Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/2573/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності; Порушення порядку провадження господарської діяльності.
Надіслано судом: 01.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 25.04.2025
Номер судового провадження: 3/334/1111/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 14.04.2025 
		Справа № 334/2573/25
		Провадження № 3/334/1111/25
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 квітня 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов з Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо виявлених правопорушень введення підприємницької діяльності, що полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
		Відповідно до протоколу № 552 про адміністративне правопорушення встановлено, що за результатами отриманої податкової інформації відповідно до п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України, встановлено, що при оформленні замовлення товарів за посиланням olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodam-krasivye-dergi-IDJiKrH.html, здійснено придбання сережок, в кількості 1 пара, нових, вартістю 50 грн, в ОСОБА_1 , якою отримано кошти, в сумі 50 грн на картку АТ «ПриватБанк»№ НОМЕР_2 , реквізити якої наведено у повідомлені на сайті на сайті olx.ua під час листування (вказане підтверджується копією платіжної інструкції № Р24А3984193350D4318 від 28.02.2025( про сплату за рахунок власних коштів іншої фізичної особи) та скріншотами листування на сайті olx.ua). Скріншоти ОСОБА_1 на сайті olx.ua, користувач «екатерина», м. Запоріжжя, Олександрійський район) свідчать про те, що продавець ОСОБА_1 має більше 20 успішних доставок, на сайті з липня 2014 року, є 43 оголошення на продаж товарів, що вказує на здійснення систематичної діяльності з продажу товарів за допомогою Інтернету. Згідно інформаційних систем Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 не зареєстрована, як фізична особа-підприємець. Вказане свідчить про здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації платником податку-фізичною особою продавцем ОСОБА_1 
		   В судове засідання представник ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Д.С., вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнали. Зазначив, що згідно з матеріалами справи, транзакція на суму 50 грн та кількість оголошень і відгуків на «ОЛХ» не можуть вважитися достатніми доказами підприємницької діяльності ОСОБА_1 відповідно до ст. 3 та ст. 42 ГК України. Господарська діяльність має здійснюватися систематично з метою отримання прибутку. Тобто у протоколі відсутні докази, що підтверджують систематичність або отримання стабільного прибутку. 
		Крім того, відсутність державної реєстрації як суб`єкта господарювання не може автоматично свідчити про порушення ч.1 ст. 164 КУпАП. Необхідно довести, що діяльність мала саме підприємницький характер. В матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували систематичність і спрямованість на отримання прибутку, що є необхідними для складу правопорушення. Тобто дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані як підприємницька діяльність, а обвинувачення є безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення. 
		Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.
		Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
		На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП суду надано протокол про адміністративне правопорушення № 552 від 26.03.2025, акт щодо неявки особи, що притягається до адміністративної відповідальності від 26.03.2025 № 794/08-01-24-09/ НОМЕР_3 , копія платіжної інструкції від 28.02.2025, копія скріншоти з додатку «ОЛХ». 
		Суд заслухавши представника ОСОБА_1 адвокат Ткаченко Д.С., дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
		За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
		Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. 
		Вимоги ст. 256 КУпАП передбачають підписання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, або відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення підпису вказаної особи лише за умови її відмови від підписання протоколу, про що робиться запис у протоколі. Інших засад, в тому числі, і неявка особи до органу, що склав відносно неї протокол, вимогами КУпАП не передбачено.
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 , у протоколі відсутній запис про її відмову від підписання протоколу, ОСОБА_1 , не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КпАП України, вона не була ознайомлений із протоколом та була позбавлена можливості надати пояснення по викладеній у протоколі суті адміністративного правопорушення. 
		Наявний в матеріалах справи скріншот оголошення з якого не можливо встановити з чого він здійснений (сайту чи додатку, веб-посилання чи інший ідентифікатор на посилання для перевірки доказу) та скріншот, не підтверджує фактів викладених у протоколі, крім того, із наявних документів не можливо встановити фактів систематичного здійснення господарської діяльності ОСОБА_1 , без реєстрації останнього, як суб`єкта господарювання.
		В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про здійснення ОСОБА_1 , підприємницької діяльності як фізичною особою-суб`єктом господарчої діяльності, водночас, останнім у судовому засіданні надані документи на підтвердження факту, що він є найманим працівником, який з точки зору законодавства, що регламентує господарську діяльність в Україні, не є суб`єктом підприємницької діяльності.
		Будь-яких достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних її ознак, як і будь-яких інших доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
		Однак, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особою, яка його складала, не наведено відповідні норми закону, що регулюють заняття певною господарською діяльністю, яку саме порушила ОСОБА_1 .
		Матеріали справи не містять доказів, зокрема розрахункових документів, які б підтверджували факт купівлі-продажу (розрахункова квитанція, фіскальний чек, платіжна квитанція із зазначенням призначення платежу тощо), що дає підстави прийти до висновку про недоведеність факту здійснення ОСОБА_1 , господарської діяльності, як це передбачено диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП.
		Будь-яких інших належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, судом не здобуто.
		Відповідно до ст.3ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом
		Господарська діяльність включає як виробничу діяльність, у процесі якої виробляється продукція, вироби народного споживання та інші матеріальні цінності, так і невиробничу діяльність, пов`язану з виконанням різних видів робіт, у тому числі науково-дослідних, надання послуг, результати яких відчужуються як товар. Господарська діяльність має здійснюватися належним чином та давати якісні результати, що можливо забезпечити, якщо суб`єкти господарювання будуть мати достатні знання, навички, досвід, а це досягається, коли така діяльність здійснюється постійно у вигляді промислу.
		Таким чином, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
		Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
		Стаття 42 Господарського кодексу України передбачає, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
		Суб`єктами господарювання є юридичні особи, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
		Отже, зміст правопорушення, викладений у протоколі, не відповідає ознакам правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
		Разом з тим, норма ст.164 КУпАП є бланкетною, а відтак у протоколі обов`язково має бути посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність, в даному випадку, на Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII та конкретний вид господарської діяльності, за порушення якого особа притягується до адміністративної відповідальності.
		Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
		Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Виходячи із вищезазначеного суддя відповідно до ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 164 КУпАП.
		З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 164, 247 КУпАП,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
		 
		   Суддя:                                 Філіпова І. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...