Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/434/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.04.2025.
Дата набрання законної сили: 01.04.2025
Номер судового провадження: 51-4057км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270210001010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        
		01 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 742/434/22
		провадження № 51-4057км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого                                     ОСОБА_1 ,
		суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,                                                    
		захисника                                         ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		прокурора                                         ОСОБА_6 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020270210001010 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
		За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2024 року, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за  ч. 2 ст. 190 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК. 
		Стягнуто з неї на користь потерпілого ОСОБА_8 176 686 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Суд першої інстанції встановив, що  ОСОБА_7 за детально викладених у вироку обставин, проживаючи у АДРЕСА_1 з грудня 2019 року мала дружні стосунки з потерпілим ОСОБА_8 і після повідомлення ним наміру одружитися з нею та створити сім?ю, з метою заволодіння його грошовими коштами шляхом обману, під час особистого спілкування повідомила останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що вона потребує коштів для лікування захворювання, якого насправді не мала, внаслідок чого заволоділа коштами потерпілого в сумі 176 686 грн, які він у період з 10 липня по 28 серпня 2020 року перерахував різними частинами на її картковий рахунок в АТ КБ «ПриватБанк». 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
		У поданій касаційній скарзі засуджена просить скасувати оскаржувані вирок та ухвалу через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження в зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину.
		На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висунуте їй обвинувачення не було доведено в суді, а висновки суду про її винуватість ґрунтуються на недопустимих доказах.
		Стверджує, що потерпілий добровільно надавав їй матеріальну допомогу і вона не мала умислу на заволодіння його грошовими коштами шляхом обману, а тому в її діях відсутній склад злочину
		Вказує, щопри перегляді вироку суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином аналогічних доводів, наведених в її апеляційній скарзі, та не дав на них умотивованих відповідей у своєму рішенні. 
		Відтак вважає, що оскаржувані вирок та ухвала не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК. 
		У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу представник потерпілого - адвокат ОСОБА_9 просить Верховний Суд залишити касаційну скаргу засудженої без задоволення, а судові рішення - без зміни.
		Позиція учасників у суді касаційної інстанції 
		У судовому засіданні захисник підтримав вимоги касаційної скарги засудженої. 
		Прокурор просила відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
		За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		При перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених місцевим судом.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до         ст. 94 цього Кодексу.
		Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій ці суди ретельно перевіряли усі доводи, на які посилалася сторона захисту при розгляді кримінального провадження та які є аналогічними тим, що викладені в касаційній скарзі засудженої. Зазначені в цих рішеннях мотиви про визнання вказаних доводів безпідставними колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на досліджених в суді доказах.
		Зокрема, свій висновок у вироку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суд першої інстанції зробив на підставі наданих сторонами доказів, які були перевірені в судовому засіданні, визнані судом належними та допустимими, і яким цей суд дав відповідну правову оцінку. 
		Такий висновок суд першої інстанції зробив на підставі: показань самої засудженої ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; письмових відповідей КНП «Чернігівська обласна лікарня», «Обласного центру екстреної меддопомоги та медицини катастроф», «Чернігівського медичного центру сучасної онкології», Прилуцької ЦМЛ та даних, які містяться в протоколах тимчасового доступу до речей та документів від 16 серпня 2021 року та 03 листопада 2021 року.
		Ці докази зібрані у встановленому законом порядку, є логічними та послідовними, узгоджуються між собою в цілому та в деталях, а тому не викликають сумнівів у їх достовірності. 
		Твердження засудженої в касаційній скарзі про відсутність у неї умислу на заволодіння коштами потерпілого шляхом обману, а відтак і відсутність у її діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, є безпідставними.
		Суд першої інстанції встановив, що потерпілий ОСОБА_8 надавав кошти ОСОБА_7 , оскільки вона запевнила його в наявності захворювання та необхідності медичного лікування.
		Пояснення засудженої про використання наданих коштів на лікування, а також свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про те , що вони відвозили засуджену на лікування до медичних установ м. Чернігова, суд першої інстанції у вироку спростував з посиланням на письмові відповіді, надані медичними закладами про те, що ОСОБА_7 не зверталася до них за медичною допомогою, а також наданих ПрАТ «Водафон Україна» на підставі ухвали слідчого судді відомостей щодо роботи номера мобільного телефону, яким користувалася ОСОБА_7 у зазначений період, який працював тільки в зоні базових станцій розташованих у м. Прилуки та Прилуцькому районі. 
		Отже її доводипро лікування були предметом ретельної перевірки у суді і свого підтвердження не знайшли.
		Стороною захисту як на стадії досудового розслідування, так і в судовому засіданні не було надано доказів на підтвердження наявності захворювання у ОСОБА_7 та використання нею вказаних коштів на лікування.
		У поданій апеляційній скарзі на вирок засуджена посилалась на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просила суд апеляційної інстанції скасувати вирок і закрити кримінальне провадження через відсутність у її діях складу кримінального правопорушення. Вимоги та доводи апеляційної скарги засудженої аналогічні тим, що викладені нею в касаційній скарзі. 
		Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
		Згідно з положеннями ст. 419 КПК, суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою. 
		Згідно з вимогами ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушенням.
		Цих вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався повністю.
		Ретельно перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженої, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку про необхідність залишити її без задоволення, а вирок місцевого суду без змін, та виклав у своєму рішенні докладні мотиви з яких він визнав ці доводи безпідставними.
		При цьому апеляційний суд погодився з правильністю висновку суду першої інстанції у вироку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, який був зроблений на підставі об`єктивно з`ясованих обставин підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінених судом відповідно               до ст. 94 КПК.
		Ухвалені в кримінальному провадженні вирок районного суду та ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованими та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК.
		Підстав ставити під сумнів законність цих судових рішень колегія суддів не вбачає.
		Під час їх перегляду судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких можуть бути їхнє скасування або зміна.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга засудженої задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК,  Верховний Суд
		ухвалив:
		Залишити без задоволення касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 , а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2024 року щодо  неї  без зміни.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		___________________                           ___________________                     _________________ 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...