Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/2770/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 05.05.2025. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.

Номер судового провадження: 2/357/2503/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/2770/25
		Провадження № 2/357/2503/25
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		05 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -        Бебешко М. М. ,
		при секретарі -         Ільницька І. П.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в місті Білій Церкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		28 лютого 2025 року адвокат Федоренко Володимир Сергійович в інтересах ОСОБА_1    звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» в якому просить: стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 79 558,43 грн. шляхом зарахування на її рахунок НОМЕР_1 та скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ «Універсал Банк» на суму кредитних коштів в розмірі 79 558,43 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 26.02.2024 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» була підписана Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої Банком був відкритий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримала віртуальну картку від Monobank.  На картці «Monobank» був встановлений кредитний ліміт, яким ОСОБА_1 жодного разу не користувалась, грошей не знімала, в магазинах не розраховувалась. 14.11.2024 року в результаті неправомірних дій щодо Позивача сторонніми особами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки, заволодіння (можливо дублювання SIM-карти) номером мобільного телефону, було здійснено доступ до акаунту в системі «Monobank» та віртуальної картки. В результаті сторонніми особами було активовано пластикову картку «АТБ» та проведено зняття кредитних коштів (кредитного ліміту) в сумі 79 558,43 грн. (враховуючи комісію). 
		Невідкладно, цього ж дня - 14.11.2024 з даного приводу ОСОБА_1 зателефонувала на «Гарячу лінію» Банку та заявила про шахрайство з боку невідомих осіб, просила відмінити транзакцію, заблокувати карту. У спілкуванні з оператором також стало відомо, що кредитні кошти знято в банкоматах за допомогою пластикової картки у декількох місцях, її було надіслано виписку про рух коштів та квитанції по кожній транзакції (копії додаються до позову). Заявою - зверненням від 18.11.2024 року на електронну пошту АТ «Універсал Банку» було повідомлено про шахрайські дії з боку невідомих осіб, які 14.11.2024 року, шляхом викрадення номеру телефону та персональних даних, заволоділи кредитними коштами, які були на віртуальній картці Позивача. Також, 15.11.2024 року ОСОБА_1 письмово звернулась до Білоцерківського районного управління поліції та повідомила про подію (копія талона - повідомлення додається).
		18.11.2024 року вона повторно звернулась з письмовою заявою до Білоцерківського районного управління поліції, оскільки відомості за попередньою заявою не були внесені до ЄРДР. 
		19.11.2024 року в ЄРДР за реєстровано кримінальне провадження за номером 12024111030003740, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 статті 190 Кримінального кодексу України. На даний час триває досудове розслідування (докази додаються). Заявою - повідомленням від 23.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» та повідомила, що фізичної картки вона не мала, кредитних коштів з картки не знімала, номера свого мобільного телефону та/чи особистих даних чи будь-яких даних віртуальної картки стороннім особам не повідомляла, повідомила про відкрите кримінальне провадження. Просила Банк: терміново провести службове розслідування за фактом шахрайських дій та несанкціонованого списання кредитних коштів; не нараховувати відсотки, пеню та/або штрафні санкції на суму знятих шахраями кредитних коштів, до встановлення всіх обставин справи та причетних до злочину осіб; відновити залишок коштів на моєму рахунку до того стану, в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих фінансових операцій 14.11.2024 року. Було надіслано копію витягу з ЄРДР від 19.11.2024 р. На вказану заяву Відповідачем була надана відповідь від 29.11.2024 року, у якій, посилаючись на пункти Умов і правил, повідомлено про коректний ввід ПІН-коду, що підтверджує передачу Позивачем даних третім особам, внаслідок чого було активовано пластикову картку «АТБ» та знято кредитні кошти. Запропоновано оформити договір реструктуризації боргу. Про проведення службового розслідування та його результати у відповіді не повідомлялось.
		Позивачем були здійснено всі необхідні та послідовні дії для припинення несанкціонованого доступу невстановленими особами до рахунку, його блокування, скасування спірних транзакцій, притягнення винних осіб до відповідальності, з`ясування всіх обставин події. Також, це свідчить про відсутність у Позивача волі на вчинення дій по активації пластикової картки та зняття кредитних коштів, якими вона ніколи не користувалась. На даний час проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, втім, Банком не відновлено суму кредитних коштів на рахунку Позивача, продовжують нараховуватись відсотки на використану шахраями суму кредитних коштів.
		Ухвалою суду від 04 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. 
		06 березня 2025 року представник відповідача - адвокат Попов Віталій Олексійович звернувся з заявою про вступ у справу представника, про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, продовження строку подання відзиву на позовну заяву, розгляд справи з викликом сторін, ВКЗ. 
		07 березня 2025 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області   заяву представника відповідача Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвоката Попова Віталія Олексійовича - задоволено частково. Внесено РНОКПП представника відповідача до додаткових відомостей про учасника справи з метою забезпечення доступу до матеріалів справи в електронному вигляді в підсистемі «Електронний Суд». Переведено в електронну форму заяви по суті процесуальні та інші документи у справі.
		Продовжено строк подання відзиву на позовну заяву до 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
		19 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Попова В.О.  надійшов відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» у цивільній справі у повному обсязі. Відзив обґрунтовано тим, що 26 лютого 2024 року ОСОБА_1 було особисто підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (надалі - Анкета-заява) про що зазначено у першому абзаці позовної заяви. Договір про надання банківських послуг не визнано судом недійсним, то він є правомірним правочином і обов`язковим до виконання його сторонами. ОСОБА_1 використовувала довірений пристрій (девайс/телефон) iPhone 14 Pro з 26.02.2024 та фінансовий номер НОМЕР_2 з 26.02.2024, що підтверджується прінтскрінами з внутрішньої системи Банку.
		14.11.2024 до служби підтримки Монобанк звернулась ОСОБА_1 та повідомила, що невідомі особи заволоділи її сім-карткою з фінансовим номером телефону ( НОМЕР_2 ), а також всією інформацією з її телефону, отримали доступ до її пошти і ДіЯ. Ці особи заволоділи грошовими коштами з усіх її карток, а також оформили від її імені кредити. Тобто ОСОБА_1 повідомила Банк про те, що вона втратила контроль над особистими даними за якими вона може бути ідентифікована. Дані обставини підтверджуються аудіозаписами розмови ОСОБА_1 з оператором Служби підтримки Монобанк (файл «14.11.2024 20.13.мр4» час 10:10 -10:30). Звертаю увагу суду, що повідомлення відбулось вже після проведення спірних операцій, а тому відповідальність за їх проведення повністю покладається на позивачку. Як вбачається з внутрішньої системи Банку 14.11.2024 року о 15:48:37 на фінансовий номер Позивачки НОМЕР_2 (який надавався Позивачкою при відкритті рахунку), було надіслано ОТП-пароль для підтвердження зміни довіреного пристрою. (OTP - це пароль, який є дійсним тільки для одного сеансу автентифікації (одноразовий пароль). 
		14.11.2024 о 15:48:52 даний ОТР-пароль було введено на новому пристрої (девайсі/телефоні) iPhone 11 pro max, ID пристрою 5C61A85D-9FD1- 43918575-F60AEB6E0C80. Направлений OTP-пароль не міг бути відомий нікому, окрім ОСОБА_1 , оскільки направлявся Банком особисто їй на фінансовий номер НОМЕР_2 . В той час Банк не отримував повідомлень про заволодіння номером третіми особами.
		При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування - виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється до електронного підпису клієнта. Згоду клієнта може бути підтверджено, крім іншого: документом на паперовому носії з реквізитами, що дозволяють ідентифікувати цей документ; документом в електронному вигляді із застосуванням електронного/електронного цифрового підпису; проведенням клієнтом банківських операцій, отриманням банківських послуг, яке супроводжується оформленням касових документів;  введенням пін-коду, паролів доступу до застосунку, використання біометричних даних Клієнта (відбитки пальців, в тому числі за допомогою технології TouchID, або розпізнавання обличчя, в тому числі за допомогою технології FaceID). Згідно умов укладеного договору клієнт зобов`язується: п. 6.2.7. УіП Не передавати Платіжну картку та / або номер мобільного телефону та / або мобільний телефон, що використовується для Мобільного додатку у користування третім особам. п.6.2.8. Зберігати ПІН-код, Коди доступу, Аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання Клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку. Оскільки зміна довіреного пристрою позивачки відбулась шляхом правильного введення OTP-паролю, направленого на її фінансовий номер, то це свідчить про надання згоди ОСОБА_1 на зміну довіреного пристрою.
		Заперечення позивачкою обставин щодо зміни нею довіреного пристрою, враховуючи вище вказані факти, свідчить про те, що або ОСОБА_1 повідомила отриманий нею ОТР-пароль, або її довіреним пристроєм/фінансовим номером телефону користувалася в цей час інша особа, яка скористалася девайсом (телефоном) без її відома задля зміни довіреного пристрою
		Клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Також Клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації. З огляду на досягнуті домовленості між позивачкою і Банком, всі спірні операції вважаються операціями Клієнта - ОСОБА_1 в незалежності від того чи були вони проведені самою позивачкою під впливом третьої особи, чи ці операції проведені третьою особою з використанням засобів ідентифікації і аутентифікації ОСОБА_1 , адже сама позивачка в порушення умов договору розголосила свої особисті дані, реквізити картки, OTP паролі, та надала згоду на використання невідомого їй пристрою якості довіреного для отримання доступу до рахунку і розпорядження грошовими коштами. Більш того, вхід до мобільного застосунку Монобанк неможливий без правильного введення ПІН-коду вигаданого позивачкою і відомого виключно їй. У Банку не було жодних правових підстав для відмови позивачці у проведенні операцій, адже позивачка не повідомляла Банк про втрату контролю над мобільним телефоном (мобільним додатком Монобанк), картками, компрометацію її особистих чи аутентифікаційних даних. Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» та умов укладеного договору викладених в пунктах 8.11, 8.15 УіП відповідальність за проведені спірні операції покладається саме на ОСОБА_1 .
		ОСОБА_1 розголосила свої персональні дані в супереч умовам укладеного договору. Банк не вчиняв жодних незаконних дій щодо Позивачки і сама позивачка зазначає що грошовими коштами заволоділи невідомі їй особи. Всі дії виконувалися Банком у чіткій регламентації Договору, чинного законодавства та всіх документів, які його складають, в тому числі Умов і Правил.
		Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки втрата грошових коштів Позивачки сталася внаслідок передачі своїх персональних даних, в тому числі в ПІН-коду, що в подальшому призвело до втрати коштів, оскільки вона не могла самостійно контролювати свій фінансовий рахунок.
		Одне лише посилання на звернення до правоохоронних органів не може слугувати належним доказом вчинення будь-яких дій. З урахуванням вищевикладеного можливо дійти до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є безпідставними, недоведеними належними та допустимими доказами та заявленими за відсутності порушеного права Позивача зі сторони Банку. У Банку не було жодних правових підстав для відмови позивачці у проведенні операцій, адже позивачка не повідомляла Банк про втрату контролю над мобільним телефоном (мобільним додатком Монобанк), картками, компрометацію її особистих чи аутентифікаційних даних.
		24 березня 2025 року представник позивача - Федоренко Володимир Сергійович через систему «Електронний суд» направив відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що  заперечення Відповідача зводяться до того, що ОСОБА_1 належним чином не зберігала особисті дані, дані картки, номера мобільного телефону, паролю та, в порушення умов договору, сама розголосила особисті дані, реквізити картки, ОТР паролі та надала згоду на використання невідомого їй пристрою в якості довіреного для отримання доступу до рахунку і розпорядження грошовими коштами. Вказує, що ОСОБА_1 звернулась до Банку після проведення спірних операцій, тому відповідальність лежить повністю на ній. Однак, такі твердження Відповідача зводяться виключно до припущень і не мають під собою доказової бази, оскільки доказів розголошення або передачі стороннім особам самою ОСОБА_1 будь-якої особистої інформації чи даних номера картки, мобільного телефону, ПІН-коду Відповідачем до суду не надано. Так, ОСОБА_1 використовувала власний телефон в якості довіреного пристрою - iPhone 14 Pro при підписанні кредитного договору 26.02.2024, як вірно зазначено у відзиві. Цим пристроєм користується і на даний час. Також із відзиву видно, що 14.11.2024 року о 15:48 було зареєстровано інший пристрій - iPhone 11 Pro Мах, який невідомий Позивачу. Таким чином, невідома особа, маючи номер телефону ОСОБА_1 , скористалася ним для реєстрації свого пристрою. Також, невідома особа мала доступ до за стосунку ДІЯ, особистої інформації, електронної пошти та фактично до всієї інформації, яка зберігалась в телефоні ОСОБА_1 . Тобто, з цього часу всі дії з номером телефону, особистою інформацією, перепискою з Банком, випуском пластикової картки та зняттям готівки у банкоматах здійснювала невідома особа. Яким саме способом чи засобами невідома особа могла заволодіти та здійснити доступ до стосунку ДІЯ, особистої інформації, електронної пошти тощо ОСОБА_1 достеменно сказати не можливо. Як вбачається із матеріалів справи, у розпорядженні невідомої особи був номер телефону Позивача, можливість отримувати СМС-повідомлення від АТ «Універсал Банк» на свій пристрій, випуску пластикової картки та зняття готівкових коштів в банкоматах. Із записів розмов ОСОБА_1 із оператором служби підтримки Банку НЕ вбачається, що вона «втратила контроль» над особистими даними, як це заявляє представник Відповідача. У розмові Позивач чітко зазначає, що на території іншої країни (в м. Кишинів, Молдова) до її телефону намагався під`єднатись сторонній пристрій, втім вона не схвалила під`єднання, вимкнула свій телефон, тим самим відхиливши запит. При чому, це було повідомлено двом різним операторам Банку. Із запису чітко вбачається, що ОСОБА_1 лише констатувала факт про те, що невідомою особою здійснено доступ до електронної пошти, застосунку ДІЯ, інформації в телефоні, але не вбачається розголошення нею особистої інформації. Повідомила, що відновлювала SIM-карту мобільного оператора у його відділенні, що дало змогу в подальшому відновити можливість входу в за стосунок Монобанку . На запитання оператора про можливу передачу ПІН-коду стороннім особам, повідомила, що ПІН-код вона взагалі не пам`ятає, оскільки, оформивши картку, забула за неї і не користувалась послугами Банку. Отже, надані Відповідачем записи розмов навпаки підтверджують, що ОСОБА_1 . НЕ вчиняла дій з передачі стороннім особам будь-якої особистої інформації або даних номера картки, мобільного телефону чи ПІН-коду. Доречно зазначити, що ОСОБА_1 зателефонувала і повідомила про несанкціоновані транзакції та зняття коштів, як тільки відновила SIM-карту мобільного оператора та доступ до за стосунку Монобанку - 14.11.2024 р. після 19-ї години, що підтверджується інформацією у відзиві та записами розмов. Позивач не могла звернутись до вчинення протиправних дій або в момент їх вчинення, оскільки не знала про протиправне заволодіння особистими даними шахраєм шляхом доступу до телефону і зробила це невідкладно, як тільки їй стало про це відомо. Таким чином, повідомила Банк про подію відповідно до умов укладеної угоди - п. 6.2.8. Умов і Правил. ОСОБА_1 також здійснила всі подальші послідовні дії - звернулась до правоохоронних органів, неодноразово письмово до АТ «Універсал Банк» щодо несанкціонованого зняття кредитних коштів та проведення службового розслідування, що вказує на відсутність її волі на вчинення дій з випуску пластикової карти та зняття кредитних коштів. Отже, Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів Позивача, не довів, що Позивач, як володілець та користувач віртуальної картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати несанкціоновані платіжні операції та зняття кредитних коштів.
		Щодо відсутності вироку у кримінальній справі, варто зазначити, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі 766/19614/18 (провадження Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.03.2025 4 № 61-19350св19) вказано, зокрема: «Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1, не є підставою для відмови у задоволенні позову»
		31 березня 2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача - адвокат Попов В.О. подав заперечення на відповідь на відзив (зареєстровано судом 01.04.2025), яке обґрунтоване тим, що укладений договір про надання банківських послуг є обов`язковим до виконання. Відповідно до п. 2.5. Глави 2. Розділу І Умов: «Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору. Відповідно до п. 4.2.2. Глави 4 Розділу 1 Умов і правил: «Клієнт зобов`язаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші дані зазначені в Анкеті-заяві. У разі їх зміни - негайно інформувати про це Банк. Відповідно до п. 4.2.8. Щоб виключити несанкціоноване використання послуг до мобільного додатку, зобов`язується не залишати свій телефон / пристрій, з використанням якого здійснюється отримання клієнтом послуг, без нагляду. Відповідно до п. 4.2.9. Зобов`язується в разі втрати / крадіжки пристрою, з якого здійснюється авторизація в Мобільному додатку та/або картки, негайно повідомити про це Банк через контактний центр». Відповідно до п. 6.2.7. Глави 6 Розділу ІІ Умов і правил: «Клієнт зобов`язаний не передавати Платіжну картку та / або номер мобільного телефону та / або мобільний телефон, що використовується для Мобільного додатку у користування третім особам. Відповідно до п. 6.2.8. Глави 6 Розділу ІІ Умов і правил, Клієнт зобов`язаний зберігати ПІН-код, Коди доступу, Аутентифікаційні дані в таємниці і ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання Клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з його карткою або при виникненні підозр щодо шахрайства, він повинен якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку. Як зазначає позивачка у позові і відповіді на відзив у неї виникли підозри щодо спроби підключення до її телефону сторонніми особами, а тому вона вимкнула телефон, але згідно умов укладеного договору, вона зобов`язана була у цьому випадку як найшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку, однак не зробила цього.
		Умовами договору передбачено, що Клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. Також Клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених Договором засобів його ідентифікації і аутентифікації.З огляду на досягнуті домовленості між позивачкою і Банком, всі спірні операції вважаються операціями Клієнта - ОСОБА_1 в незалежності від того чи були вони проведені самою позивачкою під впливом третьої особи, чи ці операції проведені третьою особою з використанням засобів ідентифікації і аутентифікації ОСОБА_1 . Більш того, вхід до мобільного застосунку Монобанк неможливий без правильного введення ПІН-коду вигаданого позивачкою і відомого виключно їй. У Банку не було жодних правових підстав для відмови позивачці у проведенні операцій, адже позивачка не повідомляла Банк про втрату контролю над мобільним телефоном (мобільним додатком Монобанк), картками, компрометацію її особистих чи аутентифікаційних даних. Отже, відповідно до положень ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» та умов укладеного договору викладених в пунктах 8.11, 8.15 УіП відповідальність за проведені спірні операції покладається саме на ОСОБА_1 .
		З огляду на досягнуті домовленості у договорі про надання банківських послуг між позивачкою і Банком, всі спірні операції вважаються операціями Клієнта - ОСОБА_1 в незалежності від того чи були вони проведені самою позивачкою під впливом третьої особи, чи ці операції проведені третьою особою з використанням засобів ідентифікації і аутентифікації ОСОБА_1 .
		Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2025 року заяву представника позивача - Федоренка Володимира Сергійовича про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Приватного акціонерного товариства «Київстар» (адреса: вул. Дегтярівська, буд. 53, м. Київ, 03113) роздруківку (довідку тощо) з інформацією за номером НОМЕР_5 щодо: 1) нетипової активності номера телефону за період 13.11.2024 - 14.11.2024 року; 2) здійснення відновлення номера телефону за період 13.11.2024 - 14.11.2024 року; 3) періодичності включень та виключень номера телефону з прив`язкою до IP-адреси та/або місця перебування і моделі телефону за період 13.11.2024 - 14.11.2024 року; 4)  вхідних - вихідних дзвінків та СМС - повідомлень на номер телефону за період з 13.11.2024 - 14.11.2024 року; 5) періоду блокування службою безпеки ПАТ «Київстар» номера телефону за зверненням володільця.
		22 квітня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь на ухвалу про витребування доказів від ПрАТ  «Київстар».
		28 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача - Федоренка В.С. про долучення додаткових доказів. Клопотання обґрунтоване тим, що 22.04.2025 року на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про витребування доказів, від ПАТ "Київстар" надійшла відповідь з Додатками щодо активності номера телефону НОМЕР_3 за період часу з 13.11.2024 по 14.11.2024 року. Згідно з Додатком 1, номер телефону НОМЕР_3 приймав СМС повідомлення за адресою розташування базової станції в АДРЕСА_1 , зокрема, в період часу: 13.11.2024 року о 12:04:08, о 14:52:13; 14.11.2024 року о 8:11:14, 8:39:13, 8:43:08 і т.д.. Крім цього, СМС повідомлення протягом дня 14.11.2024 року надходили від банків та фінансових установ, що свідчить про інтенсивність дій невідомої особи на отримання кредитів. Також, згідно з Додатком 2, зафіксована інформація про ІР-адреси, які виділялись телефонному номеру для доступу до мережі інтернет з тією ж адресою розташування базової станції в місті Одеса. У зв`язку з отриманням судом вказаних доказів, сторона позивача вважає за необхідне надати суду додаткові письмові докази - копію закордонного паспорта ОСОБА_1 із відтисками штампів перетину кордону. Відповідно, на штампах позначена дата в`їзду та виїзду, латинськими літерами вказана назва країни, кордон з якою був пройдений,а також позначена назва пропускного пункту та номер зміни, яка проводила перевірку. Відповідним значком відображений і спосіб перетину кордону - піктограма літака, потягу або автомобіля. Таким чином, з наданого доказу вбачається, що з 13.11.2024 року на 14.11.2024 року ОСОБА_1 перебувала за межами України - на території республіки Молдова. Тобто, до номера її телефону НОМЕР_3 у період 13.11.24 - 14.11.24 був здійснений несанкціонований доступ та використовувався невідомою особою з ціллю заволодіння грошовими коштами та отримання кредитів, а доступ до нього ОСОБА_1 був відновлений лише після 19-ї години 14.11.2024 року (розташування базової станції в місті Біла Церква).
		              Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк  подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
		                Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України  фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Судом встановлено, що 25 лютого 2020 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank. Ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank /Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms ; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку monobank, ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я НОМЕР_1 . Просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному застосунку. 
		Згідно виписки за рахунком НОМЕР_1 за період з 26.02.2024 по 26.02.2025 заборгованість станом на 26.02.2025 року становить 92933,07 грн. 
		З наданої виписки рахунку № НОМЕР_1 за період з 26.02.2024 по 26.02.2025 року вбачається, що 14.11.2024 року у період з 16 год 12 хв. по 16 год. 34 хв. з картки позивача було знято кошти через банкомат разом на суму 79558,43 грн.
		14.11.2024 позивач зателефонувала на гарячу лінію Банку та повідомила, що з її рахунку в монобанк було знято кредитні кошти шахраями. Пояснила, що була закордоном в Молдові, пластикову картку монобанк собі не замовляла, а під час повернення додому отримала на екрані телефону, що до її номера телефону намагається приєднатись якийсь пристрій, вона подумала, що хтось хоче приєднатись до її телефону через Bluetooth та вимкнула мобільний телефон. Після повернення в м. Біла Церква позивач не могла отримати доступ до свого мобільного номеру, зайти в Дію, та отримала повідомлення, що кредитор схвалив надання кредиту. Після відновлення номеру  сім-карти, вона змогла відновити доступ до приват 24, монобанку, та побачила, що з її рахунку було знято кредитні кошти. На запитання представника банку про те чи не передавала позивач комусь конфіденційні дані своєї карти, вона повідомила, що не користувалась картою монобанк та навіть не пам`ятає пін-коду до неї. Повідомила, що місяць назад до списання коштів їй телефонували та представились працівником Універсал Банк та повідомили, що їй були зараховані якісь кошти на рахунку від якоїсь людини та щоб вона повернула ці кошти, однак вона ніяких коштів не отримувала. Після чого позивач зайшла в застосунок монобанк та побачила, що їй було зараховано 200 грн, потім ці гроші було знято з рахунку, однак вона не надала цьому значення. Оператор Банку повідомив позивачу, що кошти були зняті з банкомату по вулиці Варламова, 28 , місто не вказано. Оператор Банку  повідомив, що інформацію надану позивачем потрібно перевірити, їй перетелефонують, на цьому розмову завершено.
		18.11.2024 на підставі заяви ОСОБА_1 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обставинами, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, номер кримінального провадження 12024111030003740 (а. с. 18).
		23 листопада 2024 року  та 31 січня 2025 року ОСОБА_1 зверталась до АТ «Універсал Банк» з заявами-повідомленнями про те, що 14.11.2024 в результаті неправомірних дій щодо неї сторонніми особами, шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом здійснення шахрайських дій, було здійснено заволодіння її номером телефону та персональними даними і, відповідно, доступом до її віртуальної картки Монобанку.  В результаті сторонніми особами з її картки було знято кредитну кошти (кредитний ліміт) в сумі 79508,00 грн. Невідкладно, цього ж дня -14.11.2024 з даного приводу вона зателефонувала на «Гарячу лінію» банку та заявила про шахрайство з боку невідомих осіб, які 14.11.2024, шляхом викрадення номеру телефону та персональних даних, заволоділи кредитними коштами, які були на її віртуальній картці. Повідомила, що фізичної банківської картки Монобанку в неї не було, 14.11.2024 вона не здійснювала зняття кредитних коштів, номера свого мобільного телефону та/чи особистих даних віртуальної картки стороннім особам не повідомляла. В результаті її звернення до Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, за даним фактом відкрито кримінальне провадження з кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України. Просила терміново провести службове розслідування за фактом шахрайських дій та несанкціонованого списання кредитних коштів, вчинених невстановленими особами 14 листопада 2024 року.   
		У відповідь на звернення позивача АТ «Універсал Банк» направили відповідь, що проведенню несанкціонованих списань, передував успішний вхід у Ваш мобільний застосунок 14 листопада 2024 року о 15 год 56 хв з коректним вводом ПІН-коду, цей факт підтверджує передачу вами даних третім особам, що порушує Умови договору про зберігання та нерозголошення даних, а саме ПІН-коду, кодів доступу, аутентифікаційних даних. Внаслідок чого 14 листопада 2024 року о 16 год 10 хв було активовано пластикову картку «АТБ». Оскільки картка була заблокована невчасно та операції зняття коштів в банкоматі 14 листопада 2024 року проходили з правильним введенням ПІН-коду, то оскаржити ці транзакції, на жаль, не можливою За такими транзакціями відсутні обґрунтування для оскарження відповідно до правил міжнародних платіжних систем. Рекомендували дочекатися закінчення розслідування правоохоронними органами та рішення суду по даній ситуації. 
		Згідно інформації отриманої від ПрАТ «Київстар», отриманої на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що електронні комунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_2 в період часу з 13.11.2024 по 14.11.2024 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору або реєстрації та за жодною особою номер зареєстрований не був. Під час користування електронними комунікаційними послугами SIM-карта з номером НОМЕР_2 перебувала в мобільному обладнанні Apple iPhone 14 Pro. Згідно з даними інформаційних систем Компанії, 14.11.2024 року о 19 год. 01 хв. здійснено самостійну заміну SIM карти з номером НОМЕР_2 на іншу сім-карту з тим самим телефонним номером, без залучення фахівців ПрАТ «Київстар» або фахівців спеціалізованих партнерських магазинів «Київстар»
		Щодо блокування телефонного номеру + 38097-420-17-80
		Згідно з даними, наданими відповідальним структурним підрозділом Компанії, 15.11.2024 року о 08 год. 38 хв. телефонний номер НОМЕР_2 було заблоковано Компанією на підставі наявності ознак порушення підпункту 14 п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295 та недотримання вимог п. 3.1 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар». Звернень від користувача телефонного номеру НОМЕР_2 щодо блокування не надходило. Станом на теперішній час відновлення надання послуг по номеру НОМЕР_2 не здійснювалось.
		Щодо періодичності включень та виключень номера телефону НОМЕР_2 
		Статтею 105 Закону України «Про електронні комунікації» визначено обов`язок операторів зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані телекомунікаційні послуги в порядку, встановленому законом. В інформаційних системах ПрАТ «Київстар» відомості про включень та виключень (вмикання/вимикання) телефонного обладнання (без надання/отримання телекомунікаційних послуг) не фіксується обладнанням та не зберігається. ПрАТ «Київстар» не здійснює встановлення географічного (точного) місцезнаходження місцеперебування) мобільного терміналу з SIM-карткою, активованою в мережі.
		Установлення місцезнаходження мобільного терміналу з SIM-карткою, активованою в мережі мобільного оператора, визначення маршрутів переміщення абонента, може здійснюватися органами досудового розслідування виключно в рамках оперативно-розшукових заходів, в порядку ст. 268 Кримінального процесуального Кодексу України, що мають винятковий і тимчасовий характер та можуть застосовуватись лише за рішенням слідчого судді з метою виявлення, попередження чи припинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та у випадках, передбачених законодавством України, з метою захисту прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства.
		Таким чином, окрім записів про надані електронні комунікаційні послуги, телекомунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар», в межах технічних можливостей, можуть фіксуватися лише цифрові територіальні ідентифікатори базових станцій (LAC та CID), що обслуговують з`єднання абонентів у певний період часу, та Оператор має можливість встановити лише адресу розташування такої базової станції за умови отримання інформації про з`єднання абонента, які відбулися з використанням цього пристрою. Радіус покриття кожної базової станції залежить від багатьох чинників та за ідеальних умов може досягати 35 км.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.
		Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Отже, положення Цивільного Кодексу передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		Згідно Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України                від 05 листопада 2014 року № 705, яке  на підставі Положення «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», затвердженого постановою Правління Національного банку України                від 29 листопада 2022  року № 164 втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин. 
		Згідно п. 143-148 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» № 164 від 29.07.2022 надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача. Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
		Надавач платіжних послуг у разі повідомлення власником рахунку/держателем про незавершену платіжну операцію з внесення коштів з використанням платіжного інструменту через платіжні пристрої цього надавача платіжних послуг на рахунки/електронні гаманці, відкриті в цього надавача платіжних послуг, після подання власником рахунку/держателем відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок/електронний гаманець.
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків.
		Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.
		Верховний суд висловив правову позицію в Постанові від 05 грудня 2018 року в справі № 754/15020/15-ц згідно якої Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності. Така правова позиція також була висловлена Верховним Судом України у постанові від 13 травня 2015 року в справі № 6-71цс15.
		Таким чином Верховний суд дійшов висновку, що суд першої та апеляційної інстанції встановивши відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, при цьому про списання коштів з його рахунку позивач невідкладно повідомив відповідача та просив заблокувати його, проте банк не перевірив обставин наведених у заяві, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що безпідставно списані банком із рахунку позивача грошові кошти у розмірі 11 751,90 грн. підлягають поверненню. Крім того, суди правильно врахували повідомлення відповідача про цей факт та наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами відповідача.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17), від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18), від 17 червня 2021 року (провадження №61-1035св21).
		Верховний суд в Постанові від 16 серпня 2023 року в справі № 176/1445/22 зробив висновок, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивач, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції; ОСОБА_1 як користувач карток своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивач повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів.
		З огляду на обставини зазначеної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання АТ «Універсал банк» на ту обставину, що позивач порушила Правила банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
		Відповідач не довів того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Таким чином суд звертає увагу на те, що АТ «Універсал Банк»» суду не надано доказів, які б підтверджували, що користувач ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню її картки, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Крім того, одразу після виявлення факту незаконного списання коштів з її рахунку, позивач невідкладно повідомила про це відповідача.
		Таким чином, відповідачем не доведено того факту, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню платіжної картки, ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, отже відповідач, як банківська установа, зобов`язаний відновити залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цих операцій.
		За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
		Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 6 ст. 141 ЦПК України ).
		При зверненні до суду з вищевказаними позовними вимогами позивач була звільнена від сплати судового збору, відповідно до вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
		Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав.
		У статті 5 Закону "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
		Отже, стаття 5 Закону України  "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.
		Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.
		Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з 01.01.2024 за подання до суду позовної заяви майнового характеру поданої фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Ціна позову становить 79558,43 грн., отже судовий збір за подання позовної заяви складає 1211,20 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 76-81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.
		Зобов`язати акціонерне товариство «Універсал Банк» повернути кошти ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 , що були безпідставно списані 14 листопада 2024 року у розмірі 79558,43 гривень.
		Скасувати відсотки, пеню (штрафні санкції), нараховані АТ «Універсал Банк» на суму кредитних коштів в розмірі 79 558,43 грн. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. 
		Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_4 .  
		Відповідач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19, код ЄДРПОУ 21133352. 
		 
		Суддя М. М. Бебешко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...