Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/6034/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 61-18620ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 754/6034/22
		провадження № 61-18620св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Гаращенка Д. Р., Олійника В. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 930 384,00 грн, 3% річних у розмірі 2 549,00 грн та 11 000,00 моральної шкоди.
		На обґрунтування позову зазначав, що 11 травня 2021 року відкрив в АТ «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» №  НОМЕР_2 до цього рахунку. 12 травня 2021 року він вніс через касу банку 1 107 600,00 грн для поповнення своєї картки.
		12 травня 2021 року він отримав на електронну пошту лист від відповідача  про призупинення використання ним коштів в сумі 1 107 600,00 грн., які були внесені на банківську картку. У листі також було зазначено про необхідність надати банку документи для підтвердження джерела походження цих коштів.
		14 травня 2021 року він направив на електронну пошту відповідача копії документів, що підтверджують походження коштів, однак вони залишились заблокованими. 25 травня 2021 року він направив відповідачу запит через чат viber monobank про повернення грошових коштів в сумі 1 107 600,00 грн, який залишився без виконання.
		07 червня 2021 року він власноруч повторно подав заяву про повернення внесених ним коштів у відділенні банку на АДРЕСА_1 та тільки 10 червня 2021 року відповідач повернув належні йому кошти.
		Дії відповідача по блокуванню коштів на банківському рахунку та відмова у видачі готівкових коштів є протиправними і такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері банківської діяльності та, зокрема, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким передбачено умови, порядок та підстави здійснення фінансового моніторингу. 
		Безпідставне блокування коштів і, як наслідок, зупинення фінансових операцій протиправно тривало з 14 травня 2021 року по 10 червня 2021 року, тобто 28 днів. 
		Внаслідок вказаних протиправних дій відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки відповідач заблокував кошти, позичені ним в борг, чим поставив його в скрутне матеріальне становище, 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року позов задоволено.
		Стягнуто з АТ «Універсал Банк»  на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 930 384, 00 грн, 3 % річних в розмірі 2 549, 00 грн та моральну шкоду в розмірі 11 000, 00 грн.
		Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обґрунтованість призупинення зарахування коштів на рахунок позивача.
		Банк має право відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зупинити проведення фінансових операцій на два робочих дні. Відтак, порушення права позивача на вільне володіння та розпорядження грошовими коштами тривало протягом 28 днів з 14 травня 2021 року по 10 червня 2021 року.
		Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що АТ «Універсал Банк» правомірно вчинило дії щодо призупинення операції з поповнення банківського рахунку позивача на суму 1 107 600,00 грн відповідно до пункту 4.3.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил, яким в свою чергу передбачено можливість призупинення операції банком строком на 60 днів з моменту зарахування коштів на транзитний рахунок банку для отримання від клієнта пояснень щодо мети та суті операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів.
		Вимога щодо відшкодування моральної шкоди є похідною від інших вимог, а тому підстав для її задоволення немає.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року та задовольнити його позов.
		На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 20 березня 2019 року в справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), від 26 червня 2019 року в справі № 759/14190/17 (провадження № 61- 4406св19), від 04 вересня 2019 року в справі № 463/4416/15 (провадження № 61-13469св18), від 26 лютого 2020 року в справі № 201/16367/16 (провадження № 61-26561св18), від 01 квітня 2020 року в справі № 712/580/16-ц (провадження № 61-36043св18), від 13 квітня 2020 року в справі № 263/3736/17 (провадження № 61-1220св17),  від  17  червня 2020 року в справі № 460/5096/15-ц (провадження № 61-1523св17), від 09 листопада 2021 року в справі № 320/5115/17 (провадження № 14- 133цс20), від 14 січня 2022 року в справі № 712/7740/18 (провадження № 61-14865св19), від 25 січня 2022 року в справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Пунктом 4.3.12.4 Глави 4 Розділу І Умов і правил не передбачено право відповідача призупиняти зарахування коштів клієнта на 60 днів, але передбачено обов'язок відповідача відмовити клієнту у проведенні подальших операцій і розірвати договори банківського обслуговування такого клієнта у разі ненадання інформації та/або документів, запитуваних відповідачем.
		У разі ненадання протягом двох днів документів, що підтверджують джерела походження коштів, відповідач повинен був діяти в порядку, визначеному частинами другою, третьою статті 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Вказаною статтею також визначені строки зупиненні фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, які є імперативними.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Києва.
		30 січня 2024 року справа № 754/6034/22 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		АТ «Універсал Банк» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Встановлено, що 11 травня 2021 року ОСОБА_1 відкрив у АТ «Універсал Банк» поточний рахунок № НОМЕР_1 та карту продукту «monobank» №  НОМЕР_2 до цього рахунку (Чорна картка) шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до якої позивач погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складають договір про надання банківських послуг.
		12 травня 2021 року Нгуєн Ту Фионг через касу АТ «А-Банк» здійснив поповнення свого банківського рахунку на суму 1 107 600,00 грн.
		12 травня 2021 року АТ «Універсал Банк» зупинив зарахування цих коштів з посиланням на пункт 4.3.12 Глави 4 розділу І Умов і правил, пункт 14 Розділу VІ, пункт 1 розділу Х постанови НБУ № 705 від 05 листопада 2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» та направив позивачу запит щодо з`ясування суті та мети операцій та/або документального підтвердження джерел походження коштів. 
		ОСОБА_1 направив на адресу відповідача документи, які на його думку підтверджують джерела походження грошових коштів, але банк визнав їх неналежними.
		07 червня 2021 року АТ «Універсал Банк» здійснило зарахування коштів в розмірі 1 107 600,00 грн на поточний рахунок клієнта, при цьому банк повідомив клієнта про недопущення в подальшому здійснення клієнтом аналогічних операцій по зарахуванню на свій поточний рахунку грошових коштів, в яких відсутня економічна діяльність (сенс), оскільки такого роду операції підпадають під ознаки ризиковості.
		10 червня 2021 року позивач здійснив зняття грошових коштів зі свого поточного рахунку в касі АТ «А-Банк» в розмірі 1 087 580,85 грн, включаючи суму комісії в розмірі 5 410,85 грн, що підтверджується дублікатом квитанції № 2977914741 від 10 червня 2021 року.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем (банком) не порушено жодних прав позивача при призупиненні операції з поповнення його банківського рахунку, банк діяв відповідно до умов договору та норм ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність».
		АТ «Універсал Банк» правомірно вчинив дії щодо призупинення операції позивача з поповнення банківського рахунку позивача на суму 1 107 600,00 грн відповідно до пункту 4.3.12 Глави 4 Розділу І Умов і правил, яким передбачено можливість призупинення операції банком строком на 60 днів з моменту зарахування коштів на транзитний рахунок банку для отримання від клієнта пояснень щодо мети та суті операції та/або документального підтвердження джерел походження коштів.
		Колегія суддів не може у повній мірі погодитися з такими висновками апеляційного суду з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
		Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Пунктом 14.13 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу. Призупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу призупинення або припинення зазначеного права.
		Частиною першою статті 40-1 цього Закону визначено, що сквайр та емітент повинні проводити моніторинг з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів, суб`єктів помилкових та неналежних переказів та вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених переказів.
		Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.
		Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон, Закон № 361-IX) суб`єктами первинного фінансового моніторингу є в тому числі банки.
		Спеціально уповноваженим органом відповідно до пункту 55 частини першої статті першої Закону № 361-ІХ є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії.
		За змістом положень статті 23 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
		У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
		Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до КПК України (частина друга статті 23 Закону).
		У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:
		ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкта первинного фінансового моніторингу;
		є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій.
		Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
		Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
		Аналіз вказаних норм права вказує, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, передбачені спеціальним законодавством, зокрема Законом № 361-IX, проте здійснення обмежень відповідно до зазначеного Закону є чітко регламентованим за термінами та процедурою.
		Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах: від 26 лютого 2020 року у справі № 201/16367/16 (провадження № 61-26561св18), від 1 квітня 2020 року у справі № 712/580/16-ц (провадження № 61-36043св18), від 13 квітня 2020 року у справі № 263/3736/17 (провадження № 61-1220св17) та від 17 червня 2020 року у справі № 460/5096/15-ц (провадження №61-1523св17).
		В матеріалах справи відсутні відомості про те, що банк як суб`єкт первинного фінансового моніторингу після призупинення операції з поповнення банківського рахунку позивача дотримався визначеного статтею 23 Закону № 361-IX порядку повідомлення спеціально уповноваженого органу про цю фінансову операцію та про наявність рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення цієї фінансової операції на термін більше двох робочих днів.
		Апеляційний суд зазначене не врахував на дійшов передчасного висновку про правомірність призупинення фінансової операції з поповнення рахунку позивача на 28 днів на підставі Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи  на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		    Головуючий    М. Є. Червинська  СуддіА. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко   В. М. Коротун   М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...