Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4903/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Державною аудиторською службою України. Державного фінансового контролю.
Надіслано судом: 28.04.2025. Зареєстровано: 29.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.

Номер судового провадження: ЗП/280/215/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		28 квітня 2025 року Справа № 640/4903/19 ЗП/280/215/25  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"(01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15а, код ЄДРПОУ 40538421)
		до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856)
		про визнання протиправним та скасування висновку,
		ВСТАНОВИВ:
		Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку від 04.03.2019 про результати моніторингу закупівлі № UA-2018-09-20-000800-a.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що тендерна пропозиція ТОВ «НВО Екософт» відповідала умовам тендерної документації, і у замовника не було підстав для її відхилення. Вимога ж, яка міститься у висновку про результати моніторингу закупівлі про зобов`язання позивача здійснити заходи по усуненню виявлених порушень, не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України. Просить позов задовольнити.
		Відповідач не погоджується з доводами позивача та зазначає, що висновок про результати моніторингу цієї процедури закупівлі є таким, що відповідає вимогам законодавства та підлягає виконанню з боку позивача, а позивачем не спростовано встановленого під час моніторингу публічної закупівлі иА-2018- 09-20-000800-а порушення, яке покладено у висновок Держаудитслужби від 04.03.2019, що є предметом розгляду даної судової справи, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.
		Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
		Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. 
		21.02.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Конишевій О.В.
		Ухвалою суду від 26.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/4903/19 (провадження ЗП/280/215/25), призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) та буде розглянута протягом розумного строку, але не більше 60 днів із дня відкриття провадження у справі.
		Частиною п`ятоюстатті 262 КАС Українивстановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Враховуючи приписи ч. 5ст. 262 КАС Українисправа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
		Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 71 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2018-09-20-000800-a (ремонт та технічне обслуговування обладнання установок зворотного осмосу, установок ультрафільтрації, електродеіонізації, станції СІР  промивки, ремонт скважини № 1 зі зміною насосного агрегату). 
		Зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 06.02.2019 № 33 «Про початок моніторингу закупівель». Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу є дані автоматичних індикаторів ризиків відповідно до пункту 1 частини другої статті 71 Закону № 922. 
		За результатами моніторингу установлено, що тендерна документація позивача не містить вимоги щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначених у пункті 8 частини першої статті 17, чим порушено частину третю цієї статті та пункт 2 частини другої статті 22 Закону № 922. Замовником у тендерній документації не передбачено потреби застосування заходів із захисту довкілля у складі технічних, якісних характеристик процедури закупівлі, чим порушено норми пункту 3 частини другої статті 22 Закону № 922. Окрім цього, на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «НВО Екософт» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації. Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.03.2019 № 58.
		Не погоджуючись із висновками органу державного фінансового контролю, позивач звернувся із цим позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначеніЗаконом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII.
		Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939) здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 71 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-УІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
		Моніторинг закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, який здійснює Державна аудиторська служба України шляхом технічної фіксації результатів моніторингу закупівель в електронній системі закупівель.
		Згідно з частиною шостою статті 71 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		Відповідно до вимог частини двадцятої статті 71 Закону № 922 Держаудитслужба розробила та наказом від 23 квітня 2018 року № 86 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Наказ № 86 (діяв на час виникнення спірних правовідносин)), затвердила форму висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення.
		Згідно з пунктом 5 Загальних положень Наказу № 86 висновок про результати моніторингу закупівлі підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису і оприлюднюється в персональному кабінеті Держаудитслужби електронної системи закупівель.
		З матеріалів справи судом встановлено, що Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 71 Закону № 922, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі щодо дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2018-09-20-000800-a (ремонт та технічне обслуговування обладнання установок зворотного осмосу, установок ультрафільтрації, електродеіонізації, станції СІР  промивки, ремонт скважини № 1 зі зміною насосного агрегату).
		Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку до річного плану), оприлюднення інформації щодо зазначеної закупівлі, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), внесення змін до неї, розгляд тендерних пропозицій, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, та внесення змін до договору.
		Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2018 рік; оголошення про проведення процедури закупівлі; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Замовник); протокол розгляду тендерних пропозицій учасників за лотом № 1; тендерну пропозицію учасника товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Екософт» (далі - TOB «НВО Екософт») за лотом № 1; повідомлення про намір укласти договір; договір від 12.11.2018 № 407КТЕЦ-18; повідомлення про внесення змін до договору; додаткову угоду від 27.12.2018 № 1.
		В електронній системі закупівель розміщена інформація про відміну торгів Замовником за лотом № 2, за лотом № 3 укладено договір про закупівлю від 12.11.2018 № 18/2018-ЗЕ, який на момент проведення моніторингу виконано та оприлюднено звіт про виконання договору про закупівлю.
		За результатами моніторингу установлено, що на порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону, тендерна документація не містить вимоги щодо надання учасниками в довільній формі інформації про відсутність підстави визначеної пунктом 8 частини першої статті 17 Закону.
		Окрім цього Замовником у тендерній документації не передбачено необхідності застосування заходів із захисту довкілля у складі технічних, якісних характеристик процедури закупівлі, чим порушено норми пункту 3 частини другої статті 22 Закону.
		Аналізом тендерної пропозиції TOB «НВО Екософт» установлено, що в її складі відсутня інформація щодо атестації зварників, що не відповідає умовам пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та додатку 2 до тендерної документації.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
		Однак на порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника TOB «НВО Екософт» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
		За результатами проведених торгів із зазначеними порушеннями Закону Замовником у строки встановлені частиною другої статті 32 Закону укладено договір про закупівлю від 12.11.2018 № 407КТЕЦ-18 вартістю145819,40 грн, який оприлюднений в електронній системі закупівель. 
		Ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель щодо яких спрацювали автоматичні індикатори ризиків (RISK-1-4-1, RISK-1 -4-2, RISK-1-8-1, RISK -2-13, RISK -2-17-2п, RISK -1- 13-1, RISK -1-13-2, RISK -І-Н, RISK -1- 3-1, RISK -1-3-2, RISK -1-8-2) не підтверджено.
		За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення норм частини третьої статті 17 та пунктів 2, 3 частини другої статті 22 Закону.
		За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення пункту 4 частини першої статті 30 Закону. 
		За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, та внесення змін до нього, - порушень законодавства у сфері публічних закупівель не установлено.
		З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявленого порушення.
		Зазначені порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.03.2019 № 58.
		Щодо зазначеного у висновку порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922 (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		Водночас, положеннями пунктів 2, 3, 8 та 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто, згідно із законом, до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; учасник визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;
		Згідно з частиною третьою статті 17 Закону № 922-VIII, замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
		Аналіз викладених правових норм дає підстави суду стверджувати, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 620/1150/19.
		Відтак, інформація щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомостей про юридичну особу, яка є учасником, інформація щодо притягнення службової (посадової) особи учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичної особи, яка є учасником, до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення та інформація щодо того чи визнаний учасник банкрутом та чи відкрита стосовно нього ліквідаційна процедура є у відкритому доступі. Також інформація про відсутність підстави для відхилення тендерної пропозиції, передбаченої, зокрема, пунктом 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України за посилання https://usr/minjust.gov.ua/ua/freesearch, доступ до якого є вільним.
		Мінекономрозвитку як Уповноважений орган відповідно до абзацу 4 частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII щороку по 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.
		Згідно інформації, викладеної в листах Мінекономрозвитку № 3304-04/1983-06 від 17.01.2019 та №3304-04/6186-06 від 12.02.2019, доступ до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, є вільним, а відтак вказана інформація не повинна вимагатися в тендерній документації.
		Таким чином, наведені норми чітко встановлюють обов`язок замовника не вимагати підтвердження інформації наявної у відкритих реєстрах.
		У зв`язку з викладеним, у позивача відсутній обов`язок для зазначення в тендерній документації вимог щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пунктах 2, 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.
		Враховуючи вказане, суд вважає, що замовник правомірно не включив до тендерної документації вимоги щодо надання учасниками інформації про відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII.
		Щодо зазначеного у висновку порушення вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону № 922 (чинного на момент виникнення оспорюваних правовідносин), суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Закону № 922 тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, зокрема відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їхні технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
		Суд зазначає, що на виконання пункту 3 частини першої статті 22 Закону Замовником зазначено у підпунктах 5.1.3. (Лот 1), 4.1.3. (Лот 2), пункті 6 (Лот 3) Технічних вимог до предмета закупівлі (Додаток 4 до Тендерної документації), що для забезпечення безпечного виконання робіт на території Замовника, Виконавець повинен виконувати вимоги законодавства України та нормативно-правових актів:
		з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки;
		з охорони навколишнього середовища. (копія тендерної документації додається).
		Замовником зазначено у тендерній документації вимогу до учасників щодо дотримання
		вимог законодавства з захисту довкілля, що включає у себе, у тому числі, необхідність застосування відповідних заходів із захисту довкілля.
		Таким чином, Замовником дотримано вимог чинного законодавства в цій частині.
		Щодо зазначеного у висновку порушення в частині невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ «НВО Екософт» вимогам пункту 5 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції та додатка 2 до тендерної пропозиції, суд зазначає наступне.
		Пунктом 2 Додатку 2 до Тендерної документації передбачена вимога до учасників, що подають тендерну пропозицію за частиною предмета закупівлі Лот 1 - Ремонт та технічне обслуговування обладнання установи зворотнього осмосу першої та другої ступені, установки ультрафільтрації, установки електродеіонізації та станції СІР- промивки ТЕЦ-6, надати відомості про проходження зварювальниками атестації.
		При цьому, Замовником не встановлено окремої визначеної форми подання таких відомостей.
		Учасником TOB «НВО Екософт» (далі - Учасник), на виконання зазначеної вимоги, надано сканкопії посвідчень (файл «Технічні х-ки_» ст. 80) в тому, що працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідно до «Положення про атестацію зварників на право виконання зварювальних робіт» пройшли атестацію в учбовому центрі ПП «Укпромліфтзвар».
		Тендерна пропозиція Учасника відповідає умовам тендерної документації.
		Зважаючи на викладене, висновок щодо невідповідності тендерної пропозиції Учасника умовам тендерної документації вважаємо неаргументованим та таким, що не містить під собою правового підґрунтя, а тому пропозиція не мала бути відхилена Замовником.
		Таким чином, Замовником дотримано усіх вимог чинного законодавства в цій частині.
		Крім того, суд звертає увагу щодо своєчасності здійснення контролю закупівлі.
		Суд зазначає, що наказ про моніторинг № 31 був виданий відповідачем 06.02.2019, тобто після проведення процедури закупівлі та укладення договору з переможцем (Договір від 12.11.2018 № 407/КТЕЦ-18).
		Також звертає увагу, що станом на сьогоднішній день Договір від 12.11.2018 № 407/КТЕЦ-18 є не тільки укладеним, а є фактично виконаним у повному обсязі, про що свідчить відповідний Звіт про виконання договору про закупівлю розміщений за адресою https://prozorro.gov.ua/. Тобто, відповідач не своєчасно здійснив моніторинг закупівлі, що є самостійною підставою для скасування його результатів.
		Висновок щодо неправомірності подібних рішень Держаудитслужби, в аналогічній ситуації, міститься у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 400/3947/20. Так, Верховний Суд зазначає, що відповідач, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку, Південний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками,... За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
		Що стосується обраного відповідачем способу усунення виявленого порушення, суд зазначає наступне.
		Зазначивши у висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
		Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
		Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід ужити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
		При цьому, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного висновку, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.
		Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо загальних вимог до актів індивідуальної дії, викладеною у постанові від 29.06.2022 року у справі № 380/5383/21, від 27.07.2023 №420/16485/22.
		Всі вище наведене обставини свідчать про безпідставність Висновків про результати моніторингу процедури закупівлі від 04.03.2019 №58.
		Отже, оскаржуваний висновок не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, позиція відповідача зі спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, тому такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню
		Відповідно до частини першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями139,241,243-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"(01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15а, код ЄДРПОУ 40538421) до Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) -задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати висновок від 04.03.2019 Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі №58.
		Стягнути на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"(01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15а, код ЄДРПОУ 40538421) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) .
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення виготовлено в повному обсязі 28.04.2025.
		 
		Суддя О.В. Конишева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...