Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 608/2637/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 02.05.2025. Зареєстровано: 03.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/608/187/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024210000000345

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		копія
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		02 травня 2025 року         Справа № 608/2637/24
		Номер провадження1-кп/608/187/2025
		   Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
		   головуючої судді             ОСОБА_1 
		з участю секретаря         ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові кримінальне провадження № 12024210000000345, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24 липня 2024 року щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не військовозобов`язаного, з середньою спеціальної освітою, одруженого, працюючого водієм МХП «Перспектива», не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_4 , 
		захисника адвоката ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_3 , 
		ВСТАНОВИВ:
		22 жовтня 2023 року близько 19 год. 45 хв. водій ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем марки «ЗАЗ ТF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№ 3353-ХІІ від 30 червня 1993 року) із змінами і доповненнями (надалі - Закон України «Про дорожній рух») й пунктів :1.10 ( в частині визначення понять : «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 ( б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі  ПДР), не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожні умови та дорожню обстановку і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. 
		Так, вказаним транспортним засобом ОСОБА_3 рухався автодорогою М19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» зі сторони м. Чортків в напрямку м. Заліщики Тернопільської області. Проїжджаючи в межах 412 км, що в с. Нагірянка, Чортківського району, Тернопільської області та наближаючись до залізничного переїзду «Ягільниця» ОСОБА_3 , порушуючи вимоги п. 12.3 ПДР, з моменту виникнення небезпеки для руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити (настання конкретної видимості комбайна «CLAAS LEXION 600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який під час керування водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в порушення вимог Закону України «Про дорожній рух» та п. 11.3 ПДР, рухаючись назустріч, виїхав на смугу зустрічного руху, та продовжував нею рух), маючи технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинитись до моменту зіткнення в межах проїзної частини та уникнути зіткнення з ним, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого транспортного засобу, а продовжував рух в межах своєї смуги для руху, де допустив зустрічне зіткнення із жаткою для збирання врожаю, яка була прикріплена до зернозбирального комбайна «CLAAS LEXION 600», реєстраційний номер НОМЕР_2 . 
		Внаслідок зіткнення автомобіля «ЗАЗ ТF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1 та зернозбирального комбайна «CLAAS LEXION 600», реєстраційний номер НОМЕР_2 , один пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, а інший пасажир даного транспортного засобу ОСОБА_8 отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. 
		Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті ОСОБА_7 і отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .. 
		Тим самим встановлено достатність доказів для обвинувачення ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_8 , тобто у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Суду пояснив, що 22 жовтня 2023 року повертався з Рівненської області. Вже було темно, десь біля 19 години. Їхав нормально, з швидкістю 50 - 52 км, світили фари. Фари в його машині опущені на 1. Разом з ним їхав сусід ОСОБА_7 з співмешканкою ОСОБА_8 .. В цей час на дорогу виїхав комбайн на робочому світлі. Він не думав, що комбайн може виїхати на таку дорогу з жаткою. Його засліпило світло транспортного засобу. Сталася аварія. Приїхала швидка. Внаслідок аварії його, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 витягували з машини. Вказав, що все, що викладено в обвинувальному акті, відповідає дійсності. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, не позбавляти волі та прав керування транспортними засобами, оскільки, він працює водієм, що є джерелом доходу сім`ї. Також просить врахувати думку потерпілої, яка претензій до нього не має, він добровільно відшкодував їй завдану шкоду.
		Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 повністю погодився зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані в процесі досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
		Оскільки, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження фактичних обставин кримінального провадження слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
		Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_8 .. 
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		В той же час суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		     З врахуваннямтаких вимогзакону,при призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховуєвимоги ст.ст.50, 65 КК України щодо загальних засадпризначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення,яке відповідно до ст.12вищевказаного Кодексує тяжким злочином та обирає щодо обвинуваченого покарання вмежах санкції ч.2ст.286 КК України у виді позбавлення волі.       Однак, враховуючи особу обвинуваченого, якийвперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення злочину з необережності, визнав вину, у вчиненомущиро розкаявся,добровільно відшкодував завданий збиток, позитивно характеризується за місцемпроживання та роботи, на обліку влікарів психіатра та нарколога  не перебуває, маєпостійне місце проживання та роботи, думку потерпілої ОСОБА_8 ,яка в поданій суду заявіпретензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3  не має,просить обвинуваченого не позбавляти волі та прав керування транспортними засобами,відсутність обставин, якіобтяжують покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченого без відбуття покарання, а тому до нього слід застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків та без позбавлення прав керування транспортними засобами. При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_3 працює водієм філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» з 01.08.2021 по теперішній час і це є основним джерелом отримання його прибутку та утримання себе та дружини, яка є особою пенсійного віку, хворіє та потребує постійного догляду. Крім того, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 4416 від 27.12.2024 Приватне акціонерне товариство «ЗЕРНОПРОДУКТ МХП» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у зв`язку з чим керівництво даного підприємства просить не позбавляти ОСОБА_3 прав керування транспортними засобами. 
		Також, судом враховано досудову доповідь, складену представником Коломийського районного сектору № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області на підставі бесіди з обвинуваченим ОСОБА_3 та зібраних письмових матеріалів, які характеризують особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та можливість виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк, оскільки, він не становить небезпеки для суспільства, у тому числі, для окремих осіб. 
		Суд вважає, що таке покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений. 
		Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України 
		Питання процесуальних витрат вирішити відповідно до ст. 124 КПК України. 
		    Відповідно доч.4ст.174КПК України, судодночасно зухваленням судовогорішення,яким закінчуєтьсясудовий розгляд,вирішує питанняпро скасуванняарешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
		     Керуючись ст. ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		У Х В А Л И В:
		    ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири ) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
		Відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два ) роки та з покладенням відповідно до пп 1, 2 ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язків : 
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		   - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речові докази по справі: автомобіль марки «ЗАЗ ТF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_9 , повернути власнику ОСОБА_9 . 
		Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати за проведення: судової фототехнічної експертизи від 21.03.2024 № СЕ-19/120-24/2983-ФП в сумі 7951 (семи тисяч дев`ятсот п`ятдесяти однієї гривні) 44 копійки; судової інженерно-транспортної експертизи від 06.06.2024 № СЕ-19/120-24/4289-ІТ в сумі 6815 ( шести тисяч вісімсот п`ятнадцяти ) гривень 52 копійки. 
		Скасувати арешт на автомобіль марки «ЗАЗ ТF69YO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_9 , жительці с. Рашків Коломийського району Івано-Франківської області, на який згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.10.2023 було накладено арешт. 
		   Після набрання вироком законної сили повернути власнику. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. 
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		Згідно з оригіналом
		Суддя /підпис/
		Вирок набрав законної сили «____» __________________ року.
		Оригінал вироку знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/2637/24.
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_1 
		 
		Копію вироку видано «_____» _____________________року
		 
		Секретар:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...