Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/26505/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 29.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: К/990/45307/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 квітня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/26505/21
		адміністративне провадження № К/990/45307/24 , №К/990/44448/24, К/990/44537/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
		розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №640/26505/21
		за позовом  ОСОБА_1 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді,
		за касаційними скаргами Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, прийняте у складі судді Марич Є.В., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Епель О.В., Файдюка В.В.
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12 серпня 2021 року №152дп-21 щодо ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ Генерального прокурора №276к від 17.08.2021, яким ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з 18.08.2021;
		- поновити на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 з 19.08.2021;
		- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи;
		- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 19.08.2021.
		2.          На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки прийняті відповідачами не на підставі закону, не уповноваженим на прийняття відповідного рішення суб`єктом владних повноважень. Так, позивач вказував на те, що Кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - Кадрова комісія) не наділена повноваженнями здійснювати перевірки та приймати рішення у порядку та на підставі статті 41 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, не може здійснюватися в порядку дисциплінарного провадження Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг, оскільки  процедура звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2,3 , 6-8, 11 частини першої статті 39 вказаного Закону, за правилами статті 41 Закону України «Про прокуратуру» не пов`язана зі здійсненням дисциплінарного провадження відносно такого прокурора, а здійснюється в межах прокурорського самоврядування.
		3.          Також позивач посилається на те, що Кадрова комісія оцінювала виконання позивачем посадових обов`язків першого заступника керівника обласної прокуратури у період з 28 липня 2020 року по 05 лютого 2021 року, коли позивач виконував, спочатку обов`язки прокурора Одеської області, а потім керівника Одеської обласної прокуратури. При цьому, Кадрова комісія не взяла до уваги, що за вказаний період позивач посадових обов`язків першого заступника керівника обласної прокуратури не виконував жодного дня.
		4.          Позивач уважає, що оскаржувані рішення є протиправними з моменту їх прийняття та підлягають скасуванню.
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		5.          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог; закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.
		6.          Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12.08.2021 №152дп-21 щодо ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора №276к від 17.08.2021, яким ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з 18.08.2021; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 19.08.202; звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1  на посаді першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 19.08.2021.
		7.          Судові рішення мотивовані тим, що звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури у зв`язку з неналежним виконанням ним посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, є недоведеним та протиправним, а тому рішення Кадрової комісії від 12 серпня 2021 року № 152дп-21 та виданий на підставі нього наказ Генерального прокурора №276к від 17.08.2021 підлягають скасуванню.
		8.          Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що розгляд звернень щодо неналежного виконання посадових обов`язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду, встановлених для відповідної адміністративної посади, не може здійснюватися в порядку дисциплінарного провадження кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг, оскільки зазначені процедури відрізняються підставами та наслідками їх застосування. Кадрова комісія, приймаючи оскаржуване рішення, діяла за аналогією процедури розгляду дисциплінарних скарг, тобто у невизначений законом чи іншим нормативно-правовим актом спосіб, порушуючи при цьому вимоги частини 2 статті 19 Конституції України.
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг.
		9.          Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Одеська обласна прокуратура, Офіс Генерального прокурора та Кадрова комісія подали касаційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.   
		10.          Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідачі посилаються на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		11.          Одеська обласна прокуратура у касаційній скарзі зазначає про те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, помилковим тлумаченням положень ст. 11, частин першої та третьої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», п.п. 7,8 п. 22 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, п. 1-8, розділу І, абз. 2 п. 3 розділу ІІІ Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266. 
		12.          У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо комплексного застосування у подібних правовідносинах п. 1-8, розділу І, абз. 2 п. 3 розділу ІІІ Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266, а саме щодо наявності повноважень у Кадрової комісії для розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, а також застосування аналогії процедури розгляду дисциплінарних скарг до розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. 
		13.          Офіс Генерального прокурора у касаційній скарзі вказує на те, що на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування п. 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, саме в контексті форми та порядку реалізації Генеральним прокурором повноважень в частині визначення порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, у взаємозв`язку з п. п. 1, 5 розділу І, п. 3, пп.6 абз. 2 п. 24 розділу ІІІ Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 №266, в частині повноважень Кадрової комісії приймати до розгляду, перевіряти доводи звернення про неналежне виконання прокурором посадових обов`язків, установлених для певної адміністративної посади, за результатами чого приймати відповідне рішення.
		14.          Також Офіс Генерального прокурора зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону № 1697-УІІ у співвідношенні з ч. 3 ст. 11 Закону № 1697-УІІ в контексті надання оцінки виконанню прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з урахуванням особливостей цієї справи, а саме того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Одеської області (з 27.07.2020) та першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (з 11.09.2020), у період з 28.07.2020 до 05.02.2021 також виконував обов`язки прокурора Одеської області та керівника Одеської обласної прокуратури.
		15.          Кадрова комісія у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9-2 частини першої статті 9, частин першої, третьої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" у взаємозв`язку із пунктом 1 розділу І, пункту 5 розділу І, пункту 3 розділу II, підпункту 6, пункту 15 розділу II, пункту 24 розділу III Порядку №266; частини третьої статті 11 Закону України "Про прокуратуру". 
		16.          У касаційній скарзі відповідач вказує на те, що внаслідок неправильного застосування вказаних правових норм апеляційний суд дійшов помилкових висновків про те, що порядку розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади Генеральним прокурором не визначено і не затверджено, але суд зазначив, що внесені зміни та визначений Порядок, тобто процедура проведення перевірки та прийняття рішення не наділяє кадрову комісію повноваженнями розглядати такі звернення.
		17.          Також Кадрова комісія у касаційній скарзі зазначає, що внаслідок неправильного застосування частини третьої статті 11 Закону України "Про прокуратуру", суди дійшли помилкових висновків про те, що у зв`язку із виконанням першим заступником обов`язків керівника прокуратури, обов`язки першого заступника повинен виконувати один із заступників, оскільки такі обов`язки на заступника можуть покладатися лише у разі відсутності першого заступника.
		ІV. Позиція інших учасників справи
		18.          Позивач правом на подання до суду відзиву на касаційні скарги не скористався.
		V. Рух справи у суді касаційної інстанції
		19.          Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., 05 грудня 2024 року  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року.
		20.          Ухвалами Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А., 19 грудня 2024 року  відкриті касаційні провадження за касаційними скаргами Одеської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року.
		21.          Підставою для відкриття касаційних проваджень є обґрунтування скаржниками наявності підстави для касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, які є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
		22.          Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у  попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 29 квітня 2025 року.
		VІ.  Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		23.          Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з квітня 2000 року. Зокрема, наказом Генерального прокурора №190к від 27.07.2020 позивача призначено на посаду першого заступника прокурора Одеської області з 28 липня 2020 року, звільнивши його в порядку переведення з посади заступника начальника Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора.
		24.          Наказом Генерального прокурора №198к від 28.07.2020 тимчасово виконання обов`язків прокурора Одеської області з 28 липня 2020 року покладено на першого заступника прокурора Одеської області ОСОБА_1 .
		25.          Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України «Про прокуратуру», пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» наказом Генерального прокурора №289к від 11.09.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника прокурора Одеської області з 11 вересня 2020 року у зв`язку з переведенням до Одеської обласної прокуратури (пункт 2 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»).
		26.          Наказом виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури №1812к від 11.09.2020 призначено ОСОБА_1 на посаду першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, в порядку переведення з прокуратури Одеської області з 14 вересня 2020 року.
		27.          Наказом Генерального прокурора №292к від 11.09.2020 виконання обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури з 14 вересня 2020 року тимчасово покладено на першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 .
		28.          22.04.2021 за №07-792вих-21 керівником Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів направлено звернення щодо неналежного виконання прокурором ОСОБА_1 , який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		29.          За результатами розгляду вказаного звернення 30.04.2021 членом кадрової комісії ОСОБА_3 прийнято рішення № 07/3/2-271дс-46дп-21 про відкриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 та, в подальшому, 29.06.2021 складено висновок про наявність підстав для його звільнення з адміністративної посади.
		30.          З матеріалів справи вбачається, що, розглянувши у дисциплінарному провадженні №07/3/2-271дс-46дп- 21 висновок члена Кадрової комісії ОСОБА_3 про наявність підстав для звільнення позивача з адміністративної посади - першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, Кадровою комісією 12.08.2021 прийнято рішення №152дп-21 «Про наявність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади».
		31.          Відповідно до резолютивної частини рішення Кадрова комісія встановила наявність підстав для звільнення першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 з адміністративної посади відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про прокуратуру».
		32.          Наказом Генерального прокурора №276к від 17.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 18 серпня 2021 року у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»). Підстава: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 12.08.2021 №152дп-21. 
		VІI. Джерела права й акти їхнього застосування
		33.          Конституція України.
		Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34.          Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
		Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		35.           Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України №113-ІХ ; далі - Закон №1697-VII).
		36.          Частина третя пункту 1 статті 9 Закону №1697-VII. Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
		37.          Частини третя статті 11 Закону №1697-VII. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
		38.          Пункт 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII. Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами    2,    3,    6-8,    11    частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України з таких підстав: неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
		39.          Частина третя статті 41 Закону №1697-VII. Наявність підстави, передбаченої    пунктом 3    частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених    статтею 47    цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
		40.          Пункти 1 та 5 частина дев`ятої статті 71 Закону №1697-VII. Рада прокурорів України: 
		- вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру;
		-          розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		41.          Законом №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року (діє з 25 вересня 2019 року) (далі - Закон №113-IX) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону №1697-VII були внесені зміни.
		42.          Статтю 9 доповнено пунктом 9-2    такого змісту: "Генеральний прокурор визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади";
		43.          Частина третя пункту 1 статті 9 Закону №1697-VII, у редакції Закону №113-IX. Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом.
		44.          Відповідно до частини першої статті 41 Закону №1697-VII, у редакції Закону №113-IX,    звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої    пунктами 2-10    частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з таких підстав:
		1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
		2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої    пунктами 1-3    частини третьої статті 39 цього Закону);
		3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
		4) наявність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.
		45.          Частина третя статті 41 Закону №1697-VII, у редакції Закону №113-IX. Наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
		46.          Пунктом 55 розділу І Закону №113-ІХ у частині дев`ятій статті 71 Закону України «Про прокуратуру» виключено пункт 5, який визначав повноваження Ради прокурорів України розглядати звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		47.          Дія пункту 1 частини дев`ятої статті 71 Закону №1697-VII, який визначав повноваження Ради прокурорів України вносити рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, зупинена пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ до 01 вересня 2021 року.
		48.          Пунктом 23 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що повноваження членів Ради прокурорів України, обраних на посади до набрання чинності цим Законом, достроково припиняються на наступний день після дня початку роботи окружних прокуратур та рекомендовано всеукраїнській конференції прокурорів вжити заходів щодо формування нового складу Ради прокурорів України після початку роботи окружних прокуратур.
		49.          Згідно з підпунктами 7 і 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ визначено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року:
		-          в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення:
		проведення атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур відповідно до цього розділу;
		розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів;
		здійснення добору на посади прокурорів.
		-          Генеральний прокурор визначає:
		перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур;
		порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедуру здійснення дисциплінарного провадження;
		порядок прийняття кадровою комісією рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України «Про прокуратуру», про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
		50.          На виконання приписів вказаних підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, статті 9 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 2, 3 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 Генеральним прокурором видано наказ від 04.11.2019 №266, яким затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок №266).
		51.          Пункт 1 розділу І Порядку. Цей Порядок визначає процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених    Законом України    "Про прокуратуру" (далі - Закон), про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
		52.          Абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку. Предметом розгляду в межах дисциплінарного провадження не може бути неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, визначається Генеральним прокурором.
		53.          Наказом Генерального прокурора від 15.01.2020 №26 були внесені зміни  до Порядку №266. 
		54.          Так, пункт 1 розділу I Порядку №266 після слова «проступку» доповнено словами «звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади»;
		55.          Пункт 5 розділу I Порядку №266 доповнено абзацом другим такого змісту: «Розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, здійснюється в порядку, передбаченому для здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора з дотриманням гарантій особи відносно повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення та прав, передбачених пунктом 11 розділу III цього Порядку.».
		56.          Пункт 2 розділу І Порядку №266. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		57.          Пункт 24    розділу III доповнено абзацом сьомим такого змісту: «Рішення кадрової комісії викладається у письмовій формі, підписується головою, секретарем та іншими членами кадрової комісії, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні кадрової комісії. У разі відмови члена кадрової комісії підписати рішення або протокол у такому рішенні робиться відповідна відмітка. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити: висновок про наявність чи відсутність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади відповідно до    пункту 3    частини першої статті 41 Закону України "Про прокуратуру" - для прокурора, який обіймає адміністративну посаду.".
		VІІI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		58.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		59.          З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційних скарг.
		60.          Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів рішення №152дп-21 від 12.08.2021 про звільнення першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 з адміністративної посади відповідно до пункту третього частини першої статті 41 Закону 640/26505/21.
		61.          У касаційній скарзі відповідачі посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій вказаних правових норм та вказують на помилковість висновків судів про те, що розгляд звернень щодо неналежного виконання посадових обов`язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду, встановлених для відповідної адміністративної посади, не може здійснюватися в порядку дисциплінарного провадження кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг, у зв`язку із відмінністю цих процедур підставами та наслідками їх застосування.
		62.          Стосовно вказаних доводів касаторів Верховний Суд зазначає наступне.
		63.          З системного аналізу наведених нормативно-правових актів убачається, що спірні правовідносини виникли у період, коли процедура звільнення позивача з адміністративної посади була змінена у зв`язку із набранням 25 вересня 2019 року чинності Законом №113-ІХ.
		64.          Так, за приписами частини першої статті 41 Закону №1697-VII у редакції, чинній до 25 вересня 2019 року, визначалося, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України.
		65.          Частиною третьою статті 41 Закону №1697-VII у цій редакції передбачалося, що наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється Радою прокурорів України з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
		66.          Водночас, до повноважень Ради прокурорів України відносилися, серед інших, такі: внесення рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом, та розгляд звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади (пункти 1, 5 частини дев`ятої статті 71 Закону №1697-VII у редакції, чинній до 25 вересня 2019 року).
		67.          З 25 вересня 2019 року Рада прокурорів України виключена із процедури звільнення прокурора з адміністративної посади, визначеної статтею 41 Закону №1697-VII, та позбавлена відповідних повноважень.
		68.          З указаної дати такі повноваження визначені за Генеральним прокурором, який, відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 9, частини третьої статті 41 Закону №1697-VII у редакції Закону №113-ІХ, зобов`язаний визначити порядок для встановлення наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, з дотриманням відповідних гарантій.
		69.          Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з матеріалів справи, на час звільнення позивача з адміністративної посади, відповідного порядку не було визначено.
		70.          Разом із тим, відповідачі зазначають, що при прийнятті спірних рішень діяли на виконання Закону №113-ІХ та виданого на його підставі наказу Генерального прокурора від 04.11.2019 № 266, яким затверджено порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		71.          Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини в частині наведеного питання, Верховний Суд зазначає, що делегований законодавцем обов`язок щодо встановлення порядку перевірки підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади Генеральний прокурор не реалізував, натомість ним було частково внесені зміни до Порядку №266 наказом від 15.01.2020 №26.
		72.          Так, пункт 1 розділу I Порядку №266 після слова «проступку» доповнено словами «звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади»;
		73.          пункт 5 розділу I Порядку №266 доповнено абзацом другим такого змісту:
		«Розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, здійснюється в порядку, передбаченому для здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора з дотриманням гарантій особи відносно повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення та прав, передбачених пунктом 11 розділу III цього Порядку.».
		74.          Разом з тим, у пункті 2 Порядку №266 міститься визначення дисциплінарного провадження, а саме зазначено, що це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, у якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
		75.          При цьому, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, не встановлено, що до такої процедури входить також розгляд звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		76.          Також Порядком №266 не визначено тотожності між дисциплінарною скаргою та зверненням щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків.
		77.          Крім того згідно пункту 3 розділу І Порядку №266 передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених частиною першою статті 43 Закону України «Про прокуратуру», однак порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді передбачено статтею 41 цього Закону.
		78.          Таким чином, як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з тексту Порядку №266, до деяких його пунктів Генеральним прокурором внесено зміни шляхом доповнення їх посиланнями на необхідність застосування до процедури перевірки наявності підстав для звільнення прокурора за приписами статті 41 Закону №1697-VII;  до частини інших пунктів цього Порядку, які встановлюють обов`язкові стадії, послідовність дій посадових осіб та умови перевірки, не вносились відповідні доповнення з посиланнями на необхідність їх застосування до процедури перевірки за частиною 3 статті 41 Закону №1697-VII.
		79.          Пунктом 4 Порядку №266 передбачено, що органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласних (регіональних) прокуратур, окружних (місцевих) прокуратур, військових прокуратур, є кадрова комісія, утворена відповідно до Порядку роботи кадрових комісій, який затверджений наказом Генерального прокурора.
		80.          Згідно з наказом Генерального прокурора від 09.01.2020 №9 утворено кадрову комісію саме з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, а не з розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
		81.          Тобто, вказаним наказом передбачено конкретну мету і виключні повноваження цієї кадрової комісії.
		82.          Верховний Суд звертає увагу на те, що звільнення прокурора з адміністративної посади на підставі статті 41 Закону №1697-VII не є видом дисциплінарної відповідальності, а процедура звільнення прокурора з адміністративної посади безпосередньо не пов`язана зі здійсненням дисциплінарного провадження. 
		83.          Таким чином Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що розгляд звернень щодо неналежного виконання посадових обов`язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду, встановлених для відповідної адміністративної посади, не може здійснюватися в порядку дисциплінарного провадження кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг, оскільки, як вбачається з викладеного, зазначені процедури відрізняються підставами та наслідками їх застосування.
		84.          Кадрова комісія, перевіряючи відповідне звернення та приймаючи оскаржуване рішення, діяла за аналогією процедури розгляду дисциплінарних скарг, тобто у невизначений законом чи іншим нормативно-правовим актом спосіб, а внесені Генеральним прокурором зміни у Порядок №266 не наділяють Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг повноваженнями розглядати звернення щодо неналежного виконання прокурором посадових обов`язків, який обіймає адміністративну посаду, оскільки законодавством така Комісія обмежена повноваженнями на розгляд виключно дисциплінарних скарг.
		85.          Також відповідачі у касаційних скаргах зазначають про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VІІ у співвідношенні з частиною третьою статті 11 Закону №1697-VІІ в контексті надання оцінки виконанню прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади з урахуванням особливостей цієї справи, а саме того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді першого заступника прокурора Одеської області (з 27.07.2020) та першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури (з 11.09.2020) у період з 28.07.2020 до 05.02.2021 також виконував обов`язки прокурора Одеської області та керівника Одеської обласної прокуратури.
		86.          Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом Генерального прокурора №190к від 27.07.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника прокурора Одеської області з 28.07.2020 та з цієї ж дати на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків прокурора Одеської області (наказ Генерального прокурора №198к від 28.07.2020).
		87.          У подальшому, у зв`язку з проведенням реформи органів прокуратури, наказом виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури №1812к від 11.09.2020 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури з 14.09.2020 в порядку переведення з прокуратури Одеської області. Також, з цієї ж дати на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури (наказ Генерального прокурора №292к від 11.09.2020).
		88.          З наведеного убачається, що на момент призначення позивача на адміністративну посаду першого заступника керівника регіональної, а потім обласної прокуратури, посада керівника  вказаного органу була вакантною, а тому в силу частини третьої статті 11 Закону №1697-VII, відповідно до якої у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, на позивача одночасно з призначенням на посаду  першого заступника було покладено виконання обов`язків керівника регіональної, а потім обласної прокуратури.  
		89.          Верховний Суд звертає увагу на те, що приписи частини третьої статті 11 Закону №1697-VII, на які посилаються касатори, вказуючи про необхідність надання правового висновку в контексті виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, обов`язків керівника органу прокуратури та одночасно посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади, не врегульовують питання розмежування обов`язків  першого заступника керівника прокуратури, призначеного виконуючим обов`язки керівника прокуратури, з його обов`язками за основною посадою, а лише визначають обов`язок першого заступника керівника обласної прокуратури, а вразі його відсутності - одного із заступників керівника обласної прокуратури, здійснювати повноваження керівника обласної прокуратури у разі його відсутності, що і було виконано позивачем.
		90.          При цьому, наказом Генерального прокурора від 07.08.2020 №365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» Генеральний прокурор безальтернативно визначив, що обов`язки між керівництвом органів прокуратури розподіляти наказами Генерального прокурора, керівників регіональних (обласних) та місцевих (окружних) прокуратур.
		91.          Відповідно до регламенту прокуратури Одеської області (у редакції чинній на момент призначення позивача на посаду першого заступника прокурора Одеської області):
		- керівництво прокуратурою Одеської області та організацію діяльності органів прокуратури області здійснює прокурор Одеської області (п. 1.2);
		- перший заступник та заступники прокурора Одеської області організовують, спрямовують і контролюють роботу структурних підрозділів на закріплених за ними напрямах прокурорської діяльності, приймають рішення управлінського та процесуального характеру з питань, віднесених до їх компетенції (п. 1.3);
		-          розподіл обов`язків між прокурором Одеської області, першим заступником та заступниками прокурора Одеської області, а також їх взаємозамінність, визначаються наказом прокурора Одеської області (п. 1.4).
		92.          Отже, наказами керівника розподіляються обов`язки між прокурором Одеської області, першим заступником та заступниками прокурора Одеської області, а також їх взаємозамінність.
		93.          Як установлено судами, у зверненні керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 , яке стало підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_1 , було ініційовано звільнення ОСОБА_1 виключно у зв`язку з неналежним, на його думку, виконанням ним службових обов`язків за адміністративною посадою, яку він займав в період з 28.07.2020 до 05.02.2021, а також обставини, з якими скаржник пов`язував неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури мали місце за вказаний період, тобто коли позивач виконував обов`язки прокурора Одеської області з 28.07.2020, а з 14.09.2020 - обов`язки керівника Одеської обласної прокуратури.
		94.          Позивачем подавались письмові пояснення, в яких він повідомляв Кадрову комісію про те, що у зазначений період ОСОБА_1 на підставі Закону №1697-VII посадові обов`язки першого заступника прокурора області, а з 14.09.2020 першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури, не виконував.
		95.          У позовній заяві позивач також вказував про те, що у зв`язку із тим, що на момент призначення його на адміністративну посаду була відсутня посадова особа (керівник органу прокуратури), уповноважена відповідно до закону розподілити посадові обов`язки позивачу як першому заступнику, наказ про розподіл обов`язків не приймався.
		96.          Судами було установлено, що відповідач в оскаржуваному рішенні визнає ту обставину, що оцінки належності виконання службових обов`язків Кадровою комісією надається виключно за період і у зв`язку з виконанням ОСОБА_1 обов`язків керівника органу прокуратури. Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено про те, що у всіх наказах відсутнє розмежування посадових обов`язків ОСОБА_1 як першого заступника керівника обласної прокуратури та виконувача обов`язків керівника обласної прокуратури. З огляду на викладене, ОСОБА_1 з 28.07.2020 до 05.02.2021 керував Одеською обласною прокуратурою (прокуратурою Одеської області), тобто був її керівником.
		97.          Натомість, у зверненні керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 ініційовано звільнення ОСОБА_1 виключно у зв`язку з неналежним, на його думку, виконанням ним службових обов`язків за адміністративною посадою, яку він займав в період з 28.07.2020 до 05.02.2021.
		98.          З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанції про те, що Кадрова комісія прийшла до помилкових висновків про можливість звільнення позивача з посади першого заступника прокурора керівника Одеської обласної прокуратури виключно у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків, передбачених для керівника органу прокуратури.
		99.          Тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		100.          Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
		101.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		102.          Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		ІХ. Судові витрати
		103.          З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційні скарги Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів залишити без задоволення.
		2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №640/26505/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                                О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                           В.М. Соколов
		                                                                                           С.А. Уханенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...