Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-907/2010 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2025.
Дата набрання законної сили: 18.04.2025
Номер судового провадження: 61-7179ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 квітня 2025 року                      
		м. Київ
		 
		справа № 2-907/2010
		провадження № 61-7179св24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:  головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи 
		заявник - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,
		боржник - ОСОБА_1 , 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2024 року у складі суддів Сидоренко І. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст заяви
		У липні 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (надалі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.
		Заява обґрунтована тим, що рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 08 липня 2010 року у цивільній справі № 2-907/2010 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено. Стягнено з  ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором, станом на 06 липня 2010 року, у розмірі 22 370,03 дол. США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту і процентів у розмірі 18 140,03 грн.
		На виконання рішення суду видано та пред`явлено до примусового виконання 2 виконавчих листи.
		Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень: постановою (ВП НОМЕР_1) про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року, виконавчий лист № 2-907, виданий 14 жовтня 2010 року Центрально-Міським районним судом міста Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, станом на 06 липня 2010 року, у розмірі 22 370,03 дол. США, повернуто стягувачу; постановою (ВП НОМЕР_2) про повернення виконавчого документа стягувачу від 10 листопада 2014 року, виконавчий лист № 2-907, виданий 14 жовтня 2010 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18 140,03 грн, повернуто стягувачу.
		Проте, станом на день подання заяви до ПАТ АБ «Укргазбанк» жодних документів за виконавчими провадженнями не надходило. За таких обставин виконавчі документи не повернуто стягувачу, а фактично втрачено.
		На початку активних бойових дій в місті Донецьку, в 2014 році Донецька обласна дирекція ПАТ АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи банку у справі залишились в приміщенні дирекції в місті Донецьку. Враховуючи захоплення приміщення, матеріально-технічної бази та всієї документації Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк», доступу до власних документів у справі заявник до теперішнього часу не має.
		ПАТ АБ «Укргазбанк» вважає, що постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів та виконавчі листи не надходили на адресу стягувача, строк їх повторного пред`явлення до виконання не сплинув.
		Просило суд видати втрачений виконавчий лист по цивільній справі № 2-907/2010.
		Короткий зміст судових рішень
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, у задоволенні заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.
		Ухвала суду мотивована тим, що закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката. Як видно з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання даних виконавчих документів було завершено, виконавчі листи повернуті стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа) та на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) - в редакції Закону України «Про виконавче провадження» станом на час прийняття державним виконавцем зазначених рішень. Представником заявника не надано жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому немає підстав для задоволення заяви.Оскільки в поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання суд відмовляє, вимога про видачу дубліката виконавчого листа також задоволенню не підлягає.
		Апеляційний суд зазначив, що необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Як щодо виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором, так і щодо виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, обчислення строків пред`явлення їх до виконання Закон пов`язує з підставами їх повернення. В матеріалах справи відсутні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року (ВП НОМЕР_1) та від 10 листопада 2014 року (ВП НОМЕР_2), у зв`язку з чим колегія суддів критично відноситься до доводів апеляційної скарги про те, що виконавчий лист повернуто саме у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. При цьому, при зверненні до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, представник ПАТ АБ «Укргазбанк» на такі обставини взагалі не посилався, наполягаючи на тому, що строк пред?явлення виконавчого листа перервався та після переривання встановлюється з дня отриманя стягувачем виконавчого листа після його повернення.
		Наведеним обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та вірно зазначив, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, після переривання, встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу, тобто, у даному разі, з 14 червня 2017 року та з 10 листопада 2014 року, відповідно, стягувачем пропущено строк для повторного пред'явленнявиконавчоголиста до виконання. 
		Заявник навіть не надав суду достеменних відомостей щодо виконання рішення у цивільній справі №2-907/2010. Стягувач протягом тривалого часу не цікавився ходом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів звернувся до суду лише у липні 2023 року та не ставить перед судом питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. Тому відповідно до частини 1 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
		При цьому, колегія суддів вважає за доцільне роз`яснити ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», що він не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, навівши належне обґрунтування обставин його втрати та надавши відповідні докази на підтвердження таких обставин.
		Аргументи учасників справи
		16 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ПАТ «АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове про задоволення заяви. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в постанові зазначив, що у матеріалах справи відсутні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року (ВП НОМЕР_1) та повернення виконавчого документа стягувачу від 10 листопада 2014 року (ВП НОМЕР_2). Зазначене не відповідають дійсності, оскільки ПАТ «АБ «Укргазбанк» долучало до матеріалів справи за заявою про відновлення судового провадженні інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за ВП НОМЕР_1та ВП НОМЕР_2.
		Мотиви відхилення заяви судом першої інстанції суперечать встановленим фактичним обставинам справи. Суди не врахували, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів не є пропущеним, оскільки продовжує діяти встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржників.
		Строк пред`явлення до виконання встановлюється з дня отримання стягувачем виконавчого документа, після чого має розпочинатись перебіг строку повторного їх пред`явлення, а не з дати винесення постанови про їх повернення, про що стягувач знати не може. Стягувач виконавчі документи не отримував. 
		Суд роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цивільним процесуальним законодавством. Проте суди не запропонували заявнику звернутися до суду із відповідним клопотанням про поновлення строку, необґрунтовано відмовили у задоволенні заяви.
		Апеляційний суд не звернув увагу, що з квітня 2014 року, зокрема в місті Донецьку та в місті Макіївці, де перебували виконавчі документи, проходила активна фаза АТО, більшість державних органів влади не функціонувала або була переміщена в інші міста України. Представник банку зазначав, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, про начебто повернення виконавчих документів не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначені обставини суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12, що належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
		В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
		Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
		Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13 та від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц.
		Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (пункт 9 частини першої статті 37 Закону 
		№ 1404-VIII).
		У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).
		У статті 37 Закону № 1404-VIII передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
		Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 910/18165/13 (провадження № 6-698гс16) зроблено висновок, що «після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі 
		№ 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що:
		«аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
		Велика Палата Верховного Суду наголошує, що розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України) врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) [розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у господарських справах]. Розгляд таких процесуальних питань не є окремим видом судового провадження, а є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Отже, видача дубліката виконавчого документа є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року), яке Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII винесено в розділ ХІІІ «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у зв`язку із запровадженням порядку видачі судом виконавчого документа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань. Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України)».
		Разом з тим основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
		У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову (див. Постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2022 року в справі № 602/1455/20 (провадження № 61-475св22)).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, друга та третя статті 367 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		ПАТ АБ «Укргазбанк» у заяві про видачу дубліката виконавчого документа зазначило, що вказані виконавчі документи втрачено, оскільки банк їх не отримував. На початку активних бойових дій в м. Донецьку в 2014 році Донецька обласна дирекція ПАТ АБ «Укргазбанк» була змушена припинити свою роботу в Донецькій області, всі документи банку по вказаній справі залишились в приміщенні дирекції в м. Донецьку, всієї документації Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк», доступу до власних документів у вказаній справі заявник до теперішнього часу не має. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчий лист №2-907, виданий 14 жовтня 2010 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 370,03 доларів США було повернуто стягувачу постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року (ВП НОМЕР_1), а виконавчий лист №2-907, виданий 14 жовтня 2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18 140,03 грн було повернуто стягувачу постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10 листопада 2014 року (ВП НОМЕР_2). Строк для пред`явлення виконавчих документів заявник не пропустив;
		суд першої інстанції встановив, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08 липня 2010 року задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором, станом на 06 липня 2010 року, у розмірі 22 370,03 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 18 140,03 грн. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2022 року у справі №2-907/2010 (провадження 
		2-в/243/11/2022) заяву банку задоволено, частково відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-907/2010 в частині резолютивної частини рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка від 08 липня 2010 року по справі № 2-907; як видно з матеріалів справи, виконавче провадження з примусового виконання даних виконавчих документів було завершено, виконавчі листи повернуті стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа) та на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) - в редакції Закону України «Про виконавче провадження» станом на час прийняття державним виконавцем зазначених рішень;
		відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа суди виходили з того, що строк для пред`явлення виконавчих документів пропущений, оскільки у разі повернення виконавчого документа стягувачу з наведених підстав строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, після переривання, встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу, тобто, з 14 червня 2017 року та з 10 листопада 2014 року;
		апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що виконавчі документи повернуті на підставі заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, оскільки банк не посилався на це у заяві, а вматеріалах справи відсутні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14 червня 2017 року (ВП НОМЕР_1) та від 10 листопада 2014 року (ВП НОМЕР_2), а також роз`яснив заявнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа повторно, навівши належне обґрунтування підстав для видачі дубліката виконавчого документа та надавши відповідні докази на підтвердження таких обставин.
		разом з тим, матеріали провадження за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого документа не містять відомостей про те, що виконавчі листи повернуті стягувачу на підставі пунктів 2 та 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час прийняття державним виконавцем зазначених рішень, як про це зазначив суд першої інстанції; 
		суди не досліджували матеріали частково відновленого провадження у справі (2-в/243/101/2021), в якому містяться інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за ВП НОМЕР_1та ВП НОМЕР_2, згідно з якими виконавчі листи повернуті на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час прийняття державним виконавцем рішення від 10 листопада 2014 року (ВП НОМЕР_2) та на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII- постанова від 14 червня 2017 року (ВП НОМЕР_1), тобто за підставами - законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника;
		тому суди необґрунтовано та передчасно послались як на підставу відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа на те, що строк для пред`явлення виконавчих документів пропущений;
		апеляційний суд фактично змінив ухвалу суду першої інстанції в мотивувальній частині, зазначивши, що заявник не надав доказів для вирішення процесуального питання видачі судом дублікатів виконавчих листів, якими є його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (його переривання), а також відомості щодо невиконання рішення у цивільній справі № 2-907/2010. Проте не врахував, що згідно з частиною четвертою статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин;
		касаційний суд акцентує увагу, що з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності учасник справи, який ініціює перед судом вирішення певного процесуального питання, зокрема про видачу дублікатів виконавчих документів, зобов?язаний обґрунтувати відповідні підстави для його вирішення судом та підтвердити їх доказами;
		аналіз матеріалів провадження за заявою ПАТ АБ «Укргазбанк» про видачу дубліката виконавчого документа свідчить, що до неї додана лише ухвала Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2022 року у справі № 2-907/2010 (провадження 2-в/243/11/2022), якою частково відновлено втрачене судове провадження у цій справі в частині резолютивної частини рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 08 липня 2010 року. Будь-яких інших документів, необхідних для вирішення заявленого процесуального питання видачі судом дублікатів виконавчих листів, банк не надав, на наявність відповідних доказів в матеріалах провадження 2-в/243/11/2022 за його заявою про відновлення втраченого судового провадження не посилався, клопотання про його дослідження судом не заявляв, про те, що виконавчі документи повернуті на підставі заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, у заяві не посилався.
		Тому відсутні підстави для скасування оскаржених судових рішень за наслідком їх касаційного перегляду, оскільки не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		Проте з урахуванням висновків цієї постанови оскаржені судові рішення належить змінити в мотивувальній частині. 
		При цьому, з урахуванням наведених підстав повернення виконавчих листів стягувачу про стягнення з ОСОБА_1 сум заборгованості за кредитним договором та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, ПАТ АБ «Укргазбанк» не позбавлений права повторно звернутися до суду із належним чином обґрунтованою заявою про видачу дублікатів вказаних виконавчих документів та за умови, що відповідне судове рішення не виконане.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення частково ухвалені з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити в мотивувальній частині, а в іншій частині - залишити без змін.
		Оскільки судові рішення змінено тільки в частині мотивів прийняття, то розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Украгазбанк» задовольнити частково.
		Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 02 січня 2024 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                           В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...