Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/19555/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: 61-11043ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                              
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        
		                                                                                                                
		29 квітня 2025 року                                               
		м. Київ
		 
		справа № 344/19555/18
		провадження № 61-11043св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,                                
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго»,
		розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року у складі судді  Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у складі колегії суддів: Луганської В. М.,                   Баркова В. М., Мальцевої Є. Є.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Історія справи
		В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (далі - ПрАТ «Прикарпаттяобленерго») та, уточнивши в подальшому свої позовні вимоги, просив:
		поновити пропущений строк звернення до суду за вирішенням трудових спорів, визнавши причини пропуску такого строку поважними; 
		поновити його на роботі на посаді інспектора групи контролю технологічних втрат електроенергії (далі - інспектор ГКТВЕ) в філію АТ «Західна»  ПрАТ «Прикарпаттяобленерго»;
		стягнути з ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 вересня 2018 року до дня поновлення на роботі, який на 09 вересня 2021 року становить 287 181,42 грн;
		стягнути з ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» на його користь моральну шкоду у сумі 380 000,00 грн.
		Позовна заява мотивована тим, що з 07 вересня 2004 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах, з 10 січня 2007 року займав посаду інспектора відділення енергонагляду філії ВАТ «Калуський РЕМ», де працював до моменту звільнення - до 05 вересня 2018 року.
		Трудові обов`язки виконував сумлінно, за що неодноразово заохочувався преміями.
		З грудня 2016 року почав відчувати упереджене ставлення до нього з боку директора філії, що на його думку пов`язано з наявною вакансією на посаду заступника директора філії, щодо конкурсу на яку позивач цікавився.
		Почастішали позапланові перевірки якості роботи інспекторів. При цьому, при виявлені схожих недоліків в роботі всіх колег, до нього ставилися більш прискіпливо, що відображалося в зменшенні розміру надбавки до його заробітної плати 28 квітня 2017 року (-25%), 30 червня 2017 року (-50%), 31 серпня 2017 року (-100%), 30 жовтня 2017 року (-100%), 29 січня 2018 року                          (-100%), 06 березня 2018 року (догана, що потягло за собою зняття надбавки в розмірі 100%).
		В подальшому, 22 лютого 2018 року, 23 лютого 2018 року, 26 лютого 2018 року були ініційовані перевірки лише його роботи, які проводились за відсутності його на роботі, в час, коли позивач перебував на лікарняному.
		17 серпня 2018 року було складено черговий акт перевірки, що стало передумовою його звільнення 05 вересня 2018 року за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
		Позивач заперечує невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, у зв`язку із чим просив суд поновити його на роботі  та стягнути з ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Також просив врахувати, що незаконним звільненням йому відповідачем було завдано моральну шкоду.
		Враховуючи незаконність свого звільнення, позивач звернувся до суду з відповідними вимогами та клопотанням про поновлення строку для подання позову, пропущеного через поважні причини.
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2021 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
		Постановою Верховного суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу               ОСОБА_1   задоволено. Скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 червня 2022 року. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Установивши порушення судами попередніх інстанцій вимог пунктів 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, Верховний Суд вважав за необхідне скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України були наявні, відповідачем процедура звільнення була дотримана, тому наказ № 561 від 05 вересня 2018 року є правомірним, а отже підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення  середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди немає.
		 
		 
		В частині пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудових спорів, суд першої інстанції послався на те, що такий строк пропущено позивачем з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач довів належними та допустимими доказами факт повторного порушення трудової дисципліни після попереднього притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що утворило саме систему невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та, відповідно, стало підставою для такого звільнення.
		При цьому апеляційний суд не у повній мірі погодився з мотивами відмови у задоволенні позову, викладеними у рішенні суду першої інстанції.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		31 липня 2024 року  ОСОБА_1 в системі «Електронний суд»звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року,в якій просить скасувати вказані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанційз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи,  без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу від 26 серпня 2024 року ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		13 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Судами встановлено, що   ОСОБА_1 з 09 вересня 2004 року працював у Відкритому акціонерному товаристві «Прикарпаттяобленерго» (згодом - ПрАТ «Прикарпаттяобленерго») на посаді інспектора електронагляду Івано-Франківського району електричних мереж. 10 січня 2007 року його переведено на посаду інспектора відділення енергонагляду філії зазначеного товариства, а 01 липня 2015 року переведено на посаду інспектора ГКТВЕ відділення енергонагляду філії АТ «Калуський РЕМ», яку 08 лютого 2016 року реорганізовано у ГКТВЕ відділення з технічного забезпечення продажу електричної енергії.
		 
		Наказом № 255 від 28 квітня 2017 року «Про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу працівникам АТ «Прикарпаттяобленерго» за квітень 2017 року» за «незабезпечений достатній захист ПО від несанкціонованого впливу на їх роботу та порушення інструкції «Про проведення четвертого етапу технічних перевірок РТО юридичних споживачів та виконання контрольних оглядів засобів обліку» зменшено на 25% надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 . 
		 
		Наказом № 378 від 30 червня 2017 року «Про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу працівникам АТ «Прикарпаттяобленерго» за червень 2017 року» за «неналежне виконання посадових обов`язків, а саме - неприведення розрахункової точки обліку юридичного споживача до вимог ПУЕ, ПКЕЕ, ПБЕЕ» зменшено на 50% щомісячну надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 . 
		 
		Наказом № 516 від 31 серпня 2017 року «Про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу працівникам АТ «Прикарпаттяобленерго» за серпень 2017 року» за «неякісне виконання робіт в частині обмеження доступу до дооблікових кіл та приладів обліку і недопущення несанкціонованого втручання в облік електричної енергії та схему його підключення, чим порушено вимоги інструкції ІОП 3.2.7 «Про проведення IV етапу технічних перевірок РТО ЮС та виконання КО засобів обліку»» вирішено не нараховувати надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 . 
		 
		Наказом № 622 від 30 жовтня 2017 року «Про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу працівникам АТ «Прикарпаттяобленерго» за жовтень 2017 року» за «невиконання доведених планових показників по проведенню контрольних оглядів та технічних перевірок РТО юридичних споживачів» вирішено не нараховувати надбавку до посадового окладу       ОСОБА_1 . 
		 
		Наказом № 46 від 29 січня 2018 року «Про зменшення (ненарахування) надбавок до посадового окладу (тарифної ставки) працівникам АТ «Прикарпаттяобленерго» за січень 2018 року» за «порушення вимог п. 4 посадової інструкції за № 1305/2015 від 23 вересня 2015 року в частині перевищення наданих прав і повноважень (оформлення актів та виконання пломбувань електроустановок юридичних споживачів без відповідних звернень та оплат)» вирішено не нараховувати щомісячну надбавку до посадового окладу ОСОБА_1 . 
		 
		Наказом № 155 від 06 березня 2018 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» згідно службової записки «Про дисциплінарне стягнення» від 21 лютого 2018 року за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, чим порушено вимоги пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів та неналежне оформлення документів, порушення вимог розділу 4.9 Інструкції 3.2.7 ОСОБА_1 оголошено догану.
		Даний наказ позивачем не оскаржувався.
		17 серпня 2018 року виконуючим обов`язки директора філії АТ «Західна» Дзундзою Р. І. затверджений акт перевірки виконання планових завдань працівниками ВК ТВЕ Калуської дільниці філії АТ «Західна», яким, зокрема, встановлені порушення, допущені інспектором ОСОБА_1 . Встановлено, що на його дільниці знаходиться найбільша кількість розрахункових точок обліку (РТО), на яких три роки і більше не проводилася технічна перевірка (46 % від загальної кількості таких РТО філії). Також в нього один з найменших показників контрольних оглядів (КО) пріоритетних споживачів за шість місяців 2018 року, допущено порушення при оформленні актів контрольних оглядів.
		 
		Із вказаним актом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 17 серпня 2018 року (зазначив «не згоден»). Від надання пояснень з приводу вказаних порушень позивач відмовився, про що складений відповідний Акт.
		 
		21 серпня 2018 року заступник технічного директора Гораль В. М. звернувся до голови правління АТ «Прикарпаттяобленерго» із службовою запискою «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади», запропонувавши застосувати до інспектора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, зокрема порушення вимог пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів, а також неналежне оформлення документів, порушення вимог пунктів 4.2.12, 4.9.4, 4.9.6, 4.9.11, 4.9.13 Інструкції 3.2.7 в частині не проведення у визначений термін контрольних оглядів засобів обліку юридичних споживачів, відсутності підписів уповноважених представників споживача в оформлених актах контрольного огляду, неналежного оформлення контрольних оглядів, не проведення аналізу достовірності звітних обсягів споживання електричної енергії споживачів, невиконання доведених планових показників.
		 
		Згідно із протоколом № 46 від 05 вересня 2018 року на засіданні президії профкому ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» ухвалено рішення про надання згоди на звільнення на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 , інспектора ГКТВЕ філії АТ «Калуський РЕМ».
		 
		Наказом № 561 від 05 вересня 2018 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» за систематичне невиконання трудових обов`язків до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи. Зазначено, що серед виявлених зауважень до роботи інспекторів, які зафіксовані в акті від 17 серпня 2018 року, встановлені факти порушення цим інспектором посадових обов`язків, вимог робочих інструкцій та процедур, а саме:
		- при оформленні актів контрольного огляду не вказується інформація про посаду, прізвище та ініціали споживача;
		- у частині актів відсутній підпис споживача чи його представника;
		- з порушенням нормативних документів проводяться роботи з технічної перевірки електроустановок споживачів. Так, в Актах контрольного огляду № 5974 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомілк»), № 5975 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «КМК»), № 5976 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мешінвест») від 27 липня 2018 року відсутні підписи уповноваженого представника, що є порушенням пункту 4.9.11 Інструкції 3.2.7.1;
		- 03 квітня 2018 року за участі ОСОБА_1 був оформлений Акт про порушення № 083725 на об`єкті КП «ЖЕО № 1». При цьому споживачу було висунуто вимогу відновити облік електричної енергії до 17 квітня 2018 року, про що складений Акт технічної перевірки про невідповідність електроустановки. Станом на 15 серпня 2018 року облік електроенергії на вищевказаному об`єкті не відновлений, спожита електрична енергія не обліковується (прилад обліку не замінений), що є порушенням пунктів 4.2.19 та 4.2.20 Інструкції 3.2.7.1. Даний об`єкт закріплений за ОСОБА_1 ;
		- інспектором ОСОБА_1 не вжито достатніх заходів щодо дотримання на закріпленій за ним дільниці допустимого рівня розрахункових точок обліку юридичних споживачів, на яких контрольний огляд не поводився шість місяців і більше (допустима похибка на рівні менше 5 % від закріплених точок обліку електричної енергії), при цьому кількість таких точок обліку електричної енергії станом на 01 липня 2018 року становить до 141 штук (27,7 %), що є грубим порушенням вимог пунктів 4.9.1, 4.9.4 Інструкції 3.2.7.1 та пункту 4.2.2.2.4.1.2 ПЛ-ПЗ 4.1 «Про оплату праці»;
		- факти неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків зафіксовані в Акті перевірки, затвердженому 17 серпня 2018 року, з яким працівник ознайомився, проте від надання письмового пояснення щодо виявлених порушень відмовився, про що складений відповідний Акт. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції та пунктів 4.2.12, 4.9.4, 4.9.6, 4.9.11, 4.9.13 Інструкції 3.2.7 щодо неякісного проведення технічної перевірки та контрольних оглядів юридичних споживачів, а також неналежного оформлення документів.
		 
		Відповідно до наказу № 340-п (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 05 вересня 2018 року звільнено з посади інспектора ГКТВЕ філії АТ «Калуський РЕМ» на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України (систематичне невиконання трудових відносин) (підстава звільнення - рішення профкому (протокол № 46 від 05 вересня 2018 року), Наказ № 561 від 05 вересня 2018 року).
		 
		Також встановлено, що 01 жовтня 2015 року ОСОБА_1 ознайомлений з Посадовою інструкцією, а 07 вересня 2017 року - з Інструкцією 3.2.7, про що свідчать його особисті підписи.
		 
		Згідно акту від 16 липня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з Інструкцією 3.2.7.1, але відмовився засвідчувати підписом факт ознайомлення в аркуші ознайомлення персоналу.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України (тут і далі - в редакції, чинній на час звільнення позивача) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		 
		Згідно пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зокрема систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
		 
		Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша статті 43 КЗпП України).
		 
		За передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
		 
		У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
		 
		Згідно зі статтею 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. До таких видів стягнень згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України належать: догана та звільнення.
		 
		Звільнення працівника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення.
		 
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		 
		Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		 
		До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 травня 2020 року у справі № 333/1839/19 (провадження № 61-21641св19).
		Згідно наказу № 155 від 06 березня 2018 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» відповідно до службової записки «Про дисциплінарне стягнення» від 21 лютого 2018 року за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, чим порушено вимоги пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів та неналежне оформлення документів, порушення вимог розділу 4.9 Інструкції 3.2.7 ОСОБА_1 оголошено догану.
		Даний наказ позивачем не оскаржувався.
		Згідно акту перевірки виконання планових завдань працівниками ВК ТВЕ Калуської дільниці філії АТ «Західна», який затверджено 17 серпня 2018 року, були встановлені порушення, допущені, зокрема, інспектором ОСОБА_1 .
		Згідно вказаного акту найбільша кількість РТО, на яких три роки і більше не проводилася технічна перевірка (46 % від загальної кількості таких РТО цієї філії) знаходиться на дільниці інспектора ОСОБА_1 . Також в нього один з найменших показників контрольних оглядів (КО) пріоритетних споживачів за шість місяців 2018 року, допущено порушення при оформленні актів контрольних оглядів.
		Із вказаним актом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 17 серпня 2018 року, та зазначив «не згоден».
		Від надання пояснень з приводу вказаних порушень позивач відмовився, про що працівниками філії АТ «Західна» було складено акт.
		21 серпня 2018 року заступник технічного директора Гораль В .М. звернувся до голови правління АТ «Прикарпаттяобленерго» із службовою запискою «Про дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади» за систематичне неналежне виконання своїх посадових обов`язків, чим порушено вимоги пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції, неякісне проведення технічних перевірок та контрольних оглядів юридичних споживачів, а також неналежне оформлення документів, порушення вимог пунктів 4.2.12, 4.9.4, 4.9.6, 4.9.11, 4.9.13 Інструкції 3.2.7 в частині не проведення у визначений термін контрольних оглядів засобів обліку юридичних споживачів, відсутності підписів уповноважених представників споживача в оформлених актах контрольного огляду, неналежного оформлення контрольних оглядів, не проведення аналізу достовірності звітних обсягів споживання електричної енергії споживачів, невиконання доведених планових показників запропоновано застосувати до інспектора ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.
		05 вересня 2018 року на засіданні президії профкому ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» ухвалено рішення дати згоду на звільнення на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 , інспектора ГКТВЕ філії АТ «Калуський РЕМ», що підтверджується протоколом № 46.
		Наказом № 561 від 05 вересня 2018 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» за систематичне невиконання трудових обов`язків до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
		Зазначено, що серед виявлених зауважень до роботи інспекторів, які зафіксовані в акті від 17 серпня 2018 року, встановлені факти порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків, вимог робочих інструкцій та процедур, а саме:
		- при оформленні актів контрольного огляду не вказується інформація про посаду, прізвище та ініціали споживача;
		- у частині актів відсутній підпис споживача чи його представника;
		- з порушенням нормативних документів проводяться роботи з технічної перевірки електроустановок споживачів. Так, в Актах контрольного огляду № 5974 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомілк»), № 5975 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «КМК»), № 5976 (споживач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мешінвест») від 27 липня 2018 року відсутні підписи уповноваженого представника, що є порушенням пункту 4.9.11 Інструкції 3.2.7.1;
		- 03 квітня 2018 року за участі ОСОБА_1 був оформлений Акт про порушення № 083725 на об`єкті КП «ЖЕО № 1». При цьому споживачу було висунуто вимогу відновити облік електричної енергії до 17 квітня 2018 року, про що складений Акт технічної перевірки про невідповідність електроустановки. Станом на 15 серпня 2018 року облік електроенергії на вищевказаному об`єкті не відновлений, спожита електрична енергія не обліковується (прилад обліку не замінений), що є порушенням пунктів 4.2.19 та 4.2.20 Інструкції 3.2.7.1. Даний об`єкт закріплений за ОСОБА_1 ;
		- інспектором ОСОБА_1 не вжито достатніх заходів щодо дотримання на закріпленій за ним дільниці допустимого рівня розрахункових точок обліку юридичних споживачів, на яких контрольний огляд не поводився шість місяців і більше (допустима похибка на рівні менше 5 % від закріплених точок обліку електричної енергії), при цьому кількість таких точок обліку електричної енергії станом на 01 липня 2018 року становить до 141 штук (27,7 %), що є грубим порушенням вимог пунктів 4.9.1, 4.9.4 Інструкції 3.2.7.1 та пункту 4.2.2.2.4.1.2 ПЛ-ПЗ 4.1 «Про оплату праці»;
		- факти неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків зафіксовані в Акті перевірки, затвердженому 17 серпня 2018 року, з яким працівник ознайомився, проте від надання письмового пояснення щодо виявлених порушень відмовився, про що складений відповідний Акт. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.1.17, 2.1.19 та 2.1.25 Посадової інструкції та пунктів 4.2.12, 4.9.4, 4.9.6, 4.9.11, 4.9.13 Інструкції 3.2.7 щодо неякісного проведення технічної перевірки та контрольних оглядів юридичних споживачів, а також неналежного оформлення документів.
		 
		Відповідно до наказу № 340-п (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 05 вересня 2018 року звільнено з посади інспектора ГКТВЕ філії АТ «Калуський РЕМ» на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України (систематичне невиконання трудових відносин) (підстава звільнення - рішення профкому (протокол № 46 від 05 вересня 2018 року), Наказ № 561 від 05 вересня 2018 року).
		Таким чином, встановивши, що наказом ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» від 06 березня 2018 року № 155 до  ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а після його застосування позивач допустив порушення своїх трудових обов`язків, що передбачені посадовою Інструкцією, а саме пунктів 2.1.17, 2.1.19, 2.1.25, порушення пункту 4.9.11 Інструкції 3.2.7.1, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що мало місце систематичне невиконання вказаним працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, що стало законною підставою для його звільнення на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.  
		При таких обставинах суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі.
		Оскільки позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди є похідними від вимоги про поновлення на роботі, вони задоволенню також не підлягають.
		Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                               Є. В. Коротенко
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...