побої потерпілим, погрожував позбавити їх життя, ОСОБА_7 здійснював постріли біля ніг потерпілих, тобто кожен з них вчинив частину об`єктивної сторони злочину катування.
		З урахуванням вищезазначеного, суд, вважає вину обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом сукупністю достатніх доказів. Суд кваліфікує дії кожного з обвинувачених за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, як інше порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
		Разом з тим, у вину обвинуваченим ставиться також те, що вони за викладених обставин здійснили нелегальне ув`язнення потерпілих. 
		Об`єктивна сторона злочину незаконне ув`язнення особи, що перебуває під захистом (незаконне позбавлення волі) полягає в ініціюванні позбавлення волі, позбавлення волі, продовження позбавлення волі однієї або декількох осіб, які перебувають під захистом МГП, утримуючи їх у певному місці всупереч їх волі та за відсутності підстав, передбачених ЖК (IV), та/або з порушенням гарантій (процедурних вимог), передбачених ЖК (IV), або віддання наказу на вчинення таких дій. 
		З досліджених судом доказів встановлено, що потерпілі були заарештовані та доставлені до певного місця на декілька годин із метою заподіяння їм сильного болю для отримання інформації, а не з метою їх ув`язнення, що охоплюється складом злочину катування, тому окремої кваліфікації не потребує й підлягає виключенню з загального обсягу обвинувачення та кваліфікації дій обвинувачених.
		Суд не приймає в обгрунтування обвинувачення копію протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_43 впізнав на одному із фотознімків військовослужбовця рф, який в липні 2022 року в с.Новокиївка приймав участь у затриманні місцевих мешканців села та в подальшому з автомату зробив постріл під ноги, яким виявився ОСОБА_7 (Т.3 а.п.79-83) та копію протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.09.2023 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_43 впізнав на одному із фотознімків військовослужбовця на прізвисько " ОСОБА_26 ", який бив затриманих, яким виявився ОСОБА_6 (Т.3 а.п.84-88), як недопустимі відповідно до положень п.1 ч.3 ст.87 КПК України, оскільки такі були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. 
		Крім того, не є належними відомості, зазначені у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2023, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав чоловіків на фото №4 та фото №5, як військовослужбовця рф, який був водієм автомобіля Камаз, приймав участь у його затриманні, наносив тілесні ушкодження, здійснив постріли під ноги (Т.3 а.п.1-4) та зазначені у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2023, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 заявив, що на фото №3 та фото №8 два схожих чоловіки, які можуть бути військовим рф на ім`я ОСОБА_26 , який в липні 2022 року незаконно його затримав та бив (Т.3 а.п.5-8), зазначені у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2023, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_44 впізнав осіб на фото 1 та 6, хто з них саме не знає, але вони схожі, дані особи затримували місцевих мешканців, під час допиту періодично їх бив та зробив один постріл в їх сторону (Т.3 а.п.9-12), зазначені у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2023, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_44 впізнає чоловіків на фото 5 та 8, останні дуже схожі. Одного називали ОСОБА_26 , останній всіх затримував та імітував розстріл ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (Т.3 а.п.13-16), оскільки прямо чи непрямо не підтверджують причетність чи непричетність обвинувачених до вчинення злочину, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Проте вказані обставини та виключення частини доказів не впливають на правову оцінку дій обвинувачених.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з 20.10.2023 року підозрювалися у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст.111-112, 276-279 та глави 11 КПК України, було опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр " (Т.1 а.п.115) та на сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.117).07.11. 2023 року їх було оголошено в розшук (Т.3 а.п.134-147) та на підставі дозволу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.12.2023 року в межах даного провадження проводилось відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 спеціальне досудове розслідування (Т.3 а.п.161-170).
		Із матеріалів кримінального провадження також вбачається, що і ОСОБА_7 , і ОСОБА_6 неодноразово викликалися до слідчого (прокурора), у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (в газеті "Урядовий кур`єр") і на офіційному сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.118-125). 
		Повістки про виклики ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на стадії судового провадження були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті "Урядовий кур`єр" і на веб-сайті Снігурівського районного суду Миколаївської області, додатково публікувалися на сайті "Офісу Генерального прокурора", передавалися через захисників.
		Ухвалою суду від 07.03.2024 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне судове провадження (Т.1 а.п.135-136). 
		 
		Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні були представлені безоплатними захисниками ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , відповідно, які не були пасивними у своїй діяльності, оскільки заявляли клопотання, висловлювали свою думку з приводу заявлених клопотань сторони обвинувачення, задавали питання потерпілим та свідкам, висловлювали думку з приводу письмових доказів, у судових дебатах просили ухвалити відносно обвинувачених законний вирок.
		 
		З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом були вжиті всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , як підозрюваних та обвинувачених на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він є громадянином Російської Федерації, його вік 23 роки, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем зс РФ, на момент вчинення злочину займав посаду стрілка-помічника гранатометника, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), на території України до кримінальної відповідальності не притягувався.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_47 встановлено, що він є громадянином Російської Федерації, його вік 44 роки, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем зс РФ, на момент вчинення злочину займав посаду посаду фельдшера ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 із дислокацією АДРЕСА_4 ), на території України до кримінальної відповідальності не притягувався.
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання обом обвинуваченим не встановлено. 
		Обставиною, що обтяжує покарання щодо обох обвинувачених суд приймає вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		 
		При призначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку, його високу суспільну небезпеку, яка полягає в спричиненні значної шкоди потерпілим, не викликаною військовою необхідністю, обставини та мотиви його вчинення, наведені дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, його пасивну роль у вчиненні злочину, за відсутності пом`якшуючих та наявності обтяжуючих покарання обставин, за відсутності даних про його негативну протиправну поведінку у минулому, те, що він оголошувався у розшук у зв`язку із переховуванням на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, та призначає обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 438 КК у вигляді позбавлення волі, оскільки суд переконаний в тому, що саме така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку, його високу суспільну небезпеку, яка полягає в спричиненні значної шкоди потерпілим, не викликаною військовою необхідністю, обставини та мотиви його вчинення, наведені дані про особу обвинуваченого, його вік, його активну роль у вчиненні злочину, за відсутності пом`якшуючих та наявності обтяжуючих покарання обставин, за відсутності даних про його негативну протиправну поведінку у минулому, те, що він оголошувався у розшук у зв`язку із переховуванням на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, та призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 438 КК у вигляді позбавлення волі, оскільки суд переконаний в тому, що саме така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.12.2023 року (Т.3 а.п.179-189) та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_6 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.12.2023 року(Т.3 а.п.190-200) суд залишає без змін, оскільки обвинувачені засуджені до покарання у виді позбавлення волі.
		Керуючись ст.371-374, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
		Початок строку відбування покарання засудженим рахувати з дня затримання на виконання данного вироку після набрання ним законної сили. 
		Обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання даним вироком законної сили. 
		Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання даним вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію повноготексту вирокунегайно післяпроголошення йогорезолютивної частинивручити прокурору,захиснику,потерпілим вдень йогопроголошення,а інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Роз`яснити обвинуваченим право подати заяву до Снігурівського районного суду Миколаївської області про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, якщо його було пропущено з поважних причин.
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...