Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/2994/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 02.05.2025. Зареєстровано: 02.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/2187/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000813

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 766/2994/24
		н/п 1-кп/766/2187/25
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.04.2025 року м. Херсон
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора: ОСОБА_3 ,
		захисника: адвоката ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2023 року за № 22023000000000813 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка РСФСР, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України;
		В С Т А Н О В И В:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
		Верховною Радою УРСР 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - Україна. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, після того як президент російської федерації оголосив про початок так званої «спеціальної воєнної операції» проти України, яка полягає у здійсненні тимчасової окупації частини території суверенної держави України, за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з?єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		У Зверненні Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу 27 січня 2015 року N? 129-VIII від 27.01.2015 Російську Федерацію визнано державою-агресором.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об?єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		У зв?язку з збройною агресією російської федерації на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 N? 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 N? 2102- ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
		Указом Президента України від 01.05.2023 N? 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 N? 3057-IХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год 30 хв 20.05.2023 на 90 діб.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці збройних сил російської федерації та підконтрольні їм учасники незаконних збройних формувань шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об?єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили окупацію частини території України, в тому числі і м. Херсон Херсонської області.
		З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого міста Херсона, представниками рф проводилась робота по пошуку лояльно налаштованих осіб з числа місцевих мешканців та посадових осіб державних підприємств установ та організацій, для подальшого пропагування останніми необхідності підтримання дій рф пов?язаних зі збройною агресією.
		Громадянка України ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не раніше 01 березня 2022 року, у порушення установленого законом порядку достовірно знаючи про збройну агресією рф проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення міста Херсона збройними формуваннями рф, у порушення встановленого законом порядку, погодилась на пропозицію представників окупаційної влади міста Херсон, обійняти посаду директора «Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка». В подальшому обіймаючи посаду директора «Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка», діючи умисно, підтримуючу воєнну агресію рф на території України, взяла активну участь у заходах зі здійснення інформаційної діяльності, які висвітлювалися засобами масової інформації, на підтримку рішення держави-агресора та її окупаційної адміністрації.
		Так, 10 серпня 2022 року та 3 жовтня 2022 року ОСОБА_5 , як незаконний керівник «Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка», перебуваючи у приміщенні «Виставкового залу» за адресою Херсонська область, місто Херсон, вул. Ушакова, 30/ пл. Соборна, 1, взяла активну участь у створенні інформації - надала інтерв?ю представникам проросійських засобів масової інформації - TACC, readovka, Hersonka.ru, Kherson.life, Телеграм каналам - «Таврия. Новости Херсонской области», «Главное в Херсоне» з приводу пропагандиських заходів, що мали місце у вказаному приміщенні.
		Зазначена інформація поширена у засобах масової інформації і була доступна для сприйняття необмеженого кола осіб:
		- 10.08.2022 на каналі «Telegram», а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що міститься за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено відеозапис з підписом «Выставочный зал на площади Свободы в Херсоне возобновил свою работу. В галерее сейчас представлены картины местных художников, а также полотна из собрания музея имени Шовкуненко. Жители и гости города могут бесплатно посещать экспозицию в течении месяца».
		-     ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено відеосюжет, який має назву «Открытие фотовыстовки «Калининград-Херсон-навсегда вместе».
		- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 12 годині 16 хвилин в мережі Інтернет на сторінці за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
		- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 годині 14 хвилин за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_9 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 »;
		- 04.10.2022 за посиланням https://kherson.life/kherson/v-hersone-otkrylas- fotovystavka-kaliningrad-herson-navsegda-vmeste/ розміщено публікацію з відеосюжетом під назвою «В Херсоне открылась фотовыставка «Калининград - Херсон - навсегда вместе».
		Висловлювання ОСОБА_5 в інтерв?ю у вказаних публікаціях містять висловлювання, зміст яких вказує на поширення в російському та українському інтернет-просторі проросійського дезинформаційного контенту, який використовується в антиукраїнській пропагандиській кампанії Росії.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України, як колабораційна діяльність, а саме - активна участь в інформаційній діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради.
		 
		II. Застосовані судом правові процедури. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченої, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст.323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Згідно положень ч. 2 ст.297-1КПК України вбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст.111-1 КК України, за якою висунуто обвинувачення ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. 1,2 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		У відповідності до положень ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 28.02.2024 року було призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.07.2024 року задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 та ухвалою суду від 09.09.2024 року призначено судовий розгляд.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 до призначених судових засідань опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр та на сайті Офісу Генерального прокурора.
		Також, повідомлення про виклик до суду ОСОБА_5 були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Крім того, повістки про усі виклики обвинуваченої ОСОБА_5 до суду направлялися засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання останньої.
		Водночас, незважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_5 протягом тривалого часу на території України, яка підконтрольна законній владі, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останньої за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченої, водночас є мотивовані підстави стверджувати, що обвинувачена була обізнана щодо судового провадження ще на стадії проведення судом підготовчих дій.
		Щодо забезпечення права обвинуваченої на захист, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Відповідно до ч.2 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК України суд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 2 ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві від 01.02.2024 року №004-260001242 захисником ОСОБА_5 , було призначено адвоката ОСОБА_6 .
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.04.2024 захисника ОСОБА_6 замінено іншим захисником.
		Згідно доручення Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 14.05.2024 року № 002-210000484 захисником ОСОБА_5 , було призначено адвоката ОСОБА_4 .
		27.07.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		27.07.2023 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_5 із повістками про виклик останньої до слідчого на 27.07.2023 року , 28.07.2023 року , 29.07.2023, 01.08.2023 року на 10.00 год., для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. ст. 111-1 КК України, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. 
		Крім того, вказане повідомлення про підозру та повістки про виклик направлені засобами поштового зв`язку за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 , а також розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик ».
		Постановою слідчого СУ ГУНП в Херсонській області від 03.08.2023 року ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.02.2024 року (справа № 761/4464/24, провадження № 1-кс/761/3422/2024) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2023 за №22023000000000813 .
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченої.
		На виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України копії процесуальних документів направлялись та були вручені захиснику, який крім того був обізнаний з матеріалами кримінального провадження. Будь-які клопотання від підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на стадії судового розгляду на адресу суду не надходили.
		Враховуючи наведене та з урахуванням здійснення у даному кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення було дотримано всіх можливих передбачених КПК заходів та способів повідомлення ОСОБА_5 , щоб забезпечити останній можливість безпосередньо та через призначеного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування та обвинуваченої на захист та доступ до правосуддя.
		Суд констатує, що всі передбачені КПК України умови для проведення судового розгляду за спеціальною процедурою «in absentia» виконані та дотримані у повному обсязі.
		III. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
		Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1КК України та просив призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років та з конфіскацією усього належного їй майна.
		Захисник у своїй промові в ході судових дебатів вказав, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч. 6 ст. 111-1 КК України, на його думку, не доведена. Вислови обвинуваченої у засобах масової інформації є її особистою думкою та не можуть бути кваліфіковані за ч. 6 ст. 111-1 КК України.
		IV. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
		Вина ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у провину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		1. Протоколом огляду мережі Інтернет від 15.08.2022, з диском DVD R на якому містяться збережені web-сторінки оглянутої статті на Інтернет сайті з відеозаписом, відеозапис , згідно яких , в месенджері «Telegram», а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщено 10.08.2022 відеозапис з написом «Выставочный зал на площади Свободы в Херсоне возобновил свою работу. В галерее сейчас представлены картины местных художников, а также полотна из собрания музея имени ОСОБА_7 . Жители и гости города могут бесплатно посещать экспозицию в течении месяца». У даному відеосюжеті зображена ОСОБА_5 , яка представлена директором обласного художнього музею та зазначає: «Мы открываем наш городской выставочный зал. Этот зал давно уже стоял закрытый. Его прошлая власть хотела у нас его отжать, у города. Видимо им не культура, не искуство - ничего не нужно было, но нам это все надо» (мовою оригіналу); 
		2. протоколом огляду мережі Інтернет від 09.11.2022, з диском DVD R на якому містяться збережені web-сторінки оглянутої статті на Інтернет сайті, відеозапис,згідно яких, виявлено за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 розмішену ІНФОРМАЦІЯ_4 публікацію під назвою «В Херсоне состоялось открытие выставки калининградского фотохудожника» під назвою «Мы навечно вместе в этой большой семье братских народов России». У даній публікації ОСОБА_5 виступає від імені директора Херсонського обласного художнього музею, яка зазначає: «Мы навечно вместе в этой большой семье братских народов России» (мовою оригіналу). «Символичность и знаменательность этого события - именно такая выставка, с таким названием открылась в день, когда Совет РФ подписал документы о вступлении Херсонской области в Российскую Федерацию»; 
		3. протоколом огляду мережі Інтернет від 09.11.2022, , з диском DVD R на якому містяться, збережені web-сторінки оглянутої статті на Інтернет сайті з відеозаписом, згідно яких, виявлено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщену 03.10.2022 публікацію з відеосюжетом під назвою «В Херсоне открыли выставку фоторабот о Калининграде». У даному відеосюжеті ОСОБА_5 виступає від імені директора Херсонського обласного художнього музею та зазначає: «У нас сегодня открылась выставка, которая нам представляет Калининградский край во всей красе. Это очень значимая выставка для нас, потому что сегодня подписывают в Совете Федерации документы о вхождении нашей области и Запорожской, и ДНР, и ЛНР в состав России. Название этой выставки «Калининград  Херсон». Навсегда вместе». И, если раньше можно было говорить, что это наши соседи, друзья, то теперь мы говорим, что это наша семья, потому что мы навечно вместе» (мовою оригіналу); 
		4. протоколом огляду мережі Інтернет від 09.11.2022, з диском DVD R на якому містяться збережені web-сторінки оглянутої статті на Інтернет сайті з відеозаписом , відеозапис, згідно яких, виявлено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 ,розміщену ІНФОРМАЦІЯ_12 публікацію з відеосюжетом під назвою «В Херсоне открылась фотовыставка «Калининград  Херсон  навсегда вместе». У даній публікації ОСОБА_5 виступає від імені директора Херсонського обласного художнього музею зазначає: «Ми не просто соседи теперь, мы родственники, и мы навсегда вместе в этой большой семье братских народов Российской Федерации», «Символично, что выставка открылась именно сейчас - в дни, когда происходит процесс утверждения договора о вступлении Херсонской области в состав России» (мовою оригіналу);
		5. протоколом огляду мережі Інтернет від 09.11.2022, з диском DVD R на якому містяться відеозапис, згідно яких, виявлено за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщений 03.10.2022 відеосюжет, який має назву «Открытие фотовыстовки «Калининград-Херсон-навсегда вместе». У даному сюжеті ОСОБА_5 виступаючи від імені директора Херсонського обласного художнього музею зазначає: «Мы не просто соседи теперь, мы - родственники. И мы навечно вместе в этой большой семье братских народов России» (мовою оригіналу);
		6. протоколом огляду мережі Інтернет від 27.12.2022, в ході якого виявлено сторінку Федеральної податкової служби рф та у розділі «Сервисы и госуслуги» виявлений реєстр у якому вказано: «Государственное бюджетное учереждение культуры «Херсонский областной художественній музей», руководитель ОСОБА_5 ».( (мовою оригіналу), що підтверджує факт зайняття ОСОБА_5 посади керівника музею на тимчасово окупованій території.
		7. висновком експерта за результатами проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 3190/23-61/3191/23-36 від 21.06.2023, згідно якого висловлювання ОСОБА_5 в інтерв`ю у вказаних публікаціях містять висловлювання, які за своїм об`єктивним змістом спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України, створюють інформаційні приводи для антиукраїнської інформаційної діяльності, спрямовані на масову свідомість з метою формування хибних ідеологій , вигідних існуючому військово-політичному керівництву РФ , спрямовані на підтримку держави-агресора, окупаційної адміністрації та збройних сил РФ. 
		8. протоколом пред`явлення свідку ОСОБА_8 для впізнання за фотознімками від 05.02.2023 відповідно до якого остання впізнала ОСОБА_5 .
		 
		Також вина обвинуваченої ОСОБА_5 підтверджуюся показами свідків, допитаних в ході судового засідання.
		- свідок ОСОБА_8 показала, що вона працювала в музеї, як на час повномасштабного вторгнення зс рф на територію України, так і в період окупації . Директором музею на час повномасштабного вторгнення зс рф на територію України була ОСОБА_9 . ОСОБА_5 свідок побачила 19 липня 2022 року, вона була представлена директором Херсонського обласного художнього музею. Її появленню у приміщенні музею передував візит людей зі зброєю, які як вона зрозуміла були військовими рф. 01 листопада 2022 року ОСОБА_5 їй повідомила, що з музею необхідно здійснити евакуацію цінностей, оскільки до Херсону підходять українські війська. В подальшому вона бачила, як вивозили цінності з музею, всім керувала ОСОБА_5 у присутності озброєних військовослужбовців рф. 
		- свідок ОСОБА_10 показав, що до повномасштабного вторгнення зс рф на територію України він працював в КП «Херсонський обласний музей ім. О.О. Шовкуненка» інженером. Так само і в період окупації перебував на посаді інженера музею . Після того як російські війська окупували м. Херсон, до музею прийшла ОСОБА_11 та повідомила, що тепер вона займає посаду директора «Херсонського обласного художнього музею». ОСОБА_5 раніше в цьому музеї ніколи не працювала. ОСОБА_12 здійснювала керівництво музеєм, проводила виставки.Своєю поведінкою ОСОБА_12 демонструвала колективу музею підтримку російської окупаційної влади. Особисто його прохала взяти участь у агітаційному відеоролику на підтримку російської влади , проте він відмовився.
		- свідок ОСОБА_9 показала, що є директором КП «Херсонський обласний музей ім. О.О. Шовкуненка». Після окупації міста Херсона їй стало відомо від працівників музею, які залишились на окупованій території та із засобів масової інформації про те, що директором цього музею представниками окупаційної влади призначено ОСОБА_12 , вказану посаду вона обійняла добровільно, без будь-якого примусу. Раніше ОСОБА_12 в цьому музеї не працювала.
		V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 року) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані стороною захисту.
		Судом неприймаються доуваги твердженнясторони захиступро те,що  вислови обвинуваченоїу засобахмасової інформаціїє їїособистою думкоюта неможуть бутикваліфіковані зач.6ст.111-1КК України,оскільки сукупністьдосліджених судомдоказів,зокрема висновки комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи свідчать , що висловлювання ОСОБА_5 , за своїм об`єктивним змістом спрямовані на шкоду інформаційній безпеці України, створюють інформаційні приводи для антиукраїнської інформаційної діяльності, спрямовані на масову свідомість з метою формування хибних ідеологій , вигідних існуючому військово-політичному керівництву РФ , спрямовані на підтримку держави-агресора, окупаційної адміністрації та збройних сил РФ, тобто містять склад злочину, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України.
		За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 111-1 КК України в об`ємі пред`явленого обвинувачення, надані докази суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час руху кримінального провадження не встановлено.
		Під час судового слідства не встановлено обставин, на підтвердження того, що дії обвинуваченої вчинено під фізичним чи психологічним примусом.
		Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченої ОСОБА_5 ознака добровільності, суд враховує постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №638/5446/22, провадження №51-4092км23, відповідно до якої зазначено, що в кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України.
		Наведені вище докази, зокрема відеозаписи та фотоматеріали, отримані в результаті оглядів Інтернет - мережі, на яких зображена обвинувачена, котра вільно, будучи присутньою на організаційних заходах держави-агресора та окупаційної влади, з присутньою державною символікою окупантів, фактично стверджує встановлення окупаційної влади на суверенній території України, покази допитаних свідків, свідчать про невимушеність її поведінки, відсутність жодного примусу, та навпаки впевненість у своїх службових можливостях, планування свого майбутнього життя і служби в окупаційних органах влади, а відтак про добровільність її дій.
		За викладених обставин, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд, оцінивши сукупність зібраних доказів, , що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та кваліфікація її дій за ч.6 ст. 111-1 КК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом у повному обсязі.
		VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання
		Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
		VІІ. Мотиви призначення покарання
		Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судима.
		При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, сукупність усіх характеризуючих обвинувачену даних.
		Враховуючи підвищенусуспільну небезпекувчиненого обвинуваченоюзлочину протиоснов національноїбезпеки Українив умовах прямої військової агресії проти України, , який посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_5 можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства.
		Конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, дають підстави для призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч.6 ст.111-1 КК України, що дорівнює його максимальній межі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності з конфіскацією усього належного їй майна.
		Підставі для призначення обвинуваченій більш м`якого покарання  відсутні.
		У зв`язку із встановленим, серед іншого, корисливим мотивом вчинення злочину, спрямованого на одержання ОСОБА_5 стабільних доходів від представників держави- агресора, у зв`язку із зайняттям посади директора музею, необхідно застосувати конфіскацію усього належного обвинуваченій майна.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
		VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який до затримання обвинуваченої та приведення вироку до виконання суд вважає за доцільне залишити без змін.
		Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:
		- за проведення комплексної судової психолого-лінгвістичної експертизи № 3190/23-61/3191/23-36 від 21.06.2023, розмір витрат становить 22 138 грн. 72 коп.
		Загальний розмір витрат на залучення експертів становить 22 138 грн. 72 коп. .
		У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023, накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на :
		- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;
		- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;
		- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;
		- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м.
		Підстави для скасування арешту вказаного майна відсутні, з огляду на призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації всього належного обвинуваченій майна.
		Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України та призначити їй покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності на строк 15 років та з конфіскацією усього належного їй майна.
		Строк відбування покарання у виді позбавлення волі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з моменту її затримання з метою виконання даного вироку.
		Додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах державного управління та контролю, підприємствах та організаціях державної та комунальної власності , виконується самостійно та обчислюється з моменту відбуття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 основного покарання.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін до моменту її затримання на виконання вироку суду.
		Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 22 138 грн. 72 коп.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 07.08.2023, а саме на :
		- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 36,04 кв.м, житловою площею - 18,02 кв.м;
		- двокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею - 47,5 кв.м, житловою площею - 29,5 кв.м;
		- однокімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею - 70,1 кв.м, житловою площею - 68,1 кв.м;
		- трикімнатну житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 56,2 кв.м, житловою площею - 41,4 кв.м. залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна, як покарання.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається через Херсонський міський суд Херсонської області.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Також, суд роз`яснює, що якщо апеляційну скаргу буде подано обвинуваченою, щодо якої судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд може поновити строк подання апеляційної скарги за умови надання обвинуваченою підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.
		Обвинувачена має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після судового засідання вручити захиснику та прокурору.
		Інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст.323 КПК України.
		 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...