Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1373/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 01.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		РІШЕННЯ 
		30 квітня 2025 року Справа № 280/1373/25  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ ВП 44118663) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі  позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 47453,42 грн. (сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят три грн. 42 коп. ) з яких:
		- у сумі 32777,38 грн. по податку на доходи фізичних осіб, то сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати: р/р
		UA878999980333119341000008479: отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя, код отримувача  37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500;
		-у сумі 9 833,18 грн. по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати: р/р 068999980313070137000008001; отримувач - ГУК у Запорізький області/Запорізька область, код отримувача 37941997 банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011001;
		-у сумі 4842,86 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, які зарахувати: р/р UA 338999980314080512000008479 отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача  37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300. Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 32777,38 гривень; з військового збору, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 9833,18 гривень; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік в загальній сумі 4842,86 гривень. Платнику податків направлені податкові повідомлення-рішення, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Позивач просить позов задовольнити.
		На виконання вимоги частини третьої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) судом зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
		Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач з 29 грудня 2009 року зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 .
		Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовом з дня отримання даної ухвали судді.
		Вказана ухвала судді надіслана на адресу місця проживання (перебування) відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
		Згідно із частиною шостою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
		Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 04 березня 2021 року у справі № 910/6835/20).
		Також, позивач повідомлений про відкриття провадження в даній адміністративній справі шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Запорізького окружного адміністративно суд.
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_2 із присвоєним реєстраційним номером платника податків НОМЕР_1 зареєстрований як фізична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Запорізькій області як платник податків і зборів, свідченням чого є відомості із Державного реєстру фізичних осіб  платників податків (а.с.7).
		Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також  ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
		Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).
		Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
		За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, які створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
		До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
		Виходячи із положень підпункту 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідач є платником податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.
		До місцевих податків відповідно до підпункту 10.1.1. пункту 10.1. статті 10 Податкового кодексу України належать податок на майно, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
		Відповідно до статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, серед іншого, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (265.1.1. пункту 265.1. статті 265 ПК України) та з плати за землю (підпункту 265.1.3. пункту 265.1. статті 265 ПК України).
		Виходячи із положень підпункту 266.1.1. пункту 266.1. статті 266 ПК України, відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкта нежитлової нерухомості).
		Досліджуючи питання щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості за основним зобов`язанням з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування, суд виходить із наступних аргументів.
		Так, підпункти 162.1.1., 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначають, що платником податку на доходи фізичних осіб, серед інших, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
		Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
		Базою оподаткування коментованих податків відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
		Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		Згідно пункту 164.1.3. статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
		При цьому, базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу (абзац 4 пункту 164.1. статті 164 ПК України).
		В силу приписів пунктів 177.1., 177.2. статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
		Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Приписами пункту 167.1. статті 167 коментованого Кодексу визначено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
		Щодо військового збору, то відповідно підпунктів 1.1-1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Платниками збору є особи, як зазначено вище, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
		Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
		Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
		Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
		Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
		В свою чергу, у підпунктах 162.1.1., 162.1.3. пункту 162.1 статті 162 ПК України встановлено, що платниками податку, зокрема, є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.
		Об`єкт оподаткування резидента, поряд з іншим, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1. пункту 163.1 статті 163 ПК України).
		Таким чином, податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником також військового збору, об`єктом оподаткування якого є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
		Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем самостійно 08 червня 2022 року подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій визначено суму доходів 655548,96 гривень, а також суми, які підлягає сплаті платником податку з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 32777,45 гривень та військового збору в розмірі 9833,23 гривень (а.с.14).
		Вказаних самостійно визначених зобов`язань відповідач не виконав і на момент звернення до суду заборгованість за вищевказаний період згідно декларацій, яка не сплачена в загальному становить 42610,68 гривень.
		Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає, та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Кодексу).
		Щодо наявності у ОСОБА_2 заборгованості за основним платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, судом встановлено наступне.
		Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 ПК України).
		Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
		База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, в силу вимог підпункту 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		В силу вимог підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		Податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків (підпункт 266.9.1. пункту 266.9. статті 269 ПК України).
		Як визначено в підпункті "а" підпункту 266.10.1. пункту 266.10 статті 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
		Так, Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області визначено суми плати з податку на нерухоме майно від земельної ділянки згідно податкових повідомлень  рішень форми «Ф»:
		-№ 0077403-2409-0830-UA23060070000082704 від 30 листопада 2023 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 173,85 грн. за терміном сплати 26 березня 2024 року;
		-№0077405-2409-0830-UA23060070000082704 від 30 листопада 2023 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 31,39 грн. за терміном сплати 26 березня 2024 року;
		-№ 0264063-2409-0830-UA23060070000082704 від 10 квітня 2024 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2022 рік у розмірі 420,94 грн. за терміном сплати 30 червня 2024 року;
		-№0264065-2409-0830-UA23060070000082704 від 10 квітня 2024 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік у розмірі 1030,49 грн. за терміном сплати 30 червня 2024 року;
		-№0264067-2409-0830-UA23060070000082704 від 10 квітня 2024 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2023 рік у розмірі 2603,35 грн. за терміном сплати 30 червня 2024 року;
		-№0264062-2409-0830-UA23060070000082704 від 10 квітня 2024 року, яким визначено суму податкового зобов`язання за 2021 рік у розмірі 582,84 грн. за терміном сплати 30 червня 2024 року.
		Вищезазначені податкові повідомлення  рішення направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштвого відправлення, проте повернуті на адресу позивача АТ «Укрпошта» з відміткою «За закінченням терміну зберігання». 
		В силу вимог пункту 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
		Із урахуванням вказаного вище вказане податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2023 року та 10 квітня 2024 року вважаються врученими платнику податків у встановленому порядку.
		Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов`язання, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що донараховані контролюючим органом зобов`язання в загальному розмірі 4842,86 гривень, є узгодженими та являється податковим боргом відповідача.
		Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 47453,42 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
		У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків (підпункт 59.1 статті 59 ПК України).
		При розгляді справи встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми «Ф» 0001680-1304-0801 від 26 червня .2023 року на суму 42610,56 грн., яка, з урахуванням роздруківки з АТ «Укрпошта» одержана ним особисто 29 червня 2023 року.
		У суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк як і у відношенні до податкових повідомлення-рішень, у суду відсутні докази про оскарження відповідачем податкової вимоги у строк передбачений законом.
		Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що нараховані самостійно платником податків та контролюючим органом зобов`язання в загальній сумі 47453,42 гривень, являється податковим боргом відповідача.
		Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в загальному розмірі 47453,42 гривень, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
		Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
		Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 ПК України).
		Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
		Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 47453,42 гривень, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.
		Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягають задоволенню. 
		Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити.
		Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 47453,42 грн. (сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят три грн. 42 коп. ) з яких:
		- у сумі 32777,38 грн. по податку на доходи фізичних осіб, то сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати: р/р UA878999980333119341000008479: отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя, код отримувача  37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500;
		-у сумі 9 833,18 грн. по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати: р/р 068999980313070137000008001; отримувач - ГУК у Запорізький області/Запорізька область, код отримувача 37941997 банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011001;
		-у сумі 4842,86 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, які зарахувати: р/р UA 338999980314080512000008479 отримувач - ГУК у Запорізькій області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача  37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010300.
		Розподіл судових витрат не здійснюється. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повне судове рішення складено 30 квітня 2025 року.
		 
		 
		 
		Суддя Д.В. Татаринов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...