Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15745/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2025.
Дата набрання законної сили: 30.04.2025
Номер судового провадження: 12-25гс25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		30 квітня 2025 року
		м. Київ
		справа № 910/15745/23
		провадження № 12-25гс25
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Уркевича В. Ю. ,
		суддів  Банаська О. О. , Булейко О. Л. , Власова Ю. Л. , Воробйової І. А. , Гриціва М. І. , Єленіної Ж. М. , Кишакевича Л. Ю. , Короля В. В. , Кравченка С. І. , Мазура М. В. , Мартєва С. Ю. , Погрібного С. О. , Ступак О. В. , Ткача І. В. , Ткачука О. С. , Усенко Є. А. , Шевцової Н. В. 
		перевірила наявність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду
		справи № 910/15745/23
		за позовом громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 
		до Міністерства юстиції України,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Офіс Генерального прокурора, компанія «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD), ОСОБА_4 ,
		про визнання протиправним та скасування наказу
		за касаційною скаргою громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 
		на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2024 року (головуючий суддя Корсак В. А. , судді Алданова С. О. , Євсіков О. О. ), ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року (головуючий суддя Корсак В. А. , судді Алданова С. О. , Євсіков О. О. ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року (головуючий суддя Корсак В. А. , судді Алданова С. О. , Євсіков О. О. ) та
		ВСТАНОВИЛА:
		1. У жовтні 2023 року громадянин Болгарії ОСОБА_1 , громадянин Латвії ОСОБА_2 , громадянин України ОСОБА_3 (далі також - позивачі, скаржники) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту від 03 жовтня 2023 року № 3516/5 «Про задоволення скарги» (далі - спірний наказ).
		2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі стверджують, що спірний наказ є незаконним і таким, що підлягає скасуванню з таких підстав:
		-скарга мала бути залишена без розгляду під час попередньої перевірки, враховуючи положення підпункту 2 частини шостої статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про державну реєстрацію), оскільки Мін'юстом вже приймалося рішення за результатами скарги з такого самого питання;
		-Мін'юст неправильно застосовував норму права, а прийняті рішення суперечать обставинам справи;
		- нормативно-правове регулювання спірних правовідносин на час їх існування було відсутнє, а норми права, на які посилався відповідач, застосувати до цих правовідносин неможливо;
		-Офіс Генерального прокурора не довів обставини, на які він посилався та які наведені в спірному наказі;
		-скарга не містить жодних відомостей про дату, коли скаржник довідався про оскаржувані реєстраційні дії.
		3. Господарський суд міста Києва рішенням від 23 травня 2024 року позовні вимоги задовольнив повністю.
		4. Судове рішення мотивоване таким:
		-Офіс Генерального прокурора міг дізнатися та дізнався про вчинення реєстраційних дій 28 лютого 2023 року (дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 1202300000000339 за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України). Також прокуратурі було відомо про вчинення реєстраційних дій зі змісту ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва Колдіна О. О. від 20 березня 2023 року у справі № 752/5247/23;
		-Офіс Генерального прокурора подав до Мін'юсту скаргу про анулювання реєстраційних дій поза межами двомісячного строку оскарження реєстраційних дій, передбаченого частиною третьою статті 34 Закону про державну реєстрацію;
		-скарга Офісу Генерального прокурора не містила жодних відомостей про дату, коли останній дізнався про оскаржувані реєстраційні дії, тим більше, не надано доказів на підтвердження таких обставин (моменту отримання інформації), у зв'язку із чим Мін'юст мав би поставити під обґрунтований сумнів правомірність та своєчасність подання такої скарги, зокрема дотримання скаржником строків, визначених частиною третьою статті 34 Закону про державну реєстрацію;
		-станом на дату розгляду документів та прийняття рішення державним реєстратором частина перша статті 28 Закону про державну реєстрацію ще не містила пункту 3-3 та такої підстави для відмови у вчиненні державної реєстрації, як встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», і ця норма набула чинності лише у травні 2023 року. Таким чином, Мін'юст посилається на норми права, які ще не існували станом на дату вчинення оскаржуваних реєстраційних дій; 
		- відповідач посилається, зокрема, на те, що спірні обставини, описані у скарзі, встановлені рішенням суду, а тому є преюдиційними. Однак ухвалу про арешт майна не можна вважати таким судовим рішенням, яке встановлює обставини, що не підлягають доказуванню. При цьому з ухвали суду не вбачається, на підставі яких доказів суд встановив ці обставини (суд жодним чином на них не посилається);
		-станом на дату вчинення спірних реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) відомості про ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2022 року у справі № 463/1712/22 та відомості про арешт корпоративних прав, про заборону реєстраційних дій були відсутні;
		-оскаржувані реєстраційні дії стосувалися та були вчинені саме з метою повернення часток у юридичних особах (Товариства з обмеженою відповідальністю «Осокорки-7» (далі - ТОВ «Осокорки-7»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ-Клуб» (далі - ТОВ «Академ-Клуб»), Приватного підприємства «Орєст» (далі - ПП «Орєст») у володіння компанії «Пілавер Лімітед» (PILAWER LIMITED); 
		- усі реєстраційні дії, про протиправність яких зазначає відповідач, були вчинені як раз таки після повернення часток у статутному капіталі ТОВ «Академ-Клуб» та ТОВ «Осокорки-7» у володіння первісного власника - компанії - резидента Кіпру «PILAWER LIMITED», а тому твердження про порушення санкцій та незаконне виведення підсанкційних активів суперечить правовій суті таких правочинів та реєстраційних дій.
		5. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05 вересня 2024 року поновив компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD) пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2024 року у справі № 910/15745/23 та відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
		6. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що компанія «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD) не була учасником судового процесу під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції та не отримувала процесуальних документів, дійшов висновку про обґрунтованість причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою. 
		7. Північний апеляційний господарський суд ухвалами від 14 жовтня 2024 року залучив до участі у справі № 910/15745/23 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та компанію «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD).
		8. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04 грудня 2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 23 травня 2024 року у справі № 910/15745/23 скасував, ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
		9. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірний наказ є законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог законодавства, оскільки на час вчинення спірних реєстраційних дій існувало дві заборони на їх проведення, а саме: ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 11 липня 2022 року у справі № 463/1712/22, яка набрала законної сили, про накладення арешту, зокрема на частки в статутному капіталі та корпоративні права ТОВ «Осокорки-7», ТОВ «Академ-Клуб», ПП «Орєст»; наявність накладених на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», зокрема блокування активів, тобто тимчасового позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		10. Отже, Мін'юст, приймаючи спірний наказ про анулювання реєстраційних дій, правомірно виходив з того, що вони є такими, що не відповідають встановленим у пунктах 7, 8 частини першої статті 4 Закону про державну реєстрацію засадам державної реєстрації щодо об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДРта внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
		11. Крім того, задовольняючи скаргу ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції врахував, що спірним наказом Мін'юст вирішив анулювати реєстраційні дії, якими фактично було виключено ОСОБА_4 зі складу учасників товариств, а тому, за висновком суду, судове рішення у цій справі безпосередньо стосується законних інтересів цієї особи щодо реалізації ним корпоративних прав.
		12. Апеляційний господарський суд також встановив, що судове рішення у цій справі зачіпає права та законні інтереси компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD) з реалізації юридичною особою корпоративних прав.
		13. Не погоджуючись з ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 05 вересня та 14 жовтня 2024 року, а також постановою цього суду від 04 грудня 2024 року у справі № 910/15745/23, громадянин Болгарії ОСОБА_1 , громадянин Латвії ОСОБА_2 , громадянин України ОСОБА_3  звернулись із касаційною скаргою, в якій просять оскаржувані ухвали та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		14. Підставами касаційного оскарження позивачі визначили пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
		15. Скаржники зазначають про ухвалення апеляційним господарським судом судового рішення без урахування правових висновків, викладених у постановах:               а) Касаційного господарського суду у складі Верховного Судувід 10 листопада 2021 року у справі № 910/9855/20, від 02 лютого 2022 року у справі № 923/128/19 щодо застосування статті 34 Закону про державну реєстрацію у взаємозв`язку з пунктами 5, 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128) (щодо строків подання скарги); б) Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 щодо застосування статей 28, 34 Закону про державну реєстрацію у взаємозв'язку з пунктом 11 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін'юсту від 09 червня 2016 року № 359/5; в) Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 927/889/18 щодо застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України (щодо вірогідності доказів).
		16. Скаржники також вважають, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 4 Закону про державну реєстрацію у взаємозв'язку із статтями 25, 28, 34 цього Закону.
		17. Крім того, позивачі вказують, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 13, 50, 74, 119, 254, 256, 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки неправомірно та без всебічного дослідження зібраних доказів у справі поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції компанії «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD), відкрив апеляційне провадження за її скаргою та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		18. Ухвалою від 20 січня 2025 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 , призначив до розгляду справу та надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		19. Ухвалою від 09 квітня 2025 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 910/15745/23 разом із касаційною скаргою громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 на ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05 вересня та 14 жовтня 2024 року, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року в цій справі передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
		20. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 640/4455/22, від 12 червня 2023 року у справі № 420/8202/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 826/8774/16 та від 04 березня 2025 року у справі № 320/12042/23, щодо належності спорів про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту до юрисдикції адміністративних судів за подібних правовідносин.
		21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		22. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умови не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (нею) у цих відносинах владних управлінських функцій.
		23. Водночас спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним, Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;              в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		24. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		25. З наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції не належить розгляд справ, якщо у спірних відносинах вбачається спір про право.
		26. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що згідно з чиним нормативно-правовим регулюванням у сфері державної реєстрації Мін'юст та його територіальні органи здійснюють розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства у межах компетенції, визначеної Законом про державну реєстрацію.
		27. Процедура здійснення розгляду таких скарг Мін'юстом визначена Порядком № 1128. 
		28. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом (пункт 14 Порядку № 1128).
		29. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу Україниспособом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		30. Частиною першою статті 34 Закону про державну реєстрацію передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
		31. Отже, наказ Мін'юсту може бути оскаржений до суду згідно з прямою вказівкою закону і відповідати за таким позовом має саме міністерство (належний відповідач) - як орган влади, що прийняв відповідне рішення.
		32. У пункті 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
		33. Указане узгоджується з висновками, викладеними в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 910/5971/20, від 01 травня 2024 року у справі № 910/713/23, від 18 червня 2024 року у справі № 910/6143/23, від 28 листопада 2024 року у справі № 910/14022/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/15462/23 та від 04 березня 2025 року у справі № 910/5996/24.
		34. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а (провадження № 11-574апп18), від 13 листопада 2019 року у справі № 826/2778/16 (провадження № 11-840апп19) зазначала, що якщо звернення особи до суду за своєю суттю спрямоване на захист корпоративних прав та/або пов`язане із створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, то спір у справі є приватноправовим та вирішується господарськими судами.
		35. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 826/14180/17 (провадження № 11-1280апп18) вказала, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства.
		36. Велика Палата Верховного Суду в постановах від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19) та від 04 червня 2019 року у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18), визначаючи юрисдикційність спорів щодо скасування наказів Мін`юсту про скасування реєстраційних дій, виходила із суті спірних відносин. 
		37. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що у справах № 802/385/18-а та № 821/1504/17, визначаючи спір як корпоративний чи спір про цивільне право, Велика Палата Верховного Суду вважала, що такий спір існує не між позивачем та Мін'юстом, а між особою, яка звернулася до Мін`юсту, вважаючи свої права порушеними, та особою, реєстрацію речового права чи права на частку в капіталі юридичної особи якої було скасовано Мін`юстом за такою заявою. Тобто між тими особами приватного права, які одночасно заявляють свої права на частку в капіталі чи об`єкт нерухомого майна, не погоджуючись із проведеними реєстраційними діями чи їх скасуванням. Участь Мін`юсту в таких спорах як співвідповідача не змінює приватноправового характеру спору.
		38. При цьому Велика Палата Верховного Суду, визначаючи характер спору як приватноправовий, орієнтувалася на суть спору, а не на визначений позивачем суб`єктний склад учасників справи, вважала, що такий спір виникає саме між юридичними та фізичними особами, одна з яких має зареєстроване право, а інша його оспорює. Державний реєстратор чи Мін`юст у таких спорах може бути співвідповідачем, але не може бути єдиним відповідачем, адже в нього немає і не може бути спору про цивільне право чи корпоративного спору з позивачем, вимоги до Мін`юсту мають похідний характер і їх задоволення залежить від того, як буде вирішений спір про право.
		39. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказує, що у справі, що розглядається, позивачі, звертаючись із позовом до суду про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту, позовні вимоги обґрунтовували порушенням цивільного права, що полягало у позбавленні останніх права володіти, користуватися та розпоряджатися придбаними частками (зміна кінцевого бенефіціарного власника). При цьому підставами позову позивачі зазначають процедурні порушення прийняття наказу з боку Мін'юсту. 
		40. З огляду на викладене, за переконанням колегії суддів, спір у справі не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, не мав публічно-правових відносин безпосередньо з позивачами. Прийняте відповідачем рішення про скасування реєстраційних дій щодо позивачів ухвалене за скаргою іншої особи.
		41. Зазначені висновки підтверджуються усталеною судовою практикою, зокрема постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2024 року у справі № 910/6143/23, від 01 травня 2024 року у справі № 910/713/23, від 28 листопада 2024 року у справі № 910/14022/23 та від 06 лютого 2025 року у справі № 910/15462/23.
		42. Водночас у справі № 826/8774/16 позивач звернувся з позовом до Мін'юсту про визнання незаконним наказу, яким задоволено скарги та скасовано реєстраційні дії щодо громадської організації (в частині обрання позивача керівником організації). Позивач порушення своїх прав оскаржуваним наказом Мін'юсту вбачає у наслідках, спричинених таким рішенням (у формі наказу), яке вважає неправомірним, які призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають немайновий характер і пов`язані з реалізацією його немайнових інтересів. 
		43. Ухвалюючи судове рішення у вказаній справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, з огляду на те, що предметом спору є процедурні питання розгляду скарг та прийняття відповідного рішення Мін'юстом.
		44. Подібні правові висновки зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постановах від 12 червня 2023 року у справі № 420/8202/23 та від 16 лютого 2023 року у справі № 640/4455/22. 
		45. Разом з тим з огляду на мотиви, наведені у судових рішеннях у зазначених адміністративних справах, суб`єктний склад сторін колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що незалежно від того, що позивач визначив підставами позову процедурні порушення, вчинені Мін'юстом при прийнятті оскаржуваного наказу, втім позивач є особою, не пов`язаною безпосередньо публічно-правовими відносинами з Мін'юстом, прийняте останнім рішення щодо позивача ухвалене за скаргою іншої особи, а відтак спір потрібно було розглядати за правилами господарського судочинства.
		46. Крім того, у справі № 320/12042/23 позивач, звертаючись із позовом до Мін'юсту про визнання протиправним та скасування наказу (яким відмовлено у задоволенні скарги про скасування реєстраційних дій щодо зміни керівника кооперативу та внесення змін до установчих документів), обґрунтовував вимоги неповажністю загальних зборів членів кооперативу, неповідомленням його про ці збори та відсутністю підписів членів кооперативу або уповноважених осіб на протоколі зборів, на основі якого приватний нотаріус вчиняла реєстраційну дію. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув зазначену справу в порядку адміністративного судочинства, підтримавши висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
		47. Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду також сформував й іншу позицію щодо належності подібних спорів до юрисдикції господарських судів, зокрема, у постановах від 06 лютого 2020 року у справі № 640/20032/18, від 21 грудня 2020 року у справі № 640/12435/19 та від 08 липня 2021 року у справі № 640/6595/20.
		48. Отже, як зазначає колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наразі існують два взаємовиключних підходи до вирішення питання юрисдикційності подібних спорів.
		49. У зв`язку із цим колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від вказаних вище висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що є підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		50. Однак Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
		51. Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		52. Обґрунтовуючи передбачену частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України підставу передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказує на необхідність відступлення від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо належності спорів про визнання протиправним та скасування наказу Мін'юсту до юрисдикції адміністративних судів, оскільки вважає, що такі спори мають розглядатись за правилами господарського судочинства.
		53. Відтак колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі про передачу цієї справи фактично ставить на вирішення Великої Палати Верховного Суду питання, яке стосується визначення предметної юрисдикції спорів про визнання протиправним та скасування спірного наказу, а тому наявність або відсутність підстав для розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи має визначатись з урахуванням вимог частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України. 
		54. Згідно із частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
		55. Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України лише за одночасної відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. Якщо наявний хоча б один з них, справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		56. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала такий підхід при вирішенні питання щодо наявності підстав для передачі справи на її розгляд [див., зокрема, ухвали від 13 січня 2020 року у справі № Б-39/02-09 (провадження               № 12-213гс19), від 22 вересня 2020 року у справі № 916/3322/19 (провадження № 12-69гс20), від 30 червня 2021 року у справі № 914/1992/20 (провадження              № 12-32гс21), від 08 вересня 2021 року у справі № 922/3322/20 (провадження № 12-43гс21), від 11 січня 2022 року у справі № 27/104б (провадження                № 12-81гс21), від 15 червня 2022 року у справі № 904/8573/21 (провадження              № 12-11гс22) та від 23 січня 2024 року у справі № 904/7464/21 (провадження    № 12-75гс23)].
		57. Разом із цим, посилаючись на необхідність вирішення питання юрисдикційної належності цього спору, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 09 квітня 2025 року безпосередньо вказала, що у касаційній скарзі відсутні доводи з приводу порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		58. Велика Палата Верховного Суду також зазначає, що позивачі, які оскаржують судове рішення, брали участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляли про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		59. Більше того, у позовній заяві громадянин Болгарії ОСОБА_1 , громадянин Латвії ОСОБА_2 , громадянин України ОСОБА_3 вказували, що позовні вимоги спрямовані на поновлення порушеного цивільного права позивачів, спірні правовідносини виникли на підставі вчинення нотаріусами цивільно-правових договорів, тобто цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судом за правилами господарського судочинства.
		60. Позивачі, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, також не обґрунтували порушення судами попередніх інстанцій правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.
		61. При цьому посилання на висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду навела в ухвалі про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не може вважатись дотриманням вимог пункту 2 частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ця норма передбачає, що відповідні обґрунтування має надати учасник справи, який оскаржує судове рішення.
		62. Велика Палата Верховного Суду виклала правовий висновок щодо предметної юрисдикції спору в подібних правовідносинах у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 821/1504/17 (провадження № 11-1265апп18).
		63. Так, у справі № 821/1504/17 за позовомфізичної особи до Мін?юсту, комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, треті особи: державні реєстратори, приватний нотаріус, обласна філія комунального підприємства, товариство, фізична особа, про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій та зобов`язання відновити реєстраційну дію Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
		64. За змістом частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають з публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
		65. Як убачається з матеріалів справи та установлених судами фактичних обставин, реєстраційні дії, скасовані наказом Мін?юсту, були вчинені на підставі, зокрема, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства і спірні правовідносини виникли саме, зокрема, щодо правомірності переходу частки у статутному капіталі цього товариства до іншої особи, призначення керівника та зміни місця його знаходження, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. 
		66. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір у справі № 821/1504/17 не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
		67. За матеріалами справи, що розглядається, позивачі, звертаючись із позовом до суду про визнання протиправним та скасування спірного наказу, позовні вимоги обґрунтовували порушенням цивільного права, що полягало у позбавленні останніх права володіти, користуватися та розпоряджатися придбаними частками у статутному капіталі, вказували, що спірні правовідносини виникли на підставі вчинення нотаріусами цивільно-правових договорів та відповідних реєстраційних дій.
		68. Суд апеляційної інстанції у справі № 910/15745/23 встановив, що реєстраційними діями, які були скасовані спірним наказом, було змінено, зокрема, учасників, керівників, кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), редакції статутів юридичних осіб та інформацію для здійснення зв'язку з юридичними особами.
		69. Тобто правовідносини у справах № 821/1504/17 та № 910/15745/23 є подібними.
		70. Таким чином, наявні всі три випадки, передбачені пунктами 1-3 частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		71. Господарський процесуальний кодекс України у частині шостій статті 302 передбачає спеціальну підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду - порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		72. Відтак у разі виникнення у справі питання порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції Велика Палата Верховного Суду визначає підстави для передачі справи на її розгляд виходячи з приписів саме частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.
		73. Зважаючи на недотримання вимог частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду вважає відсутніми передбачені вказаною нормою підстави для передачі цієї справи на її розгляд.
		74. Відповідно до частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
		75. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі цієї справи на її розгляд, у зв`язку із чим повертає справу для розгляду відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в порядку частини шостої статті 303 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		Справу № 910/15745/23 за позовом громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Офіс Генерального прокурора, компанія «Віємар Холдінг ЛТД» (VIEMAR HOLDING LТD), ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування наказу за касаційною скаргою громадянина Болгарії ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина України ОСОБА_3 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05 вересня 2024 року, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04 грудня 2024 року в цій справі повернути відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідачВ. Ю. Уркевич  Судді: О. О. Банасько  М. В. Мазур     О. Л. Булейко  С. Ю. Мартєв     Ю. Л. Власов  С. О. Погрібний     І. А. Воробйова  О. В. Ступак     М. І. Гриців  І. В. Ткач     Ж. М. Єленіна  О. С. Ткачук     Л. Ю. Кишакевич  Є. А. Усенко     В. В. Король  Н. В. Шевцова     С. І. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...