Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2435/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.04.2025.
Дата набрання законної сили: 22.04.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 квітня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  914/2435/19 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Зуєва В.А. (головуючого), Дроботової Т.Б., Чумака Ю.Я.
		секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
		за участю представників учасників:
		позивача - Захаров М.І.
		відповідача - 1 - не з`явився
		відповідача - 2 - Білинський-Гродзь Ю.М.
		третьої особи - не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 (у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Желік М.Б., Орищин Г.В.)
		та рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 (суддя Стороженко О.Ф.)
		за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
		до:  1. Львівської міської ради
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нью-Трейдінг Львів" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сармат"
		про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4749 від 11.03.2019; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.05.2019; скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки за відповідачем-2
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
		1.1. 26.11.2019 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада, Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Нью-Трейдінг Львів" (далі - ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів", Відповідач-2) про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 11.03.2019 №4749, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.05.2019 та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів".
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" на підставі договорів купівлі-продажу від 31.07.2013 та 06.01.2012 придбали у ТОВ "Сармат" (далі - ТОВ "Сармат", Третя особа) нежитлові будівлі площею відповідно 2498,6 кв.м та 185,7 кв.м. Обидві будівлі розташовані на одній земельній ділянці площею 0,2562 га кадастровий номер 4610137500:05:003:0168, а тому, за доводами Позивача, відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України така земельна ділянка має бути поділена між власниками нерухомого майна пропорційно до його площі з урахуванням необхідності обслуговування цих будівель.
		У подальшому Львівська міськрада ухвалами від 26.12.2013 та від 28.02.2013 надала АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості орієнтовною площею відповідно 0,2265 га та 0,1137 га. 
		Ухвалою Львівської міськради від 11.03.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення Відповідачу-2 земельної ділянки площею 0,1137 га (кадастровий номер 4610137500:05:003:0201) в оренду на 10 років та 07.05.2019 укладено відповідний договір.
		1.3. За доводами Позивача, оскільки вказані земельні ділянки площею 0,1137 га та площею 0,2265 га фактично накладаються одна на одну та не утворюють в сумі земельну ділянку площею 0,2562 га, яка підлягала поділу, оскаржувана ухвала Львівської міськради №4749 від 11.03.2019 порушує право АТ КБ "Приватбанк" на користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування придбаного нерухомого майна.
		 
		2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.07.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.
		2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю правових підстав для надання Позивачу земельної ділянки за правилами статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України з огляду на те, що договір купівлі-продажу від 31.07.2013 не містить істотної умови стосовно кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку переходить до покупця нерухомості.
		2.3. Суди також виснували про відсутність доказів порушення ухвалою Львівської міськради №4749 від 11.03.2019 та договором оренди від 07.05.2019 права Позивача на отримання у користування на умовах оренди земельної ділянки комунальної власності із земель житлової і громадської забудови. 
		3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
		3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 20.03.2025 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		3.2. АТ КБ "ПриватБанк" у своїй касаційній скарзі просить Суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		3.3. Доводами касаційної скарги Позивач визначив неправильне застосування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.04.2023 у справі № 643/18679/18, від 16.02.2022 у справі № 278/1191/18, від 22.02.2022 у справі №   914/2057/18.
		3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		3.5. Львівська міськрада та ТОВ "Сармат" не скористалися своїм правом надати відзив на касаційну скаргу.
		4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
		4.1. Ухвалою Львівської міськради №685 від 14.07.2011 "Про затвердження ТзОВ "Сармат" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. В. Липинського, 13-А" затверджено ТОВ "Сармат" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,2562 га в оренду на 10 років для реконструкції будівель і споруд під торгово-офісний центр, переведено земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення до земель житлової та громадської забудови з функцією використання землі комерції.
		4.2. На підставі вказаної ухвали 30.09.2011 укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1, 2, 8 якого Львівська міськрада надала, а ТОВ "Сармат" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану у м. Львові на вул. В. Липинського, 13-А, кадастровий №4610137500:05:003:0168, загальною площею 0,2562 га, для реконструкції будівель і споруд під торгово-офісний центр строком на 10 років до 14.07.2021.
		4.3. 06.01.2012 ТОВ "Сармат" (продавець) та ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" (покупець) уклали договір купівлі-продажу, за умовами пункту 1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлю № 13-Б загальною площею 185,7   кв.   м, розташовану на вул. В.   Липинського у м. Львові на земельній ділянці площею 0,2562 га кадастровий номер 4610137500:05:003:0168.
		Пунктом 11 вказаного договору передбачено, що у зв`язку з його укладенням продавець зобов`язується надати згоду на вилучення з його тимчасового користування з наступним переданням у користування покупця частини земельної ділянки площею 0,09 га (на якій знаходиться відчужувана будівля), що розташована в м. Львові по вул. Липинського, 13-А та має загальну площу 0,2562 га.
		4.4. Нотаріально посвідченою зявою-згодою від ТОВ "Сармат" надало згоду на вилучення з його тимчасового користування з наступним переданням у користування ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" земельної ділянки площею 0,1137 га.
		4.5. Ухвалою Львівської міської ради №2177 від 28.02.2013 "Про надання юридичним особам та фізичним особам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою для оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки", серед іншого, надано дозвіл ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" на виготовлення документації із землеустрою для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1137 га на вул. Липинського, 13-Б.
		4.6. 31.07.2013 ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №32 придбав у ТОВ "Сармат" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м.   Львів, вулиця Липинського В., буд. 13-А, загальною площею 2498,6    кв.   м, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,2562 га, кадастровий №4610137500:05:003:0168.
		4.7. Ухвалою Львівської міськради №3001 від 26.12.2013 "Про надання Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості на вул. В. Липинського, 13-А" надано ПАТ КБ "Приватбанк" дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості орієнтовною площею 0,2265 га на вул. В. Липинського, 13-А для обслуговування будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови.
		4.8. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 21.01.2016 у справі №461/656/14-а скасовано ухвалу Львівської міської ради від 26.12.2013 №3001 "Про надання Публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки на місцевості на вул. В. Липинського, 13-А" та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 26.12.2013 №3041 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 28 лютого 2013 року №2177".
		4.9. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 16.06.2016 скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.01.2016 у справі №461/656/14-а в частині скасування ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 №   3001 та закрито провадження у справі в цій частині. В решті постанову залишено без змін.
		4.10. 11.03.2019 Львівською міськрадою прийнято ухвалу №4749 "Про затвердження ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Липинського, 13-Б", якою ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку площею 0,1137   га на вул. Липинського, 13-Б (кадастровий номер 4610137500:05:003:0201) терміном на 10 років для обслуговування торгово-офісних приміщень.
		4.11. На підставі вказаної ухвали, 07.05.2019 між Львівською міською радою та ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" укладено договір оренди землі, за умовами пунктів 1, 2, 8 якого Львівська міська рада надала, а ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану у м. Львові на вул.   В.   Липинського, 13-Б, кадастровий номер 4610137500:05:003:0201, загальною площею 0,1137 га для обслуговування торгово-офісних приміщень строком на 10 років до 11.03.2029.
		4.12. 17.05.2019 право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:05:003:0201 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		4.13. АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №4749 від 11.03.2019, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07.05.2019 та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" з підстав порушення такими прав Позивача на користування земельною ділянкою в обсязі, необхідному для обслуговування придбаного нерухомого майна.
		5. Позиція Верховного Суду
		5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників Позивача та Відповідача-2, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		5.3. Верховний Суд неодноразово зазначав, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника. Такі висновки Верховного Суду містяться у постановах, зокрема, від 17.01.2023 у справі №   910/20309/21 та від 01.05.2024 у справі №   910/9635/22. 
		5.4. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
		5.5. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави.
		5.6. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
		Згідно з частиною десятою статті 59 цього Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		5.7. Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України (у редакції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали Львівської міськради від 11.03.2019) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до  Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
		Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
		5.8. Відповідно до частин другою та третьої статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 Земельного кодексу України).
		5.9. Відповідно до частини тринадцятої статті 123 Цивільного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
		5.10. Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		5.11. В такий спосіб для визнання недійсним у судовому порядку правового акта індивідуальної дії органу місцевого самоврядування необхідно встановити, що такий суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси територіальних громад чи окремих осіб.
		5.12. Частиною першою статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		5.13. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент придбання Позивачем та Відповідачем-2 нерухомого майна у ТОВ "Сармат") у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на  земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
		5.14. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Сармат" було власником нежитлових будівель, розташованих по вул.   В.    Липинського, 13-А в м.   Львові на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:05:003:0168 загальною площею 0,2565га, та користувачем вказаної ділянки на підставі договору оренди від 30.09.2011.
		06.01.2012 ТОВ "Сармат" відчужило за договором купівлі-продажу будівлю загальною площею 185,7 кв.м ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів", а 31.07.2013 - будівлю загальною площею 2498,6 кв.м ПАТ КБ "Приватбанк".
		5.15. За доводами Скаржника, оскільки спірна земельна ділянка перебувала у ТОВ   "Сармат" у користуванні на умовах оренди, то за нормами статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України (чинними на момент відчуження будівель) у Позивача та Відповідача-2 як покупців нерухомості виникло право на отримання в користування певної частини земельної ділянки, яка перебувала в оренді продавця.
		5.16. Водночас відповідно до частини шостої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент придбання Позивачем та Відповідачем-2 нерухомого майна у ТОВ "Сармат") істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
		5.17. Як встановлено у ході розгляду справи судами, ТОВ "Сармат" не виконало вимоги частини шостої статті 120 Земельного кодексу України стосовно виділення земельних ділянок, на яких розташовані дві відчужені ним будівлі, в окремі земельні ділянки з присвоєнням кожній окремого кадастрового номера, що зумовило відсутність у договорах купівлі-продажу від 06.01.2012 та 31.07.2013 таких істотних умов як кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходило б до покупців у зв`язку з набуттям права власності на будівлі. Зокрема в останньому сторони лише зазначили, що відчужувана нерухомість знаходиться на земельній ділянці площею 0,2562 га, кадастровий №4610137500:05:003:0168. Проте вказана земельна ділянка надавалася ТОВ "Сармат" в оренду для обслуговування двох різних будівель, які у подальшому були відчужені ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" та ПАТ КБ "Приватбанк".
		Проте з огляду на посвідчену нотаріально заяву-згоду ТОВ "Сармат" від 18.04.2012 на вилучення з його тимчасового користування з наступним переданням у користування ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" земельної ділянки площею 0,1137 га ухвалою Львівської міськради №2177 від 28.02.2013 останньому надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1137.
		5.18. Як встановлено судами та не заперечується сторонами, на час придбання Позивачем однієї з будівель інша вже перебувала у власності ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" та Третьою особою вже було погоджено вилучення з його тимчасового користування земельної ділянки площею 0,1137 га для обслуговування належної Відповідача-2 будівлі, а Львівською міськрадою вже було прийнято ухвалу №2177 від 28.02.2013 про надання ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1137 га.
		5.19. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на ці обставини та обізнаність про них Позивача з урахуванням хронології подій, ним не доведено порушення його прав оскаржуваною ухвалою Львівської міськради. 
		5.20. Зазначене спростовує доводи Скаржника про подібність правовідносин у цій справі №   914/2435/19 та у зазначених Скаржником справах на підтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		5.21. Як вбачається з матеріалів справи, хоча ухвалою Львівської міськради №   3001 від 26.12.2013 Позивачу і надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,2265, проте у вказаній ухвалі не зазначено точної площі такої земельної ділянки та не вказано, що це частина саме тієї земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ "Сармат". Крім того, у вказаній ухвалі вказано про земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови, що також не дає достатніх підстав ідентифікувати її та прийти до висновку про порушення прав Позивача у спірних правовідносинах.
		5.22. Колегія суддів звертає увагу, що хоча рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, однак наявність такого дозволу не гарантує особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Такі правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16.
		5.23. Зазначене додатково свідчить про недоведеність Позивачем належними та допустимими доказами порушення своїх прав оскаржуваними у справі ухвалою Львівської міськради та Договором оренди.
		5.24. Водночас на підставі ухвали Львівської міськради №   2177 від 28.02.2013 Відповідачем-2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель торгівлі у м. Львів по вул. Липинського,13-Б площею 0,1137 га, а ухвалою №   4749 від 11.03.2019 Львівська міськрада затвердила вказаний проект та надала зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів".
		5.25. На момент звернення Позивача до суду та на час розгляду справи судом вказані ухвали є чинними. Крім того, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності підстав, визначених частиною тринадцятою статті 123 Цивільного кодексу України, для відмови ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		5.26. Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення доводів Позивача щодо непогодження з ним як з суміжним землекористувачем виділення Відповідачу-2 земельної ділянки, оскільки АТ КБ "Приватбанк" придбало у ТОВ "Сармат" об`єкти нерухомості (31.07.2013) вже після необхідних узгоджень ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг   Львів" з суміжними землекористувачами та підписання відповідних актів встановлення меж на місцевості (26.03.2012), тому не могло брати участь у погодженні таких меж.
		5.27. В такий спосіб суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Не встановлено таких підстав і під час касаційного розгляду справи.
		5.28. За таких обставин Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими та таким, що відповідають нормам чинного законодавства та актуальної судової практики, а доводи Скаржника відхиляє, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та спрямовані на спонукання Верховного Суду до переоцінки їх висновків усупереч імперативним приписам статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
		5.29. З огляду на викладене та беручи до уваги, що підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни постанови суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду у цій справі.
		6. Висновки Верховного Суду
		6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
		6.2. Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		6.3. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		6.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		6.5. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		При цьому частина друга вказаної статті застерігає від скасування правильного по суті і законного рішення з одних лише формальних міркувань.
		6.6. За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду - без змін.
		7. Розподіл судових витрат
		7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.07.2024 у справі № 914/2435/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                В. Зуєв
		 
		 
		Судді                                                                                          Т. Дроботова
		 
		 
		Ю. Чумак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...