Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/4847/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 01.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 22.05.2025
Результат оскарження 22.05.2025 Київський апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/359/898/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42025112100000049

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/4847/25
		 
		Провадження № 1-кс/359/898/2025
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		26квітня 2025року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , 
		за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому     судовомузасіданні вприміщенні судуз технічноюфіксацією клопотанняслідчого Слідчоговідділу БориспільськогоРУП ГУНПв Київськійобласті старшоголейтенант поліції ОСОБА_6 вкримінальному провад-женні№ 42025112100000049,внесеного 09квітня 2025року доЄдиного реєструдосудових розслідувань,про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плешкані Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, українця, одружено-го, повна вища освіта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у Національному історико - етнографічному заповіднику «Переяслав» на посаді генерального директора, не інвалід, не депутат, на утриманні непрацездатних чи недієздат-них осіб не має, раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
		встановив:
		26 квітня 2025 року слідчийСлідчого відділуБориспільського РУПГУНП вКиївській областістарший лейтенантполіції ОСОБА_6 ,за погодженнямз прокуроромБориспільської окружноїпрокуратури Київськоїобласті ОСОБА_3 ,звернувся звказаним клопотаннямта обґрунтовує його тим, що СВ Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025112100000049 від 09 квітня 2025 року за ознаками кримінального право-порушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Досудовим слідством встановлено, що згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 532-к від 24 вересня 2021 року та наказу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» № 107/ОС від 24 вересня 2021 року призначено ОСОБА_4 з 25 вересня 2021 року на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» за контрактом як такого, що став переможцем конкурсного відбору.
		Окрім цього, Міністерством культури та інформаційної політики України в особі Міністра ОСОБА_7 з ОСОБА_4 укладено контракт № 753 від 24 вересня 2021 року. Термін дії контракту з 24 вересня 2021 року до 23 вересня 2026 року.
		Відповідно до Положення про Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (далі  Заповідник) у новій редакції, затвердженого Наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій України № 762 від 01 листопада 2024 року Заповідник є культурно-освітнім та науково-дослідним закладом, створеним на базі комплексу пам`яток історії та культури м. Переяслава Київської області.
		На підставі п. 2.1 Заповідник створено з метою забезпечення охорони та популяризації пам`яток культурної спадщини, розташованих на його території, проведення науково-дослідної, науково-методичної, музейної, виставкової, екскурсійної та культурно-освітньої роботи.
		Згідно п. 5.1 Положення межі території та охоронні зони Заповідника визначені в Плані організації території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Режим території Заповідника визначається відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей та цільового призначення об`єктів культурної спадщини та природних комплексів.
		На підставі п. 5.5 Положення на території Заповідника забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об`єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання, зокрема: проведення професійних теле- ,кіно-, відео- і фотозйомок на об`єктах Заповідника без дозволу Заповідника.
		Відповідно п. 10.1 Положення керівництво Заповідником здійснює Генеральний директор, який призначається на посаду Органом управління майном шляхом укладення контракту на п`ять років за результатами конкурсу та звільняється з посади Органом управління майном у порядку, визначеному законодавством України.
		Згідно п. 10.2 Положення Генеральний директор Заповідника здійснює керівництво діяльністю Заповідника, несе повну відповідальність за фінансовий стан, господарську та виробничу діяльність, виконання покладених на Заповідник завдань; здійснює контроль за додержанням режиму Заповідника та порядку використання пам`яток; видає в межах своєї компетенції локальні акти розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання; без довіреності від імені Заповідника вчиняє юридичні дії, представляє Заповідник в судах, у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, у тому числі закордонними або міжнародними організаціями, перед громадянами інших країн, з питань, які стосуються діяльності Заповідника; самостійно вирішує питання діяльності Заповідника, за винятком тих, що віднесені цим Положенням чи законодавством до компетенції Уповноваженого органу управління чи інших органів та посадових осіб.
		На підставі п. 3.1.1 Контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво Заповідником, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Заповідника, передбачених законодавством, Положенням про Заповідник та цим контрактом.
		За змістом п. 3.2.1 Контракту керівник має право діяти від імені Заповідника, представляти його інтереси на підприємствах, в установах, організаціях та перед фізичними особами.
		Згідно п. 3.3.2 Контракту керівник зобов`язується організовувати роботу Заповідника щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері культурної спадщини згідно мети, предмету діяльності і завдань, визначеними Положенням про Заповідник, виконання державних програм розвитку охорони культурної спадщини та музейної справи відповід-но законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про музеї та музейну справу», «Про охорону археологічної спадщини» та «Про культуру».
		На підставі п. 3.3.31 керівник зобов`язується забезпечувати виконання визначених Планом організації території Заповідника заходів та встановлених режимів використання зон охорони Заповідника.
		Відповідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , який є посадовою особою юридичної особи публічного права, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
		Відповідно примітки п.1 ст. 364 КК України службовими особами устаттях 364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого само-врядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господар-ських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Таким чином, ОСОБА_4 обіймає посаду у державній установі, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
		Однак, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», з метою особистого збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, на початку квітня 2025 року до генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 звернулася громадянка ОСОБА_8 , яка діє на підставі доручення в інтересах ТОВ «Нові фінансові можливості» з метою організації та проведення медійних заходів на території Заповідника. 
		Після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, використовуючи надане йому службове становище.
		Відтак, реалізуючи свій злочинний умисел, в цей час ОСОБА_4 під час особистої зустрічі висунув протиправну вимогу ОСОБА_8 , що для того щоб провести медійні заходи на території Заповідника, яка має особливий режим використання, остання повинна надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 100000 (сто тисяч) гривень та у разі її згоди ОСОБА_4 обіцяв надати дозвіл на проведення відеозйомки аудіовізуального твору (соціальної реклами) на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у період з 27 квітня 2025 року по 07 травня 2025 року.
		Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, в порушення вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 100000 (сто тисяч) гривень, на що остання погодилася. 
		Надалі, 21 квітня 2025 року біля 14:30 год. генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 у службовому кабінеті у приміщенні будівлі Заповідника, що розташована за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Шевченка, 8, підтвердив свої наміри щодо отримання неправомірної вигоди та її суми у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень за надання дозволу на проведення відеозйомки аудіовізуального твору (соціальної реклами) на території Заповідника, а також обумовив механізм документального оформлення досягнутих домовленостей та передачі неправомірної вигоди. 
		При цьому, за допомогою засобів телекомунікаційної служби для обміну текстовими повідомленнями «WhatsApp» відправив повідомлення ОСОБА_8 , яке містило проекти необхідних документів, зокрема заявку-дозвіл на проведення зйомок на території Заповідника, яку необхідно підписати замовнику та у подальшому передати ОСОБА_4 з метою оформлення відповідного дозволу. 
		У подальшому 24 квітня 2025 року біля 16:00 год. генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення вимог вищезазначеного законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи на території АЗС «Socar», що розташована за адресою: 28-й км Бориспільське шосе, с. Гора Бориспіль-ського району Київської області одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень за надання дозволу на проведення відеозйомки аудіовізуального твору (соціальної реклами) на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у період з 27.04.2025 по 07 травня 2025 року.
		24 квітня 2025 року о 16 годині 06 хвилин ОСОБА_4 було затримано відповідно до п.1 ст. 208 КПК України, безпосередньо під час вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		25 квітня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; інформацією на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України від 24 квітня 2025 року за № 138 від Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з додатками, а саме: Положення про Національний історико-етнографічного заповідник «Переяслав»; журналом реєстрації договорів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; наказом про призначення на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 ; контрактом генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 ; калькуляцією платних послуг, затверджена генеральним директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; наказом про затвердження калькуляції платних послуг Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; планом організації та режим роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 24 квітня 2025 року, протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 24 квітня 2025 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 25 квітня 2025 року.
		Слідчий у клопотанні зазначає, що  ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість злочину, є достатні підстави вважати, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду; ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності; у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування, а також оскільки постійним джерелом доходу ОСОБА_4 є надання послуг у вигляді передачі в користування території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що вказує на те, що останній буде зможе продовжувати вчиняти кримінальні право-порушення вказаної категорії. Окрім цього, 18 червня 2021 року відносно ОСОБА_4 скеровано до Переяслав-Хмельницького районного суду обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1366, ч. 4 ст. 358 КК України.
		Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. З метою запобігання цих ризиків слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання за вказаними у клопотанні підставами, вказавши, що на думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного, з урахуванням даних про його особу, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Захисник ОСОБА_5 заперечував протизастосування такогозаходу яктримання підвартою,просив іншийзапобіжний західне пов`язанийз ізоляцієювід суспільства,зокрема особистезобов`язання,посилаючись нанедоведеність ризиківзазначених уклопотанні слідчого,а такожз оглядуна наявністьу підозрюваногоміцних соціальнихзв`язків замісцем йогопроживання. Так, на утриманні ОСОБА_4 перебуває мама пенсіонер, дружина, двоє дітей, останній офіційно працевлаштований. Також, підозрюва-ний активно займається волонтерською діяльністю, допомагає Збройним силам України і має за це численні подяки та грамоти. Всі ризики це припущення, не підтвердженні ніякими документами. Заповідник має право на законних підставах вести господарську діяльність, є прейскурант, договори, тощо. Крім того, наявність у ОСОБА_4 закордонного паспорту не свідчить про можливість виїзду за кордон, тим паче останній готовий його здати. Також, наявні свідки вже допитані, з ними підозрюваний не буде спілкуватись. 
		Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника, заперечив факт вимагання грошей. Вказав, що пропонував особі, яка дала хабар, внести гроші на офіційний рахунок заповідника, але вона відмовилась. 
		Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
		Встановлено, що ОСОБА_4 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднання з вимаганням неправомірної вигоди (а.с.41-46).
		Відповідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального право-порушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: 
		- Протоколом прийняття заяви від 04квітня 2025рокупро вчинення кримінального правопорушення.
		- Протоколам допиту свідка ОСОБА_8 від 10 квітня 2025 року, яка надала показання про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , вимагають неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100000 грн. за надання дозволу на проведення медійних заходів на території заповіднику;
		- Матеріалами виконаного доручення працівників УСР в Київській області ДСР НП України від 10 квітня 2025 року, згідно яких встановлено осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення;
		- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 квітня 2025 року, в ході якого проведено особистий обшук ОСОБА_4 та вилучено несправжні (імітаційні) засоби, а саме грошові кошти загальною сумою 100000 гривень, номіналом по 500 гривень в кількості 200 штук, заявку-дозвіл на проведення зйомок на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» із підписом замовника ТОВ «Нові Фінансові Можливості», протокол погодження ціни на надання послуг від 24квітня 2025рокуна 1 арк у двох примірниках, договір між Національним історико-етнографічного заповідником «Переяслав» та ТОВ «Нові Фінансові Можливості» підписаний та скріплений печаткою замовника у двох примірниках, заявка- дозвіл на проведення зйомок на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» підписаний замовником ТОВ «Нові Фінансові Можливості» у двох примірниках, паперовий конверт коричневого кольору, у якому перебували грошові кошти;
		- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24 квітня 2025 року, який підтвердив, що привіз ОСОБА_4 на його особистому транспорті до місця вчинення кримінального правопорушення;
		- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24 квітня 2025 року, яка повідомила, що займає посаду головного бухгалтера НІЕЗ «Переяслав», проект договору із ТОВ «Нові фінансові можливості» не готувала;
		- Інформацією на запит слідчого в порядку ст. 93 КПК України від 24квітня 2025року за№ 138 від Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» з додатками, а саме: Положення про Національний історико-етнографічного заповідник «Переяслав»; Журнал реєстрації договорів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; наказ про призначення на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 ; наказ про призна-чення на посаду ОСОБА_11 ; Контракт генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» ОСОБА_4 ; посадові інструкції ОСОБА_11 ; Калькуляція платних послуг, затверджена генеральним директором Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; наказ про затвердження калькуляції платних послуг Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»; план організації та режим роботи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»;
		- Протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 24 квітня 2025 року, згідно якого виготовлено грошові кошти номіналом 500 грн в кількості 200 штук;
		- Протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 24 квітня 2025 року, згідно якого несправжні (імітаційні) засоби в сумі 100000 грн. вручено ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_4 ;
		- Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 25 квітня 2025 року, яка надала показання щодо обставин особистих зустрічей з ОСОБА_4 , які відбувалися 17квітня 2025рокута 21 квітня 2025 року, а також щодо обставин передачі останньому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів під час зустрічі 24 квітня 2025 року.
		Ці докази в сукупності свідчать про те, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
		Відповідно ч. 2ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у якому підозрюється.
		У ч. 1 ст. 178 цього Кодексу закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності цих ризиків слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; майновий стан підозрюваного та наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Так, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
		Відповідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
		Слідчим суддею встановлено, що 18 червня 2021 року відносно ОСОБА_4 скеровано до Переяслав-Хмельницького районного суду обвинувальний акт у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України. Вказаний злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній вчинив хоч і до винесення вироку суду, однак через значний проміжок часу після його вчинення.
		Ця обставина в сукупності свідчать про те, що поведінка підозрюваного ОСОБА_4 є нестабільною та свідчить про його схильність до кримінально-караної діяльності та антисоціального способу життя.
		Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним ОСОБА_4 спроб вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи що джерелом доходу ОСОБА_4 є надання послуг у вигляді передачі в користування території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», що вказує на те, що останній зможе продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності. З огляду на викладене та враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Таким чином, в ході судового розгляду знайшло своє підтвердження існування ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Водночас існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. 
		Слідчим суддею враховано наявність у підозрюваного постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та наявність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем його проживання, оскільки ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох дітей та матір пенсіонера.
		Судом також враховано, що згідно характеристики проректора з наукової роботи та інноваційної діяльності ОСОБА_12 в м. Переяславі, за роки співпраці з ОСОБА_4 , останній зарекомендував себе умілим керівником, який виявляє толерантність, людяність, цілеспрямованість. 
		На підставі характеристики командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 та командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_14 встановлено, що ОСОБА_4 на постійній основі співпрацює з підрозділами Збройних сил України та підрозділами територіальної оборони у рамках забезпечення потреб Сил Оборони України. Вся надана допомога від ОСОБА_4 , була надана за його власною ініціативою та безоплатно. 
		Наведене також підтверджується численними Грамотами та Подяками. 
		Відповідно характеристикидепутата Переяславськоїміської ради ОСОБА_15 від 25квітня 2025року, ОСОБА_4 за місцемпроживання характеризуєтьсяпозитивно,як зразковийсім`янин,гарний батькоі добрийсусід.    
		Судом також враховано, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, тобто має постійне джерело прибутку. Наведене підтверджується Довідкою про доходи від 25 квітня 2025 року.
		Також, з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого виданої ОСОБА_4 25 квітня 2025 року КНП «Переяславський центр первинної медико- санітарної допомоги Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради встанов-лено, що останній має ішемічну хворобу серця: стенокардія напруги ІІ ФК, атеро-склеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст., ризик 4. Кризовий перебіг (04 квітня 2025 року, 08 квітня 2025 року, 22 квітня 2025 року). Серцева недостатність І-ІІ А. Дилатація лівого передсердя з гемо динамічно незначимою мі тральною недостатністю. ЦВХ. Гіпоталамічний синдром. Синдром запаморочення. Часті тривалі носові кровотечі. ДЕП ІІ. 
		При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Між тим, слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального право-порушення, на чому наполягає слідчий у клопотанні та яке підтримав прокурор в судовому засіданні, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який, відповідно вимог ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.
		У відповідності до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак при цьому слід також враховувати наявність у останнього міцних соціальних зв`язків, спосіб та умов його життя, наявність постійного місця роботи.
		З огляду на встановлені обставини та враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні не наведено та належним чином не доведено підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 буде вживати заходи щодо уникнення відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду. Таким чином, стороною обвинувачення не доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. 
		Також сторона обвинувачення вказує на існування ризикунезаконно впливу на свідків, водночас доказів на підтвердження цього ризику слідчому судді не надано. Посилання слідчого на те, що спочатку на стадії досудового розслідування показання отримують шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинуваченого акту до суду на стадії судового розгляду  усно шляхом допиту особи в судовому засіданні, тобто наявність ризику впливу на свідків до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, жодним чином не свідчить про те, що ОСОБА_4 буде шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків даного кримінального правопорушення. Таким чином, слідчий суддя вважає, що існуван-ня цього ризику стороною обвинувачення не доведено та ґрунтується лише на припущеннях.
		Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м`який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризику, вказаному у клопотанні (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України).
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунту-вання клопотання.
		Так, слідчий суддя вважає, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, не довели того факту, що запобігти встановленому ризику, перед-баченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не є можливим.
		Клопотання слідчого фактично ґрунтується на припущеннях про неможливість застосу-вання іншого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, яке не доведене у встановленому порядку й не можуть свідчити про наявність законних підстав (ст. 177, 178, 194 КПК України) для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою. 
		Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
		Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що сама по собі наявність обґрунтованої підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який не виключає-ться, а також тяжкість можливого покарання за вчинення злочину, не можуть бути достатніми підставами для застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до вирішення судом питання про його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому слідчим суддею також враховано, що підозрюваний має місце постійного проживання, а також міцні соціальні зв`язки за місцем проживання.
		Враховуючи, зазначені вище обставини, а також тяжкість кримінального правопорушення, обставини вчинення злочину, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, вважаю можливим для запобігання доведеному у суді ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що є співрозмірним з наявними ризиками та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		З урахуванням положень ст.177,178 КПК України, п. 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людинита основоположних свобод суд повиненз`ясувати чи тримання під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би йомуналежну процесуальну поведінку та виконання останнім процесуальних обов`язків, та чи не є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
		В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
		З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому, вказаний запобіжний захід зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто суворим для останнього.
		Частиною 1 ст. 181 КПК України визначено домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. 
		Так, запобігання наведеному вище ризику становить суспільні інтереси, які полягають в забезпеченні правопорядку, відновленні порушених прав і свобод особи, зокрема потерпілих, та відправлення кримінального судочинства. Тому застосування в даному випадку відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домаш-нього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби як заходу процесуального примусу, є виправданим, з огляду на фактичні обставини, за яких інкримінується вчинення кримінального правопорушення та на його ступінь суспільної небезпечності.
		З огляду на вищевикладене,слідчий суддяприходить висновку,що узадоволенні клопотання слідчого Слідчоговідділу БориспільськогоРУП ГУНПв Київськійобласті ОСОБА_6 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_4 слід відмовити, та вважати достатнім на даній стадії криміна-льного провадження, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя -
		постановив:
		У задоволенні клопотання слідчого Слідчоговідділу БориспільськогоРУП ГУНПв Київськійобласті ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
		Обрати підозрюваному  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня, без застосування засобів електричного контролю, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, строком на 60 днів за адресою фактичного місця проживання : АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, та покласти на нього такі обов`язки :
		- заборонити залишати без дозволу слідчого, прокурора та/або суду місце фактичного проживання та перебування під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 21 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня;
		- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду на визначений ними час;
		- не відлучатися за межі м. Переяслав Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
		- залишити на зберіганні відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Строк дії цієї ухвали встановити до 16 години 06 хвилин 22 червня 2025 року включно.
		Виконання ухвали слідчого судді покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
		Роз`яснити підозрюваному  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно вимог ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
		Контроль за виконанням обов`язків покласти на слідчих Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, які здійснюють досудове розслідування та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії.
		Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 30 квітня 2025 року о 11 год. 20 хв.
		 
		Слідчий суддя      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...