Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 23.04.2025
Номер судового провадження: 61-15234ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2024 року                      
		м. Київ
		 
		справа № 201/14/22
		провадження № 61-15234св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
		 
		учасники справи 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Акціонерне товариство «Українська залізниця», Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 рокуу складі судді Покопцевої Д. О.,постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця»), Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» (далі - Філія, БМЕС) про визнання наказу незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		Позов мотивований тим, що з 10 вересня 2007 року по 01 рудня 2021 року вона працювала у структурних підрозділах АТ «Укрзалізниця», на момент звільнення обіймала посаду провідного інженера сектору організації виробництва будівельних матеріалів, конструкцій та виробів функціонального структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» Філії.
		07 вересня 2021 року наказом № 138 «Про реорганізацію територіальних управлінь» до ФСП «Дніпровська дирекція», де вона працювала, приєднано виробничі структурні підрозділи «Дніпровське територіальне управління», «Запорізьке територіальне управління», «Криворізьке територіальне управління» та перейменовано ФСП «Дніпровська дирекція» у виробничий структурний підрозділ «Дніпровська дирекція», що призвело до зміни штатного розпису та реорганізації структури в цілому. Згідно з наказом від 07 вересня 2021 року № 139 «Про деякі питання діяльності ВСП «Дніпровська дирекція» філії БМЕС АТ «Укрзалізниця» місцезнаходження та поштова адреса нової реорганізованої структури ВСП «Дніпровська дирекція» Філія: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого 17.
		01 жовтня 2021 року їй надано попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про вивільнення на підставі рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 19 липня 2021 року та у зв`язку із новим штатним розписом ВСП «Дніпровська дирекція» від 27 серпня 2021 року зі скороченням її посади з урахуванням вимог законодавства про працю України та запропоновано посаду провідного інженера без зазначення посадового окладу у ВСП «Дніпровська дирекція» за адресою: м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, а 01 грудня 2021 року трудовий договір з нею припинено за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі наказу № 17/ОС від 29 листопада 2021 року.
		Звільнення є незаконним, оскільки на час попередження 01 жовтня 2021 року її про звільнення повноважень підпису такого попередження у Пархоменка О. А. не було.
		Окрім відсутнього в попередженні посадового окладу, в порушення наказу № 139 від 07 вересня 2021 року змінено також і адресу майбутнього місця роботи.
		Повідомлення про звільнення від 01 жовтня 2021 року вона не мала отримувати, бо до організації, де вона працювала, приєднувалися територіальні управління, її посада не скорочувалася. Своїми незаконними діями відповідач передчасно і абсолютно незаконно скоротив посаду, яку обіймала позивач. Фактично скорочення штатів не відбулося, про що свідчить відповідь в. о. директора виконавчого Філії Фіненко М.
		Їй не виплачена одноразова грошова допомога при звільненні, хоча вона подавала заяву про її виплату. Інші скорочені працівники таку виплату отримали.
		Вона є членом профспілки, але згоди профспілки на її звільнення отримано не було.
		Просила суд:
		визнати незаконним та скасувати наказ Філії № 17/0С від 29 листопада 2021 року про її звільнення 01 грудня 2021 року за пунктом 1 частиною першою статті 40 КЗпП України; 
		поновити її на посаді провідного інженера 5-го сектору організації виробництва будівельних матеріалів Філії з 01 грудня 2021 року;
		стягнути з АТ «Укрзалізниця» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; 
		стягнути з АТ «Укрзалізниця» на її користь моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням, в сумі 20 000,00 грн.
		Короткий зміст судових рішень
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у АТ «Укрзалізниця» відбувається поступова реорганізація, що стосується й її філій, відокремлених підрозділів, структурних підрозділів. Приєднання відбулось, внаслідок чого змінилась штатна структура, що підтверджується штатними розкладами до та після приєднання, а рішення про зміни в організації виробництва та праці базувались на рішенні № Ц-56/82 Ком.т. правління АТ «Укрзалізниця» від 21 лютого 2021 року про структурні перетворення у складі Філії. Посада провідного інженера функціонального структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» Філії підпадала під скорочення.
		Що стосується тверджень позивача щодо неможливості її звільнення без попередньої згоди профспілки, то з 01 жовтня 2021 року позивача за її заявою виключено з членів профспілки (т. 2, а. с. 14). Відтак попередня згода виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації на звільнення позивача не потрібна.
		01 жовтня 2021 року позивачу під підпис вручене попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про наступне вивільнення на підставі рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 19 липня 2021 року (протокол № Ц-56/82 Ком.т.), наказу Філії від 07 вересня 2021 року № 138 «Про реорганізацію територіальних управлінь філії» та у зв`язку з новим штатним розписом ВСП «Дніпровська дирекція» від 27 серпня 2021 року ФСП «Дніпровська дирекція» Філії реорганізовано шляхом приєднання до ВСП «Дніпровська дирекція» та посада, яку вона обіймає, підлягає скороченню (т. 1, а. с. 10, 103).
		Позивач зазначає, що попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про її наступне вивільнення підписане Пархоменком О. А. , який не має права його підписувати. Зазначене не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, позаяк спростовується копією наказу № 116/ос від 13 вересня 2021 року про призначення Пархоменка О. А. на посаду начальника дирекції ВСП «Дніпровська дирекція» Філії (т. 1, а. с. 105).
		У попередженні позивачу запропонована посада провідного інженера відділу організації виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій ВСП «Дніпровська дирекція» Філії та надано перелік інших вакансій у Запорізькій області, місті Дніпрі, інших населених пунктах України (т. 2, а. с. 1-252). Екземпляр попередження (т. 1, а. с. 10) виданий на руки позивачу 01 жовтня 2021 року, а другий екземпляр (т. 1, а. с. 103) заповнювався і зберігається на підприємстві. 01 грудня 2021 року позивач зазначила у попередженні, що не згодна на іншу посаду.
		Виконання позивачем підписів, зазначення про незгоду на запропоновані посади та проставлення дат власноруч в судовому засіданні не заперечується.
		За вказаних обставин суд вважає, що роботодавцем положення статті 49-2 КЗпП України щодо строків попередження та намагання працевлаштування позивача з цього дня і до моменту її звільнення були дотримані в повній мірі.
		Крім того, як зазначає позивач, до свого звільнення з 01 грудня 2021 року за скороченням штатів вона бажала скористатися Програмою виплат одноразової грошової допомоги працівникам згідно з п. 5.10 Галузевої угоди (т. 1, а. с. 24). Однак зазначена програма передбачає виплати працівникам, які надали згоду на припинення трудового договору за угодою сторін до прийняття рішення про їх звільнення про скорочення працівників. 
		У справі встановлено, що звільнення позивача проведено у законний спосіб, то не підлягають задоволенню й похідні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
		Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
		Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 12 квітня 2022 року представник позивача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та просить стягнути з АТ «Укрзалізниця» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27 000,00 грн. Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, на підставі статті 141 ЦПК України слід відмовити у стягненні цих судових витрат.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року та на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року залишено без задоволення, а вказані рішення залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що позивач не надала своєї згоди на зайняття іншої посади і не бажала продовжувати трудову діяльність на підприємстві, вчиняючи дії з отримання грошових коштів працівникам, які звільняються. 
		Також апеляційний суд вважає, що доводи представника позивачки про другий екземпляр попередження про наступне вивільнення в якому зазначено посадовий оклад є безпідставними з огляду на те, що з попередженням ОСОБА_1 вперше була ознайомлена 01 жовтня 2021 року, а перелік посад відповідач долучив до матеріалів справи який був станом на 12 жовтня 2021 року, тобто після попередження, станом на 01 грудня 2021 року позивачці було надано існуючий перелік вакантних посад з посадовим окладом, а тому апеляційний суд вважає, що товариством не було порушено порядок вивільнення.
		Оскільки, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі, витрати пов`язані із розглядом справи залишаються за позивачем, а тому скарга на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року є безпідставною.
		Аргументи учасників справи
		У жовтні 2023 року ОСОБА_1  подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення судів, ухвалити нове про задоволення позову; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000,00 грн, витрати по оплаті судового збору, сплаченого при розгляді справи.
		Касаційну скаргу мотивовано наступним: 
		- її незаконно звільнено з посади провідного інженера ФСП «Дніпровська дирекція» Філії, до якого в процесі реорганізації приєднувались інші структурні підрозділи та скорочення посад у цій структурі, де вона працювала, не передбачалось;
		- видавати їй попередження про майбутнє вивільнення відповідач не мав правових підстав, оскільки попередження видане за підписом начальника ВСП «Дніпровська дирекція» Пархоменко О. А., штатним працівником якого на час видання попередження вона не була; на дату підписання попередження у Пархоменка О. А. були відсутні повноваження на вчинення таких управлінських функцій (звільнення працівників тощо), визначених Положенням про ВСП «Дніпровська дирекція», оскільки таке право надається лише за наявності нотаріально оформленої довіреності від імені Філії; 
		- у попередженні про майбутнє вивільнення № 19 від 30 вересня 2021 року їй не було запропоновано заробітну плату, проте відповідачем до матеріалів справи долучена підроблена копія попередження, де рукописним текстом було дописано (без її відома та присутності) розмір окладу; в оригіналі попередження, отриманого нею, відсутній розмір посадового окладу та відсутній запис про кількість аркушів переліку вакантних посад, які пропонувалися. Тому суди дійшли помилкового висновку, що вона відмовилася від запропонованої посади, оскільки фактично вона не надала згоду на працевлаштування без оплати праці та на майбутнє вивільнення, їй не було надано перелік інших вакантних посад;
		- її фактично не було ознайомлено з переліком усіх вакантних посад. У день звільнення їй було запропоновано ознайомитись з указаним переліком за адресою: м. Дніпро, вул. Магаданська, 43, хоча її постійне місце роботи у ВСП «Дніпровська дирекція» Філії знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Князя Володимира Великого, 17; прочитати перелік посад було неможливо, оскільки розмір шрифта друкованого тексту був нечитабельний; представник відповідача у судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив, що з переліком вакантних посад позивачу було запропоновано ознайомитись в той же день, що й вручення наказу про звільнення 01 грудня 2021 року, проте наказ № 17/ОС про звільнення позивача вже був складений та підписаний в. о. начальника дирекції 29 листопада 2021 року;
		- подання роботодавця про її майбутнє звільнення не розглядалося профспілковим органом;
		- відповідачем у її трудовій книжці не зроблений запис щодо перейменування ФСП «Дніпровська дирекція» у ВСП «Дніпровська дирекція», з наказом № 155 від 17 вересня 2021 року вона офіційно не ознайомлена, з новим штатним розписом не була ознайомлена також;
		- суди зробили помилкові висновки щодо її небажання продовжувати трудову діяльність на підприємстві та вчинення нею дій щодо отримання грошових коштів працівникам, які звільняються, в той час як вона такої заяви не писала.
		          У грудні 2023 року АТ «Укрзалізниця» подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.
		Зазначає, що судами встановлено та підтверджено доказами, що у ФСП «Дніпровська дирекція» відбулося скорочення посад внаслідок реорганізації, приєднання відбулось, внаслідок чого змінилась штатна структура, що підтверджується штатними розкладами до та після приєднання, а рішення про зміни в організації виробництва та праці базувались на рішенні № Ц-56/82 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 21 лютого 2021 року про структурні перетворення у складі Філії. 
		Відповідач 30 серпня 2021 року направив головам первинних профспілкових організацій виробничих структурних підрозділів «Дніпровське територіальне управління», «Запорізьке територіальне управління», «Криворізьке територіальне управління», ФСП «Дніпровська дирекція» (де працювала позивач) повідомлення про те, що в термін не пізніше 01 грудня 2021 року Дніпровське, Криворізьке, Запорізьке територіальні управління філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатація будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця» реорганізуються шляхом приєднання до складу Дніпровської дирекції філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця. У зв`язку з приведенням чисельності та штату працівників ВСП «Дніпровська дирекція» до організаційної структури та штатного розпису буде проведено скорочення посад управлінського персоналу (54 шт. од.) (т. 1, а. с. 101). 01 жовтня 2021 року позивачу під підпис вручене попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про наступне вивільнення на підставі рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 19 липня 2021 року (протокол № Ц- 56/82Ком.т.), наказ Філії від 07 вересня 2021 року № 138 «Про реорганізацію територіальних управлінь філії» та у зв`язку з новим штатним розписом ВСП «Дніпровська дирекція» від 27 серпня 2021 року ФСП «Дніпровська дирекція» Філії реорганізовано шляхом приєднання до ВСП «Дніпровська дирекція» та посада, яку вона обіймає, підлягає скороченню (т. 1, а. с. 10, 103). Крім того, в цьому попередженні запропоновано інші вакантні посади (додаток, що є невід`ємною частиною попередження). В разі його згоди з наданими вакантними посадами про це необхідно зазначити у відповідній графі попередження. Ненадання письмової згоди на переведення вважатиметься відмовою від запропонованих вакантних посад. 
		На момент підписання попередження Пархоменко А. О. був призначений на посаду начальника ВСП «Дніпровська дирекція» Філії. Відповідачем виконувався обов`язок роботодавця по працевлаштуванню працівника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, роботодавець є таким, що виконав обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на звільнення. 01 грудня 2021 року позивач зазначила у попередженні, що не згодна на іншу посаду. Виконання позивачем підписів, зазначення про незгоду на запропоновані посади та проставлення дат власноруч в судовому засіданні не заперечувалося. 
		ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації відповідно до постанови профкому первинної профспілкової організації апарату Дніпровської дирекції Філії, протоколу № 5 від 06 жовтня 2021 року, в якому викладено, що заява працівника ОСОБА_1 задоволена та її виключено з профспілки згідно підпункту 12 п. 4.2 ст. 4 статуту професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України з 01 жовтня 2021 року.
		Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржених судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду: від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17; у постановах Верховного Суду: від 25 березня 2019 року у справі № 759/17922/15, від 03 березня 2021 року у справі № 308/604/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 306/1325/18, від 13 серпня 2020 року у справі 
		№ 821/3795/15-а, від 03 жовтня 2023 року у справі № 752/17592/19; у постанові Верховного Суду України: від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, 01 березня 2017 року у справі № 6-2485цс16, від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1723цс17).
		Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року додаткові пояснення до касаційної скарги ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи
		Судивстановили, що з 10 вересня 2007 року по 01 грудня 2021 року позивач працювала у структурних підрозділах АТ «Укрзалізниця», на момент звільнення займала посаду провідного інженера сектору організації виробництва будівельних матеріалів, конструкцій та виробів ФСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Укрзалізниця».
		21 лютого 2021 року правлінням АТ «Укрзалізниця» було прийнято рішення здійснити структурні перетворення у складі Філії, реорганізувати не пізніше 01 грудня 2021 року територіальні управління шляхом приєднання до складу дирекції Філії (протокол № Ц-56/82 Ком.т). Вирішено не пізніше 01 грудня 2021 року Дніпровське територіальне управління, Криворізьке територіальне управління, Запорізьке територіальне управління Філії приєднати до Дніпровської дирекції.
		На виконання рішення правління АТ «Укрзалізниця» Філією БМЕС видані накази № 138 від 07 вересня 2021 року та № 155 від 17 вересня 2021 року. Останнім було змінено наказ № 138 від 07 вересня 2021 року з викладенням в новій редакції. Згідно з п. 1.1 наказу № 155 від 17 вересня 2021 року ФСП «Дніпровська дирекція» Філії (де працювала позивач) перейменовано у ВСП «Дніпровська дирекція» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» АТ «Укрзалізниця».
		Згідно з п. 2.1 наказу № 155 від 17 вересня 2021 року розпочато з 07 вересня 2021 року процес приєднання виробничих структурних підрозділів «Дніпровське територіальне управління», «Запорізьке територіальне управління» та «Криворізьке територіальне управління» Філії до виробничого структурного підрозділу «Дніпровська дирекція» Філії.
		Згідно із штатним розписом ФСП «Дніпровська дирекція» Філії, введеного в дію з 01 червня 2021 року, всього по підрозділу кількість штатних одиниць 45, у секторі планування та організації ремонтно-будівельних робіт наявна посада провідного інженера (№ п/п 30, код КП 2149.2), яку обіймала позивач.
		Згідно із штатним розписом ВСП «Дніпровське територіальне управління» Філії станом на 01 червня 2021 року кількість штатних одиниць 834.
		За штатним розписом ВСП «Запорізьке територіальне управління» Філії станом на 01 червня 2021 року кількість штатних одиниць 295,3.
		За штатним розписом ВСП «Криворізьке територіальне управління» Філії станом на 01 червня 2021 року кількість штатних одиниць 319.
		Згідно із штатним розписом ВСП «Дніпровська дирекція» Філії станом на 01 вересня 2021 року сектор планування та організації ремонтно-будівельних робіт відсутній, а загальна кількість штатних одиниць після приєднання виробничих структурних підрозділів зменшена до 1 435,3.
		Філія 30 серпня 2021 року направило головам первинних профспілкових організацій, виробничим структурним підрозділам повідомлення про те, що в термін не пізніше 01 рудня 2021 року Дніпровське, Криворізьке, Запорізьке територіальні управління Філії реорганізуються шляхом приєднання до складу Дніпровської дирекції Філії. У зв`язку з приведенням чисельності та штату працівників ВСП «Дніпровська дирекція» до організаційної структури та штатного розпису буде проведено скорочення посад управлінського персоналу (54 шт. од.).
		Про скорочення посад управлінського персоналу роботодавцем повідомлено профспілку за три місяці до звільнення працівників - 30 серпня 2021 року (т. 1, а. с. 101-102).
		ОСОБА_1 була виключена із членів профспілки з 01 жовтня 2021 року за власним бажанням згідно з протоколом первинної профспілкової організації апарату Дніпровської дирекції Філії № 5 від 06 жовтня 2021 року (т. 3, а. с. 11).
		01 жовтня 2021 року позивачу вручено попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про наступне вивільнення та зазначено, що посада, яку вона обіймає - провідний інженер сектору організації виробництва будівельних матеріалів, конструкцій та виробів, підлягає скороченню, про що нею 01 жовтня 2021 року зроблено власноручний підпис (т. 1, а. с. 103).
		В указаному попередженні запропоновано посаду провідного інженера відділу організації виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій ВСП «Дніпровська дирекція», а також надано перелік інших вакантних посад в АТ «Укрзалізниця», у тому числі в інших населених пунктах. Попереджено, що ненадання письмової згоди на переведення вважатиметься відмовою від запропонованих посад (т. 1, а. с. 103).
		Попередження про майбутнє вивільнення видано позивачу за підписом Пархоменка О. А. , який наказом № 116/ос від 13 вересня 2021 року призначено на посаду начальника ВСП «Дніпровська дирекція» з 16 вересня 2021 року (т. 1, а. с.105).
		01 грудня 2021 року в день звільнення позивач вказала в попередженні, що згоди на переведення на іншу посаду не надає (т. 1, а. с. 103), яка у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечувала незгоду на запропоновані посади та до свого звільнення за скороченням штатів бажала скористатися Програмою виплат одноразової грошової допомоги працівникам згідно з п. 5.10 Галузевої угоди. Зазначена програма передбачає виплати працівникам, які надали згоду на припинення трудового договору за угодою сторін до прийняття рішення про їх звільнення про скорочення працівників.
		Позиція Верховного Суду
		Щодо позовних вимог до Філії 
		Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження 
		№ 61-16459сво20) зазначено, що «Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України). Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України). У ЦК України не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору».
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
		У справі, що переглядається:
		ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця», АТ «Укрзалізниця» визначила третьою особою;
		ухвалою від 22 листопада 2022 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська за клопотанням представник позивача залучив співвідповідачем у справі АТ «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, б.5);
		суди не врахували, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Філія не є юридичною особою, не наділена цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору. 
		За таких обставин судові рішення у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Філії належить скасувати та провадження у справі у цій частині закрити.
		Щодо позовних вимог до АТ «Укрзалізниця»
		Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частина шоста статті 43 Конституції України).
		Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).
		Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
		Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України, тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (частина перша стаття 43 КЗпП України).
		У статті 43-1 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
		У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі 
		№ 6-1264цс17, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника».
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України, пунктом 3 частини першої статті 382 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).
		Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.
		У справі, що переглядається:
		суди встановили, що у відповідача дійсно відбулося скорочення чисельності працівників (54 шт. од. посад управлінського персоналу) внаслідок реорганізації та приєднання структурних підрозділів Філії на підставі рішення № Ц-56/82 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 21 лютого 2021 року про структурні перетворення у складі Філії, у зв`язку з чим посада провідного інженера ФСП «Дніпровська дирекція» Філії, яку займала позивач, підпадала під скорочення; ОСОБА_1 була виключена із членів профспілки з 01 жовтня 2021 року за власним бажанням (т. 3, а. с. 11), а тому згода указаного органу на її звільнення не була потрібна; в той же час роботодавцем було дотримано вимоги статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» і повідомлено профспілку про заплановане скорочення за три місяці до звільнення працівників - 30 серпня 2021 року (т. 1, а. с. 101-102); 01 жовтня 2021 року позивачу вручено попередження № 19 від 30 вересня 2021 року про наступне вивільнення та зазначено, що посада, яку вона обіймає, підлягає скороченню, про що нею 01 жовтня 2021 року зроблено власноручний підпис; в указаному попередженні запропоновано посаду провідного інженера відділу організації виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій ВСП «Дніпровська дирекція» Філії, а також перелік всіх інших вакантних посад в АТ «Укрзалізниця», попереджено, що ненадання письмової згоди на переведення вважатиметься відмовою від запропонованих посад; про відсутність або ненадання їй переліку вакантних посад (повного переліку) позивач не вказувала; позивач 01 грудня 2021 року зазначила у попередженні (другий екземпляр відповідача), що не згодна на іншу посаду (т. 1, а. с. 103).Тому суди зробили висновок, що з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору були запропоновані всі інші вакантні посади, які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення, позивач не надала своєї згоди на зайняття іншої посади і не бажала продовжувати роботу на підприємстві; 
		за таких обставин суди вважали, що звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату працівників відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства;
		колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що її незаконно звільнено з посади провідного інженера ФСП «Дніпровська дирекція» Філії, оскільки до Дніпровської дирекції, де вона працювала, в процесі реорганізації приєднувались інші структурні підрозділи, та погоджується з висновком судів в цій частині, що при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури;
		доводи касаційної скарги, що попередження про майбутнє вивільнення видано позивачу за підписом Пархоменка О. А. , який на час видання попередження не був працівником підприємства, є необґрунтованими, оскільки суди встановили, що наказом № 116/ос від 13 вересня 2021 року призначено Пархоменка О. А. на посаду начальника дирекції з 16 вересня 2021 року (т. 1, а. с.105);
		            однак аналіз матеріалів справи свідчить, що у справі наявний перелік вакансій на 12 жовтня 2021 року, проте відсутні відомості про ознайомлення з ним позивача (т. 2, а. с. 1-252); відсутній перелік таких посад і станом на день її звільнення - 01 грудня 2021 року, оскільки запис «не згодна» зроблений позивачем 01 грудня 2021 року на попередженні № 19 від 30 вересня 2021 року, яке містить пропозицію лише однієї посади провідного інженера відділу організації виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій ВСП «Дніпровська дирекція» Філії, станом на день ознайомлення з ним - 01 жовтня 2021 року (т. 1, а. с. 103). 
		Тому передчасними є висновки судів, що відповідач належним чином виконав обов`язок по працевлаштуванню працівника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та запропонував позивачу всі вакантні посади (іншу роботу), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення, які могла виконувати ОСОБА_1 .
		Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
		Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (частина перша статті 414 ЦПК України).
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Філії закрити, а в іншій частині - передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо розподілу судових витрат
		Порядок розподілу судових витратвирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).
		Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування судових рішень, то додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року також слід скасувати. 
		Керуючись статтями 400, 402, 411, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року скасувати.
		Провадження у справі № 201/14/22 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд» Акціонерного товариства «Українська залізниця» закрити.
		Справу № 201/14/22 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2023 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                           В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                     Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                              Є. В. Краснощоков
		 
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...