Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/9526/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 02.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 1-кс/202/3115/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023040000000834

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/9526/24
		Провадження № 1-кс/202/3115/2025
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		 
		29 квітня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , 
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, Грузія, особи без громадянства, раніше судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1 КК України.
		В клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, однак останній переховується від органу досудового розслідування та його оголошено у розшук. Також у клопотанні вказано про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому сторона обвинувачення просить обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Захисник  адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що ОСОБА_6 перебуває за межами України, однак підозру у вчинення кримінальних правопорушень, у відповідності до вимог чинного законодавства, йому не вручили. При цьому, до компетентних органів Італії із запитами про надання інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_6 , орган досудового розслідування не звертався, а відразу розмістили оголошення в засобах масової інформації України. Також адвокат зазначила, що підозра є необґрунтованою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведені. 
		Заслухавши думку прокурора, захисника, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023040000000834, відомості про яке 15 серпня 2023 року, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 255-1, ч. 1, ст. 255-2, ч. 1, ст. 255-3, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
		В рамках кримінального провадження, в порядку ст. 135, ст.ст. 276-278 КПК України, шляхом публікації в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора, 06.03.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1 КК України, тобто в умисному поширенні в суспільстві злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у частині п?ятій статті 255 КК України, вчинених в установах виконання покарань; особою, яка перебуває у статусі суб?єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі".
		Станом на 22.04.2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває за кордоном, його місцезнаходження не відомо.
		У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування, 24.03.2025 року його оголошено у міжнародний розшук.
		Згідно з вимогами ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. 
		Згідно з вимогами ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. 
		Вказане питання розглядається після затримання особи, до якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження (частина 6 статті 193 КПК України).
		Перевіряючи обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя виходить з наступного.
		Нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри Водночас, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		Слідчим суддею встановлено, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, а також наявні в матеріалах клопотання докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1 КК України, оскільки з достатньою імовірністю підтверджують причетність особи до вчинення інкримінованих злочинів.
		При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. 
		Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов наступного висновку. 
		Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
		У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує, що ризик переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, тяжкість якого особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відсутність у ОСОБА_6 громадянства та перебування його за межами території України, є факторами, які посилюють можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
		Перевіряючи існування ризиків, передбачених п.п. 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на теперішній час триває досудове розслідування, в ході якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, збирати відповідні докази, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та про які органу досудового розслідування ще не відомо.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 перебуває у статусі суб?єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", користується авторитетом серед інших підозрюваних, та підпорядкованих йому осіб. Під час вчинення кримінальних правопорушень, встановлення обставин яких триває до теперішнього часу, вказівки, доручення та розпорядження ОСОБА_6 виконувались іншими підозрюваними неухильно. При цьому, ОСОБА_6 обізнаний про способи зв`язку та місця проживання/перебування інших співучасників злочину, тому може здійснювати дії, направлені на організацію їх переховування від органів досудового розслідування. 
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя доходить переконання, що ОСОБА_6 , наділений потенційною можливістю, у тому числі опосередковано, незаконно впливати на інших підозрюваних і свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні та розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. 
		Слідчий суддя також бере до уваги те, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий та на даний час підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки (умисне поширення злочинного впливу, вчинених в установах виконання покарань особою, яка перебуває у статусі суб?єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі"). Наведене свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, вказує на систематичний характер протиправної поведінки та дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Отже, перевіривши доводи клопотання, на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони є реальними з огляду на конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, а також те, що останнього оголошено у міжнародний розшук.
		Згідно Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17 серпня 2020 року (далі Інструкція), підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до національних центральних бюро Інтерполу іноземних держав.
		Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також таку інформацію та документи, зокрема, завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування (п. 1 Розділу IV. Інструкції).
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 575 КПК України до клопотання про видачу особи (екстрадицію) на стадії досудового розслідування обов`язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо вона запитується для притягнення до кримінальної відповідальності.
		Отже, постановлення ухвали про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надасть підстави для інформування системою Інтерполу, компетентних органів іноземних держав, а також організацію розшукових заходів на міжнародному рівні.
		За таких обставин, перевіривши додані до клопотання матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що прокурором під час розгляду клопотання було доведено набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного, обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178,179, 182-184, 193, 194, 195, КПК України слідчий суддя,-
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2КК України  задовольнити.
		Обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі, Грузія, який є особою без громадянства, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя повинен розглянути за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, питання про застосування обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід. 
		Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному ОСОБА_6 негайно після його затримання.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 . 
		Повний текст ухвали проголошено о 10 годині 15 хвилин 02 травня 2025 року.
		Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		Слідчий суддя                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...