Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/2352/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 05.05.2025. Зареєстровано: 05.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/337/42/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000000520

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		02.05.2025
		ЄУН № 337/2352/23
		Провадження № 1-кп/337/42/2025
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 травня 2025 року місто Запоріжжя
		 
		Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників  адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши в порядку спеціального судового провадження (in absentia), у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Токмак Пологівськогорайону Запорізькоїобласті,громадянина України,українця,неодруженого,колишнього командиравідділення №2взводу №4роти конвойноїслужби ГУНПв Запорізькійобласті,у званністаршого сержантаполіції (звільненийвідповідно донаказу 841о/свід 23.05.2022року),який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 , не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження, передбачений ст. 480 КПК України, раніше на території України не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Громадянин України ОСОБА_9 , будучи колишнім командиром відділення №2 взводу №4 роти конвойної служби ГУНП в Запорізькій області у званні старшого сержанта поліції (звільнений відповідно до наказу 841 о/с від 23.05.2022 року) та проросійськи налаштованою особою, приблизно у жовтні 2022 року (більш точна дата та час з об`єктивних причин не встановлена), перебуваючи на території міста Токмак, Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, яка з 26.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою територією представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі рф), діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників окупаційної адміністрації російської федерації, відповідальних за управління тимчасово окупованою територією міста Токмак Пологівського району Запорізької області, добровільно та ініціативно зайняв у незаконному правоохоронному органі  «Токмацький головний відділ ГУ МВС в Запорізькій області» (мовою оригіналу «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области») посаду поліцейського (конвою) відділу охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених ізолятора тимчасового тримання, створеного на тимчасово окупованій території Токмацької міської територіальної громади.
		Також громадянин України ОСОБА_9 у період часу з 22 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, займаючи посаду поліцейського (конвою) відділу охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених ізолятора тимчасового тримання у незаконному правоохоронному органі  мовою оригіналу «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области» створеного на тимчасово окупованій території м. Токмак Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, усвідомлюючи та розуміючи протиправність свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно надав допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підтримання та подальшого виконання рішення голови незаконного органу влади  мовою оригіналу «Военно-граджанская администрация Запорожской области» ОСОБА_10 №145У від 14.07.2022 року мовою оригіналу  «Указ «О мерах ответственности, за совершение отдельных правонарушений посягающих на общественный порядок и общественную безопасность», та дій держави-агресора у впровадженні незаконної політики спрямованої на порушення Конституції України, законів України та міжнародних нормативно правових актів щодо видворення громадян України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з тимчасово-окупованій території м. Токмак Пологівського району Запорізької області, а також незаконному утриманні зазначених громадян України у приміщенні незаконного правоохоронного органу  ізолятору тимчасового тримання мовою оригіналу «Токмацький ГО ГУ МВД в Запорожской области» за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд.43.
		31 січня 2023 року вищевказані громадяни України були незаконно переміщені з тимчасово-окупованої території м. Токмак Пологівського району Запорізької області до лінії розмежування бойових дій (ведення бойових дій) на околиці с. Камянське Василівського району Запорізької області, та з небезпекою для їх життя і здоров`я примусово та публічно, з фіксуванням на засоби відеозапису видворенні на територію контрольовану Українською владою.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило. 
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисників  адвокатів ОСОБА_7 , а потім ОСОБА_8 , які були забезпечені державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях. 
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_9 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_9 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності. 
		В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_9 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. 
		Захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у судових засіданнях зазначали, що не мали можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисники належним чином приймали участь у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_9 під час судового розгляду та висловили свою позицію з приводу всіх процесуальних питань, що відбулись в судових засіданнях. 
		Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування,  а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування. 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом: 
		Допитані в судовому засіданні свідки, а саме: 
		Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що в 2022 році на початку війни він був у м. Маріуполі, де під Новий рік, в грудні 2022 року його затримали особи в формі днр. У них його протримали близько двох тижнів, після чого, в середині січня 2023 року, привезли у СІЗО м. Токмак. Там його зустріли люди у формі, мабуть співробітники СІЗО, які приймали полонених, їх речі та розвели по камерам. Серед таких співробітників, що виводив саме свідка, він запам`ятав ОСОБА_9 . Той був у темно-синій/чорній формі, мав кайданки і дубинку, обличчя кругле, лисий, і у нього відсутній шматочок правого вуха. В СІЗО Токмака свідка протримали близько десяти днів. Протягом цього часу ОСОБА_9 кілька разів підходив до камер, давав їжу, один раз виводив свідка. Діяв ОСОБА_9 добровільно, що було видно по ньому,  йому подобалось, він усміхався, був задоволений. Десь в січні 2023 року в камеру зайшли вартові, по списку оголосили прізвища, дали пів години на збори, видали речі, посадили в мікроавтобус, наділи на голови пакети, та вивезли в сторону Василівки. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що з ОСОБА_9 він познайомився в ізоляторі м. Токмак. Так 17.01.2023 року у м. Світлодарськ його затримали озброєні люди, одягли мішок на голову, та відвезли на допит, де утримували до 21.01.2023 року. 22 січня озброєні люди з шевронами МВС росії його відвезли, як він дізнався потім від інших в`язнів, до ізолятора м. Токмак. В кімнаті, де описували їх речі, він запам`ятав ОСОБА_22 і ОСОБА_23 не було частини (половини чи чверті) одного вуха. На 2й-3й день туди приїхали представники спецслужб, та примусили написати, що він збирався приймати участь у мітингу в м.Токмак на День Соборності. ОСОБА_9 за час його утримання ходив в чорній формі, мав дубинку, заглядав в камери, робив переклички, в ранці запитував  чи все добре, виводив на прогулянки, видавав одяг. ОСОБА_9 діяв добровільно, роздавав команди, його ніхто не утримував. Через певний час, 31 січня 2023 року їх повиводили з камер, повезли у м. Василівку, де «відкатали пальці», а потім під відео видворили з окупованих територій. 
		Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що на момент вторгнення був у м.Волноваха. Він був на пенсії за вислугою років, як співробітник поліції. Є учасником бойових дій. Його затримали, доставили до м. Маріуполь, де ще було близько десяти проукраїнські налаштованих осіб. Всіх привезли під приводом видворення на територію України. Далі його перевезли до ІТТ м.Токмак, де тримали з 22 по 31 січня 2023 року. Тоді він познайомився з працівником ізолятора ОСОБА_9 . Місцеві в камері до того так звертались. ОСОБА_9 не мав частини правого вуха, ходив у формі з російськими шевронами, триколором, мав резинову палку. Він виводив в`язнів на прогулянки, роздавав їжу, перевіряв камери, заглядав зранку  чи всі живі. В камеру ОСОБА_9 заглядав, засовуючи голову в «телевізор». Бачив його більше десяти разів. Свідок розповів співробітникам ізолятора, що він працював у поліції, у зв`язку з чим до нього ставились більш поблажливо. Працівники ІТТ йому з радістю казали, що вони добровільно перейшли працювати на нову владу, і тепер вони росіяни. Поки він був в ІТТ Токмака, приїхали співробітники російської міграційної служби, та примусили написати пояснення, що він збирався провести мітинг на День Соборності України, і заяву про відмову від громадянства рф, і це було достатньо для видворення. ОСОБА_9 розумів, що видворятимуть, перед видворенням обшукував їх, видавав речі,  сприяв. В день видворення ОСОБА_9 казав йому бути готовим, що в десятій за ним приїдуть. Тоді їх вивели по одному, видали речі. ОСОБА_9 зв`язав йому руки, після чого свідка забрали хлопці в камуфляжі. Далі їх відвезли до ОСОБА_24 , де сфотографували і зняли відбитки, після чого видворили під відео. На підконтрольній Україні свідка допитали в СБУ. Він давав покази, проводив впізнання. Тиску на нього не було.
		В порядку ч.11 ст. 615 КПК України досліджено допит 01 лютого 2023 року під час досудового розслідування свідка ОСОБА_20 (що з липня 2023 року перебувала за межами України, у зв`язку з чим не змогла надати пояснення в судовому засіданні), яка розповідала, що 21.01.2023 року у м. Світлодарськ Донецької області її затримали співробітники «МГБ» із посиланням на її спілкування з СБУ, доставили до м.Маріуполя, а далі 22 січня до м.Токмак Запорізької області, де помістили в ізолятор тимчасового тримання, та утримували до 31.01.2023 року, після чого депортували на територію України. Працівників слідчого ізолятора запам`ятала, і може впізнати на фотографіях. По імені знає ОСОБА_25 , який весь час розповідав «шутки-прибаутки», ОСОБА_26 , який її виводив. 
		В порядку ч.11 ст. 615 КПК України досліджено допит 01 лютого 2023 року під час досудового розслідування свідка ОСОБА_15 (що з травня 2023 року перебувала за межами України, у зв`язку з чим не змогла надати пояснення в судовому засіданні), яка розповідала, що 16.01.2023 року у смт. Луганське Донецької області спецслужби рф провели у неї обшук, виявили нагороду від Президента України, затримали, допитували, до 21.01.2023 року утримували в якомусь приміщенні без їжі та води, звинуватили у тому, що її чоловік допомагав ЗСУ, та сказали, що видворять в Україну. Після її перевезли на допит до невідомого місця, а 22.01.2023 року  до ізолятора м. Токмак, де посадили у камеру, в якій тримали до 31.01.2023 року. Деяких співробітників ізолятора вона бачила в обличчя і зможе впізнати на фото. 31.01.2023 року її та інших громадян України видворили в Україну. 
		В порядку ч.11 ст. 615 КПК України досліджено допит 01 лютого 2023 року під час досудового розслідування свідка ОСОБА_14 (що з травня 2023 року перебував за межами України, у зв`язку з чим не зміг надати пояснення в судовому засіданні), який розповідав, що його затримали 13.11.2022 року за шпигунство на військовому об`єкті рф, два дні допитували і застосовували тортури, після чого посадили в ізолятор де тримали до 31.01.2023 року. За той час його примушували писати «доноси» на невідомих свідку осіб, та інші заяви. Надалі його депортували на територію України. Обличчя співробітників ІТТ бачив і добре запам`ятав, та зможе впізнати за фотографіями.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_11 з чотирьох фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 на фототаблиці під №3 як особу, що виводив його на прогулянку у СІЗО у м. Токмак. Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_15 з чотирьох фотознімків осіб впізнала ОСОБА_9 на фототаблиці під №3 як особу, що зазирала до камери в СІЗО у м. Токмак, в якій її утримували з 22.01.2023 року по 31.01.2023 року. Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_12 з чотирьох фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 на фототаблиці під №3 як співробітника ІТТ у м. Токмак, що ходив у поліцейській формі та був черговим по ізолятору. Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 квітня 2023 року, згідно якого ОСОБА_27 з чотирьох фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 на фототаблиці під №3, який раніше працював у Національній поліції України, а приблизно у серпні 2022 року пішов працювати в «народну міліцію». Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20 квітня 2023 року, згідно якого ОСОБА_28 з чотирьох фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 на фототаблиці під №3, як особу, який під час його перебування в ІТТ у м. Токмак здійснював конвоювання затриманих осіб, постійно був присутній в ізоляторі у поліцейській формі. Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_16 з чотирьох фотознімків осіб впізнала ОСОБА_9 на фототаблиці під №3 як особу, що розносив їм їжу в камери СІЗО м. Токмак, супроводжував на допит, передавав іншим затриманим передачі, виводив на прогулянку і заводив в камери, здійснював обхід камер, проводив перекличку, запитував про самопочуття. Одягнутий був у чорну форму з написом на спині «Поліція», і шевроном на рукаві «МВД росії». Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_14 з чотирьох фотознімків осіб впізнав ОСОБА_9 на фототаблиці під №3, як особу, який чергового по СІЗО у м. Токмак, в якому його утримували. Відео слідчої дії було відтворено в ході судового розгляду.
		Протокол огляду від 17 лютого 2023 року за змістом якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_29 за допомогою мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », було оглянуто інформацію, розміщену у багатоплатформовому месенджері «Telegram» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що мав на момент огляду 10163 підписників, в ході якого оглянуто публікацію від 16.02.2023 року о 18:17 годині, що складається з восьми фотографій ОСОБА_9 і прикріпленим текстом: «Ми часто публікуємо дані колаборантів, які допомагають окупантам. Але зрадники, які раніше несли службу в збройних силах України чи в правоохоронних органах  окрема категорія покидьків. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , уродженець Запорізької області. Відомі адреси: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 . Колишній співробітник Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Запорізькій області, пізніше співробітник ГУ НП України в Запорізькій області. З початку повномасштабного вторгнення росіі до Украіни зрадив присязі. Втупив в колаборацію з окупаційною владою, влаштувався в новостворену «Токмакську тюрьму» та став допомагати окупантам незаконно утримувати мирних громадян України в неволі. Соцмережі ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 Дружина: ОСОБА_30 »
		Протокол огляду від 22 лютого 2023 року за змістом якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_29 за допомогою мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », було оглянуто інформацію, розміщену у багатоплатформовому месенджері «Telegram» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що мав на момент огляду 777 підписників, в ході якого оглянуто публікацію від 03.02.2023 року о 12:24 годині, що складається з відеозапису і прикріпленим текстом: (мовою оригіналу) «Сотрудники спецслужб выдворили из Запорожской области 10 человек за подрывную деятельность. Спецслужбы выявили в Токмаке жителей, которые осуществляли деятельность, направленную на дискредитацию органов власти РФ, военно-гражданской администрации Запорожской области, а также препятствовали работе органов социального обеспечения, чем дестабилизировали социально-политическую обстановку в Запорожской области. Десять "ждунов" выдворены из Запорожской области на подконтрольную Киеву территорию.». На відеозаписі зображені громадяни України, в тому числі допитані в судовому засіданні свідки, що представляються на камеру, після чого їм зачитують про їх видворення на підконтрольну Україні територію, після чого змушують бігти у певному напрямку. 
		Протокол огляду від 16 лютого 2023 року за змістом якого слідчим за участю спеціаліста ОСОБА_29 за допомогою мережі Інтернет за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_10 », було оглянуто інформацію, розміщену у багатоплатформовому месенджері «Telegram» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_11 », що мав на момент огляду 23199 підписників, в ході якого оглянуто публікацію від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 17:09 годині, що складається з текстового повідомлення: (мовою оригіналу) «??С целью обеспечения правопорядка, недопущения провокаций и противодействия деятельности создающей угрозу общественно-политической стабильности на территории Запорожской Области мною подписан Указ «О мерах ответственности, за совершение отдельных правонарушений посягающих на общественный порядок и общественную безопасность». Данный указ содержит следующие пункты: 1. Запретить на территории Запорожской области любые проявлении экстремистской деятельности. Среди которых: Воспрепятствование работе ВГА иных административно-распорядительных органов Запорожской Области, избирательных комиссий референдума, органов соц. обеспечения, образовательных и медицинских учреждений, иных социально значимых организаций, предприятий и учреждений, общественных и волонтерских организаций. Дискредитацию органов власти РФ, внешней политики РФ, ВС РФ, ВГА, распространение заведомо ложной информации о действиях органов власти РФ, Запорожской области, создающей угрозу стабильности, пропаганду или оправдание терроризма, включая террористическую деятельность националистических формирований. Возбуждение социальной, расовой, национальной или религиозной розни и соответствующую пропаганду на основе расового, национального, религиозного или языкового признака. Использование нацистской атрибутики и экстремистских организаций. Проведение публичных мероприятий не согласованных с ВГА Запорожск. Области. Публичные призывы к осуществлению экстремистских действий либо распространение экстремистских материалов их изготовление или хранение, а также организацию и подготовку указанных действий. А также финансирование указанных действий либо иное содействие в их организации, подготовке и осуществлении в т.ч. путем представления учебной, полиграфической и материально-технической базы телефонной или иных видов связи или создания информационных услуг. Создание угрозы общественной безопасности в иных формах. 2. К лицам, совершающим действия, указанные в пункте 1 настоящего указа, в качестве меры наказания может быть применено принудительное выдворение за пределы Запорожской Области. Решение о принудительном выдворении принимается военным комендантом и исполняется в течение 24 часов.». 
		Інформацією, наданою УДМС України в Запорізькій області (№2301.2-1007/23.1-23 від 17.02.2023 року), відповідно до якої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 30.12.1999 року Токмацьким РВ УМВС України в Запорізькій області. Паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався. Зареєстрований з 05.05.2018 року за адресою: АДРЕСА_3 . До листа долучено роздруковану першої і другої сторінок Ф-1 заяви про видачу паспорта ОСОБА_9 .
		Інформацією Управління державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області №953/06.10-36 від 17 лютого 2023 року, що відносно ОСОБА_9 виявлені актові записи №101 про народження ІНФОРМАЦІЯ_13 доньки ОСОБА_31 , №86 про народження 16.04.2016 року сина ОСОБА_32 , №153 від 14.09.2002 року про реєстрацію шлюбу, №88 про шлюб від 25.06.2005 року, №99 про шлюб від 09.09.2017 року, №149 про розірвання шлюбу від 02.12.2004 року, №05 про розірвання шлюбу від 22.01.2009 року.
		Інформацією Головного управління ПФУ України в Запорізькій області від 28.02.2023 року по застрахованій особі ОСОБА_9 , з 01.01.2021 року по 23.05.2022 року страхові внески сплачені страхувальником Головне управління національної поліції в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 40108688). На обліку як пенсіонер не перебуває. 
		Інформацією Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 21.02.2023 року №529/05/3-23, до якої долучено витяги з наказів і службові характеристики. Так долучено службову характеристику від 17.02.2023 року на колишнього командира відділення №2 взводу №4 роти конвойної служби ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_9 . Службу в органах внутрішніх справ розпочав у травні 2009 року. Характеризувався позитивно. Також долучено наказ №841 о/с від 23.05.2022 року про звільнення ОСОБА_9 у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
		Інформацією Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 04.04.2023 року, до якої долучено фотокартку і послужний список №0090398 ОСОБА_9 щодо проходження служби в органах внутрішніх справ.
		Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, зміни групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, повідомлення про підозру та виклик до слідчого, протоколи огляду веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур`єр», повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_9 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, доручення, ухвали слідчих суддів, тощо, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами. 
		Захисник ОСОБА_8 вважає, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину безсумнівно доведена не була, а тому у справі слід ухвалити виправдувальний вирок.
		Дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, знайшла своє повне підтвердження в ході судового провадження. 
		При цьому, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні було проведено уповноваженими посадовими особами з дотриманням встановлених кримінально-процесуальним кодексом правил. У суду немає сумнівів в його об`єктивності та достовірності, а добуті в його ході докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, і в достатній мірі підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_9 в скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим суд бере їх за основу при ухваленні цього вироку. 
		Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_9 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. 
		Процедура розгляду справи в порядку спеціального судового провадження (in absentia), за відсутності обвинуваченого, передбачена національним процесуальним законодавством і обумовлена ухилення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, якому при цьому надавались можливості прийняти участь у судовому розгляді. Усі стадії судового розгляду були проведені виключно за присутності представника сторони захисту,  професійного адвоката. За таких обставин, порушення права на захист у справі не вбачається. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_9 повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , які за час утримання в ізоляторі тимчасового тримання у м. Токмак Запорізької області були безпосередніми свідками офіційного виконання обвинуваченим функцій поліцейського (конвою) відділу охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених.
		Всі вказані свідки прямо вказали на те, що ОСОБА_9 діяв добровільно, ініціативно із задоволенням. Йому було відомо про підстави і мету позбавлення волі громадян України, однак він продовжував надавати допомогу державі-агресору.
		Не довіряти показам вказаних свідків у суду немає підстав, оскільки обставин, що вони оговорюють обвинуваченого, судом не встановлено. Показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , узгоджуються з іншими доказами. Усі допитані свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві пояснення та надали суду покази під присягою. Їх пояснення є логічними, послідовними, повними, конкретними та такими, що узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами. 
		Свідки підтвердили особу ОСОБА_9 , безпомилково впізнавши його зображення поміж фотознімків інших людей. 
		Пояснення свідків у справі узгоджуються з безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема, з відомостями, які містяться в оглянутих каналах у багатоплатформовому месенджері «Telegram»  « ОСОБА_33 », «ЯZp», «Балицкий Евгений», а також, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 .
		Крім того було підтверджено, що ОСОБА_9 є громадянином України, та до 23.05.2022 року обіймав посаду командира відділення №2 взводу №4 роти конвойної служби ГУНП в Запорізькій області, має звання старшого сержанта поліції.
		Оцінивши вказані докази, суд вважає їх належними, допустимими та достовірними, зазначені в них відомості узгоджуються між собою та в сукупності доводять обставини вчинення ОСОБА_9 інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Жодних обґрунтованих доводів, які б давали підстави вважати вищезазначені докази недостовірними, стороною захисту під час судового розгляду не наведено. 
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими. 
		Отже, суд вважає, що сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів переконливо, поза розумним сумнівом, доводить те, що обвинувачений ОСОБА_9 , будучи громадянином України, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, приблизно у жовтні 2022 року, перебуваючи на території міста Токмак, Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області, яка є тимчасово окупованою територією України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та свідомо зайняв у незаконному правоохоронному органі  «Токмацький головний відділ ГУ МВС в Запорізькій області» (мовою оригіналу «Токмацкий ГО ГУ МВД в Запорожской области») посаду поліцейського (конвою) відділу охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених ізолятора тимчасового тримання, створеного на тимчасово окупованій території Токмацької міської територіальної громади, та займаючи вказану посаду, умисно надав допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора у проведенні підривної діяльності проти України, шляхом підтримання та подальшого виконання рішення голови незаконного органу влади  мовою оригіналу «Военно-граджанская администрация Запорожской области» ОСОБА_10 №145У від 14.07.2022 року мовою оригіналу  «Указ «О мерах ответственности, за совершение отдельных правонарушений посягающих на общественный порядок и общественную безопасность», та дій держави-агресора у впровадженні незаконної політики спрямованої на порушення Конституції України, законів України та міжнародних нормативно правових актів щодо видворення громадян України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 з тимчасово-окупованій території м.Токмак Пологівського району Запорізької області, а також незаконному утриманні зазначених громадян України у приміщенні незаконного правоохоронного органу  ізолятору тимчасового тримання мовою оригіналу «Токмацький ГО ГУ МВД в Запорожской области».
		При цьому, на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого із зайняття посади у зазначеному незаконному правоохоронному органі та реалізації його функцій вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку.
		Версія сторони захисту щодо недоведеності винуватості обвинуваченого спростовується сукупністю досліджених судом вищевказаних доказів, у т.ч., показами свідків та іншими дослідженими судом письмовими доказами. 
		В матеріалах провадження відсутні будь-які об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_9 вчиняв вказані дії недобровільно, перебуваючи під безпосереднім психічним впливом або фізичним примусом, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи його рідним, або суспільним інтересам чи інтересам держави тощо. 
		Суд вважає, що обвинувачений безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку рф та створення окупаційною владою незаконних органів, яким притаманні функції правоохоронних, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах збройного конфлікту та введеного воєнного стану здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням. 
		Також суд враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_9 , маючи достатній життєвий досвід та рівень знань не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди державі Україна, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав. 
		Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що своїми умисними діями ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 1111 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 1112 КК України, тобто умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, шляхом реалізації чи підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, у вчиненні яких суд визнає його винуватим.
		У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів. 
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_9 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Суд враховує, що обвинувачений одружений, має двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_14 і ІНФОРМАЦІЯ_15 , працював в органах внутрішніх справ, де позитивно характеризувався, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебував. 
		Обставини, відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 судом не встановлені. 
		Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих покарання обставин, вік ОСОБА_9 , наявність у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкцій встановлених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що надають публічні послуги, на той самий строк, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, з визначенням покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постанові колегії Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №753/18479/16-к (провадження №51-520км18) та постанові колегії Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21.06.2022 року по справі №171/869/21 (провадження №51-838км22) в частині можливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю, з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України.
		Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання. 
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_9 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_9 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України. 
		На переконання суду, таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень. 
		Згідно ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Враховуючи, що ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний із зайняттям ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території України, на підставі ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити його спеціального звання «старший сержант поліції».
		Також суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_9 застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання. 
		Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати, речові докази, арешти майна по справі відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 1111, ч.1 ст. 1112 КК України, і призначити йому покарання:
		 за ч.7 ст. 1111 КК України у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна,
		 за ч.1 ст. 1112 КК України у вигляді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 14 (чотирнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у вигляді 13 (тринадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна. 
		На підставі ст. 54 КК України позбавити  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спеціального звання «старший сержант поліції». 
		Дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до набрання цим вироком законної сили. 
		Строк відбуття основного покарання ОСОБА_9 , слід рахувати з моменту йоги затримання на виконання цього вироку.
		Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення. 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...