Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 293/2152/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 29.04.2025
Номер судового провадження: 51-5420км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023060400001733

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 293/2152/23
		провадження № 51 - 5420 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого           ОСОБА_1 ,
		суддів                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                         ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                               ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури
		ОСОБА_6 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області
		від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 .
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 травня
		2024 року затверджено угоду про примирення, укладену 10 травня 2024 року
		між потерпілою ОСОБА_8 , її законним представником ОСОБА_9 
		та обвинуваченим ОСОБА_7 .
		Визнано ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286-1 ч. 1 КК України, та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт
		на строк 120 годин з позбавленням права керувати транспортними засобами
		на строк 3 роки.
		Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_10 на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 закрито на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України у зв`язку з тим, що судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено прокурором згідно з положеннями ст. 394 ч. 3 п. 3 цього Кодексу.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою доводи апеляційної скарги прокурора щодо відсутності підстав для укладення та затвердження угоди
		про примирення у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 і безпідставно закрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
		Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження
		не надходило.
		Учасників судового провадження належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду. Від захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_11 надійшла заява про проведення касаційного розгляду без їх участі.
		Заяв про відкладення касаційного розгляду від інших учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив
		її задовольнити.
		Мотиви Суду
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасника судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
		та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання
		про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Кримінальним процесуальним законом визначено особливості розгляду кримінальних проваджень на підставі угод. Зокрема, главою 35 КПК України передбачено умови, за яких може бути укладено угоду про примирення, вимоги
		до її змісту та порядок судового провадження на підставі такої угоди. Також кримінальним процесуальним законом передбачено особливості апеляційного оскарження вироку на підставі угоди про примирення.
		За змістом ст. 394 ч. 3 п. 3 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно зі ст. 469 ч. 3 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Відповідно до ст. 469 ч. 3 КПК України угода про примирення між потерпілим
		та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні
		у формі приватного обвинувачення.
		Згідно зі ст. 399 ч. 4 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення,
		яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим відповідно до положень
		ст. 394 цього Кодексу.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2024 року затверджено угоду про примирення, укладену 10 травня 2024 року між потерпілою ОСОБА_8 ,
		її законним представником ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_7 
		в кримінальному провадженні № 12023060400001733, відповідно до умов якої останнього визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286-1 ч. 1
		КК України, та призначено йому узгоджене сторонами угоди покарання.
		Не погодившись з вироком місцевого суду прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_10 ,оскаржив його, зокрема, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, просив скасувати вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 за ст. 286-1 ч. 1 КК України і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Апеляційний суд в судовому засіданні 04 вересня 2024 року закрив апеляційне провадження на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України, зазначивши в оскаржуваній ухвалі, що вирок місцевого суду щодо затвердження угоди про примирення оскаржується прокурором в частині призначеного покарання, визначеного та узгодженого сторонами угоди, та неможливості затвердження угоди про примирення в даній категорії справ. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вирок суду першої інстанції може бути оскаржений обмеженим колом осіб із підстав, які визначені кримінальним процесуальним законом (ст. 394 ч. 3 КПК України).
		Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується з огляду
		на таке.
		Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові
		від 31 березня 2016 року в справі № 5-27кс16, норми статей 468 і 469 КПК
		в поєднанні з положеннями частини 7 статті 474 цього Кодексу є втіленням основних цінностей інституту примирення. Тому при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо злочинів невеликої тяжкості - двооб`єктного (багатооб`єктного) злочину, суд має керуватись не тільки формальними вимогами цих норм щодо видів угод про примирення і класифікацію злочинів, щодо яких такі угоди можуть укладатися, а чітко дотримуватись
		їх засадничих принципів.
		У цій же справі Верховний Суд України звернув увагу на особливе значення існування в інституті примирення конкуренції принципів публічності
		і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів
		та їх взаємозв`язок, зазначивши, що для встановлення співвідношення публічних
		і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Угода про примирення являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норми права про примирення щодо конкретного (їх) випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.
		Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 06 грудня 2018 року в справі
		№ 756/11661/17, при визначенні того, чи можна укладати угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим щодо двооб`єктних (багатооб`єктних) злочинів суд має не тільки керуватись вимогами статей 468, 469, 474 КПК України, а й встановити, чи не суперечить зміст такої угоди інтересам суспільства та чи забезпечено баланс інтересів сторін угоди про примирення.
		Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що місцевий суд ухвалив незаконний вирок та незаконно затвердив угоду
		про примирення у кримінальному провадженні, в якому вона не могла бути затверджена, оскільки внаслідок неправомірних дій  ОСОБА_7 першочергово завдано шкоди суспільним інтересам у сфері безпеки дорожнього руху, а за таких умов укладення угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим
		є неприпустимим. Тобто вирок оскаржувався прокурором в тому числі з підстав, з яких відповідно до вищевказаних положень кримінального процесуального закону він міг бути оскаржений прокурором, який в апеляційній скарзі наполягав на тому, що угода про примирення у цьому провадженні не могла бути укладена.
		Однак, суд апеляційної інстанції, після відкриття апеляційного провадження
		за апеляційною скаргою прокурора, в судовому засіданні 04 вересня 2024 року дійшов передчасного висновку про необхідність закриття апеляційного провадження відповідно до ст. 399 ч. 4 КПК України, необґрунтовано зазначивши, що згідно з положеннями ст. 394 ч. 3 п. 3 цього Кодексу в прокурора були відсутні підстави для оскарження вищезазначеного вироку суду на підставі угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим.
		Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить
		під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності
		з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
		Враховуючи зазначене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню
		із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - частковому задоволенню, оскільки його доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі
		ОСОБА_7 внаслідок м`якості не входять до предмету перевірки в суді касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги прокурора на ухвалу апеляційного суду
		про закриття апеляційного провадження, постановленої в порядку ст. 399 ч. 4
		КПК України, та судове рішення щодо таких порушень не переглядалося в апеляційному порядку.
		При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
		Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6  задовольнити частково.
		Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...