Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/2819/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано судом: 01.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 01.05.2025
Номер судового провадження: К/990/5284/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 260/2819/23
		адміністративне провадження № К/990/5284/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
		суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
		в с т а н о в и в :
		 
		Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило стягнути у судовому порядку із відповідача податковий борг у сумі 6650045,40 грн.
		 
		Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року провадження у справі за позовом ГУ ДПС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову.
		 
		За результатами такої відмови відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 332 502,27 грн.
		 
		ГУ ДПС у Харківській області заперечувало проти задоволення такої заяви та визначеного відповідачем у ній розміру судових витрат.
		 
		Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, заяву представника відповідача - адвоката Симбірцева Євгена Вікторовича задоволено частково: стягнуто із ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень. У задоволенні заяви в іншій частині - відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні його заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
		 
		Вважає, що при вирішенні питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, судам необхідно було комплексно дослідити: обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. 
		 
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
		Судами встановлено, що 23 травня 2023 року між Адвокатським бюро Євгена Симбірцева та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір №23/05-2 про надання правової допомоги. Предметом цього договору є домовленість між сторонами, за якою адвокат зобов`язується надавати необхідні послуги з правничої допомоги - захисту, надання іншої правової допомоги та представництво інтересів Клієнта як у суді у справі №260/2819/23 за зверненням ГУ ДПС у Харківській області про стягнення податкового боргу у сумі 6650045,40 грн.
		Відповідно до п.5.1-5.4 Договору загальна вартість послуг за цим Договором складається із сумарної вартості послуг, що були надані Бюро Клієнту протягом дії даного Договору, та зазначеними у Актах приймання - передачі наданих послуг.
		Сторони погодили погодинну ставку у розмірі еквівалентну 275 (двісті сімдесят п`ять) доларів США за курсом Національного Банку України на день складання відповідного Акту приймання-передачі за відповідний місяць або період, але не менше суми адвокатського гонорару у розмірі 5 (п`ять) відсотків від ціни позову про стягнення податкового боргу на загальну суму 6650045,40 грн за кожну судову інстанцію окремо.
		За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правової допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським бюро електронною або звичайною поштою.
		Оплата правничої допомоги здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту складення та підписання Акту приймання правничої допомоги.
		Так, зі змісту акту виконаних робіт від 23 травня 2023 року №23/05-2 вбачається, що адвокатом надано такі послуги: надання правової консультації на предмет перспективності розгляду судом першої інстанції справи №260/2819/23 про стягнення податкового боргу на загальну суму 6650045,40 грн (1 год.); звернення з клопотанням до Закарпатського окружного адміністративного суду про передачу справи за підсудністю (1 год.); направлення адвокатського запиту від 07 серпня 2023 року № 07/08/23 до ГУ ДПС у м. Києві щодо причин наявності заборгованості (2 год.); направлення адвокатського запиту від 04 вересня 2023 року №04/09/23 до ГУ ДПС у Харківській області щодо підтвердження факту відсутності заборгованості (2 год.); підготовка та направлення пояснень у справі №260/2819/23 (2 год.); підготовка та подання клопотань про слухання справи шляхом відеоконференції та відкладення судового засідання (2 год.); підготовка та направлення клопотання про поновлення провадження у справі №260/2819/23 (1 год.). 
		Загальна вартість виконаних робіт становить 332502,27 (6650045,40*5%) (том 2, а.с.55-57).
		Доказів оплати вказаних послуг матеріали справи не містять.
		Також, до суду надійшли заперечення ГУ ДПС у м. Києві на заяву відповідача про розподіл судових витрат, які були обґрунтовані тим, що розмір витрат не відповідає принципу співмірності та розумності, а також акцентовано увагу суду на тому, що провадження у цій справі було закрито, оскільки податковий орган відмовився від позову (том 2, а.с.65-67).
		Оцінюючи заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що зазначені адвокатом Симбірцевим Є.В. витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому, врахувавши критерій реальності таких витрат, стягненню підлягає сума у розмірі 3 000, 00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань позивача, що буде співмірним зі складністю цієї справи і наданим обсягом послуг та виконаних робіт.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		 
		Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		 
		Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
		 
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		 
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		 
		Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		 
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		 
		Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		 
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
		 
		За правилами частини десятої статті 139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		 
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).
		 
		Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (дивись постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19 та від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п`ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
		 
		Оцінюючи співмірність заявлених відповідачем до відшкодування судових витрат, судами попередніх інстанцій враховано, що даний спір не відноситься до категорії складних справ, які потребують додаткового вивчення судової практики, опрацювання значного обсягу доказової бази, спір у справі не є нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору, у відповідача в наявності були всі документи, необхідні для підготовки пояснень у справі (щодо оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення суму податкового боргу), а тому від адвоката не вимагалося додаткових дій щодо їх збирання (витребування), великого обсягу часу і значних зусиль для підготовки відповідних документів до суду. Підготовка клопотань про передачу справи за підсудністю, про слухання справи шляхом відеоконференції та відкладення судового засідання, а також, клопотання про поновлення провадження у справі не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, оскільки містить типовий перелік норм закону. 
		 
		Також судами обґрунтовано зазначено про те, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.
		 
		Таким чином, оцінивши усі необхідні аспекти: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що винагорода за послуги адвоката підлягає зменшенню.
		 
		Проаналізувавши висновки судів попередніх інстанцій та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки судів у цій справі при вирішенні питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду щодо критеріїв співмірності, а також враховують доводи ГУ ДПС у Харківській області, викладені у запереченнях проти заявленого розміру судових витрат, а, відтак, - суди попередніх інстанцій обґрунтовано зменшили суму заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу. 
		 
		Доводи скаржника переважно зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим сторонами доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судами норм статей 134, 139 КАС України.
		 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін. 
		 
		Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		                                     п о с т а н о в и в :
		 
		Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуюча  суддя:                                                                                                 І.Л. Желтобрюх
		Судді:                                                                                                                        О.В. Білоус 
		                                                                                                                                  Н.Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...