Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/7918/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 30.04.2025. Зареєстровано: 01.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2025.
Дата набрання законної сили: 12.05.2025
Результат оскарження 12.05.2025 Волинський апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/161/2465/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 72024031050000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/7918/25 
		Провадження № 1-кс/161/2465/25
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		про застосування запобіжного заходу
		 
		   м. Луцьк                             28 квітня 2025 року 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
		слідчого судді                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора                    ОСОБА_3 ,
		слідчого                     ОСОБА_4 ,
		захисника             ОСОБА_5 ,
		підозрюваного                 ОСОБА_6 ,
		розглянувши клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, громадянина України, директора ТОВ «Спецкомунтех», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , 
		раніше не судимого, 
		про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Луцькогоміськрайонного судуВолинської областінадійшло клопотаннястаршого детективаТериторіального управлінняБЕБ уВолинській області ОСОБА_4 ,погодженого ізпрокурором відділунагляду задодержанням законіворганами Бюроекономічної безпекиУкраїни Волинськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою увідношенні ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В клопотанні зазначено, що у відповідності до положень п.37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) юридичні особи відносяться до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, які здійснюються відповідно до цього Закону.
		Статтею 5Закону визначено,що закупівліздійснюються запринципами добросовісноїконкуренції середучасників; максимальноїекономії,ефективності тапропорційності; відкритостіта прозоростіна всіхстадіях закупівель; недискримінаціїучасників тарівного ставленнядо них; об`єктивногота неупередженоговизначення переможцяпроцедури закупівлі/спрощеноїзакупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону передбачено, що замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
		За встановленими обставинами кримінального правопорушення, 02.05.2023 за вих. № 1736/255/0166 до Ківерцівської міської ради надійшло клопотання командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 щодо придбання для потреб вказаної військової частини та передачі на безоплатній основі двох бензовозів на шасі, 18 м3 та 18,5 м3, колісної форми 6x2, не раніше 2010 року випуску.
		Як встановлено слідством, ОСОБА_8 , будучи добре знайомим з головою Ківерцівської міської ради ОСОБА_9 , з яким упродовж листопада 2021  березня 2023 років неодноразово укладав договори поставок транспортних засобів, зокрема, спеціалізованої техніки (великовантажних мототранспортних засобів для комунальних підприємств) та машин для земляних робіт (бульдозерів), дізнався про необхідність закупівлі запитуваних транспортних засобів. 
		Як встановлено досудовим розслідуванням, середньоринкова вартість запитуваних транспортних засобів, (технічні та якісні характеристики яких згодом були уточнені у відповідних документах проведеної закупівлі) становила: марки «RENAULT» моделі «PREMIUM», 2011 року виготовлення, без врахування коефіцієнту на пошкодження та пробігу - 2 156 622,58 грн, а транспортного засобу марки «RENAULT» моделі «PREMIUM», 2010 року виготовлення, без врахування коефіцієнту на пошкодження та пробігу - 2090792,43 гривень. Вказана вартість транспортних засобів у подальшому підтверджена висновками транспортно - товарознавчих експертиз.
		З цією метою ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, але не пізніше 09.05.2023, обумовив з ОСОБА_9 , можливість поставки запитуваних транспортних засобів, при цьому повідомивши останнього , що необхідних транспортних засобів в нього немає, однак, обговоривши середньоринкові ціни на такі транспортні засоби, які на той час коливались в межах від півтора до двох мільйонів гривень за одиницю та кошти, які ОСОБА_9 планував витратити на проведення вказаних закупівель, а саме близько 10 мільйонів гривень, у них виник спільний злочинний умисел на розтрату коштів Ківерцівської територіальної громади на користь юридичної особи, підконтрольної ОСОБА_6 , яка за задумом останніх повинна була бути обраною для укладення прямого договору на поставку товарів.
		Відтак, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 , для реалізації задуманого, з метою вчинення рорзтрати майна Ківерцівської територіальної громади юридичною особою, інтереси якої представляв ОСОБА_6 , розробили детальний план, яким передбачили конкретний розподіл ролей та функцій його учасників.
		Так, ОСОБА_9 , як Ківерцівський міський голова, повинен був вжити усіх необхідних заходів для того, аби, проминувши процедуру відкритих торгів, забезпечити проведення закупівлі без застосування електронної системи та створити усі необхідні умови для укладення прямого договору поставки з підконтрольною ОСОБА_6 юридичною особою, а останній, в свою чергу, повинен був надати до Ківерцівської міської ради комерційні пропозиції від підконтрольних йому юридичних осіб, тим самим уможлививши обрання для укладення договору поставки потрібного суб`єкта господарювання.
		У подальшому, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 18.05.2023 ОСОБА_6 стало відомо від ОСОБА_9 про те, що відкриті електронні торги не відбулись, що дає змогу перейти до наступного етапу плану - проведення прямої закупівлі, шляхом укладення договору поставки з підконтрольною останньому юридичною особою, для реалізації якого ОСОБА_6 необхідно через ОСОБА_10 забезпечити надходження до Ківерцівської міської ради комерційних пропозицій від підконтрольних йому юридичних осіб щодо необхідних транспортних засобів. При цьому, завданням ОСОБА_6 було надати декілька таких пропозицій для того, аби можна було обрати найбільш економічно вигідний варіант та створити видимість законності проведення даної процедури закупівлі.
		Так, виконуючи свою частину попередньо узгодженого з ОСОБА_9 плану, ОСОБА_6 , як директор ТОВ «Спецкомунтех», направив в Ківерцівську міську раду комерційну пропозицію із зображенням бензовоза на шасі DAF CF85, Євро 5, 20,9 м3 (5 секцій), рік випуску 2010, колісна формула 6х2, 260000 км, ціна 5700000,00 грн з ПДВ, яке, як встановлено в ході досудового розслідування, останнім було взято з мережі Інтернет (оголошення про продаж вказаного транспортну засобу, розміщене на польському інтернет-сайті «Truck1», який є сервісом реклами для купівлі-продажу нових і вживаних вантажних автомобілів, мікроавтобусів, тягачів, сільськогосподарської техніки, за посиланням https://www.truck1-pl.com/samochody-ciezarowe/samochody-ciezarowe-cysterny/daf-cf85а6643040.html. 
		Таким чином, не маючи жодного відношення до вказаного транспортного засобу, який не перебував у власності ТОВ «Спецкомунтех», ОСОБА_6 створив видимість належної комерційної пропозиції.
		Разом з тим, діючи від імені ТзОВ «Елсідо Юніон» (код ЄДРПОУ 43684844), у відповідності до доручення керівника вказаного товариства, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 18.05.2023, направив до Ківерцівської міської ради ще одну комерційну пропозицію, в якій вказав два бензовози на шасі Renault Premium: 2010 рік випуску, Євро 5, двигун 7146 см3, 6x2, - 5150000 грн з ПДВ; 2011 рік випуску, Євро 5, двигун 11000 см3, 6x2, - 5150000 грн з ПДВ, які на момент скерування до Ківерцівської міської ради і до моменту реєстрацій в ТСЦ 0741 (31.05.2023) не перебували у власності ТзОВ «Елсідо Юніон», а належали фізичній особі  ОСОБА_11 .
		З вищенаведеного вбачається, що усі комерційні пропозиції були штучно створені ОСОБА_6 та подані ним, як однією особою, в інтересах двох юридичних осіб, що саме по собі свідчить про недобросовісну конкуренцію та навмисне створення умов для обрання необхідного переможця, вигідного замовнику.
		При цьому, досудовим розслідуванням доведено, що на момент розгляду ОСОБА_9 вищевказаних комерційних пропозицій, ні один із запропонованих транспортних засобів не належав суб`єктам господарювання, від яких було надіслано комерційні пропозиції (ТзОВ «Елсідо Юніон» та ТОВ «Спецкомунтех»), оскільки: бензовоз Renault Premium 2010 року випуску, Євро 5, двигун 7146 см3, 6x2 з 20.05.2023 до 31.05.2023 перебував у власності ОСОБА_11 і лише 31.05.2023 був зареєстрований за ТзОВ «Елсідо Юніон»; бензовоз Renault Premium 2011 року випуску, Євро 5, двигун 11000 см3, 6x2, (комерційна пропозиція ТзОВ «Елсідо Юніон») на момент подання пропозиції і до 30.05.2023 не перебував на території України, першу реєстрацію вказаного транспортного засобу здійснено 30.05.2023 в ТСЦ 0741, де перереєстровано право власності на вказане авто з ТОВ «Сіті Авто» на ТзОВ «Елсідо Юніон», а у подальшому, 01.06.2023 - на Ківерцівську міську раду.
		Продовжуючи свої, спільні з ОСОБА_9 дії злочинні дії, діючи як пособник, достеменно розуміючи, що комерційна пропозиція ТзОВ «Елсідо Юніон», наданим ним, не відповідає принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності через свою завищену вартість, знаючи, що середньоринкова вартість таких транспортних засобів є значно нижчою, а самі транспортні засоби не перебувають у володінні суб`єкта господарювання, в інтересах якої він діяв, керуючись єдиним умислом на розтрату коштів територіальної громади, діючи від імені ТзОВ «Елсідо Юніон», ОСОБА_6 підписав договір поставки № 152, за умовами якого вказане товариство зобов`язувалось передати у власність Ківерцівської міської ради за завідомо завищеною вартістю Предмети довгострокового користування для матеріально-технічного забезпечення потреб ЗСУ (бензовози б/у за кодом ДК 021:2015 - 34140000-0 - великовантажні мототранспортні засоби), який конкретизовано у додатку до вказаного договору  специфікації («Бензовоз б/у, Renault Premium, 2 одиниці, ціна за одинцю  5149800,00 грн, загальна вартість  10299600 грн), а Ківерцівська міська рада  оплатити 10299600 грн (десять мільйонів двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот грн, з ПДВ), у строки, визначені договором - до 31.05.2023.
		Крім того, ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_9 , на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, за фізичної відсутності транспортного засобу, складено завідомо підроблені видаткову накладну № СТ  0000045 та акт приймання - передачі від 23.05.2023, згідно яких ТзОВ «Елсідо Юніон» нібито поставило, а Ківерцівська міська рада, в особі міського голови, нібито отримала бензовоз Renault Premium 2010 року випуску, Євро 5, двигун 7146 см3, 6x2, що посвідчили власними підписами та завірили печатками суб`єктів господарювання. Вказані документи не відповідали дійсності, оскільки зазначений автомобіль, на момент їх складення, не оглядався, не передавався та фізично не отримувався Ківерцівською міською радою. Більше того, вказаний транспортний засіб, на момент складення та підписання вищеперелічених документів, не перебував у власності ТзОВ «Елсідо Юніон».
		У подальшому, керуючись єдиним умислом, спрямованим на розтрату коштів Ківерцівської територіальної громади, в сумі понад шість мільйонів гривень, достовірно знаючи, що бензовоз Renault Premium 2011 року випуску, Євро 5, двигун 11000 см3, 6x2 не коштував 5150000,00 грн (як було подано в заявках № 164 та № 198), оскільки згідно реєстраційних документів на вказаний транспортний засіб встановлено, що ТзОВ «Елсідо Юніон» 30.05.2023 придбало його у ТОВ «Сіті Авто» за ціною 1641 800 грн, про що було достеменно відомо як ОСОБА_6 так і ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , як представником ТзОВ «Елсідо Юніон», з одного боку, та ОСОБА_9 , як представником Ківерцівської територіальної громади з іншого, 01.06.2023 складено видаткову накладну № СТ  0000046 та акт приймання - передачі, в яких зазначено завідомо неправдиву суму вартості транспортного засобу, що поставлявся.
		Таким чином, в наслідок пособницьких дій ОСОБА_6 платіжними інструкціями № 8 від 23.05.2023 та № 9 від 01.06.2023, через УДКСУ у Ківерцівському районі перераховано з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 (відкритого Ківерцівською міською радою в Державній казначейській службі України (ДКСУ) м.Київ) на розрахунковий рахунок ТзОВ «Елсідо Юніон» № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Комінбанк», грошові кошти на загальну суму 10299600 гривень.
		Згідно висновку судово  економічної експертизи, внаслідок проведення закупівлі за завищеною вартістю двох вантажних автомобілів за договором поставки № 152 від 23.05.2023, укладеним між Ківерцівською міською радою, в особі ОСОБА_9 , та ТзОВ «Елсідо Юніон», в особі ОСОБА_6 , розмір матеріальної шкоди (збитків), завданих бюджету Ківерцівської міської ради, підтверджено в загальній сумі 6 052 184, 99 гривень.
		З вищенаведеного слідує, що ОСОБА_6 , діючи як пособник, за попередньою змовою групою осіб, разом з головою Ківерцівської міської ради ОСОБА_9 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, уклав Договір поставки № 152 від 23.05.2023 на загальну суму 10299600 грн, що призвело до розтрати коштів Ківерцівської територіальної громади в сумі 6052184,99 грн, через проведення закупівлі за завищеною вартістю, чим було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Ківерцівської міської ради на вказану суму, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
		Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється в пособництві у розтраті чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
		24.04.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Луцьк Волинської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , директору ТОВ «Спецкомунтех», раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме, у привласнені чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів ОСОБА_6 не визнав.
		Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів в обґрунтування підозри ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, КК України, зокрема, його вина доводиться: висновок експерта від 25.10.2024 №СЕ-19/103-24/12816-АВ; висновок експерта від 06.11.2024 №СЕ-19/103-24/14606-АВ; довідка спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області; висновок судово-економічної експертизи, яким документально підтверджено суму завданих збитків; допитами свідків у кримінальному провадженні; та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами, які як в сукупності, так і окремо підтверджують причетність до вчиненого кримінального правопорушення підозрюваного ОСОБА_9 .
		Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий злочин, за який відповідно до ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		З метою забезпечення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування у даному кримінальному провадженні потрібно виконати важливі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, у тому числі призначити та доручити проведення судових експертиз, встановити та допитати усіх свідків та можливих очевидців вчинення даного кримінального правопорушення, виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне в ході проведення досудового розслідування, для чого потрібен час не менше 60 днів.
		На даний час, наявні ризики, визначені ст.177 КПК України, тому в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може здійснити дії, передбачені у ч.1ст.177 КПК України, а саме, з метою уникнення покарання за вчинений особливо тяжкий злочин, він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності, оскільки у разі доведення його вини судом, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України (п. 1); знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2); незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а тому він може чинити щодо них погрози, умовляння до зміни їх викривальних показів, схиляти до дачі неправдивих показів, враховуючи характер його дій та обставин вчиненого ним особливо тяжкого злочину (п.3); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, у зв`язку із тим, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті із свідками і може чинити тиск на них (п.4).
		Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи на свободі, матиме можливість безпосередньо впливати на свідків, які на даний час не допитані, а також на уповноважених осіб, які були залучені до процедури проведення закупівлі та з якими він спілкувався в ході проведення закупівлі, зокрема при передачі комерційних пропозицій, вчинення дій щодо реєстрації та перереєстрації транспортних засобів, при цьому може чинити щодо них погрози, спонукати до зміни їх викривальних показів, схиляти до дачі неправдивих показів, а отже зможе незаконно впливати на вищевказаних осіб.
		Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що злочинні дії ОСОБА_6 призвели до розтрати коштів Ківерцівської територіальної громади в сумі 6052184,99 грн, чим було завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету Ківерцівської міської ради на вказану суму та становить особливо великі розміри. Вказана шкода на даний час не відшкодована. Застосувавши до ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід, останній і надалі буде наділений приймати участь у закупівлях, таким чином зможе повторно вчинити злочин.
		Разом з тим, ОСОБА_6 будучи головою правління Благодійного Фонду «Відродження незалежної нації» та перебуваючи на свободі, наділений повноваженнями, що передбачають можливість безперешкодного виїзду за кордон та у випадку реалізації такої можливості підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності, оскільки у разі доведення його вини судом, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
		Підстав тадоцільності узастосуванні відносно ОСОБА_6 ,більш м`якихзапобіжних заходів,а ніжтримання підвартою немає,оскільки особисте зобов`язання не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки він підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв`язку із тим, що підозрюваний проживає фактично в одному населеному пункті із свідками і може чинити тиск на них, а також враховуючи санкцію покарання, яка йому загрожує у разі визнання судом його винним у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування. Запобіжний захід у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_6 , не може бути обраний, оскільки сума завданих ним місцевому бюджету збитків становить понад 6 млн. грн., як наслідок ОСОБА_6 не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та гарантувати виконання ним покладених на нього обов`язків.
		Вищевказані обставини, дають достатні підстави вважати, що лише обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти встановленим та доведеним під час досудового розслідування зазначеним вище у клопотанні ризикам, визначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України, а більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, дозволять йому уникнути кримінального переслідування шляхом втечі, або, перебуваючи на волі, він зможе створити штучні докази своєї невинуватості. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України і відповідно до п.4ч.2ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Вищевказане обґрунтовується встановленими слідством обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України, а саме тим, що: наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_6 , кримінального правопорушення (злочину), яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; у разі визнання винним ОСОБА_6 , у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
		На теперішній час такі гарантії відсутні, а дані про особу підозрюваного, характер інкримінованих йому дій, свідчать про високу імовірність його ухилення від явки до слідчого, прокурора або суду, крім того є достатні підстави вважати, що він робитиме спроби вплинути на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , стороною обвинувачення на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, позаяк на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
		Враховуючи вагомість наявних доказів, на підставі яких ґрунтується повідомлення про підозру ОСОБА_6 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, тяжкість покарання у вигляді позбавленні волі на строк від семи до дванадцяти років, що йому загрожує у разі визнання винуватим у його вчиненні, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інші злочини, сторона обвинувачення вважає, що жоден із менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання вказаним вище ризикам, а вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
		До того ж, на думку детектива застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості названого кримінального провадження, який в свою чергу належним чином гарантує запобігання встановленим ризикам та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків.
		В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначенні розміру застави, прошу призначити розмір застави, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і, як виключний випадок, визначити розмір застави в сумі заподіяних злочином збитків  6 052 184,99 грн. Такий розмір застави слід визначити, оскільки вчиненим злочином завдано шкоди державним інтересам, так як майно, яке незаконно розтратив підозрюваний, перебувало у власності Держави.
		В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.
		В судовому засіданні захисник проти вказаного клопотання заперечував, просив у його задоволенні повністю відмовити виходячи з наступного. 
		Сторона захисту стверджує, що текст клопотання, поданого слідчому судді, та врученого підозрюваному, є відмінним та відрізняється; окремі докази, надані в якості обґрунтування доводів клопотання, містять суперечності, надані не в повному обсязі, що є свідченням обґрунтованих сумнівів щодо допустимості доказів. 
		Вказані факти свідчать про порушення заявником клопотання вимог процесуального Закону та прав підозрюваного.
		Щодо матеріалів, наданих в обґрунтування доводів клопотання.
		До матеріалів клопотання надано протокол допиту підозрюваного від 24.04.2025р.
		ОСОБА_6 , окрім його беззаперечного права скористатись конституційним правом не давати показання щодо себе, не мав фізично можливостей для підготовки для участі в допиті в якості підозрюваного.
		Зокрема, 23.04.2025 р. ОСОБА_6 був повідомлений про необхідність явки 24.04.2025р. для допиту в якості свідка у кримінальному провадженні.
		Не зважаючи на порушення строків виклику для допиту, визначених ч.9 ст.135 КПК України, ОСОБА_6 з`явився за вказаним викликом, де йому було повідомлено про підозру та вручено клопотання про обрання запобіжного заходу.
		Не маючи фізичної можливості належним чином ознайомитися зі змістом підозри, мати конфіденційне спілкування із захисником щодо підозри, цілком логічною та зрозумілою є процесуальна поведінка ОСОБА_6 у вигляді утримання від дачі показань.
		Щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		На думку органу досудового розслідування, зібрано достатньо доказів в обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Зазначено, що його вина доводиться (стор.5):
		- окрім згаданих вище висновків експертів, довідки спеціаліста, допитами свідків, зазначається про «інші зібрані у кримінальному провадженні докази, які як в сукупності, так і окремо підтверджують причетність до вчиненого кримінального правопорушення підозрюваного ОСОБА_9 ». 
		Як то кажуть, описка на описці чи, можливо, сторона обвинувачення має сумніви щодо причетності ОСОБА_6 .
		Зазначені в клопотанні доводи про наявність ризиків (стор.6), визначених положеннями ч.1 ст.177 КПК України, є безпідставними та абсурдними.
		Доводи за п.1 ч.1 ст.177 КПК України: 
		можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
		Про існування кримінального провадження ОСОБА_6 є обізнаним щонайменше з 10.12.2024р., з моменту, коли за місце його діяльності було проведено обшук. Неодноразово ОСОБА_6 викликався для проведення слідчих дій та кожного разу добросовісно користувався своїми процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки (допит в якості свідка, надання зразків почерку тощо).
		Після проведення обшуку ОСОБА_6 , за наявності відповідного дозволу, залишав межі країни. 
		Зазначене яскраво свідчить про те, що ОСОБА_6 мав можливість покинути країну, однак, з огляду на особисті переконання, зокрема щодо безпідставності кримінального провадження, таких намірів не виявляв.
		Доводи за п.2 ч.1 ст.177 КПК України: 
		- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Органом розслідування проведено комплекс слідчих дій, які надали стороні обвинувачення переконання обґрунтованості підозри та наявність підстав для звернення з клопотанням (обшуки, тимчасові дозволи тощо). 
		Що може знищити чи сховати за таких обставин ОСОБА_6 . Цілком зрозуміло, що мова не йдеться про самі матеріали кримінального провадження, які перебувають у володінні сторони обвинувачення.
		Доводи за п.3 ч.1 ст.177 КПК України: 
		- незаконно впливати на свідків.
		Зазначені в обґрунтування доводів клопотання свідки надали покази, з яких можна зробити висновок, що якщо і мало місце здійснення тиску, то вказаний тиск виходив від працівників БЕБ (про що зазначено у даному запереченні).
		Доводи за п.4 ч.1 ст.177 КПК України: 
		- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, у зв`язку із тим, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті із свідками і може чинити тиск на них.
		Зазначений у клопотанні свідок ОСОБА_12 , як зазначено у протоколі допиту, проживає в м.Київ, а свідок ОСОБА_10 - в м.Ківерці.
		Крім того, що вказані свідки не дали показань щодо будь-яких протиправних діянь ОСОБА_6 , останній не проживає зі свідками в одному населеному пункті (ну це ж очевидно, що Луцьк-Ківерці-Київ це не один населений пункт).
		З огляду на вказане, доводи про наявність визначених Кодексом ризиків та наявність підстав про обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними.
		Щодо характеризуючих особи ОСОБА_6 та інших обставин, що мають значення для розгляду клопотання.
		ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки, якими є наявність сім`ї та родини, місця проживання та роботи, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не судимий, є суб`єктом підприємницької діяльності. ОСОБА_6 є керівником ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», є керівником ТОВ «СМАРТКОМУНАЛ»., в штаті товариства перебуває 6 працівників. ОСОБА_6 є керівником БФ «Відродження незалежної нації». За період часу з моменту повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 з різними гуманітарними цілями перетинав кордон 11 разів (крайній раз 13-15.12.2024р.). і повертався саме в межах виконання гуманітарних завдань. В межах діяльності благодійного фонду ОСОБА_6 передано різне майно різним військовим формуванням. 
		Підсумовуючи зазначене, доводи клопотання про обрання запобіжного заходу містить суперечності, неточності та безпідставні твердження, що аж ніяк не є свідченням наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України. 
		В судовому засіданні підозрюваний підтримав доводи свого захисника.
		Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.
		Згідно ст.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		В судовому засіданні встановлено, що Відділом детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері інтелектуальної власності, віртуальних активів та у митній сфері Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Волинській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №72024031050000007 від 13.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. 
		Відповідно до витягу ЄРДР встановлено, що службові особи Ківерцівської міської ради (код ЄДРПОУ 26516861) шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ЕЛСІДО ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 43684844) та іншими невстановленими особами, під час виконання завідомо невигідного договору, предметом якого є постачання ТЗ  Бензовоз б/у Renault Premium (без жодних додаткових ідентифікуючих ознак) у кількості 2 одиниць, за завищеними цінами, у травні 2023 року, розтратили бюджетні кошти, в особливо великих розмірах.
		24.04.2025 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Статтею 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Відповідно до мотивувальноїчастини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
		Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Частиною 2 ст.29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше не судимий, є директором товариства, тобто має офіційне джерело доходу, має постійне місце проживання, а тому виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходить до висновку про доцільність та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді цілодобового домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків. Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК та розширеному тлумаченню не підлягає.
		Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд не може обґрунтовувати прийняття такого рішення виключно тяжкістю покарання, яке могло бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення без належного з`ясування наявності у кримінальному правопорушенні хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК. 
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Суд вважає,що недоведено  наявності ризиків, накотрі посилається вклопотанні слідчий,та які передбачені ч.1 ст.177КПК України, асаме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; знищувати, сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. 
		Так доводи за п.1 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
		Із матеріалів про існування кримінального провадження ОСОБА_6 є обізнаним щонайменше з 10.12.2024р., з моменту, коли за місце його діяльності було проведено обшук. Неодноразово ОСОБА_6 викликався для проведення слідчих дій та кожного разу добросовісно користувався своїми процесуальними правами та виконував процесуальні обов`язки (допит в якості свідка, надання зразків почерку тощо).
		Після проведення обшуку ОСОБА_6 , залишав межі країни. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_6 мав можливість покинути країну, однак таких намірів не виявляв.
		Доводи щодо п.2ч.1ст.177КПК України,а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Органом розслідування проведено комплекс слідчих дій, які надали стороні обвинувачення переконання обґрунтованості підозри та наявність підстав для звернення з клопотанням (обшуки, тимчасові дозволи тощо), тому в цій частині доводи органу досудового слідства є припущенням. 
		Доводи щодо п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме  перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, у зв`язку із тим, що підозрюваний проживає в одному населеному пункті із свідками і може чинити тиск на них.
		Зазначений у клопотанні свідок ОСОБА_12 , як зазначено у протоколі допиту, проживає в м.Київ, а свідок ОСОБА_10 - в м.Ківерці.
		Крім того, що вказані свідки не дали показань щодо будь-яких протиправних діянь ОСОБА_6 , останній не проживає зі свідками в одному населеному пункті. 
		Стороною обвинувачення наданими до клопотання доказами не доведена можливість підозрюваного впливати на свідків.
		Крім того, доказів щодо скоєння ОСОБА_6 за цей період інших кримінальних правопорушень, стороною обвинувачення також в судове засідання не надано.
		Дослідивши характеризуючи особу дані, а саме ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки, якими є наявність сім`ї та родини, місця проживання та роботи, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не судимий, є суб`єктом підприємницької діяльності, є керівником ТОВ «СПЕЦКОМУНТЕХ», керівником ТОВ «СМАРТКОМУНАЛ»., в штаті товариства перебуває 6 працівників. ОСОБА_6 є керівником БФ «Відродження незалежної нації». За період часу з моменту повномасштабного вторгнення ОСОБА_6 з різними гуманітарними цілями перетинав кордон 11 разів (крайній раз 13-15.12.2024р.). і повертався саме в межах виконання гуманітарних завдань. В межах діяльності благодійного фонду ОСОБА_6 передано різне майно різним військовим формуванням. 
		Відповідно до ст. 194 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статі, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї частини. 
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Враховуючи, що слідчий та прокурор не довели в судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню. 
		При цьому, виходячи із положень ч.3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя зобов`язує підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 . 
		Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		                    ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 - відмовити.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до старшого детектива Територіального управління БЕБ у Волинській області ОСОБА_4 .. 
		На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. 
		 
		Повний текст ухвали складено та оголошено 30 квітня 2025 року о 09-10 годині.
		 
		Слідчий суддя Луцького
		міськрайонного суду                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...