Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/227/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/559/43/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022181040000052

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 559/227/24 
		Провадження № 1-кп/559/43/2025
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 квітня 2025 року м.Дубно
		Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) кримінальне провадження №12022181040000052 від 03.02.2022 про обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іллін, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, працює (з 01.04.2025) у ФОП ОСОБА_4 , одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, несудимого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		з участю: зі сторони обвинувачення прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зі сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_8 ; потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_9 , його представниці ОСОБА_10 ,- 
		В С Т А Н О В И В:
		ВСТУП
		Це справа про дорожньо-транспортну пригоду, що трапилась взимку на залізничному переїзді між поїздом та вантажівкою. Про тяжкі наслідки, що настають від проїзду на заборонений червоний сигнал світлофора. Про те, як одночасно вирішити проблеми кримінальної та цивільно-правової відповідальності.
		 
		І. Суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 у порушення пунктів 20.2, 20.3, 20.5 б), в), ґ) Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, 03.02.2022 приблизно о 01 годині 00 хвилин, керуючи вантажним автомобілем «SCANIA Р360», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом «RENDERS ROC 12.18 NA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , наближаючись до залізничного переїзду 101 км 6 ПК м. Дубно, що по вул. Кременецька в м. Дубно Рівненської області, зі сторони м. Кременець Тернопільської області в напрямку с. Тараканів Дубенського району Рівненської області, не зупинився на заборонний сигнал світлофора (з увімкненим звуковим сигналом) і при опусканні шлагбаума для пропуску поїзда, під`їжджаючи до переїзду не переконався в тому, що не наближається поїзд, виїхав на переїзд і зупинив керований ним транспортний засіб на залізничних коліях, у результаті чого відбулося зіткнення з поїздом №43/44 сполученням «Київ - Івано-Франківськ» при електровозі ЧС4-059, який рухався зі сторони м. Київ у напрямку м. Львів, під керуванням машиніста ОСОБА_9 . Як наслідок, ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді «Політравма. Ускладнена хребетно-спинно-мозкова травма. Переломовивих С4-С5. Компресійний перелом тіла С4 та лінійний перелом С5 хребців з забоєм спинного мозку важкого ступеня. Тетраплегія. Franhel В. Забійна рана голови. Спінальний шок», що згідно п.2.1.3. є), «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент отримання.
		ОСОБА_3 своїми діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.
		 
		ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду з показань учасників кримінального провадження.
		2.1. Допитаний у судовому засідання як обвинувачений ОСОБА_3  пояснив, що 03.02.2022 рухався вночі на залізничному переїзді в м. Дубно в напрямку з м. Тернополя в сторону м. Рівне автомобілем «SCANIA». Перевозив продукти харчування на двухосному причепі. Вага разом із авто була більше 30 тон. Не вистачало водіїв, він керував на підставі договору оренди, на себе працював. Хто був власник транспортного засобу вже не згадає. Працює на вантажівках із 2006 року, тобто водійський стаж у нього 16 років до ДТП. Слабкість чи хворобу тоді не відчував, але були важкі погодні умови - снігові перемети. Став тоді в м. Дубно на Цукровому заводі біля кіосків попити кави, але там було закрито. Попробував ногою дорогу - слизько було. Увімкнули світло - він гальмував, автомобіль почало «складати». Їхав зі швидкістю 20-25 км/год. до переїзду. Намагався проскочити, бо шлагбаум ще не встиг закритися, а червоний сигнал уже горів. Заїхав на залізничний переїзд, стояла поліцейська машина, включили мигалки, зупинився. Поліція пробувала відкрити шлагбаум. Він спробував рушити, щоб збити шлагбаум, але машина не змогла рушити й поліцейські відбігли. Удар. Він відщебнувся, вискочив, спробував пояснити, що була слизька дорога, ще й послизнувся ногою. Він був у стані шоку після ДТП. Подихав у «Драгер» - тверезий, бо не вживає алкоголь. Потім ще раз продув у «Драгер» на вимогу працівників - залізничників. Потім приїхала швидка. Він відмовлявся, щоб вкололи заспокійливе, поки не здав кров на аналіз. Здав аналізи в Дубенській міській лікарні. Перед переїздом стоять знаки: 100, 200, 300 метрів до залізничного переїзду. Він на них реагував, знизив швидкість, зупинився. За поворотом метрів 30-40 побачив червоне світло, але шлагбаум був відкритий. Він почав гальмувати, але машину почало складати. На автоматі не зміг загальмувати. На авто новіша коробка передач. Потяг контактував із причепом, від удару автомобіль розвернуло й причіп відкинуло. Він сам тілесних ушкоджень не отримав, бо був пристебнутий. З моменту виїзду на колії й до зіткнення минуло від 30 секунд до 1 хвилини. Цепів у нього на шинах не було. Постраждалому допомогу він не пропонував. Ще до повномасштабного вторгнення пропонував дружині потерпілого 3000 доларів США (їх хлопці з роботи назбирали), але вона відмовилася, то й він у хлопців не взяв ті кошти. Під час повномасштабного вторгнення скинув потерпілому лише 54000 грн. Раніше не мав змоги відшкодовувати збитки, бо нога була в нього поламана, позичати ніхто не хотів, а авто не мав, щоб продати, живе з батьком, дружиною та сином. Це його вина, що він не дотримався ПДР, не врахував дорожню обстановку й погодні умови. Ще працівниця залізничного переїзду виходила й попереджала - махала. З потерпілим бачився в лікарні чи мед закладі, до якого доставили їх разом. У кінці 2023 року зламав ногу й не міг ходити, а водієм уже ніхто не брав, бо був під слідством. Нещодавно почав потроху ремонтувати автомобілі: 20% лишає собі, а решту скидає потерпілому. Працює неофіційно, бо звертався на три фірми, але ніхто не бере. За останні місяці заробив 20000 грн., собі на комуналку лишив. Планує й надалі відшкодовувати збитки потерпілому, тому просить не позбавляти волі й не позбавляти права керування транспортними засобами, щоб він міг відшкодовувати завдані збитки й надалі. З 01.04.2025 працює водієм у ФОП ОСОБА_4 . Вину визнає, шкодує про вчинене.
		2.2. Допитаний у судовому засіданні як потерпілий ОСОБА_9  дав показання, що 02.02.2022 заступив на зміну і, як завжди, пройшов медичний огляд. Він машиніст потягу сполученням Київ-Івано-Франківськ. Почував себе добре, за спиною в нього було 12 вагонів із людьми, за яких відповідав і якщо би щось з ним було не так, то його б не випустили на зміну. Потяг також був у належному технічному стані. Всю дорогу до м.Дубно все було добре, крім того, що були погані дорожні умови - снігопад. Це була ніч, вже біля першої години ночі 03.02.2022, і на залізничному переїзді станції Дубно раптово на переїзд виїхала фура. Транспортний засіб побачив особисто десь за 200 м., бо там і в хороших погодних умовах вночі видимість орієнтовно 300 м. Вони одночасно з помічником ОСОБА_11 (свідок ОСОБА_11 ) викрикнули: «Фура!» й сам вже в цей момент застосовував екстрене гальмування. Одразу вжив екстрене гальмування як лише в поле зору потрапив вантажний автомобіль на переїзді: двома педалями гальмував і подавав сигнали. 
		Щодо попереджень від чергової по переїзду (свідок ОСОБА_13 ), то в кабіні машиніста є автоматична локомотивна сигналізація, яка сигналізує різними кольорами. Коли чергова зриває кнопки (ричаг/загородження) на переїзді, то в кабіні машиніста вмикається червоний чи білий сигнал, який зобов`язує вживати екстрене гальмування. Але в тому випадку вжив екстрене гальмування, коли горів зелений сигнал, ще до того, як чергова зірвала ричаг, бо сам бачив загрозу на переїзді: на залізничній колії побачив причіп вантажного авто білого кольору. Тому ніяких попереджень від диспетчера не надходило до того, як він загальмував. Але в тій ситуації ніякої ролі не зіграло й значення вже не мало зірвала чи ні загородження чергова. Гальмівний шлях такого потягу складає від 400 м в найкращих умовах до 900 м. Тому, якщо зірвала загородження чергова - то це долі секунди, які б не вплинули на перебіг ДТП. Відстані в тих умовах для зупинки потяга не було та відбулось зіткнення: удар був десь по середині того причіпу приблизно. Втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то не відчував ніг, йому ОСОБА_11 надавав першу медичну допомогу до приїзду швидкої. 
		Його стаж машиніста з 2018 року, був застрахований на момент ДТП. На станції Дубно потяг не зупинявся, він прослідував без зупинки й наступною станцією була б станція Броди. Проходження станції регламентується Правилами, максимальна швидкість саме по станції встановлюється керівником станції, по станції Дубно вона була 100 км/год., а по перегону по ст. Дубно - 120 км/год. Швидкість потяга під його керуванням до зіткнення була 85 км/год. Після ДТП Укрзалізницею проводилось службове розслідування й питання швидкості там також досліджувалось, порушень у його діях виявлено не було, його вини в тому ДТП не було, а дії їх відповідали посадовим інструкціям. Кошти отримував від Укрзалізниці на лікування до 26.04.2022 - відшкодували все по чекам, а потім вже ні, подальше лікування власним коштом. 
		Обвинувачений один раз приїжджав до нього в реабілітаційний центр, хотів вибачення попросити та намагався пояснити чому він туди виїхав, що це сталось випадково, хотів запропонувати гроші. Але у відповідь запропонував йому опинитись на його місці, посидіти в його інвалідному візку, оцінити, а тоді вже озвучувати про матеріальну допомогу. Він не захотів, грошей тоді не привозив і розмова не вийшла. А коли приїжджав у підготовче судове засідання, то вже сказав йому вирішувати всі питання відшкодування через адвоката. Лише після подання цивільного позову обвинувачений виплатив йому 4 тис гривень і ще 40 тис грн., це все, на що він спромігся за 3 роки. (в подальшому до виходу суду в нарадчу кімнату обвинувачений відшкодував потерпілому за пару місяців ще кошти й загалом на суму 194 тис. грн.).
		Втратив 80% працездатності за висновком МСЕК. Далі лікується, користується памперсами, клізмами, п`є спеціальні таблетки, щоб ходити в туалет. Має проблеми з горлом, треба робити операцію. Не відновилась ліва рука - ніяких рухів, треба кошти на реабілітацію, а безкоштовно її зробити не може, бо державні кошти направлені на реабілітацію військових. Він мусить підтримувати себе щодня, щоб не стало гірше, на це постійно треба гроші, лише на матеріали для самообслуговування щодня треба витрачати гроші. Отримував матеріальну допомогу від роботодавця, але все це ще до 26.04.2022. Життя після ДТП змінилось кардинально. В туалет не ходить сам взагалі ніяк - лише за допомогою пігулок, без памперсу він не може обійтись і кожен вихід на вулицю перетворюється на муку, а щоб зменшити потребу в памперсах треба ще ліки, реабілітація, на які немає коштів. Психологічно дуже важко, не може змиритись з тим, що вже не повноцінна людина й залежить від медикаментів. 500 000 грн. моральної шкоди - це дуже навіть мало за те, що він переживає з вини ОСОБА_3 . Має двоє дітей - старшу та новонароджену, слава Богу, вдалось її народити, але взяти дітей на руки не може, навіть новонароджену, працювати не може, отримує лише пенсію. Не живе, а проживає життя. Йому 30 років, а вже доживає. Пробачити не може, не має сил.
		2.3. Допитаний як свідок ОСОБА_11  дав показання, що він - помічник машиніста електропотягу. Подія ДТП відбулась 03.02.2022 приблизно о 01.00 год., була велика хуртовина, темна ніч, видимість слабка. Перебував у потязі сполученням Київ-Івано-Франківськ зі сторони м. Київ до м. Львів, на посаді помічника машиніста. Потяг проходив через станцію Дубно без зупинки, швидкість на переїзді приблизно 87 км/год. Він слідкував за дорожньою обстановкою, доповідав машиністу про те, що «прохідний зелений», «переїзд чистий». Раптом вони побачили на коліях білу фуру. Як би водій фури поїхав далі, зіткнення можна було б уникнути, йому не вистачило 2 секунди, щоб з`їхати з колій, ймовірно його хтось налякав. Винним у ДТП вважає водія вантажівки.
		Гальмівний шлях потягу, яким вони керували, складає від 500 до 900 м, залежно від швидкості руху потягу та ваги потягу з вагонами. Екстрене гальмування відбувається в найкращих умовах до 400 м. Як діяла чергова по переїзду не знає, але він і машиніст побачили вантажівку на коліях і почали екстрене гальмувати ще до того як чергова зірвала загородження, оскільки для них у кабіні горіло зелене світло. Після зіткнення теж горіло зелене світло на приладах. У тих умов зупинити потяг до зіткнення було неможливо.
		Внаслідок ДТП машиніст отримав важкі травми, він сам його рятував до приїзду швидкої, не могли вийняти з кабіни 40 хв., після чого швидкою його забрали до лікарні. Сам теж пережив сильний стрес і змушений був лікуватись, перебував на лікарняному.
		2.4. Допитана як свідок ОСОБА_13  дала показання, що була черговою по переїзду, коли сталась подія ДТП між потягом та автомобілем вночі взимку 2022 року на залізничному переїзді м. Дубно по вул. Кременецька-Залізнична. Рухався по коліям потяг №43 сполученням «Київ-Івано-Франківськ. Пам`ятає, що вантажний автомобіль проїхав на червоний сигнал світлофора та виїхав на колії, вона коли це побачила, то одразу зрозуміла, що небезпечна ситуація й щодуху побігла до щитка та зірвала загородження-ричаг, це така аварійна система, коли його зриваєш, то потяги зупиняються - там якось автоматично вмикається гальмування потягу. Коли натискала «загородження», то вже чула, що потяг наближається до переїзду, але він не встиг зупинитися, зупинка відбулася пізніше.
		Коли потяг наближається до переїзду, то автоматично звучить звуковий сигнал світлофора та світловий заборонний сигнал, потім через 40-60 секунд опускається шлагбаум. Це все відбувається автоматично, там чотири шлагбауми й вони закриваються по черзі. 
		Подія ДТП була взимку, вона зазвичай у зимовий період особливу увагу приділяє коліям та переїзду, оскільки це небезпечна ділянка, тому того дня вона точно пам`ятає, що сама посипала піском ділянку від шлагбаума до шлагбаума. Вона о 19.45 год. прийняла зміну та посипала переїзд піском із відра, тоді було багато автомобілів і вона посипала ще й дорогу для автомобілів. А також тоді їздив по дорозі автомобіль, що посипав сумішшю автодорогу для автомобілів.
		Причиною залізничної пригоди вважає дії водія автомобіля, який проігнорував вимоги звукового та заборонного червоного світлового сигналів, шлагбауми почали закриватись, виїхав на колії, але водій побачив автомобіль поліцейських, які рухалися на протилежній стороні переїзду назустріч. Водій автомобіля виїхав на колії, зупинився та увімкнув аварійне світло, тоді вона подумала: «Для чого він їх увімкнув, коли необхідно було продовжувати рух, не зупинятися та зривати шлагбауми, заплатив би штраф за порушення і не відбулося б зіткнення». Вважає, що водій вантажівки злякався поліцейських. Ці дії водія вона описала в рапорті, який передала до Бродівської станції, в Журналі зафіксувала подію ДТП. Звук гальмування потягу вона чула. 
		2.5. Допитані як свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - працівники поліції, які перебували на місці ДТП підтвердили вже встановлені обставини, а саме: подія відбулася 03.02.2022 приблизно о 1 год., вони патрулювали на службовому автомобілі та знаходилися поблизу залізничного переїзду по вул. Кременецька-Залізнична м. Дубно Рівненської області. Не можуть сказати, що була сильна ожеледиця, але якраз почався невеликий снігопад.
		Вони бачили як на залізничному переїзді увімкнувся заборонний сигнал світлофора та звуковий сигнал, а потім на колії виїхав вантажний автомобіль, який рухався зі сторони м. Кременець у напрямку села Тараканів Дубенського району. Коли загорілось червоне світло, то водій був перед переїздом і він мав можливість зупинитись, але здійснив рух на заборонений червоний сигнал і зупинився на коліях у тому ж положенні, як намагався об`їхати шлагбауми, перед ним закрився останній шлагбаум, шлагбауми вже були закриті з двох сторін.
		Вони вибігли з автомобіля та побігли до переїзду та вантажівки, щоб вручну відкрити шлагбаум, бо наближався до переїзду потяг. Однак, побачили, що потяг близько та рухається на великій швидкості, тому Рогаль крикнув до Кундеус, щоб тікала й вони відбігли. Зіткнення відбулося передньою частиною потяга з правою частиною напівпричепа. Водій вантажівки був пристебнутий на момент удару, після удару вийшов із кабіни без ушкоджень, був тверезим, у шокові від того, що сталось, але адекватно реагував і спілкувався, про що саме говорили вже не пам`ятають.
		2.6. Від початку обвинувачений ОСОБА_3 визнавав свою вину лише частково, як і цивільний позов, позиція захисту пояснювалась тим, що не мав можливості зупинити транспортний засіб на слизькій дорозі, а потяг рухався швидко. Проте, після повного дослідження доказів у цій справі його позиція змінилась: вину визнав повністю, запевняє, що розкаюється, повністю визнав і цивільний позов. Обвинувачений почав відшкодовувати завдані потерпілому збитки в грудні 2024 року, а в період із 19.03.2025 до 25.04.2025 відшкодував 140 тис. грн., у загальному розмірі відшкодовано 194 тис. грн. моральної шкоди. Сума відшкодування в 194 тис. грн. визнається потерпілим-цивільним позивачем і його представницею, в зв`язку з чим 25.04.2025 було зменшено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 з 500 000 грн. до 306 000 грн. Обвинувачений попросив у потерпілого пробачення в судовому засіданні. Потерпілий обвинуваченого не пробачив.
		 
		ІІІ. Інші докази, на які посилаються учасники, на підтвердження встановлених судом обставин кримінального правопорушення.
		3.1. Відомості в ЄРДР внесено 03.02.2022 о 09:26 год., розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, в якому змінювалась кваліфікація постановою слідчого 20.04.2022 на ч.2 ст.286 КК України (а.с.1-2, 101 т.2). Постановами від 03.02.2022 було визначено групу прокурорів і створено слідчу групу в кримінальному провадженні (а.с. 3, 5 т.2). 17.02.2022 в зв`язку з важким станом машиніста потяга - ОСОБА_9 , його дружина написала заяву про залучення чоловіка як потерпілого в кримінальному провадженні. 06.04.2022 ОСОБА_9 вже сам звернувся із заявою про залучення його як потерпілого, а також надав дозвіл працівникам поліції отримати інформацію щодо його медичних обстежень і вилучити історії хвороб із усіма додатками, тобто дозвіл на розкриття медичної таємниці, медичні документи було надано. Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 01.08.2023 строк досудового розслідування було продовжено до 6 місяців (а.с.40-44, 79-80, 84-88 т.2). 
		3.2. У протоколі огляду місця події від 03.02.2022 по вул. Кременецькій в м. Дубно Рівненської області (залізничний переїзд), зафіксовано місце ДТП, розташування вантажного автомобіля «SCANIA Р360», р.н. НОМЕР_1 із напівпричіпом «RENDERS ROC 12.18 NA», р.н. НОМЕР_2 і поїзда №43/44 сполученням «Київ - Івано-Франківськ» і слідову інформацію. Так, місце ДТП на залізничному переїзді за шлагбаумом по вул. Кременецька м. Дубно Рівненської області, вид покриття асфальтобетонне та мокре, дорожнє покриття для двох напрямків руху, шириною 12,1 м, число смуг для руху в одному напрямку - 1, шириною 12,1 м. Рух на ділянці дороги регулюється дорожніми знаками, дорожньою розміткою та світлофором.
		Зафіксовано положення транспортних засобів на місці пригоди, зокрема вантажний автомобіль «Сканія П-360» розташований на залізничному переїзді на відстані 6,3 м та 5 м від осі правого переднього та заднього коліс до залізничної колії та на відстані 3,6 м від правого переднього габариту до краю проїзної частини дороги; напівпричіп «Рендерс» розташований на залізничному переїзді та частково на тротуарі на відстані 8,1 м та 8,6 м від осі правого переднього та правого заднього коліс.
		Потяг сполученням «Київ-Івано-Франківськ» №43/44 розташований на залізничній колії в напрямку м. Львів, на відстані 291 м від задньої частини 12-го вагона до осі правого заднього колеса автомобіля «Сканія», НОМЕР_1 .
		На залізничному переїзді та частково на узбіччі наявні осипи уламків від напівпречепу «Рендерс» шириною 10,4 м та довжиною 16,2 м, які розміщені на відстані 0,4 м від осі правого заднього колеса автомобіля «Сканія» та по ширині на відстані 0,5 м до 2-ї залізничної колії.
		На передній частині потяга ВЧ4-059 наявні пошкодження - лобове скло потяга та нижня передня частина, також на потязі наявні залишки уламків напівпричепа «Рендерс» - НОМЕР_2 .
		В ході огляду вилучено вантажний автомобіль «Сканія» ВК 9319 НР з напівпричепом «Рендерс» - НОМЕР_2 - поміщено на спецмайданчик с. Привільне, до протоколу долучена схема ДТП підписана слідчим та понятими, фототаблиці з виглядом місця ДТП, пошкоджень на транспортних засобах, уламків, долучено диск із цифровими фотофайлами. Зауважень від учасників не надходило (а.с. 9-21 т.2). 
		3.3. Транспортні засоби потяг «ВЧ4-059» сполученням «Київ-Івано-Франківськ №43/44», вантажний автомобіль «Сканія П360», р.н. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Рендерс РОК 12.18. НА» р.н. НОМЕР_2 постановами слідчого від 03.02.2022 визнані речовими доказами (а.с.22-24 т.2). Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07.02.2022 накладено до кінця кримінального провадження арешт на майно - вищевказаний вантажний автомобіль із напівпричепом, що належать ТОВ «МК ЯГЛЄВЄЦ» згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 14.04.2022 частково скасовано арешт в частині володіння та майно передано на відповідальне зберігання власнику ТОВ «МК ЯГЛЄВЄЦ» за адресою вул. Промислова,1, смт. Гоща Рівненської обл., в решті арешт залишено в силі. Вантажний автомобіль із напівпричепом отримано на відповідальне зберігання представником власника 18.04.2022 (а.с. 30-31, 33-36, 90-96 т.2).
		3.4. Згідно протоколу огляду та огляду відеофайлу з місця дорожньо-транспортної пригоди, на відео зафіксовані час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення. З відеозапису з камер відео-спостереження, що в м. Дубно по вул. Залізничній (район регульованого залізничного переїзду станції Дубно) за період часу з 00 год.58 хв. до 01 год. 04 хв. 03.02.2022, встановлено, що:
		- о 00:58:45 год. на залізничному переїзді включився червоний сигнал світлофора,
		- о 00:59:02 год. опустився шлагбаум з однієї сторони,
		- о 00:59:28 год. вантажний автомобіль виїхав на залізничні колії й був між шлагбаумами, 
		- о 00:59:29 год. - почав опускатися другий шлагбаум, що повністю опустився о 00:59:34 год. і вантажівка з причепом повністю перекрила колії на залізничному переїзді та зупинилася навпроти поліцейського авто, але згодом рушити не змогла,
		- 00:59:45 - до залізничного переїзду вже під`їхав службовий автомобіль, з якого вибігають працівники поліції та біжать до залізничного переїзду до шлагбауму, тікають назад,
		- о 01:00 г од відбулось зіткнення потяга з причепом вантажного автомобіля, 
		- о 01:04:28 год. червоне заборонне світло на залізничному переїзді ще працює, запис закінчується.
		Постановою слідчого від 10.02.2022 цей оптичний диск із відеозаписом визнано речовим доказом у кримінальному проваджені (а.с.45-48, 215-221 т.2).
		3.5. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці події водій ОСОБА_3 був тверезий (а.с.37 т.2). Згідно висновку експерта №911 від 26.07.2022 - в результаті проведеного судового токсикологічного дослідження в крові машиніста ОСОБА_9 етиловий спирт не виявлено (а.с. 138-141 т.2).
		3.6. Згідно наказу начальника Львівської залізниці №227-в.о.Н/од від 18.04.2017 на 101 км пк 6 м. Дубно максимально допустима швидкість руху пасажирських поїздів встановлена 100 км/год. Наявний повздовжній профіль і план ділянки колії, а також посадова інструкція чергового по переїзду (а.с.192-196 т.2).
		3.7.        Локомотивним депо Київ-Пасажирський було проведено службове розслідування по факту ДТП. За протоколом наради при головному інженерові локомотивного депо Київ-Пасажирський №ТЧ-1-10ТП від 04.02.2022 та доданих до нього матеріалів встановлено, що машиніст ОСОБА_9 на посаді 4 роки й 3 місяці, помічник машиніста ОСОБА_11 - 20 років. Обоє пройшли передрейсовий медичний огляд 02.02.2022 о 17.20 год. та 17.30 год., час відпочинку перед роботою склав 80 год. 47 хв. першого та 31 год. 33 хв. другого. 
		Визначено криві та ухили на шляху слідування потягу на ст. м.Дубно. На дільниці прямування від ст. Озеряни до 101 км 6 ПК шляхом детального розшифрування швидкостемірної стрічки за записами писців жовтого (ЕЖ), червоного (ЕЧ), червоно-жовтого (ЕЧЖ), а також писцем положення автостопу (ЕЕ) зафіксовано, що рух поїзда здійснювався за показаннями зеленого вогню локомотивного світлофору. На залізничному переїзді, що охороняється черговим працівником 101 км. 4ПК (видимість переїзду в ідеальних умовах - 600 м, фактична приблизна 300 м, оскільки ускладнилась темним часом доби та опадами у виді мокрого снігу з дощем), після прослідування вихідного світлофору, при швидкості 85 км/год., зеленому вогні локомотивного світлофору, локомотивна бригада виявила вантажний автомобіль (фуру) «SCANIA Р360», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який пошкодив закритий шлагбаум із парної сторони, виїхав на переїзд і зупинився перед закритим шлагбаумом з непарного напрямку, безпосередньо перед прослідуванням поїзда №43. Машиніст ОСОБА_9 на 101 км 6ПК застосував екстрене гальмування, але запобігти зіткненню не вдалося.
		Під час зіткнення на місці ДТП (перед залізничним переїздом) перебували працівники поліції. 
		Оскільки внаслідок зіткнення з вантажним автомобілем пульти радіозв`язку було пошкоджено, інформацію про причину вимушеної зупинки та необхідність виклику швидкої медичної допомоги, замовлення допоміжного локомотиву, помічник машиніста ОСОБА_11 передав через машиніста зустрічного парного поїзда №92 ОСОБА_17 , який зупинився для визначення потреби в наданні допомоги.
		Машиніст ОСОБА_9 з важкими травмами хребта, голови та грудної клітки доставлено до ЦРЛ м. Дубно, згодом направлено в Рівненську міську лікарню (потребує оперативного хірургічного втручання).
		Під склад поїзда №43 надано допоміжний локомотив ВЛ80к-511 під керуванням ТЧМ-14 Чайка. Затримка поїзда №43 на перегоні Дубно-Кам`яниця-Волинська склала 3 год. 33хв. По впливу затримані поїзди: №9505 на 3 год. 10 хв., №1476 на 1 год. 33 хв., №2128 на 1 год. 20 хв., №95 на 21 хв.
		Розрахунковий гальмівний шлях складає 604,1 метра, в зв`язку з зупинкою протяжного механізму швидкостемірної стрічки, через пошкодження приводу швидкостеміра внаслідок удару в момент зіткнення з автомобілем, фактичний гальмівний шлях за записами реєстраторів визначити неможливо. 
		При комісійному огляду електровозу ЧС4-059 виявлено і описано ряд пошкоджень. Виконати перевірку роботи гальмівного обладнання неможливо, так як на електровозі пошкоджено гальмівно-важільну передачу 1-ї колісної пари, пульт кабіни машиніста №1, кінцеві рукава кабіни №1 внаслідок ДТП. За висновком комісії до моменту зіткнення з вантажним автомобілем на залізничному переїзді 101км 4ПК вихідної горловини ст. Дубно (перегон Дубно-Кам`яниця-Волинське) електровоз ЧС4-059 знаходився в технічному справному стані. 
		Прямий матеріальний збиток локомотивного депо Київ-пасажирський за наслідками ДТП склав 88530 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять) гривень 87 коп.
		Згідно висновку комісії під час слідування з п.№43 у добу 03.02.2022 локомотивна бригада в складі машиніста ОСОБА_9 , помічника-машиніста ОСОБА_11 діяла у повній відповідності до вимог нормативних документів (п.16.36, пп.16.38-16.40, 16.43 Правил технічної експлуатації залізниць України; п. 3.18.1., 3.19.1. Інструкції локомотивній бригаді №ЦТ-0106; п.11.2 Інструкції з сигналізації на залізницях України №ЦШ-001; п.10.1.21 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України №ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015; п.11.2, 17.18, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України; розділом 3 Регламенту основних переговорів машиніста та його помічника при виконанні поїзної та маневрової роботи №ЦТ-0107; п.5.2. Інструкції з експлуатації локомотивних швидкостемірів ЗСЛ2М, приводів до них і по розшифруванню швидкостемірних стрічок №ЦТ-0033) та для запобігання наїзду на автомобіль, який зупинився на залізничному переїзді, що розташований на 101 км 4ПК вихідної горловини ст.Дубно безпосередньо перед наближенням поїзда, застосувала екстрене гальмування, що зафіксовано записами писців на швидкостемірній стрічці, однак запобігти наїзду не вдалось.
		За результатами постановлено, що вини локомотивного депо Київ-пасажирський в затримці потягу №43 з електровозом ЧС4-059 в добу 03.02.2022 під керуванням ТЧМ-1 ОСОБА_9 внаслідок ДТП на залізничному переїзді 101 км 4ПК вихідної горловини станції Дубно не вбачається; дії локомотивної бригади під час руху визнано правильними (а.с. 103-138 т.2).
		3.8. Згідно висновку експерта №СЕ-19/118-22/1489-ІТ від 02.03.2022 (інженерно-транспортна експертиза - дослідження технічного стану ТЗ) встановлено наступне:
		-        на момент проведення експертного дослідження система рульового керування автомобіля «Сканія», НОМЕР_1 , знаходилася в працездатному стані;
		-        гальмівна система автомобіля «Сканія» знаходилася у працездатному стані, робоча гальмівна система напівпричепа «Рендерс» знаходилася в стані повної відмови;
		-        фари ближнього-дальнього світла системи зовнішнього освітлення автомобіля «Сканія» знаходилася у працездатному стані»;
		-        несправність, яка призвела до повної відмови робочої гальмівної системи напівпричепа виникла під час дорожньо-транспортної пригоди.
		Таким чином, несправностей, що виникли до ДТП в досліджуваних системах автомобіля «SCANIA Р360», р.н. НОМЕР_1 і напівпричепа «RENDERS ROC 12.18 NA», не виявлено (а.с. 54-6- т.2). 
		3.9.        Згідно висновку експерта від 06.04.2022 №СЕ-19/118-22/1492-ІТ, встановлено, що зіткнення автомобіля «SCANIA Р360», р.н. НОМЕР_1 із напівпричепом «RENDERS ROC 12.18 NA», р.н. НОМЕР_2 та потягом «ВЧ4-059» сполученням «Київ-Івано-Франківськ №43/44» відбулося на проїзній частині вул. Кременецька в м. Дубно в межах залізничного переїзду та перед початком розташування ділянки з осипом уламків від напівпричепа «RENDERS ROC 12.18 NA», р.н. НОМЕР_2 , зафіксованої в наданих на експертизу копіях протоколу огляду місця події від 03.02.2022 та схеми до нього (а.с.70 -77 т.2). 
		3.10. За результатами проведення судової залізнично-транспортної експертизи №3228-Е від 17.03.2023 встановлено, що розташування та облаштування залізничного переїзду 101 км 6 ПК м. Дубно, а також робота його світлової та звукової сигналізації станом на 01:00 год 03.02.2022 відповідали вимогам пунктів 2.2, 3.21, 3.24, 6.37 Правил і пунктам 2.13, 3.1, 3.1.1, 3.1.3, 3.1.4.. 3.1.5, 3.1.9, 3.1.12, 3.1.13, 3.1.15, 3.1.16, 3.1.20, 3.1.24, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.4, 3.5, 3.6, 3.11. Інструкції; облаштування залізничного переїзду також відповідало вимогам пункту 3.1.25. Інструкції, у частині наявності електроосвітлення. Ймовірно облаштування переїзду відповідало вимогам пункту 3.25 Правил та пункту 3.1.11 Інструкції в частині наявності з боку залізничної колії попереджувальних сигнальних знаків (а.с. 145-153 т.2).
		3.11.        За результатами проведення залізнично-транспортної експертизи №3229-Е від 23.10.2023 встановлено, що працівник залізничного переїзду 101 км 6ПК м. Дубно, ОСОБА_13 , при роботі повинна була керуватися вимогами пункту 1.2., 3.27 Правил, пунктів 4.10., 4.11, 4.12, 4.20. 4.27 Інструкції та пунктів Робочої інструкції чергового по переїзду (а.с. 154-161, т.2).
		3.12.        З висновку експерта №3230-Е від 27.10.2023 встановлено, що члени локомотивної бригади електровоза ЧС4-0059 пасажирського поїзда №43/44 сполученням «Київ-Івано-Франківськ» до зіткнення з автомобілем «Сканія» з напівпричепом під керуванням ОСОБА_3 , у момент зіткнення та після зіткнення повинні були керуватися вимогами пунктів 1.1, 16.38. 16.39, 16.40 Правил технічної експлуатації залізниць України, п. 10.1.21 Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України №ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, п. 3.18.1 та 3.19.1 Інструкції локомотивній бригаді ЦЕ-0106, п. 17.1 та 17.3. Регламенту дій локомотивної бригади в аварійних і нестандартних ситуаціях на суміжних дільницях інших залізничних адміністрацій. Невідповідності дій членів локомотивної бригади пасажирського поїзда до зіткнення з автомобілем, у момент зіткнення та після зіткнення вимогам пункту Правил у частині необхідності стеження за вільністю колії, сигналами, сигнальними знаками, виконання їх вимог, стеження за станом та цілісністю поїзда, а також за приладами, що контролюють безперебійність і безпеку роботи локомотива, пункту 16.39 Правил у частині необхідності утримання гальмівних пристроїв завжди готовими до дії, перевіряти їх на шляху прямування та не допускати падіння тиску в головному резервуарі та магістралі нижче встановлених норм, пункту 16.40 Правил у частині недопустимості перевищення швидкості руху та відволікання від керування локомотивом та стеженням за сигналами і станом колії, пункту 1.1. Правил, п. 3.18.1 та 3.19.1 Інструкції у частині забезпечення безпеки руху, пункту 16.39 Правил, пункту 10.1.21 Інструкції у частині негайного застосування екстреного гальмування, пункту 17.1. Регламенту у частині подання сповіщального сигналу до тих пір поки транспортний засіб не покине небезпечну зону, пункту 17.1. Регламенту у частині застосування екстреного гальмування у випадку коли транспортний засіб не залишає небезпечну зону, не було (а.с. 163-172 т.2).
		3.13.        Згідно висновку експерта за результатами комплексної судової інженерно- технічної експертизи №3231-Е від 08.12.2023 (по механізму ДТП та механізму залізнично-транспортної пригоди) встановлено наступне:
		-        водій автомобіля «Сканія» з напівпричепом ОСОБА_3 , під`їжджаючи до залізничного переїзду регульованим світлофорним об`єктом, звуковою сигналізацією та шлагбаумом відповідно до вимог п.п. 20.2 та 20.3 ПДР України, повинен був переконатися в тому, що не наближається поїзд і згідно п. 20.5 зупинити керований транспортний засіб перед шлагбаумом, при заборонному сигналі світлофора та увімкненій звуковій сигналізації, пропустити поїзд і тільки після цього продовжити рух;
		-        безпосередньою технічною причиною зіткнення поїзда при електровозі з автомобілем зі напівпричепом під керуванням ОСОБА_3 було перебування автомобіля «Сканія» з напівпричепом у межах габариту рухомого складу при слідуванні поїзда №43/44 сполучення Київ-Івано-Франківськ через залізничний переїзд по вул. Кременецька в м. Дубно. З технічної точки зору, дії водія ОСОБА_3 , який не зупинився на заборонний сигнал світлофора (та увімкненому звуковому сигналі) та при опусканні шлагбаума для пропуску поїзда та під`їжджаючи до переїзду не переконався в тому, що не наближається поїзд, не відповідали вимогам п.п. 20.2, 20.3 та 20.5 (підпунктів «б», «в» та «ґ») ПДР України та перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП;
		-        машиніст поїзда №43, сполучення «Київ-Івано-Франківськ№43/44» при електровозі ЧС4-059 не мав технічної можливості запобігти даній залізнично-транспортній пригоді; з технічної точки зору водій автомобіля «Сканія» з напівпричепом ОСОБА_3 , за умови виконання вимог п.п. 20.2, 20.3 та 20.5 (підпунктів «б», «в», «ґ») ПДР України, мав технічну можливість уникнути даної ДТП та запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді ( а.с. 173-187 т.2).
		3.14. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 18.04.2022 №27 у потерпілого ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: «Політравма. Ускладнена хребетно-спинно-мозкова травма. Переломовивих С4-С5. Компресійний перелом тіла С4 та лінійний перелом С5 хребців з забоєм спинного мозку важкого ступеня. Тетраплегія. Франгель Б. Забійна рана голови. Спінальний шок». Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмету внаслідок ДТП, можливо в термін та за обставин зазначених у постанові, та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент отримання (а.с.99-100 т.2).
		3.15. Потерпілий ОСОБА_9 :
		- знаходився 03.02.2022 один ліжко-день на стаціонарному лікуванні в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Дубенська міська лікарня» Дубенської міської ради (код ЄДРПОУ 37624798). Витрати лікарні на лікування склали 5838 грн. згідно наявного розрахунку;
		- знаходився з 03.02.2022 до 14.03.2022, що складає 39 ліжко-днів, на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 02000085). Витрати лікарні на лікування склали 77 190, 92 грн. згідно наявного розрахунку (а.с. 228-232 т.2).
		3.16 При виконанні ст. 290 КПК України від учасників заяв і зауважень не надійшло (а.с. 244-250 т.2).
		 
		IV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення.
		4.1. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України доводиться сукупністю досліджених та проаналізованих судом доказів.
		4.2. Подія ДТП зафіксована записом камери відеоспостереження, що є прямим доказом того факту, що водій вантажного автомобіля «Сканія» ОСОБА_3 при ввімкненому забороненому сигналі світлофора проігнорував заборонні вимоги 20.2, 20.3 та 20.5 (підпунктів «б», «в», «ґ») ПДР України та продовжив рух на залізничному переїзді в напрямку колій, де і зупинився. Від моменту, коли загорівся червоний заборонний сигнал світлофора на переїзді, обладнаному звуковою сигналізацію, що вмикається автоматично, як і автоматично опускаються шлагбауми, до момент зупинки на коліях вантажівки з причепом під керуванням ОСОБА_3 минуло аж 43 секунди, чого було достатньо для адекватного реагування на ситуацію. Крім того, сам переїзд і під`їзд до нього обладнані необхідними попереджувальними дорожніми знаками, на якій водій зобов`язаний реагувати, в тому числі враховуючи дорожню обстановку і особливості вантажу, що перевозиться. 
		4.3. Свідок-чергова по переїзду ОСОБА_13 підтвердила, що залізничний переїзд та дорога в той день оброблялись від ожеледиці спеціальною машиною, а також вона сама увечері ще додатково все посипала піском, що саме водій ОСОБА_3 виїхав на заборонений сигнал світлофора і не продовжив рух, а зупинився на коліях. Це підтвердили і свідки-очевидці поліцейські ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , які якраз знаходились перед залізничним переїздом і безпосередньо сприймали обстановку. Відеозаписом підтверджено, що вони побігли в напрямку транспортного засобу на коліях до закритого автоматично шлагбауму, але змушені були відбігти з метою збереження власного здоров`я, оскільки поїзд вже був дуже близько і стався удар. Поліцейські достатньо добре пам`ятаю подію і в силу професійних обов`язків звернули увагу, що водій ОСОБА_3 рухався по залізничному переїзду при заборонених сигналах, зупинився перед останнім шлагбаумом, який закрився перед ним, при цьому сам був пристебнутий ременем безпеки в транспортному засобі та не постраждав у тій ситуації. 
		4.4. Показаннями потерпілого-машиніста ОСОБА_9 та його помічника свідка ОСОБА_11 , які були очевидцями події, доводиться, що транспортний засіб на коліях виявлено надто близько до поїзда, який проходив станцію м. Дубно без зупинки і було застосовано екстрене гальмування, але оскільки гальмівний шлях потяга перевищував відстань до перешкоди, то уникнути ДТП не вдалось. Локомотивна бригада, чергова по переїзду ОСОБА_13 , зробила все можливе від них і діяли згідно вимог правил та інструкцій, в тому числі поїзд не перевищував дозволеного швидкісного режиму, було вжито екстрене гальмування, однак уникнути ДТП не вдалось з незалежних від них причин. Це підтверджується і даними розшифровки швидкостеписців, і результатами комісійного обстеження поїзда, і чисельними висновками судових експертиз, проведених у цьому кримінальному провадженні та рештою письмових доказів, про які детально йшлось в розділі ІІІ. За результатами комплексної судової інженерно- технічної експертизи по механізму ДТП та механізму залізнично-транспортної пригоди підтверджено, що з технічної точки зору саме водій автомобіля «Сканія» з напівпричепом ОСОБА_3 не виконав вимоги ПДР і безпосередньою технічною причиною зіткнення поїзда при електровозі з автомобілем зі напівпричепом було перебування транспортного засобу в межах габариту рухомого складу при слідуванні поїзда через залізничний переїзд. З технічної точки зору, дії водія ОСОБА_3 , який не зупинився на заборонний сигнал світлофора (та увімкненому звуковому сигналі) та при опусканні шлагбаума для пропуску поїзда та під`їжджаючи до переїзду не переконався в тому, що не наближається поїзд, не відповідали вимогам п.п. 20.2, 20.3 та 20.5 (підпунктів «б», «в» та «ґ») ПДР України та перебувають в причинному зв`язку з фактом ДТП, а машиніст поїзда не мав технічної можливості запобігти даній залізнично-транспортній пригоді, на відміну від водія ОСОБА_3 . І суд з цим висновком погоджується.
		4.5. В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від чого лікується і досі, підтвердженням чому є висновок судово-медичної експертизи від 18.04.2022 та чисельні медичні документи, результати первинного і вторинного оглядів МСЕК. 
		4.6. Таким чином, в діях ОСОБА_3 (суб`єкт) наявний склад кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він порушив правила дорожнього руху, від чого настали негативні наслідки і наявний прямий причинний зв`язок між діянням і тяжкими наслідками, що настали (об`єктивна сторона); зробив це з прямим умислом на порушення правил дорожнього руху (горів червоний заборонний сигнал, а він поїхав далі і зупинився на коліях, побачивши поліцію, при цьому знав, що перевозить вантаж і бачив дорожню обстановку) та з непрямим умислом до наслідків, що настали: у формі необережності в виді кримінально протиправної самовпевненості (передбачав, що від виїзду транспортного засобу на колії на заборонний сигнал світлофора можуть настати тяжкі наслідки, але легковажно розраховував на їх відвернення (суб`єктивна сторона)), в цілому вчинивши тяжкий злочин з необережності.
		4.7. За таких обставин, суд відповідно до загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, робить висновок, що за результатами цього судового розгляду вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а саме: в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, - доведена, а тому він має бути покараний.
		 
		V. Щодо цивільного позову.
		5.1. Короткий виклад позиції сторін.
		5.1.1. Потерпілий ОСОБА_9 в цій справі має статус і цивільного позивача, а адвокатка ОСОБА_10 представляє його інтереси. В судовому засіданні підтримують цивільний позов з врахуванням уточнень внаслідок описки та сплачених частково в відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 просять стягнути: 1) з ПАТ «Страхова група «ТАС» 117 тис. грн. шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, 143 тис. грн. шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, 13 тис. грн. страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди; 2) з ОСОБА_3 248 245, 46 грн. шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, 235 329,76 грн. шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 306 тис. грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди. Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є винуватцем ДТП, від якого потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження. На 80 % втратив працездатність, змушений був лікуватись і витрачати на це кошти, а також продовжує лікуватись і далі, йому завдана значна моральна шкода, оскільки повністю зруйновано звичний спосіб життя і перетворився на людину з інвалідністю. Вантажний автомобіль, що належить ТОВ «МК ЯГЛЄВЄЦ», яким керував ОСОБА_3 , було застраховано у ПАТ «Страхова група «ТАС» зі страховою сумою на одного потерпілого за заподіяну здоров`ю шкоду 260 тис.грн. Згідно ст.23.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, що є: - шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, - шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, - шкода, пов`язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; - моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. На підтвердження надано чисельні медичні та інші документи, чеки щодо витрат, розрахунки розмірів завданої шкоди. Розмір завданої ОСОБА_9 шкоди перевищує граничну суму в 260 тис. грн., яку просить стягнути зі страховика, а також 5% від 260 тис. грн.. моральної шкоди згідно ст. 26-1 вищезазначеного Закону, що становить 13 тис.грн. Тому решту просить стягнути з винуватця ДТП ОСОБА_3 , який в силу ст. 1166, ст.1187, п.1.ч.1 ст. 1188, ст.1194 ЦК України повинен відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності останньої для повного відшкодування завданої ним шкоди і моральну шкоду згідно ст.1167 ЦК України.
		5.1.2. Цивільний відповідач ПАТ «Страхова група «ТАС» (АТ "СТ "ТАС" (приватне), якого представляє ОСОБА_19 , у відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_9 в частині стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. В обґрунтування вказує, що за ст.33-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілий зобов`язаний був сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин ДТП і повідомити страховика про всі відомі обставини та надати копії матеріалів протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документів, а якщо з поважних причин не міг виконати ці дії, то підтвердити це документально, чого виконано не було. Тому страховик не порушував прав ОСОБА_9 , який станом на 17.09.2024 не подав заяву про страхове відшкодування впродовж 30 днів з дня повідомлення про ДТП всупереч п. 35.1. ст. 35 Закону із переліком необхідних документів. Крім того, позивач вимагає відшкодувати витрати на лікування в розмірі 180634,17 грн., однак кожна витрата повинна підтверджуватись чеками та згідно Витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому має зазначатись про призначення даних лікарських препаратів потерпілому. Страховик на підставі отриманих з позовною заявою документів здійснив власний попередній розрахунок витрат на лікування ОСОБА_9 і вважає, що вони складають 107638,79 грн. Ця сума підлягає до відшкодування після звернення позивача в установленому порядку як така, що обґрунтована і витрати на лікування підтверджені медичним закладом. Вважає, що відшкодуванню підлягає в разі звернення із заявою ОСОБА_9 117 тис. грн. за стійку втрату працездатності, а от вимога про стягнення ще й відшкодування тимчасової втрати працездатності є безпідставною і необґрунтованою, що призводить до подвійного відшкодування втрати працездатності та не передбачено чинним законодавством. Окрім того, згідно чинного законодавства страховик відшкодовує 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що від суми в 107638,79 грн. складає 11231,94 грн. після надання потерпілим усіх підтверджуючих документів та розгляду кримінальної справи і винесення вироку, який набере законної сили. АТ "СТ "ТАС" (приватне) був укладений договір страхування у формі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/1784552, згідно якого страховик взяв на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової шкоди заподіяну життю та здоров`ю, що становить 260 тис.грн. згідно Закону, а саме: витрати на поховання, моральну шкоду та шкоду в зв`язку зі стійкою втратою працездатності, але не більше 260 тис. грн. на одного потерпілого. Таким чином, 260 тис. грн. є максимальною сумою відшкодування. На підтвердження заперечень надано розрахунок страхового відшкодування, пов`язаного з лікуванням.
		5.1.3. У відповіді на відзив представниця потерпілого-цивільного позивача заперечує щодо викладеного в відзиві та просить стягнути ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_9 шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим у розмірі 117 тис. грн., шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілим 143 тис. грн. та страхове відшкодування заподіяної моральної шкоди 13 тис. грн. Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок у постанові від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим. Потерпілий не може бути позбавлений права на судовий розгляд тому, що не використав можливість досудового врегулювання. Також ПАТ «СГ «ТАС» у відзиві на цивільний позов зазначає, що цивільний позивач просить відшкодувати витрати на лікування 180643 грн. 17 коп., але така вимога до даного цивільного відповідача не заявлена. Потерпілим ОСОБА_9 в цивільному позові вказано кількість днів перебування на лікарняному, тобто час втрати працездатності, що підтверджує тимчасову втрату працездатності та не може виключати встановлену II групи інвалідності ОСОБА_9 та отримання стійкої втрати працездатності. З урахуванням вимог ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає відшкодуванню позивачу з ПАТ «СГ «ТАС» моральна шкода в сумі 13000 грн. 00 коп., тобто 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (260000 грн. 00 коп. х 5% = 13000 грн. 00 коп.). Крім того, долучено поновлені документи щодо інвалідності ІІ групи та копію пенсійного посвідчення.
		5.1.4. У судовому засіданні обвинувачений і цивільний відповідач ОСОБА_3 , якого підтримав захисник і відповідно представник цивільного відповідача адвокат ОСОБА_8 , позов визнали повністю. ОСОБА_3 , пояснив, що 01.01.2024 зламав ногу, переніс операцію і за станом здоров`я не міг працювати та відшкодовувати завдані збитки, однак докладе максимальних зусиль, щоб все відшкодувати потерпілому ОСОБА_9 .
		 
		5.2. Клопотання, заяви та інші процесуальні дії щодо цивільного позову.
		5.2.1. До початку судового розгляду 17.06.2024 подано позовну заяву ОСОБА_9 до ПАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 про стягнення завданої шкоди, яка після усунення недоліків згідно ухвали від 19.06.2024 та направлення її копії іншим учасникам була долучена до кримінального провадження для одночасного розгляду (а.с. 65-222, 226-227, 235-243 т.1).
		5.2.2. 27.06.2024 о 11:15 год. цивільний відповідач ПАТ «Страхова група «ТАС» отримав повістку про виклик в судове засідання на 03.10.2024. 09.07.2024 надійшло клопотання цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» про отримання матеріалів позовної заяви та копії ухвали про відкриття провадження в справі. 07.09.2024 судом роз`яснено цивільному відповідачу ПАТ «Страхова група «ТАС», що: - справа розглядається не в цивільному провадженні, а одночасно з кримінальним провадженням, а також, що згідно квитанцій №1222942 та №1269655 про доставку юридичній особі документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС, копію позовної заяви з додатками відповідачу доставлено 17.06.2024 о 12:55 год., а копія заяви про усунення недоліків з додатками - 24.06.2024 о 16:10 год.; - судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, судове засідання для цього призначено на 14:00 год. 03.10.2024, в зв`язку з чим цивільний відповідач до 03.10.2024 має можливість надати суду відзив на позовну заяву з додатками, якщо бажає скористатись цим правом (а.с. 245-248 т.1).
		5.2.3. 01.10.2024 від цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» надійшов відзив на цивільний позов із запереченнями та обрахунком витрат на лікування, моральної шкоди (а.с. 1-17 т.3). 03.10.2024 узгоджено не відкладати початок судового розгляду в кримінальному провадженні для підготовки відповіді на відзив, а судом залишену таку можливість учасникам до закінчення судового розгляду за бажанням.
		5.2.4. 06.11.2024 представницею цивільного позивача ОСОБА_10 було надано реквізити для сплати відшкодування потерпілому ОСОБА_9 на його картковий рахунок (а.с. 38-42 т.3).
		5.2.5. 18.03.2025 від представниці цивільного позивача надійшла відповідь на відзив цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» з додатками (а.с. 135-145 т.3).
		5.2.6. 20.03.2025 представниця цивільного позивача адвокатка ОСОБА_10 просила вважати опискою зайвий нуль в прохальній частині позовної заяви щодо стягнення в рахунок морального відшкодування з цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС», оскільки в мотивувальній частині позову правильно вказано, що розмір відшкодування 5% і становить 13 тис. грн., а не 130 тис. грн.
		5.2.7. 20.03.2025 від захисника обвинуваченого-представника цивільного відповідача адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про розстрочення виконання вироку в частину стягнення з ОСОБА_3 відшкодування ОСОБА_9 за цивільним позов строком на 12 місяців, що підтримано ОСОБА_3 (а.с. 181-185 т.3).
		5.2.8. 25.04.2025 представниця цивільного позивача, яку підтримав і сам позивач, в зв`язку з частковим відшкодуванням обвинуваченим завданих збитків, в судовому засіданні заявили про зменшення позовних вимог з 500 тис. грн. до 306 тис. грн. в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 моральної шкоди.
		 
		5.3. Фактичні обставини, встановлені судом, на додаток до вищезазначених.
		5.3.1. ОСОБА_9 з 03.02.2022 до 14.03.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Комунального некомерційного підприємства "Центральної міської лікарні" Рівненської міської ради з діагнозом згідно епікризу № 1394 від 14.03.2022: ускладнення хребетно-спинно-мозкової травми, переломовивих С4-С5, компресійний перелом тіла С5 хребців з забоєм спинного мозку важкого ступеня, тетраплегія, frankel B, забійна рана голови (S 12.2), йому було призначено відповідне лікування. Зокрема, 04.02.2022 було проведено оперативне втручання з постановкою телескопічного імплантанту з фіксацією на 4 гвинти, проведено лікування, антибіотикотерапія, заходи інтенсивної терапії, трахеостомія 27.02.2022, фізіопроцедури, відновна терапія, шви знято, в неврологічному статусі відмічаються покращення у вигляді появи рухів у нижніх кінцівках та правій кисті, чутливість частково відновлюється, виписаний з відділення на подальший нагляд сімейного лікаря, невролога, реабілітолога, рекомендовано реабілітаційні заходи, здійснено запис про втрату працездатності (а.с. 74 т.1).
		5.3.2. В зв`язку з травмою, отриманою на робочому місці машиніста 03.02.2022, ОСОБА_9 з 14.03.2022. до 26.04.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні у ТОВ "Медичний центр "Реавіта" згідно виписного епікризу стаціонарної карти пацієнта №1208 від 26.04.2022. Скарги на порушення рухів у кінцівках, болі в ділянці шиї та плечей, відсутність контролю тазових органів. Після виписки було рекомендовано дообстеження, медикаментозне лікування згідно листка призначень, нейрореабілітацію за індивідуальним графіком (а.с. 75-81 т.1).
		5.3.3. Було організовано перевезення пацієнта ОСОБА_9 за кордон для вузькопрофільного лікування, зокрема з переписки щодо вирішення логістичних питань спеціалістів міжнародних зв`язків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в період 06.04.2022-09.04.2022 з`ясовано: дружина ОСОБА_9 дала попередню згоду на перевезення свого чоловіка до Данії після 20.04.2022, її чоловік завершить лікування до цього часу. Що стосується перевезення ОСОБА_9 , ми можемо влаштувати його транспортування до м. Ряшів каретою швидкої допомоги. Будь ласка, повідомте мені, чи ОСОБА_9 буде супроводжувати його дружина. Адже, ОСОБА_9 повністю паралізований і не зможе приймати рішення чи навіть самостійно підписувати документи (а.с. 84 т.1).
		5.3.4. З 27.04.2022 до 26.08.2022 ОСОБА_9 знаходився на лікуванні у відділенні черепно-мозкових та спинномозкових травм відділення спинномозкових травм Неврологічного центру лікарні Копенгагенського університету Рігшоспіталет (Данія). Резюме перебігу захворювання, найбільш значущі заключення: 28-річного чоловіка було госпіталізовано 17.05.2022 на вузькоспеціалізовану реабілітацію. Пацієнт отримав травму спинного мозку у вигляді спастичної теграплегії внаслідок травми. Травма спинного мозку сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві на початку лютого в Україні. Пацієнт - машиніст потяга, його потяг зіткнувся з вантажівкою, яка була на коліях. Пацієнт є громадянином України, його було госпіталізовано в Данії згідно з угодою про міжнародне співробітництво між урядами Данії та України. Під час госпіталізації пацієнт пройшов курс фізіо- та ерготерапії. Пацієнт був під наглядом психолога та соціального працівника. Під час госпіталізації проводилося терапевтичне лікування спастичності рук і ніг за допомогою Баклофену. Також проводилося лікування диссинергії сечового міхура за допомогою Толтеродину. Хворий мав ускладнення при лікуванні апаратом ШВЛ у вигляді стенозу трахеї, лікування якого проводилося кілька разів під час госпіталізації за допомогою дилятації. Було зафіксовано кілька випадків циститу, які лікували антибіотиками. Показання для реабілітаційних заходів за вузькоспеціалізованою схемою залишилися. Пацієнта виписали, він поїхав до України, щоб мати можливість взяти участь у судовому провадженні щодо відшкодування шкоди за травму та подбати про свої сімейні обов`язки. Пацієнта та його родичів було поінформовано про зазначений план лікування, вони його зрозуміли та надали свою згоду (а.с. 82-90 т.1).
		5.3.5. З 09.09.2022 до 20.09.2022 ОСОБА_9 стаціонарно лікувався в поліклініці Київської області Білоцерківського району село Ковалівка згідно виписки із медичної картки №6201954. З діагнозами СКХ, камінь лівої нирки, камені сечового міхура, ускладнення: хронічний простатит, пост запальна стриктура простатичного відділу уретри, хронічна затримка сечі, стан після ДТП 03.02.2022, спинальна травма С4-С5 лівобічний геміпарез, геміплегія (в анамнезі після ДТП 03.02.2022 впродовж 6 тижнів постійний уретральний катетер Фолея), 15.09.2022 проведено енд.операцію (а.с. 99-100, т.1).
		5.3.6. 29.09.2022 Білоцерківською медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) ОСОБА_9 затверджено Індивідуальну програму реабілітації інваліда №786, трудове каліцтво, ІІ група інвалідності. Загальна тривалість перебування на інвалідності з 29.09.2022 (а.с. 113-114 т.1).
		5.3.7. З 14.11.2022 до 30.12.2022 ОСОБА_9 в межах лікування проходив курс реабілітації в Благодійній організації "Благодійна установа "Центр реабілітації фізичної терапії та інклюзивного навчання імені Святого праведного Іоанна" у м. Підгородне, Дніпропетровська область, а саме: активно-пасивні вправи для м`язів та суглобів нижніх кінцівок та попереку, вправи з обтяженням, гімнастика для шийнокомірцевого відділу, гімнастика для плечового поясу, гімнастика для кульшового суглобу та нижніх кінцівок, вправи з надувним м`ячем. В анамнезі вказано, що отримав травму внаслідок ДТП на роботі 03.02.2022, лікувався, пройшов курс реабілітації в Данії, спостерігається неврологом, також уретеролітотрипсію 09.11.2022, оперований з приводу рубцевого стенозу трахеї 29.09.2022, направлений до центру для проведення реабілітаційних заходів (а.с. 91-93 т.1).
		5.3.8. З 13.01.2023 до 23.01.2023 ОСОБА_9 лікування в санаторії "Гірська Тиса", що знаходиться в с. Кваси, Рахівський район, Закарпатська область щодо лікування стану після дорожньо-транспортної пригоди 03.02.2022 (а.с. 94-94 т.1).
		5.3.9. З 07.02.2023 до 21.02.2023 ОСОБА_9 лікувався в відділенні нейрореабілітації КПН "Київська клінічна лікарня №18" згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №IX-230207/1147. Діагноз: наслідки ускладненої хребетно-мозкової травми 03.02.2023, порушення функції тазових органів, функції ходи і самообслуговування та інше, скарги на слабкість і оніміння верхніх і нижніх кінцівок (більше ліва рука), біль та обмеження рухів в шиї, порушення функції тазових органів (а.с. 96-98 т.1).
		5.3.10. У результаті в КПН "Київська клінічна лікарня №18" ОСОБА_9 отримав індивідуальний реабілітаційний план щодо подальшого лікування та реабілітації, курс якої потрібно пройти через 6 місяців, план затверджено завідуючою відділення нейрореабілітації, лікарем-неврологом, лікарем ФРМ, фізичним терапевтом та психологом (а.с. 101-106 т.1).
		5.3.11. Станом на 04.05.2024 ОСОБА_9 перебуває під наглядом сімейного лікаря та невропатолога, має скарги на порушення руху в лівій руці, нозі, періодичні головні болі, порушення функції тазових органів, тому рекомендовано нагляд невролога, ЛФК, санаторнокурортне лікування, нагляд сімейного лікаря, консультація лор лікаря, нагляд за станом трахеї (а.с. 107, т.1).
		5.3.12. Згідно виписки з первинного акту огляду медико-соціальною експертною комісією №725 від 29.09.2022 ОСОБА_9 проходив огляд у Білоцерківській медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) з метою визначення ступеня втрати професійної придатності у зв`язку з виробничою травмою 03.02.2022 та МСЕК встановлено втрату професійної працездатності 80%, потреба у медичній та соціальній допомозі: лікування травматологічного і неврологічного профілю, санаторно-курортне лікування, може працювати в створених умовах (а.с. 108-112 т.1).
		5.3.13. 16.11.2022 ОСОБА_9 отримав пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , вид пенсії - по інвалідності 2 гр., трудове каліцтво, строк дії до 16.11.2024. Згідно сукупних даних з врахуванням п. 5.3.6 та п.5.3.12 судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_9 має статус людини з ІІ групою інвалідності з 29.09.2022 (а.с. 115 т.1).
		5.3.14. Згідно довідок повторного акту огляду медико-соціальною експертною комісією №851060 від 12.11.2024 та про визначення ступеня втрати професійної працездатності №0022392, ОСОБА_9 проходив огляд у Васильківській міжрайонній медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ», йому встановлено втрату професійної працездатності в 80% у зв`язку з травмою від 03.02.2022. Є потреба у медичній та соціальній допомозі: нагляд, лікування невропатолога, санаторно-курортне лікування, памперси, може працювати в створених умовах (а.с. 139-140 т.3).
		5.3.15. КЗ КОР «Обласне бюро МСЕ» 12.11.2024 затверджено Індивідуальну програму реабілітації інваліда №1717, трудове каліцтво, ІІ група інвалідності, визначено реабілітацією до 01.12.2026 (а.с. 141-142 т.3).
		5.3.16. 03.12.2024 ОСОБА_9 отримав пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , вид пенсії - по інвалідності 2 гр., трудове каліцтво, термін дії до 30.09.2026 (а.с. 138 т.3).
		5.3.17. Номер свідоцтва про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_9 - НОМЕР_3 (а.с. 116 т.1).
		5.3.18. ТОВ «МК ЯГЛЄВЄЦ» є власником транспортних засобів, якими керував ОСОБА_3 , та укладено договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з АТ "СТ "ТАС" (приватне) зі страховою сумою на одного потерпілого за заподіяну здоров`ю шкоду 260000 грн. 00 коп. на вантажний автомобіль «SCANIA P360», реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс № АТ/1784552 та напівпричіп «RENDERS ROC 12.18 NA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поліс № АТ/1784550 (а.с. 117-120 т.1, 33-36 т.2).
		5.3.19. Той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 під час ДТП керував вантажівкою, яку орендував, і працював на самого себе, а не стороннього роботодавця, визнається цивільним відповідачем ОСОБА_3 , тому це не потребує доказування згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, ч.5 ст.128, ч.1 ст. 127 КПК України.
		5.3.20. Шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого ОСОБА_9 , що підтверджується відповідними чеками, квитанціями, рахунками-фактурами та документами про медичні призначення за період після ДТП, становить 248245 грн. 46 коп. (а.с. 121-209 т.1)
		5.3.21. ОСОБА_9 станом на дату ДТП 03.02.2022 працював на посаді машиніста електровоза дільниці експлуатації локомотивів Регіональної філії «Південно-Західної залізниці» акціонерного товариства «Укрзалізниця», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 210-214 т.1). З довідки роботодавця №176 від 07.05.2024 про заробітну плату ОСОБА_9 встановлено, що в грудні 2021 року - 30148 грн. 54 коп., в січні 2022 року - 30165 грн. 05 коп., всього 60313 грн. 59 коп. У вказаних два місяці 44 робочі дні (60313 грн. 59 коп. / 44 = 1370 грн. 76 коп.) , тож середньоденний середній заробіток становить 1370 грн. 76 коп. Час тимчасової втрати працездатності та вирахувані робочі дні з моменту ДТП по дату встановлення стійкої втрати працездатності 03.02.2022 - 29.09.2022 становить 239 календарних днів, з яких в умовах воєнного стану 173 робочих дні (Міжнародний жіночий день, День праці і Трійця були робочими днями).
		Отже, неотримана цивільним позивачем середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю, за період перебування позивача на лікуванні до моменту констатації його стійкої втрати працездатності минуло 173 робочих дні, тож середній заробіток за цей період становить 237141,48 грн. (1370,76 грн. середньоденний заробіток х 173 робочих днів). Відповідно шкода, яка була спричинена позивачу в зв`язку з тимчасовою втратою працездатності становить, складає цю суму в 237141,48 грн.
		5.3.22. Розмір відшкодування позивачу за шкоду пов`язану із стійкою втратою працездатності, становить 117 000 грн. (18 х 6500 мінімальної заробітної плати =117 000).
		5.3.23. З урахуванням вимог ст. 26-1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає відшкодуванню позивачу моральна шкода в сумі 13000 грн., тобто 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (260000 грн. 00 коп х 5% = 13000 грн.).
		5.3.24. Факт відшкодування завданої моральної шкоди ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_9 в розмірі 194 тис. грн. визнається цивільним відповідачем ОСОБА_3 і відповідно не потребує доказування згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, ч.5 ст.128, ч.1 ст. 127 КПК України.
		5.3.25. Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №17 ОСОБА_3 він знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 02000085) з 01.01.2024 до 12.01.2024 в зв`язку із закритим переломом с/з лівої в/гом кісти зі зміщенням, травма побутова від падіння на вулиці 01.01.2024, тверезий. 05.01.2024 прооперовано. Виписаний на подальше амбулаторне лікування піди нагляд лікаря-травматолога поліклініки по місцю проживання (а.с. 146 т.3).
		 
		5.4 Норми права, які застосував суд для вирішення цивільного позову.
		5.4.1. Вирішуючи щодо позовних вимог, суд враховує, що за ч.5 ст. 127 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. 
		Таким чином, суд застосовує і положення ЦПК України. Зокрема, згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. За ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов. 
		Відповідно ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
		За ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
		Аналогічно і в кримінальному процесі в випадку призначення стягнення в виді штрафу згідно ч.4 ст. 53 КК України з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
		 
		5.4.2. Конституція України, як основний закон, закріплює в Україні засади державної політики, спрямованої, насамперед, на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя.
		Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. 
		Стаття 21 Конституції України гарантує, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		Статтею 55 України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому згідно ст. 64 Конституції України право на звернення до суду за захистом не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану, правовий режим якого триває в Україні з 24.02.2022 і досі.
		Згідно Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою КМУ № 1306:
		- за п. 20.2 під`їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, водій зобов`язаний керуватися вказівками та сигналами чергового по переїзду, положенням шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками та дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина);
		- за п. 20.3 для пропуску поїзда, що наближається, і в інших випадках, коли рух через залізничний переїзд заборонено, водій повинен зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), дорожнім знаком 2.2, шлагбаумом чи світлофором так, щоб бачити сигнали, а якщо засоби організації дорожнього руху відсутні - не ближче 10 м до найближчої рейки; 
		- за п. 20.5 рух через переїзд забороняється, якщо: б) шлагбаум опущений або почав опускатися; в) увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума; ґ) до переїзду в межах видимості наближається поїзд (локомотив, дрезина).
		 
		5.4.3. Відповідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
		ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Згідно ст. 3 та 5 вказаного закону мета здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників та об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		Відповідно до ст. 6 даного закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Згідно з пунктом 1.3. ч.1 ст. 1 вказано, що потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньотранспортної пригоди з використанням транспортного засобу, а п. 1.4 особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду, п. 1.7 забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 р. за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		За ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування із переліком відповідних документів. 
		За ст. 36 цього ж Закону страхових (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний або прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або відмовити При цьому, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована . Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
		Згідно висновку про застосування норми права, викладеному в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов`язковим. Велика Палата Верховного Суду погоджується з аргументами колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведеними в ухвалі про передачу цього провадження, і вважає, що визначений ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» порядок звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини. Застосування положень ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого. Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. 
		Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України. Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. ст. 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. 
		Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України. Отже, МТСБУ приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку. 
		У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту». 
		Водночас у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. Тобто в цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до МТСБУ або страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування. 
		Тому Велика Палата Верховного Суду доходить висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим.
		Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19.06.2019 року у справі №465/4621/16-к. Такі висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі №333/384/20, від 11.12.2019 року у справі № 465/4287/15.
		 
		5.4.4. За статтями 23-26-1 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачає відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, а саме шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: 
		-шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; 
		-шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; 
		-шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; 
		-моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		1. Шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого. Згідно ст. 24.1. даного закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторнокурортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. В зв`язку з вчиненим кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_3 , а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинило потерпілому ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження потерпілим здійснено значні витрати, що пов`язані з лікуванням та реабілітацією, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
		2. Шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим. Згідно ст. 25 даного закону у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Відповідно до п.п. 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.1995р. № 100 , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.
		3. Шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим. Згідно п. 26.1 ст. 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до ЦК України. П. 26.2. передбачено, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено мінімальну заробітну плату на 2022 рік у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень.
		4. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав .
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Вимоги статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно роз`яснень, наведених у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до статті 261 Закону № 1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		Встановивши загальну шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з врахуванням меж позовних вимог, моральна шкода, яка підлягає стягненню становить 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.07.2021 № 444/3247/21.
		Ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом.
		Згідно з п. 1 Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 року № 3470 «Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09.07.2010р. № 566 «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на дату ДТП розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, було встановлено у розмірі 260000 грн. 00 коп. на одного потерпілого.
		Ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)
		 
		5.5. Мотивована оцінка і висновки суду щодо цивільного позову.
		5.5.1. Між сторонами виникли правовідносини щодо виплати відшкодування, в тому числі страхового відшкодування шкоди, завданої здоров`ю позивача ОСОБА_9 внаслідок ДТП із застрахованим транспортним засобом. Суд встановив, що сталось ДТП 03.02.2022 за участю транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС» (АТ "СТ "ТАС" (приватне), та поїздом, машиністом якого був потерпілий ОСОБА_9 , внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження. Враховуючи, що вина відповідача ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України доведена суду сукупністю досліджених в кримінальному провадженні належних та допустимих доказів, про що детально зазначено вище, то суд погоджується, що потерпілому ОСОБА_9 було завдано шкоду внаслідок ДТП.
		5.5.2. Потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП, у нього порушення функції тазових органів, функції ходи і самообслуговування, слабкість і оніміння верхніх і нижніх кінцівок (більше ліва рука), біль та обмеження рухів у шиї. Йому було завдано фізичного болю та душевних страждань, яких зазнав у зв`язку з каліцтвом у молодому віці і загалом через вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_3 . Потерпілий пережив сильний психологічний стрес, змінився його звичний, усталений спосіб життя, адже тривалий період перебування на лікарняному, втрата працездатності вже третій рік поспіль, обмежені фізичні можливості, отримана інвалідність, фізичний біль, спричинили кардинальні зміни нормального, звичного душевного стану, порушилось його життя. Переживання наслідків цієї травматичної ситуації супроводжується інтенсивними негативними емоціями: обурення, образи, роздратування, а також сильної тривоги за своє здоров`я та подальше існування в цілому. Потерпілому ОСОБА_9 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що розділило його життя на «до» і «після», завдано моральної, а також матеріальної шкоди.
		5.5.3. Щодо стягнення моральної шкоди, то її розмір в 306 тис. грн. є обґрунтованим. Суд зробив такий висновок згідно встановлених вище обставини справи, відповідно засад розумності та справедливості, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у житті, час та необхідні зусилля для відновлення стану, що існував раніше (довготривале лікування і реабілітації до сьогодні, пошук необхідних лікарів, забезпечення потреб сім`ї при втраті працездатності, звернення до суду за захистом порушених прав). В цій частині позовні вимоги суд задовольняє повністю. Моральну шкоди повинен відшкодувати винуватець ДТП цивільний відповідач ОСОБА_3 .
		5.5.4. Щодо витрат на лікування у сумі 248245,46 грн., то позивач надав суду докази на їх підтвердження. Цивільний відповідач АТ "СТ "ТАС" (приватне) не надав на підтвердження своїх заперечень доказів, а той розрахунок, що зробив, не відноситься до позовних вимог, заявлених до страховика. Крім того, суд зауважує, що включення до витрат на лікування паперових рушників, вологих серветок, бритви, пакетів, дитячих пюре, чи таких препаратів як прозирін, нейромідин, дескет, норколут, натрію хлориду, есцитаму та ін., крему, набору одягу для операції та хірургічних плівок, хірургічного клею, клейонок і навіть води, а також путівок, - є обґрунтованим у випадку потерпілого ОСОБА_9 . Оскільки він перебував у важкому стані після ДТП, потребував оперативного лікування неодноразово (для чого потрібна бритва, аби підготувати до операції і збрити зайвий волосяний покрив, хірургічний одяг, плівки, клей та інше подібне). В такому стані очевидно, що споживав коли вже міг, гомогенізовану їжу (пюре). Лікувався тривалий час і, в тому числі, був знерухомленим довгий період (станом на кінець квітня 2022 року точно, що підтверджується процесом організації його перевезення), що вимагало обробляння ділянок тіла (креми). ОСОБА_9 постійно спостерігався лікарями - сімейним лікарем, травматологом, а нагляду невропатолога потребує і досі, тож йому призначались медичні препарати, що відсутні в епікризах при стаціонарному лікуванні, але всі вони показані згідно загальнодоступних інструкцій при лікуванні діагнозів чи післяопераційних станів як у ОСОБА_9 . Ліки треба запивати (вода), а при покупці їх складали в копійчані пакети в аптеці (пакети). ОСОБА_9 згідно індивідуальних планів реабілітації були показані і є такими досі й санаторно-курортні лікуванні (путівки). Тому всі витрати, зроблені потерпілим у цій справі, є обґрунтованими. Цивільний відповідач ОСОБА_3 , до якого ця позовна вимога заявлена, цивільний позов визнав повністю. Тож і в цій частині суд задовольняє позовну вимогу. 
		5.5.5. Цивільний відповідач-страховик заперечує проти позову в цілому, бо вважає, що оскільки потерпілий до страхової компанії не звертався попередньо, то і його позовні вимоги безпідставні. Однак, така позиція необґрунтована і суперечить чинному законодавству. Конституція України гарантує громадянам право на звернення до суду в нормі прямої дії ст. 55 КК України. І те, що потерпілий не скористався досудовою процедурою врегулювання спору, що не є обов`язковою в цьому випадку, не позбавляє його звернення до суду за захистом. Його права порушені, він постраждав від ДТП, що сталось внаслідок зіткнення з забезпеченим транспортним засобом у компанії цивільного відповідача, тому АТ "СТ "ТАС" (приватне) повинне виплатити страхове відшкодування завданої здоров`ю потерпілого шкоди в межах 260 тис. грн., а також 5% від цієї суми розміру морального відшкодування. Це узгоджується з усталеною судовою практикою, про яку йшлось вище в п 5.4.3. та нормами чинного законодавства, вказаними в п 5.4.4. 
		5.5.6. Суд ще раз наголошує, що за правовим висновком Великої палати Верховного суду від 19.06.2019 для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим. Враховуючи важкий стан потерпілого після ДТП, який і не міг сприяти в з`ясуванні обставин страхового випадку, адже навіть в кримінальному провадженні першу заяву про залучення потерпілим за нього подавала його дружина, а також те, що всі істотні обставини справи суд якнайповніше встановлює саме під час розгляду кримінального провадження, то протилежне правовому висновку тлумачення способів захисту своїх прав потерпілим могло би призвести до позбавлення людини права на справедливий суд в цивільному аспекті ст. 6 ЄКПЛ, що є недопустимим.
		5.5.7. Однак, заслуговує на увагу як обґрунтоване твердження цивільного відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС», що неможливе одночасне стягнення відшкодувань, пов`язаних з тимчасовою і стійкою втратою працездатності потерпілим. Під одночасністю суд наголошує на одному періоді. Розуміння тимчасової втрати працездатності є таким, що людина лікується певний період, а потім одужує і повертається до роботи. Період перебування на лікарняному, наприклад, є тимчасовою втратою працездатності. Але коли людині встановлюють стійку втрату працездатності, то це означає, що вона вже не може повернутись до попередньої роботи, бо не може працювати як раніше, до прикладу, потребує створення спеціальних умов. Тому і логічно, що при тимчасовій втраті працездатності відшкодування йде з розрахунку середнього заробітку за один день, а при стійкій - вже в цілих мінімальних зарплатах. 
		5.5.8. Конкретно в ситуації потерпілого, він перебував на періоді тимчасової втрати працездатності з 03.02.2022 до 29.09.2022, а з 29.09.2022 його непрацездатність була визначена МСЕК як стійка - втратив 80 % працездатності, тож в сили свого фізичного стану більше не зможе працювати машиністом. З цього часу потерпілому призначено і пенсію по інвалідності. Тому правильним є стягнення відшкодування тимчасової втрати працездатності ОСОБА_9 за період з 03.02.2022 до 29.09.2022, а після 29.09.2022 - правильним є стягнення відшкодування стійкої втрати працездатності. Натомість, позивач просить стягнути з цивільних відповідачів відшкодування за тимчасову втрату працездатності за період з 03.02.2022 та до 12.04.2024, тобто і після 29.09.2022, що є безпідставним. Тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити. 
		5.5.9. Проте, проведений позивачем розрахунок шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим за період з 03.02.2022 і до 29.09.2022, - не викликає сумніву у своїй правильності, оскільки його здійснено з урахуванням положень статті 25 Закону №1961-IV та за коректних вихідних даних. Таким чином, обґрунтованою сумою шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, є 237141,48 грн. Тому у цій частині суд задовольняє позовні вимоги.
		5.5.9. Щодо вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування за шкоду, пов`язану зі стійкою втратою працездатності, суд зазначає, що проведений позивачем розрахунок також перевірений судом, він правильний, його здійснено з урахуванням положень статті 26 Закону №1961-IV та коректних вихідних даних. Таким чином, обґрунтованою сумою шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілим, є 117 тис. грн. Тому у цій частині суд задовольняє позовні вимоги.
		5.5.10. По даному страховому випадку загальна сума страхового відшкодування перевищує 260 тис.грн. Суд погоджується з позивачем, що у такому разі відповідач ПАТ "Страхова група "ТАС" має виплатити позивачу потерпілому ОСОБА_9 117 тис грн. шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності потерпілим, а решту 143 тис.грн. - як шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, що разом становить 260 тис. грн. А з урахуванням вимог ст. 26-1 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» підлягає відшкодуванню позивачу і моральна шкода в сумі 13000 грн., тобто 5 % від загального розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Тому у цій частині суд задовольняє позовні вимоги.
		5.5.11. На цивільного відповідача ОСОБА_3 , як на винну особу, цивільна відповідальність якого застрахована, покладається обов`язок відшкодувати цивільному позивачу ОСОБА_9 , як потерпілому, в порядку визначеному ст. 1194 ЦК України різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, оскільки її розміру в 260 тис. грн.. виявилось недостатньо для повного відшкодування завданої ним шкоди. Тому решту суми в відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, належить стягнути саме з цивільного позивача ОСОБА_3 в розмірі 94141,42 грн. (237141,48-143000=94141,48 грн.).
		5.5.12. Таким чином, враховуючи все вищезазначене, цивільний позов підлягає до часткового задоволення: суд задовольняє вимоги позивача як обґрунтовані на 77,9%.
		5.5.13. Враховуючи майновий стан цивільного відповідача ОСОБА_3 , а також значну суму, яку йому необхідно сплатити в відшкодування завданих збитків ОСОБА_9 , суд задовольняє клопотання про розстрочення виконання вироку в цій частині на 12 місяців зі щомісячною виплатою рівними частинами грошових коштів у відшкодування завданих збитків.
		VI. Щодо призначення покарання.
		6.1. При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином з необережності; дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		6.2. Суд враховує, що ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання скарг до виконкому селищної ради не надходило, проживає з дружиною і сином, батьком, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 207-212 т.2). 
		Згідно досудової доповіді органу пробації ОСОБА_3 загалом характеризується позитивно як добрий сім`янин і сусід, поганих звичок не має, за місцем проживання характеристика позитивна, має вищу освіту і за спеціальністю вчитель історії та правознавства, підробляє на будівництві, матеріальне становище задовільне. За анкетою обвинуваченого в органі пробації повідомив, що вину визнає, щиро розкаюється, що не зміг зупинити автомобіль, у подальшому намагатиметься не скоювати правопорушень. Має позитивні плани на майбутнє: пройти реабілітацію лівої ноги, знайти офіційну роботу. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення зі сторони ОСОБА_3 низький, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, також низький. Вважають за можливе виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, тобто без призначення покарання у виді позбавлення чи обмеження волі на певний строк, за умови здійснення наглядових та соціально-виховних заходів зі сторони органу пробації (а.с. 44-49 т.1). 
		Згідно наказу №1-к від 27.03.2025 ФОП ОСОБА_24 ОСОБА_3 прийнято на посаду «водій автотранспортних засобів» за основним місцем роботи з 01.04.2025 (а.с. 205 т.3).
		6.3. Згідно ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючими вину ОСОБА_3 обставинами його щире каяття та часткове відшкодування завданого збитку, а обтяжуючі обставини відповідно ст. 67 КК України відсутні. ОСОБА_3 дійсно покаявся, а не формально визнав вину, оскільки він висловлює щирий жаль з приводу вчиненого, засуджує свою поведінку та намагається відшкодувати завдані збитки, тобто діями доводить своє каяття.
		6.4. Вирішуючи питання щодо міри покарання, беручи до уваги вказані вище обставини в їх сукупності, суд робить висновок, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України в виді 4 років позбавлення волі, що є адекватним тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та наслідкам, які від цього настали. 
		6.5. Однак, найскладнішим питанням в цій ситуації є те, що обвинувачений, позбавлений волі, не зможе відшкодовувати завдані потерпілому збитки, а сам потерпілий наполягає на реальному покаранні для винуватця, що позбавив його повноцінного життя. При цьому, суд вирішив задовольнити обґрунтований цивільний позов, що покладає на обвинуваченого обов`язок сплатити потерпілому загалом 648386,94 грн., а також судові витрати держави по цьому кримінальному провадженню складають 140129,52 грн., що в умовах повної ізоляції для ОСОБА_3 є фізично неможливим. Обвинувачений проживає зі своєю сім`єю разом з батьком і стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу, що винуватець ДТП має у власності цінне рухоме чи нерухоме майно, а сам ОСОБА_3 стверджує, що в нього навіть немає що продати, щоб відшкодувати завдані збитки.
		6.6. Вирішуючи цю дилему, суд також особливо враховує і тяжкий стан потерпілого ОСОБА_9 , який став непрацездатним в молодому віці і йому постійно потрібні кошти на підтримання свого стану здоров`я та подальшої реабілітації для позитивної динаміки. 
		6.7. Тож, обвинувачений раніше несудимий, має міцні соціальні зв`язки, в тому числі дитину, а орган пробації вказує на низькі ризики від ОСОБА_3 і відсутність потреби в його ізоляції від суспільства. ОСОБА_3 працездатний, тому суд робить висновок, що він повинен працювати для того, щоб відшкодувати завдані збитки і в першу чергу саме потерпілому. 
		6.8. В підсумку суд вирішив звільнити ОСОБА_3 від основного покарання з випробування максимальним іспитовим строком, під час якого він перебуватиме під контролем уповноваженого органу з питань пробації. Однак, умовою успішного подолання випробувального терміну є здійснення регулярних платежів ОСОБА_3 на відшкодування завданих ним потерпілому ОСОБА_9 збитків. Крім того, подія ДТП, яку спричинив ОСОБА_3 , набула достатньо широкого розголосу: потерпілий надав через підсистему Електронного суду відеозаписи двох репортажів телеканалів - загальнонаціонального та місцевого, однак обвинувачений попросив пробачення у потерпілого лише після спливу значного періоду часу вже в залі суду і це не спричинило достатнього ефекту. Суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого і такий додатковий обов`язок як публічно попросити в потерпілого пробачення. Це також сприятиме меті покарання за ч.2 ст. 50 КК України в тій частині, що широкий загал, який сприйматиме цю інформацію, зайвий раз задумається над можливими страшними наслідками від бажання «проскочити» на заборонений червоний сигнал залізничного переїзду.
		6.9. Сторона захисту просить не позбавляти права керування ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що посвідчення водія необхідне йому для заробітку на прожиття і відшкодування завданих збитків. Однак, в цій ситуації суд вважає неможливим залишити винному в такому надзвичайно грубому порушенні Правил дорожнього руху як виїзд на залізничний переїзд при працюючому заборонному світловому і звуковому сигналах, що призвело до тяжких наслідків, ще й можливість керувати транспортними засобами далі. Бо інакше може виникнути відчуття безкарності і це не узгоджується з метою покарання за ч.2 ст. 50 КК України, що полягає також в запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень не лише ОСОБА_3 , а і іншими особами. Людина, яка не може розрахувати швидкість взимку і не зупиняє вантажівку перед залізничним переїздом, а робить це на коліях, не має права керувати надалі транспортними засобами. Тому суд застосовує до обвинуваченого додаткове покарання і позбавляє ОСОБА_3 права керування транспортними засобами максимальним строком на 3 роки. 
		6.10. Саме таке покарання в випадку ОСОБА_3 є найбільш ефективним, справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає меті покарання за ч.2 ст.50 КК України, і одночасно забезпечить вчасне отримання коштів потерпілим, які йому дуже потрібні. 
		6.11. Суд роз`яснює ОСОБА_3 , що не виконання покладених судом обов`язків за ст. 76 КК України має наслідком направлення засудженого для відбування призначеного покарання згідно ч. 2 ст. 78 КК України. 
		6.12. Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувався, витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 140 129, 52 грн. згідно положень ч.2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави. Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України, для чого на підставі ч.4 ст. 174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07.02.2022.
		На підставі викладеного, керуючись ст.100, 122-124, 127-129, 366-371, 373-376, ч.15 ст. 615 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		1.ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. 
		2. На підставі ст.75-76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із іспитовим строком на 3 (три) роки, поклавши на нього такі обов`язки: 
		1) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; 
		2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, 
		4) попросити публічно пробачення у потерпілого; 
		5) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, а саме: ОСОБА_3 повинен впродовж 12 (дванадцяти) місяців щомісячно виплачувати на користь ОСОБА_9 грошові кошти у відшкодування завданих збитків у розмірі, визначеному нижче в п.4. 
		3. Цивільний позов ОСОБА_9 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_3 задовольнити частково: 
		1)стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_9 117 0000 (сто сімнадцять тисяч) гривень шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, 143 000 (сто сорок три тисячі) гривень шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, 13 000 (тринадцять тисяч) гривень страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди;
		2)стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 248 245 (двісті сорок вісім тисяч двісті сорок п`ять) гривень 46 коп. шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, 94141 (дев`яносто чотири тисячі сто сорок одну) гривню 48 коп. шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 306 000 (триста шість тисяч) у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
		В решті в задоволенні позову відмовити.
		4. Розстрочити виконання вироку в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 завданої шкоди на 12 (дванадцять) місяців із щомісячною виплатою ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 : 20 687 (двадцяти тисяч шістсот вісімдесяти семи) гривень 10 коп. шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, 7845 (сім тисяч вісімсот сорок п`ять) гривень 12 коп. шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, 25 500 (двадцяти п`яти тисяч п`ятсот гривень) у відшкодування заподіяної моральної шкоди. 
		5. Скасувати арешт, що накладений на вантажний автомобіль «SCANIA Р360», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «RENDERS ROC 12.18 NA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 07.02.2022.
		6. Речові докази: 
		1)потяг «ВЧ4-059» сполученням «Київ-Івано-Франківськ №43/44», - залишити Локомотивному депо Київ-Пасажирський;
		2)вантажний автомобіль «SCANIA Р360», реєстраційний номер НОМЕР_1 із напівпричепом «RENDERS ROC 12.18 NA», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - залишити ТОВ «МК ЯГЛЄВЄЦ»;
		3)оптичний диск з відеозаписом за 03.02.2022 з камери відеоспостереження, яка спрямована на залізничний переїзд 101 км 6 ПК м.Дубно, - залишити в матеріалах справи.
		7. Судові витрати за проведення експертиз в сумі 140 129 (сто сорок тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 52 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави. 
		8. На вирок може бути подано апеляцію до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Дубенський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники мають право на отримання копії вироку. Прокурору, обвинуваченому, захиснику, потерпілому (цивільному позивачу) та його представниці повний текст вироку вручається в день проголошення його резолютивної частини в умовах дії воєнного стану згідно ч.15 ст. 615 КПК України.
		 
		Цивільний позивач:  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4 . Реквізити карткового рахунку ОСОБА_9 : IBAN/рахунок НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_3 , банк АТ «Ощадбанк» (Київська філія).
		Представниця цивільного позивача: адвоката ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_7 .
		Цивільні відповідачі: 
		1.Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", адреса: пр-т Берестейський, 65, м. Київ, 03117, ЄДРПОУ 30115243, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_8 ; 
		2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 , тел. НОМЕР_10 .
		Представник цивільного відповідача ОСОБА_3 : адвокат ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_11 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 , тел. НОМЕР_12 .
		 
		Суддя:                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...