Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 192/1506/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 61-11964ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                          
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа №  192/1506/21
		провадження № 61-11964св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,                          Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3    
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на частину спадкового майна
		 
		за касаційною скаргою  адвоката Чуміної Катерини Григорівни як представника ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року у складі судді Щербини Н. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Деркач Н. М., Єлізаренко І. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт, що  ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її батьком; встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після його смерті; скасувати видані відповідачам свідоцтва про право на спадщину; визнати за нею право власності в порядку спадкування на 1/3 частинb спадкового майна.
		 
		Як на обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що її мати, ОСОБА_5 , з 1992 року проживала разом однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу,                  і ІНФОРМАЦІЯ_2  у них народилась позивач. ОСОБА_4 за життя визнавав позивача донькою, утримував, виховував її, а оскільки шлюб між її батьками не був зареєстрований, то відомості про батька були записані у свідоцтві про її народження зі слів матері.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув, а після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на будинок на АДРЕСА_1 , а також на інше нерухоме та рухоме майно, яке успадкували відповідачі як дружина та син померлого.
		ОСОБА_1 з посиланням на статтю 549 ЦК УРСР зазначає, що після смерті ОСОБА_4 вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки деякий час разом з матір`ю проживали у будинку на                                    АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , а також у неї залишилися документи на деяке рухоме майно, що належало ОСОБА_4 , а тому вважає себе такою, що прийняла спадщину після його смерті.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Солонянський районний суд Дніпропетровської області рішенням від 30 квітня                   2024 року позов задовольнив частково. 
		Встановив факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 . 
		Встановив факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 . 
		Визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 березня 2004 року № 970, № 1871; від 24 грудня 2004 року № 6082, № 6084, № 6086, № 6088; від 22 березня 2005 року за № 1093, видані державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А. М. на ім?я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 .
		Визнав недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 жовтня               2022 року за № 1-473, № 1-474, видані державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Парусниковою І. О. на ім?я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 .
		В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ухилився від проведення генетичної експертизи, тому на підставі статті 109 ЦПК України суд визнав факт того, що позивач і ОСОБА_3 є рідними братом і сестрою та мають спільного біологічного батька.
		Позивач є спадкоємицею першої черги, має право на обов`язкову частку, прийняла спадщину після смерті   ОСОБА_4 , оскільки проживала протягом 6 місяців після його смерті в будинку, який увійшов до складу спадкової маси, і у неї наявні оригінали правовстановлювальних документів на частину рухомого майна, яке належало спадкодавцю.
		Позовна давність до вимоги про встановлення факту батьківства після смерті ОСОБА_4 не застосовується.
		Вимоги про визнання права власності в порядку спадкування є передчасними, оскільки встановлення факту батьківства та прийняття спадщини є підставою для звернення                 з відповідною заявою до нотаріуса.
		Позивач не пропустила позовну давність і до вимог при визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, оскільки не отримала постанови нотаріуса про відмову у вчиненні таких нотаріальних дій.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області     від 30 квітня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що  заявлені вимоги є передчасними. Позивач порушила порядок  звернення до суду, оскільки  не зверталась до нотаріуса для реалізації своїх прав і не отримувала відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину із визначенням підстав відмови, які і необхідно встановлювати                           в судовому порядку. Відсутність нотаріальної відмови позбавляє суд визначити межі спірних правовідносин та перевірити їх належними доказами.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву, їх узагальнені аргументи 
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Чуміна К. Г. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення суду залишити без змін; скасувати повністю постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
		 
		Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду                     від 06 лютого 2019 року у справі № 145/797/15-ц та постановах Верховного Суду                 від 11 грудня 2019 року у справі № 700/26/17, від 09 квітня 2020 року у справі                    № 2-1173/2009.
		Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.  
		 
		Скаржник вказує на наявність між сторонами реального спору. Позивач не має правовстановлювалних документів на спадкове майно, що позбавляє її можливості оформити спадкові права у позасудовому порядку. Крім того, оформлення спадкових прав у позасудовому порядку є неможливим без встановлення факту прийняття спадщини.  
		Відмова судів у позові з формальних підстав, а саме що він пред`явлений передчасно без отримання відмови нотаріуса, враховуючи об`єктивну відсутність у позивача умов для оформлення спадкових прав у нотаріальній конторі, призведе до повторного звернення до суду.  
		Позивач прийняла спадщину після смерті   ОСОБА_4 , оскільки фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, адже продовжила проживала у належному спадкодавцю будинку.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції. 
		 
		16 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 , батьками якої у свідоцтві про народження записані: ОСОБА_7 і ОСОБА_5 . Відомості про батька  записані зі слів матері.  
		 
		Позивач у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »,                      а потім на « ОСОБА_10 ». 
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув ОСОБА_4 , після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі на будинок на АДРЕСА_1 та на інше нерухоме і рухоме майно.
		 
		Із матеріалів спадкової справи відомо, що із заявами до нотаріуса звернулись: ОСОБА_2 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , яка подала заяву лише у власних інтересах; батьки ОСОБА_4 , які відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .  
		За заявою ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нотаріус видав 10 свідоцтв про право на спадщину за законом: на будинок механізаторів, автомобілі ГАЗ 270520, 2002 року випуску, ВАЗ 21061, 1987 року випуску, ВАЗ 2101, 1978 року випуску, приватизовану земельну ділянку площею 0,85 га, земельну ділянку площею 14,430 га, земельну частку (пай), долю в статутному фонді ФГ «АЙЗЕРБАЙДЖАН».
		 
		Солонянський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від 19 жовтня                 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду          від 17 січня 2023 року, призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставив таке питання: Чи є ОСОБА_11 , матір`ю якої є ОСОБА_12 , та ОСОБА_3 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , біологічним братом і сестрою, а саме: чи мають вони спільного біологічного батька за умови різних біологічних матерів?
		 
		Експертиза не була проведена через неявку відповідачів до експертної установи.
		 
		Допитані в суді першої інстанції як свідки ОСОБА_13 (сусідка сторін),                               ОСОБА_14 (сусід сторін), ОСОБА_15 , (рідна сестра матері позивача), ОСОБА_16 (рідний брат ОСОБА_4 ) підтвердили, що позивач разом із матір`ю                  і ОСОБА_17 в 1990-х роках проживали однією сім`єю в с. Панькове. ОСОБА_20 називав ОСОБА_18 своєю донькою і є її батьком. Після загибелі   ОСОБА_4 позивач                  з матір`ю деякий час проживали у будинку в с. Панькове.
		 
		Допитана в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_1 , пояснила, що в дитинстві вона мешкала разом з ОСОБА_4 та своєю матір`ю в с. Новий Світ, а коли їй було три роки, ОСОБА_4 купив будинок в с. Панькове, куди вони всі разом переїхали. Жили вони як одна родина, і позивач вважала ОСОБА_4 своїм батьком. У червні 2003 року сталася ДТП, під час якої ОСОБА_4 загинув. На момент ДТП позивач і її мати були разом з ОСОБА_4 у машині. Після смерті батька вона з матір`ю деякий час ще прожили в с. Панькове, а потім переїхали до м. Кам`янське. Відповідач ОСОБА_3 спілкувався з нею як із рідною сестрою вже після смерті батька, запрошував на хрестини свого сина. Позивач в 2021 році звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, однак їй відмовили у прийнятті такої заяви та повідомили, що після його смерті вже відкрито спадкову справу та видані свідоцтва іншим спадкоємцям - відповідачам. 
		 
		Допитана в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_2 зазначила що її чоловік - ОСОБА_4 ніколи не співмешкав з матір`ю позивача - ОСОБА_5 , весь час проживав з нею та їх спільним сином. Їй відомо, що мати позивача працювала на ОСОБА_4 як підсобна робітниця, спільних дітей вони не мали. Будинок в с. Панькове використовували для роботи, оскільки там мешкали працівники, які працювали на полях. Відповідач самостійно займалася організацією похорон ОСОБА_17 , відправкою його тіла до Азербайджана , де він і похований. У 2003 році мати позивача зверталася до суду із заявою про встановлення факту батьківства, проте в суді не змогла відповісти на жодне запитання. 
		 
		Допитана в суді першої інстанції як свідок ОСОБА_12 (мати позивача) повідомила, що вона мешкала з ОСОБА_17 однією сім`єю і народила від нього ОСОБА_18 . Проживали вони разом у  будинку у с. Панькове, який придбав чоловік. ОСОБА_20                             є біологічним батьком ОСОБА_18 , і визнавав її донькою. Після смерті ОСОБА_17 свідок                      з донькою ще протягом шести місяців продовжувала мешкати в будинку                             в с. Панькове. Організацією похорон займалася свідок, їй допомагали брат і друг ОСОБА_17 , відповідач не брала участі в організації поховання. Свідоцтво про смерть забрав брат свідка. За часи спільного проживання вона спілкувалася з родичами ОСОБА_17 , до них приїздив його батько. ОСОБА_12 зверталася до суду з заявою про встановлення батьківства, проте через її моральний стан вона не з`явилась до суду та справу залишено без розгляду.  
		 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                        є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права  у  подібних  правовідносинах,  викладеного у  постанові  Верховного  Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується  з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм                        права  в   межах   касаційної  скарги, дійшов висновку,  що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
		 
		Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.                  У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
		 
		Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
		 
		Згідно зі статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		 
		Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просила встановити факт того, що вона є донькою ОСОБА_4 , прийняла спадщину після його смерті; визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані відповідачам;                                і визнати за нею право власності на частину спадкового майна. 
		 
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що заявлені вимоги є передчасними, оскільки позивач не зверталась до нотаріуса для реалізації своїх прав і, відповідно, не отримувала відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
		 
		Однак такий висновок суду є помилковим.
		 
		Позивач звернулася до суду, в тому числі з вимогою встановити факт батьківства, а саме - факт того, що вона є донькою спадкодавця, що є необхідним для подальшої реалізації її спадкових прав, а встановлення такого юридичного факту не належить до повноважень нотаріуса та можливе виключно в судовому порядку. Крім того, між сторонами наявний спір щодо власності на спадкове майно, який підлягає розгляду лише судом, враховуючи, що нотаріус уже видав свідоцтва про право на спадщину відповідачам у 2004, 2005, 2022 роках. 
		 
		З огляду на викладене висновок суду про передчасність подання позову без попереднього звернення до нотаріуса є безпідставним, оскільки саме суд уповноважений на вирішення спорів, пов`язаних із встановленням юридичних фактів, належністю особи до кола спадкоємців, а також спорів, що виникають стосовно прав на спадкове майно.
		 
		Переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки заявленим вимогам та, обмежуючись посиланням на відсутність звернення позивача до нотаріуса, фактично ухилився від вирішення спору по суті, що суперечить принципам повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи,                        а також позбавляє позивача ефективного доступу до правосуддя, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		 
		Суд  касаційної  інстанції  не  може  встановлювати або (та)  вважати    доведеними 
		обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.
		 
		З урахуванням наведеного рішення суду апеляційної інстанції є необґрунтованим та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
		 
		Під час нового розгляду суду належить врахувати зміст спірних правовідносин, обсяг заявлених позовних вимог, дослідити та належним чином оцінити зібрані                      у справі докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін  (в тому числі заяві відповідача про застосування позовної давності), розглянути справу                              в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального                                і процесуального права) та ухвалити законне й справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
		 
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Чуміної Катерини Григорівни як представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 липня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.  
		 
		Постанова суду касаційної інстанції  набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                              М. Є. Червинська 
		 
		Судді:                                                                                                          А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                          Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                     В. М. Коротун
		                                                                                                          
		                                                                                                          М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...