Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/1275/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.
Дата набрання законної сили: 28.04.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4808/133/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091220000126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 350/1275/23 
		Провадження № 11-кп/4808/133/25 
		Категорія ч. 1 ст. 286 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач    
		 
		ОСОБА_2 И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		головуючого-судді          ОСОБА_3 ,
		суддів:         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		секретаря с/з          ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора та представника потерпілого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 на вирок Рожнятівського районного суду від 21.12.2024 щодо обвинуваченої
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки села Гошів Долинського району Івано-Франківської області, з вищою освітою, не перебуваючою в шлюбі, пенсіонерки, лікаря КНП «Долинська багатопрофільна лікарня» раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 268 КК України
		за участю:
		прокурора -             ОСОБА_10 ,
		обвинуваченої -             ОСОБА_9 ,
		захисника -                 ОСОБА_11 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_8 ,
		в с т а н о в и в :
		1. Зміст судового рішення суду першої інстанції.
		ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України із застосуванням статті 69 КК України та призначено покарання виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 30 000 грн, матеріальної шкоди 10 527 грн 97 коп, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн. 
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертами Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України експертиз: судових інженерно-транспортних експертиз: № СЕ-19/109-22/11301- ІТ від 1 листопада 2022 року в сумі 1887 грн 80 коп.; № СЕ-19/109-235622/- ІТ від 7 червня 2023 року в сумі 1887 грн 80 коп.; судової фототехнічної № СЕ-19/109-22/12712 - ІТ від 30 грудня 2022 року в сумі 1887 грн 80 коп.; а всього 5687 грн 60 коп. 
		Скасовано заборону на відчуження автомобіль марки «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є ОСОБА_12 встановлену ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду від 26 жовтня 2022 року.
		Скасовано арешт на велосипед «АIST», який належить ОСОБА_7 накладений ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду від 26 жовтня 2022 року.
		Вирішено питання речових доказів.
		2. Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції.
		ОСОБА_9 21 жовтня 2022 року близько 07 год.15 хв. в світлу пору доби та ясну погоду, керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_3 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_12 та будучи відповідно до пункту 1.10. ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року учасником дорожнього руху, рухалась зі швидкістю 66,15 км./год. ділянкою автодороги Н-10 «Стрий-Чернівці-Мамалига» в межах населеного пункту по вулиці 22 Січня в селищі Брошнів-Осада Калуського району Івано-Франківської області, із асфальтобетонним покриттям, без вибоїн, з наявною дорожньою розміткою, прямою по напрямку руху, в напрямку міста Калуш. 
		Наближаючись до пішохідного переходу, що знаходиться на указаній вище вулиці поблизу будинку № 40, ОСОБА_9 не врахувала дорожню обстановку та стан керованого ним транспортного засобу, не зменшила швидкість щоб постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, проявила неуважність та здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу при цьому котив велосипед, чим порушила вимоги ПДР, а саме: 
		підпункту «б» пункту 2.3., відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		пункту 12.1., відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		пункту 12.3, відповідно до якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
		пункту 12.4, відповідно до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км./год.;
		пункту 18.1, відповідно до якого, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека,
		виконання яких було необхідною і достатньою умовою для запобігання указаної дорожньо-транспортної пригоди.
		Однак, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідними дорожніми знаками, по якому в цей час у напрямку зліва направо по ходу руху автомобіля рухався пішохід ОСОБА_7 , водій ОСОБА_9 не зменшила швидкість та не зупинила транспортний засіб, а передньою частиною свого автомобіля здійснила наїзд на потерпілого ОСОБА_7 . 
		У результаті наїзду потерпілий згідно висновку судово-медичної експертизи Калуського райвідділення Обласного бюро судово-медичної експертизи Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 20 від 14 березня 2023 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки, з переломами 4-го, 6-го, 7-го та 8-го ребер зліва, правобічного гематоракса, що викликало необхідність проведення операції (15 листопада 2022 року «Лікувальний торакоцентес»), травми тазу з переломом крила правої клубової кістки з утворенням відламків та зміщенням їх латерально, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців і саден в ділянці голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
		3. Доводи апеляційної скарги прокурора:
		3.1. Не оспорюючи правильність кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченої, вважаю вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.
		3.2. Оскільки штраф у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян визначено як одне з основних покарань у санкції ч. 1 ст. 286 КК, то положення ч. 2 ст. 69 КК є незастосовними у цьому кримінальному провадженні.
		3.3. Призначене судом покарання ОСОБА_9 є зам`яким, у зв`язку з чим не досягає мети, яка стоїть перед правоохоронними органами.
		3.4. При призначенні покарання судом не враховано суспільну небезпеку злочину вчиненого засудженою та думку потерпілого, який має претензії матеріального та морального характеру та наполягав на призначенні обвинуваченій покарання у межах визначених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
		Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
		4. Доводи апеляційної скарги представника потерпілої ОСОБА_8 :
		4.1. Вирок суду першої інстанції, постановлений з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду про наявність підстав для застосування ст. 69 КК України, та призначення покарання нижче від найнижчої межі передбаченої санкцією ч.1 ст. 286 КК України, - не відповідають фактичним обставинам справи.
		4.2. ОСОБА_9 не визнавала свою вину в ході досудового розслідування та показання по суті оголошеної їй підозри не давала, що є її правом, проте не може трактуватися судом як активне сприяння слідству.
		4.3. Призначаючи покарання особі на підставі ст. 69 КК України, суд повинен був враховувати сукупність умов, а також розмір покарання, визначений у цій статті, кожна з вказаних умов має бути встановлена судом та підтверджена наявними доказами, чого у випадку даного провадження здійснено не було.
		4.4. Добровільного відшкодування засудженою завданої шкоди, наявність шкоди весь час судового процесу категорично та агресивно заперечувався засудженою, та не була відшкодована у повному обсязі.
		4.5. Визнання обвинуваченою своєї вини не в повному обсязі та лише під час судового розгляду, показове вибачення перед потерпілим через значний проміжок часу після ДТП, свідчать про відсутність щирого каяття як обставини, що пом`якшує покарання, та дають підстави суду застосовувати ст. 69 КК України.
		4.6. Суд формально поставився до вирішення позову потерпілої сторони, тоді як у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування.
		4.7. Місцевий суд всупереч вимогам ст. 1166, 1187, 1195 ЦПК при вирішенні цивільного позову потерпілого в частині відшкодування шкоди не дослідив та не мотивував у своєму рішенні підстав, з яких не задовольнив позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди саме у заявленому розмірі, а також процесуальних витрат, ним понесеним.
		   Враховуючи наведене просить оскаржений вирок змінити, та призначити ОСОБА_9 покарання без застосування положень ст. 69 КК України, та з позбавленням права керувати транспортним засобами. Позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі.
		5. Доводи заперечення обвинуваченої на апеляційну скаргу прокурора:
		5.1. Судом при постановленні вироку враховані в повній мірі обставини даної справи, у зв`язку із чим вирок суду в частині визначення міри покарання за ч. 1 ст. 286 КК України є законним та справедливим, та таким, що є достатнім та необхідним для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.
		5.2. Запропонована прокурором міра покарання є занадто суворою та такою, яка на тривалий строк позбавить обвинувачену права керування транспортним засобом, внаслідок чого вона може втратити необхідні соціальні зв`язки із суспільством, а саме не зможе належним чином - утримувати свою родину та не зможе допомагати непрацездатному сину ОСОБА_12 , який потребує стороннього догляду, не зможе доставляти його до медичних закладів на реабілітацію, не зможе доїжджати на роботу, яка знаходиться за 20 кілометрів від місця мого проживання, та не зможе своєчасно у випадку потреби, перебуваючи на роботі, доїхати до сина коли йому знадобиться допомога.
		Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок залишити без зміна, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
		6. Доводи заперечення обвинуваченої на апеляційну скаргу представника потерпілого:
		6.1. Суд при вирішенні питання про міру покарання врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального провадження, тяжкість заподіяних наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення. 
		6.2. У випадку позбавлення обвинувачену права керування транспортним засобом вона може втратити необхідні соціальні зв`язки із суспільством, а саме не зможе належним чином утримувати свою родину та не зможе допомагати непрацездатному сину ОСОБА_12 , який є особою з інвалідністю III групи та потребує стороннього догляду.
		6.3. В ході судового розгляду у суді обвинувачена свою вину в скоєнні кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялася в скоєному, попросила вибачення, та вказала, що жалкує про вчинене, своїми показами підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, з висновками судових експертиз погодилася та заперечень до них не мала.
		6.4. Судом при постановленні вироку враховані в повній мірі обставини даної справи, у зв`язку із чим вирок суду в частині визначення міри покарання за ч. 1 ст. 286 КК України є законним та справедливим, та таким, що є достатнім та необхідним для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.
		Враховуючи наведені обставини, просить апеляційну скаргу представника потерпілого залишити без задоволення, а вирок без змін.
		7. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
		7.1. Прокурор підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
		7.2. Представник потерпілого підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити, стягнути з обвинуваченої в користь потерпілого 300 000 грн моральної шкоди та 437, 20 грн матеріальної шкоди.
		7.3. Обвинувачена та її захисник заперечили апеляційні скарги та просили вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		8. Мотиви апеляційного суду.
		Висновки суду про доведеність вини обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та фактичні обставини справи сторонами не оскаржуються, а тому апеляційним судом не перевіряються (ст. 404 КПК).
		Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Цим вимогам судове рішення відповідає не в повній мірі.
		Щодо призначення покарання.
		Основне покарання у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн апеляційний суд уважає співмірним скоєному та особі обвинуваченої і воно відповідає приписам ст. 50 та 65 КК України. Рішення суду першої інстанції щодо цього належно обгрунтоване, вмотивоване.
		Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 286 КК України в якості основного покарання передбачає штраф в розмірах від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та обов`язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 3-х років.
		У такому разі, відповідно до категоричних приписів ч.1, 2 ст. 69 КК Українии суд не вправі був не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами відповідно до санкції ч. 1 ст. 286 КК України. 
		Оскаржене рішення в цій частині не відповідає закону і його належить скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, частково задовольнивши апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 286 КК України належить призначити покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів відповідно до положень ст. 50 та 65 КК України.
		Щодо цивільного позову. У справі був заявлений цивільний позов на 50437, 20 грн матеріальної шкоди і 300 000 грн моральної шкоди (а.с. 47 т. 1).
		Обвинувачена в ході судового розгляду сплатила 50 000 грн. Згідно заяви про зміну позовних вимог потерпілий просив стягнути з обвинуваченої 437, 20 грн матеріальної шкоди і 300 000 грн моральної шкоди (а.с. 22-25 т. 2).
		Суд першої інстанції відповідно до ст. 128 КПК України стягнув 10527, 97 грн матеріальної шкоди, вийшовши фактично за межі позовних вимог про це. Зменшення позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди це право позивача згідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України. 
		Колегія суддів уважає, що суд не вправі був стягувати кошти поза межами позовних вимог, хоч слід відзначити, що навів таке обгрунтування. 
		Щодо стягнення моральної шкоди. 
		Суд першої інстанції правильно констатував, що діями обвинуваченої потерпілому було заподіяно моральну шкоду, яка обвинувачена повинна відшкодувати відповідно до приписів ст. 1167 ЦК України. 
		При визначенні розміру моральних страждань потерпілого (ст. 23 ЦК України) суд першої інстанції послався на конкретні обставини матеріального становища, соціальних і сімейних зобов`язань особи обвинуваченої, яка є пенсіонеркою, працює лікарем на 0,5 ставки, проживає з хворим сином інвалідом 3-ї групи, який потребує соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, визнала вину, щиро розкаялась, добровільно частково відшкодувала завдану моральну шкоду, а злочин вчинений з необережності.
		Апеляційний суд принагідно зауважує, що порушення ПДР, які були поставлені у вину, могли носити й умисний характер, тільки наслідки не охоплювались інтелектуально-вольовими моментами психічного ставлення до скоєного у формі умислу, а з необережності. 
		Але не це є основним. Моральні страждання заподіяні і їх у першу чергу поніс все ж потерпілий. Саме він отримав указані середньої тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров`я і саме у нього було порушено звичний спосіб життя від усвідомлення і відчуття себе жертвою ДТП та морально-психологічних переживань. Саме його інтереси в першу чергу захищає кримінальний закон (ст. 1 КК, ст. 2 КПК).
		Колегія суддів уважає необхідним вирок суду першої інстанції в частині цивільного позову також скасувати, стягнути з обвинуваченої заявлені вимоги в 437, 20 грн матеріальної шкоди і 100 000 грн моральної шкоди - сама яка співмірна скоєному, моральним стражданням і втратам потерпілого. Відповідно апеляційну скаргу з цього приводу належить також задовольнити частково.
		У решті вирок суду залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 420, 615 КПК України, апеляційний суд
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу прокурора та представника потерпілого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
		Вирок Рожнятівського районного суду від 21.12.2024 щодо обвинуваченої ОСОБА_9 за ч.1 ст. 286 КК України - скасувати в частині призначення покарання та постановити новий вирок.
		Визнати ОСОБА_9 винною за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
		Цивільний позов задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_9 в користь ОСОБА_7 100 000 грн моральної шкоди та 437, 20 грн матеріальної шкоди.
		В решті вирок залишити без змін.
		Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий                                 ОСОБА_3 
		Судді                                     ОСОБА_4 
		                                        ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...