Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 536/974/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: 28.04.2025. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.
Дата набрання законної сили: 25.04.2025
Номер судового провадження: 2/536/864/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 536/974/25 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		25 квітня 2025 року м. Кременчук
		Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», третя особа: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, -
		Встановив:
		До Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», третя особа: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 визначено склад суду та справу передано судді Реці А.С. 
		Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач є власником об`єктів нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються з частини житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки з кадастровим номером 5322481701:01:010:0136, площею 0,19 га., цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель. 
		Кременчуцьким районним ВДВС ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 35722960 на підставі виданого Кременчуцьким районним судом Полтавської області виконавчого листа № 2-37 від 05.06.2012 на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 149312,09 грн.
		13 лютого 2012 року згідно постанови Кременчуцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області від 08.02.2012 у виконавчому провадженні № 35722960 було накладено арешт на вказані об`єкти нерухомості.
		Під час проведення реєстраційних дій щодо майна у 2024 році позивач дізнався про наявність зазначених арештів та 23.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області із заявою про зняття арешту, але листом № 8018 від 05.03.2025 Кременчуцький районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області повідомив, що про неможливість зняття арешту із майна, у зв`язку з наявністю невиконаних виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувчами: ПАТ «Автокраз Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит», АТ КБ «Приват Банк», держава в особі відділу ДАІ. Виконавче провадження було завершене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавчого провадження», станом на дату надання відповіді відомості про повну фактичну сплату та виконання виконавчих документів відсутні. 
		Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
		Згідно з п.1 ч.1ст. 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Позивач ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, а саме боржником.
		Згідно зіст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначеност. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		За приписамист.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
		Відповідно до роз`яснень, наданих у пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2015 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У зв`язку із цим боржник не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі.
		Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.
		Зі змісту наведеного вбачається, що в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		Положеннямист. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
		Арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правиламирозділу VIIЦПК України (правова позиція Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 року у справі №607/3894/17.)
		Таким чином, боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду із заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно дорозділу VII ЦПК України).
		Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно доглави 10 ЦПК України.
		Оскільки встановлено, що арешт накладено на нерухоме майно позивача в межах процедури виконавчого провадження, за якою позивач ОСОБА_1 є боржником, суддя доходить висновку, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеномурозділом VII ЦПК України, тому необхідно відмовити у відкритті провадження у даній справі.
		Керуючись ст. ст. 19, 186, 260-261 ЦПК України, суддя,-
		 
		Постановив:
		Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит», третя особа: Кременчуцький відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
		Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
		 
		 
		 
		Суддя             А. С. Река

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...