Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 718/3963/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 02.05.2025. Зареєстровано: 03.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.

Номер судового провадження: 2/718/1105/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 718/3963/24
		Провадження 2/718/1105/24
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" травня 2025 р.      м.Кіцмань Чернівецька область 
		   Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання БезушкоМ.Д., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у порядку загального позовного провадження в залі суду м.Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів, списання безпідставного боргу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивованим тим, що 09.03.2016 між сторонами укладено договір надання банківських послуг № SAMDNWFC00024257070 . На підставі цього договору позивач отримала платіжну карту «Універсальна Голд» по рахунку № НОМЕР_1 . Навесні 2023 цю платіжну карту ОСОБА_1 повернула відповідачу за відсутністю потреби в її користуванні.
		Вказує, що з 10.08.2024 позивачу несподівано почали надходити SMS - повідомлення, зі змісту яких їй стало відомо, що ОСОБА_1 подала заявку на розблокування картки і її картка № НОМЕР_1 успішно розблокована; що картка № НОМЕР_2 заблокована через втрату та отримати нову картку можна в будь-якому відділенні.
		Зазначає, що відповідачем в особі АТ КБ «Приватбанк» по вищевказаній картці без згоди і підтвердження позивача відкрито кредитний ліміт, по якому за період з 13.08.2024 11 год 59 хв до 14.08.2024 11 год 12 хв., тобто впродовж однієї доби, здійснено 85 платіжних операцій з видачі в рахунок кредиту грошових коштів на загальну суму 74 959,49 грн. Відповідно до банківської виписки за вказаним рахунком в період часу з 13.08.2024 по 14.08.2024 невідомими особами здійснено шахрайські дії, а позивач не здійснювала буд-яких оплат.
		За фактом вказаних вище шахрайських дій ОСОБА_1 звернулася до Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, де до ЄРДР внесено відомості та відкрито кримінальне провадження за № 12024262060000446 від 09.09.2024 за ч. 4 ст. 190 КК України. Досудове розслідування наразі не завершено.
		Також вказує, що ОСОБА_1 надіслала до AT КБ «Приватбанк» письмову заяву від 30.09.2024 щодо надання їй всього пакету документів, які стали підставою видачі вищевказаного кредиту та виникнення по ньому заборгованості на суму 74 974, 23 грн. і безспірного списання з її пенсійного рахунку відсотків за користування даним кредитом. Будь-якої відповіді нею не отримано.
		Посилається на те, що AT КБ «Приватбанк» в період з 02.10.2024 по 25.11.2024 на пенсійний рахунок позивача (картку № НОМЕР_3 ) 35 транзакціями повернув в якості відшкодування вищезазначеного кредиту грошові кошти в загальному розмірі 63 047,87 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.11.2024. Повернення кредиту продовжувалося до 10.12.2024. Таким чином, станом на 11.12.2024 за даними AT КБ «Приватбанк» по картковому рахунку ОСОБА_1 (переоформленому на новий) існує безпідставний борг на суму 2 055,79 грн, що підтверджується банківською випискою від 10.12.2024.
		Водночас, AT КБ «Приватбанк» згідно з SMS повідомлення від 26.09.2024 стягнув із карткового рахунку ОСОБА_1 обов`язковий платіж в розмірі 1 958,21 грн за вказаним вище кредитом. Також з карткового рахунку № НОМЕР_1 відповідач здійснив безспірне списання відсотків по вказаному кредиту, а саме: 01.10.2024 - 4047,04 грн, 01.11.2024 - 2469,03 грн, всього 6 516,07 грн.
		ОСОБА_1 вважає, що ці грошові кошти на загальну суму (4047,04 грн. + 2469,03 = 6516,07 грн.) списані з її банківського рахунку для пенсійних виплат безпідставно та підлягають поверненню згідно із ст. 1212 ЦК України, оскільки вищезазначеним кредитом на суму 75000 грн фактично скористалися шахраї.
		Зазначає, що саме АТ КБ «Приватбанк» порушив вимоги чинного законодавства та правил проведення розрахункових операцій при відновленні кредитного ліміту на суму 75000 грн та здійсненні ним (13  14 серпня 2024 року) 85 переказів грошових коштів в загальному розмірі 74 959,49 грн. без розпорядження та згоди позивача за її картковим рахунком НОМЕР_4 . Спірні платіжні операції в електронному вигляді за допомогою платіжного застосунку за 13  14 серпня 2024 року на суму 75 000 грн стали можливими не через власну бездіяльність позивачки по захисту персональних даних, а із-за недотримання Банком процедури ідентифікації Клієнта за допомогою простого електронного підпису, яким сторони визначають OTP-пароль, одноразовий ідентифікатор, QR-код, ПІН-код, підпис в IVR, біометричні дані клієнта (голосовий знімок, відбиток пальця, Face ID), кнопки «підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», «Списати», оплатити, тощо у програмних комплексах мобільного додатку та на офіційному сайту Банку в мережі Інтернет. Відповідач в особі АТ КБ «Приватбанк» не підтвердив належними та допустимими доказами обставин, які безспірно доводили, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей моєї кредитної картки, особового рахунку, акаунту, чи мобільного додатку «Приват 24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 13-14 серпня 2024 року з перерахування грошей в розмірі 75 000 грн з карткового рахунку ОСОБА_1 . 
		На підставі наведеного та з урахуванням змінених позовних просить позов задовольнити, списати із кредитного рахунку позивача весь залишок безпідставного боргу за кредитним договором від 09.03.2016 станом на 10.12.2021 в розмірі 8759,57 грн та стягнути 6516,07 грн, які відповідач списав з рахунку позивача в якості відсотків за вказаною кредитною заборгованістю. Також просить стягнути на її користь 80000 грн моральної шкоди та 11650,08 грн витрати на придбання медикаментів, які витрачені позивачем в наслідок емоційного переживання та стресу у зв`язку із шахрайськими діями за її картковим рахунком.
		Бацей Т.М., яка представляє інтереси АТ КБ «ПриватБанк» скористалася правом на подання відзиву, в якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав. ОСОБА_1 є клієнтом їхнього банку і на підставі її заяви про шахрайські дії відповідачем здійснено службове розслідування. За інформацією службового розслідування встановлено, що по картковому рахунку № НОМЕР_5 за 13.08.2024 зафіксовано 54-ри транзакції по списанню грошових коштів на суму 40 253,03 грн. стороннім інтернет ресурсом, термінал 99999999, власник РАСЕВК, по цьому ж картковому рахунку за 14.08.2024 зафіксовано 31-ну транзакцію по списанню грошових коштів на суму 34 702,86 грн стороннім інтернет ресурсом, термінал 99999999, власник РАСЕВК. Загальна сума грошових коштів, списаних стороннім інтернет ресурсом, - 74 955,89 грн.
		Картковий рахунок НОМЕР_5 відкрито ОСОБА_1 16.11.2023 близько 09:36 особисто з фізичною присутністю у відділенні Банку за адресою АДРЕСА_1 . На підтвердження даної обставини надано фото ОСОБА_1     з карткою у вказану дату та витяг із системи про підписання 16.11.2023 Анкети належної перевірки позивача, про яку вказано вище. Будь-які заяви про несанкціоноване відкриття, втрату, крадіжку по даному картковому рахунку від ОСОБА_1 до Банку з періоду його відкриття і до вчинення спірних операцій відсутні.
		Даний картковий рахунок заблоковано самою позивачкою через три хвилини після його відкриття 16.11.2023 близько 09:39 з допомогою «Приват 24». Однак, перед блокуванням, на даний картковий рахунок, одразу після його відкриття, близько 9:36 встановлено кредитний ліміт на суму 75 000 грн. (сума списаних грошових коштів по спірним операціям), про що було повідомлено клієнту при отриманні картки у відділенні Банку. Даний картковий рахунок закрито 25.11.2024 особисто ОСОБА_1 з фізичною присутністю у відділенні при отриманні довідки про наявність заборгованості.
		Таким чином, твердження позивачки про те, що вона закривала картковий рахунок, про який йде мова, ще у 2023 році не відповідає дійсності. Доказів зворотнього позивач не надала.
		При цьому відповідач зазначає, що у день відкриття даного карткового рахунку ( НОМЕР_5 ), а саме 16.11.2023, позивач подавала заяву на закриття рахунку № 26204694937496, який відкритий 18.08.2015 у валюті EUR.
		Списання грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_5 позивачки стороннім інтернет ресурсом відбувалось з ручним введенням даних по карті, без NFC ( NFC - це технологія безконтактної оплати). Під час проведення спірних транзакцій 13-14.08.2024 змін облікового запису позивачки в Приват 24 і входів у Приват 24 не зафіксовано. Зміни фінансового номеру телефону на період даних подій та зміни ПІН-коду теж не відбувалося. Будь-яких заяв про втрату, крадіжку, несанкціонований перевипуск сім карти фінансового номеру телефону від клієнтки ОСОБА_1 у Банку теж відсутні.
		При цьому сторона відповідача наголошує, що сама позивачка вказує, що 10.08.2024 їй надійшло повідомлення про розблокування картки, заявляє, що цього не робила, ніякої заявки на розблокування картки не подавала.
		За даними проведеної перевірки за 10.08.2024 о 13:17:55 відбулася зміна паролю у додатку Приват 24", що належить ОСОБА_1 , за допомогою фінансового телефону позивачки та карткового рахунку НОМЕР_5 (про який йде мова вище). Після зміни паролю в «Приват24», яка була проведена шляхом автентифікації Позивача за її фінансовим номером, шахраї і отримали доступ до «Приват24» Позивача.
		Зауважує, що для того, щоб відновити пароль при вході в «Приват24», необхідно:
		Перейти за посиланням next.orivat24.ua. натиснути "Вхід" (праворуч вгорі);
		Ввести номер телефону (логін);
		На етапі вводу пароля натиснути "Забули пароль?";
		Підтвердити одним із автоматично запропонованого способу підтвердження (отп, дзвінок);
		Вибрати картку, ввести пін-код картки, натиснути "Далі";
		Придумати пароль для входу, ознайомитися з правилами надання банківських послуг, встановити галочку "Я ознайомлений та згоден" та натиснути "Продовжити".
		За даними перевірки 10.08.2024 о 13:17:57 відбувся вхід в «Приват 24» ОСОБА_1 з нетипового для неї пристрою (тип девайса PERSONAL COM PUT), IP адреса пристрою відповідала м. Fresno, Каліфорния США. Провайдер AT&T Services Inc. Вхід відбувся за допомогою фінансового номеру ОСОБА_1 на момент даної події (+380953132183), витяги з комплексу додаються. Тобто, доступ до, нетипового пристрою супроводжувався двох-факторною автентифікацією:
		- 10.08.2024 о 13:16:57 по каналу Багаторівневі IVR опитування за фінансовим номером телефону позивачки зафіксовано контакт з маркером "restoreaccess" - "Відновлення доступу", в ході якого ОСОБА_1 підтвердила здійснення операції, яка передує будь-яким діям по раніше заблокованій карті (в даному випадку введення правильних реквізитів карти і подальша спроба зміни паролю);
		- 10.08.2024 о 13:18:10 по каналу Сценарп в Channels (Privat24) відправлено повідомлення про підключення переказів за номером телефону.
		- 10.08.2024 о 13:18:23 по каналу Багаторівневі (VR опитування за фінансовим номером телефону клієнтки зафіксовано контакт з маркером "unlockcard" - "Розблокування картки", в ході якого клієнт підтвердила розблокування картки.
		10.08.2024 о 13:25:19 по каналу Текстові повідомлення в Viber (замість SMS) за фінансовим номером телефону клієнтки відправлено повідомлення про успішне розблокування карти і можливість її подальшого використання, які навіть переглянуті позивачкою в додатку Viber в 14:23 год. на своєму фінансовому телефоні. Будь-яких заяв з приводу несанкціонованого входу в додаток Приват 24 від ОСОБА_1 до Банку не зафіксовано після проведення описаний вище дій в її Приват 24.
		Позивачка ОСОБА_1 звернулась на гарячу лінію Банку з приводу спірних операцій тільки 08.09.2024.
		Таким чином, посилання позивача та звинувачення Банку в не дотриманні процедури ідентифікації є безпідставним та таким, що спростовується вищенаведеними доказами.
		При проведенні перевірки до ОСОБА_1 телефонували з Банку щодо спірних транзакцій, в телефонній розмові ОСОБА_1 підтвердила, що має близьких родичів, які на момент даної події знаходились на території США. Позивачка згадує, що із співробітниками по своїй роботі вивчала питання про допомогу від ООН.
		Таким чином, на думку сторони відповідача, слід дійти висновку, що підтвердження зміни пароля позивачкою, відсутність зміни ПІН-коду до картки до проведення спірних операцій, вхід в акаунт Приват24 позивачки з іншого пристрою з підтвердженням такого входу з допомогою фінансового телефону ОСОБА_1 , відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру клієнтки чи про його втрату до здійснення спірних операцій, зміна облікового запису Приват24 користувача шляхом підтвердження зміни пароля з подальшим введення вірних даних платіжної картки ОСОБА_1 , свідчать про те, що особа, яка здійснювала дані дії, повністю володіла конфіденційною інформацією. Такими даними володіє тільки сама позивачка, а також сторонні особи, яким клієнтка як добровільно, чи з необережності могла повідомити вказану інформацію, що входить в зону відповідальності клієнтки.
		Без підтвердження зміни пароля шляхом JVR дзвінка та надання відповіді, що підтверджує таку зміну, здійснення спірних платежів було б неможливим.
		Як вказує сама ОСОБА_1 , вона бачила повідомлення, яке надійшло їй про розблокування картки, і ще сама думала, що вона нічого не розблоковувала. Ці події відбувалися 10.08.2024, коли відбулася зміна паролю у її додатку Приват 24, і, відповідно, якби позивачка зателефонувала до Банку на 3700 тоді, коли побачила повідомлення про розблокування картки, вчинення спірних транзакцій було б неможливим. Однак, позивачка цього не зробила через власну недбалості та з необережності, відповідно перекладати відповідальність за вчинені спірні операції на Банк є безпідставним.
		Отже, за відсутності встановленої вини третіх осіб, презюмується використання фінансового інструменту третіми особами за згодою Позивача, наданою в тій чи іншій формі.
		Враховуючи те, що відповідальність за контроль над фінансовими інструментами, цілком і повністю лежить на стороні Позивача, а Відповідач позбавлений можливості впливу в частині належного ставлення клієнтів до виконання обов`язків зі збереження вразливих даних, в т.ч. фінансових даних, що використовується клієнтом при проведенні фінансових операцій за допомогою дистанційного платіжного застосунку Приват24, покладення на Банк відповідальності за дії Позивача є безпідставним.
		Звертаючись досуду зпозовною вимогоюпро відшкодуванняморальної шкоди,позивач зазначилапро те,що діямита бездіяльністювідповідача їйзавдано моральнихстраждань,психологічних тафізичних навантажень.При цьому,доказуючи такетвердження,позивачка надаєсуду медичнідокументи,які,на їїдумку,підтверджують моральнушкоду.Однак,на думкусторони відповідача,долучені позивачкоюдокументи вказуютьна хронічнізахворювання упозивачки (дифузнийкардіосклероз,розповсюджений остеохондрозхребців таінші хронічніхвороби)і зурахуванням їївіку триваютьне одинрік тамають періодичнізагострення івідповідно потребуютьперіодичного профілактичноголікування.Зазначені вмедичних документахпозивачки діагнозинабуті протягомжиття.Крім того,сама позивачказазначає свійдіагноз,як загальнийстан середньогоступені важкості,межі серцярозширені,отримує постійнеамбулаторне лікування.У виписці№ 950/24,яка заведенамедичною установою30.09.2024,на сторінці2,2абз.вказано,«що хворатривалий часотримує амбулаторнелікування,неодноразово лікуваласяв стаціонарнихумовах». Тобто, позивачка неодноразово лікувалась до вересня 2024 року по своїх хронічних хворобах.
		Доказів на підтвердження нанесення моральної шкоди позивачем не надано, як і не надано жодного медичного документу, який би підтверджував психологічні навантаження у позивачки.
		З посиланням на відповідні правові норми просить відмовити в задоволенні позову повністю.
		Ухвалою суду від 31.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче провадження у справі.
		Ухвалою суду від 28.01.2025 клопотання адвоката Бацей Т.М. про відкладення підготовчого судового засідання задоволено, а клопотання про продовження строку для подання відзиву залишено без розгляду.
		Ухвалою суду від 27.02.2025 відзив на позовну заяву та клопотання представника відповідача адвоката Тетяни Бацей про витребування доказів від 30.01.2025 - залишено без розгляду. Прийнято до розгляду заяву позивача ОСОБА_3 про збільшення розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів, списання безпідставного боргу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Продовжено строк підготовчого провадження у цій справі на 30 днів. Надано строк на подачу відзиву на позовну заяву у редакції збільшених позовних вимог.
		Ухвалою суду від 31.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання про витребування доказів  витребувано інформацію про стан досудового розслідування кримінального провадження № 12024262060000446 від 08.09.2024.
		Інших процесуальних дій судом не вчинялося.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що проживає разом із чоловіком на періодично в гості до них навідується внук 14 років. Коли прийшли СМС про розблокування кратки, ОСОБА_1 в банк не дзвонила. Також позивачка зазначила, що у 2023 році переходила за посиланням «допомога від ООН». Банк частину коштів повернув. Також у неї є дочка, яка із сім`єю проживає в м. Бруклін, штат Нью-Йорк. 
		Представник відповідача адвокат Бацей Т.М. в судовому засіданні пояснила, що позивачка користується смартфоном, її номер не змінювався, всі дзвінки надходили в «Приват 24». Банк провів роботу із міжнародною платіжною системою «Мастеркард», яка повернула позивачці 63047,87 грн., через процедуру «charge back» і таким чином погасила кредитний ліміт. Позивачка особисто не підписувала будь-яких документів з приводу кредитного ліміту, оскільки між сторонами діє угода про використання ЕЦП  чотиризначного паролю СМС. Цим подіям передувала зміна паролю через двоступеневу аутентифікацію через фінансовий номер позивачки. Позивачка чотири дні жодним чином не реагувала на події. 
		Враховуючи подані до суду заяви, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
		В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2021 позивачка звернулася до АТ КБ«ПриватБанк»  з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим останньою була підписана Анкета-Заява клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг № б/н від 30.03.2021.
		При цьому, в анкеті-заяві зазначено, що позивачка ОСОБА_1 згідна із тим, що вищевказана Анкета-Заява разом «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами» становить між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
		Вказане свідчить про те, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» 30.03.2021 фактично укладено Договір про надання банківських послуг №б/н, встановлено максимальний ліміт в розмірі 75000 грн.
		З метою продовження ділових відносин та дотримання вимог законодавства України з питань фінансового моніторингу та внутрішніх процедур Банку 16.11.2023 ОСОБА_1 підписала Анкету належної перевірки клієнта-фізичної особи (а.с.47-49).
		З Історії змін карток, яка знаходиться в базі документообігу Банку, встановлено, що ОСОБА_1 на банківській карті № НОМЕР_5 16.11.2023 змінено ліміт (Т2, а.с.58). Цього ж дня подано заяву про закриття поточного рахунку фізичної особи за № НОМЕР_6 , тобто в судовому засіданні встановлено, що позивачкою закрито рахунок, відмінний від того, з якого в період часу 13-14 серпня 2024 року здійснено 75 транзакцій (Т.2, а.с. 59).
		З копії матеріалів ЄРДР № 12024262060000446 від 09.09.2024, витребуваної ухвалою суду, встановлено, що ОСОБА_1 08.09.2024 звернулася до поліції з заявою про те, що невідома особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами на суму 14 000 грн, які зберігалися на картковому рахунку № НОМЕР_7 , що належить позивачу. 
		З матеріалів виконаного доручення № 11931-2024 від 05.12.2024 у кримінальному провадженню № 12024262060000446 від 09.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України встановлено, що в період часу 13.08.2024 11 год 59 хв 28 с  14.08.2024 11 год 12 хв 59 с відбулося 85 транзакцій на оплату рекламних послуг « Facebook».
		З дослідженого аудіо запису розмови позивача з працівником АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про те, що їй прийшло СМС повідомлення про те, що в неї існує кредитна заборгованість. Вказані кредитні кошти вона не використовувала, і що кредитна картка закрита за заявою позивача. З цього ж аудіозапису також встановлено, що ОСОБА_1 застосунком «Приват24» не користується і ніколи не користувалася. Зареєстровано заявку про шахрайські дії за транзакціями, які здійснено 13-14 серпня 2023 року. З аудіо запису розмови позивача із представником безпеки Банку встановлено, що ОСОБА_1 кредитну картку в банку при отриманні заблокувала і відмовилася від неї, проте не взяла підтвердження про її блокування. Пізніше їй прийшло повідомлення про те, що ця картка активна, на володіння якої вона згоду не давала. В період 10-13 липня 2024 року фінансовий номер знаходився під контролем позивача, інформацію про нього третім особам вона не передавала. Додатком «Приват24» не користуюся, логіну та паролю не пам`ятає.
		Проведеною службою безпеки Банку перевіркою встановлено, що по картковому рахунку № НОМЕР_5 за 13.08.2024 зафіксовано 54 транзакції по списанню грошових коштів на суму 40 253,03 грн стороннім інтернет ресурсом, термінал 99999999, власник РАСЕВК, по цьому ж картковому рахунку за 14.08.2024 зафіксовано 31 транзакцію по списанню грошових коштів в розмірі 34702,86 грн стороннім інтернет ресурсом, термінал 99999999, власник РАСЕВК. Загальна сума грошових коштів, списаних стороннім інтернет ресурсом, - 74955,89 грн. За даними цієї перевірки за 10.08.2024 о 13:17:55 відбулася зміна паролю у додатку «Приват 24», що належить ОСОБА_1 , за допомогою фінансового телефону позивачки та карткового рахунку НОМЕР_5 . Після зміни паролю в «Приват24», яка була проведена шляхом автентифікації Позивача за її фінансовим номером, шахраї і отримали доступ до «Приват24» Позивача. 10.08.2024 о 13:17:57 відбувся вхід в Приват 24 ОСОБА_1 з нетипового для неї пристрою (тип девайса PERSONAL COM PUT), IP адреса пристрою відповідала м. Fresno, Каліфорния, США. Провайдер AT&T Services Inc. Вхід відбувся за допомогою фінансового номеру ОСОБА_1 на момент даної події (+380953132183), тобто доступ до нетипового пристрою супроводжувався двофакторною автентифікацією: 10.08.2024 о 13:16:57 по каналу Багаторівневі IVR опитування за фінансовим номером телефону позивачки зафіксовано контакт з маркером "restoreaccess" - "Відновлення доступу", в ході якого ОСОБА_1 підтвердила здійснення операції, яка передує будь-яким діям по раніше заблокованій карті (в даному випадку введення правильних реквізитів карти і подальша спроба зміни паролю). 10.08.2024 о 13:18:10 по каналу Сценарп в Channels (Privat24) відправлено повідомлення про підключення переказів за номером телефону. 10.08.2024 о 13:18:23 по каналу Багаторівневі (VR опитування за фінансовим номером телефону клієнтки зафіксовано контакт з маркером "unlockcard" - "Розблокування картки", в ході якого клієнт підтвердила розблокування картки. 10.08.2024о 13:25:19 по каналу Текстові повідомлення в Viber (замість SMS) за фінансовим номером телефону клієнтки відправлено повідомлення про успішне розблокування карти і можливість її подальшого використання, які переглянуті позивачкою в додатку Vider в 14:23 год. на своєму фінансовому телефоні. Службою безпеки Банку зроблено висновок, що підтвердження зміни пароля позивачкою, відсутність зміни ПІН-коду до картки до проведення спірних операцій, вхід в акаунт Приват24 позивачки з іншого пристрою з підтвердженням такого входу з допомогою фінансового телефону ОСОБА_1 , відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру клієнтки чи про його втрату до здійснення спірних операцій, зміна облікового запису Приват24 користувача шляхом підтвердження зміни пароля з подальшим введення вірних даних платіжної картки ОСОБА_1 , свідчать про те, що особа, яка здійснювала дані дії повністю володіла конфіденційною інформацією. Такими даними володіє тільки сама позивачка, а також сторонні особи, яким клієнтка добровільно чи з необережності могла повідомити вказану інформацію, що входить в зону відповідальності клієнтки. Без підтвердження зміни пароля шляхом JVR дзвінка та надання відповіді, що підтверджує таку зміну, здійснення спірних платежів було б неможливим. ( а.с.54-68).
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем  особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Відповідно до частин сьомої  дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що:
		«відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
		«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів».
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що:
		«встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що:
		«сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року в справі 766/19614/18 (провадження № 61-19350св19) вказано, що:
		«суди попередніх інстанцій вважали недоведеним те, що ОСОБА_1 ініціював збільшення кредитного ліміту за своїм картковим рахунком, здійснював спірні грошові перекази, а також що про ці операції його було повідомлено у момент їх вчинення.
		Встановивши такі обставини та врахувавши відсутність доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зупинення нарахування процентів та штрафних санкцій ОСОБА_1 по кредитній картці № НОМЕР_1 на розмір заборгованості 31 712 грн, яка виникла у зв`язку із неправомірним списанням без його волевиявлення кредитних коштів та подальшим нарахуванням на цю суму процентів і штрафних санкцій.
		Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову».
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
		З матеріалів справи встановлено, що 07.10.2024 відповідачка зверталася до банку про повернення коштів в розмірі 75 000 грн та скасування відсотків, а також 08.09.2024 вона зверталася до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення спірних перерахувань.
		Крім того, з матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до Закону України «Про міжнародну платіжну систему», здійснив претензійну роботу шляхом ініціювання 35 заявок на повернення коштів, яка є максимально можливою, і ОСОБА_1 повернуто грошові кошти на картковий рахунок № НОМЕР_8 в розмірі 63 047,87 грн.
		Виходячи з викладеного, суд вважає, що банком не доведено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті чи незаконному використанню інформації, яка надає доступ до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції 13 та 14 серпня 2023 року щодо перерахування коштів на оплату рекламних послуг «Facebook» на суму 74955,89 грн., які зберігались на її картковому рахунку № НОМЕР_5 .
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції як списання коштів з рахунку користувача (про який зазначає банк) не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів, сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який, за звичай, є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що ОСОБА_1 порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. 
		Під час розгляду справи не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами обставин, які б безспірно доводили, що ОСОБА_1 як користувач кредитної картки своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за кредитною карткою, її особового рахунку, акаунту чи додатку Приват24, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
		У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. На цьому наголосив Верховний Суд у постанові від 6 березні 2023 року по справі № 176/1445/22.
		Оскільки не доведено волевиявлення ОСОБА_1 на перерахування коштів у період з 13-14 серпня 2023 року у розмірі 74955, 89 грн, тому безпідставно нарахований борг за кредитом у розмір 8759,67 грн та списані грошові кошти в розмірі 6516,07 грн. як відсотки за користування кредитним лімітом не повинні стягуватися, з огляду на те, що  ОСОБА_1 кредитними коштами не користувалася.
		Водночас суд вважає за неможливе задовольнити позовні вимоги, враховуючи таке.
		Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Оскільки положення Конституції України та цієї Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (стаття 3 ЦПК України).
		Згідно зі статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15 (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження№ 12-88гс19) та багатьох інших.
		Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
		У постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 320/8618/15-ц Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такі висновки. Так, критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16ЦК України дозволяєзробити висновок,що неє ефективнимспособом захистувизнання неправомірнимидії вчастині незарахування сплати,зобов`язаннязарахувати перерахованіщомісячні платежі,скасування тасписання безнадійноїзаборгованості,зобов`язанняскасувати сумупені,заборона здійснюватиподальше нарахуванняпені та/абоштрафів наосновну сумузаборгованості іззобов`язаньза кредитнимдоговором,зобов`язаннявчинити діїіз скасуваннянарахування відсотківза користуваннякредитом таштрафних санкцій,зобов`язанняскасувати незаконнонараховані штрафнісанкції занесвоєчасну здійсненуоплату,оскільки непередбачають відповідногообов`язкуіншого суб`єктацивільного правовідношеннята незабезпечують відновленняправ особи,що заявляєтакі вимоги. 
		Суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про списання із кредитного рахунку всього залишку безпідставного боргу за кредитним договором від 09.03.2016 станом на 30.01.2025 в розмірі 8759,67 грн не можуть бути задоволені, оскільки не відновлять порушені права позивача з огляду на те, що скасування боргу не свідчить про автоматичне відновлення коштів на рахунку ОСОБА_1 .
		Зазначене стосується й вимог ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 6516,07 грн, які списанівідповідачем вякості відсотківза користуваннякредитним лімітом, оскільки відповідний розрахунок відсотків сторонами у справі не надавався та не був оцінений судом відповідно до вимог процесуального законодавства.
		Результат аналізу статей 12, 89ЦПК України дозволяє зробити висновок, що у разі виникнення спору між сторонами суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку відсотків, пені, штрафних санкцій тощо та здійснити оцінку доказів, на яких такі дії ґрунтуються.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що вищевказані вимоги позивача є неефективним способом захисту, оскільки не відновлюють порушене право і жодним чином не нівелюють негативні наслідки порушення права позивача, а тому у задоволенні таких вимог слід відмовити. 
		Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
		Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
		Оскільки суд відмовив у задоволенні основної вимоги про списання із кредитного рахунку позивача боргу за кредитним договором від 09.03.2016 та поверненні безпідставно набутих коштів, які стягнуто відповідачем в якості відсотків за користування кредитом, то у задоволенні похідних позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди також слід відмовити, оскількиці вимоги є похідними та їх задоволення залежить від задоволення основної вимоги.
		Відповідно дост. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.
		На підставі наведеного. керуючись ст. ст. 12-13, 12-13, 76,81, 141, 247, 263-265, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1071, 1073 ЦК України, ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк», інтереси якого представляє ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів, списання безпідставного боргу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
		Судове рішення відповідно до ч.4 ст.268ЦПК України не проголошувалося.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , проживає в АДРЕСА_2 .
		 
		Відповідач: АТКБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце реєстрації м. Київ, вул. М.Грушевського, 1Б. 
		 
		 
		 
		Суддя Василь Скорейко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...