Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/9823/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 02.05.2025. Зареєстровано: 03.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.05.2025.
Дата набрання законної сили: 03.06.2025
Номер судового провадження: 2/946/401/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа № 946/9823/23 
		Провадження № 2/946/401/25 
		 
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі:
		головуючого судді - Баннікової Н.В.,
		за участю секретаря судового засідання  Клопот М.П., 
		розглянувши у спрощеному проваджені в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.
		В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що 01.04.2022 року на підставі Указу Президента України № 69/2020 від 24.02.2022 року, він був призваний у Збройні Сили України по мобілізації. Проходячи службу у складі Збройних Сил України по мобілізації, він отримував відповідно грошове забезпечення, як військовослужбовець на свою картку. Його батько, ОСОБА_2 , запропонував йому перераховувати грошове забезпечення, яке він отримував, на його карту, а в подальшому він буде знімати такі кошти та після його повернення з фронту, запевнив, що передасть ці кошти готівкою. Цю пропозицію відповідач ОСОБА_2 обґрунтував тим, що гроші на картці можуть зняти шахраї або він можу втратити картку, а у готівці зберігати кошти безпечніше. Враховуючи наявну довіру до батька, він погодився на його пропозицію. Так, 13 травня 2022 року він, ОСОБА_1 , перерахував на рахунок батька 25000,00 грн. та 500,00 грн., 19 травня 2022 року  10000,00 грн., 20 травня 2022 року  1000,00 грн., 21 липня 2022 року  25000,00 грн. та 16000,00 грн., 26 серпня 2022 року  29000,00 грн. та 11500,00 грн., 09 вересня 2022 року  10500,00 грн., 12 вересня 2022 року  11500,00 грн. та 29500,00 грн., 12 жовтня 2022 року  10500,00 грн. та 1000,00 грн., 31 жовтня 2022 року - 25500,00 грн. та 930 грн., 08 листопада 2022 року  14580,00 грн. та 29500,00 грн. Всього було перераховано ОСОБА_2 , - 251510,00 грн. Після звільнення (демобілізації) позивача у відставку, він звернувся до батька з проханням видати належні кошти, але батько запевнив його про те, що зараз ці кошти йому, ОСОБА_1 , не потрібні, а оскільки сума є великою, є шанс на те, що витратить ці кошти необдумано. Враховуючи те, що його дружина завагітніла, через деякий час виникла нагальна необхідність у коштах, а тому він знову звернувся до батька з проханням повернути ці кошти. На що батько почав вигадувати «історії та інші причини» для неповернення цих коштів, а через декілька спроб знову звернутися до батька з цим же проханням, батько почав погрожувати йому та його дружині. У зв`язку з вищевикладеним, просить стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 251510,00 грн.
		Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просить задовольнити.
		Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, про причину неприбуття не повідомив та не подав відзив, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
		Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що відповідно до виписки за договором б/н за період з 01.05.2022-10.12.2024 року, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на картковий рахунок ОСОБА_2 були надходження у розмірі: 13.05.2022 року - 25000,00 грн. та 500,00 грн., 19.05.2022 року  10000,00 грн., 20.05.2022 року  1000,00 грн., 21.07.2022 року  25000,00 грн. та 16000,00 грн., 26.08.2022 року  29000,00 грн. та 11500,00 грн., 09.09.2022 року  10500,00 грн., 12.09.2022 року  11500,00 грн. та 29500,00 грн., 12.10.2022 року  10500,00 грн. та 1000,00 грн., 31.10.2022 року - 25500,00 грн. та 930,00 грн., 08.11.2022 року  14580,00 грн. та 29500,00 грн., загальною сумою - 251510,00 грн.
		   Згідно копій квитанціям № 46155847 від 13.05.2022 року, № 46158079 від 13.05.2022 року, № 46659561 від 19.05.2022 року, № 46674309 від 20.05.2022 року, № 51705893 від 21.07.2022 року, № 51706185 від 21.07.2022 року, № 54627527 від 26.08.2022 року, № 54627407 від 26.08.2022 року, № 55898836 від 09.09.2022 року, № 56217206 від 12.09.2022 року, № 56217790 від 12.09.2022 року, № 59440423 від 12.10.2022 року, № 56217790 від 12.09.2022 року, № 59440423 від 12.10.2022 року, № 59445836 від 12.10.2022 року, № 61271705 від 31.10.2022 року, № 62146274 від 08.11.2022 року, № 61275696 від 31.10.2022 року, № 62146183 від 08.11.2022 року перекази коштів були здійснені ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який, відповідно до виписки, наданої АТ КБ «ПриватБанк», належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ). 
		Як зазначив позивач, його батько, відповідач по справі, ОСОБА_2 , запропонував йому перераховувати грошове забезпечення, яке він отримував, на його картку, та яке в подальшому він, відповідач, буде знімати, так як у готівці кошти зберігати безпечніше, та після повернення позивача, ОСОБА_1 , з фронту, передасть ці кошти готівкою.
		Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
		1) повернення виконаного за недійсним правочином;
		2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
		3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
		4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
		Предметом регулювання Глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18)).
		У постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 357/9126/22 (провадження № 61-7317св23) зазначено, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
		Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
		У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19 (провадження № 12-12гс21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) майна, яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави, у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
		Положення частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого отримання.
		Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21) вказано, що відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Тобто зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Відповідно до статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.
		Вирішуючи питання про застосування/незастосування статей 1212, 1213 ЦК України, суд має встановити, зокрема, наявність/відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за результатами дослідження на підставі належних та допустимих доказів у справі, та встановити безпосередньо сам факт набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача (постанова Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 658/2337/20 (провадження № 6114339св21).
		Враховуючи, що грошові кошти, що належать позивачеві, перебувають у відповідача безпідставно, у відповідача виник обов`язок їх повернути, згідно з нормами статті 1212 ЦК України.
		На підставі викладеного, вимога про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у сумі 251510,00 грн. є обґрунтованою, а тому позові вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 15, 16, 1212, 1213 ЦК України ст. 2, 3-13, 19, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 251510,00 (двісті п`ятдесят одна тисяча п`ятсот десять гривень) грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір в розмірі 2515,10 (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень десять копійок) грн.
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя: /підпис/
		З оригіналом згідно:
		Суддя:    Н.В.Баннікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...