Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/2256/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 01.05.2025. Зареєстровано: 01.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/759/83/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019100080007849

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		ун. № 759/2256/20 пр. № 1-кп/759/83/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 травня 2025 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарях: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду із застосуванням на стадії судових дебатів порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження ЄРДР № 12019100080007849 від 06 листопада 2019 року за обвинувальним актом стосовно
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганськ, українець, гр-н України, освіта вища, одружений, працює, є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , не судимий, -
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
		сторони: прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачений (він же цивільний відповідач) - ОСОБА_10 , його захисник ОСОБА_11 , інші учасники: потерпілий - ОСОБА_12 (він же цивільний позивач) та його представник - ОСОБА_13 , -
		В С Т А Н О В И В:
		1. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.
		06 листопада 2019 року, близько 18 год. 15 хв.,  ОСОБА_10 , знаходячись на загальному коридорі 7-го поверху будинку  АДРЕСА_3 , використовуючи карабін марки «Вулкан М», завдав потерпілому  ОСОБА_14  умисне тяжке тілесне ушкодження за таких обставин.
		Близько 18 год. 00 хв. вказаного дня члени органів правління ОСББ «Чаадаєва-2» разом з електриком ОСББ прибули до загального коридору 7-го поверху згаданого будинку ОСББ із електрощитовою поруч з квартирою АДРЕСА_4 , в якій проживала сім`я ОСОБА_15 , з приводу того, що той самовільно приєднав електропостачання своєї квартири до загальної електромережі. В цій групі був член ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2» ОСОБА_16 , з яким ОСОБА_10 і раніше перебував у неприязних відносинах. Коли електрик ОСББ вже оглядав вказану електрощитову, ОСОБА_10 , який прибув на місце події, намагався також отримати доступ до електрощитової, запросивши для цього власного електрика, в чому йому почав перешкоджати ОСОБА_17 . Під час словесного конфлікту з ОСОБА_18 з приводу таких його дій, знаходячись на загальному коридорі, ОСОБА_10 вирішив із застосуванням належної йому на праві власності вогнепальної зброї умисно завдати ОСОБА_14 тілесні ушкодження. З цією метою ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи, що належний йому карабін відноситься до вогнепальної зброї, повернувся до приміщення своєї квартири АДРЕСА_4 , взяв із сейфу карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1 , спорядив його магазином із мисливськими проміжними патронами калібру 7.62х39 мм із кулями зі свинцевим осердям, та з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне заподіяння ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, здійснив постріл в область правої ноги ОСОБА_19 , від якого той впав на підлогу, та другий постріл в підлогу поруч із ним. Відразу після цього ОСОБА_10 зупинив свої протиправні дії, а очевидці цієї події викликали невідкладну медичну допомогу потерпілому ОСОБА_14 , якого було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (далі - КМКЛ ШМД).
		Вказаними діями ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_14 були заподіяні тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді відкритого вогнепального кульового перелому діафізу правої стегнової кістки з наявністю вхідного та вихідного отворів, а також легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у виді рани по внутрішньому краю лівої стопи.
		2. Правова позиція щодо пред`явленого обвинувачення сторони обвинувачення.
		Сторона обвинувачення під час судового розгляду підтримала пред`явлене обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті, у повному обсязі. А саме у тому, що 06 листопада 2019 року за вказаних обставин ОСОБА_10 скоїв закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_19 , кваліфікувавши дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. При цьому, як вказано в обвинувальному акті та підтримано прокурором, під час вказаного конфлікту ОСОБА_10 , перебуваючи у неприязних відносинах та відчуваючи неприязнь до ОСОБА_19 , вирішив вчинити його умисне вбивство. Саме з цією метою він, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також розуміючи, що належний йому карабін відноситься до вогнепальної зброї, повернувся до приміщення своєї квартири АДРЕСА_4 , взяв із сейфу карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1 , споряджений мисливськими патронами, та з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство ОСОБА_19 , і доведення його до кінця здійснив постріл в область лівої ноги потерпілого ОСОБА_19 , від якого останній впав на підлогу, та другий постріл в область тулуба ОСОБА_19 , після якого у нього почалась велика крововтрата. Тільки після цього дії ОСОБА_15 були зупинені очевидцями події, які викликали невідкладну медичну допомогу потерпілому ОСОБА_14 .
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_15 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, сторона обвинувачення подала та посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися: - у матеріалах первинного рапорту працівників поліції від 06 листопада 2019 року, протоколах огляду місця події від 06 листопада 2019 року з додатками, затримання обвинуваченого, обшуку житла обвинуваченого та оглядів речових доказів, висновках експертів щодо виявлених знаряддя та слідів злочину, завданих потерпілому тілесних ушкоджень, їх локації та характеру; - у показаннях потерпілого ОСОБА_19 , який повідомив обставини прицільного застосування з боку обвинуваченого вогнепальної зброї саме на смертельне ураження, свідків-очевидців подій ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , особисто відзнятих останніми двох відеозаписах самої події злочину. Крім того, прокурор також послалася і на одержані під час судового розгляду показання свідка ОСОБА_25 , яка як медик описала тяжкий стан потерпілого відразу після поранення, на дані Акту ОСББ «Чаадаєва-2», за яким було виявлено самовільне підключення напруги споживача  ОСОБА_26 поза приладом обліку від 05 листопада 2019 року.
		Що ж стосується показань свідків захисту ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , то вони, на думку прокурора, не спростовують висунутого обвинувачення і лише додатково підтверджують наявність сталих неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілим, відтак і підґрунтя для замаху на вбивство, хоча ці особи очевидцями подій 06 листопада 2019 року не були.
		Під час виступу в судових дебатах прокурор вважала подані докази достатніми для того, щоб довести винуватість обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України у повному обсязі та критично оцінити захисні версії обвинуваченого, який здійснив смертельні постріли всупереч благанню його родичів та у присутності своєї неповнолітньої доньки і навіть потім не намагався надати допомогу важко пораненому потерпілому.
		3. Правова позиція щодо пред`явленого обвинувачення потерпілого та його представника.
		Потерпілий та його представник підтримали правову позицію прокурора, також вважали подані прокурором докази допустимими та достатніми для того, щоб визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні за наведених в обвинувальному акті обставин злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
		Крім того, представник потерпілого в судових дебатах звернула увагу і на таке:
		-потерпілий заперечував неприязні стосунки з обвинуваченим та факт вчинення зі свого боку провокуючих дій;
		-обвинувачений здійснив постріли на ураження цілеспрямовано;
		-результати всіх проведених у справі експертиз є допустимими доказами, що підтверджено сталою судовою практикою Верховного Суду;
		-під час судового розгляду не встановлено, навіть на рівні припущення, ознак того, що під час вчинення злочину обвинувачений діяв випадково, перебував у стані сильного душевного хвилювання чи необхідної оборони, як в цьому хаотично, наводячи під час всього судового розгляду взаємовиключні тези, намагався останній переконати суд.
		4. Правова позиція щодо пред`явленого обвинувачення сторони захисту.
		Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у висунутому звинуваченні не визнав у повному обсязі. Сторона захисту наполягала на тому, що слідством не здобуто і не надано суду допустимих доказів винуватості ОСОБА_15 у поставленому в провину злочині за наведених в обвинувальному акті обставин, оскільки факт здійснення пострілу в напрямку тулубу потерпілого як і намір з боку обвинуваченого позбавити життя потерпілого абсолютно не доведені, в основу обвинувачення покладені недопустимі докази через порушення процедури їх зібрання (зокрема, такими є: висновки судово-медичних експертиз № 042-2642-2019 від 24 грудня 2019 року та № 042-76-2020 від 28.01.2020 року; відеозаписи з телефонів свідків ОСОБА_125 (файл «20191106_180839.mp4») та ОСОБА_85 (файл «20191106_181032.mp4»); Акт ОСББ «Чаадаєва-2» про виявлення самовільного підключення напруги споживача поза приладом обліку від 05 листопада 2019 року; висновок комісії судових експертів психіатрів та психолога № 670 від 10 грудня 2019 року; протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_24 від 06 листопада 2019 року; всі речові докази, які не відкривалися стороні захисту та не досліджувалися судом безпосередньо, а невідкладність обшуку від 06 листопада 2019 року за місцем проживання обвинуваченого, коли були виявлені ці речові докази, не підтверджена), розслідування справи здійснено однобоко, з обвинувальним ухилом, версії провокації злочину з боку потерпілого та реалізації права на захист з боку обвинуваченого були досліджені тільки під час судового розгляду, а версія про вчинення діяння у стані сильного душевного хвилювання не перевірялася взагалі. Тому сторона захисту просила ухвалити у даній справі виправдувальний вирок та застосувати належну правову процедуру до особи, вчинення якою поставленого у провину злочину не доведено.
		На стадії судових дебатів, які через ухилення обвинуваченого ОСОБА_15 від суду були вимушено завершені в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній, будучи не позбавленим можливості звертатися до суду шляхом подання відповідних письмових клопотань, просив змінити правову кваліфікацію вчиненого ним діяння на менш тяжке правопорушення без уточнення - якого саме, посилаючи при цьому на свої дії 06 листопада 2019 року в стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого, пов`язаними з тривалим цькуванням, приниженням та образами, обмеженням 04-06 листопада 2019 року законних прав на електропостачання до житла (т. 9 а. 82-91; т. 10 а. 18-21), а також просив відновити стадію перевірки фактичних обставин доказами для дослідження в судовому засіданні речових доказів (вилученої під час обшуку зброї та боєприпасів до неї).
		5. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов наступних висновків.
		Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 , заперечуючи свою вину у висунутому звинуваченні у повному обсязі, пояснив таке. У 2009 році ним було створено ОСББ «Чаадаєва-2», яке з 2012 року обслуговує, зокрема, будинок за адресою: АДРЕСА_7. У квартирі АДРЕСА_4 вказаного будинку на 7-му поверсі він проживає із сім`єю. З 2010 року в цей будинок на 17-му поверсі заселився ОСОБА_30 , який, на його думку, незаконно придбав там квартиру, що власне і стало причиною конфлікту між ними. Характеризував ОСОБА_31 тільки з негативного боку як аморальну та конфліктну особу. У 2016 році змінилося керівництво ОСББ і були штучно створені борги. Він, як голова ревізійної комісії ОСББ, не погоджувався з цим і звертався до правоохоронних органів, у зв`язку з чим його усунули з цієї посади. У подальшому нове керівництво ОСББ за підтримки окремих його членів, серед яких був ОСОБА_30 , організували його, обвинуваченого, судове переслідування нібито за борги перед ОСББ, наприкінці 2018 року відмовили у наданні як особі з інвалідністю земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, а пізніше - взагалі вигнали з автомобільної стоянки ОСББ, пошкодили автомобіль (порізали колеса та розбили фари), дружину та дитину не пускали в будинок, оскільки замінили вхідні замки на електронні. Ці події поєднувались його постійним цькуванням (образи, приниження, погрози тощо) за активної участі ОСОБА_31 та очоленої ним групи «ненависті» з п`яти - шести осіб (мешканці будинку ОСОБА_40, ОСОБА_92 та ін.) у внутрішньому чаті ОСББ «Чаадаєва-2», який було створено у 2018 році у застосунку «Viber» для внутрішнього спілкування членів ОСББ. У зв`язку з цим він звертався до правоохоронних органів, ініціював відкриття кримінальних проваджень.
		Як далі показав обвинувачений, він не мав проблем із освітленням своєї квартири. Події почали розгортатися з 04 листопада 2019 року, коли повертаючись додому побачив, що його квартира несподівано була відключена від центрального опалення - цими роботами керував ОСОБА_30 . 05 листопада близько 16 год. той же ОСОБА_30 прибув на чолі з делегацією та вирізав електропроводку в щитку, залишивши квартиру без світла, під час цих подій забирав в нього телефон, блокував у дверях квартири. 06 листопада його, обвинуваченого, дружина займалася пошуком майстра для відновлення електропостачання квартири, з яким вона і прибула додому ближче до вечора. Орієнтовно о 17 год. 45 хв. вона йому зателефонувала і повідомила, що знову прийшов ОСОБА_30 і не дає підключити електрику. Він, обвинувачений, прийшов додому приблизно о 18 год. 15 хв., на площадці біля своєї квартири побачив електрика ОСОБА_32 , який за добу до цього вирізав електропроводку, ОСОБА_31 та ОСОБА_33 , інших осіб не було. Коли він роздягнувся вдома і вийшов на площадку, то відразу з ОСОБА_34 виникла бійка, який зачиняв щитову та не допускав до неї викликаного для відновлення електропостачання в квартиру іншого електрика. Ця бійка переривалася на незначний час, оскільки він заходив до своєї квартири. ОСОБА_30 вів себе зверхньо, посміхався і продовжував провокувати. Ці події зафільмовані на відео, які досліджувалися судом. Після того, як він втретє зайшов до своєї квартири, подальших подій не пам`ятає, лише пригадує, що стояв в холі квартири зі своїм мисливським карабіном марки «Вулкан М», а на площадці були крики дружини «що ви наробили?», він вийшов у коридор, побачив калюжу крові та теж сказав «бачите, що ви наробили», після цього повернувся до своєї квартири, поклав зброю і ліг на диван, на якому і зустрів поліцію, після чого його затримали, очевидцем цих подій, дійсно, була його неповнолітня донька.
		Як також уточнив обвинувачений на уточнюючі питання: - неприязні відносини з потерпілим ОСОБА_34 в нього виникли з кінця 2018 року, коли почав зазнавати тиску через свою заяву про виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу; - під час бійки у вечорі 06 листопада, яка тривала до півтори хвилини і полягала у тому, що він намагався відтягнути ОСОБА_31 , а той його відштовхував від себе, ОСОБА_35 намагався всіх заспокоїти, попереджаючи про небезпеку штовханини біля відкритої щитової з напругою; - тілесних ушкоджень за результатами цієї бійки в нього, обвинуваченого, не було; - мисливський карабін марки «Вулкан М» із спорядженим магазином на п`ять патронів до нього та інша належна йому, обвинуваченому, зброя завжди у розрядженому станів зберігається у зачиненому на замок металевому сейфі, який поміщений у коморі квартири, для того, щоб взяти їх до рук достатньо півхвилини; - під час подій 06 листопада 2019 року він тримав в руках саме цей мисливський карабін, свої дії з ним не пам`ятає та їх мотиви пояснити не може, як і саму причину, чому він взяв зброю у руки, проте умислу вбивати ОСОБА_31 не мав; - він проходив військову службу, є досвідченим стрільцем та мисливцем, обізнаний з правилами поводження зі зброєю, а тому мав всі необхідні навички для професійного володіння нею і в разі наявності наміру вбити ОСОБА_31 мав змогу реалізувати його за тих обставин безперешкодно; - йому не відомо, чому до нього на поверх приходив ОСОБА_30 з групою підтримки, ОСББ майно в будинку не належить і може мати лише управлінські функції, в електрощитовій його спільна сумісна власність, тому ОСОБА_30 не мав повноважень, в тому числі і як член ревізійної комісії ОСББ, демонтувати 05 листопада замок на електрощитовій, ключі від якого були і в сусідів і в консьєржа, та навішувати новий замок на щитову, взагалі її відкривати та організовувати в ній якійсь роботи - розцінює такі дії ОСОБА_31 як провокацію злочину для подальшого його, обвинуваченого, кримінального переслідування.
		Отже, як вважав обвинувачений ОСОБА_36 , виключно через неприязні стосунки та без жодних для цього інших підстав ОСОБА_30 на власний розсуд організував нестерпні умови для проживання його родини, для чого 04 листопада 2019 року його, обвинуваченого, квартира була відключена від центрального опалення, 05 листопада була вирізана електропроводка в щитку, чим була відключена від електропостачання, а 06 листопада - ОСОБА_30 не давав можливості відновити електропостачання квартири.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_15 та його захисні версії колегія суддів оцінює виключно у взаємозв`язку з іншими дослідженими під час судового розгляду доказами, які не викликають сумнівів у своїй належності та допустимості.
		Так, за даними дослідженого судом рапорту працівників поліції від 06 листопада 2019 року, який суд оцінює за правилами документу (т. 1 а. 168), о 18 год. 15 хв. від чергового «Київ-5» надійшло повідомлення про стрільбу за адресою: АДРЕСА_3 , по прибуттю на місце була виявлена особа з пораненням ноги, якій медичні працівники вже надавали невідкладну медичну допомогу і яку згодом терміново госпіталізували, на 7-му поверсі вказаного будинку були виявлені сліди крові, біля квартири АДРЕСА_4 перебувала жінка, а з самої вказаної квартири на команду працівників поліції вийшов чоловік з піднятими руками без зброї, який назвався ОСОБА_37 і повідомив, що його зброя знаходиться у відкритому сейфі. ОСОБА_10 був затриманий, а на місце події - викликана слідчо-оперативна група, його особа встановлена на підставі паспорта громадянина України (т. 2 а. 106-110).
		Ці відомості про вогнепальне поранення потерпілого та ймовірну причетність до цього конкретної особи були достатніми підставами для відкриття 06 листопада 2019 року о 18 год. 52 хв. кримінального провадження № 12019100080007849 щодо ОСОБА_15 (витяг з ЄРДР - т. 2 а. 140), проте у суді не можуть бути оцінені як докази його винуватості, оскільки потребували безумовного підтвердження зібраними у подальшому даними.
		Так, допитаний в судому засіданні потерпілий ОСОБА_16  показав, що 06 листопада 2019 року, приблизно о 17 год. вечора, йому зателефонував сусід з 7-го поверху ОСОБА_38 з квартири АДРЕСА_5 і повідомив, що дружина виявила в квартирі непрацюючу побутову техніку, а оскільки 05 листопада на поверсі за його, потерпілого, участі проводилися роботи з електрикою, то попросив допомогти виявити причини такого стану і в разі необхідності актом зафіксувати пошкодження побутової техніки. Надалі, він, потерпілий, разом з дружиною ОСОБА_117 переконався у тому, що дійсно є проблеми з електропостачанням у їх квартирі, у цей час в електрощитовій з електролічильниками поруч з дверями до квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_36 із родиною, за його, потерпілого, дорученням вже проводив діагностику мережі електрик ОСОБА_39 . На цій щитовій був виявлений зірваний замок, який був навішений напередодні 05 листопада після закінчення робіт, відтак була підозра втручання у внутрішні мережі ОСББ, що і могло стати причиною замикання в квартирі АДРЕСА_6 . Згодом підійшли члени правління ОСББ (ОСОБА_47, ОСОБА_40 ) та інші сусіди і також спостерігали за роботою електрика. Близько 18 год. на поверх зайшла дружина обвинуваченого - ОСОБА_41 з невідомим чоловіком, якого назвала своїм електриком, і почала з образами на його, потерпілого, адресу обурюватися їх доступом до щитової, хоча їй пояснили ситуацію. ОСОБА_81 телефонувала комусь та описувала обстановку « ОСОБА_42 ) тут один, ти ж його завалиш», продовжуючи висловлювати погрози. Через деякий час на поверх піднявся ОСОБА_36 із донькою, йому теж пояснили, що був зірваний замок із щитка, відбулося втручання в електромережі, у сусіда «погоріла» побутова техніка, тому ці обставини з`ясовуються. ОСОБА_36 наказав дружині відпустити електрика, якого вони найняли, і зі словами «зараз я розберуся» пішов до своєї квартири. Він, потерпілий, продовжував стояти спиною до щитка і правим боком до входу у квартиру НОМЕР_7, раптом почув дитячі крики «папа не надо» і відразу відчув в правій нозі різкий біль, впав на підлогу і почав відповзати, в руках НОМЕР_7 встиг побачити рушницю, в цю мить пролунав другий постріл, від якого відчув біль у лівій нозі. Також він під час цих подій чув фразу НОМЕР_7 «пшел вон отсюда». Подальші події пам`ятає погано, хтось намагався надати йому допомогу та зупинити кровотечу, прийшов до тями вже в реанімації наступного ранку.
		Як також уточнив потерпілий: - на момент цих подій він був членом ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2», з ОСОБА_46 особистих стосунків не мав, але обурювався тим, що той зверхньо ставився до сусідів, як приклад, зірвав проводку із загальної у під`їзді захисної системи електронного ключа, оскільки такий встановили мешканці будинку без його згоди, а маючи заборгованість зі сплати за комунальні платежі, глузував з тих, хто такі здійснював своєчасно; - 05 листопада за його, потерпілого, участі проводилася перевірка внутрішніх електромереж ОСББ з метою виявлення фактів втручання до них, з цією метою велися роботи і в щитку на поверсі, де проживав ОСОБА_36 ; - за день чи два перед 05 листопадом було встановлено, що ОСОБА_36 на власний розсуд розпоряджався щитовою, закривши її власним замком, електрика ОСОБА_32 до перевірки не допустив та застосував до нього фізичну силу, тому 05 листопада щитова була відкрита у присутності та під контролем мешканців будинку, щоб уникнути провокацій з боку НОМЕР_7, а після перевірки закрита на замок ОСББ з передачею ключів від замка на зберігання до консьєржа - цими діями ОСОБА_36 обурювався, знімав їх на відео та викликав поліцію охорони; - за результатами самої перевірки 05 листопада був складений акт з описом суті виявлених порушень, які свідчили про несанкціоноване втручання в мережу електропостачання ОСББ, йому, потерпілому, не відомо, чи відключав при цьому електрик від електромережі квартиру НОМЕР_7, але світла в ній на той час дійсно не стало; - він особисто забезпечував роботу електрика для встановлення факту втручання у мережі ОСББ на площадці сьомого поверху будинку; - електрощитова розташована в місці загального користування, а тому належить на праві спільної сумісної власності, балансоутримувачем будинку є ОСББ «Чаадаєва-2» на підставі відповідного акту прийому передачі як правовстановлюючого документу, тому такі роботи електрика ОСББ були правомірними; - 06 листопада найнятого ОСОБА_118 електрика до електрощитової не допускали, оскільки там вже працював електрик ОСОБА_43 з відповідним допуском; - його, потерпілого, розмова з ОСОБА_46, яка передувала пострілу, тривала приблизно одну хвилину, про наявність в останнього вогнепальної зброї відомо не було, попереджень про її застосування також не було, ОСОБА_36 поводив себе спокійно, хоча один раз намагався наблизитися до щитової, штовхнувши його, потерпілого; - перед пострілом на площадці були присутні поруч дружина НОМЕР_7, електрик ОСОБА_35 , члени правління ОСОБА_44 та ОСОБА_40 , мешканець будинку ОСОБА_45 , які фіксували події на телефони; - він, потерпілий, не бачив, щоб хтось забирав у ОСОБА_7 рушницю чи щоб щось йому заважало продовжити стрілянину; - комісія 05 та 06 листопада 2019 року діяла у відповідності до обстановки та у присутності членів керівних органів ОСББ та мешканців будинку, чому ОСОБА_36 не надавав доступу до електролічильника, чинив перепони для роботи електрика ОСББ, було не зрозумілим, вважає, що ОСОБА_36 здійснив постріл з метою продемонструвати свою зверхність.
		Крім того, як визнав потерпілий ОСОБА_16 , у 2019 році він користувався декількома телефонами, зокрема, згадавши лише як про власний номер НОМЕР_2 , а номер НОМЕР_3 ідентифікував як також йому відомий і зареєстрований за конкретною юридичною компанією. Звертає на себе увагу повна ідентичність цифрової складової цих обох номерів, окрім трьох перших цифр ідентифікації оператора телефонного зв`язку, що наряду із обізнаністю потерпілого про їх належність додатково підтверджує зв`язок між ними, один з яких був його особистим, та доступ до них обох останнього. Натомість, потерпілий також наполягав і на тому, що обставин спілкування у внутрішньому чаті ОСББ він не пам`ятає, як і його існування, образ і погроз на адресу НОМЕР_7 зі свого боку не висловлював, не вчиняв він і дій, які могли б спровокувати НОМЕР_7, з яким стосунків не підтримував та спільних справ не мав.
		 
		Оцінюючи між собою показання обвинуваченого ОСОБА_7 , з одного боку, та потерпілого ОСОБА_31 , - з іншого, суд констатує те, що повідомлені кожним з них версії події як збігаються з фактичного боку (щодо тривалих неприязних стосунків між ОСОБА_46 та ОСОБА_34 , конфліктних подій 05 листопада, які передували конфлікту 06 листопада 2019 року, часу, місця та швидкоплинності самої події останнього, його інших учасників та очевидців - свідків ОСОБА_119, ОСОБА_47 , ОСОБА_32 , і під час якого саме ОСОБА_36 і тільки він тримав у руках вогнепальну зброю, а ОСОБА_30 отримав вогнепальне поранення тощо), так і в певних деталях не позбавлені внутрішньої суперечності та істотно різняться між собою.
		Відтак, узгоджені між собою показання обвинуваченого та потерпілого, оскільки вони не суперечать іншим об`єктивним даним, суд визнає достовірними і кладе в основу даного вироку. Що стосується їх показань в іншій частині, то на себе звертає увагу таке.
		Так, обвинувачений ОСОБА_36 хоча і підтвердив те, що ОСОБА_30 мав до нього неприязнь, проте щодо її підґрунтя давав плутані свідчення, спочатку посилаючись на давній, майже з 2010 року, нібито майновий спір між ними, а потім, назвавши її причиною своє намагання наприкінці 2018 року одержати земельну ділянку для будівництва гаражу, що обурювало ОСОБА_31 . ОСОБА_36 намагався дати характеристику ОСОБА_48 виключно з негативного боку. Потерпілий ОСОБА_30 , заперечуючи сам факт наявності будь-яких стосунків з ОСОБА_46, одночасно вказав на конкретні мотиви своєї фактичної неприязні до нього, також характеризуючи його з негативного боку.
		Вже наведеними обставинами колегія суддів вважає безумовно доведеним факт неприязних стосунків між обвинуваченим та потерплим, які до того ж мали обопільний характер, у зв`язку з чим заперечення з цього приводу потерпілого та його представника суд оцінює критично як недостовірні, з цим погодився і прокурор під час свого виступу в судових дебатах. Що ж стосується причин для таких стосунків, то через їх виключно побутовий характер, обоюдну нещирість з цього приводу обох опонентів, яка поєднана їх спільним бажанням продовжувати принижувати один одного, то ці причини не впливають на оцінку стосунків між вказаними особами як неприязних.
		ОСОБА_30 спростовував версію обвинуваченого ОСОБА_7 про навмисне створення йому нестерпних умов для проживання через неприязні стосунки, акцентував увагу на тому, що проблеми з електропостачанням в квартиру обвинуваченого 05 та 06 листопада 2019 року були зумовлені зухвалим несанкціонованим втручанням у внутрішні електромережі ОСББ, яке члени правління останнього намагалися виявити і присікти.
		Крім того, потерпілий ОСОБА_30 взагалі не згадував про події 04 листопада 2019 року, тоді як обвинувачений вказав на них, як початок ескалації конфлікту, який завершився подіями 06 листопада. ОСОБА_36 наполягав на тому, що 05 листопада 2019 року його квартира була відключена від електропостачання, а потерпілий заявив, що про це не знає. Обвинувачений ОСОБА_36 наполягав і на тому, що 06 листопада 2019 року між ним та ОСОБА_34 була бійка, а останній оцінив контакти між ними лише як епізодичну штовханину. ОСОБА_30 назвав чітку та абстраговану від своїх стосунків з ОСОБА_46 причину своєї появи на площадці біля щитової 06 листопада 2019 року - аварійна ситуація в квартирі АДРЕСА_6 , а той наполягав, що це був заздалегідь спланований акт його провокації. Також, ОСОБА_30 не зміг пригадати фактів образ НОМЕР_7 зі свого боку, в тому числі і через внутрішній чат ОСББ, а ОСОБА_36, у свою чергу, не зміг пригадати свої дії зі зброєю 06 листопада 2019 року та їх мотиви.
		Відтак, всі вказані обставини судом оцінювалися на підставі інших досліджених доказів у своїй сукупності.
		Так, за дослідженим судом протоколом огляду місця події від 06 листопада 2019 року з додатками у виді схем та фото таблиці (т. 1 а. 169-192) на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 біля ліфтів та на підлозі у вантажному ліфті виявлені плями речовини бурого кольору та тканина з рушником (а. 187-192), на 7-му поверсі будинку в загальному коридорі ліворуч - у відчиненому стані вбудований у стіну металевий ящик з електролічильниками (фото №№ 7-8, 16-18), поруч - двері до квартири АДРЕСА_4 , також на цьому ж поверсі двері до квартир АДРЕСА_7 , на підлозі коридору виявлені замиті плями речовини бурого кольору (фото №№ 5-9, 11), біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 на підлозі - пошкодження плитки у виді вм`ятини (фото №№ 9-10, 13), на дерев`яному шкафчику під металевим ящиком з електролічильниками виявлений предмет, схожий на гільзу з маркуванням «7.62х39 WOLF» (фото №№ 18-24), біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 на стіні знизу - пошкодження штукатурки у виді вибоїни завдовжки 15 см (фото №№ 25-27), а в самих дверях у лівому нижньому куті - предмет, схожий на кулю, яка застрягла в ціх дверях (фото №№ 28-33). Крім того, при вході в коридор квартири АДРЕСА_4 на підлозі виявлені сліди речовини бурого кольору (фото №№ 34-36), в каморі (кладовці) цієї квартири виявлено металевий сейф, в якому міститься зброя в кількості двох одиниць, обстановка в квартирі не порушена. Під час огляду були вилучені змиви речовини бурого кольору, предмети схожі на кулю та гільзу, тканину та рушник з слідами речовини бурого кольору.
		Як слідує з протоколу огляду місця події, слідчий при проведенні огляду місця події проводив виявлення та фіксацію речових доказів, які добровільно (без ознак примусу чи втручання у її особистий простір) видала особа. При цьому будь-якого відшукування майна при вчиненні вказаної слідчої дії в квартирі обвинуваченого не відбувалося. З огляду на викладене, правових підстав для визнання даних протоколу огляду місця події в житлі обвинуваченого недопустимими доказами немає. Відтак, суд визнає здобуті під час вказаного огляду житла обвинуваченого відомості допустимими доказами, оскільки житло є місцем вчинення злочину, проникнення до нього відбулося у присутності власників, а тому під час вказаної процесуальної дії законних прав обвинуваченого порушено не було (Аналогічну праву позицію висловив у своїх рішеннях і Верховний Суд - див., http://reyestr.court.gov.ua/Review/92065935 - постанова від 29.09.2020 року у справі № 418/801/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/77590154 - постанова від 30.10.2018 року у справі № 671/1486/17, http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120915 - постанова від 04.09.2019 року у справі № 740/1347/16-к). 
		За даними досліджених судом висновків судових експертів медиків імунологів №№ 081-315-2019 від 11 грудня 2019 року, 081-307-2019 від 09 грудня 2019 року та 081-306-2019 від 09 грудня 2019 року (т. 2 а. 83-87, 95-99, 100-103) у вказаних змивах речовини бурого кольору та слідах на тканині та рушнику наявні сліди крові, походження якої від потерпілого ОСОБА_19 не виключається.
		За протоколом затримання від 06 листопада 2019 року (т. 1 а. 211-215) ОСОБА_15 затримано о 20 год. 00 хв. 06 листопада 2019 року як особу, яку застали під час вчинення злочину, а під час його особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України та в присутності понятих у затриманого були вилучені елементи одягу (спортивні кофту, штани, кросівки з плямами речовини бурого кольору).
		За даними дослідженого судом висновку судового експерта медика імунолога № 081-314-2019 від 10 грудня 2019 року (т. 2 а. 88-94) на спортивній кофті, обох кросівках ОСОБА_15 виявлені сліди крові, походження якої від потерпілого ОСОБА_19 також не виключається.
		Всі вказані дані щодо ідентифікації виявлених на місці події та на одязі обвинуваченого слідів крові сторонами не оспорювалися.
		Крім того, згідно з дослідженим судом протоколом невідкладного санкціонованого слідчим суддею обшуком житла від 06 листопада 2019 року з додатками у виді фото таблиці (т. 1 а. 193-210, 227-228) в побутовому приміщенні (камора) загального коридору квартири АДРЕСА_8 , в якій проживає ОСОБА_10 , у присутності його дружини - ОСОБА_22 , був виявлений відчинений металевий сейф, в якому знадились і були вилучені: - карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1, магазин до карабіну, 40 та 46 патронів калібру 7.62х39 мм та один патрон калібру 7.62х39 мм, який знаходився в карабіні, всього 87 таких патронів та дозвіл № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_15 (фото №№ 14-28, 36, 56-62); - рушниця марки «Бінелі Супер Блек» калібру 12 № НОМЕР_4 , 5 патронів 12 калібру та дозвіл № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_15 (фото №№ 14, 29-35, 37-46); - два предмети, зовні схожі на ножі (фото №№ 47-55).
		Невідкладність вказаного проведеного обшуку відповідає легітимній меті його проведення - забезпечення виконання завдань кримінального провадження у невідкладних випадках, пов?язаних із загрозою знищення доказової інформації. При цьому, як звертав увагу Верховний Суд, зіставлення понять речі, майно, цінні папери (глави 13, 14 ЦК), інформація (ст. 200 ЦК), речові докази, документи (статті 98, 99 КПК) свідчить про те, що речові докази та документи в кримінальному процесуальному аспекті охоплюються поняттям «майно», про яке йдеться в ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 167 КПК, а врятуванням майна є дії, спрямовані на те, щоб ліквідувати, відвернути загрозу, небезпеку його знищення, пошкодження або загибелі. Неможливість забезпечити збереження доказів без їх негайного вилучення обумовлює невідкладну необхідність вжиття передбачених КПК процесуальних заходів з метою врятування (збереження) відповідного майна, зокрема шляхом проведення обшуку до отримання ухвали слідчого судді. Приписи ст. 233 КПК підлягають застосуванню у взаємозв`язку з положеннями ст. 2 цього Кодексу. (ухвала від 15.05.2024 у справі № 466/525/22, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119134564). Зважаючи на викладене, застереження з цього приводу захисту суд відхиляє.
		Згідно з висновком судового експерта - баліста № 8-2/1005 від 16 грудня 2019 року (т. 2 а. 52-64), вилучений під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_15 карабін марки «Вулкан М», калібру 7.62х39 мм, № НОМЕР_1 відноситься до мисливської нарізної вогнепальної зброї виготовленої промисловим способом шляхом переробки 7.62 мм автомата АКМС, є придатним для стрільби. Крім того, надані на дослідження також вилучені на місці події за протоколом огляду гільза є частиною - стріляною гільзою - проміжного патрону калібру 7.62х39 мм, а предмет схожий на кулю є частиною - оболонкою стріляної кулі - проміжного патрону калібру 7.62 мм, вказані стріляна гільза та куля, оболонка якої надана на дослідження, стріляні саме з вказаного карабіну марки «Вулкан М», калібру 7.62х39 мм, № НОМЕР_1 .
		Згідно з висновками судових експертів - балістів №№ 8-2/1007 та 8-2/1006 від 21 листопада 2019 року (т. 2 а. 72-77, 78-82), вилучені під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_15 40 та 46 патронів калібру 7.62х39 мм належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є мисливськими проміжними патронами, що споряджені кулями зі свинцевим осердям, виготовлені промисловим способом та придатні для стрільби з нарізної вогнепальної зброї відповідних типу та калібру.
		Під час дослідження в судовому засіданні вказаних протоколу обшуку житла від 06 листопада 2019 року з додатками, висновків судових експертів - балістів №№ 8-2/1005, 8-2/1007 та 8-2/1006 сторони провадження протестів чи зауважень щодо достовірності результатів вказаних слідчих дій не висловлювали, а обвинувачений визнав, що вилучені під час обшуку за місцем його проживання карабін «Вулкан М», калібру 7.62х39 мм, № НОМЕР_1 та боєприпаси до нього належать йому на законній підставі, про що свідчить також виявлений та вилучений в нього дозвіл на зброю. Також обвинувачений неодноразово наголошував в суді, що має великий досвід користування зброєю, а тому не може помилитися щодо її ідентифікаційних характеристик.
		Факт перебування у власності обвинуваченого ОСОБА_15 житла за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 доведено даними відповідних договорів дарування 16 жовтня та 05 листопада 2008 року (т. 2 а. 228-229), які були досліджені судом за клопотанням сторони захисту з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України), і ці обставини узгоджуються з твердженням сторони захисту про законність перебування обвинуваченого у вказаному житлі на момент самої події.
		Вказані об`єктивні документовані, судово-балістичні та судово-медичні дані у своєму взаємозв`язку щодо належності обвинуваченому конкретного екземпляру вогнепальної нарізної зброї, здійснення саме з неї пострілів, сліди яких виявлені конкретно на місці злочину, наявність слідів крові на місці злочину та на одязі обвинуваченого, які не виключно могли належати потерпілому, який отримав вогнепальне поранення, повністю узгоджуються з обвинуваченням ОСОБА_15 у прямій причетності до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, які мають вогнепальний характер.
		Як видно з карток виїзду швидкої медичної допомоги від 06 листопада 2019 року №№ 1458 та 1576, довідок КМКЛ № 7 та КМКЛ ШМД (т. 2 а. 120, 122, 124-125), фото фіксації пошкоджень (т. 5 а. 60-61) ОСОБА_16 був у дуже важкому стані госпіталізований до КМКЛ № 7 (виклик о 18 год. 14 хв., доставлений о 18 год. 45 хв.) з діагнозом: вогнепальне поранення середньої 1/3 правого стегна, вогнепальний багатоуламковий перелом кісток правого стегна з ураженням стегнової артерії та вени, травматичний шок, ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, а о 20 год. 20 хв. був доставлений до КМКЛ ШМД.
		Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 042-2642-2019 від 24 грудня 2019 року (т. 1 а. 240-246) та № 042-76-2020 від 28 січня 2020 року (т. 2 а. 6-15), які мають взаємодоповнюючий та несуперечливий характер, на підставі дослідження медичної документації на потерпілого ОСОБА_19 , в тому числі одержаної в порядку тимчасового доступу (т. 1 а. 234-238, 248; т. 2 а. 1-5; т. 3 а. 65, 90), в останнього виявлено тілесні ушкодження у виді: - відкритого вогнепального кульового перелому діафізу правої стегнової кістки, а саме, вхідна (а. 11) рана по зовнішній поверхні середньої третини правого стегна діаметром 2 см, розчавлення чотириголового м`яза стегна, судинного пучка (стегнової артерії та вени), багатоуламковий перелом нижньої третини стегнової кістки зі зміщенням уламків, вихідна (а. 11) рана по внутрішній поверхні середнє-нижньої третини правого стегна діаметром 10 см з розчавленими краями та тканинами; - рани по внутрішньому краю лівої стопи в нижній третині, по внутрішньо-підошовному краю її на межі середньої та задньої, в середній третинах. Вказані тілесні ушкодження спричинено травматичною дією кулі (куль) та її (їх) частин (осколків), випущених з вогнепальної зброї 06 листопада 2019 року, у спосіб, не виключно, який відображений на відеозапису з місця події та в показаннях потерпілого ОСОБА_19 , а за ступенем тяжкості відносяться: - відкритий вогнепальний кульовий перелом діафізу правої стегнової кістки - до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), а рана лівої стопи - до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Крім того, за первинними медичними документами в крові потерпілого ОСОБА_19 виявлено алкоголь (0,53 проміл), що вказує на наявність в нього ознак алкогольного сп`яніння.
		Правові підстави для визнання вказаних висновків судово-медичних експертів недопустимими доказами відсутні, а відтак клопотання з цього приводу обвинуваченого задоволенню не підлягають (т. 6 а. 148-150; т. 7 а. 118-123; т. 8 а. 222-228), відтак вказані висновки експертів суд кладе в основу свого вироку. При вирішенні питання стосовно компетенції установи, яка проводить експертизу і є державною в розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», на що звертав увагу обвинувачений, слід виходити не з організаційно-правової форми здійснення нею діяльності або форми її власності, а зі сфери управління її діяльністю та організації державного контролю (справа щодо комунальних експертних установ) (постанова ВС від 28.11.2023 у справі № 755/14625/21, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115376628).
		У зв`язку з наведеним, суд критично оцінює відомості з карток виїзду швидкої медичної допомоги від 06 листопада 2019 року та медичних довідок КМКЛ № 7, КМКЛ ШМД щодо відсутності в потерпілого на момент потрапляння до лікарні ознак алкогольного сп`яніння, які спростовані об`єктивними судово-медичними даними про інше, а також критично оцінює як помилкову згадку в окремих первинних документах про вогнепальне поранення лівої, а не правої стегнової кістки потерпілого, що знайшло своє помилкове відображення в обвинувальному акті, хоча беззаперечно спростовано об`єктивними судово-медичними даними про тяжке ушкодження саме правої нижньої кінцівки потерпілого та незначне - його лівої стопи.
		Крім того, звертає на себе увагу і те, що відсутні судово-медичні дані на підтвердження версії сторони обвинувачення про здійснення обвинуваченим ОСОБА_26 пострілу в область тулуба ОСОБА_19 , у зв`язку з цим посилання на це в обвинуваченні є безпідставним, а тому підлягає безумовному виключенню, як на цьому наполягала сторона захисту.
		Допитана в судому засіданні свідок ОСОБА_49  показала, що вона працює лікарем-анестезіологом КМКЛ № 7, 06 листопада 2019 року вона чергувала в цій лікарні, до приймального відділення якої у вечорі поступив пацієнт ОСОБА_30 із пошкодженням внаслідок вогнепального поранення правого стегна (судинно-нервовий пучок), саму рану оглядав лікар-травматолог. Загальний стан ОСОБА_31 був критичний і загрозливий для життя, у нього був гіповолемічний шок 3-го ступеня в результаті крововтрати обсягом більше 40 % циркулюючої крові (2 - 2,5 літрів крові), тиск був «60» на «0», хоча і був у свідомості, але відповідав на питання із затримкою. Вона, свідок, разом з колегами протягом години стабілізували стан ОСОБА_31, після чого він каретою швидкої медичної допомоги був переправлений до спеціалізованого лікувального закладу - КМКЛ ШМД, де були судинні хірурги та інші спеціалісти.
		Показання свідка ОСОБА_25 узгоджуються із судово-медичними даними про вогнепальний характер поранення в потерпілого та його небезпеку для життя.
		Наведені дані, які були зафіксовані у вказаних протоколах слідчих дій, у висновках експертів за результатами дослідження виявлених на місці події слідів та предметів, об`єктивної судово-медичної інформації про характер поранення потерпілого, повністю і в деталях узгоджуються як між собою, так і з показаннями потерпілого ОСОБА_50 , а тому у своєму взаємозв`язку вказують на те, що 06 листопада 2019 року після 18 год. 00 хв., поруч з квартирою АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_16 отримав описані експертами медиками вогнепальні поранення, які були спричинені травматичною дією кулі (куль) та її (їх) частин (осколків), яка (які) були стріляні з ідентифікованої вогнепальної зброї (карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1 ), якою на законних підставах володів ОСОБА_10 . Свою причетність до заподіяння потерпілому вказаного вогнепального поранення внаслідок пострілу з карабіна марки «Вулкан М» № НОМЕР_1 обвинувачений також не заперечував, що власне узгоджується з показаннями потерпілого.
		Крім того, допитана в судому засіданні свідок ОСОБА_21  показала, що вона є членом правління ОСББ «Чаадаєва-2», а потерпілий ОСОБА_30 - членом ревізійної комісії, з яким має дружні стосунки, з обвинуваченим як з сусідом також нормально спілкувалася, але після вказаного інциденту стосунків не підтримує. 06 листопада 2019 року вона вирішувала з ОСОБА_34 певні робочі моменти. У цей час їй зателефонував ОСОБА_38 з квартири АДРЕСА_5 та сказав, що у нього згоріли плита та електроприлади тому необхідний електрик. Вона з ОСОБА_34 викликала електрика ОСОБА_51 , що у той час працював у ОСББ. Близько 17 год. 40 хв. їй зателефонував ОСОБА_35 і попросив, щоб з ним хтось був присутнім, тому що на загальній площадці 7-го поверху біля квартири АДРЕСА_6 з електрощитка були зірвані замки, які були навішені вчора, тобто 05 листопада, а також враховуючи інцидент 04 листопада, коли його біля щитка штовхав ОСОБА_36 та пошкодив йому одяг, у зв`язку з чим викликалася поліція. Через декілька хвилин вона, свідок, разом з електриком ОСОБА_52 , ОСОБА_34 та сусідкою ОСОБА_47 піднялись на АДРЕСА_9 . Замок з електрощитової у коридорі був зірваний, дверцята щитка відкриті. Коли вони вже отримували пояснення мешканців квартири АДРЕСА_6 , в цей час прибула жінка обвинувачуваного ОСОБА_53 , яка з іншим електриком, якого викликав її чоловік, намагалася щось зробити у електрощитовій. ОСОБА_35 перешкоджав цьому, попереджаючи про оголену проводку та небезпечну напругу, ОСОБА_81 дзвонила своєму чоловіку, називала його по імені та скаржилася зі словами «…тут один ОСОБА_54 (сленг -  ОСОБА_30 )… сейчас ты приедешь і грохнеш його, я тебя жду». Це чула й ОСОБА_55 з квартири АДРЕСА_6 . Після цих слів ОСОБА_47 пішла на перший поверх будинку до консьєржки нажимати тривожну кнопку для виклику поліції, а вона, свідок, порадила ОСОБА_56 сховатися і сама вийшла з ОСОБА_34 на загальний балкон телефонувати в «Київенерго» та викликати їх представника. Через деякий час вони повернулися на коридор, повернулася і ОСОБА_47, були ще сусіди, підійшов і сам ОСОБА_36 з донькою та висловив погрозу розстрілом усім присутнім, після чого вона, свідок, ліфтом спустилася вниз, щоб знову натиснути «тривожну кнопку», тому подальших подій не бачила. Як з`ясувалося, ця тривожна кнопка не працювала.
		Як також уточнила свідок ОСОБА_21 : - ОСОБА_36 прибув на місце конфлікту через декілька хвилин телефонної розмови з дружиною; - під час висловлення ОСОБА_46 погрози розстрілом були присутні вона, свідок, ОСОБА_35 , ОСОБА_30 , ОСОБА_47 , ОСОБА_45 , ОСОБА_53 , неповнолітня донька ОСОБА_57 , електрик ОСОБА_58 , якого викликали ОСОБА_120, - про наявність у обвинувачуваного зброї вона не знала, погрози від НОМЕР_7 розправою окремим мешканцям будинку, які йому висували претензії з приводу боргів за комунальні послуги, мали регулярний характер; - вона з 2019 року є членом правління ОСББ на підставі Статуту ОСББ та рішення загальних зборів, яке оформлювалося протоколом, свої повноваження знає, до її компетенції належить здійснення перевірок роботи загальних приладів будинку, під час однієї з таких перевірок і були зафіксовані в акті порушення з боку НОМЕР_7 шляхом самовільного підключення електропостачання; - про телефонну переписку між ОСОБА_46 та членами правлінняОСББ, зокрема, ОСОБА_34 їй, свідку, не відомо; - їй відомо зі слів сусідів, що 05 листопада 2019 року на електрощитову біля квартири ОСОБА_7 було повішено замок за рішенням правління ОСББ у присутності поліції, оскільки сусіди підозрювали його у несанкціонованому підключенні до електропостачання - за день до цих подій, а саме, 04 листопада 2019 року у всьому будинку пропало світло за винятком квартири обвинувачуваного, а коли було виявлено самовільне підключення квартири АДРЕСА_4 , яке було здійснено в обхід лічильника, про що було складено акт, тому правлінням ОСББ і було прийнято рішення відключити таке позаштатне підключення в обхід лічильника (усунули аварійне підключення як результат несанкціоно-ваного втручання в електромережу), від штатного електропостачання ця квартира не від`єднувалась, чи було після навішування замка світло у квартирі ОСОБА_7 та хто саме навішував цей замок їй невідомо; - станом на листопад 2019 року електрик ОСОБА_35 працював в ОСББ на підставі цивільно-правового договору, а у штаті був електрик ОСОБА_90; - 06 листопада власниця квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_55 безпосередньо показувала виведені з ладу електроприлади внаслідок несанкціонованого втручання в електромережу, скаржилася на зірваний замок на щитовій; - ОСОБА_36 мав борг за оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі і за електроенергію, на суму близько 90 000 грн, хоча рішення суду ще дійсно не було; - будинок обладнаний загальним приладом обліку електроенергії, перевищення витрат якої над сукупним споживанням за даними квартирних приладів обліку розподіляється між всіма мешканцями будинку пропорційно; - що стосується відносин ОСОБА_7 та ОСОБА_31, то вони тривалий час були абсолютно нормальними, їх діти спілкувалися і бували один в одного в гостях, але через претензії ОСОБА_31 за комунальні борги НОМЕР_7, ці стосунки між чоловіками різко погіршилися.
		Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_59  показав, що із ОСОБА_46 та ОСОБА_34 проживає в одному будинку, стосунки з обома рівні, конфліктів не було. 06 листопада 2019 року йому зателефонував голова ОСББ «Чаадаєва-2» ОСОБА_121 та попросив підійти на 7-й поверх, мовляв, в когось погоріли електроприлади в квартирі, тому там працює електрик і треба зафіксувати ситуацію. Так, він взяв із собою телефон і пішов на 7-й поверх. Коли прибув на місце, побачив там електрика ОСОБА_60 та ОСОБА_31 , які дивилися електрощитову та констатували втручання в електромережу. Через 10 хв. прибула ОСОБА_61 - дружина ОСОБА_7 з невідомим електриком та відразу почала конфліктувати з ОСОБА_34 через його присутність біля щитової, з її боку лунали погрози на адресу ОСОБА_31 . Він увімкнув камеру та почав фіксувати події, які дедалі ставали більше конфліктними. ОСОБА_61 телефонувала чоловіку та описувала ситуацію « ОСОБА_30 тут один, ти його завалиш», продовжуючи погрожувати ОСОБА_48 . Приблизно через 30-40 хв. прибув ОСОБА_36 разом з дочкою і також продовжив висувати претензії ОСОБА_48 , який закривав собою електричний щиток і не давав доступу до нього. ОСОБА_36 штовхав ОСОБА_31 на щиток і провокував питанням «що злякався?», ОСОБА_30 на ці провокації не відповідав. В якийсь момент ОСОБА_36 почав випроваджувати свого електрика, сказав ОСОБА_48 «готуйся» і зайшов у свою квартиру, з якої вийшов через хвилину і знову почав штовхати ОСОБА_31 , провокуючи бійку, якої не стало. Потім ОСОБА_36 знову зайшов до квартири, пролунали крики його доньки: «Папа не треба», дружини: «Ти що здурів?». Після цього було чутно клацання затвору та постріл. ОСОБА_30, який просто стояв біля щитка і дивився в телефон, відразу впав, а після другого пострілу почав відповзати, залишаючи після себе багато крові. ОСОБА_36 вийшов із квартири і саме тоді свідок вперше побачив у нього в руках автомат. ОСОБА_120 почали всіх звинувачувати, казати, що всі присутні винні у тому, що сталося, після чого дружина ОСОБА_7 заштовхала його з автоматом у квартиру. У цей час всі присутні намагалися допомогти ОСОБА_48 , з сім`ї ОСОБА_62 намагалася якось допомогти пораненому лише донька обвинуваченого, яка винесла воду та рушник.
		Як також уточнив свідок ОСОБА_59 : - він не є працівником ОСББ і не входить до його органів правління, він особисто викликав ОСОБА_48 швидку медичну допомогу, хтось це робив також; - разом з ним очевидцями цих подій були жінка на ім`я ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , остання також знімала ці події на свій телефон, погрози ОСОБА_7 були тільки на адресу ОСОБА_31 , також з квартири навпроти від ОСОБА_31 виходила в коридор жінка і казала, що в неї погоріли електроприлади, хоча світло в квартирі було; - він не пам`ятає, щоб під час пострілів чи перед ними ОСОБА_36 щось казав; - у мешканців будинку існував внутрішній чат ОСББ для спілкування через мобільний застосунок «Viber», він дійсно міг бути підписаним під ніком « ОСОБА_65 », образи в чаті НОМЕР_7 він не пригадує; - під час вказаних подій ОСОБА_36 поводив себе спокійно та впевнено, крім випадків, коли штовхав ОСОБА_31 , ніхто не очікував застосування зброї, а за наслідками її застосування окрім ОСОБА_31 тілесні ушкодження також були заподіяні ОСОБА_66 , ОСОБА_36 після другого пострілу сам припинив свої дії; - суть конфлікту, що мав місце він, свідок, зрозумів як намагання з боку ОСОБА_31 присікти якісь дії НОМЕР_7, спрямовані на втручання до електрики, а ОСОБА_36 висловлював невдоволення тим, що йому перешкоджають у цьому; - відео зі свого телефону він надав у повному обсязі слідчим добровільно.
		Звертає на себе увагу відповідність даних про епізодичну присутність під час подій 06 листопада 2019 року жінки на ім`я ОСОБА_63 , що узгоджується з даними самої свідка ОСОБА_67 та її показаннями.
		Показання свідка ОСОБА_59 щодо конкретних обставин самої події, очевидцем якої він був, знайшли своє підтвердження під час дослідження судом протоколу огляду відеозаписів від 23-24 лютого 2020 року та додатку до нього у виді DVD-R диску (т. 2 а. 20, 23-32), а також самих цих переглянутих судом за участі свідка ОСОБА_59 відеозаписів з його телефону, одержаних в порядку тимчасового доступу (т. 2 а. 16-19), на яких зафіксовано події, які відбувалися близько 18 год. 06 листопада 2019 року в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, на останніх безперервно окремими сюжетами зафіксовано як:
		- ідентифікована обвинуваченим його дружина - ОСОБА_68  (білі рукава, синя куртка - 01сек. запису) перебуває біля вхідної двері до своєї квартири АДРЕСА_4 , поруч з нею у відкритому електрощитку з лічильниками вчиняє якійсь дії електрик  ОСОБА_20  (чорна куртка з капюшоном, сині джинси - 20сек. запису), який себе ідентифікував під час перегляду за його участі вказаного відео в судовому засіданні, за його спиною перебуває безспірно ідентифікований обвинуваченим та самим потерпілим - ОСОБА_16  (білі рукава, чорна куртка, білі штани - 09сек. запису), ОСОБА_16 звертається до  ОСОБА_22 з питанням: «А ОСОБА_82 уже ходит?» (13 сек. запису), у відповідь ОСОБА_68 повідомляє ОСОБА_14 претензії з приводу пошкоджених автомобільних коліс (15 сек. запису), той під час відповіді застосовує образливу нецензурну лайку (35 сек. запису), із квартири навпроти (№ 31 відповідно до даних Схеми протоколу огляду) виглядає сусідка, в її квартирі візуалізується робоче світло (43 сек. запису),  ОСОБА_20 продовжує працювати у щитка і наголошує «він виключений, але пропускає, це тому, що кинуто через нуль»(файл «20191106_175125.mp4»);
		- на цій же площадці біля відкритого електрощитка з лічильниками додатково фіксуються ідентифікована обвинуваченим свідок  ОСОБА_69  (червона куртка - 07сек. запису), самоідентифікований в суді ОСОБА_10 (синя куртка з чорним капюшоном - 08 сек. запису), та ще один електрик, якого ОСОБА_10 називає « ОСОБА_58 » (синя куртка, чорна кепка - 13 сек. запису). Запис розпочинається з того, що ОСОБА_36 поштовхом провокує ОСОБА_31 і запитує « Стремно, да? », на що той голосно реагує із застосуванням нецензурної лексики «Руки убрало свої…» (03 сек. запису). Далі ОСОБА_71 » (09 сек. запису), ОСОБА_47 розпочинає запис подій на свій телефон (13 сек. запису), одночасно ОСОБА_36 зі словами «Да я его сейчас расстреляю, да и все» (18 сек. запису) відчиняє двері у свою квартиру та заходить до неї (26 сек. запису), у цей момент біля щитка перебуває електрик «ОСОБА_58», а ОСОБА_35 з інструментами перебуває в декількох метрах по коридору. У цей час ОСОБА_30 реагує на слова НОМЕР_7: «Давай…, відповідь буде симетрична…Жду…» (30 сек. запису), ОСОБА_30 стає правим боком до вхідних дверей у квартиру НОМЕР_7 та спиною до відкритого щитка з лічильниками, відгородивши від нього електрика «ОСОБА_122», який припиняє свою роботу, (35 сек. запису). ОСОБА_35 питає «ОСОБА_122», чи не він кидав у щитку жовту проводку, той поводить себе спокійно і повідомляє, що він тут вперше, це підтверджує і ОСОБА_81 (01 хв. 06 сек. запису), остання заходить у свою квартиру (01 хв. 08 сек. запису) і повертається з чоловіком, який тримав у руках ліхтарик (01 хв. 22 сек. запису). Вийшовши з квартири ОСОБА_36 (вже у сірій спортивній курточці з трьома смужками на руках) відразу починає відштовхувати ОСОБА_31 від електрощитка для того, щоб дати працювати електрику « ОСОБА_72 », якого він запросив, ОСОБА_30 чинить супротив і між ним та ОСОБА_46 триває коротка штовханина. За всім цим з квартири спостерігає неповнолітня донька обвинуваченого, втручається ОСОБА_35 із зауваженням, що вони штовхаються біля відкритої щитової, що є небезпечним (01 хв. 25 сек. - 02 хв. 03 сек. запису). ОСОБА_36 питає дружину, чи вона викликала поліцію (02 хв. 02 сек. запису), приймає рішення відпустити електрика «ОСОБА_122» і кличе дружину до квартири, на заперечення дружини щодо припинення роботи електрика ОСОБА_36 повідомляє останній, що він зараз все зробить, і знову повертається до квартири (02 хв. 10-20 сек. запису). У цей час дружина вголос розмірковує, що це він один робить таке, явно маючи на увазі ОСОБА_31, порізав колеса, потрібно з ним закінчувати, він один не дає працювати електрику (02 хв. 22-32 сек. запису). Раптом ОСОБА_81 вигукує «ОСОБА_82 ти що здурів?» (02 хв. 32 сек. запису), лунає не однократний із збільшенням інтенсивності крик доньки   ОСОБА_73 » (02 хв. 34-48 сек. запису), у цей момент ОСОБА_30 продовжує стояти спиною до електрощитка та правим боком до дверей у квартиру обвинуваченого, лунають чіткі звуки, характерні для приєднання магазину, зняття зброї із запобіжника та її заряджання (02 хв. 44-47 сек. запису). Лунає крик НОМЕР_7 «Пшол вон от сюда!», відразу лунає постріл (02 хв. 48-49 сек. запису), потім другий (02 хв. 51 сек. запису), фіксується на підлозі поранений ОСОБА_30 , який відповзає і кричить про необхідність виклику лікарів, люди кричать, ОСОБА_81 кидається на присутню ОСОБА_33 з криками «Що ви наделали…!» (03 хв. 03 сек. запису) (файл «20191106_180839.mp4»);
		- фіксується паніка, крики, намагання надати пораненому ОСОБА_48 першу медичну допомогу (перев`язати ногу), виклики швидкої медичної допомоги та поліції, евакуація пораненого ліфтом, участь у цьому НОМЕР_7 не зафіксовано, прибувають медики (файли «20191106_181156.mp4» та «20191106_181440.mp4»);
		- фіксується прибуття поліції (файл «20191106_182415.mp4»).
		Свідок ОСОБА_59 в судовому засіданні підтвердив відповідність переглянутих судом відео записів їх оригіналам, які він особисто здійснив на свій телефон і надав слідчому, а також безспірно ідентифікував у курточці без рукавів ОСОБА_31 , поруч з ним в синій курточці з білими рукавами жінку НОМЕР_7, коли вони обидва перебували біля вхідних дверей до квартири НОМЕР_7, обвинуваченого та його доньку, електрика ОСОБА_32 у чорній курточці з капюшоном, свідка ОСОБА_33 в червоній курточці та запрошеного ОСОБА_118 електрика «ОСОБА_122».
		Звертає на себе увагу те, що показання свідка ОСОБА_59 знайшли повне документальне підтвердження на досліджених судом відео записах, окрім змісту телефонної розмови 06 листопада 2019 року дружини НОМЕР_7 зі своїм чоловіком, яка на цих відео записах виявилася не зафіксованою.
		Потерпілий ОСОБА_16 також підтвердив достовірність наданих свідком ОСОБА_59 відеозаписів подій 06 листопада 2019 року.
		Натомість, обвинувачений ОСОБА_36 поставив під сумнів достовірність відео запису авторства свідка ОСОБА_59 , присутності якого під час цих подій не пам`ятає.
		Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_20  показав, що працював в ОСББ «Чаадаєва-2» електриком та електрозварювальником, до вказаних подій ніяких стосунків з ОСОБА_34 та ОСОБА_46 не мав. Голова ОСББ попросив його перевірити будинок на факт крадіжки електроенергії. Для цього, як він пам`ятає, 04 листопада у вечорі було вимкнуто основне світло в усьому будинку із залишенням працюючим тільки чергового світла на сходах, щоб подивитись, чи є хтось підключений поза лічильником. Під час такого відключення одна з квартир на 7-му поверсі продовжувала освітлюватися, це була квартира ОСОБА_7 . Тому того ж вечора він, свідок, піднявся на 7-й поверх будинку і відчинив електрощитову, щоб з`ясувати порядок підключення квартири ОСОБА_7 до електромережі. У цей час ОСОБА_36 вийшов з квартири і почав з ним бійку, тому він не завершив свою роботу. За фактом цих подій він, свідок, написав заяву до поліції. Наступного дня, він вже разом з мешканцями будинку (троє жінок та кілька чоловіків) знову піднявся на 7-й поверх, відкрив щитову та почав з`ясовувати, звідки йде в квартиру НОМЕР_7 електроенергія поза лічильником, але ОСОБА_36 знову розпочав з ними конфлікт, лаявся та штовхався, присутні ці події знімали на телефон. Після сперечання з ОСОБА_34 , який стояв поруч з щитовою, ОСОБА_36 зайшов до своєї квартири, у якийсь момент він почув звук клацання затвору та відразу відійшов з лінії вогню, після цього без будь-яких попереджень пролунали постріли.
		Як також уточнив свідок ОСОБА_20 : - електриком в ОСББ він підпрацьовував з 2018 року, це не було основним місцем його роботи, йому дзвонили і він приходив, він має допуск на роботи до 1 000 вольт, разом з ним у цьому ж ОСББ працював електрик ОСОБА_74 ; - напередодні перед пострілами він встиг лише зафіксувати факт приєднання квартири ОСОБА_7 до електромережі в обхід лічильника, але підключити електропостачання в належний спосіб через лічильник йому не вдалося через агресію НОМЕР_7, а тому проводка була від`єднана від лічильника, щоб не було замикання, а на щиток голова ОСББ (італієць ОСОБА_123) та ОСОБА_30 повісили замок, ключ від якого передали консьєржу, в квартирі НОМЕР_7, як і у всьому будинку, залишилося світло; - як в день стрільби так і перед цим через диспетчера викликалася бригада ОСОБА_75 для фіксації порушення, проте вона не прибула; - напередодні стрільби ОСОБА_36 викликав поліцію охорони і вимагав їх затримання, перевіривши в присутніх документи остання поїхала, також прибула поліція і за його, свідка, викликом, він написав заяву за фактом свого побиття, свідками цих подій були мешканці будинку, хтось при цьому дійсно мав при собі собаку; - про події відключення квартири ОСОБА_7 від тепло та електропостачання йому, свідку, не відомо; - у день, коли сталася стрілянина, перед цим був сигнал від мешканців квартири АДРЕСА_6 на одному поверсі з ОСОБА_46 про те, що в них погоріла електротехніка, вже на поверсі було з`ясовано, що ОСОБА_36 викликав свого електрика, який сам відкрив щиток і від`єднав «0» від квартири АДРЕСА_6 , тому там сталося коротке замикання, квартира ОСОБА_7 була знеструмлена і в цьому його, свідка, звинувачувала дружина ОСОБА_7 , під час виправлення цієї ситуації вона ж намагалася завадити роботам, протягувала руки до щитка, тому до щитка доступ перегородив ОСОБА_30 , потім до конфлікту приєднався і сам ОСОБА_36 ; - всього пролунало два постріли, ОСОБА_30 упав поранений у стегно, було багато крові, почалася паніка та крики; - перший постріл ОСОБА_36 здійснив зі своєї квартири, були пошкоджені двері сусідів, під час другого пострілу було видно ствол автомата, направлений в підлогу, після двох пострілів ОСОБА_36 опустив автомат до низу, кричала його дитина та дружина, ОСОБА_47 опинилася між пораненим ОСОБА_34 та ОСОБА_46, останній нібито вагався, але своїх дій не продовжив, ОСОБА_47 з її слів була поранена осколками від розбитої внаслідок другого пострілу плитки підлоги, ОСОБА_36 стріляючи був спокійний, хоча перед цим виглядав збудженим; - умови експлуатації електричних лічильників у даному будинку не передбачають вільного доступу до них мешканців будинку без супроводу електрика, тому щитові обладнані оглядовим віконцем, закриваються на замок, а зсередини мають захисний екран, який для доступу до контактів лічильника треба демонтувати за допомогою інструментів, пакетні вимикачі розташовані у кожного споживача в квартирі; - йому, свідку, від мешканців будинку було відомо, що ОСОБА_36 має борги за спожиту електроенергію.
		Свідок ОСОБА_20 підтвердив ідентичність відео з телефону свідка ОСОБА_86 (файли «20191106_175125.mp4» та «20191106_180839.mp4»), уточнивши, що на першому відео зафіксовано як він у чорній шкіряній курточці в електрощитовій спеціальним приладом, що давав характерний звук, визначав 06 листопада 2019 року напругу у кабелях.
		Факт перебування станом на листопад 2019 року гр-на ОСОБА_76 у договірних відносинах цивільно-правового характеру з ОСББ «Чаадаєва-2», а також електрика ОСОБА_77 у трудових відносинах з ОСББ «Чаадаєва-2» підтверджується наданою самим обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) довідкою ОСББ «Чаадаєва-2» від 09 березня 2021 року (т. 5 а. 67), яка була досліджена під час судового розгляду, а також наданими у такому ж порядку представником потерпілого наказу ОСББ та цивільно-правового договору № 11-03 щодо електриків ОСОБА_77 та ОСОБА_76 відповідно (т. 6 а. 32-34).
		Під час дослідження вказаних документів обвинувачений ОСОБА_36 визнав, що ОСОБА_78 виконував роботи електрика в ОСББ з 01 листопада 2019 року та отримував за це заробітну плату, відтак спростував свої попередні показання про сторонній характер вказаної особи як електрика.
		Допитана в судому засіданні, в тому числі повторно, свідок ОСОБА_69  показала, що вона є членом ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2», з потерпілим ОСОБА_34 та обвинуваченим ОСОБА_46 вона познайомилася у січні 2017 року, стосунки з обома були виключно ділові, проживали у різних будинках одного ОСББ «Чаадаєва-2». У неділю з 03 на 04 листопада 2019 року в будинку по АДРЕСА_3 почали горіти електричні автомати (запобіжники), весь будинок був знеструмлений, аварійна служба «Київенерго» порадила замінити всі автомати за власний рахунок. 05 листопада знову будинок був знеструмлений, працювала тільки аварійна електромережа, не дочекавшись ремонтників, вона, як член ревізійної комісії ОСББ, разом з електриком ОСББ ОСОБА_79 здійснювали огляд стану всіх електрощитових, починаючи з верхній поверхів вказаного будинку, ключі від всіх електрощитків вони взяли у консьєржа. На 7 поверсі вони побачили, що у квартирі АДРЕСА_4 , з якої вийшла дружина обвинуваченого поцікавитися, що сталося, наявне світло. ОСОБА_35 почав з`ясовувати у електрощитку причини цієї обставини. У цей момент вийшов ОСОБА_36 і почав штовхаючи з криками відганяти електрика від щитка. Вона викликала поліцію, у присутності якої електрик виявив, що квартира ОСОБА_7 підключений до аварійного електропостачання і не через лічильник, про що було складено акт. Було чітко видно, що при увімкненому світлі у його квартирі лічильник не працював. ОСОБА_36 у цей час намагався ввести поліцію в оману, ставив під сумнів її повноваження як члена ревізійної комісії ОСББ, а ОСОБА_32 - як електрика, проте поліція не реагувала на провокації, був складений акт і, на скільки їй відомо, квартиру ОСОБА_62 обрізали від вказаного небезпечного для інших аварійного освітлення.
		Як далі показала свідок, вечором 06 листопада 2019 року вони дізналися, що в квартирі АДРЕСА_6 (сусіди НОМЕР_7) горять електроприлади. ОСОБА_80 повідомив, що сам на цей поверх після подій 05 листопада йти не буде, більш того там з електрощитової вже зірвано встановлений напередодні замок. Після цього свідок приблизно о 17 год. 45 хв. разом з іншими членами ОСББ - ОСОБА_34, ОСОБА_40 та електриком ОСОБА_52 прийшли на 7 поверх, де знаходилась квартира ОСОБА_7 . Через декілька хвилин до них приєдналася ОСОБА_53 з власним електриком. На міжквартирній площадці в цей момент крім них (вона, ОСОБА_30 , ОСОБА_40 , електрик ОСОБА_35 , ОСОБА_81 зі своїм електриком) були ОСОБА_45 , виходила жінка з квартири АДРЕСА_6 . ОСОБА_81 почала конфліктувати і вимагати допуску до щитка свого електрика, її заспокоїв ОСОБА_30 і сказав, що є висока напруга, будемо чекати працівників «Київенерго» і розбиратися, хто і як підключений. Потім ОСОБА_81 почала телефонувати чоловіку і прямо питала його, чи він «завалить» ОСОБА_31 . Через декілька хвилин на поверх піднявся ОСОБА_36 з донькою, сказав, що всіх постріляє, потім намагався відтіснити ОСОБА_31 від щитка, а коли цього не вдалося, сказав рідним зайти до квартири, і знову зайшов до неї сам. ОСОБА_81 з коридору весь час накручувала свого чоловіка, казала йому: «Як же так…, гроші електрику заплачені, нехай працює…, ОСОБА_82 зроби щось…» і тому подібне. Раптом ОСОБА_53 почала кричати чоловіку «ти що здурів», одночасно почала кричати в квартирі й донька НОМЕР_7 «папа не надо», в цю ж мить було чутно звук клацання зброєю, ОСОБА_36 підійшов до виходу з квартири з автоматом в руках і відразу зробив постріл в ОСОБА_31 , той впав, ОСОБА_36 зробив другий постріл і збирався робити третій в голову лежачого ОСОБА_31, вона, свідок, стояла за останнім і була б при цьому поранена в живіт, але ОСОБА_36 не став робити третій постріл, оскільки вона, свідок, пішла на нього. У момент пострілів на загальному коридорі площадки були присутні вона, свідок, ОСОБА_30 - за відкритими дверцятами щитка спиною до останнього та правим боком до дверей квартири ОСОБА_7 , електрик ОСОБА_35 , ОСОБА_81 зі своїм електриком та ОСОБА_45 , а ОСОБА_40 перед цим вийшла знову викликати поліцію. Після поранення ОСОБА_31 , була паніка, вони намагалися надати йому допомогу і евакуювати його на перший поверх, а ОСОБА_120 кричали «це ви все наробили».
		Як також уточнила свідок ОСОБА_69 : - перший постріл ОСОБА_36 здійснив з території своєї квартири в праву ногу потерпілому, а другий вже з порогу своєї квартири в підлогу, третій раз ОСОБА_30 направляв зброю на ОСОБА_31, перебуваючи на загальному коридорі, під час цих подій він був спокійний і тверезий; - зброю ОСОБА_36 застосував у присутності своєї неповнолітньої доньки, вона єдина з їх родини відразу почала допомагати пораненому ОСОБА_48 ; - всі ці події знімали на телефон вона та ОСОБА_45 , почали це робити, коли розпочався конфлікт і зважаючи на те, що минулого разу ОСОБА_36 їх звинувачував у тому, що вони нібито прийшли його пограбувати і вривалися в його квартиру; - про наявність зброї у НОМЕР_7 вона не знала; - направивши на неї автомат, ОСОБА_36 такими діями погрожував її життю; - згідно з договором з «Київенерго» на електропостачання всі електричні лічильники перебувають на балансі ОСББ, останнє розраховується за спожиту електроенергію поза межами квартир (ліфти, площадки, аварійне освітлення тощо); - у мешканців будинку існує внутрішній чат ОСББ для спілкування через мобільний застосунок «Viber», їй не відомі заклики у цьому чаті до того, щоб усі чоловіки підходили до квартири ОСОБА_7 ; - на електрощитову біля квартири ОСОБА_7 напередодні у присутності поліції було встановлено замок членами правління ОСББ, хто саме ставив замок їй невідомо, ключ ОСОБА_124 не надавали, вона особисто присутньою під час відключення електроживлення квартири НОМЕР_7 від аварійної системи не була, але вважає такі дії членів ОСББ правомірними; - у разі виникнення нештатної ситуації члени правління чи ревізійної комісії ОСББ можуть супроводжувати спеціаліста для з`ясування обставин, перевірки комунікацій та прийняття необхідних рішень; - вважає обвинуваченого маніпулятором, який зверхньо ставиться до сусідів, опікується тільки власними правами і зневажає чужі, не оплачував послуги ЖКГ та мав борги, хоча визнала, що рішення суду з цього приводу ще не має, ситуація з боргами НОМЕР_7, а так само і щодо інших боржників не раз обговорювалася на загальних зборах членів ОСББ у 2018 - 2019 роках, приймалося рішення про боротьбу з ними, в тому числі, шляхом обмеження у доступі до несплачених послуг; - телефон, на який вона знімала події, надала слідчому добровільно; - вона також отримала ушкодження від пострілів, її поранило дрібними осколками в області стегна та руки.
		Показання свідка ОСОБА_24 щодо конкретних обставин самої події, очевидцем якої вона була, знайшли своє підтвердження, хоча і не повне (спростовано показання свідка про виявлення з боку обвинуваченого наміру зробити третій постріл в ОСОБА_31 та загрозливих дій при цьому щодо самої свідка ОСОБА_24 ), під час дослідження судом протоколу огляду відеозаписів від 23-24 лютого 2020 року та додатку до нього у виді DVD-R диску (т. 2 а. 38, 41-44), а також самих цих переглянутих судом відеозаписів з телефону цього свідка, одержаних в порядку тимчасового доступу (т. 2 а. 34-37), на яких зафіксовано аналогічні події, які відбувалися близько 18 год. 06 листопада 2019 року в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , зокрема, на останніх безперервно зафіксовано як:
		- на площадці біля відкритого електрощитка з лічильниками ідентифіковані свідком ОСОБА_69 ОСОБА_10 та ОСОБА_16 припинили штовханину,  ОСОБА_36 питає дружину, чи вона викликала поліцію (08 сек. запису), приймає рішення відпустити електрика «ОСОБА_122» і кличе дружину до квартири, на заперечення дружини щодо припинення роботи електрика ОСОБА_36 повідомляє останній, що він зараз все зробить, і знову повертається до квартири з ліхтариком в руці, в квартирі світла немає (25 сек. запису). ОСОБА_36 проходить по коридору квартири і заходить в приміщення праворуч, що відповідає на Схемі огляду місця події як камора (кладовка) (33 сек. запису). У цей час дружина вголос розмірковує, звертаючись до чоловіка, що це ОСОБА_30 один робить таке, порізав колеса, потрібно з ним закінчувати, він один не дає працювати електрику (27-37 сек. запису). Раптом ОСОБА_81 вигукує «ОСОБА_82 ти що здурів?» (39 сек. запису), лунає крик доньки ОСОБА_7 , візуалізується з характерними звуками зняття ОСОБА_46 зброї, зовні схожої на автомат Калашнікова, із запобіжника та її заряджання, направивши ствол вперед до низу обвинувачений наближається до виходу з квартири, у цей момент ОСОБА_30  продовжує стояти спиною до електрощитка та правим боком до дверей квартири обвинуваченого,від яких його частково закривали відкриті дверцята елктрощитка (54-55 сек. запису). Лунає крик НОМЕР_7 «Пшол вон от сюда!», відразу наприкінці цієї фрази лунає постріл, за мить перед яким ОСОБА_36 спеціально скеровує ствол зброї в напрямку ніг потерпілого ОСОБА_31 (55-56 сек. запису), ОСОБА_30 падає, лунає другий постріл об підлогу - візуалізується пил (57 сек. запису), фіксується на підлозі поранений ОСОБА_30, який відповзає і кричить про необхідність виклику швидкої медичної допомоги, люди кричать, ОСОБА_81 кидається на присутню ОСОБА_33 з криками «Що ви наделали…!», її підтримує ОСОБА_36, задаючи таке ж питання (01 хв. 12 сек. запису) (файл «20191106_181032.mp4»). На файлі «20191106_181211.mp4» тільки звуком фіксується подальші паніка, крики, намагання надати пораненому ОСОБА_48 першу допомогу, його евакуація ліфтом тощо.
		Свідок ОСОБА_69 під час дослідження судом вказаних відео записів, повністю ідентифікувала їх як зроблені особисто нею при описаних подіях 06 листопада 2019 року, це відео є повним, як воно було записано на телефон, файл «20191106_181211.mp4» було створено, коли її телефон продовжував працювати в її кишені, через хвилювання вона не виключила запис.
		Потерпілий ОСОБА_16 також підтвердив достовірність наданих свідком ОСОБА_69 відеозаписів подій 06 листопада 2019 року.
		Обвинувачений ОСОБА_10 з урахуванням перегляду всіх відео записів подій 06 листопада 2019 року показав, що не пам`ятає цих подій, окрім обставин повідомлених в суді, і у зв`язку з цим не може пояснити ані свої дії, ані самі події, що були зафіксовані на переглянутому судом відео, але повністю підтвердив ідентифікаційну здатність таких відео записів щодо себе та свою, зафіксовану на ньому, виключну причетність до заподіяння потерпілому зафіксованому на його тілі тілесних ушкоджень з використання вогнепальної зброї. Достовірність відео запису авторства свідка ОСОБА_69 не оспорював.
		Суд за результатами дослідження відеозаписів з телефонів свідків ОСОБА_125 (файл «20191106_180839.mp4») та ОСОБА_85 (файл «20191106_181032.mp4»), констатує їх повну відповідність між собою через фіксацію одних і тих самих подій, хоча і з інших ракурсів, а на відео з телефону свідка ОСОБА_85 - і за менший проміжок часу, проте більш інформативно з точки зору фіксації дій саме обвинуваченого під час здійснення ним двох пострілів зі зброї.
		Враховуючи викладене, суд відкидає сумніви обвинуваченого щодо достовірності відеозапису авторства свідка ОСОБА_59 як надумані.
		Свідком ОСОБА_59 також додатково була надана копія ідентичному наведеному вище відеозапису (файл «20191106_181032.mp4») з телефону свідка ОСОБА_85 і ця копія також була предметом раніше згаданого протоколу огляду від 07 листопада 2019 року (т. 1 а. 218-222). Оскільки вказаний відеозапис детально проаналізований судом саме з телефону свідка ОСОБА_85, наведення відомостей з іншої копії цього ж відео, яке ідентичне дослідженому, суд вважає зайвим.
		Є надуманими твердження сторони захисту про недопустимість вказаних відеозаписів як доказу через подання суду їх копії. Так, згідно з правилами ч. 1 та 2 ст. 99 КПК України суд за вказаними відеозаписами визнає статус документів як доказу, а оскільки ці відеозаписи утворені у цифровому форматі, тобто є електронними, не містять будь-яких ознак монтажу, на які могла б конкретно звернути увагу сторона захисту, за відображенням такого електронного документу (цифрового відео) суд визнає статус оригіналу, якому надає таке ж значення, як і документу (ч. 3 ст. 99 КПК України), який здатний за своїм змістом встановлювати факти та обставини, що мають значення для даного провадження (час та характер подій, кількість їх учасників, ідентифікаційна здатність).
		Аналогічну правову позицію щодо оцінки електронного документу висловив і Верховний Суд (постанова ВС від 09 травня 2024 року, джерело: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання захисту про визнання вказаних відео записів недопустимими і через їх фрагментарний характер (запис розподілено на декілька файлів), оскільки такий їх характер не є ознакою підробки, так як не змінює характеру та послідовності зафіксованих на них та послідовно відкадрованих за астрономічним часом подій з участю певних осіб, клопотання про експертні дослідження цих відео записів сторонами не заявлялися. Що ж стосується джерела походження диску з цими відеозаписами, то таке з належною повнотою встановлено під час виконання процедури тимчасового доступу.
		Дійсно, суд приймає до уваги, що фактичні дані про скоєння злочину у даному випадку одержані не в результаті негласних слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а є ситуативно (випадково) зафіксованими відкритими відеокамерами, якими об лаштовані мобільні телефони. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі № 1-31/2011 (щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України) зазначив, що подані будь-якою особою фактичні дані не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених Законом. Оскільки у даному випадку фіксація застосування вогнепальної зброї на телефони очевидцями подій не мала цілеспрямованого характеру на застосування оперативно-розшукових заходів, а була випадкова, тому результати такої фіксації у повному обсязі суд визнає допустимим доказом.
		Як вбачається з усього вказаного відео, повна фіксація на ньому обставин одержання потерпілим вогнепального поранення виявилося ключовою особливістю цього провадження.
		Ідентифікаційна здатність вказаних відео за часом, місцем подій, та складом їх учасників, судом ретельно перевірена і сумніви з цього приводу усунуті, тому результати такої фіксації у повному обсязі суд визнає не тільки допустимими документами, а й враховуючи зміст та місце одержання відомостей, що вони містять - безспірно належними та достовірними доказами.
		Таким чином, під час перегляду вказаних відеозаписів є очевидно встановленим і таке.
		Подружжя ОСОБА_62 та ОСОБА_30 ще до вказаних подій перебували в особистих неприязних стосунках і це було взаємним - на це вказує характер образливих звернень ОСОБА_62 до ОСОБА_31 і навпаки, а також наявність претензій до ОСОБА_31 за події в минулому. Ці взаємні особисті неприязні стосунки отримали додатковий поштовх на загострення під час зафіксованого конфлікту між ними з приводу доступу до електрощитової - ОСОБА_30 забезпечував огляд цього щитка з боку електрика ОСОБА_32 та відкрито перешкоджав такому доступу з боку електрика «ОСОБА_122», якого викликали подружжя ОСОБА_62 . Саме перекритий ОСОБА_34 доступ до відкритої електрощитової і став причиною спочатку штовханини ОСОБА_7 з ОСОБА_34 , яка не призвела до бажаного для НОМЕР_7 результату, а потім і до застосування зброї останнім. Здійснення ОСОБА_46 двох пострілів з карабіна стало кульмінацією конфлікту, при цьому, вголос про свою готовність «розстріляти» потерпілого ОСОБА_36 спокійно висловився ще перед тим, як мала місце штовханина з ОСОБА_34 , проте ці його слова на той час ніхто серйозно не сприйняв. Отже обвинувачений думав про застосування зброї, але певний час зробити це не наважувався, намагався відштовхнути ОСОБА_31 від електрощитової і вже коли це виявилося марним, вдруге пішов до своєї квартири і взяв до рук карабін. Оскільки обвинувачений крикнув потерпілому «пішов геть звідси» майже з одночасним застосуванням зброї шляхом здійснення першого пострілу без будь-якого попередження та висунення вимог, діючи у такій спосіб ОСОБА_36 фактично продемонстрував байдужість до подальших дій ОСОБА_31 , якому не була надана можливість змінити свою поведінку під тиском небезпеки, навіть, відійти, сховатися чи втекти від озброєного сусіда. Застосування вогнепальної зброї на ураження обвинувачений здійснив швидко, не вагаючись та рішуче, майже відразу після її заряджання (зняття із запобіжника та досилання патрону в патронник), цілеспрямовано та прицільно першим пострілом в ноги потерпілого, не давши йому жодного шансу встигнути якось зреагувати на реальність намірів обвинуваченого. Вражає і спосіб, у якій обвинувачений застосував зброю, наражаючи на небезпеку інших осіб, які перебували поруч, в тому числі і свою дружину, сусідів з квартири навпроти, вхідні двері яких були посічені рикошетом. Такі дії НОМЕР_7 зі зброєю, при цьому, без будь-якого попередження та її попередньої демонстрації, принаймні, демонстрації своєї готовності на її застосування чи хоча б елементарного оклику потерпілого, щоб він побачив небезпеку для себе, більш того, за умов, коли такі дії з його боку ОСОБА_30 взагалі не міг бачити, будучи на рівні голови прикритий з боку входу до квартири НОМЕР_7 відкритими дверцятами електрощитової, з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачений діяв цілеспрямовано відразу на завдання тяжкої шкоди здоров`ю потерпілого у виді вогнепального поранення його кінцівок шляхом влучення в них кулею і такі наслідки були очевидними для НОМЕР_7, охоплювалися його умислом та були бажаними. Другий постріл було здійснено у біг в підлогу, його наслідки становили загрозу лише у виді рикошету кулі та уламків як вторинних снарядів. Водночас, такий цілеспрямований характер дій обвинуваченого ставить під сумнів намір з його боку позбавити життя потерпілого, реалізувати який за таких умов ОСОБА_36 мав ніким не обмежену можливість, або відразу скерувавши зброю вище у напрямку життєво важливих органів потерпілого, або скориставшись такою можливістю під час здійснення майже впритул другого пострілу у вже пораненого і фактично лежачого перед ним та нерухомого потерпілого.
		При цьому, суд звертає увагу на відповідність зафіксованих на відео записах даних в деталях з показаннями потерпілого та всіх вказаних свідків, а саме, щодо: обставин словесного конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, епізодичної штовханини між ними; дій обвинуваченого зі зброєю, яка була цілеспрямовано застосована виключно у напрямку нижніх кінцівок потерпілого та в підлогу; погроз розправою, - що в сукупності оцінено випадковими очевидцями цих подій як реальна загроза для життя та здоров`я потерпілого; самостійного припинення обвинуваченим своїх небезпечних дій зі зброєю. При цьому, показання свідка ОСОБА_24 про виявлення з боку обвинуваченого наміру зробити третій постріл в ОСОБА_31 та загрозливі дії при цьому обвинуваченого щодо неї самої, свого об`єктивного підтвердження не знайшли, а тому суд їх оцінює критично як помилкові та відхиляє як підсвідомо сформовані в умовах стресової ситуації.
		Свідок ОСОБА_69 , ознайомившись з висновком судового експерта - баліста № 8-2/1005 від 16 грудня 2019 року, підтвердила, що саме з такого карабіну, зафіксованого на фото експертами, обвинувачений 06 листопада 2019 року здійснив два постріли.
		Крім того, показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_20 , які узгоджуються з показаннями потерпілого, знайшли своє підтвердження під час дослідження судом з дотриманням порядку, передбаченого ч. 11 ст. 290 КПК України, оригіналу Акту ОСББ «Чаадаєва-2» про виявлення самовільного підключення напруги споживача поза приладом обліку від 05 листопада 2019 року (т. 2 а. 210), за яким комісія ОСББ у складі, зокрема, члена ревізійної комісії ОСОБА_69 , члена правління ОСОБА_83 , електрика ОСОБА_76 встановила, що в місці розташування лічильника електроенергії квартири АДРЕСА_8 споживачі ОСОБА_120 здійснили самовільне незаконне підключення до аварійної електромережі ОСББ «Чаадаєва-2» в обхід приладу (лічильника) обліку електричної енергії шляхом прихованого монтажу повторного вводу фазного проводу через автоматичний вимикач квартири АДРЕСА_4 .
		Оглянувши цей акт під час судового розгляду, свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_69 та ОСОБА_20 підтвердили його достовірність та повноту зафіксованої у ньому інформації, що вони завірили своїми особистими підписами.
		Під час дослідження вказаного Акту ОСББ «Чаадаєва-2» про виявлення самовільного підключення напруги споживача поза приладом обліку від 05 листопада 2019 року свідок ОСОБА_84 додатково пояснив, що такий акт могло складати ОСББ як користувач в Київенерго, на його підставі з`явилася можливість викликати Київенерго, які складають свій додатковий акт, який і є підставою для відключення. Через надзвичайність події не відомо, чи працювало з цього приводу ОСОБА_75 , 06 листопада Київенерго не приїжджало.
		Правові підстави для визнання вказаного Акта недопустимим доказом відсутні, а відтак клопотання з цього приводу обвинуваченого задоволенню не підлягає (т. 6 а. 140-143).
		Крім того, у показаннях свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_20 , а також свідка ОСОБА_21 , хоча і з чужих слів, знайшло своє підтвердження факт відключення квартири обвинуваченого від електропостачання, яке було у самовільний спосіб підключено в обхід лічильника, тобто мале місце несанкціоноване втручання в електромережу, яке і було усунено вказаним відключенням, що ж стосується штатної електромережи, то відключення від неї квартири обвинуваченого ОСОБА_7 не здійснювалося. При цьому, як послідовно наполягав свідок ОСОБА_20 , підключити електропостачання в належний спосіб через лічильник йому не вдалося через агресію НОМЕР_7.
		Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань свідка ОСОБА_40 з чужих слів, а саме, з приводу подій 05 листопада 2019 року, коли на електрощитову біля квартири ОСОБА_7 було повішено замок після виявлення самовільного підключення його квартири АДРЕСА_4 в обхід лічильника, про що було складено акт, знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду показаннями свідків ОСОБА_85 , ОСОБА_32 та документованими даними, які судом визнані допустимими доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч. ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання свідка ОСОБА_40 з чужих слів допустимими, а враховуючи їх зміст - достовірними доказами.
		Свідки ОСОБА_40 , ОСОБА_35 та ОСОБА_47 підтвердили і те, що, дійсно, ескалація даного конфлікту розпочалася з 04 листопада 2019 року, коли за квартирою обвинувачуваного було виявлено крадіжку електроенергії через підключення поза лічильниками, у зв`язку з чим 05 листопада його квартира була відключена від несанкціонованого (поза лічильником) підключення, а 06 листопада комісія прийшла на поверх НОМЕР_7 через аварійну ситуацію в сусідній квартирі, обвинувачений відразу став погрожувати розправою, провокував штовханину з ОСОБА_34 , проте бійки не було. Аналогічно описав мотиви дії комісії 06 листопада та провокативну поведінку НОМЕР_7 і свідок ОСОБА_86, що набуло і свого документального підтвердження.
		Разом з тим, дані, які виявлені під час показань свідка ОСОБА_76 з чужих слів, та показань свідка ОСОБА_85 , а саме, з приводу отримання нею 06 листопада поранення, не знайшли свого документального підтвердження, відтак суд відхиляє з цього приводу показання ОСОБА_85, а дотримуючись вимог ч. 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання свідка ОСОБА_32 з чужих слів недопустимими, а тому також відхиляє.
		З урахуванням викладеного, суд визнає достовірними з вказаних різних обставин показання обвинуваченого та потерпілого лише в тій частині, в якій вони не суперечать допустимим показанням вказаних свідків та узгодженим з ними документованим даним.
		Відтак, версія обвинуваченого НОМЕР_7 про навмисне створення йому нестерпних умов для проживання через виключно неприязні стосунки з ОСОБА_34, і саме з цієї причини, а не з інших, виникнення проблем з електропостачанням квартири, - свого об`єктивного підтвердження дослідженими доказами не тільки не знайшла, а й виявилася спростованою. Члени правління ОСББ через факт несанкціонованого втручання мешканця будинку у внутрішні електромережі ОСББ цілком обґрунтовано опікувалися цією проблемою, намагалися виявити та присікти такий факт, хоча і спосіб такого присікання межував із свавільним, оскільки не був належним чином задокументованим.
		Наведені докази, які в цілому узгоджуються між собою, окрім окремих деталей, яким суд надав критичну оцінку, не спростовані і доказами, які були подані стороною захисту.
		Так, згідно з дослідженим судом та наданим обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) листом Святошинського РВ Управління поліції охорони в м. Києві  від 17 березня 2020 року № 198/43/29/20/01-2020 (т. 5 а. 215) на підставі відповідного договору здійснюється заходи з охорони майна за адресою: АДРЕСА_10 (Об`єкт - квартира, власником якої є обвинувачений), станом на 01 листопада 2019 року заборгованість за сплату наданих послуг становила 327 грн., послуги з охорони в період з 07 листопада 2019 року по 14 лютого 2020 року не надавалися у зв`язку із відсутністю електроенергії на Об`єкті.
		Отже, даною довідкою підтверджено відсутність електропостачання в квартирі обвинуваченого, починаючи з 07 листопада 2019 року, тобто тільки після події вогнепального поранення потерпілого.
		Згідно з дослідженим судом та наданим обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) листом ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» від 05 березня 2021 року № 1/3/012/Б-6894 з додатками (т. 5 а. 218-225) працівники ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» 04, 05 та 06 листопада 2019 року не проводили припинення електропостачання до помешкання за адресою: АДРЕСА_10 (Об`єкт - квартира, власником якої є обвинувачений), підстави та порядок припинення електропостачання до помешкання споживача чітко регламентовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ). Споживач ОСОБА_10 з 2003 року нерегулярно (не помісячно, а інколи лише раз чи двічі на рік) здійснював платежі за спожиту електричну енергію, станом на січень 2019 року заборгованість в цілому не зафіксована.
		Ці дані також узгоджуються з показаннями потерпілого та допитаних свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_86 , ОСОБА_35 та ОСОБА_47 про те, що відключення помешкання споживача НОМЕР_7 від штатного електропостачання не здійснювалося. 
		Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_87  показала, що вона є сусідкою сім`ї ОСОБА_62 , проживає у квартирі АДРЕСА_11 того ж будинку, з потерпілим ОСОБА_34 та обвинуваченим ОСОБА_46 вона перебуває у добросусідських відносинах. По суті конфлікт мав місце між ОСББ «Чаадаєва-2» та ОСОБА_46, а одним з його учасників з боку ОСББ «Чаадаєва-2» був ОСОБА_30 . Колись вона також судилася із ОССБ «Чаадаєва-2», тому знає на що здатні його співвласники. Так само на НОМЕР_7 та його сім`ю з боку співвласників ОСББ та ОСОБА_31, зокрема, відбувався постійний тиск, приниження та образи. Вона особисто спостерігала у загальному чаті ОСББ «Чаадаєва-2», як НОМЕР_7 принижували, ображали та називали інвалідом. Крім цього, мали місце пошкодження майна НОМЕР_7, а саме, розбивали фари його автомобіля, різали колеса, його вигнали з гостьової стоянки тощо. Ця передісторія і призвела до стрільби. Весь цей тиск на НОМЕР_7 був спричинений його боргами за комунальні послуги, з приводу чого справа розглядається у суді. Активна фаза вказаного конфлікту з ОСОБА_46 почалась 03 листопада 2019 року, тоді як стрільба мала місце 06 листопада. Так, 03 листопада 2019 року з 8 по 15 поверхи будинку, в тому числі, і в її, свідка, квартирі, зникло світло. Одночасно, в чаті ОСББ «Чаадаєва-2» з`явилось повідомлення, що в цьому винен ОСОБА_36 , який начебто незаконно зробив врізку до електромережі. 04 листопада вона, свідок, від сусідки ОСОБА_127 дізналася, що до НОМЕР_7 приходила ціла делегація з приводу світла та на нього активно тиснули. 05 листопада знову приходили до НОМЕР_7, тому не на довго відключали світло, плануючи щось робити з його лічильником. 06 листопада вона також мала розмову із ОСОБА_126, зі слів якої дізналася про продовження тиску на НОМЕР_7, у зв`язку з чим вважала, що це все може погано скінчитися. Натомість, ані 04, ані 05 та 6 листопада 2019 року вона, свідок, очевидцем подій біля квартири ОСОБА_7 не була, тільки у вечорі 06 листопада, повертаючись додому з роботи, бачила біля будинку автомобілі поліції та натовп людей.
		Як також уточнила свідок ОСОБА_87 : - у загальному чаті ОСББ «Чаадаєва-2», який був заснований із середини 2018 року, ОСОБА_30 під ніком « ОСОБА_88 » був активним його учасником і з початком судових спорів із ОСОБА_46 щодо сплати комунальних послуг почав останнього та його родину ображати словесно, в тому числі нецензурною лексикою, пізніше ОСОБА_7 навіть виключали зі списків членів ОСББ; - після подій листопада 2019 року вказаний чат був видалений; - вона не була очевидцем будь-яких безпосередніх конфліктів між ОСОБА_34 та ОСОБА_46 , даними про причетність саме ОСОБА_31 до пошкодження майна НОМЕР_7 також не володіє; - на сьогоднішній день свідок є головою ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2», колись цю посаду обіймав ОСОБА_36; - на момент подій 06 листопада 2019 року ОСОБА_30 був членом цієї ревізійної комісії; - італієць ОСОБА_121 був на 2019 рік головою правління ОСББ «Чаадаєва-2»; - ОСББ до електропостачання не має ніякого відношення, оскільки мешканці обслуговуються на підставі прямих договорів з Київенерго, ОСОБА_36 станом на 2019 рік мав заборгованість з приводу сплати комунальних послуг, але ця ситуація розглядається в суді і досі не є вирішеною; - у зв`язку з тим, що вона, свідок, давала показання з приводу конфлікту між ОСОБА_34 та ОСОБА_46 , вона також зазнала принижень з боку учасників внутрішнього чату ОСББ «Чаадаєва-2»; - вважає дії НОМЕР_7, пов`язані із застосуванням зброї задля з`ясування стосунків за тих обставин, як вони мали місце і зафільмовані на поширеному мережею інтернет відео, неправильними.
		Також, свідок ОСОБА_87 підтвердила достовірність довідки ОСББ «Чаадаєва-2» від 09 березня 2021 року (т. 5 а. 67) про факт перебування станом на листопад 2019 року гр-на ОСОБА_76 у договірних відносинах цивільно-правового характеру з ОСББ «Чаадаєва-2», а також електрика ОСОБА_77 у трудових відносинах з ОСББ «Чаадаєва-2».
		Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок  ОСОБА_89  показав, що він є сусідом по поверху сім`ї ОСОБА_62 , проживає у квартирі АДРЕСА_12 того ж будинку, з ОСОБА_34 стосунки конфліктні через його позицію з багатьох питань діяльності ОСББ, а з ОСОБА_46 перебуває у добросусідських відносинах. Очевидцем подій 06 листопада 2019 року він не був, про них вперше дізнався від своєї дружини, яка, приїхавши з роботи, побачила вже пораненого ОСОБА_31 та викликала швидку медичну допомогу. Особисто прибувши додому, він побачив через відкриті двері до квартири НОМЕР_7, що з ним працюють правоохоронці, плитка на підлозі була пошкоджена, а також були характерні для пошкоджень від пострілу сліди на стіні. Вважає, що стрільба сталася внаслідок конфлікту, який розпочався задовго до цих подій. Так, в ОСББ був створений внутрішній чат у застосунку «Viber» для внутрішнього спілкування, однак з часом, за декілька місяців до трагедії, в ньому в бік НОМЕР_7 та його сім`ї почали писати погрози, образи та приниження, в тому числі із застосуванням нецензурної лексики і через походження, це тривало доволі довго, йому, свідку, ОСОБА_36 це демонстрував особисто і в цьому безпосередньо брав участь ОСОБА_30 , який заходив в чат під ніком « ОСОБА_88 ». Також за декілька місяців перед подіями 06 листопада 2019 року НОМЕР_7 позбавили права ставити свій автомобіль на гостьову стоянку ОСББ, а коли він припарковував його біля будинку, то на ньому виявили биті фари та колоті шини, а за декілька тижнів до цих подій у НОМЕР_7 на вулиці стався конфлікт з ОСОБА_34 , у зв`язку з чим перший звертався до поліції і було відкрите кримінальне провадження.
		Як також уточнив свідок ОСОБА_89 : - причиною конфлікту між ОСОБА_34 та ОСОБА_46 були претензії до останнього щодо несплати ним членських внесків та комунальних платежів; - у розмовах між сусідами він знав, що ОСОБА_7 звинувачували у тому, що він шляхом незаконного підключення користувався електроенергією за рахунок будинку, але сам ОСОБА_36 такі звинувачення заперечував, не зважаючи на це 05 листопада активісти з ОСББ в супроводі двох електриків відрізали електрику від його квартири, у зв`язку з цим родина ОСОБА_62 до нього, свідка, зверталася по допомогу, як то зарядити мобільний телефон, нагріти чайник тощо; - даними про причетність ОСОБА_31 до пошкодження майна НОМЕР_7 свідок не володіє; - йому, свідку, було відомо про те, що ОСОБА_36 є власником мисливської зброї, надав характеристику ОСОБА_124 як люблячому своїх трьох доньок батьку, спокійному, врівноваженому чоловіку та досвідченому зі слів самого НОМЕР_7 мисливцю; - вважає дії НОМЕР_7, пов`язані із застосуванням зброї задля з`ясування стосунків за тих обставин, як вони мали місце і зафільмовані на поширеному мережею інтернет відео, неправильними.
		Допитана в судовому засіданні, в тому числі повторно, свідок ОСОБА_68  - дружина обвинуваченого після роз`яснення права відмовитися давати показання проти свого близького родича, добровільно показала таке. ОСОБА_30 організував травлю її чоловіка у внутрішньому чаті ОСББ, дозволяв собі неприпустимі образи та нецензурну лайку. 05 листопада 2019 року у них в квартирі зникло освітлення, а близько 18 години ОСОБА_30 з групою підтримки, серед якої були електрики ОСОБА_35 та ОСОБА_90 , дійсно, прийшли до них на площадку, відкрили електрощиток та звинуватили її чоловіка у тому, що він нібито незаконно зробив підключення до електромережі, після чого обрізали електропровід. Працівники поліції, які прибули за її викликом, ніяк не зреагували на такі дії. Всю ніч їх сім`я була без світла, вони зверталися по допомогу для вирішення побутових питань до сусідів. 06 листопада у Київенерго на їх прохання підключити електроенергію в квартирі пояснили, що треба самим викликати електрика і все зробити, а потім вони поставлять пломби. Тому того ж дня вона, свідок, викликала електрика. Проте, коли прибув електрик та відкрив електрощиток, йому підключити світло не дав ОСОБА_30 , який знову прийшов на їх поверх і повідомив, що не дасть підключити світло до квартири ОСОБА_62 . Пізніше до ОСОБА_31 приєдналася ОСОБА_47 , електрик ОСОБА_35 та ще декілька осіб. Вона лякала ОСОБА_31 , але той стояв непохитно. Пізніше прибув з тренування її чоловік, з яким вона, дійсно, підтримувала телефонний зв`язок і який також просив ОСОБА_31 піти і розхвилювався, а тому це все і сталося.
		Як також уточнила свідок ОСОБА_68 : - її чоловік не схильний до агресії; - з ОСОБА_34 почався конфлікт через його вимагання у вайбер-чаті ОСББ сплатити надуманий борг перед ОСББ в сумі 100 000 грн., хоча справа за позовом ОСББ до їх родини ще не була вирішена судом, пізніше їх квартиру за борги 04 листопада 2019 року від`єднали від опалення, а наступного дня 05 листопада - від електрики; - 06 листопада викликаний нею електрик відкрив навішений на електрощитову замок ключем, який їй перед цим надала консьєрж; - коли вона 06 листопада телефоном чоловіку повідомляла про дії ОСОБА_31 , то, дійсно, намагалася залякати останнього, вголос питаючи чоловіка, чи «завалить» він його, себе ініціатором цього конфлікту не вважає; - її чоловік пішов в квартиру за зброєю, оскільки його довів до такого стану ОСОБА_30 зі своєю компанією, її чоловік не чув, що йому кричала вона та їх донька, вона не могла його зупинити; - всього чоловік здійснив два постріли, чоловік вистрілив у ногу ОСОБА_48 ; - її чоловік, ОСОБА_36 , мав дві рушниці, він є мисливцем з 1996 року, ця зброя знаходилась вдома у сейфі; - вона на даний час жалкує за такі дії свого чоловіка, але він взяв зброю лише тому, що хотів змусити ОСОБА_31 піти, а не для того, щоб стріляти в нього; - пораненому ОСОБА_48 допомогу надавали всі присутні.
		Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_91  показала, що вона підтримує добросусідські відносини з обома мешканцями будинку ОСББ «Чаадаєва-2» ОСОБА_46 та ОСОБА_34. Очевидцем трагічних подій, які сталися 06 листопада 2019 року між ними, не була, але вважає, що цьому передувало піврічне психологічне цькування НОМЕР_7 через месенджер «Viber» у чаті ОСББ. 04 листопада 2019 року вона спілкувалася із ОСОБА_46 , від якого дізналася про відключення перед цим його квартири від теплопостачання, що супроводжувалося тимчасовим частковим відключенням світла в будинку, з чого власне і почалася кульмінація конфлікту. 05 листопада, приблизно по обіді, в їх будинку знову зникло світло, консьєрж на її запит повідомив, що це через НОМЕР_7, до якого пішла комісія ОСББ. Від самого НОМЕР_7 вона телефоном дізналася, що електрощитову оглядає ОСОБА_47 разом із невідомим чоловіком. Пізніше ОСОБА_36 повідомив їй, що до нього на сьомий поверх прийшли ОСОБА_30 , ОСОБА_47 , ОСОБА_92 у супроводі невідомих осіб із собакою та в їх присутності невідома особа, яка назвалася електриком ОСББ, відключила його, обвинуваченого, квартиру від електропостачання, на місці події прибувала поліція, яка діям цих осіб не завадила. Ранком 06 листопада 2019 року вона, свідок, виявила на вулиці, що колеса в автомобілі НОМЕР_7 були порізані, про що телефоном повідомила останньому, під час розмови він почувався розгубленим, вона була занепокоєна пригніченим психологічним станом ОСОБА_7 і побоювалася того, що він може із собою щось зробити, про що повідомила сусідку ОСОБА_93 . 
		Як далі показала свідок ОСОБА_91 , вона є особистим учасником внутрішнього чату ОСББ «Чаадаєва-2» у застосунку «Viber», який був створений як інформаційний для внутрішнього спілкування мешканців будинку, але з часом став площадкою для з`ясування стосунків та цькування НОМЕР_7. Піврічне цькування останнього через вказаний внутрішній чат було організованим та здійснювалося групою осіб, серед якої був ОСОБА_30 , воно супроводжувалося особистими образами та приниженнями ОСОБА_7 та членів його родини, погрозами розправи. Причини такого ставлення до НОМЕР_7 їй не відомі, очевидцем фізичних конфліктів між ОСОБА_34 та ОСОБА_46 не була. При цьому, як також визнала свідок, вона з вказаного чату вийшла з лютого 2018 року, про його зміст їй відомо від НОМЕР_7.
		Крім того, свідок ОСОБА_91 визнала, що бачила досліджені судом відеозаписи конфлікту та підтвердила встановлену судом ідентифікацію його прямих учасників - НОМЕР_7 та ОСОБА_31.
		Показання свідка ОСОБА_29 щодо поширеного самим ОСОБА_18 неприпустимо образливого та принизливого з використанням нецензурної лайки свого ставлення до особи ОСОБА_15 та його дружини знайшли своє підтвердження у наданих свідком та окремо за клопотанням сторони захисту досліджених судом документованих даних у виді переписки в груповому чаті ОСББ «Чаадаєва-2» через мобільний застосунок «Viber» (т. 5 а. 8-57), на яку посилалася свідок під час свого допиту в суді та учасник якої під псевдонімом на ім`я « ОСОБА_94 » сам ідентифікує себе через демонстрацію своєї квитанції з оплатою за паркомісця в ОСББ «Чаадаєва-2» за 2019 рік як ОСОБА_17 .
		Наявність такого внутрішнього чату для спілкування членів ОСББ через мобільний застосунок «Viber» підтвердили і допитані за клопотанням сторони обвинувачення свідки ОСОБА_69 та ОСОБА_59 , підтверджується його існування й іншими наданими обвинуваченим численними роздруківками з його листування, які мають дублюючий характер (напр. т. 7 а. 142-188; т. 8 а. 66-111).
		Оцінюючи показання свідків захисту ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , звертає на себе увагу те, що дані, які виявлені під час показань свідка ОСОБА_27 з чужих слів - свідка ОСОБА_29 , а саме, з приводу конкретних обставин подій за участі НОМЕР_7 та ОСОБА_31 від 04 та 05 листопада 2019 року, не знайшли свого підтвердження під час допиту свідка ОСОБА_29 , яка їх у свою чергу також повідомила з чужих слів - зі слів обвинуваченого, щирість якого поставлена під сумнів, відтак суд, дотримуючись вимог ч. 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_29 з чужих слів недопустимими, а тому відхиляє.
		Натомість, дані, які виявлені під час показань свідка ОСОБА_28 з чужих слів - зі слів НОМЕР_7, а саме, з приводу характеристики останнього як досвідченого мисливця, знайшли своє підтвердження не тільки показаннями самого обвинуваченого, а й документованими даними про надані йому дозволи на зберігання різної зброї, які судом визнані допустимими доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч. ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання свідка з чужих слів допустимими, а враховуючи їх зміст - достовірними доказами.
		Таким чином, свідки ОСОБА_87 , ОСОБА_89 , ОСОБА_68 та ОСОБА_91 підтвердили тривалі неприязні стосунки між обвинуваченим та потерпілим, існуючі претензії до обвинуваченого з питань несвоєчасної та неповної оплати комунальних послуг, а свідки ОСОБА_89 та ОСОБА_68 до того ж також підтвердили по суті й показання свідків обвинувачення про ескалацію даного конфлікту з 04 листопада 2019 року, коли обвинувачуваного запідозрили у крадіжці електроенергії, у зв`язку з чим 05 листопада його квартира була відключена від несанкціонованого підключення, а 06 листопада комісія ОССБ знову з`ясовувала питання електроживлення квартири НОМЕР_7, останній при цьому всі претензії на свою адресу відкидав.
		Узгоджується з цими даними і досліджені судом за клопотанням сторони захисту з дотриманням процедури, передбаченої ч. 1 ст. 290 КПК України, лист-відповідь Святошинського УП ГУНП в м. Києві від 13 березня 2024 року щодо виклику ОСОБА_26 працівників поліції через події біля електрощитової 05 листопада 2019 року (т. 8 а. 212), відеозаписи подій 05 листопада 2019 року (т. 4 а. 243), які відбувалися в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3  біля помешкання  ОСОБА_15 , зокрема, на останніх безперервно зафіксовано як:
		- електрик ОСОБА_35 (чорна куртка з капюшоном) оглядає відкриту електрощитову з лічильниками, яка розміщена біля вхідної двері до квартири АДРЕСА_4 , його дії безперешкодно фіксує на телефон ОСОБА_36, як він сам визнав, поруч перебуває ОСОБА_30 (сіра кофта, поверх синя куртка без рукавів) та інші чоловіки (18 сек. запису). ОСОБА_36 не дає згоду оглянути електропроводку в своїй квартирі, ніхто його прав на це не порушує (18 сек. запису). ОСОБА_35 виявляє підключення проводів в обхід автомату на квартиру НОМЕР_7 (54 сек. запису), останній намагається припинити дії електрика, які в голос називає відключенням квартири та зняттям устаткування. Натомість, ОСОБА_35 чітко пояснює свої дії, метою яких є не відключення електропостачання, а огляд під`єднання проводки до устаткування в щитовій, що власне і узгоджується із зафіксованими на телефон НОМЕР_7 подіями (файл «IMG_1797»);
		- ОСОБА_36 починає штовханину та намагається припинити дії електрика, які в голос знову називає відключенням квартири, хоча і після цього проглядається світло в квартирі НОМЕР_7 (01 хв. 13 сек. запису), ОСОБА_35 , у свою чергу, попереджує про небезпеку організованої ОСОБА_46 штовханини біля відкритої щитової та знову пояснює свої дії, метою яких є не відключення електропостачання, а огляд під`єднання проводки до устаткування в щитовій (файл «IMG_1799»);
		- електрик ОСОБА_35 продовжує оглядати відкриту електрощитову з лічильниками та виявляє пакетник на квартиру АДРЕСА_4 , до якого є «вхід» проводки, але немає «виходу» та додатковий пакетник з «входом» та «виходом», який ОСОБА_36 визнає своїм (файл «IMG_1800»);
		- фіксується присутність поліції, електрик ОСОБА_35 та інші особи, ОСОБА_30 констатує факт відключення від світла квартиру АДРЕСА_4 , фіксує на телефон стан проводки, закривають щитову та вішають на неї замок (файл «IMG_1805»).
		Сумнів у щирості обвинуваченого ОСОБА_7 в чергове породжено не наданням ним для дослідження судом створені ним за вказаних обставин інші проміжні відеозаписи під умовними назвами «IMG_1801», «IMG_1802», «IMG_1803», «IMG_1804», на одному з яких власне і повинно було фіксуватися виявлене порушення при підключення квартири до електрики та характер кінцевих дій електрика. Натомість, на відео зафіксовано, як ОСОБА_36 та його дружина доволі спокійно сприймають факт відключення їх квартири від мережі, повідомлену ОСОБА_34 інформацію про зачинення щитової на замок, ключ від якого на далі планувалося зберігати у консьєржа.
		Що стосується обставин підключення електричного струму до приміщень квартири  ОСОБА_15 , то суд, надавши безпрецедентну можливість стороні захисту для подання з цього приводу додаткових доказів, виходить з таких очевидних положень.
		ОСОБА_95 як споживачі - користувачі житла мають право на отримання платних послуг з електропостачання, яка є життєво необхідною, та зобов`язані вчасно оплачувати отримані послуги та дотримуватися відповідних технічних умов їх отримання. У свою чергу, надавачі таких послуг зобов`язані їх надавати, а ОСББ «Чаадаєва-2» - сприяти і не перешкоджати цьому, мають право в межах своєї компетенції вимагати своєчасної та повної оплати наданих послуг та перевіряти дотримання споживачами відповідних технічних умов їх одержання. Треті особи, які не наділені такими правами та обов`язками, не можуть самостійно втручатися в ці правовідносини між споживачем послуг та їх надавачем.
		На відео записах свідків ОСОБА_85 та ОСОБА_86 об`єктивно зафіксовані обставини, на які звертав увагу обвинувачений та його захисник щодо дій потерпілого ОСОБА_31, який не допускав електрика «ОСОБА_122» до виконання робіт з підключення електричного струму до приміщень квартири НОМЕР_7 на замовлення останнього, в квартирі обвинуваченого через відкриті вхідні двері світло не візуалізувалося, а сам він перебуваючи в квартирі користувався ліхтариком (25 сек., 01 хв. 08-22 сек., 02 хв. 03 та 23 сек. запису файлу «20191106_180839.mp4», а також більшість запису у файлі «20191106_181032.mp4»), що об`єктивно вказує на відключення квартири обвинуваченого від електропостачання, на відміну від, принаймні, сусідньої квартири АДРЕСА_6 , в якій в цей час світло візуалізується.
		За вже згаданим Актом ОСББ «Чаадаєва-2» про виявлення самовільного підключення напруги споживача поза приладом обліку від 05 листопада 2019 року (т. 2 а. 210; т. 4 а. 10, 122) споживачі ОСОБА_120 здійснювали самовільне незаконне підключення до аварійної електромережі ОСББ «Чаадаєва-2» в обхід приладу (лічильника) обліку електричної енергії шляхом прихованого монтажу повторного вводу фазного проводу через автоматичний вимикач квартири АДРЕСА_4 .
		Згідно з дослідженим судом Актом про виконання технічної перевірки енергопостачальною компанією від 20 листопада 2019 року схема підключення електролічильника квартири АДРЕСА_8 відповідає паспортній, однак виявлено відсутність пломби на клемній кришці приладу обліку, у зв`язку з чим складено Акт про порушення № 01249 - таке порушення не мало наслідком припинення подачі електроенергії споживачу (т. 3 а. 13-14). 
		Легітимне існування ОСББ «Чаадаєва-2» як юридичної особи підтверджується даними Свідоцтва про його реєстрацію (т. 2 а. 233), Статуту ОСББ «Чаадаєва-2» (т. 5 а. 70-77), за яким предметом діяльності ОСББ є, зокрема, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг, колективне замовлення таких послуг (п. 2.4.3.), органами управління ОСББ є загальні збори співвласників, правління та ревізійна комісія (п. 3.1), до компетенції правління ОСББ належить вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством (п. 3.33.2.), ревізійна комісія ОСББ обирається з числа співвласників для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління ОСББ (п. 3.48.), співвласник зобов`язаний дотримуватися правил утримання будинків, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі, не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників (п.п. 4.5.6.-4.5.8.).
		Згідно з дослідженими судом за клопотанням представника потерпілого з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПАК України, договорів про постачання електроенергії № 42683 від 17 червня 2013 року, від 13 грудня 2018 року та додатків до них, ОСББ утримує внутрішньобудинкові електричні мережі, шафи яких за умовами експлуатації повинні бути завжди зачиненими (т. 6 а. 9-31).
		Згідно з дослідженим судом наданим обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) протоколом загальних зборів співвласників ОСББ «Чаадаєва-2» від 23 травня 2019 року (т. 5 а. 78-112) восьмим питанням порядку денного вказаними зборами було прийнято рішення щодо розробки механізму боротьби з неплатниками комунальних послуг у виді обмеження водопостачання, водовідведення та теплопостачання (а. 94), дев`ятим питання - виключено з числа членів ОСББ «Чаадаєва-2» ОСОБА_15 (а. 96), десятим питанням - обрано членами правління ОСОБА_96 , ОСОБА_21 , ОСОБА_97 та ін. (а. 97), одинадцятим питанням - обрано членами ревізійної комісії ОСОБА_98 , ОСОБА_16 та ін. (а. 99).
		Потерпілий ОСОБА_16 підтвердив достовірність вказаного рішення про виключення НОМЕР_7 з членів ОСББ за борги та своє голосування за його прийняття, але вважав, що це не впливало на обстановку, яка склалася 05 та 06 листопада 2019 року, прийняте рішення не суперечило статуту ОСББ та законодавству.
		Факти наявності в різний період претензій до ОСОБА_15 щодо заборгованості за спожиті комунальні послуги, в тому числі, електроенергію, та численні правові конфлікти з цього приводу, які передували подіям 06 листопада 2019 року та вирішуються зокрема і в судах, безсумнівно доводяться наданими ним самим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) документованими матеріалами листування (т. 2 а. 232) та судових проваджень за 2017-2018 роки (т. 2 а. 244; т. 3 а. 8, 16-21).
		Факти конфліктів ОСОБА_15 з правлінням ОСББ «Чаадаєва-2», які передували подіям 06 листопада 2019 року, також доведені наданими обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) документованими матеріалами листування та відповідних перевірок (т. 2 а. 236, 240-243; т. 3 а. 23-24; т. 4 а. 20-23), судових проваджень за 2016-2020 роки (т. 2 а. 237-239, 246-247; т. 3 а. 1-7, 22; т. 4 а. 26-34, 37-49, 50-65), в тому числі й щодо від`єднання 04 листопада 2019 року квартири АДРЕСА_4 , в якій проживає ОСОБА_36, від теплопостачання (т. 4 а. 22-23).
		Факти конфліктів ОСОБА_15 з мешканцями будинку та з ОСОБА_18 зокрема, які передували подіям 06 листопада 2019 року, також доведені наданими обвинуваченим з дотриманням процедури відкриття документованими матеріалами листування та відповідних перевірок (т. 3 а. 25-26, 37-40, 69-70, 73, 171-172; т. 4 а. 24-25), інших кримінальних проваджень (т. 3 а. 27-36; т. 4 а. 139-153; т. 5 а. 162-206), судових проваджень за 2016-2019 роки (т. 3 а. 12; т. 4 а. 35).
		Згідно з дослідженим під час судового розгляду висновком комісії судових експертів психіатрів та психолога № 670 від 10 грудня 2019 року (т. 2 а. 45-49) ОСОБА_10 у період часу інкримінованих йому дій будь-яким хронічним чи тимчасовим психічним розладом не страждав і на даний час не страждає, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження, і давати по них показання. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, алкогольною та наркоманічною залежністю не страждає. У період часу інкримінованих йому дій не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність.
		Сторона захисту ставила під сумнів цей висновок експертів, посилаючись на те, що під час судового розгляду були одержані нові дані про наявність у ОСОБА_15 загальних захворювань, з приводу яких він лікувався впродовж 2014-2018 років, продовжив лікування і після 2019 року, а також про факт його лікування з травня 2021 року у Територіальному медичному об`єднанні «Психіатрія» (т. 6 а. 136). Ці дані в цілому, як вважає сторона захисту, належить було додатково перевірити для встановлення психологічного (емоційного) стану ОСОБА_15 в контексті перевірки версії про його перебування під час конфлікту у певному емоційному стані, який досліджено не об`єктивно, а саме, на підставі сформованих органом досудового розслідування даних з обвинувальних ухилом, неповних медичних даних, а також нелегітимною експертною установою - Київський міський центр судово-психіатричної експертизи, який не є державним (т. 6 а. 145-248; т. 7 а. 1-16).
		Також, сторона захисту на обґрунтування своєї позиції надала суду Рецензію фахівця судово-психіатричного експерта № 04-05/135 від 26 серпня 2021 року (т. 6 а. 93-99), за яким: а) проведення судових експертиз експертами вказаного Київського міського центру КМДА, які у межах даного кримінального провадження провели дослідження № 670 від 10 грудня 2019 року, здійснювалося в порушення вимог законодавства, оскільки такий центр не є державною установою; б) нові матеріали мають значення для встановлення психологічного (емоційного) стану обвинуваченого відносно події, що мала місце 06 листопада 2019 року.
		Оцінюючи вказані застереження захисту суд вважає встановленим таке.
		Одержані судом під час судового розгляду нові матеріали щодо наявності в обвинуваченого загальних захворювань протягом 2014-2018 років не містять нових даних про обставини, що мають значення для встановлення психологічного (емоційного) стану ОСОБА_15 на момент вчинення ним поставленого у провину діяння. Скарги ОСОБА_15 на стан здоров`я, дані про інвалідність (абз. 1 а. 3 висновку), а також його посилання на епізодичну забудькуватість окремих обставин самої події (розділи «Психічний стан», Психологічне дослідження» а. 4-5, 7 висновку), на триваючий конфлікт з окремими мешканцями будинку, який експерти оцінили як довготривалу побутову ситуацію психотравмуючого характеру (розділи «Психічний стан», «Психологічне дослідження», «Обґрунтування та пояснення…» а. 4-5, 8 висновку) були з усією повнотою враховані експертами під час проведення первинного експертного дослідження. Висновок експертів № 670 від 10 грудня 2019 року не суперечить матеріалам справи, в тому числі й новим.
		Встановлення психологічного (емоційного) стану обвинуваченого відносно події, що сталася, як на це було акцентовано увагу стороною захисту у зверненні за рецензією на висновок експертів № 670 від 10 грудня 2019 року та набуло подальшого аналізу рецензентом, безумовно може становити певний інтерес, проте не охоплюється предметом доказування, який акцентує увагу на психологічному (емоційному) стані обвинуваченого не відносно події, а під час конкретного діяння, у даному випадку поставленого у провину кримінального правопорушення.
		До того ж, за сталою судовою практикою рецензія на висновки експертиз має інформативний характер, є суб`єктивним твердженням рецензента і не може бути доказом у розумінні ст. 84 КПК України (постанова ВС від 13.03.2024 у справі № 760/23990/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117757884)
		Довідка від 13 березня 2019 року про звернення до Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення за наданням індивідуальної психологічної допомоги та два прийоми психологом центра (т. 3 а. 112) не є інформативною.
		Дійсно, за даними результатів огляду сімейним лікарем № 25521748 від 16 квітня 2021 року ОСОБА_99 видано направлення на консультацію до психіатра (т. 5 а. 242), який оглянувши останнього 21 квітня 2021 року встановив тяжкий депресивний розлад у ОСОБА_15 (т. 5 а. 2421). Однак, за даними останнього спостереження за здоров`ям ОСОБА_15 (виписка Територіального медичного об`єднання «Психіатрія» № 236 від 03 вересня 2021 року), в останнього виявлена відповідна реакція на стрес, проте без психотичної симптоматики та з ознаками покращення стану, також зафіксовано і те, що раніше до лікарів психіатрів ОСОБА_10 не звертався, що не суперечить висновку експертів № 670 від 10 грудня 2019 року.
		Таким чином, відсутні підстави вважати висновок експертів № 670 від 10 грудня 2019 року необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи.
		Щодо інших сумнівів сторони захисту в правильності цього висновку експертів № 670.
		По-перше, подані стороною захисту матеріали як додаток до заявленого клопотання, а так само і саме клопотання, не містять будь-яких даних, які можна було б оцінити як сумніви у кваліфікації судових експертів, які складали висновок № 670 від 10 грудня 2019 року.
		По-друге, оцінка правильності кримінально-правової кваліфікації діяння, яку здійснив орган досудового розслідування та яку сторона захисту вважала хибною, не входить в компетенцію судових експертів, будь-які оціночні судження з цього приводу висновок експертів № 670 від 10 грудня 2019 року не містить, а відтак наявність такої кваліфікації не плинуло на його зміст з тим, щоб можна було оцінити такий висновок експертів як упереджений.
		По-третє, попри оцінку стороною обвинувачення організаційно-правової форми утримувача будинків, в яких розміщені експерти, судом взято до уваги, передусім, офіційні дані (картка атестованого судового експерта) щодо кожного з експертів, причетних до складання висновку № 670 від 10 грудня 2019 року, які містить державний Реєстр атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Мінюст (посилання: https://rase.minjust.gov.ua/), а також особливості виконання функцій державної виконавчої влади через КМДА, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		Так, ОСОБА_100 за типом експерта є фахівцем державної спеціалізованої установи (держ. орган МОЗ України), вид експертної спеціалізації: психолог - судовий експерт, вид експертизи - судово-психологічна експертиза, кваліфікацію судового експерта отримала та підтвердила на підставі рішень експертно-кваліфікаційної комісії МОЗ України.
		Як вбачається з висновку № 670 від 10 грудня 2019 року, для встановлення психологічного (емоційного) стану ОСОБА_15 , повнота перевірки якого і піддається сумнівам стороною захисту, відповідне ґрунтовне психологічне дослідження було проведено саме вказаним психологом - судовим експертом (а. 5-7 висновку), яка за даними картки атестованого судового експерта є працівником державної спеціалізованої установи - ДУ «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
		Крім того, експерти ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , а так само ОСОБА_103 за типом експерта є також фахівцями державної спеціалізованої установи (держ. орган МОЗ України), вид експертної спеціалізації: лікарі - судово-психіатричні експерти, вид експертизи - судово-психіатрична експертиза, кваліфікацію судового експерта також отримали та у подальшому підтвердили на підставі відповідних рішень експертно-кваліфікаційної комісії МОЗ України.
		При вирішенні питання стосовно компетенції установи, яка проводить експертизу і є державною в розумінні ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», слід виходити не з організаційно-правової форми здійснення нею діяльності або форми її власності, а зі сфери управління її діяльністю та організації державного контролю (справа щодо комунальних експертних установ) (постанова ВС від 28.11.2023 у справі № 755/14625/21, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115376628). 
		Враховуючи викладене, суд в основу свого вироку кладе вказаний висновок комісії судових експертів психіатрів та психолога № 670 від 10 грудня 2019 року. Вказаний висновок є належно мотивованим, науково обґрунтованим, складений комісією висококваліфікованих експертів, що мають достатній досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження всіх матеріалів кримінального провадження, яким не суперечить, в тому числі і показанням свідків - очевидців подій, відповіді та висновки експертів повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей, які потребували б роз`яснення, а тому суд кладе його в основу свого висновку про те, ОСОБА_10 був осудним і не перебував у стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність. Таким чином, необхідність визначення психічного стану ОСОБА_15 була у належний спосіб та формі реалізована під час досудового розслідування. Правові підстави для визнання вказаного висновку комісії експертів недопустимим доказом відсутні, а відтак клопотання з цього приводу обвинуваченого задоволенню не підлягає (т. 6 а. 154-157; т. 7 а. 59-67, 115-117; т. 8 а. 131-152; т. 9 а. 96-98).
		Під час судового розгляду суд не знайшов і правових підстав для призначення повторної амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (ухвала суду від 14 вересня 2021 року).
		Натомість, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, задовольняє клопотання захисту (т. 6 а. 144-147) та визнає недопустимими доказами всі дані, які були встановлені (одержані) органом досудового розслідування і зафіксовані у протоколі слідчого експерименту за участі свідка  ОСОБА_24  від 06 листопада 2019 року (т. 1 а. 223-226), оскільки, в порушення вимог ч. 7 ст. 223 КПК України під час цієї слідчої дії поняті не запрошувалися, а її відео фіксація, яка за протоколом мала місце, не надана для дослідження судом. Відтак, суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує ці недопустимі докази при поставленні даного вироку і не посилається на них.
		Досліджений судом висновок судово-балістичних експертизи № 8-2/1008 від 21 листопада 2019 року (т. 2 а. 66-70) не стосуються меж висунутого обвинувачення, а тому через неналежність його дані також відхиляються судом.
		Суд також визнає неналежними доказами, а тому відхиляє документи, подані обвинуваченим в контексті його заяв про стеження (т. 3 а. 173-186; т. 4 а. 190-194; т. 5 а. 161; т. 7 а. 100-104), щодо загальних аспектів діяльності ОСББ «Чаадаєва-2» (т. 4 а. 19, 118-121, 123-129, 133; т. 5 а. 68-69, 113-114).
		За результатами судового розгляду суд в контексті необхідності зміни обвинувачення на виконання приписів ч. 3 ст. 337 КПК України задля ухвалення справедливого вироку вважає за необхідне уточнити такі фактичні обставини, які в обвинувальному акті викривляють сутність подій та тим самим безпідставно погіршують становище обвинуваченого:
		а) ОСОБА_10 не знаходився за місцем свого проживання на початок подій і не приходили до нього члени ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2», натомість члени органів правління ОСББ «Чаадаєва-2», серед яких були два члени ревізійної комісії ОСББ «Чаадаєва-2» ОСОБА_16 та ОСОБА_69 , член правління даного ОСББ ОСОБА_21 , а також звичайний мешканець будинку ОСОБА_59 разом з електриком ОСББ ОСОБА_20 прибули до загального коридору 7-го поверху згаданого будинку ОСББ із електрощитовою поруч з квартирою АДРЕСА_4 , в якій проживала сім`я ОСОБА_15 , а сам ОСОБА_10 прибув на місце події пізніше;
		б) ОСОБА_10 і раніше перебував у неприязних відносинах з потерпілим ОСОБА_18 , відтак неприязнь між ними виникла не раптово;
		в) у ОСОБА_15 з ОСОБА_18 виник словесний конфлікт не через відключення електропостачання квартири, а через перешкоди отримати доступ до електромережі за допомогою власного електрика, які чинив ОСОБА_16 ;
		г) під час конфлікту ОСОБА_10 здійснив перший постріл з наявного в нього карабіну марки «Вулкан М» № НОМЕР_1 в область не лівої, а правої ноги потерпілого ОСОБА_19 , від якого останній впав на підлогу, а другий постріл - не в область тулуба потерпілого, а в підлогу поруч із ним;
		ґ) відразу після здійснення двох пострілів ОСОБА_10 самостійно зупинив свої протиправні дії, а не очевидці їх зупиняли.
		6. Кримінально-правова кваліфікація.
		6.1. Не зважаючи на різну інтерпретацію стороною захисту та потерпілим події злочину, в установлених судом умовах перебігу конфлікту, поєднаного із застосуванням вогнепальної зброї з одночасним позбавленням потерпілого права вибору своєї поведінки, вони жодним чином не можуть слугувати виправданням таких дій обвинуваченого. Більш того, навіть якщо уявити доведеним грубе порушення прав споживачів - родини ОСОБА_62 на отримання за місцем проживання електричної енергії, що намагалася довести сторона захисту, то і ця обставина у даній ситуації не може розглядатися як правова основа для можливої оцінки застосування обвинуваченим вогнепальної зброї на ураження в умовах необхідної оборони чи крайньої необхідності. З належною повнотою зафіксовані дії ОСОБА_15 вказують на їх пряму спрямованість не на захист охоронюваних законом прав та інтересів чи усунення небезпеки, що їм загрожувала з боку потерпілого, а на безальтернативне через люту неприязнь заподіяння останньому тяжкої шкоди здоров`ю в умовах неочевидності для потерпілого та незалежно від його ймовірної поведінки, якщо б він побачив реальний ризик застосування зброї. Відсутність в діях обвинуваченого передбаченої ст. ст. 36, 37 та 39 КК України легітимної мети - захисту від суспільно небезпечного чи усунення небезпеки вказує на відсутність обов`язкових умов для визнання таких дій вчиненими у стані необхідної оборони чи крайньої необхідності, а як наслідок, і для оцінки перевищення їх меж.
		З іншого боку, фактичні обставини даного кримінального правопорушення свідчать про відсутність такого акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого, який би за своїми об`єктивними ознаками міг створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченому чи членам його сім`ї, що своєю чергою могло викликати у нього невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому. Водночас подальша поведінка обвинуваченого (не надав допомогу потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги після поранення, залишив стікати кров`ю) додатково підтверджує вчинення обвинуваченим злочину за викладених у вироку обставин, та його умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
		З огляду на викладене, колегія суддів розцінює позицію обвинуваченого про перебування у стані необхідної оборони, як спосіб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
		6.2. Разом з тим, твердження в обвинувальному акті про те, що 06 листопада 2019 року, близько 18 год. 15 хв., ОСОБА_10 скоїв закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_19 , тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на умисне вбивство, здійснив постріл в область лівої ноги ОСОБА_19 , а потім з цією метою і другий постріл в область тулуба останнього свого підтвердження не знайшли як через відсутність даних про вияв саме вказаного умислу в діях обвинуваченого, спрямованого на умисне вбивство потерпілого, так і через відсутність будь-яких даних про здійснення другого пострілу в область тулуба потерпілого.
		Звичайно, знаряддя, яким послуговувався обвинувачений - нарізна вогнепальна зброя, за своїми уражаючими властивостями більш ніж могло бути використано для позбавлення життя. Однак, про відсутність умислу в діях обвинуваченого на це вказує те, що перший постріл ним був зроблений прицільно в область нижніх кінцівок потерпілого, а не в бік його життєво важливих органів, хоча в умовах несподіваності можливість вчинити саме так була безперешкодною, а другий постріл - взагалі в підлогу, хоча в умовах безпорадності потерпілого після поранення ноги, його подальше смертельне ураження було також абсолютно безперешкодним. Дані про те, що ці дії обвинуваченого були кимось, а не ним самим, зупинені не тільки не знайшли свого підтвердження, а й спростовані даними відеозаписів, показаннями сторонніх незацікавлених очевидців - свідків ОСОБА_59 та ОСОБА_20 , а показання свідка ОСОБА_69 про протилежне судом відхилені як недостовірні.
		Натомість, за сталою судовою практикою при розмежуванні замаху на умисне вбивство та умисного тяжкого тілесного ушкодження необхідно встановити зміст і спрямованість умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (постанова Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 303/7357/17, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87334572). Наявність в обвинувачених неконкретизованого умислу на настання будь-яких наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та одночасна відсутність прямого умислу на спричинення йому смерті виключає кримінальну відповідальність за замах на умисне вбивство. У цьому випадку скоєне кваліфікується за статтею, що передбачає відповідальність за фактично спричинені наслідки у вигляді шкоди здоров`ю потерпілого (постанова від 25.11.2020 у справі № 642/6363/16-к, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217868).
		Таким чином, доведені під час судового розгляду дії обвинуваченого зі зброєю та їх наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому не виходять за межі правової оцінки таких як умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки їх для життя в момент заподіяння без самостійної правової оцінки легких з них як супутніх.
		6.3. Встановлені фактичні обставини справи свідчать про усвідомленість та цілеспрямованість дій обвинуваченого, і разом з іншими встановленим обставинами, спростовують сумнів щодо можливого необережного характеру заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а тому доводи про відсутність у засудженого умислу на їх заподіяння та необхідність перекваліфікації його дій і на ст. 128 КК, колегія суддів визнає безпідставними і такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Суд вважає, що цілеспрямоване направлення засудженим зброї, приведеної у бойову готовність, у бік нижніх кінцівок потерпілого та натискання на спусковий гачок, дозволяє зробити висновок про наявність умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень таких кінцівок останнього, спонукальною причиною якого послугували неприязні відносини, тому кримінально-правова кваліфікація такої сукупності дій за ч. 1 ст. 121 КК України є правильною.
		6.4. Враховуючи викладене, суд знаходить правові підстави задля ухвалення справедливого вироку для зміни кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, що не погіршує його становище.
		6.5. Під час судового провадження не було встановлено жодних обставин, які давали б підстави вважати, навіть на мінімальному рівні, що обвинувачений ОСОБА_10 під час вчинення поставленого йому у провину діяння перебував в стані сильного душевного хвилювання, в неосудному чи обмежено осудному стані, або після його вчинення захворів на психічну хворобу, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
		По-перше, дійсно стан сильного душевного хвилювання у складі кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України, може мати прояв не лише фізіологічного афекту, а й інших емоційних станів, що можуть бути викликані кумулятивним афектом, кожен з яких певним чином впливає на свідомість і волю винного. Водночас, вирішальне значення для визначення сильного душевного хвилювання має саме фаза раптових активних дій, під час якої обвинувачений реагує застосуванням насильства. У даній справі під час події поведінка потерпілого не мала форм, визначених диспозицією ст. 116 КК України, а відтак і не могла слугувати причиною відповідного емоційного стану обвинуваченого, який під час інкримінованого діяння за твердженням сторони захисту міг порушити психічну діяльність обвинуваченого. На таку правозастосовну практику орієнтував і Верховний Суд (постанова від 05.06.2023 у справі № 587/241/18, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111524547). Більш того, зафіксована на відеозаписах поведінка обвинуваченого як реакція на дії потерпілого (зважені та розсудливі дії, які він коментує вголос) не досягала і не могла досягти такого рівня впливу на свідомість і волю обвинуваченого, щоб в момент, до того ж прицільного, застосування ним вогнепальної зброї могла знизити його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		По-друге, за наявними медичними документами, в тому числі поданими стороною захисту, не підтверджено в обвинуваченого наявності розладу психічної діяльності або психічного захворювання, поведінка обвинуваченого під час вчинення поставленого у провину діяння була чітко осмислена та прорахована ним самим.
		Не спростовує таких висновків суду і досліджений судом висновок комісії судових експертів психіатрів та психолога № 670 від 10 грудня 2019 року.
		Враховуючи все викладене, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами те, що 06 листопада 2019 року, близько 18 год. 15 хв., ОСОБА_10 , знаходячись на загальному коридорі 7-го поверху будинку АДРЕСА_3, використовуючи вогнепальну зброю - карабін марки «Вулкан М», завдав потерпілому ОСОБА_14 умисне тяжке тілесне ушкодження, а тому, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує вказані дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, як завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
		7. Вирішення цивільного позову.
		7.1. Потерпілий ОСОБА_16 подав до суду цивільний позов з урахуванням внесених до нього уточнень з додатками (т. 1 а. 25-37, 90-145; т. 5 а. 59-61; т. 6 а. 162-169; т. 7 а. 72, 75-77) до обвинуваченого ОСОБА_15 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди в розмірі 311 891 грн. 15 коп. (з них: 262 581 грн. 67 коп. - витрати на лікування; 37 700 грн. 00 коп. - витрати на транспортування потерпілого спеціальним медичним транспортом; 11 609 грн. 48 коп. - витрати на придбання пального для поїздок дружини позивача в лікарню та у зворотному напрямку), та моральної шкоди в розмірі 5 000 000 грн., який під час судового розгляду з урахуванням внесених уточнень підтримав разом зі своїм представником у повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок дій обвинуваченого зазнав матеріальної шкоди через витрати на лікування та інші пов`язані з цим вимушені витрати, а моральної - у виді тривалих фізичного болю та страждань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, душевних страждань у зв`язку із вимушеними змінами в житті. Крім того, потерпілий в обґрунтування свого позову під час допиту в судовому засіданні послався і на те, що внаслідок вогнепального поранення його життя істотно змінилися, йому довелося боротися, він отримав інвалідність ІІ групи, втратив професійну та життєву активність, протягом першого місяця лікування витримав безліч важких операцій, у подальшому продовжив лікування окремо від сім`ї, страждав через постійні болі, заново навчався ходити, 15 місяців ходив з апаратом «Єлізарова», була тривала реабілітація, він також зазнав страждань через свій безпорадний стан, який унеможливив належне утримання дружини та дитини, тяжко хворого брата, яким піклувався за законом з 2014 року, та батьків похилого віку, через травму ноги вимушено позбавлений можливості продовжити повноцінну трудову діяльність, натомість з боку обвинуваченого ніяких намагань відшкодувати шкоду не було.
		Потерпілий та його представник вважали заявлений цивільний позов з урахуванням внесених до нього уточнень доведеним повністю, а відтак просили його задовольнити на загальну суму 5 311 891 грн 15 коп.
		Прокурор заявлений позов підтримав у повному обсязі.
		Обвинувачений заявлений цивільний позов не визнав у повному обсязі через свою невинуватість у вчинені поставленого йому у провину злочину, недопустимість доказів, на яких ґрунтується таке обвинувачення, а також через вину виключно потерпілого, який своїми протиправними діями спричинив події 06 листопада 2019 року, до того ж заявлена моральна шкода не підтверджена жодним доказом (т. 6 а. 72-77).
		Враховуючи проведений аналіз доказів та висновки суду щодо часткової доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_15 , з`ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає за необхідне частково задовольнити поданий позов потерпілого ОСОБА_19 з таких підстав.
		7.2. Щодо матеріальної шкоди.
		По-перше, сумніви обвинуваченого щодо достатності та переконливості доказів його винуватості в умисному спричиненні потерпілому внаслідок застосування вогнепальної зброї тяжкого і легкого тілесних ушкоджень та щодо їх допустимості спростовані висновками суду, які належно мотивовані та наведені вище щодо висунутого обвинувачення по суті.
		По-друге, загальна сума у 251 868 грн. 45 коп. витрат на лікування потерпілого у зв`язку із спричиненими діями обвинуваченого пораненнями підтверджена документально дослідженими в судовому засіданні квитанціями, фіскальними та товарними чеками тощо (т. 1 а. 29-37, 105-140; т. 6 а. 165-166, 169; т. 8 а. 195-201). При цьому, заявлені витрати на лікування в інший частині, тобто на суму 10 713 грн. 22 коп. документально не підтверджені з різних причин, оскільки становлять: а) витрати, які не пов`язані з лікуванням (придбання пакетів, води, ліків для іншого лікування, напр., простуди тощо) на загальну суму 5 034 грн. 45 коп. (т. 1 а. 32, 34, 36, 107, 108, 118; т. 6 а. 169 об.); б) вже враховані витрати, які заявлені повторно на загальну суму 139 грн. 26 коп. (т. 1 а. 34 та 36); в) вже враховані витрати, які мають дублюючий характер щодо обставин лікування у шпиталі (т. 1 а. 112, 121-128). Відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню тільки на суму 251 868 грн. 45 коп.
		По-третє, загальна сума у 37 700 грн. 00 коп. витрат на транспортування потерпілого спеціальним медичним транспортом через лікування потерпілого у зв`язку із спричиненими діями обвинуваченого пораненнями в повному обсязі підтверджена документально дослідженими в судовому засіданні квитанціями, фіскальними та товарними чеками тощо (т. 1 а. 137-138; т. 6 а. 167). Відтак, позов в цій частині підлягає повному задоволенню - на суму 37 700 грн. 00 коп.
		По-четверте, загальна сума у 11 609 грн. 48 коп. витрат на придбання пального для поїздок дружини позивача хоча і підтверджена документально дослідженими в судовому засіданні квитанціями (т. 1 а. 139-145), проте не може вважатися шкодою, завданою внаслідок злочину, саме яка і підлягає відшкодуванню під час кримінального провадження. Відтак, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
		7.3. Щодо моральної шкоди.
		З урахуванням наведених даних, зважаючи на приписи ст. 23 ЦК України, обвинувачений зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду завдану злочином через фізичний біль та страждання, який потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я.
		Крім того, як вбачається з досліджених судом особистих документів потерпілого (листки непрацездатності, документи щодо родинних стосунків в сім`ї потерпілого, статус опікуна останнього над недієздатним братом, первинні медичні документи (т. 1 а. 96-99, 100об.-104), доводи потерпілого про тяжкість характеру вимушених змін у його активному повсякденному житті отримали своє документальне підтвердження, яке не викликає у суду сумнівів.
		Враховуючи проведений аналіз доказів, зважаючи на поведінку обвинуваченого під час події злочину та після неї (відсутність будь-яких проявів співчуття та бажання знизити моральні страждання потерпілого), тяжкість вимушених змін в житті потерпілого, суд на підставі ст. 23 ЦК України, врахувавши матеріальний стан обвинуваченого, а також і причетність потерпілого до системних образ та принижень обвинуваченого, як підґрунтя для глибоких неприязних стосунків між ними, що у свою чергу стало мотиваційною основою для самого конфлікту, який мав місце 06 листопада 2019 року, вважає за необхідне частково задовольнити поданий до НОМЕР_7 позов потерпілого ОСОБА_31 про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 300 000 грн., відмовивши в його задоволенні в іншій частині через його невідповідність принципу справедливості та співмірності.
		8. Застосовані судом особливі правові процедури, дотримання загальних засад кримінального провадження.
		8.1. Рух судового провадження.
		ОСОБА_99 підозра була оголошена наступного дня після затримання, досудове розслідування подовжувалося у встановленому законом порядку (т. 1 а. 15, 19, 23), повноваження слідчих і прокурорів в межах даного провадження належно підтверджені (т. 2 а. 194-198).
		Обвинувальний акт у даній справі надійшов до суду 06 лютого 2020 року, а вже 10 лютого за ним призначено підготовче судове засідання.
		Підготовче судове провадження тривало з 17 березня до 04 червня 2020 року.
		10 серпня 2020 року розпочато судовий розгляд по суті висунутого обвинувачення.
		У період часу з 10 серпня 2020 року до 25 червня 2024 року тривала процедура дослідження доказів, одночасно вирішувалися клопотання учасників судового засідання, абсолютна більшість з яких була клопотаннями саме сторони захисту.
		З 25 червня 2024 року судовий розгляд перебував на стадії судових дебатів.
		Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року обвинуваченого ОСОБА_15 оголошено в розшук та в міжнародний розшук у зв`язку з ухиленням від суду (т. 9 а. 218, 227-230).
		З 30 квітня 2025 року зі стадії виступу в судових дебатах сторони захисту на підставі ухвали суду здійснювалося спеціальне судове провадження в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України, яке завершено ухваленням даного вироку.
		8.2. Законний склад суду.
		На підставі проведеного автоматичного розподілу справи визначено склад колегії суддів для судового розгляду даного обвинувального акта, за час судового провадження склад суду не змінювався.
		31 березня, 01 та 23 квітня 2025 року обвинувачений подавав клопотання про судовий розгляд судом присяжних (т. 9 а. 13-16, 42-45 та ін.), які спочатку залишалися без розгляду за відсутності для такого розгляду правових підстав (ч. 3 ст. 31 КПК України), а 30 квітня 2025 року вирішено ухвалою в протокольній формі, якою відмовлено в їх задоволенні.
		Під час судового провадження 30 квітня 2025 року вирішувалося питання заявленого відводу складу суду з підстав того, що судом нібито ігноруються та не вирішуються численні клопотання обвинуваченого. Заявлений відвід судом був відхилений мотивованою ухвалою.
		8.3. Рівність перед законом і судом.
		Під час судового розгляду захист вказував на обвинувальний ухил правосуддя, обвинувачений скаржився на залишення його доводів поза увагою суду.
		Натомість, суд, сприймаючі ці доводи захисту в контексті свого безумовного обов`язку забезпечити реалізацію принципу рівності всіх перед законом і судом (ст. 10 КПК України), зберігаючи об`єктивність та неупередженість, під час даного судового розгляду створив всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків. Припущення обвинуваченого про протилежне об`єктивно спростовується співвідношенням доказів, які були зібрані та досліджені під час судового провадження, клопотань учасників провадження, адже доля з них саме сторони захисту в рази перевищує подані іншими учасниками провадження. Продемонстрована судом у вироку об`єктивність під час оцінки поданих сторонами доказів свідчить про незалежність суду від будь-яких спроб наповнити судовий процес ознаками свавільного переслідування.
		Скарги обвинуваченого на те, що судом вирішено не всі порушені ним питання щодо дослідження чи оцінки доказів, є безпідставними, оскільки зводяться виключно з незгодою прийнятих судом процесуальних рішень, а не з бездіяльністю суду.
		8.4. Повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість.
		Загальний порядок в залі судового засідання завжди був спрямований на присікання головуючим будь-якого зневажливого ставлення до учасника процесу, не зважаючи на джерело походження такої зневаги.
		Обвинувачений ОСОБА_10 під час судового провадження під вартою не перебував. Попри недобросовісну поведінку обвинуваченого суд, зважаючи на його статус особи з інвалідністю, довгий час утримувався від застосування до нього процесуального примусу, намагався віднайти інші законні способи, щоб змусити обвинуваченого виконувати свої процесуальні обов`язки.
		Тільки через явне ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності ухвалою суду від 23 січня 2025 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ухвалою суду від 30 квітня 2025 року до обвинуваченого в порядку ч. 6 ст. 193 КПК Українизастосовано такий запобіжний захід заочно.
		8.5. Забезпечення права на захист.
		Обвинувачений ОСОБА_10 протягом всього судового провадження на власний вибір обирав собі захисників. Суд забезпечив належні умови для здійснення захисниками своїх процесуальних повноважень, а обвинуваченим - реалізації свого права на захист, системно акцентуючи повагу до законних інтересів останнього.
		Водночас, аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку про те, що обвинувачений у період можливого завершення судового розгляду став системно змінювати захисників у такій спосіб, щоб унеможливити проведення судових засідань. Ці оцінені за фактором часу дані об`єктивно вказують на зловживання обвинуваченим своїми правами.
		Так, 27 травня 2020 року суд за клопотанням обвинуваченого, будучи введеним в оману, безпідставно залучив захисника в порядку надання безоплатної правової допомоги ( ОСОБА_104 ) тоді, як самостійно залучені обвинуваченим захисники ( ОСОБА_105 , ОСОБА_106 ) не припиняли своїх повноважень, через що останній отримав зауваження від суду.
		15 вересня 2022 року в день судового засідання обвинувачений відмовився від останнього з двох раніше залучених ним захисників ( ОСОБА_105 ), тому через повторне залучення захисника в порядку надання безоплатної правової допомоги ( ОСОБА_107 ) судові засідання 15 та 29 вересня 2022 року були деактуалізовані.
		Судові засідання 24 та 25 жовтня 2023 року були відкладені через вступ у процес знову залученого самим обвинуваченим захисника ( ОСОБА_108 ), від якого обвинувачений відмовився в день судового засідання 03 квітня 2024 року, втретє заявивши клопотання про залучення йому захисника в порядку надання безоплатної правової допомоги.
		Судове засідання 12 грудня 2024 року знято з розгляду за клопотанням обвинуваченого, який за день до цього відмовився від втретє залученого в порядку надання безоплатної правової допомоги захисника ( ОСОБА_109 ), самостійно залучивши нового захисника ( ОСОБА_110 ), з яким, як видно з матеріалів провадження (т. 9 а. 111), уклав договір ще 23 серпня 2024 року. Ці дані вказують на безпідставне користування обвинуваченим послугами захисника в порядку безоплатної правової допомоги в умовах дії договору із залученим ним іншим захисником, що від суду та безоплатного захисника знову було приховано.
		Судові засідання 23 грудня 2024 року та 15 січня 2025 року були деактуалізовані ознайомленням захисника ОСОБА_111 зі справою та підготовкою до судових дебатів.
		01 квітня 2025 року захисник ОСОБА_110 в судовому засіданні заявив про бажання обвинуваченого відмовитися і від нього, письмову заяву про відмову від вказаного захисника подав і сам обвинувачений, внаслідок чого судове засідання вкотре було відкладено, а обвинуваченому було призначено нового захисника в порядку безоплатної правової допомоги.
		При цьому, звертає на себе увагу те, що подані обвинуваченим письмові матеріали свідчать виключно про надуманий характер його претензій до кожного з вказаних захисників. За даними матеріалів судового провадження всі залучені як обвинуваченим, так і судом за клопотанням обвинуваченого захисники процесуально діяли виключно добросовісно та надавали дієвий та фаховий правовий захист, використовуючи всі законні засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та повного з`ясування обставин, які спростовують обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність обвинуваченого. З боку захисників не зафіксовано жодного випадку зриву судового засідання, а поставлені ними перед судом питання тільки сприяли досягненню мети справедливого судочинства.
		Судом були ретельно перевірені заяви сторони захисту про нібито порушення права обвинуваченого на захист під час відкриття стороною обвинувачення матеріалів провадження, проте свого підтвердження не знайшли.
		Як вбачається з матеріалів провадження, повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування і відкритий доступ до матеріалів датоване 30 січня 2020 року (т. 3 а. 196; т. 4 а. 66-70). Згідно з ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року підозрюваному ОСОБА_99 та його захисникам був встановлений строк для ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження до 05 лютого 2020 року (т. 3 а. 100; т. 4 а. 5, 108).
		Крім того, захиснику ОСОБА_105 було надано доступ до цих матеріалів, з якими він ознайомився у повному обсязі (три томи) в період часу з 31 січня по 04 лютого 2020 року (т. 4 а. 71-77, 92, 97-98). Захиснику ОСОБА_106 , який під час судового розгляду за заявою обвинуваченого втратив свої повноваження захисника, було надано доступ до цих матеріалів, з якими він, на власний розсуд плануючи свою роботу, ознайомився частково, лише з першими двома томами у повному обсязі, а в третьому томі - лише з першими 13 аркушами, в період часу з 01 до 04 лютого 2020 року (т. 4 а. 78-84, 99-101).
		Обвинувачений ОСОБА_10 почав фактично ознайомлюватися зі справою в порядку доступу до матеріалів досудового розслідування з 01 лютого 2020 року, ознайомившись по 05 лютого 2019 року повністю лише з першим та другим томом (т. 3 а. 197-203; т. 4 а. 85-91, 93, 102-107).
		При цьому згідно з описом третього тому матеріалів досудового розслідування, в останньому відсутні матеріали, відомості з яких, належить допускати як докази висунутого обвинувачення, відтак підстави для застосування до них ч. 12 ст. 290 КПК України відсутні в принципі.
		Захист отримав можливість ознайомитися з доказами, узгодити стратегію та тактику своїх дій, яку змінював на власний розсуд протягом декількох років судового розгляду, а тому вважати права учасників провадження порушеними в цьому випадку неможливо. Більше того, сторона захисту не навела жодного аргументу того, як зазначене нею нібито порушення позначилось на реалізації її прав та справедливості судового розгляду в цілому, як не вказує і про будь-які дії чи рішення суду, які завадили б отримати необхідний час для вивчення і врахування цих доказів з метою відстоювання своєї правової позиції.
		Таким чином, враховуючи все викладене, суд вважає надуманими заяви сторони захисту про порушення прав захисників та прав обвинуваченого на захист під час відкриття матеріалів провадження, яке було забезпечено стороною обвинувачення у належний спосіб з дотриманням встановленої законом процедури та під об`єктивним судовим контролем. Встановлений стороні захисту ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року граничний строк для ознайомлення з матеріалами даного кримінального провадження відсутні підстави визнати нерозумним, несправедливим чи неспівмірним, з огляду на обставини даного провадження, обсяг висунутого обвинувачення та незначний обсяг самих його матеріалів.
		Отже, відкриття стороною обвинувачення матеріалів провадження було здійснено з дотриманням правил ст. 290 КПК України і прав сторони захисту не порушувало.
		Стосовно доводу захисту про не відкриття в порядку ст. 290 КПК України речових доказів (карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1, магазин до карабіну, 87 патронів калібру 7.62х39 мм, а також гільза з маркуванням «7.62х39 WOLF» та предмет, схожий на кулю, яка застрягла в дверях до квартири АДРЕСА_6 ), та їх не дослідження, слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України законодавець встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, тобто надає сторонам майбутнього судового розгляду можливість ознайомитися із доказами (в тому числі речовими) кожної із них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. Однак, слід звернути увагу і на те, що орган досудового розслідування не зобов`язаний здійснювати ознайомлення із речовими доказами в обов`язковому порядку за відсутності ініціативи сторони майбутнього судового розгляду. Саме на таке правозастосування послідовно звертає увагу суддів і Верховний Суд (постанова від 12.03.2020 у справі № 688/2831/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 88401454; постанова від 16.10.2024 у справі № 279/315/22, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122510897).
		Із матеріалів кримінального провадження встановлено,що 30 січня 2020 року стороні захисту були відкриті усі матеріали досудового розслідування. Крім того, їм вручався реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому, зокрема, було зазначено про визнання та приєднання до кримінального провадження вказаних та інших речових доказів. Обвинувачений та його захисники не були позбавлені права, у разі необхідності, ознайомитися із даними речовими доказами.
		Крім того, судове засідання відбувалося відповідно до вимог ст. 22 КПК України на засадах змагальності, жодна із сторін і на цій стадії кримінального провадження також не була позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів.
		Після роз`яснення обвинуваченому суті обвинувачення головуючий з`ясував думку всіх учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження (ст. 349 КПК України).
		Заслуговує на увагу те, що клопотань про необхідність дослідження в судовому засіданні речових доказів сторона захисту не заявляла, так само не заявляли даного клопотання інші учасники, всі сторони провадження після тривалої стадії доповнень судового розгляду дійшли згоди про можливість закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Крім того, у доводах сторони захисту під час судових дебатів відсутнє обґрунтування того, як міг вплинути на кінцевий висновок у цій справі факт огляду речових доказів (зброї, боєприпасів до неї та залишків останніх після здійснення з цієї зброї пострілу), зважаючи на вичерпне документування з різних ракурсів факту застосування такої зброї саме обвинуваченим в бік потерпілого та здійснене детальне експертне дослідження як її самої, такі боєприпасів до неї та їх залишків, виявлених на місці події - висновки експертиз № 8-2/1005 від 16 грудня 2019 року (т. 2 а. 52-64) та №№ 8-2/1007 та 8-2/1006 від 21 листопада 2019 року (т. 2 а. 72-77, 78-82), які під сумнів жодною із сторін провадження та потерпілим не ставилися. Стороною захисту, яка ініціювала дослідження вказаних речових доказів на стадії судових дебатів, взагалі не зазначено жодної можливості встановлення будь-яких нових обставин, аніж ті, що встановлені іншими доказами у справі, зокрема: показаннями потерпілого, свідків - очевидців події, даними відеозаписів з місця події, за якими факт двох пострілів обвинуваченим з ідентифікованої ним самим власної нарізної зброї є більш ніж очевидним, висновків експертів, протоколів огляду місця події, обшуку тощо, де зафіксовано вилучення вказаної зброї, набоїв до неї, залишків останніх після пострілів, нарешті, показаннями самого обвинуваченого, який ідентифікував вказані зброю та боєприпаси як належні йому, та відповідними постановами про визнання їх речовими доказами.
		Зважаючи на викладене, колегія суддів не знайшла правових підстав для припинення судових дебатів та відновлення процедури з`ясування обставин та перевірки їх доказами.
		8.6. Доступ до правосуддя, обґрунтування в порядку ч. 5 ст. 374 КПК України.
		Під час даного судового провадження були відсутні будь-які, навіть, формальні обмеження для реалізації такого права обвинуваченим та потерпілим, іншими учасниками.
		Відповідно до приписів процесуального закону та ухвали суду за результатами підготовчого провадження дана справа слухалася з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та його захисників, а явку в кожне судове засідання потерпілого та його представника судом визнано не обов`язковою.
		Станом до 30 квітня 2025 року судовий розгляд здійснювався за безпосередньої участі обвинуваченого.
		Виключно в один день - 30 квітня 2025 року на підставі ухвали суду судове провадження за обвинувальним актом стосовно  ОСОБА_15 , який ухилився від суду, зі стадії судових дебатів (виступ сторони захисту) продовжилося в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України, тобто, в порядку спеціального судового провадження.
		Судом були вжиті всі необхідні заходи для повідомлення обвинуваченого, щодо якого було розпочато спеціальне судове провадження (in absentia), про час і місце судових засідань шляхом розміщення відповідних повідомлень у газеті «Урядовий кур`єр», направлення повісток про виклик на електронну адресу обвинуваченого, оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті суду. Ці дії цілком узгоджувалися з правовими позиціями, які неодноразово висловлював Верховний Суд щодо справ такої категорії (постанова від 21.12.2022 у справі № 759/5737/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225763; постанова від 25.01.2023 у справі № 225/1957/21, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108686126 та ін.).
		Особа, яка зазначила електронну адресу в процесуальних документах, вважається повідомленою про виклик до суду, направлений за цією адресою (ч. 1 ст. 135 КПК України), незалежно від фактичного ознайомлення, оскільки на неї покладається обов`язок проявляти процесуальну обачність.
		Аналіз наявних в матеріалах справи даних про участь обвинуваченого в судових засіданнях під час підготовчого судового провадження, тривалого судового розгляду по суті свідчить про те, що він усвідомлював, що проти нього триває кримінальне провадження, отримав оголошену підозру та пред`явлене в обвинувальному акті обвинувачення, був обізнаний із усіма своїми правами, якими активно користувався, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя, на участь в дослідженні доказів сторін. Відтак, держава Україна використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред`явленого обвинувачення; b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником; с) бути судженим без невиправданої затримки; d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та ст. 14 Міжнародного пакта про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_10 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
		Доведений факт виїзду обвинуваченого за кордон без завчасного повідомлення суду про це як поважну причину свого неприбуття до суду за судовим викликом, про причини таких дій з тим, щоб суд міг оцінити їх вимушеність, без дозволу суду особисто не прибувати в судові засідання з можливістю їх організації в дистанційному порядку, без повідомлення суду про місце свого перебування за кордоном, не виправдовує таких дій обвинуваченого. Право на справедливий суд не передбачає для обвинуваченого можливості перебирати на себе повноваження суду щодо здійснення правосуддя, зокрема, організовувати судовий процес чи керувати ним, більш того, не надає права на власний розсуд обирати для себе формат участі у провадженні чи висувати якійсь умови для цього. Обвинувачений або виконує покладені на нього законом чи судом процесуальні обов`язки, або не виконує, наражаючи себе на відповідні правові наслідки.
		Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_15 , який знав про триваюче кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від правосуддя. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію ним свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакта про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надав особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке завершилося за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагали від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку був підвищений.
		Підсумовуючи викладене, суд на виконання вимог ч. 5 ст. 374 КПК України вважає, що у межах даного судового провадження були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей.
		8.7. Розумність строків.
		Дане судове провадження розглянуто поза межами розумних строків, що були об`єктивно необхідними для виконання всіх процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень (ст. 28 КПК України). Вагомим чинником, що вплинув на цю ситуацію, наряду з іншими об`єктивними факторами була і поведінка самого обвинуваченого.
		Так, у періоди з 04 листопада 2021 року до 17 листопада 2022 року (більше року) та з 18 жовтня 2023 року до 23 січня 2025 року (більше року) (з 17 листопада 2022 року до 18 жовтня 2023 року головуючий у справі перебував у нарадчій кімнаті в іншій справі) обвинувачений в судові засідання за викликом суду не прибував, окрім 25 червня 2024 року, в більшості таких випадках вишукуючи для цього штучні причини, які не можна визнати поважними.
		Зокрема, обвинувачений, будучи завчасно повідомленим про час і місце судового засідання, не прибував до суду за відсутності для цього поважних причин 04 листопада 2021 року, 23 червня 2022 року, 13 та 15 березня, 01, 04 та 10 липня, 25 вересня 2024 року, коли лікування, на яке він посилався, не перешкоджало його участі в судовому засіданні. Це при тому, що 25 червня 2024 року до обвинуваченого строком на два місяці, тобто до 25 серпня 2024 року, був обраний запобіжний захід - особисте зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків, в тому числі прибуття до суду. Однак, вжиті судом превентивні заходи не вплинули на процесуальну поведінку обвинуваченого, який у період можливого завершення судового розгляду став системно вишукувати різні причини не прибуття до суду.
		Так, саме у згаданий період часу обвинувачений намагався у 2022 році домогтися відкладення слухання справи на весь час оголошення воєнного стану в країні, наприкінці 2023 року заявив про намір виїхати за кордон для лікування, вимушеність та невідкладність якого знівелював своєю процесуальною поведінкою, спрямованою на затягування судового провадження. 17 листопада 2024 року обвинувачений виїхав за кордон, що тривалий час приховував від суду. 16 січня 2025 року надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення слухань справи на весь час ініційованого ним іншого судового процесу в межах адміністративної юрисдикції, чим поставив під загрозу всі заздалегідь сплановані судові засідання у 2025 році, а 23 січня, 05, 19 та 27 лютого, 01 та 30 квітня 2025 року обвинувачений до суду не прибув фактично, причини своєї неявки, які можна було б оцінити на предмет поважності, не повідомив. Більш того, 05, 19 та 27 лютого 2025 року організовані судом за клопотанням обвинуваченого відеоконференції з ним (дистанційне провадження) також не відбулися, оскільки обвинувачений не вийшов на зв`язок та проігнорував окремі запрошення суду з цього приводу.
		Крім того, аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку про те, що обвинувачений у період можливого завершення судового розгляду став системно змінювати захисників у такій спосіб, щоб унеможливити проведення судових засідань. Ці оцінені за фактором часу дані у сукупності з наведеними раніше об`єктивно вказують на зловживання обвинуваченим своїми правами саме з метою перешкоджання судовому провадженню.
		Дане судове провадження з 25 червня 2024 року перебувало на стадії судових дебатів, які тривалий час не вдавалося завершити через ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності, у зв`язку з цим: - ухвалою суду від 23 січня 2025 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_15 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке через ухилення обвинуваченого від суду залишилося нереалізованим; - ухвалою суду від 27 лютого 2025 року обвинуваченого ОСОБА_15 оголошено в розшук та в міжнародний розшук.
		30 квітня 2025 року на підставі ухвали суду судове провадження зі стадії судових дебатів (виступ сторони захисту) продовжилося в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України, тобто, в прядку спеціального судового провадження.
		Суд, не зважаючи на фактор обмеженого робочого часу, створював належні умови всім учасникам провадження для реалізації своїх прав, проте це не завжди сприяло судовому провадженню. Так, за час судового провадження обвинуваченим було подано для розгляду судом більше сотні різних клопотань, частина з яких мала дублюючий характер, що вимагало від суду витрачати зайвий процесуальний час на їх опрацювання. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_10 , як з`ясовано за результатами судового розгляду, фактично зловживав своїми процесуальними правами на подання додаткових матеріалів, подаючи окремі з них по декілька разів (напр., у т. 4 а. 11-23 та 123-138, 24-26 та 149-151).
		Звичайно, кожний учасник провадження, сторони мають право самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції перед судом, але відверте дублювання з цього приводу негативно впливало на тривалість судового розгляду.
		Крім того, за весь час судового провадження з 2020 до 2025 року також було знято з розгляду більше двадцяти судових засідань через карантинні заходи, бойові дії у 2022 році на території Київської області та м. Києва внаслідок широкомасштабної воєнної агресії з боку рф, через хворобу учасників провадження, участь яких обов`язкова, нарешті, з 17 листопада 2022 року до 18 жовтня 2023 року головуючий у справі перебував у нарадчій кімнаті в іншій кримінальній справі (№ 759/3498/15к).
		Відтак, вказані фактори, які не залежали від суду, об`єктивно вплинули на збільшення періоду судового розгляду.
		9. Призначення покарання.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_99 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким та був поєднаний із створенням через застосування вогнепальної нарізної зброї у закритому приміщенні реальної небезпеки для інших випадкових очевидців конфлікту, враховує дані про особу винного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (т. 2 а. 111), являється особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання (т. 2 а. 144-145), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (т. 2 а. 113, 115; т. 3 а. 49), відтак відсутні сумніви в його осудності, має хронічні захворювання (т. 3 а. 94-97, 108-111, 113-154; т. 5 а. 230-247), за місцем проживання та в побуті характеризується по різному, і негативно, як конфліктна особа, боржник за спожиті комунальні послуги, не дотримується правил співжиття, на зауваження реагує агресивно тощо - т. 2 а. 116-117, і позитивно, як емоційно стійкий та ефективний керівник, який успішно займається фізичним та морально-вольовим вихованням дітей та підлітків як член громадської організації «Центр спортивного виховання «КАНОН», активно втілює в життя програму цієї організації, чесний, цілеспрямований та порядний, у побуті зразковий сім`янин, неконфліктний, спокійний та врівноважений тощо - т. 2 а. 146-148. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_15 , судом не встановлено.
		Враховує суд і наслідки вчиненого кримінального правопорушення, оскільки потерпілому було завдано тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні в момент заподіяння та призвели до тяжких непоправних наслідків.
		Також суд бере до уваги і поведінку ОСОБА_15  після вчиненого кримінального правопорушення, який не засудив свій вчинок, не попросив пробачення у потерпілого, з показань ОСОБА_19 - жодного разу не цікавився його самопочуттям, а також не допоміг відшкодувати непомірно високі витрати на лікування та реабілітацію.
		Колегія суддів також зауважує, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_15  не свідчить про його бажання виправитись та загладити свою провину, оскільки під час судового розгляду останній, вважаючи потерпілого винуватцем трагедії, заперечував свою вину у вчиненому, зазначав, що потерпілий завищив вимоги щодо відшкодування витрат на лікування та ставив під сумнів той факт, що він проходив тривалу реабілітацію.
		Беручи до уваги всі вказані обставини у сукупності, а також зважаючи на позицію потерпілого, який просив суд призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, дані про стан здоров`я обвинуваченого (т. 3 а. 94-97, 108-154; т. 5 а. 230-247; т. 6 а. 34-43; т. 7 а. 87-89 тощо), можливість підтримання якого в умовах ізоляції не виключається, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_15 тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому призначає пов`язане з такою ізоляцією покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень
		10. Вирішення питань речових доказів, судових витрат та заходів забезпечення.
		10.1. Долю речових доказів належить вирішити з урахуванням приписів ст. 100 КПК України, скасувавши після набрання вироком законної сили арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року (т. 1 а. 229-233).
		10.2. Щодо накладеного на майно обвинуваченого арешту суд дійшов таких висновків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Ст. 170 КПК України визначає, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України), арешт у такому випадку накладається а майно обвинуваченої за шкоду завдану її діями за наявності обґрунтованого розміру цивільного (ч. 6 ст. 170 КПК України) і з дотриманням принципу співмірності (ч. ч. 8, 11 та 12 ст. 170 КПК України).
		Зважаючи на викладені приписи закону та рішення суду щодо розв`язання заявленого цивільного позову, межі відповідальності обвинуваченого за заподіяну шкоду, суд знаходить правові підстави вважати накладений арешт на майно обвинуваченого співмірним обсягу його відповідальності, тим більше, що обвинувачений має житло за іншим місцем реєстрації (т. 2 а. 106-110).
		10.3. Витрати, пов`язані із залученням експертів відповідно до правил ч. 1 ст. 124 КПК України належить стягнути з обвинуваченого на користь держави в повному обсязі документально підтвердженого розміру таких витрат, тобто в розмірі 8 897 грн. 83 коп. (9 839 грн. 89 коп. - 942 грн. 06 коп.). Витрати, пов`язані із залученням експертів для висновку № 8-2/1008 від 21 листопада 2019 року в сумі 942 грн. 06 коп., який визнано неналежним доказом, віднести на рахунок держави.
		10.4. Зважаючи на обґрунтованість висунутого обвинувачення, обраний судом вид покарання та процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду (безпідставні клопотання про відкладення слухання справи (т. 7 а. 78, 83, 86, 133-135), зловживання своїм правом подання додаткових матеріалів тощо), яка зумовила його надмірну тривалість), суд, вважає за необхідне обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_15 залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
		У строк відбутого покарання належить зарахувати ОСОБА_99 строк його попереднього ув`язнення з урахуванням часу затримання та перебування під вартою в межах даного кримінального провадження, а саме з 06 листопада 2019 року по 20 (включно) січня 2020 року (т. 2 а. 139; т. 3 а. 83-85; т. 6 а. 161).
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 368, 373-376, 615 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
		Початок відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання. 
		У строк відбутого покарання зарахувати ОСОБА_99 строк попереднього ув`язнення з урахуванням часу затримання та перебування під вартою в межах даного провадження, а саме з 06 листопада 2019 року по 20 (включно) січня 2020 року.
		Обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто за відсутності обвинуваченого, запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , який перебуває у розшуку через ухилення від суду - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
		До набрання вироком законної сили згідно з правилами ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання  обвинуваченого ОСОБА_7  і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження суд розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід за участю обвинуваченого.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 до обвинуваченого ОСОБА_15 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 311 891 грн. 15 коп. та моральної шкоди в розмірі 5 000 000 грн. - задовольнити частково.
		Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_112 з обвинуваченого ОСОБА_7 - 289 568 грн. 45 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині (22 322 грн. 70 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 4 700 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди) в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_19 до обвинуваченого ОСОБА_15 - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_7 на відшкодування судових втрат за проведення експертизи 8 897 грн. 83 коп. в дохід держави.
		Судові витрати, пов`язані із залученням експертів для висновку № 8-2/1008 від 21 листопада 2019 року в сумі 942 грн. 06 коп. - віднести на рахунок держави.
		Арешт на квартиру обвинуваченого ОСОБА_15 (квартира АДРЕСА_8 ), накладений ухвалою слідчого судді від 09 січня 2020 року (т. 2 а. 104-105), а також арешт на належний ОСОБА_99 транспортний засіб (марки «Volkswagen Transporter" 2002 року випуску, VIN: НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , зареєстрований на праві власності за обвинуваченим ОСОБА_113 ), накладений ухвалою суду від 10 серпня 2020 року (т. 2 а. 165-166) - залишити в силі з метою забезпечення заявленого потерпілим цивільного позову.
		Після набрання вироком законної сили арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року (т. 1 а. 229-233) - скасувати.
		Речові докази після набрання вироком законної сили: - змиви речовини бурого кольору, марлеві тампони, предмети, схожі на кулю та гільзу (т. 2 а. 126-128), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - знищити (п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України); - дозволи № НОМЕР_8 та № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_15 (т. 2 а. 129-131), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_99 (ч. 1 ст. 100 КПК України); - карабін марки «Вулкан М» № НОМЕР_1, магазин до карабіну, 87 патронів калібру 7.62х39 мм (т. 2 а. 129-131), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - конфіскувати (п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України); - рушниця марки «Бінелі Супер Блек» калібру 12 № НОМЕР_4, 5 патронів 12 калібру (т. 2 а. 129-131), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_99 за умови наявності в нього чинного дозволу на зберігання цих речей (ч. 1 ст. 100 КПК України); - предмети, зовні схожі на ножі (т. 2 а. 129-131), які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві - повернути ОСОБА_99 за умови наявності в нього чинного дозволу на зберігання цих речей або не вилучення їх з цивільного обороту (ч. 1 ст. 100 КПК України); - відеозаписи з місця події - зберігати при матеріалах провадження; - одяг ОСОБА_15 , який зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві- повернути належному володільцю.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		СУДДІ: ОСОБА_114 
		 
		ОСОБА_115 
		 
		ОСОБА_116

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...