Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 954/764/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/954/13/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022230000004921

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 954/764/23
		Номер провадження 1-кп/954/13/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
		 
		Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області кримінальне провадження №12022230000004921, внесеного до ЄРДР 26.10.2022 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець м. Слов`янськ, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не є депутатом будь-якого рівня, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 263 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Усупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф, а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів зс рф на територію України.
		Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН). До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є рф.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
		31 травня 1997 року відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та рф уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98- ВР та Федеральним Законом РФ від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2, 3 зазначеного Договору рф зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статі 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
		До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська. Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання збройних сил (далі зс) рф за межами рф, яке було задоволено. 24 лютого 2022 року, близько 5 години ранку президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який продовжено відповідним Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 терміном на 90 діб, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, Указом Президента України №757/2022 від 21.11.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з подальшим затвердженням вказаних вище указів Президента України відповідними Законами України. 
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин указаної території.
		У період з 24.02.2022 по теперішній час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф та на даний час вона знаходиться під окупацією держави-агресора.
		Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (далі тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», станом з 01.03.2022 по 11.11.2022 Бериславська територіальна громада включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). 
		15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України «Про всеукраїнський референдум».
		За змістом статей 1, 2, частини першої статті 17 Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою; суверенітет України поширюється на всю її територію; складовою державного суверенітету є цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів; захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
		Згідно зі статтею 132 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Зазначені конституційні принципи організації територіального устрою обумовлені формою державного устрою України як унітарної держави, закріпленою статтею 2 Основного Закону держави.
		Призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених указаною статтею Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України (пункт 2 частини першої статті 85 Основного Закону України). 
		Крім цього, Верховна Рада України не ухвалювала жодних рішень щодо призначення всеукраїнського референдуму стосовно будь-яких питань про зміну території України.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
		Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
		Після окупації Бериславської територіальної громади представниками збройних формувань російської федерації встановлено фактичний контроль над суспільним життям на цій території України та узурповані всі владні повноваження шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, впровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста, фактичної ліквідації приватної власності, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного та психологічного впливу окремих категорій та верств населення, в тому числі незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування. 
		Разом з тим, в період березня-квітня 2022 року, представники збройних формувань рф всупереч порядку, встановленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Херсонської області, цілеспрямовано створили підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - так звану «Військово-цивільну адміністрацію Херсонської області», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень. 
		При цьому, представники контрольованих російською федерацією самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також легітимних державних та комунальних підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій частині Херсонської області та мали за мету інтеграцію і подальше незаконне включення захопленої частини суверенної України до складу російської федерації. 
		Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області, приєднанням частини території України, а саме Херсонської області до рф, голова так званої «Військово-цивільної адміністрації Херсонської області» на виконання вимог військово - політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у вересні 2022 року (більш точна дата не встановлена), як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про проведення з 23 по 27 вересня 2022 року незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області.
		У подальшому, представниками окупаційної влади держави-агресора (на цей час невстановлені особами) з метою підтримання тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, організовано проведення незаконного референдуму на території с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області. 
		Так, громадянин України  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, об`єктивно розуміючи зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації, шляхом вчинення 24.02.2022 воєнного нападу у березні 2022 року захопили с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні, усерпні-вересні 2022 року (більш точну дату не встановлено), перебуваючи на території тимчасово окупованої Херсонської області, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та незалежності України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, сповідуючи проросійські погляди, з метою завдання шкоди Україні, підтримуючи агресію російської федерації на території України, маючи на меті забезпечення належного проведення незаконного референдуму та зміни меж території та державного кордону України, шляхом згуртування та мобілізацію інших навколо псевдореферендуму, а також забезпечення явки населення та незаконного голосування в підтримку держави-агресора, вимагав від жителів с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області участь у незаконному референдумі та голосуванні за приєднання Херсонської області до рф та в разі відмови погрожував фізичною розправою з боку представників окупаційної влади держави-агресора.
		У подальшому, ОСОБА_7 активно приймав участь у проведенні псевдореферендуму, а саме одягнув військовши форму рф та будучи озброєним предметом зовні схожим на вогнепальну зброю, приходив до місць проживання мешканців с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області з трьома невстановленими досудовим слідством особами зі складу військових рф, особисто приносив скриньку «для голосування» та шляхом психологічного примусу та залякування розправою з боку військових рф примушував мешканців с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, голосувати за приєднання Херсонської області до складу рф. 
		Внаслідок таких незаконних та неправомірних дій ОСОБА_7 стало можливим визнання російською федерацією незаконного референдуму як таким, що відбувся, та як наслідок визнання за його результатами незаконного приєднання територій Херсонської області до складу рф.
		Крім того, 24.08.1991 Верховною Радою УРСР схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - Україна. 
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 зазначено, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Положеннями Конституції України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою.
		Згідно з ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України. 
		Ґрунтуючись на Декларації про державний суверенітет України та Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до пунктів «а», «b», «c», «d, «g» статті 3 Резолюції 3314 (ХХІХ) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних націй «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року застосування російською федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року. 
		У світлі положень IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол 1) від 08 червня 1977 року, одним із наслідків збройної агресії російської федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України. 
		Резолюцією Генеральної асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 02 березня 2022 року визнається, що російська федерація (далі - рф) вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і від російської організації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи де окупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах міжнародно визнаних кордонів.
		Рішенням міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення рф на територію України. 
		24 лютого 2022 року президент рф оголосив початок так званої «спеціальної військової операції», наслідком чого є повномасштабне збройне вторгнення на територію України, що полягає у здійсненні окупації частини території суверенної держави Україна, в тому числі Херсонської області, за допомогою збройних формувань рф, що складаються з регулярних з`єднань та підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України та підконтрольні рф самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України. 
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який продовжено відповідним Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 терміном на 90 діб, Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022, Указом Президента України №757/2022 від 21.11.2022 строком на 90 діб, Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з подальшим затвердженням вказаних вище указів Президента України відповідними Законами України. 
		Таким чином, у період з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 11.11.2022 на всій території України введено та діяв правовий режим воєнного стану, що пов`язано із розв`язанням рф військової агресії проти України та веденням повномасштабних бойових дій на території України.
		Так, 24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил російської федерації та підконтрольні їм учасники незаконних збройних формувань шляхом збройної агресії незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Київській, Сумській, Чернігівській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській, інших областях та здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини України, в тому числі частини Херсонської області. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII, від 15.04.2014, тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація рф територій України, визначених частиною 1 статті 3 Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для рф жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
		Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 01.03.2022 до 11.11.2022» Херсонська область, в тому числі Бериславська територіальна громада перебували в тимчасовій окупації.
		Після окупації Бериславського району Херсонської області представниками збройних формувань російської федерації встановлено фактичний контроль над суспільним життям на цій території України та узурповані всі владні повноваження шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, впровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності, фактичної ліквідації приватної власності, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного та психологічного впливу окремих категорій та верств населення, в тому числі незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування. 
		Разом з тим, в період квітня - травня 2022 року, представники збройних формувань рф всупереч порядку, встановленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Херсонської області цілеспрямовано створили підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - так звану «військово-цивільну адміністрацію Херсонської області», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та реалізації всіх узурпованих владних повноважень. 
		При цьому, представники контрольованих російською федерацією самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також легітимних державних та комунальних підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій частині Бериславського району Херсонської області та мали за мету інтеграцію і подальше незаконне включення захопленої частини суверенної України до складу російської федерації. 
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого Бериславського району Херсонської області, невстановлені особи з числа підпорядкованої, керованої та фінансованої російською федерацією окупаційної адміністрації - так званої «військово-цивільної адміністрації Херсонської області» почали підшукувати осіб з числа місцевого населення, які б співпрацювали з ними в інтересах ведення росією війни проти України, з метою блокування обороноздатності України.
		Громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був достеменно поінформований, що у 2014 році розпочалася збройна агресія російської федерації проти України, а також про те, що вона з 24.02.2022 переросла у широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію суверенної держави до громадянства якої він належить. 
		ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, об`єктивно розуміючи зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації, шляхом вчинення воєнного нападу 24.02.2022 захопили с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні,умисно, з метою завдання шкоди Україні, бажаючи реалізувати та підтримати рішення та дії країни-агресора та її окупаційної адміністрації щодо встановлення контролю на території тимчасово окупованому Бериславського району, у тому числі с. Червоного, становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, самопроголосив себе так званим «старостою» с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, та почав співпрацювати з ворогом.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, ОСОБА_7 , сповідуючи проросійські погляди, з метою завдання шкоди Україні, підтримуючи агресію російської федерації на території України, у період часу з серпня по вересень 2022 року, перебуваючи на території Херсонської області, Бериславського району, Новоолександрівської сільсьвої територіальної громади, с. Червоне, активно виконував завдання, покладені на нього окупаційною владою держави-агресора щодо становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, забезпечував розселенням особового складу військових рф на території с. Червоне, Новоолександрівської сільської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, забезпечував їх їжею, в тому числі особисто возив продукти на військові позиції окупантів, надавав представниками окупаційної влади та військовим рф характеристики на мешканців села Червоне, зокрема щодо роду зайнять та військової служби в Збройних Силах України. При цьому висловлював свої позицію щодо необхідності розстрілу всіх «хохлів», погрожував населенню вбивством за проукраїнську позицію. 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, сповідуючи проросійські погляди, з метою завдання шкоди Україні, підтримуючи агресію російської федерації на території України, у невстановлений час, але не пізніше 06 жовтня 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи в тимчасово окупованому м. Херсоні,продовжуючи свої незаконні дії, направлені на підтримку дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, здійснив публічну пропаганду, направлену на співпрацю з державою-агресором та підтримку дій збройної агресії рф проти України, шляхом надання інтерв`ю, яке зафіксоване на відеозаписі, який розміщений у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтернет - ресурсі телеграм каналу за назвою «Министерство труда и социальной политики Херсонской области» наступного змісту: «мы придерживались русского мира, а нас заставляли чтобы мы говорили, как говориться на украинском языке, вот всякое разное… нас прижимали. И все из-за этого началось, большинство населения у нас, ну они простые люди, их просто задурманили, все эти годы когда длилось восемь лет, мы находились… как это сказать в оппозиции, постоянно мы придерживались идей путина…».
		Також, задля підвищення авторитету окупаційної влади ОСОБА_7 організував отримання та використання російської гуманітарної допомоги. Одночасно, підтримуючи російський нацистський тоталітарний режим, збройну агресію рф як держави-терориста проти України, ОСОБА_7 за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_2 . зберігав російську символіку (прапор, герб, фото президента рф, брошури конституції рф), методички щодо ведення бізнесу не території Херсонської області у складі рф та військову форму рф.
		Крім того,  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу бойових припасів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених обставин, часу та місці, незаконно придбав бойові припаси, а саме: протипіхотні оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 в кількості 2 штук, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-23/28058-ВТХ від 28.08.2023 є бойовими припасами військового призначення, придатними для здійснення вибуху, які у подальшому переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав їх до моменту виявлення та вилучення 09.08.2023 працівниками поліції під час проведення обшуку за вищевказаною адресою.
		ІI. Застосовані судом правові процедури.
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 , дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 263 КК України, надійшов до Нововоронцовського районного суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 31 січня 2024 було призначено підготовче судове засідання.
		Суд від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, провів судові засідання: 11.03.2024, 06.06.2024, 22.10.2024, 05.03.2025.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього шляхом: публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», сайті Офісу Генерального прокурора та через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України». Обвинувачений мав можливість прибути до суду та скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, користуватись своїми правами та подати до суду будь-які клопотання чи заяви. 
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		Відповідно до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 до призначених судових засідань здійснювались шляхом публікації судових викликів у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Нововоронцовського районного суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_7 на підконтрольній території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачений був обізнаний щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог ст. 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_7 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, суд у повному обсязі забезпечив участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 05.03.2025 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду за обвинуваченням ОСОБА_7 було задоволено.
		За час судового розгляду обвинувачений міг визначитися з провадженням проти нього, та усвідомлюючи, що у нього виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак не змінив свою процесуальну поведінку та продовжив подальше ухилення від виконання своїх процесуальних обов`язків.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia», суд виконав та дотримав у повному обсязі.
		IV. Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор ОСОБА_3 за результатами розгляду кримінального провадження у ході судових дебатів висловив позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Просив визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити відповідне покарання в межах вказаних санкцій, застосувавши додаткове покарання: у виді позбавлення права обіймати певні посади з конфіскацією всього майна. 
		Захисник ОСОБА_5  за результатами розгляду кримінального провадження просив врахувати встановлені судом обставини та ухвалити законне та справедливе рішення.
		V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.10.2023, в даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст.263 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- з рапорту від 25.10.2022 вбачається, що в ході моніторингу інтернет ресурсів, а саме: «База зрадників по Херсону», «Колабораціонізм. Рашизм. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України», ОСОБА_7 самопроголошений староста села Червоне займався здачею односельців загарбникам та мародерством, та було долучено дані публікації;
		- з рапорту від 25.08.2023 вбачається, що ОСОБА_7 у період часу серпня по вересень 2022 року, перебуваючи на території Херсонської області, Бериславського району, Новоолександрівської СТГ с. Червоне, вчиняв ряд дій на підтримку тимчасової окупації Херсонської області та легітимізування перебування військових рф на території України, а саме добровільно погодився бути призначеним на посаду так званого «старости», після чого особисто здійснив розквартирування військовослужбовців рф на території с. Червоне, тим самим забезпечив останніх житлом. Також в особистих бесідах з мешканцями с. Червоне агітував останніх до прийняття участі у «референдумі» з метою створення «херсонської народної республіки» у складі рф, тим самим, вчинив дії спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво).
		Також ОСОБА_7  проводив пропаганду направлену серед населення з необхідності співпраці з державою - агресором та підтримки дій озброєної агресії рф проти України. Необхідності допомоги збройним формуванням рф та окупаційній адміністрації з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації, підтримки рішень та дій держави-агресора.
		- з рапорту від 14.09.2023 вбачається що ОСОБА_7 придбав та зберігав за місцем свого проживання бойові припаси а саме; протипіхотні оборонні осколкові річні гранати Ф-1. 
		- протоколом огляду від 27.01.2023 року було оглянуто публікацію від 06.10.2022 року російськомовного телеграм каналу «министерство труда и социальной политики Херсонской области» з підписом публікації «министерство труда и социальной политики Херсонской области оперативно подготовилась к принятию и расселению переселенцев из Бериславского района Администрация ВГА организовала выезд и дала автобусы для данных переселенцев. Дорога была очень сложная и опасная, один из переселенцев был даже ранен в руку. По приезду в Херсон, его отвезли в больницу. Рану обработали, сделали рентген, к счастью, ничего серьезного. При расселении беженцев лично присутствовала и.о.министра труда и социальной политики ОСОБА_8 , где она пообщалась с людьми и проговорила их права и правила проживания в общежитии. Людям была передана гуманитарная помощь, предоставили одежду, выдали новое запакованное постельное белье, одеяло. Глава с. Червоное дал небольшое интервью, в котором рассказал как им помогли военные из ДНР эвакуироваться и один из них буквально на своих плечах нёс его жену через поля.». До публікації прикріплено дев`ять фотознімків та один відеозапис з яких вбачається що інтервю надавав ОСОБА_7 
		- згідно з висновком експерта від 09.03.2023 №СЕ-19/116-23/1745-ПЧ вбачається, що в наданому на дослідження інтерв`ю ОСОБА_7 , яке в загальнодоступному інтернет-ресурсі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 », в інтернет-ресурсі телеграм каналу з назвою «министерство труда и социальной политики Херсонской области», зафіксоване в протоколі огляду від 27.01.2023, наявні висловлювання, що містять пропаганду направлену на співпрацю з державою-агресором та підтримку дій збройної агресії рф проти України. Пропаганда є публічною, оскільки є частиною суспільно-політичної комунікації.
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_9 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с.Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_10 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с. Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_11 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с. Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_12 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с. Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_13 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с. Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу пред`явлення особи для впізнання від 07.06.2023 вбачається, що ОСОБА_14 впізнала на фотознімку №2 ОСОБА_7 , який проживав у с. Червоне Бериславського району Херсонської області;
		- з протоколу огляду 19 липня 2023 року вбачається, що об`єктом огляду є публікація від ІНФОРМАЦІЯ_3 , за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтернет - ресурсі телеграм каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який має посилання ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під вказаною публікацією міститься допис « ОСОБА_15 . Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Самопроголошений староста села Червоне. Займався здачею односельців загарбникам та мародерством. @Kherson_kolaborant # Червоне # Новоолександрівка # Берислав # Херсон».
		При безпосередньому огляді вказаної публікації за участю свідка  ОСОБА_13  остання вказала, що на фото зображений ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно погодився обійняти посаду «старости» с. Червоне, Бериславського району, Херсонської області співпрацював з окупаційною владою, а саме підтримував дії окупаційної адміністрації, розселяв військовослужбовців рф по с. Червоне, здійснював збори мешканців села Червоне, та агітував останніх у прийняті участі у проведенні «псевдореферендуму», а також приймав участь у проведенні «псевдореферендуму», будучи одягнутим у військову форму рф та озброєним (вогнепальна зброя), носив скриньку для голосування, активно агітував мешканців села у прийнятті участі в проведенні референдуму щодо приєднання Херсонської області до рф, а у випадку відмови погрожував місцевим мешканцям розправою зі сторони військовослужбовців рф.
		Аналогічні слідчі дії у формі протоколу огляду від 19 липня 2023 року були проведенні із свідками: ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 
		       -згідно з протоколом обшуку від 09.08.2023 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено: 1. Дві куртки мікро піксель колір «болото»; 2. Одна куртка мікро піксель колір «болото», з нашитою «георгієвською стрічкою» на рукаві; 3. Штани мікро піксель колір «болото»; 4. Майка мікро піксель колір «болото»; 5. Майка в смужку блакитного кольору; 6. Два підсумки мікро піксель колір «болото»; 7. Буклети «для ведення бизнеса в Херсонской области РФ» - 9 шт.; 8. Конституция рф - 24 шт.; 9. Прапор РФ; 10. Маленький прапор рф; 11. Планшетка з гербом рф; 12. Два фото президента рф; 13. Два корпуси предметів схожих на гранати «Ф-1» з маркуванням 386-309-79 т.; 14. Два предмети сріблястого кольору зовні схожі на підривачі до гранат з маркуванням 168-79 УЗРГМ-25-83.
		       - згідно з протоколом огляду від 05.09.2023 та таблиці ілюстрацій до нього вбачається, що було оглянуто: буклети «Херсонская область в будущее вместе с россией, для ведення бизнеса в Херсонской области» - 9шт.; Конституция рф -на 62 арк, 24 примірники; прапор рф прямокутної форми, розмір 100 см висота, 150 см ширина; маленький прапор рф 15 см висота, 21 см ширина; планшетка виготовлена з пластику червоного кольору з гербом рф; два листа формату А-4 із зображенням фото президента рф; дві куртки мікро піксель колір «болото»; одна куртка мікро піксель колір «болото», з нашитою «георгієвською стрічкою» на рукаві; штани мікро піксель колір «болото»; майка мікро піксель колір «болото»; майка в смужку блакитного кольору; 2 шт. підсумок мікро піксель колір «болото».
		- згідно з висновком експерта від 28.08.2023 №СЕ-19/116-23/28058-ВТХ, вбачається, що надані на дослідження предмети у сейф-пакеті МВС України № PSP 1141380 є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової оборонної ручної гранати Ф-1 (2 од.), промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для здійснення вибуху; Надані на дослідження предмети у сейф-пакеті МВС України № PSP1141379 є модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ-2 (2 од.), промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для здійснення вибуху. Надані на дослідження предмети (у поєднання штатним способом) утворюють осколкову оборону гранату Ф-1 (2 од.) промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху.
		- протоколами огляду від 15 вересня 2023 року з яких вбачається що було оглянуто російський офіційний інтернет-ресурс «официальный сайт администрации Херсонской области» із інформацією про проведення референдуму для входження Херсонської області в склад рф, про проведення референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, про результати референдуму на території Херсонської області, про визнання Херсонської області, про звернення до путіна.
		 
		Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона постійно проживає в с. Червоне Бериславського району Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення рф село перебувало під окупацією країни-окупанта. Зазначила, що в селі референдум організував ОСОБА_7 , стаціонарної виборчої дільниці у них не було. Натомість обвинувачений добровільно ходив у військовій формі рф зі зброєю разом з військовим рф та двома жінками із н. п. Петропавлівка селом та змушував голосувати за вихід Херсонської області зі складу України та приєднання до рф при цьому особисто погрожував жителям. ОСОБА_7 агітував жителів села за владу рф та «русский мир». В подальшому він самостійно проголосив себе старостою села Червоне та проводив голосування, збори, обіцяв провести світло та воду. Військових рф, які окупували село ОСОБА_7 розселяв по домівках жителів села без дозволу останніх, та готував їм їжу. Погрожував розстрілом, землякам за підтримку України, наприклад ОСОБА_16 за його проукраїнські позицію. Обвинувачений дії, пов`язані з пособництвом та участю в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, виконував добровільно.
		 
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона постійно проживає в с. Червоне Бериславського району Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення рф село перебувало під окупацією країни-окупанта. У селі під час окупаціїпроходив псевдореферендум, організований рф. Скриньку для голосів носили, зокрема ОСОБА_7 із військовослужбовцем рф. ОСОБА_7 агітував, розповідав особисто про політику нової влади. Хто був проти погрожував зброєю наприклад за нею «ганявся» із пістолетом, погрожував застрелити її, кричав «Застрелю, Бандерівка». 
		На початку вторгнення обвинувачений кидався під ноги військам рф та цілував їм ноги. ОСОБА_7 селив війська рф в селі, забезпечував їжею, водою, носив їхню форму та зброю. ОСОБА_7 військам рф «здав» ОСОБА_17 - чоловіка, який ніс військову службу під час АТО, якого в результаті затримали. Обвинувачений самостійно обрав себе старостою села та обіцяв про проведення комунікацій в селі (воду, світло). Як свідку відомо, ОСОБА_7 виїхав з військовослужбовцями рф до Криму. ОСОБА_7 все це робив добровільно без будь-якого примусу.
		 
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він постійно проживає в с. Червоне Бериславського району Херсонської області, після початку повномасштабного вторгнення рф село перебувало під окупацією. Він особисто знає ОСОБА_7 , останній проживав в селі після звільнення із в`язниці. Під час проведення референдуму ОСОБА_7 приходив зі зброєю та двома жінками з н.п. Петропавлівка та військовими рф та змушував мешканців голосувати. Участь в референдумі брав добровільно, обвинувачений позиціонував себе старостою села Червоне, радів окупації села військами рф. ОСОБА_7 допомагав окупаційним військам, розміщував солдатів по селу, жив з ними та «здавав» проукраїнських громадян зокрема ОСОБА_19 , який ніс військову службу під час АТО, та згодом був затриманий військами рф. Розповідав людям про проведення референдуму, змушував людей голосувати, шантажував погрозами та відсутністю їжі. Обвинувачений самостійно обрав себе старостою села та обіцяв про проведення комунікацій в селі (воду, світло). Свідку ОСОБА_18 обвинувачений ОСОБА_7 постійно погрожував, що «здасть» на розправу військам рф за проукраїнські позиції, за те, що «здає» позиції військ рф ЗСУ.
		 
		VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу рф.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Суд також встановив, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Суд використав всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Також суд у повному обсязі було забезпечено змагальність процесу.
		Окупаційна адміністрація російської федерації - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення тимчасово окупована територія України (у даному випадку на час вчинення кримінального правопорушення).
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
		 
		Оцінка суду
		Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за: ч. 5 ст. 111-1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території; ч. 1 ст. 111-2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора; ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 263 КК України, суд врахував:
		- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушення, а саме вчинене кримінальних правопорушення, яка за ст. 12 КК України які відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів; 
		- умисне вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень;
		- суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, а саме те, що данізлочини характеризуються підвищеною суспільною небезпекою, посягаючи на територіальну цілісність держави;
		- відсутність обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , 
		- наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень з огляду на вчинення ОСОБА_7  суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України.
		З огляду на викладене, суд, з урахуванням ст. 70 КК України, призначає ОСОБА_7 остаточне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років, яке за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_7 буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися певною діяльністю, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органах які надають публічні послуги та враховує, що вказане додаткове покарання є обов`язковим у санкції вказаної статті. У даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та органів які надають публічні послуги в Україні.
		Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкціями частини 5 статті 111-1 та ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Суд дійшов висновку, що таке додаткове покарання ОСОБА_7 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект покарання.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7  слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Щодо запобіжного заходу, суд враховував, що ухвалою слідчого судді від 05.10.2023 ОСОБА_7  у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, отже вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
		Витрати на залучення експерта при проведенні: судової лінгвістичної експертизи за експертною спеціалізацією 1.2 (лінгвістичне дослідження писемного мовлення) №СЕ-19/116-23/1745-ПЧ від 09.03.2023 у розмірі 3398,04 грн та судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-23/28058-ФП від 28.08.2023 у розмірі 2390,00 грн, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.08.2023 (справа №487/4835/23, провадження №1-кс/487/2820/23), за якою накладено арешт на майно ОСОБА_7 , вилучене 09.08.2023 в ході проведення обшуку приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлявся.
		Керуючись ст. ст. 323,369-376,615 КПК України, -
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 111-1 КК України, ч. 1 ст. 111-2 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч. 5 ст. 111-1 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 14 (чотирнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна;
		-за ч. 1 ст. 111-2 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна;
		-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. 
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, займатись діяльністю, пов`язаною з виборчим процесом та процесом референдуму, строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний стосовно ОСОБА_7 залишити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_7 обраховувати з моменту його затримання в порядку виконання вироку суду.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися діяльністю, яка пов`язана з наданням публічних послуг, виборчим процесом обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 витрати на користь держави за проведення експертиз: судової лінгвістичної експертизи за експертною спеціалізацією 1.2 (лінгвістичне дослідження писемного мовлення) №СЕ-19/116-23/1745-ПЧ від 09.03.2023 та судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-23/28058-ФП від 28.08.2023 на загальну суму 5788,04 грн (п`ять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 04 копійки). 
		Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.08.2023 (справа №487/4835/23, провадження №1-кс/487/2820/23).
		Знищини речові докази: буклети «Херсонская область в будущее вместе с россией, для ведения бизнеса в Херсонской области» - 9 шт., «конституция рф» - на 62 арк. 24 примірники, прапор рф прямокутної форми, розмір - 100 см висота, 150 см ширина, маленький прапор рф 15 см висота, 21 см ширина, планшетка виготовлена з пластику червоного кольору з гербом рф; два листи формату А-4 із зображенням фото президента рф, військова форма, а саме: дві куртки мікро піксель колір «болото», одна куртка мікро піксель колір «болото», з нашитою «георгієвською стрічкою» на рукаві, штани мікро піксель колір «болото, майка мікро піксель колір «болото», майка в смужку блакитного кольору, два підсумки мікро піксель колір «болото».
		Вважати знищеними речові докази: два корпуси предметів схожих на гранати «Ф-1» з маркуванням 386-309-79 т. та два предмети сріблястого кольору зовні схожі на підривачі до гранат з маркуванням 168-79 УЗРГМ-25-83.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		       Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...