Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 640/11065/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: К/990/48727/24

з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах.
		32. Отже, наведене положення пункту 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №?1956-XII спростовує висновки судів попередніх інстанцій про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не встановлює обов`язку для вже створених відповідно до раніше діючого законодавства товарних бірж (у тому числі тих, що організовують біржові аукціони з продажу скрапленого газу) отримувати відповідні ліцензії. Закон №?1956-XII прямо передбачає, що з 01.07.2021 така діяльність дозволяється виключно за умови отримання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках, що охоплює й організацію торгівлі продукцією на товарних біржах.
		33. Позивачем не заперечується той факт, що ним проводились біржові аукціонні торги з продажу скрапленого газу, про які зазначає відповідач у спірних в цій справі рішеннях.
		Разом з тим, на думку позивача, позицію якого підтримали суди попередніх інстанцій, діяльність з організації та проведення біржового аукціону з продажу скрапленого газу є окремим видом діяльності, який лежить поза межами правового регулювання Закону №1956-XII, Закону №3480-IV та Закону №448/96-ВР і не потребує наявності відповідної ліцензії.
		34. З огляду на такі доводи, колегія суддів зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності не за торгівлю скрапленим газом, а за здійснення операцій, пов`язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на організованих товарних ринках (у формі організації біржових торгів), для здійснення яких необхідна наявність відповідної ліцензії, без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності в межах такої професійної діяльності.
		35. При цьому, Верховний Суд наголошує на тому, що за визначенням, наведеним в підпункті 3 пункту 2 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 570 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) біржовий аукціон - спосіб проведення торгів (торгів «з голосу» або в електронній торговій системі), що передбачає продаж кожного із заявлених лотів покупцеві, який запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану під час проведення торгів.
		36. Отже, біржовий аукціон не є окремим видом діяльності, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а являє собою одну з форм проведення біржових торгів. Відтак, діяльність відповідача з організації торгів на товарній біржі у вигляді біржового аукціону є формою здійснення професійної діяльності на організованому товарному ринку. Така діяльність підпадає під правове регулювання Закону №1956-XII, Закону №3480-IV та Закону №448/96-ВР і потребує отримання відповідної ліцензії. Відсутність у відповідача такої ліцензії свідчить про порушення ним вимог зазначених законів, що обумовлює правомірність застосування до нього Нацкомісією заходів впливу, передбачених пунктом 2 частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для скасування постанови від 07.06.2022 №104-ЮО.
		37. Враховуючи наведене Нацкомісія і в спірному розпорядженні від 07.06.2022 №51-ЮО правомірно вказала на необхідність приведення внутрішніх документів УТБ «Контрактовий дім УМВБ» у відповідність до норм чинного законодавства, у зв`язку з відсутністю в останньої відповідної ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках.
		38. Щодо вказівки Нацкомісії в зазначеному розпорядженні на те, що позивач в своїй назві використовує слова «товарна біржа», колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
		39. Як було зазначено вище частиною першою статті 3 Закону № 1956-XII встановлено, що товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить професійну діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, професійну діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені цим Законом.
		40. Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону № 1956-XII слова «товарна біржа», «оператор організованого ринку», «організований ринок» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише юридичним особам, які отримали ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, відповідно до вимог цього Закону.
		41. В свою чергу, за змістом статті 2 Закону України від 07.02.1991 № 698-XII «Про підприємництво» (який був чинний на момент реєстрації УТБ «Контрактовий дім УМВБ» як юридичної особи) найменування суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи повинне містити відомості про його організаційно-правову форму та назву. У найменуванні суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи забороняється використання повних або скорочених найменувань органів державної влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих найменувань, а також найменувань, тотожних найменуванню іншого суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи чи об`єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.
		42. Подібні за змістом положення є також і в Законі України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до частин першої, другої та третьої статті 16 якого, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.
		Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання.
		Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарським кодексами України та цим Законом.
		43. Отже, словосполучення «Універсальна товарна біржа» в найменуванні позивача є не назвою юридичної особи, а її організаційно-правовою формою, що свідчить про помилковість висновку Нацкоміції про те, що УТБ «Контрактовий дім УМВБ» використовує у своїй назві слова «товарна біржа».
		44. При цьому в резолютивній частині розпорядження від 07.06.2022 №51-ЮО Нацкомісія зобов`язала позивача привести свою організаційну-правову форму у відповідність до чинного законодавства
		45. Колегія суддів зауважує, що пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1956-XII встановлено, що з дня опублікування цього Закону товарні біржі мають право змінювати організаційно-правову форму на товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або акціонерні товариства.
		46. Верховний Суд зазначає, що наведене положення пункту 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1956-XII слід розуміти так, що законодавець надав раніше створеним товарним біржам право вибору організаційно-правової форми (товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю або акціонерне товариства). Водночас таке право не скасовує обов`язку таких бірж здійснювати професійну діяльність на організованих товарних ринках виключно в одній із передбачених частиною першою статті 3 цього Закону організаційно-правових форм.
		47. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги Національної комісії щодо зобов`язання відповідача привести свою організаційно-правову форму у відповідність до вимог законодавства, яке регулює професійну діяльність на організованих товарних ринках, у зв`язку з чим підстави для скасування розпорядження від 07.06.2022 №51-ЮО також відсутні.
		48. Підсумовуючи зазначене, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосувавши положення Закону №1956-XII, Закону №3480-IV та Закону №448/96-ВР, дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову та, відповідно, про необхідність скасування спірних в цій справі постанови від 07.06.2022 №104-ЮО та розпорядження від 07.06.2022 №51-ЮО.
		49. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		50. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №640/11065/22 - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд- , 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 640/11065/22 скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення.
		У задоволенні позовних вимог Універсальної товарної біржі «Контрактовий дім УМВБ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанови та розпорядження - відмовити.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                              А.І. Рибачук
		 
		судді                              А.Ю. Бучик 
		 
		                                                                                          Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...