Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/6974/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2025.
Дата набрання законної сили: 24.04.2025
Номер судового провадження: 11-кп/803/1513/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023050000004585

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/1513/25 Справа № 202/6974/24   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2025 року                                                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		головуючого, судді-доповідача                         ОСОБА_2 
		суддів                                                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_5 
		розглянувши у закритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року у кримінальному провадженні № 22023050000004585 від 05 грудня 2023 стосовно 
		ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Селидове Донецької області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимої, останній раз:
		- вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2024 за ч. 1 ст. 71, ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК), 
		       за участю:
		       прокурора                                                 ОСОБА_8 
		       обвинуваченої                                         ОСОБА_7         
		       захисника в режимі відеоконференції                 ОСОБА_6 
		       
		ВСТАНОВИВ :
		       Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення. 
		       Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року  ОСОБА_7  визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
		       На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2024 року, більш суворим покаранням за цим вироком, визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного на праві власності майна.
		       На підставі ст. 72 КК зараховано в строк остаточного покарання, покарання, частково відбуте ОСОБА_7 покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2024, а також зараховано в строк призначеного за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 04.01.2024 по день набрання вироком законної сили. 
		       Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнана винуватою за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
		       Громадянка України ОСОБА_7 всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, діючи умисно, в інтересах держави, що здійснює збройну агресію проти України, погодилась надавати допомогу представнику іноземної організації - співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_9 в проведенні підривної діяльності проти України, шляхом надання інформації щодо місць дислокації підрозділів та військової техніки Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
		       На виконання завдань представника іноземної організації, співробітника ФСБ РФ ОСОБА_9 , громадянка України ОСОБА_7 , починаючи із початку жовтня 2023 року, більш точна дата під час досудового розслідування не встановлена, перебуваючи на території Покровського району Донецької області, повинна була збирати інформацію про місця розташування, дислокації, рух, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань та за допомогою власного мобільного телефону марки Poco M5, використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований на номер НОМЕР_1 , обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 » передавати її співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_9 , який використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлений месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_13 ».
		       24.10.2023 о 02 год. 47 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 », надіслала співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_9 , який використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлений месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_13 », власноручно зроблений скріншот екрану належного їй мобільного телефону, в якому у застосунку «GoogleMaps» позначено розташування Збройних сил України у будівлі санаторію-профілакторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (координати НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ), там самим надала представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		       24.10.2023 о 09 год. 42 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаним місцем свого проживання за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслала співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_9 , який використовує мобільний телефон із номером НОМЕР_2 , на якому встановлений месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_13 » текстове повідомлення щодо розташування Збройних сил України на території АДРЕСА_5, тим самим надала представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		       24.10.2023 о 12 год. 07 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за вказаним місцем свого проживання за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслала власноручно зроблений скріншот екрану належного їй мобільного телефону, в якому у застосунку «GoogleMaps» було позначено розташування Збройних сил України у будівлях, розташованих вздовж АДРЕСА_3, а також у будівлі, розташованій по АДРЕСА_4 (координати НОМЕР_9 ), тим самим надала представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		       Надалі, 15.11.2023 о 00 год. 46 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслала власноручно зроблений скріншот екрану належного їй мобільного телефону, в якому у застосунку «GoogleMaps» було позначено розташування Збройних сил України на ділянці місцевості, розташованій у АДРЕСА_6 (координати НОМЕР_10), чим надала представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		       Крім того, 18.12.2023 о 17 год. 33 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем свого проживання за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , використовуючи месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 » надіслала власноручно зроблений скріншот екрану належного їй мобільного телефону, в якому у застосунку «GoogleMaps» було позначено розташування Збройних сил України приміщенні готелю «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_7 (координати НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ), тим самим надала представнику іноземної організації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. 
		В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягають у тому, що суд не сформулював обвинувачення, яке визнане ним доведеним та за яким суд визнав обвинувачену винною. За результатами судового розгляду суд дійшов висновку про необхідність кваліфікувати дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 111 КК. Разом з цим всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в мотивувальній частині вироку суд не сформулював обвинувачення, яке було визнано доведеним за результатами судового розгляду, а зазначив виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, визначену органом досудового розслідування, що фактично унеможливлює розуміння того, які обставини були встановлені саме судом. Захисник посилається на правову позицію суду касаційної інстанції та вказує, що відсутність формулювання обвинувачення, яке визнано місцевим судом доведеним, є порушенням прав обвинуваченої, які регламентовані ст. 42 КПК, що в силу положень ст. 412 КПК визнається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		       Позиції учасників судового провадження. 
		       В судовому засіданні захисник в режимі відеоконференції та обвинувачена підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити, вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. 
		       Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, просив відмовити в її задоволенні, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		       Мотиви апеляційного суду.
		       Заслухавши думки сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції доходить таких висновків.
		       За змістом ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		       Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		       Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. 
		       Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Стаття 94 КПК передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		У мотивувальній частині суд повинен описати результати оцінки доказів, навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів. Викладаючи підстави для прийняття рішення, суд повинен дати відповідь на аргументи сторін.
		       У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження та ін.
		       Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ст. 91 КПК).
		       За змістом ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		       Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		       Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		       Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92). 
		       Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) від 05 жовтня 2021 року у справі № 589/5015/19, суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
		       Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		       Суд апеляційної інстанції покликаний не стільки самостійно встановити обставини кримінального провадження, скільки перевірити та оцінити правильність їх встановлення судом першої інстанції, точність та відповідність застосування ним норм матеріального і процесуального закону, справедливість призначеного заходу кримінально-правового впливу, а також безпомилковість вирішення інших питань, що підлягають з`ясуванню при ухваленні судового рішення.
		       Обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив відповісти на всі доводи апеляційної скарги і постановити законне та обґрунтоване рішення.
		       Сам апелянт визначає те коло питань, які є предметом перевірки апеляційного суду.
		       Таким чином, процесуальні вимоги сторін відіграють роль орієнтиру, показуючи, з якими частинами судового рішення учасник судового провадження не погоджується, та зобов`язують апеляційну інстанцію надати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги.
		       В своїй апеляційній скарзі захисник не ставив питання про повторне дослідження доказів та з відповідним окремим клопотанням не звертався, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведений в межах доводів апеляційної скарги. 
		       Доводи апеляційної скарги захисника зводяться до того, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки не сформулював у вироку обвинувачення, яке визнано ним доведеним та за яким визнав обвинуваченою винуватою за ч. 2 ст. 111 КК, що тягне за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
		       Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, матеріали кримінального провадження, законність та обґрунтованість висновків і мотивів суду першої інстанції, викладених в оскарженому вироку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вищезазначені положення кримінального процесуального закону суд першої інстанції виконав належним чином, а доводи захисника є необґрунтованими, виходячи з наступного.
		       Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ст. 412 КПК)
		За результатами апеляційного розгляду вказаних підстав для скасування або зміни вироку суду колегією суддів не встановлено.
		       Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у його вчиненні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та ретельно дослідженими судом наступними доказами.         
		       Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу досліджених письмових доказів у кримінальному провадженні, детально викладених у вироку, а також частково показами самої обвинуваченої.
		       З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 21.12.2023, проведеної на підставі доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.12.2023 та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13.12.2023, слідує, що проведено негласну слідчу (розшукову дію) - зняття інформації з електронних інформаційних систем шляхом зняття інформації з акаунту мобільного додатку Telegram, зареєстрованого за номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 , в результаті аналізу зазначеного месенджеру зафіксовано листування з наступним змістом: так, обвинувачена ОСОБА_7 використовуючи месенджер «Telegram», зареєстрований на номер НОМЕР_1 , обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 », передавала цю інформацію співробітнику ФСБ РФ ОСОБА_9 , який використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_2 , на якому встановлений месенджер «Telegram», обліковий запис « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_13 ». 
		       Відповідно до протоколу обшуку від 04.01.2024 року за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон РОСО М5, із сім-картою номер НОМЕР_1 , на якому встановлено мобільний додаток «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 », а також платіжну банківську картку «Ощадбанк» з номером НОМЕР_8 на ім`я « ОСОБА_14 ».
		       Згідно висновку експерта № 125 від 11.02.2024 року, у внутрішній пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону РОСО інстальований застосунок електронного листування «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 », ім`я користувача « ОСОБА_11 », де серед листувань останнього виявлено отримані/передані повідомлення з користувачем « ОСОБА_12 », ім`я користувача « ОСОБА_13 » ( НОМЕР_2 ).
		       Висновком експерта № 42/4 від 17.04.2024 року встановлено, що голос і усне мовлення, зафіксовані на аудіо повідомленнях «audio_5@04-1102923_23-57-03», «audio_10@18-12-2023_17-29-57» належать ОСОБА_7 .
		       Відповіддю на запит заступника командира ОТУ «Донецьк» керівника СіЗ ДВКР СБУ ОТУ «Донецьк» від 03.01.2024 року, підтверджено місце розташування ЗУ України у Покровському районі Донецької області станом на жовтень 2023 року (інформація не розголошується), розташування Збройних Сил України на території міст Новогродівка, Селидове, села. Михайлівки Покровського р-ну Донецької області. Зазначена інформація не розміщувалась у відкритих джерелах, що передача вказаної інформації іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, у тому числі співробітникам ФСБ РФ, представникам т.зв. «НМ, МГБ «ДНР/ЛНР» могла нанести шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, підірвати стан боєготовності військових формувань України чи нести загрозу життю та здоров`ю їх військовослужбовців та може бути використана в проведенні підривної діяльності проти України.
		       В ході проведення слідчого експерименту відповідно до протоколу від 04.01.2024 року та відеозапису до нього, за участі ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розповіла та показала на місці про обставини вчинення нею кримінального правопорушення.
		       Відповідно до протоколу огляду інтернет-ресурсу від 11.12.2023 року - «ГУР МО», де міститься список співробітників фсб рф, які на теперішній час здійснюють розвідувально-підривну діяльність на території України, в результаті пошуку було встановлено, що « ОСОБА_15 » є співробітником фсб та находиться під порядковим номером 84.
		       При цьому сама обвинувачена в суді першої інстанції частково визнала свою вину щодо її спілкування з ОСОБА_9 за допомогою месенджеру «Telegram», погодившись на співпрацю з ним, при цьому вона розуміла, що він є співробітником фсб рф та вона має повідомляти йому інформацію військового характеру та, починаючи з жовтня 2023 року, перебуваючи на території Покровського району Донецької області, збирала інформацію про місця розташування, дислокації, рух, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених військових формувань, яку за допомогою власного мобільного телефону за допомогою даного застосунку передавала співробітнику фсб рф ОСОБА_9 . Проте зазначила, що не надсилала координати санаторію «ІНФОРМАЦІЯ_3», вказаних обставин не пам`ятає.
		       Разом з тим, суд першої інстанції ретельно перевірив вказану позицію обвинуваченої та обґрунтовано спростував її у вироку, з викладенням належних мотивів, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
		Із матеріалів кримінального провадження, журналу судового розгляду та його технічної фіксації, вбачається, що суд повно та всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, належним чином перевірив версію сторони захисту і виклав переконливі мотиви прийнятого рішення, які ґрунтуються на досліджених доказах, яким дав належну правову оцінку. 
		Таким чином, усупереч твердженням у поданій апеляційній скарзі суд першої інстанції, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані та докази дав їм оцінку в аспекті ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з`ясував передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, й обґрунтовано вирішив, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 кримінального правопорушення та правильно кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 111 КК. 
		При цьому, з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК суд першої інстанції у мотивувальній частині обвинувального вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного ним доведеним, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема місця, часу, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК як державна зрада, оскільки вона будучи громадянином України, умисно вчинила діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, що виразилось у наданні представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану (державна зрада).
		Водночас апеляційний суд звертає увагу, що суд помилково в мотивувальній частині вироку зазначив кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 111-1 КК, при цьому об`єктивна сторона інкримінованого їй кримінального правопорушення зазначена правильно і відповідає ч. 2 ст. 111 КК та викладеному у вироку формулюванні обвинувачення, за якою суд визнав ОСОБА_7 винуватою та призначив їй покарання. У зв`язку з чим вказане свідчить лише про технічну описку в номері статті, яка підлягає усуненню шляхом виправлення місцевим судом описки.
		Визначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції належним чином виконав вимоги ст. 50, 65 КК та правильно врахував характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним особливо тяжким злочином, відомості про особу обвинуваченої, яка раніше судима, має постійне місце проживання, де задовільно характеризується, незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину визнала частково, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Таким чином, враховуючи характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого  ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення обвинуваченої неможливе без його ізоляції від суспільства, а покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 111 КК, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна, з визначенням остаточного покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК, що відповідає вимогам ст. 50, 55, 65 КК є справедливим, законним та співмірним з тяжкістю та характеру вчиненого кримінального правопорушення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
		       За результатами апеляційного перегляду оскарженого вироку апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції належним чином виконав вимоги статей 22, 94, 370, 373 КПК, забезпечив повне та всебічне дослідження всіх обставин кримінального провадження, належним чином дослідив та оцінив всі докази і виклав переконливі мотиви чому він приймає їх до уваги. Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність і ним не допущено таких порушень кримінального процесуального закону, які б могли бути визнані істотним в розумінні ч. 1 ст. 412 КПК або потягнути несправедливість судового розгляду в даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а вирок суду має бути залишений без змін.        
		       Керуючись статтями 404, 405, 407 КПК, апеляційний суд
		П О С Т А Н О В И В :
		       Апеляційну скаргу захисника  ОСОБА_6 залишити без задоволення.        Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_7 за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України залишити без змін.
		       Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		____________________         ____________________         ____________________
		ОСОБА_2 ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...