Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/344/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
Надіслано судом: 28.04.2025. Зареєстровано: 28.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/352/43/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021090000000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/344/22
		Провадження № 1-кп/352/43/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 квітня 2025 рокум. Івано-Франківськ
		 
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
		 
		у складі: головуючої - судді                 ОСОБА_1 
		з участю прокурора                                 ОСОБА_2 
		обвинуваченого                                 ОСОБА_3 
		захисника                                         ОСОБА_4 
		перекладача                                         ОСОБА_5 
		секретаря                                         ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021090000000217 від 21.05.2021, про обвинувачення  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жалалабат Киргистан, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, громадянина України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, 
		 
		у с т а н о в и в :
		 
		       Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив вербування та переміщення людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілого, його уразливого стану.
		Обвинувачений вчинив злочин за таких обставин.
		Починаючи з 2020 року (точніша дата не встановлена), обвинувачений ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_7 , не являючись суб`єктами підприємницької діяльності, займалися розведенням та продажем овець, зокрема, забоєм овець та реалізацією м`ясної продукції, на земельній ділянці з кадастровим номером 2625881501:01:002:0360 на АДРЕСА_3 .
		Приблизно в червні 2020 року (точніша дата не встановлена) обвинувачений, перебуваючи неподалік вокзалу на вул. Залізнична в м. Івано-Франківську, зустрів раніше не знайомого йому ОСОБА_8 , під час спілкування з яким дізнався про те, що той родом з Київської області, де проживають його батьки, втратив паспорт, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, разом із співмешканкою збирає на смітниках пляшки та макулатуру, які здають. Обвинувачений запропонував ОСОБА_8 тимчасову роботу в с. Клубівці Тисменицької ТГ, на що останній погодився. 
		Наступного дня обвинувачений зустрівся із ОСОБА_8 , який прийшов із сином співмешканки ОСОБА_9 , та на автомобілі відвіз їх на АДРЕСА_4 , де останні розібрали на цеглу старий будинок і почистили стайню. За виконану роботу, що тривала декілька днів, обвинувачений купляв ОСОБА_8 їжу, сигарети, горілку та заплатив грошові кошти згідно домовленості.
		Після цього приблизно в червні-липні 2020 року (точніша дата не встановлена) обвинувачений, розуміючи, що на ОСОБА_8 , який перебуває в тяжких життєвих обставинах, не має постійної роботи та засобів для існування, тобто перебуває в уразливому стані, можна здійснювати вплив, маючи умисел на вербування та переміщення людини з метою експлуатації у вигляді примусової праці в своєму господарстві, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, діючи з корисливим мотивом, повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про забезпечення його належними умовами проживання та харчування, оплачуваною роботою, що полягала в догляді за отарою овець в с. Клубівці за грошові кошти в сумі 1500 грн за перший місяць роботи, а в подальшому 3000 грн за місяць. Таким чином, обвинувачений, створивши в потерпілого хибне уявлення про умови праці та отримавши згоду введеного в оману потерпілого, завербував його для подальшої безоплатної трудової експлуатації. При цьому обвинувачений достовірно знав, що не буде виконувати запропоновані потерпілому умови, а також узаконювати в установленому порядку трудові правовідносини з потерпілим, що повністю підтвердилося подальшими діями обвинуваченого.
		Дії обвинуваченого суперечать вимогам ст. 43 Конституції України, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року (набула чинності для України 21.05.2004), та Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року (набула чинності для України 01.03.2011), які забороняють використання примусової праці, визначають поняття торгівлі людьми, окреслюють коло суспільно небезпечних діянь, що підлягають обов`язковій криміналізації, передбачають основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми. 
		У подальшому приблизно в червні-липні 2020 року (точніша дата не встановлена) обвинувачений, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на переміщення завербованої людини, на автомобілі (марка та реєстраційний номер в ході досудового розслідування не встановлені) перевіз потерпілого ОСОБА_8 з м. Івано-Франківська в с. Клубівці Тисменицької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області, поселив його у вагончик з неналежними санітарно-гігієнічним умовами, не придатний для проживання, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 2625881501:01:002:0360 на вул. Польова, яка належить дружині обвинуваченого ОСОБА_7 , та зобов`язав виконувати роботу з випасання та догляду за отарою овець, а також іншу роботу по господарству, яку потерпілий почав добровільно виконувати, усвідомлюючи свою скрутну ситуацію з огляду на відсутність джерел доходу. З метою контролю за потерпілим обвинувачений надав йому мобільний телефон із сім-картою НОМЕР_1 та шляхом здійснення телефонних дзвінків постійно надавав потерпілому вказівки щодо виконання робіт, контролював його дії та місце перебування. 
		Приблизно в серпні 2020 року, відпрацювавши один місяць, потерпілий звернувся до обвинуваченого щодо оплати за виконану роботу. Останній, користуючись невпевненістю потерпілого та своїм впливом на нього, не бажаючи оплачувати за виконану роботу, маючи на меті отримувати вигоду від подальшої безоплатної трудової експлуатації, повідомив потерпілому, що свою заробітну плату він проїв та пропив і ще залишився в боргу перед обвинуваченим, а тому не отримає оплати за цей місяць. Не отримавши обіцяного матеріального забезпечення, перебуваючи в тяжких життєвих обставинах, потерпілий за вказівкою обвинуваченого продовжив випасати та доглядати отару овець, маючи надію отримати домовлену оплату за наступний відпрацьований місяць.
		Протягом серпня - листопада 2020 року в отарі загинуло 8 овець, внаслідок чого обвинувачений, здійснюючи тиск на потерпілого, почав словесно погрожувати та залякувати його, заборонив самостійно залишати територію господарства та, діючи умисно, з корисливим мотивом отримання для себе вигоди, з метою подальшої безоплатної трудової експлуатації потерпілого та введення його в грошову залежність від себе, з використанням уразливого стану потерпілого, повідомив останньому, що вівці загинули через неналежний догляд за ними, у зв`язку з чим потерпілий заборгував йому 3000 грн за одну вівцю, що за 8 овець становить 24000 грн, які необхідно відпрацювати та повернути за нібито спричинену шкоду. Потерпілий, реально сприймаючи погрози ОСОБА_3 та не бажаючи їх реалізації, перебуваючи у складному психологічно-емоційному стані внаслідок постійного психологічного тиску, не маючи змоги чинити належний опір незаконним діям обвинуваченого щодо нього та приймати самостійні рішення, опинившись у борговій кабалі, продовжив виконувати вимоги обвинуваченого проти власної волі, працювати без обіцяної грошової винагороди та жити у вагончику з неналежними умовами для проживання. 
		Приблизно восени 2020 року потерпілий повідомив обвинуваченому, що не бажає працювати в нього на тих умовах, які склалися, та, скориставшись відсутністю в господарстві обвинуваченого з дружиною, самостійно зібрався та поїхав в м. Івано-Франківськ до своєї співмешканки. Через деякий час обвинувачений знайшов потерпілого та проти його волі, із застосуванням примусу, на автомобілі привіз його на земельну ділянку в АДРЕСА_3 , де з метою експлуатації заставив потерпілого відробляти неіснуючий борг за загибель овець. Після цього потерпілий ще двічі - в грудні 2020 року та навесні 2021 року - намагався втекти від обвинуваченого, однак останній знаходив його та насильно, із застосуванням примусу, проти його волі повертав до примусової праці з випасання та догляду за отарою овець, не оплачуючи виконану потерпілим роботу, при цьому мотивуючи свої дії тим, що потерпілий не відробив наявний перед ним борг. Потерпілий ОСОБА_8 під примусом продовжував працювати в обвинуваченого до серпня 2021 року.
		Крім того, в серпні 2021 року обвинувачений з метою нібито повернення потерпілим неіснуючого боргу за загибель овець організував збір та подання необхідних документів для отримання потерпілим паспорта громадянина України в Івано-Франківському міському відділі УДМС в Івано-Франківській області, щоб у подальшому з використанням паспорта оформити на потерпілого банківський кредит на суму боргу. Однак, вказаний злочинний намір обвинуваченого був викритий працівниками поліції, які припинили його злочинні дії. 
		Таким чином, обвинувачений, діючи з корисливим мотивом отримання для себе вигоди, маючи умисел на вербування та переміщення людини з метою експлуатації у вигляді примусової праці в своєму господарстві, з використанням примусу, обману та уразливого стану потерпілого, в період з липня 2020 року до серпня 2021 року зобов`язав потерпілого ОСОБА_8 безоплатно виконувати роботу з випасання та догляду за отарою овець та іншу господарську роботу, які потерпілий спочатку виконував добровільно, а згодом проти власної волі, не маючи змоги чинити належний опір незаконним діям обвинуваченого щодо нього та приймати за своєю волею самостійні рішення. Обвинувачений залучив потерпілого в боргову кабалу та із застосуванням погроз і залякувань, з метою експлуатації заставив останнього відробляти неіснуючий перед ним борг за загибель овець.
		Обвинувачений у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні злочину, від давання показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. У скоєному щиро покаявся.
		Вина обвинуваченого у вчиненому, крім визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:
		-показаннями у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10 про те, що в червні 2020 р. на вул. Залізничній в м. Івано-Франківську він зустрівся з обвинуваченим, який запропонував спочатку роботу з чистки стайні для овець у господарстві на АДРЕСА_6, а потім - із розібрання старого будинку. Він погодився та разом із сином своєї співмешканки, з якою проживав на АДРЕСА_5 , виконав запропоновані роботи, за які обвинувачений заплатив. У липні 2020 р. обвинувачений запропонував йому пасти та доглядати отару овець, пообіцяв за перший місяць заплатити 1500 грн, потім - по 3000 грн в місяць. Спочатку випасав по 50-60 овець, потім по 120-150. Коли він 17.08.2020 попросив у ОСОБА_3 оплату за відпрацьований місяць, той сказав, що він свою зарплату проїв і пропив та ще винен обвинуваченому 130 грн, сказав, щоб він протягом 3 днів попас вівці безплатно, поки знайде пастуха. Спочатку він мав свій телефон, який розбився, обвинувачений купив йому «Нокіа» та кожні 1,5 год телефонував і перевіряв, чи він пасе вівці. Коли 18.08.2020 автомобіль збив овечку, обвинувачений сказав, що він має безплатно відробити 2 місяці за вівцю, яка коштує 3000 грн; м`ясо вівці потерпілий забрав собі. Потім на полі здохла одна овечка, а згодом друга, одну овечку розірвали собаки; за кожну втрачену вівцю він мав відробити по 3000 грн. Він проживав у вагончику на земельній ділянці на АДРЕСА_3, де був лежак, буржуйка, телевізор, були перебої з освітленням, влітку мився у ванній надворі, а взимку не мав можливості помитися; обвинувачений привозив йому продукти, але їх не вистачало. Це продовжувалося до червня 2021 р., коли він відробив борг, а тоді пропала курдючна вівця, яку ОСОБА_11 оцінив у 14000 грн, крім того, «накинув» ще по 300 грн за пропалі курку, вила та навісний замок. Обвинувачений сказав, що зробить йому паспорт і візьме на нього кредит; паспорт зробив і сказав, що він винен за паспорт 3000 грн. Обвинувачений нарахував йому борг у 24000 грн, лише один раз пропонував йому укласти трудовий договір, але він не мав паспорта, все залишилося на словах. Він три рази тікав від обвинуваченого, намагаючись вирватися з боргової кабали, але той знаходив його та повертав на роботу в с. Клубівці. Другий раз він поїхав до своєї сестри в м. Городенка, щоб позичити гроші; у Львові його зняли з поїзда якісь люди та повернули до ОСОБА_3 , той бив його та погрожував, що він буде працювати на обвинуваченого «доки не здохне», казав, що він не втече, бо родич ОСОБА_12 працює в поліції; обвинувачений бив його кулаками, різкою, підіймав на нього вила; погрожував, що зробить з нього «півня» та зніме це на відео; погрожував йому вбивством; це продовжувалося до серпня 2021 р., коли працівники поліції забрали його з роботи в ОСОБА_3 , у якого залишився його паспорт;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 про те, що влітку 2021 р. він був у складі комісії, яка перевіряла звернення жительки с. Клубівці Тисменицької ТГ щодо порушення правил добросусідства; комісія виїжджала на земельну ділянку по АДРЕСА_3 , на сусідній земельній ділянці були тимчасові споруди, в яких трималися вівці, залишки життєдіяльності яких витікали на дорогу; на час перевірки овець не було, заявниця сказала, що вони на пасовищі; коли вони під`їхали до отари овець (більше 50-ти) на пасовищі, побачили пастуха, який розповів, що з нього стягують гроші за загиблих овець, що він має віддати ґазді більше, ніж заробив; він був переляканий, розповів, що його ґазда іншої національності, що він проживав на Київщині, тут мешкає в тимчасовій споруді з вівцями; у свідка склалося враження, що той пастух боїться всього; 
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 про те, що обвинувачений є його сусідом на АДРЕСА_4 , який вже четвертий рік тримає вівці на сусідній з його господарством земельній ділянці, тому постійна грязюка та неприємний запах; з літа 2020 р. пастухом у ОСОБА_3 працював потерпілий ОСОБА_15 , який випасав, доглядав овець та робив іншу роботу по господарству; він жив на тій же земельній ділянці в металевій будці, де був диван, телевізор; продукти харчування, тютюн, випивку йому привозив обвинувачений з дружиною; потерпілий розповідав, що працює за хліб і за воду, що має відпрацювати за кожну пропалу вівцю по 3000-3500 грн; не раз казав, що хоче покинути цю роботу, але боявся, мав багато відробити; розповів, що ОСОБА_11 одного разу повернув його на роботу, коли він намагався втекти; потерпілий вживав алкоголь; свідок чув, як обвинувачений голосно кричав на потерпілого, нецензурно лаявся, та бачив, як ОСОБА_11 два рази вдарив ОСОБА_16 по голові; 
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 про те, що влітку 2021 р. він у складі комісії виїжджав у с. Клубівці Тисменицької ТГ для перевірки скарги жительки села щодо порушення умов благоустрою; бачив, що на суміжній з господарством скаржниці земельній ділянці були тимчасові споруди, де тримали овець; був неприємний запах, фекалії стікали по дорозі; коли під`їхали до пастуха, який пас вівці на пагорбі, той розказав, що роботодавець забрав у нього паспорт, що він має борги за пропалих овець; пастух був якимось безнадійним, здалося, що він живе разом із вівцями;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 про те, що він має земельну ділянку по сусідству із земельною ділянкою обвинуваченого на АДРЕСА_3, де останній тримає овець, там постійний сморід; пастух ОСОБА_19 , прізвища якого не знає, пас вівці, жив у будці без належних умов на тій же земельній ділянці;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_20 про те, що в 2021 р. до Тисменицької міської ради надійшла скарга жительки с. Клубівці ОСОБА_21 щодо порушення ОСОБА_12 правил благоустрою; у скарзі мова йшла про нецільове використання земельної ділянки ОСОБА_12 , на якій утримується стадо овець; свідок як міський голова усно розпорядилася виїхати на місце для перевірки скарги, розписавши скаргу своєму заступнику ОСОБА_22 та інспектору з благоустрою ОСОБА_23 ; за результатом перевірки скарги наявні пояснювальна записка та акт; у пояснювальній записці містилася інформація про можливе утримання немісцевої особи в неволі, тому свідок звернулася в поліцію, оскільки повинна була реагувати на цей факт; 
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24 про те, що міський голова розписала скаргу жительки с. Клубівці ОСОБА_21 йому та інспектору з благоустрою ОСОБА_23 ; коли вони та ОСОБА_25 , ОСОБА_26 виїхали на місце, побачили, що на сусідній земельній ділянці була тимчасова споруда - стайня, де трималися вівці, залишки життєдіяльності яких витікали на сусідні земельні ділянки, стояв неприємний запах; скаржниця повідомила, що вівці на пасовищі з пастухом, показала, де саме; пастух розповів, що він із Київщини, документів не має, що господар утримує його незаконно, списує на нього загиблих овець, утримує з нього кошти за цих овець; сказав, що не може повернутися додому, бо не має документів і коштів; він був у робочому одязі, неохайний, недоглянутий, втомлений; імені пастуха свідок не пам`ятає, 
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_27 про те, що за усним розпорядженням міського голови він разом із ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 їздили в с. Клубівці на перевірку скарги ОСОБА_21 щодо порушення правил добросусідства; скаржниця показала їм бруд і гній, що стікали на дорогу із сусідньої земельної ділянки, де в стайні утримувалися вівці; він, свідок, склав акт обстеження, були зроблені фотографії; скаржниця показала, де шукати пастуха, який пас вівці; пастух був невисокого зросту, худий, заляканий, розповів, що власники приїжджають на вихідні та вечорами; скаржився, що ґазда ОСОБА_31 «навішує» на нього борги за загиблих тварин, що він живе в нелюдських умовах, часто ночує з вівцями; казав, що зарплати не отримував, що продукти йому привозить ґазда, але не постійно, що він намагався тікати не один раз, але ОСОБА_31 його ловив і повертав на роботу, що бив його, коли він тікав і коли гинули вівці; сказав, що боїться писати заяву на ОСОБА_32 ; після цього свідок запросив співмешканку обвинуваченого ОСОБА_12 у Тисменицьку міську раду, вона приїхала разом з обвинуваченим, який поводив себе агресивно, по-хамськи, погрожував свідкові; після цієї зустрічі свідок підготував листа в поліцію про наявність можливих підстав для внесення відомостей до ЄРДР щодо незаконного утримання людини, який дав на підпис міському голові;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_33 про те, що потерпілий ОСОБА_15 є її двоюрідним братом по маминій лінії; десь три роки тому він приїжджав до неї в с. Михальче Городенківського району, хотів позичити грошей, щоб повернутися додому в Київську область, але вона тоді була на роботі в Буковелі; після повернення додому вона зателефонувала батькові ОСОБА_16 , який проживав в с. Деремезна Обухівського району Київської області та який розповів, що ОСОБА_19 працює в с. Клубівці, де пасе вівці, має великий борг за загиблих овець, який відробляв, що ґазда над ним знущається, що він кілька разів тікав, але ґазда його повертав, що ОСОБА_19 працював «за миску супу»;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_34 про те, що вона була співмешканкою ОСОБА_16 , знає, що ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_35 роботу - розібрати стайню, а потім запропонував йому пасти вівці за зарплату 1500 грн, потерпілий погодився; за кожну загиблу вівцю ОСОБА_19 був винен обвинуваченому 3000 грн, повинен був відробляти; він не отримував зарплати, мав борги за загиблих овець, загальна сума яких становила десь 24000 грн; свідок чула, як ОСОБА_31 погрожував ОСОБА_36 побиттям, якщо той не буде добре доглядати овець; було таке, що ОСОБА_31 вдарив ОСОБА_9 у бік у ділянку підшлункової за те, що той залишив тварин без догляду; після цього удару в ОСОБА_9 був приступ підшлункової; останній скаржився їй, що ОСОБА_31 його бив, не раз погрожував; якось вона застала ОСОБА_37 , коли той плакав, бо ОСОБА_31 його побив; ОСОБА_15 проживав у вагончику, де був диван для спання, крісло, їжу готував надворі в казані; ОСОБА_31 привозив йому консерви, хліб, мівіну, тютюн, спиртне; три рази обвинувачений повертав потерпілого, коли той хотів втекти; ОСОБА_19 дуже боявся обвинуваченого, коли останній сварив ОСОБА_9 , той зі всім погоджувався, ніколи не чинив опору;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_38 про те, що ОСОБА_15 був його вітчимом, він пас вівці в ОСОБА_3 у с. Клубівці, останній бив ОСОБА_16 , кричав на нього, нецензурно лаявся; свідок протягом місяця допомагав ОСОБА_39 пасти вівці, той казав, що має отримати за роботу 1500 грн, але грошей не отримував, відробляв за загиблих овець, був винен обвинуваченому біля 20000 грн; підтвердив, що потерпілий один раз тікав від ОСОБА_32 до них з матір`ю на квартиру; останній приїхав і забрав ОСОБА_16 , при цьому нецензурно лаявся, погрожував йому; потерпілий жив у металевому вагончику, ОСОБА_31 годував його погано, давав йому на тиждень 6 мівін, консерви та хліб, він не доїдав; ОСОБА_15 боявся обвинуваченого;
		-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_40 про те, що обвинувачений з дружиною купили земельну ділянку по сусідству з її господарством на АДРЕСА_4 , де почали розводити овець (150 штук); ОСОБА_15 був другим пастухом, який працював у ОСОБА_3 у 2020-2021 р.; останній заставляв його працювати з 06 год ранку до 09 год вечора; ОСОБА_15 випасав і доглядав овець та робив всю іншу роботу по господарству; обвинувачений щоденно сварився з потерпілим, обзиваючи його нецензурними словами; останній проживав у вагончику, розміщеному на земельній ділянці, де трималися вівці; у вагончику не було елементарних умов для проживання (не було можливості помитися, зготувати їжу, сходити в туалет); продукти харчування потерпілому привозили обвинувачений та його дружина; ОСОБА_15 випивав, але не зловживав спиртним; ОСОБА_11 штовхав, копав потерпілого, погрожував, що приб`є, вб`є його,за роботу йому не платив, лише рахував йому борги за овець, які загинули чи пропали, казав, поки ОСОБА_15 не відробить йому борги, не відпустить його; свідок чула, що борг потерпілого перед ОСОБА_41 склав біля 20000 грн; разів п'ять свідок бачила, як обвинувачений бив потерпілого; ОСОБА_15 хотів втекти не раз, але ОСОБА_11 постійно знаходив його та повертав; свідок одного разу бачила, як обвинувачений привіз потерпілого; останній дуже боявся обвинуваченого, був заляканий, особливо переживав, коли щось траплялося з вівцями; потерпілий кілька разів намагався постояти за себе, але ОСОБА_11 не давав йому це зробити, штурхав його, постійно кричав і нецензурно лаявся на нього, принижуючи його, погрожував йому; свідок підтвердила, що зверталася із заявою в Тисменицьку міську раду щодо порушення ОСОБА_41 правил добросусідства та умов благоустрою, комісія з міської ради виявила порушення, їй повідомили, що заява розглянута, однак нічого не змінилося; 
		-даними звернення міського голови м. Тисмениця ОСОБА_42 до ГУНП в Івано-Франківській області від 20.05.2021, відповідно до якого в ході розгляду заяви ОСОБА_40 від 23.04.2021 встановлено, що на своїй земельній ділянці ОСОБА_7 зі своїм чоловіком утримують велику кількість овець, за якими доглядає чоловік на ім`я ОСОБА_19 , який фактично перебуває в трудовому рабстві, власники обмежують його в пересуванні, змушують працювати за їжу, його житлові умови не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам (т.2, а.с.70);
		-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.05.2021, згідно якого ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_3 , починаючи з липня 2020 р., здійснює його трудову експлуатацію, примушуючи його до безкоштовної праці по догляду за отарою овець у своєму господарстві в с. Клубівці шляхом погроз фізичною розправою та із застосуванням побоїв і залученням його в боргову кабалу; просив провести перевірку та визволити його з трудового рабства (т.2, а.с.71-72);
		-даними протоколу обшуку від 05.08.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_43 від 16.07.2021, відповідно якого під час проведення обшуку на території земельної ділянки з кадастровим номером 2625881501:01:002:0360, на якій розміщені господарські приміщення, на АДРЕСА_3 Тисменицької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області не виявлено документів потерпілого ОСОБА_8 ; останній повідомив, що його паспорт знаходиться у ОСОБА_7 , що ОСОБА_11 погрожував йому фізичною розправою, бив його за те, що пропадали вівці; він намагався покинути роботу, до якої його примушував ОСОБА_11 , але останній знаходив потерпілого та повертав назад; у кишені ОСОБА_8 містився мобільний телефон із номером НОМЕР_2 , телефон не вилучався; ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції надану ОСОБА_3 сім-карту № НОМЕР_2 (т.2, а.с.90-93);
		-даними протоколу огляду місця події від 05.08.2021 та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуті господарські приміщення та вагончик на земельній ділянці ОСОБА_7 , в якому проживав ОСОБА_8 , з антисанітарними умовами проживання, а також земельну ділянку територіальної громади, де на момент огляду ОСОБА_8 випасав отару овець приблизною кількістю 89 штук, які належать ОСОБА_44 , якому, як пояснив ОСОБА_8 , він відробляє борг, тобто пасе вівці, бо повинен віддати ОСОБА_44 грошові кошти в сумі 24000 грн, однак, такий борг видуманий (т.2, а.с.94-106);
		-даними інформації представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні від 26.10.2021, відповідно до якої ОСОБА_8 був визнаний постраждалим від торгівлі людьми та включений до програми МОМ з надання допомоги постраждалим і проходив обстеження в Медичному реабілітаційному центрі МОМ для постраждалих від торгівлі людьми (т.2, а.с.108-109);
		-даними довідки від 04.11.2021 про встановлення ОСОБА_8 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (т.2, а.с.113);
		-даними висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 299/2021 від 13.12.2021, згідно якого ОСОБА_8 будь-якими психічними розладами не страждає та не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій; можна вважати, що потерпілий ОСОБА_10 на момент вчинення злочинних дій щодо нього перебував у тяжких життєвих обставинах, відчував психологічний тиск з боку ОСОБА_3 , який виражався постійними погрозами, залякуваннями, застосуванням фізичної сили, введенням потерпілого в грошову залежність через невідповідність оплати праці, в неналежних умовах праці та «штрафах» за нібито нанесену майнову шкоду; перебування в уразливому стані є юридичним критерієм; у потерпілого виявлені такі індивідуально-психологічні особливості: посередній рівень інтелекту, переважання холеричного типу темпераменту, підвищений рівень емоційності, емотивності, емоційної лабільності, екзальтації, невпевненості в собі, високий рівень особистісної тривожності, схильність до навіюваності, підпорядкування, характеризується як спокійний, дружелюбний, схильний підпадати під вплив; з урахуванням емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку потерпілий здатний правильно сприймати обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, і давати про них відповідні показання; потерпілий не схильний до фантазування, перекручування фактів об`єктивної дійсності та схильний до навіювання, може вірно сприймати факти об`єктивної дійсності; з огляду на психічний та емоційний стан потерпілого ОСОБА_8 , який виражався тривогою і відчуттям страху, як наслідок постійного тиску та погроз з боку ОСОБА_3 , та враховуючи індивідуально-характерологічні особливості, що виражаються наявною підвищеною тривожністю обстежуваного, невпевненістю в собі, схильністю до навіюваності та підпорядкування, можна вважати, що потерпілий не міг чинити належного опору незаконним діям щодо нього, приймати за своєю волею самостійні рішення (т.2, а.с.117-132);
		-інформацією УОТЗ ГУНП в Івано-Франківській області від 02.02.2022 щодо проведення аналізу телефонних з`єднань абонентського номера НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 , з абонентським номером НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_8 , згідно якої кількість з`єднань за 2021 р. становить 1617 (т.2, а.с.139);
		-даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 10.08.2021 та переглянутого відеозапису проведення слідчого експерименту, відповідно до якого потерпілий підтвердив обставини вчинення обвинуваченим упродовж 2020-2021 р. злочинних дій щодо нього, пов`язаних з його експлуатацією з використанням примусу, його матеріальної залежності та уразливого стану (т.2, а.с.143-146);
		-даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.10.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_45 від 30.08.2021, згідно якого вилучено оптичний носій із відеозаписом з камер відеоспостереження УДМС в Івано-Франківській області за 04.08.2021 (т.2, а.с.149-150);
		-даними протоколу огляду речей від 21.10.2021, відповідно до якого оглянуто оптичний носій із відеозаписом з камер відеоспостереження УДМС в Івано-Франківській області за 04.08.2021, на якому зафіксовано, як  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 04.08.2021 в 11:28 год заходять у приміщення УДМС в Івано-Франківській області на вул. А. Гнатюка, 29 та в 11:35 год виходять з цього приміщення, при цьому ОСОБА_7 тримає в лівій руці якісь документи (т.2, а.с.151-153);
		-даними постанови від 21.10.2021 про долучення документів, згідно якої диск з відеозаписом з камер відеоспостереження УДМС в Івано-Франківській області за 04.08.2021 долучений до матеріалів кримінального провадження (т.2, а.с.154);
		-даними інформації УДМС в Івано-Франківській області про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України № НОМЕР_4 , виданим 16.08.2021 органом видачі 2610, взамін втраченого № НОМЕР_19, виданого 19.07.2021 органом видачі 2610, взамін втраченого серії НОМЕР_5 , виданого 31.08.2000 Обухівським РВ ГУМВСУ в Київській області (т.2, а.с.155);
		-даними постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26.10.2021, згідно якої речовими доказами визнані: мобільний телефон марки «Samsung» із сім-картами № НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , три картонні картки від сім-карт №  НОМЕР_7 , НОМЕР_2 ,  НОМЕР_8 , довідка Деремезнянського сільського старости від 07.06.2021 про підтвердження місця реєстрації ОСОБА_8 , один зошит із чорновими записами, мобільний телефон «Samsung J7» із сім-картами № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та сім-карта № НОМЕР_1  (т.2, а.с.184-185);
		-даними протоколу огляду речей від 26.10.2021, згідно якого оглянута сім-карта оператора мобільного зв`язку № НОМЕР_1 , яку 05.08.2021 добровільно видав працівникам поліції ОСОБА_8 (т.2, а.с.186-187);
		-даними протоколу огляду речей від 27.01.2022, відповідно до якого оглянуті оптичний носій DVD-R біло-бордового кольорів з написом на лицевій поверхні «Axent» та рукописними написами «19012ВК», на якому містяться дев`ять файлів з інформацією про вхідні та вихідні з`єднання оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» по абонентських номерах № НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ,  НОМЕР_8 за період часу з 11:26:28 02.11.2020 до 22:07:55 06.08.2021; оптичний носій CD-R білого кольору з написом на лицевій поверхні «Ristar» та рукописними написами «344/20003/21 GD-21-12487/ki 24.12.2021», на якому містяться шість файлів з інформацією про вхідні та вихідні з`єднання оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» по абонентських номерах № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_9 за період часу з 06:45:46 01.10.2020 до 23:13:07 06.08.2021 (т.2, а.с.188);
		-даними постанови про долучення документів від 02.02.2022, згідно якої CD-R диск «Ristar» із написами «344/20003/21 GD-21-12487/ki 24.12.2021» та DVD-R диск «Axent» із написами «19012ВК» долучені до матеріалів кримінального провадження (т.2, а.с.189);
		-даними протоколу огляду предметів від 22.10.2021, відповідно до якого оглянуто наявний в опечатаному спецпакеті SUD1019971 мобільний телефон «SAMSUNG Galaxy A10s» у корпусі чорного кольору та захисному чохлі чорного кольору, IMEI 1  НОМЕР_10 , IMEI2 НОМЕР_11 , із сім-картами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та картою пам'яті micro SD; інформація з мобільного телефона записана на DVD-R диск «Verbatim», що долучений до протоколу огляду (т.2, а.с.190-249, т.3, а.с.1-8);
		-даними протоколу огляду предметів від 06.10.2021, згідно якого оглянуті речі та документи, вилучені під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: блокнот з рукописними записами, журнал з рукописними записами, довідка № 68 від 07.06.2021, видана Деремезнянським старостинським округом Обухівської міської ради Київської області, про підтвердження місця реєстрації ОСОБА_8 , три картонні коробки та три пластикові картки, з яких одна - від стартового пакета мобільного оператора «Vodafone» № НОМЕР_14 та дві - від стартових пакетів мобільного оператора «lifecell» № НОМЕР_1 , НОМЕР_15 (т.3, а.с.9-31);
		-даними протоколу обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_46 від 16.07.2021, відповідно до якого під час обшуку в автомобілі «Opel Vivaro» реєстраційний номер НОМЕР_16 , власником якого є ОСОБА_7 , вилучено мобільний телефон марки «Samsung» із сім-картами № НОМЕР_3 , НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_3 (т.3, а.с.69-70);
		-даними протоколу обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду ОСОБА_47 від 16.07.2021, згідно якого під час обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_7 , вилучені блокнот з рукописними записами, журнал з рукописними записами, довідка № 68 від 07.06.2021 Деремезнянського старостинського округу Обухівської міської ради Київської області, три картонні коробки та три пластикові картки від стартових пакетів № НОМЕР_14 , НОМЕР_1 , НОМЕР_15 та мобільний телефон «Samsung J7» із сім-картами № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_7 (т.3, а.с.148-153);
		-даними протоколів про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 25.06.2021 (т.3, а.с.154-175), від 21.12.2021 (т.3, а.с.200-206), від 25.06.2021 (т.3, а.с.207-218), від 15.12.2021 (т.3, а.с.221-232), від 15.12.2021 (т.4, а.с.1-16), від 21.12.2021 (т.4, а.с.17-30), від 15.12.2021 (т.4, а.с.34-48), від 21.12.2021 (т.4, а.с.49-70) та долучених до них аудіозаписів, які підтверджують обставини щодо чинення обвинуваченим психологічного тиску на потерпілого, систематичного приниження обвинуваченим потерпілого з використанням нецензурної лайки, погроз фізичною розправою та залякування, постійного контролю з боку обвинуваченого за діями потерпілого та місцем його перебування;
		-даними протоколів про результати проведення негласної слідчої розшукової дії - аудіо-, відеоконтроль місця та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 22.12.2021 та долучених до них відеозаписів, згідно яких проведено аудіо-, відеоконтроль земельної ділянки з кадастровим номером 2625881501:01:002:0360 та розташованих на ній господарських приміщень в с. Клубівці Тисменицької ТГ Івано-Франківського району Івано-Франківської області (т.4, а.с.115-120, 121-123).
		Суд критично оцінює показання в судовому засіданні свідків захисту - дружини обвинуваченого та його друзів, які намагалися вигородити обвинуваченого, який визнав свою вину у вчиненні злочину в кінці судового розгляду.
		Це, зокрема, стосується показань:
		- свідка ОСОБА_7 , яка є дружиною обвинуваченого, про те, що ОСОБА_15 сам попросився до чоловіка на роботу пасти вівці, яких вони тримали на земельній ділянці в АДРЕСА_3 , власником якої є свідок; домовилися про оплату 3000 грн на місяць, окремо забезпечували потерпілого харчуванням, сигаретами або тютюном, одягом, купляли спиртне, оскільки він не міг обходитися без горілки; чоловік або вона чи обоє кожного дня приїжджали в Клубівці, привозили потерпілому їжу, 250-грамову пляшку горілки; чоловік купив йому десь 3-4 телефони, поповнювали йому рахунок, по телефону чоловік постійно тримав зв`язок із ОСОБА_48 , але це не був контроль; оскільки в останнього не було жодних документів, чоловік не оформляв з ним трудовий договір; у зв`язку з неналежним доглядом за вівцями, коли потерпілий був п`яний, кілька овець загинуло та пропало, вартість цих овець (3000 грн за одну) чоловік вираховував із зарплати ОСОБА_16 ; чоловік платив йому зарплату, спочатку 3000 грн, потім по 1500 грн, вираховуючи за загинулих і пропалих овець; ОСОБА_15 їздив на вихідні додому (до своєї співмешканки), завжди повертався, не тікав; чоловік його не бив, насильно не повертав пасти вівці, не погрожував йому, не залякував; чоловік лише допомагав потерпілому зробити паспорт, той отримав паспорт, при цьому не було мови за кредит;
		-свідків ОСОБА_49 та ОСОБА_50 про те, що вони часто бували на фермі ОСОБА_3 , де він вирощував овець, баранів, приїздили на шашлики; спілкувалися з пастухом, який пас вівці; останній не скаржився на обвинуваченого, який є емоційною людиною, сварився на пастуха, часто робив йому зауваження, але руку на нього не підіймав, не бив його, не погрожував; пастух проживав у металевому вагончику, де можна було жити; обвинувачений забезпечував його харчуванням, привозив тютюн, спиртне; ОСОБА_51 повідомив, що не знає за оплату праці пастуха, а другий свідок пояснив, що пастух отримував оплату за свою роботу.
		Що стосується показань допитаного в судовому засіданні свідка захисту ОСОБА_52 , який є сусідом обвинуваченого, про те, що пастух ОСОБА_19 казав йому, що ОСОБА_11 платить йому за роботу, але не сказав скільки саме, про обвинуваченого нічого поганого не говорив, - суд зазначає, що вказаний свідок лише два рази спілкувався з потерпілим, що сам підтвердив у судовому засіданні.
		Суд уважає необґрунтованим покликання захисника на недопустимість окремих доказів, зокрема, інформації представництва МОМ, згідно якої ОСОБА_8 був визнаний постраждалим від торгівлі людьми, та довідки про встановлення останньому такого статусу. Суд зазначає, що згідно ст. 14 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, залежить від волевиявлення особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми.
		Суд критично оцінює посилання захисника на те, що проведення слідчого експерименту з потерпілим виключно у формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення показань, має розцінюватись як повторний допит, що не має в суді доказового значення. При цьому суд зазначає, що вказаний висновок Верховного Суду, який міститься у постанові об'єднаної палати ККС від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17, стосується слідчого експерименту з участю підозрюваного, обвинуваченого, коли такий слідчий експеримент посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта, за його волею та вільним волевиявленням.
		Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
		Оцінюючи зібрані в кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому поза розумним сумнівомповністю доведена, а його неправомірні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 149 КК України, оскільки він вчинив вербування та переміщення людини з метою експлуатації, з використанням примусу, обману потерпілого, його уразливого стану.
		При призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Зокрема, суд ураховує, що обвинувачений раніше не судимий, на час вчинення злочину мав на утриманні неповнолітню дочку та малолітнього сина, на цей час має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою з інвалідністю; наркологічної та психіатричної допомоги не отримував і не перебуває на відповідних обліках.
		До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого. 
		Суд також ураховує позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.
		З огляду на викладене суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 149 КК України, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		З урахуванням вказаних вище обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі та вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
		У рамках судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь 43500 грн відшкодування матеріальної шкоди, оскільки обвинувачений не заплатив йому зарплату за період з червня 2020 р. до серпня 2021 р., та 150000 грн відшкодування моральної шкоди (т.1, а.с.112-118). Заявлений потерпілим цивільний позов обвинувачений не визнав.
		З урахуванням того, що потерпілий у судовому засіданні уточнив, що обвинувачений не заплатив йому за 13 місяців роботи, а саме: за перший місяць - 1500 грн, за решту - по 3000 грн, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого 37500 грн відшкодування матеріальної шкоди (1500 + 36000).
		У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Згідно п. 2, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи. 
		Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд керується принципами розумності, виваженості, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом («Stankov v. Bulgaria» (Станков проти Болгарії) від 12 липня 2007 р.).
		У рішенні в справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (пункт 37 рішення, скарга № 42255/04) від 01.07.2010 ЄСПЛ нагадав свою незмінну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс. 
		У рамках розгляду кримінального провадження суд установив, що обвинувачений завдав потерпілому моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, вчиненням обвинуваченим упродовж більше року злочинних дій щодо нього, пов`язаних з його експлуатацією з використанням примусу, обману, його матеріальної залежності та уразливого стану, в приниженні його честі та гідності.
		Враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, керуючись принципом співмірності, з урахуванням характеру вчиненого злочину, глибини душевних страждань потерпілого, вини обвинуваченого, який завдав моральної шкоди, суд визначає розмір грошового відшкодування спричиненої потерпілому моральної шкоди у 50000 грн.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
		Суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат у розмірі 1029,72 грн за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України судово-балістичної експертизи, оскільки висновок експертизи не стосується вчиненого обвинуваченим злочину.
		Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд 
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбування покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.
		Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
		-        не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_17 , у користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_18 , 37500 (тридцять сім тисяч п`ятсот) грн відшкодування матеріальної шкоди та 50000 (п`ятдесят тисяч) грн відшкодування моральної шкоди, а всього 87500 (вісімдесят сім тисяч п`ятсот) грн.
		У решті цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 відмовити.
		Долю речових доказів, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області, вирішити таким чином:
		- мобільний телефон марки «Samsung» із сім-картами № НОМЕР_3 , НОМЕР_6 - конфіскувати;
		- три картонні картки від сім-карт №  НОМЕР_7 , НОМЕР_2 ,  НОМЕР_8 , довідку Деремезнянського сільського старости від 07.06.2021 про підтвердження місця реєстрації ОСОБА_8 , один зошит із чорновими записами та сім-карту № НОМЕР_1 - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження;
		- мобільний телефон «Samsung J7» із сім-картами № НОМЕР_8 , НОМЕР_9 - повернути власнику ОСОБА_7 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тисменицький районний суд.
		 
		Суддя                                                                                  ОСОБА_54

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...