Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/16267/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 30.04.2025. Зареєстровано: 30.04.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/523/837/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024162490000802

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Суворовський районнийсуд містаОдеси Справа № 523/16267/24
		Провадження №1-кп/523/837/25
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		 
		 
		30.04.2025 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі: 
		Головуючого судді             ОСОБА_1 
		за участю секретаря         ОСОБА_2 
		прокурора                 ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12024162490000802 від 04.06.2024 року відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лісне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		по звинуваченню в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		    ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача від 24.02.2022 року №64/2022 та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє по теперішній час, ухиляється від призову на військову службу під час загальної мобілізації.
		   Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію».
		   Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		   Відповідно абз. 11 п.9 Постанови Кабінету України від 23.02.2022 №154 «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки та розвідувальних органів) на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
		   Так, 29 квітня 2024 року за результатами обстеження, проведеного, згідно довідки військово-лікарської комісії №9/1590, 29.04.2024 року ОСОБА_4 визнано придатним за станом здоров`я для проходження військової служби. Також встановлено, що відсутні обставини, передбачені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		   При цьому, ОСОБА_4 29.04.2024 року було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 336 Кримінального кодексу України, та відносно останнього був складений акт про відмову від призову на військову службу за мобілізацією та вручена повістка про відправку 01.05.2024 року до військової частини НОМЕР_1 , на якій ОСОБА_4 поставив свій особистий підпис.
		   Після цього, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , 29.04.2024 року перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відмовився від призову на військову службу за мобілізацією не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		   В подальшому, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації та у зазначені у повістці дату та час, а саме 01.05.2024 для відбуття військовозобов`язаних, які призиваються за мобілізацією до військової частини НОМЕР_1 не прибув, не маючи на те законних підстав.
		   Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснив, що приблизно 27.04.2024 року він їхав з роботи разом із своїм неповнолітнім сином. Його висадили за відправили у військомат. Там він пройшов медичну комісію, його було визнано здоровим, не зважаючи на його скарги, щодо хворої спини та коліна. Потім 29.04.2024 року його ознайомили з повісткою та зазначили про необхідність з`явитись 01.05.2024 року у в/ч НОМЕР_1 на що він відмовився та до військової частини не поїхав, оскільки він не проходив строкової служби та не бажає воювати.
		   У скоєному кається, при цьому він розуміє які наслідки його чекають за зазначені дії та готовий понести відповідальність. Також повідомив, що висновок ВЛК він не оскаржував.
		   Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		   Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
		   - по ст.336 КК України за ознаками: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.
		   При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії нетяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, офіційно не працює, одружений, має на вихованні неповнолітню дитину, має фактичне місце мешкання у м.Одесі, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, але йти на службу не збирається, а також суспільно небезпечний характер подібних дій та наслідків до яких вони можуть призвести.
		   Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		   Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
		   Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
		   Обставин, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання судом не виявлено.
		   Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання  каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		   Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		   Цивільний позов не заявлявся.
		   Витрати на залучення експертів  відсутні.
		   Під час винесення вироку, судом прийняті до уваги всі вище зазначені обставини, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, думку обвинуваченого, який просив обрати покарання із застосуванням ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 1-н рік, а також враховуючи суспільно небезпечні наслідки вчиненого діяння, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом у виді обмеження волі із застосуванням ст.69 КК України та без застосування ст.75,76 КК України. 
		   На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		   
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі строком на 1-н (один) рік; 
		   До вступу вироку у зконну силу обрати відносно засудженого  ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за адресою його мешкання а саме: АДРЕСА_1 .
		   Покласти на зсудженого ОСОБА_4 , такі обов`язки:
		1. У нічний час, а саме з 22.00 години до 07.00 години наступної доби знаходитись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища найближчого до місця проживання під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
		2. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
		   Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
		Відповідно на ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні: оригінал довідки військово-лікарської комісії №9/1590 від 27.04.2024 року на ім`я ОСОБА_4 , оригінал корінця повістки та облікову картку до військового квитка ОСОБА_4 - зберігати у матеріалах справи.
		   Копії вироку вручити під розписку прокурору та ОСОБА_4 , а також надати для відома іншим особам та направити до ВП №3 ( Суворовського ВП в м. Одесі) Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області - для виконання, в межах їх повноважень.
		   Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу. 
		На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку. 
		   
		       Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...