Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 932/1157/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 30.04.2025. Зареєстровано: 01.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/932/90/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023046640000563

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 932/1157/24   
		Провадження № 1-кп/932/90/24
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 квітня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
		 
		у складі:
		головуючого-судді:                   ОСОБА_1 
		при секретарі судового засідання:          ОСОБА_2 
		з участю
		прокурора                         ОСОБА_3 
		захисника                         ОСОБА_4 
		представника потерпілого - адвоката         ОСОБА_5 
		потерпілої                         ОСОБА_6 
		обвинуваченої                         ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12023046640000563, за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Райполе Межівського району Дніпропетровської області, з вищою освітою, працевлаштованої, заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		 
		у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.10.2023 приблизно о 22 год. 12 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Харківська, поряд із буд 7А, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень раніше незнайомій ОСОБА_6 , ОСОБА_7 стоячи навпроти потерпілої ОСОБА_6 нанесла їй один удар правою рукою в якій тримала мобільний телефон в область обличчя, а саме в область носу праворуч.
		Внаслідок чого потерпілій ОСОБА_6 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: садна в міжбрівній ділянці ближче до внутрішнього кута правої надбрівної дуги, поверхневої забійної рани на спинці носу по центру з переходом праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
		 
		Вищевказані умисні дії ОСОБА_7 , що виразилися в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку,передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
		 
		Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.
		 
		 
		 
		Показами обвинуваченої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні свою провину визнала повністю та пояснила, що до вказаних подій потерпілу не знала, стосунків з нею не підтримувала.
		01.10.2023 року приблизно о 21:30 годині вона з чоловіком перебували на вул.Харківській в м.Дніпро, йшли в сторону ЦУМа. Потім вони зустрілися з ОСОБА_6 та почався словесний конфлікт з приводу, чого вона не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу. 
		Вказала, що ОСОБА_6 сказала щось дуже погане у її адресу та вона вдарила один раз потерпілу рукою, в якій знаходився телефон, у міжбрів`я, в області носу. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, спричинені саме від її удару.
		В скоєному щиросердно покаялась. 
		Цивільний позов не визнала, вважає, що він не обґрунтований. 
		 
		 
		 
		Показами потерпілої  ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що до зазначених подій обвинувачену не знала, стосунки з нею не підтримувала. Підстав казати не правду відносно неї немає. 
		01.10.2023 року приблизно о 22:00 годині, вона йшла разом зі своєю подругою ОСОБА_9 в центрі міста Дніпро по вул. В`ячеслава Липинського. Коли проходили повз будинок АДРЕСА_3 , побачили на перехресті автомобіль служби таксі помаранчевого кольору, з якого було чутно крики водія про допомогу. Вони побачили, як раніше невідома жінка, як згодом вони з`ясували ОСОБА_7 , разом зі своїм чоловіком сперечалась з водієм цього таксі, при цьому ОСОБА_7 виражалась нецензурною лайкою.
		Вона (потерпіла) запропонувала своїй подружці допомогти і викликала поліцію. Через деякий час прибула поліція  розібрались із водієм та чоловіком, з яким була ОСОБА_7 . Таксист та поліція поїхали, а ОСОБА_7 з чоловіком залишились на тому ж місці. 
		Потім вони з подругою почали переходити дорогу і їх наздогнали ОСОБА_7 з чоловіком та почали на них лаятись та погрожувати. 
		ОСОБА_7 щось шукала на підлозі - на тротуарі, коли піднялась, то в її руках був лише мобільний телефон. Після чого, ОСОБА_7 нанесла їй один удар в область носу правою рукою, в якій був мобільний телефон.
		Вона в свою чергу почала кричати, оскільки в неї була зроблена ринопластика носу, а отримане тілесне ушкодження саме в область носу однозначно негативно відобразиться на відновленні після проведеної операції. 
		В неї почалась істерика, а тому вона не спостерігала, чим займалася ОСОБА_7 з чоловіком після цього, думала лише про ніс, серветками з льодом прикривала обличчя. Швидка медична допомога приїхала швидко. Її госпіталізували, в лікарні надали допомогу і вона поїхала до дому. 
		 
		Зазначила, що цивільний позов підтримує та просила стягнути з обвинуваченої 125 000 гривень матеріальної шкоди та 200 000 гривень моральної шкоди. 
		Вважає, що їй завдана матеріальна шкода, оскільки в неї була операція, їй виправляли дихання та носову перегородку. 
		Щодо моральної шкоди вказала, що в неї були синці, великий набряк, головні болі, паморочилась голова, її внутрішній моральний стан був подавлений, оскільки була важка реабілітація після першої операції. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, її повсякденне життя суттєво змінилось, вона вимушена була пристосовуватись до нових обставин, пов`язаних з лікуванням, перебуваючи в постійному стані стресу, внаслідок чого витрачала багато свого часу та зусиль.
		 
		Також зазначила, що ні вона, ні її подруга тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не наносили. 
		 
		А також дослідженими судом письмовими доказами по справі:
		 
		Висновком спеціаліста №3155 від 02.10.2023, відповідно до якого, у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна в міжбрівній ділянці, забійної рани на спинці носу з переходом праворуч, що спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо в термін, на який вказує обстежена.
		Виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі: «п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. (том 1 а.с.21-22).
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2023 року, за участю потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якого потерпіла продемонструвала механізм спричинення їй тілесних ушкоджень (том 1 а.с.34-36).
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.11.2023 року, за участю свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого свідок продемонструвала механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 (том 1 а.с.40-42).
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.11.2023, відповідно до якого, потерпіла ОСОБА_6 на фото №1 впізнає жінку, яка 01.10.2023 приблизно о 22 годині 15 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 та спричинила їй тілесні ушкодження (том 1 а.с.46-47) Відповідно до довідки (том 1 а.с.48) впізнаною особою є ОСОБА_7 .
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.11.2023, відповідно до якого, свідок ОСОБА_10 на фото №2 впізнає жінку, яка 01.10.2023 приблизно о 22 годині 10 хвилин перебуваючи поряд із буд. АДРЕСА_4 , спричинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 (том 1 а.с.49-50). Відповідно до довідки (том 1 а.с.51) впізнаною особою є ОСОБА_7 .
		Висновком експерта №3993е від 11.12.2023, відповідно до якого, при огляді 02.10.2023 року у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: садна в міжбрівній ділянці ближче до внутрішнього кута правої надбрівної дуги; поверхневої забійної рани на спинці носу по центру з переходом праворуч.
		Виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: садна та поверхневої забійної рани, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя, більш праворуч.
		Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (садно з підсохлим темно-червоним дном, нижче рівня оточуючої шкіри; рана вкрита темно-червоною кривавою коринкою), можливо вказати, що термін їх спричинення становить до 1-ї доби на момент огляду.
		За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
		Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у неї тілесних ушкоджень, можливо вказати, що воно могло бути спричинено і від 1-ї механічної дії. 
		Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: садна та поверхневої забійної рани, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя, більш праворуч, яким міг бути і мобільний телефон або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.
		Встановлення обставин отримання тілесних ушкоджень (власноруч або іншою особою) не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів, можливо лише вказати, що виявлені у неї тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках доступних для нанесення власною рукою.
		За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння. На підставі: п. 2.1.3. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
		Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а також відсутність будь-яких інших тілесних ушкоджень на виступаючих частинах обличчя, тулуба і кінцівок, можливо вказати, що вони є не характерними для спричинення при падінні з висоти власного зросту.
		Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (садно з підсохлим темно-червоним дном, нижче рівня оточуючої шкіри; рана вкрита темно-червоною кривавою коринкою), можливо вказати, що термін їх спричинення становить до 1-ї доби на момент огляду, тобто вони могли бути отримані і в термін на який вказувала обстежена та вказано дізнавачем у постанові.
		Локалізація та характер виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказують ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в ході проведення слідчих експериментів за їх участі. (том 1 а.с.57-60).
		 
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2024, відповідно до якого, свідок ОСОБА_11 на фото №2 впізнає жінку, яка 01.10.2023 приблизно о 22 годині 10 хвилин перебуваючи поряд із буд. АДРЕСА_4 , спричинила тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 (том 1 а.с.106-107). Відповідно до довідки (том 1 а.с.51) впізнаною особою є ОСОБА_7 .
		Таким чином, суд вважає, що надані докази отримані в передбаченому кримінально  процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, провина обвинуваченої знайшла своє підтвердження й доведена повністю поза розумним сумнівом. 
		 
		Враховуючи наведене,суд визнаєобвинувачену ОСОБА_7 винною увчиненні вищезазначеногокримінального проступку,а їїумисні дії,що виразилися вумисному спричиненнілегких тілеснихушкоджень, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
		 
		 
		 
		При призначенніпокарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд,враховує ступіньтяжкості вчиненогонею кримінальногоправопорушення,яке відповіднодо ст.12КК Українивідносяться докримінального проступку,особу обвинуваченої,раніше несудиму,яка наобліку улікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		Щире каяття, суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_7 . 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.
		Враховуючи вищенаведені обставини, характер вчиненого кримінального правопорушення, наслідки скоєного, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, а також її відношення до скоєного, суд вважає, що ОСОБА_7  необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.1ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, що буде в даному випадку законним та справедливим, відповідатиме загальним засадам призначення покарання та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		 
		 
		 
		Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень, матеріальну шкоду в розмірі 125000 (сто двадцять п`ять тисяч) гривень та витрати на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків. 
		Дослідив надані потерпілою докази, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення на її користь з обвинуваченої моральної шкоди у сумі 200000 (двісті тисяч) гривень. 
		Так, відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		 
		При цьому, суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
		 
		Обґрунтовуючи моральну шкоду у позові, потерпіла вказала, що у зв`язку із скоєним відносно неї кримінального правопорушення, вона зазнала моральної шкоди, яка виразилася в психологічних (моральних) стражданнях, тимчасовій відсутності в соціальному житті, шкоди її здоров`ю, а також була позбавлена відчуття безпеки. 
		 
		Судом враховується, що потерпілій ОСОБА_6 була завдана моральна шкода внаслідок перенесених страждань, що стали результатом вчиненого обвинуваченою кримінального проступку, і зазначена моральна шкода була завдана саме діями обвинуваченої, що було достовірно встановлено під час розгляду справи.
		 
		При цьому,визначаючи розмірвідшкодування моральноїшкоди,заподіяної потерпілій ОСОБА_6 ,судом враховуєтьсяхарактер кримінальногоправопорушення,глибина душевнихстраждань потерпілої,порушення звичайногоспособу життя,а томувиходячи ізвимог розумностіта справедливості,суд вважає,що розмірзаявленого потерпілоюгрошового відшкодуванняморальної шкодипідлягає задоволеннюта стягненнюз обвинуваченої ОСОБА_7 на користьпотерпілої ОСОБА_6  самев сумі200000гривень моральноїшкоди. 
		 
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілої про стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.
		Так, відповідно доч.1ст.128КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права, у тому числі і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Так, судом не встановлено, що в результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілою ОСОБА_6 понесено будь-які витрати, в тому числі на операцію, а посилання потерпілої на докази, в тому числі на довідку огляду пластичного хірурга Медичного центру для дітей та дорослих «Дейлі Медікал» від 23.04.2024, як доказ понесених витрат, судом не приймається, оскільки вона містить рекомендації щодо проведення операції, а не фактичний розрахунок понесених витрат на її проведення. 
		А тому, суд вважає за необхідне відмовити в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки заявлений розмір шкоди не підтверджено жодними документами, та не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, а тому є всі підстави для відмови в цій частині. 
		 
		Вирішуючи позовні вимоги потерпілої про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
		 
		Згідно ч.2ст.120 КПК Українивитрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
		Згідно ч.1ст.124 КПК Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійсненні ним документально підтверджені процесуальні витрати, до складу яких відповідно до п.1 ч.1 ст.118, ч. 2 ст.120 КПК Українивідносяться витрати на правову допомогу. 
		Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі доказиподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Однак, потерпілою не надано жодного підтвердження щодо понесення витрат на правову допомогу, відсутні будь-які відомості, які підтверджують факт сплати адвокату грошових коштів, відповідної заяви про надання додаткових доказів від ОСОБА_6 до закінчення судових дебатів не надходило. Відсутність документів, що підтверджують розмір процесуальних витрат фактично не дозволяє суду здійснити перевірку відповідності їх граничним розмірам компенсації, враховуючи, що за приписами ч.2ст.92 КПК Україниобов`язок доказування даних щодо процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає, а тому суд вважає за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги в цій частині. 
		Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 128, 368, 370-371, 373-376, 615 КПК України, суд 
		 
		 УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_12  визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
		 
		Призначити ОСОБА_13  покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
		 
		Речові докази:
		 
		- диск (том 1 а.с.37-38, 43-44, 63-64)  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8  на користь ОСОБА_6  200000 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди.
		Відмовити в задоволенні цивільного позову про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 125000 гривен матеріальної шкоди.
		Залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрат на правничу допомогу.
		 
		 
		 
		На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		   Головуючий суддя                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...