Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/2589/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/3300/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024080200001588

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/2589/25
		н/п 1-кп/766/3300/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29.04.2025                                                                                        м.Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі
		головуючого ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
		захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження
		№62024080200001588, за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Білозерка Білозерського району Херсонської області, громадянина України, українця, одруженого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		               
		ВСТАНОВИВ
		ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією РФ та ЗС РФ території м.Херсона та Херсонської області, переслідуючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м.Херсона Херсонської області, у червні 2022 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, добровільно зайняв посаду «старший інструктор-кінолог» у незаконно створеному правоохоронному органі - «виправна колонія (№90)» Управління служби виконання покарань по Херсонській області, створеному на тимчасово окупованій території м.Херсон.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 дав показання, що до 2020 року він працював у виправній колонії кінологом, потім звільнився та працював на підприємстві. Під час окупації м.Херсон в 2022 році, до нього додому приїхав начальник кінологів і запропонував роботу у виправній колонії, а саме на посаді кінолога. Спершу він відмовився, але коли його підприємство закрили, погодився, оскільки необхідно було утримувати родину. З окупації не виїжджав так-як дружина була вагітна і він здійснював догляд за своєю бабусею. На роботу до виправної колонії в м.Херсоні він пішов 15.06.2022 року, там написав рапорт, надав свій паспорт та військовий квиток. Приступив до виконання своїх обов`язків, а саме вигулював, тренував та кормив собак. В установі пропрацював чотири місяці. Заробітну плату отримував у російських рублях в бухгалтерії установи в сумі 40 тисяч. У вересні 2022 року росіяни почали готуватися до евакуації, у зв`язку з цим він звільнився та знаходився вдома. В 2025 році був призваний на військову службу за мобілізацією, прослужив два дні та був затриманий. У вчиненому розкаюється, шкодує, що погодився працювати на окупаційний режим.
		Крім викривальних показань обвинуваченого, його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується наданими прокурором доказами:
		-показаннями свідка ОСОБА_6 , з яких вбачається, що як до так і під час окупації м.Херсон, вона працювала у відділі охорони виправної колонії №90, що в м.Херсоні. Після окупації м.Херсон, начальник установи ОСОБА_7 на шикуванні особового складу повідомив, що з 01.06.2022 року установа переходить під окупаційний режим. В обов`язках працівників нічого не змінилося, лише на території установи були розвішені російські прапори. Там же, у відділі охорони, під час окупації працював і обвинувачений, а саме на посаді кінолога;
		-протоколом огляду від 23.10.2024 року з якого вбачається, що предметом огляду є письмовий документ на 9 арк. Під назвою «Список личного состава» та документ без назви на 3 арк. так званого «Управления службы исполнения наказания по Херсонской области». На аркуші 8 документу під назвою «Список личного состава» в графі під №111 виявлено запис наступного змісту «младший инспектор отдела охраны пр-к вн.службы ОСОБА_4 НОМЕР_2 ». Документ без назви на аркуші 3 містить напис наступного змісту «№25 14.06.22 старший инспектор отдела охраны пр-к вн. службы ОСОБА_4 43681,74»;
		-протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.10.2024 року за участю ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , які за загальними рисами обличчя впізнали ОСОБА_4 , як особу, яка працювала у «Північній виправній установі №90», у період окупації м.Херсон в 2022 році; 
		Аналізуючи вказані докази, суд, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, приходить до висновку, що вони є належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України та достовірні, оскільки стороною захисту не оспорюються.
		Зі змісту частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» вбачається, що до правоохоронних органів відносяться, зокрема, органи і установи виконання покарань.
		Оскільки незаконний орган, мовою оригіналу - «исправительная колония (№90) управлении службы исполнения наказания по Херсонской области», посаду в якому зайняв обвинувачений, виконував функції притаманні органам і установам виконання покарань, суд констатує, що вказаний незаконний орган необхідно вважати правоохоронним.
		       Добровільність зайняття посади в незаконному правоохоронному органі обвинуваченим не заперечується. Матеріали кримінального провадження також не містять відомостей, що злочин обвинуваченим вчинено під фізичним чи психологічним примусом.
		Сукупність наявних у кримінальному провадженні належних та допустимих доказів, зокрема, показання самого обвинуваченого, які суд кладе в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_4 , у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що обвинувачений, який є громадянином України, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, ці докази є достатніми для ухвалення вироку у справі.
		Твердження обвинуваченого, що його діями не завдано ніякої шкоди, суд вважає безпідставними та відхиляє їх з огляду на наступне.
		Суспільна небезпечність дій, що інкримінуються ОСОБА_4 полягає в тому, що особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом. Саме така форма колабораційної діяльності порівняно з іншими, визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною. Зайнявши посаду у незаконному правоохоронному органі та виконуючи обов`язки ОСОБА_4 фактично вчинив дії на забезпечення функціонування незаконного правоохоронного органу, а зміст виконаної ним роботи в цьому конкретному випадку не впливає на кваліфікацію його дій. 
		Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Зазначена в обвинувальному акті обставина яка пом`якшує покарання - з`явлення із зізнанням не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. 
		З`явлення зі зізнанням означає, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, до притягнення цієї особи до відповідальності добровільно заявляє до компетентного органу та повідомляє про вчинення нею кримінального правопорушення.
		Натомість, з показань обвинуваченого вбачається, що він до правоохоронних органів самостійно не звертався, був викритий та затриманий.
		Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винного, який на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, обставини, що пом`якшують покарання, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Суд не може прийняти до уваги характеристику ОСОБА_4 з місця проходження військової служби, з огляду на тривалість проходження ним такої служби, оскільки надана характеристика не може бути об`єктивною.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, що посягає на захист інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4  можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства.
		З урахуванням особи обвинуваченого та обставин, які пом`якшують покарання суд вважає можливим призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та додаткове покарання у виді позбавлення права в мінімальних межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України. На думку суду, саме такий розмір покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		       Крім того, враховуючи тривалість вчинення суспільно небезпечного діяння та його характер, а також відсутність в обвинуваченні посилання на корисливий мотив ОСОБА_4 , суд вважає необхідним не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді конфіскації майна. 
		Відповідно до протоколу затримання, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 затримано 15.01.2025 року.
		Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.01.2025 року відносно  ОСОБА_4  обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		       Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2025 року обраний обвинуваченому запобіжний захід продовжено. 
		       З метою забезпечення виконання вироку, строк дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили необхідним продовжити.
		       Процесуальні витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,
		 
		       У Х В А Л И В
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права  обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних і правоохоронних органах на строк 10 (десять) років без конфіскації майна.
		Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі рахувати з дня набранням вироку законної сили.
		Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права рахувати з моменту відбуття ОСОБА_4  основного покарання.
		Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати  ОСОБА_4 в строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 15 січня 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Обраний  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, протягом тридцяти днів з дня  його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		                Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		               Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.                                                                                                                                                                                                                                                                                   
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...