Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/5221/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано судом: 05.05.2025. Зареєстровано: 06.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.05.2025.

Номер судового провадження: 2/638/3972/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/5221/25
		Провадження № 2/638/3972/25
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		30 квітня 2025 року                                                        м. Харків
		Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді Тимченка А.М.
		за участі секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - Деркач О.Р.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2025 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив, що АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 емітувало банківську картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00093504491 від 16.10.2023. 
		26.06.2024 приблизно о 16:02 год. ОСОБА_2 знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , коли на його акаунт у месенджері «Вайбер», до якого прив`язаний його фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , написав невідомий абонент із номера НОМЕР_4 , який був підписаний як «ОСОБА_4». В ході листування вищевказана особа повідомила, що хоче придбати у ОСОБА_2 жіночі босоніжки, які він виставив на сайті із продажу товарів «ОЛХ» та запропонувала здійснити замовлення через «ОЛХ-доставку» на що він погодився. В подальшому вищевказана особа, надіслала йому в особисті повідомлення гіперпосилання із нібито готовою формою замовлення, по якій в подальшому він перейшов. 
		Після цього на номер смартфону ОСОБА_2 з номеру НОМЕР_5 через месенджер «Телеграм» подзвонила невідома особа з чоловічим голосом та представилась працівником АТ КБ «ПриватБанк» та повідомила про підозрілу активність у його додатку «Приват 24», попросив для запобігання заволодіння його рахунком ввести код sms, який він надіслав на смартфон ОСОБА_2 . ОСОБА_2 ввів в своєму смартфоні отриманий в sms код, після чого на екрані смартфону з`явився напис «Не вимикати та не перезавантажувати телефон протягом 15 хвилин». При цьому ОСОБА_2 не міг користатися функціями свого телефону, у тому числі робити з нього дзвінки. 
		Зрозумівши, що його смартфон веде себе нетипово ОСОБА_2 намагався перезавантажити його, але у нього це не виходило приблизно 15 хв. Після того, як ОСОБА_2 зміг перезавантажити свій смартфон він з`ясував, що мобільні додатки, у тому числі «Приват24» відсутні на його смартфоні, а всі налаштування смартфону були скинуті до заводських налаштувань. ОСОБА_2 в продовж приблизно 15-20 хвилин був вимушений знов встановлювати на смартфон мобільний додаток «Приват24».
		Встановивши на смартфон мобільний додаток «Приват 24» ОСОБА_2 дізнався, що за допомогою онлайн банкінгу по його рахунку, до якого відноситься банківська картка № НОМЕР_1 АТ КБ «ПриватБанк», невідомими особами шляхом шахрайських дій на ім`я ОСОБА_2 приблизно о 16:45 було взято кредит (кредитний ліміт) у сумі 63000 грн. Всі грошові кошти було переведено на рахунки третіх осіб, у тому числі на рахунок невідомої громадської організації та транзитом через картковий рахунок ОСОБА_2 , який був відкритий у А-банку (карта № НОМЕР_6 ), на рахунок невідомої особи: о 16:27 благодійний внесок - 890грн.; о 16:28 благодійний внесок - 900грн.; о 16:28 благодійний внесок - 905грн.; о 16:58 переказ на карту ОСОБА_2 в А-банку - 22110грн., сума комісії - 773,30грн.; о 17:01, переказ на карту ОСОБА_2 в А-банку - 17288 грн, сума комісії - 604,58грн.; 17:01 переказ на карту ОСОБА_3 в А-банку -18994,50грн., сума комісії - 664,34грн., (загалом 63129,72грн.) що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №488OA95MCUV23P07 від 27.06.2024р. 
		З картки НОМЕР_7 на рахунок невідомої особи у Монобанк на картку № НОМЕР_14: о 17:00 - 15000грн.; о 17:02 -16500грн.; о17:03 - 19010грн. та о 17:09 -7063грн. (загалом 57573грн.), що підтверджується випискою по картці А-банку від 03.03.2025р. 
		Дізнавшись про це ОСОБА_2 заблокував вищевказану банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» та звернувся з відповідними заявами про шахрайські дії по його рахункам до АТ КБ «ПриватБанк» на гарячу лінію за телефоном 3700 та до органів Національної поліції України. Водночас ОСОБА_2 , після звернення до АТ КБ «ПриватБанк» подзвонив на гарячу лінію А-банку та дізнався, що в проміжок часу, коли 26.06.2024р. ОСОБА_2 втратив доступ до свого смартфону, невідома особа перевела вищевказані грошові кошти з А-банку, які надійшли з рахунку ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк», на рахунок у Монобанку, який належить третій особі. Окрім цього ОСОБА_2 в А-банку дізнався, що в той же час невідома особа через мобільний додаток А-банку намагалася оформити на ОСОБА_2 кредит, для чого подала відповідну заяву. А-банк навіть погодив видачу кредиту та зарахував на карту № НОМЕР_6 кошти у сумі 19010 грн. Але після того, як смартфон ОСОБА_2 перезавантажився ОСОБА_2 встиг подзвонити на гарячу лінію А-банка та заблокував всі операції по рахунках, внаслідок чого ОСОБА_2 запобіг протиправному отримання шахраями ще одного кредиту.
		27.06.2024р. слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 було зареєстроване кримінальне провадження №12024221130001021, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке триває і по цей час. Все наведене свідчить про те, що ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання кредиту в АТ КБ «ПриватБанк» та/або здійснення будь-яких платежів (транзакцій) в період з 16:00 26.05.2024р. і по цей час. 
		30.08.2024р. ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення на його рахунок безпідставно списаних грошових коштів. Але АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_2 листом від 03.09.2024 за №20.10.0.0/7-240830/32227, що не може повернути йому грошові кошти, мотивуючи це тим, що переказ коштів з картки № НОМЕР_1 (у вказаному листі банку вказана карта № НОМЕР_8 , яку банк емітував замість заблокованої картки), був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват24» під авторизацією ОСОБА_2 у «Приват24», а «відповідно до Умов і правил надання банківських послуг клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжувались авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта в АТ КБ «ПриватБанку» та блокування платіжної картки». Вважаючи відмову банку незаконною 10.12.2024р. ОСОБА_2 звернувся з відповідною скаргою до Національного банку України. Листом від 02.01.2025р. за №14-0005/225 Національний банк України повідомив ОСОБА_2 про розгляд скарги і запропонував звернутися йому за захистом своїх інтересів до суду.
		ОСОБА_2 вважає дії (бездіяльність) АТ КБ «ПриватБанк» незаконними, з огляду на те, що він ніколи нікому не надавав доступу до банкінгу «Приват24» і своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції та 26.06.2024р. впродовж дня до 17:37 не здійснював авторизації у «Приват24» та не здійснював розпоряджень жодних на здійснення будь-яких платіжних операцій, тому не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій при відсутності доказів сприяння ним втраті, використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		На переконання позивача, відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства, зокрема п.32.3.2 ст.32, п.39.1 ст. 39 п.39.4 ст.39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку щодо захисту інформації при здійсненні переказів. У зв`язку з цим, враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що ОСОБА_2 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відбулося несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_2 , грошові кошти підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1213 ЦК України, як безпідставно набуте відповідачем майно. 
		Позивач зазначає, що він не ознайомлювався з Умовами і правилами надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», а тому посилання відповідача в листі від 03.09.2024 за №20.10.0.0/7-240830/32227 на положення пунктів 1.1.5.13.,1.1.5.14., 2.1.8.9.3. Умов і правил надання банківських послуг є безпідставними. 
		Позивач наголошує, що 26.06.2024р. не здійснював та не схвалював здійснення операцій (транзакцій) по рахунку НОМЕР_2 , відкритому у АТ КБ «ПриватБанк» і, відповідно, ці операції є незаконними. 
		З метою захисту своїх прав позивач звернувся до суду з цим позовом та просив суду зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, повернути ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_9 , безпідставно списані з банківського/карткового рахунку НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 63129,72 (шістдесят три тисячі сто двадцять дев`ять гривень 72 коп.) грн., шляхом їх відновлення на картковому рахунку НОМЕР_8 та анулювати всі нараховані відсотки та суми комісій, які були нараховані по вказаному картковому рахунку, починаючи з 26.06.2024. 
		У відзиві на позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Деркач О.Р. у задоволенні позовних вимог просило відмовити з тих підстав, що дійсно 26.06.23р. о 17:28 зафіксовано звернення ОСОБА_2 на гарячу лінію ПриватБанку 3700. В розмові з оператором клієнт зазначив, що він продає речі на сайті OLX.ua, перейшов за покликанням яке йому надіслали у вайбер написала невстановлена особа та надала посилання за яким, нібито, необхідно було підтвердити свою карту для отримання оплати за товар та підтвердити реєстрацію в ПриватБанку, після чого телефон «завис» та скинувся на заводські налаштування. Таким чином, аудіозапис розмови між ОСОБА_2 та операторами банку не лише підтверджує вину відповідача, а й засвідчує його безпосередню участь у переказі коштів з картки, які мали місце 26.06.2023. Також відповідач зауважує, що оспорювані транзакції здійснені 26.06.2023р. в проміжку часу з 16:27 по 17:02., а в банк відповідач звернувся о 17:28год. Отже, перерахування коштів за безпосередньою участю ОСОБА_2 відбулись до його звернення на гарячу лінію Банку, а тому до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання не належних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача, що передбачено п.136 та п.140 розділу 7 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164. Цією ж нормою права передбачено, що користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. Користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
		Доказів звернення ОСОБА_2 до АТ КБ "ПриватБанк" до списання коштів та під час списання коштів позивачем не надано, у зв`язку з чим ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач ОСОБА_2 . 
		Відповідач зазначив, що згідно з даними ПК "Архів повідомлень", 26.06.2024 ОСОБА_2 надходили повідомлення про підтвердження авторизації в Приват24 (P24WEB authorization), про підтвердження направлення заявки про зміну кредитного ліміту (P24WEB cardcreditlimit) та повідомлення про вхід з нетипового пристрою та нетипової IP-адреси. Згідно ПК "Комунікації", позивачу надходили автоматичні дзвінки для підтвердження операцій, здійснених через Приват24.
		На підставі викладеного, відповідач вважає, що списання коштів 26.06.2023р. з кредитної картки НОМЕР_15 відбулись за безпосередньою участю позивача ОСОБА_2 , та перераховані, а тому вина банку у знятті коштів є відсутньою, що звільняє останнього від відповідальності за переказ коштів здійснений із карткового рахунку ОСОБА_2 , що відповідає правовому висновку Верховного Суду України, висловленому у постановах від 06.11.2019р. справа No 201/8087/16-ц та від 01.07.2020р. справа No712/9107/18.
		Відповідач звернув увагу, що посилання у позові незабезпечення АТ КБ «ПриватБанк» вимог Закону України "«Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30.04.2010, є безпідставним, оскільки вказані норми права на день вчинення оспорюваних трансакцій втратили свою чинність. Посилання на ст. 1213 ЦК України є безпідставним, оскільки отримувачами коштів були БФ ГО "Мрія дітей" та особисто ОСОБА_2 , а до позовної заяви не надано докази, що АТ КБ "ПриватБанк" отримав і зберіг в себе на рахунку кошти у розмірі 62837,22грн. і є володільцем цих коштів.
		Крім того, відповідач зазначає, що грошові кошти у розмірі 2695 грн. перераховані на рахунок БФ ГО "Мрія дітей" (ЄДРПОУ:45109859), а кошти у розмірі 60142.22 грн. - на особисту карту № НОМЕР_10 ОСОБА_2 в АТ "А-Банк". Вказані кошти третім особам, перераховані саме з карткового рахунку, який відкритий в АТ "А-Банк", а не АТ КБ "ПриватБанк". Саме з рахунку АТ «А-Банк» грошові кошти були переказані на рахунки третіх осіб. Таким чином, належними відповідачами у справі є БФ ГО «Мрія дітей» та АТ «А-Банк».
		У відповіді на відзив на позовну заву ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 зазначив, що прінт-скріни з ПК VRS, які були надані відповідачем, не підтверджують тверджень відповідача, що наявна безпосередня участь ОСОБА_2 у списанні кредитних коштів. Напроти, вся надана інформація вказує на те, що відповідач вибірково та дозовано надає суду інформацію про фактичні обставини справи. У наданих відповідачем прінт-скрінах з ПК VRS зазначено, що «Технічна ПКК, яке показує, що з клієнтом була комунікація по операції. Яка саме операція та через який канал вона проводилась, дивіться у коментарі. Розшифрування коментарів дивіться в інструкції». При цьому розшифрування коментарів відповідач суду не надав. Повідомлення про вхід в Приват24, зображення якого відповідача надав суду разом зі своїм відзивом, свідчить про те, що ОСОБА_2 не здійснював вхід в Приват24 26.06.2024р. о 16:21. В повідомленні вказано, що вхід було здійснено з м.Одеси і з ІР адреси, з якої ОСОБА_2 ніколи не виходив в мережу інтернет і не міг виходити. Зазначене беззаперечно свідчить про відсутність вини ОСОБА_2 і відсутність, «безпосередньої участі у переказі коштів з картки, які мали місце 26.06.2023р.», оскільки він не вчиняв жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання кредиту в АТ КБ «ПриватБанк» та/або здійснення будь-яких платежів (транзакцій) в період з 16:00 26.05.2024.
		Позивач звертає увагу суду, що коли у ОСОБА_2 не було контролю над смартфоном, від банку в системі Приват24 йому надійшло повідомлення про встановлення кредитного ліміту у розмірі 63000грн., а далі надійшли повідомлення, що «Для підтвердження операції протягом години зателефонуйте 3700 Україна», та наступні повідомлення, що час підтвердження вичерпано. Тобто ОСОБА_2 не підтверджував операції по своїй банківській карті 26.06.2024р., а тільки, як у нього з`явилась можливість - заблокував картку. Позивач наголошує, що ніколи нікому не надавав доступу до банкінгу «Приват24» і своїми діями чи бездіяльністю не сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції та 26.06.2024 впродовж дня до 17:37 год. не здійснював авторизації у «Приват24» та не здійснював розпоряджень на здійснення будь-яких платіжних операцій, тому не несе відповідальності за здійснення 26.06.2024р. платіжних операцій при відсутності доказів сприяння ним втраті, використання пінкоду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Позивач вважає, що позов пред`явлено до належного відповідача, оскільки володільцем вказаних коштів є відповідач, що підтверджується пред`явленням АТ КБ «ПриватБанк» позову до ОСОБА_2 з вимогою стягнути з ОСОБА_2 за кредитним договором суму у розмірі 77684.77 грн., що складається із: 62819.08 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 14865.69 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. 
		Все вищенаведене свідчить про те, що саме внаслідок неналежних дій відповідача позивачу були спричинені збитки, тому саме АТ КБ «ПриватБанк» має повернути на рахунок позивача відповідні грошові кошти, за рахунок яких відповідач зможе списати/погасити кредит з ОСОБА_2 , який він не брав. З цим підстав позивач просив позов задовольнити.
		АТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Деркач О.Р. подало заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначило, що списання коштів яке мало місце 26.06.2024р. відбулось за безпосередню участь ОСОБА_2 шляхом передання конфіденційної інформації, саме ОСОБА_2 , а не банк, з власного волевиявлення перейшов за посиланням, яке йому надіслала на вайбер невідома особа, а не банк; і ОСОБА_2 , а не банк, передав конфіденційну інформацію невідомій особі. Таким чином, кошти списані шляхом надання доступу ОСОБА_2 до Приват24 на особистому телефоні через посилання надіслане на вайбер, який встановлений на його особистому телефоні. Вірне введення Пін-коду входу в Приват24 картки позивача, як умова здійснення входу до Приват24, свідчить про розголошення персональних даних саме ОСОБА_2 , адже загальновідомою є та обставина, що користувач картки, і тільки володіє інформацією про обраний ним же пін-код для входу в додаток Приват24. 
		Відповідач наголошує, що позивач порушив п. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», п.136 та п. 140 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (Постанова НБУ № 164 від 29.07.2022), а саме розголосив індивідуальну облікову інформацію третім особам; не забезпечив належного зберігання інформації, яка дає змогу ініціювати та виконувати платіжні операції; не повідомив негайно Банк про втрату доступу до фінансового номеру телефону. При цьому, вина ОСОБА_2 не підлягає доказуванню, оскільки така визнається позивачем. 
		Відповідач зазначив, що знайшла свого логічного пояснення та обставина, які дії вчинив банк по відношенню до позивача, які як причинно-наслідковий характер призвели до підняття кредитного ліміту і списання коштів через Приват24. При цьому, позивач, як платник коштів за оспорюваними видатковими операціями, вправі із виписками за своїми рахунками звернутись до одержувачів коштів БФ ГО "Мрія дітей" та АТ "А-Банк", як до банку який перерахував 60142.22 грн з картки НОМЕР_10 , користувачем якої є позивач ОСОБА_2 . 
		Оскільки позивачем не надано доказу, що перерахування коштів на вказану картку відбулось з власної ініціативи АТ КБ "ПриватБанк", а тому пред`явлення позову про стягнення 60142.22 грн. з АТ КБ "ПриватБанк" в той час, коли вони були списані з карткового рахунку НОМЕР_10 , яким користується ОСОБА_2 , як клієнт АТ "А-Банк", є безпідставним, як і безпідставним є пред`явлення позову на суму 2695 грн., які надійшли на рахунок НОМЕР_11 БФ ГО "Мрія дітей". Таким чином, з огляду на чинне законодавство та судову практику, належним способом захисту прав позивача в даному випадку є подання в порядку ст. 1212 ЦК України вимоги про повернення коштів безпосередньо до їх фактичного отримувача, який неправомірно збагатився за рахунок позивача. 
		ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 28 квітня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» подав додаткові пояснення щодо позову, в яких посилаючись на правові висновки Верховного Суду, зазначив, наступне: 
		- у разі встановлення факту неналежного переказу грошових коштів з банківського рахунку банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму, тоді як виключення із вказаного правила можливе лише за умови встановлення обставин, які підтверджують, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (постанова Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6- 71цс15, постанова Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі №214/2867/18); 
		- саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою (постанова ВС від 21.04.2021р. у справі №751/6050/18); 
		- саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (постанова Верховного Суду від 20.07.2022р. у справі №521/20764/20).
		Крім того, посилаючись на норми Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», зазначив, що 26.06.2024р. не здійснював ініціювання та не схвалював здійснення операцій (транзакцій) по рахунку НОМЕР_12 , і, відповідно, ці операції, проведені відповідачем, є незаконними. Отже несанкціоноване встановлення кредитного ліміту та списання коштів з рахунку позивача є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки, який мав бути зафіксований та розслідуваний АТ КБ «ПриватБанк», але в порушення приписів законодавства відповідач не відреагував на заяву ОСОБА_2 і не розслідував вказаний інцидент. Відповідач не надав суду доказів, на підставі яких можна встановити обставини, що вся інформація, за допомогою якої 26.06.2024р. відбувся дистанційний доступ до банківського рахунку ОСОБА_2 та було здійснення ініціювання операцій за його рахунком, третім особам була надана позивачем. При цьому тягар доказування таких обставин покладається саме на відповідача. 
		Ухвалою суду від 03.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання. 
		Окрім того, цією ж ухвалою витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» (адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, вул. 01001, код ЄДРПОУ 14360570) докази та інформацію:
		- копії договору, на підставі якого ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_9 , було встановлено кредитний ліміт у розмірі 63000грн., який було встановлено 26.06.2024р. та перераховано на карту № НОМЕР_1 (банківського/карткового рахунку НОМЕР_12 ) АТ КБ «ПриватБанк», а також копії інших документів, які підтверджують встановлення вищевказаного кредитного ліміту;
		- IP адреси авторизації до мобільного банкінгу, до яких відносяться банківська картка № НОМЕР_1 (банківського/карткового рахунку НОМЕР_12 ) АТ КБ «ПриватБанк» за період часу з 01.06.2024 по 30.06.2024;
		- всі банківські Інтернет-операції (транзакції), через мобільні додатки та/або вебсайти по рахункам, до яких відносяться банківська картка № НОМЕР_1 (банківського/карткового рахунку НОМЕР_12 ) АТ КБ «ПриватБанк» в період часу з 01.06.2024 по 30.06.2024 із зазначенням ідентифікаційних ознак електронно-інформаційної системи;
		- копію документу, в якому наведені результати внутрішнього розслідування АТ КБ «ПриватБанку» щодо шахрайських дій, внаслідок яких по рахунку, до якого відноситься банківська картка № НОМЕР_1 банківського/карткового 5 рахунку НОМЕР_12 АТ КБ «ПриватБанк», було взято кредит у сумі 63000 грн.
		Витребувано у Приватного акціонерного товариства «КИЇВСТАР» (код за ЄДРПОУ: 21673832, адреса: 03113, м. Київ, Дегтярівська, 53) інформацію щодо з`єднань між абонентськими номерами: 3700, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , які здійснювалися 26.06.2024р.:
		- адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечили зв`язок кінцевого обладнання з вказаними абонентськими номерами;
		- інформацію про вмикання - вимикання мобільного терміналу (тобто реєстрації в мережі оператора зв`язку) із вказуванням координат базових станцій та часу і місця реєстрації терміналу мережі;
		- ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонентів за вказаними номерами: унікальний ідентифікатор сім-карток (IMSI), міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (далі IMEI), тощо;
		- типи з`єднань абонентів за вказаними номерами: вхідні та вихідні дзвінки, смс (короткі текстові повідомлення), ммс (мультимедійні повідомлення), GPRS (передача інформації по незайнятості голосовим зв`язком смузі частот), переадресація, тощо, а також ІР-адреси з яких здійснювався зв`язок кінцевого обладнання;
		- дата, час та тривалість з`єднань, у тому числі з`єднання нульової тривалості (неприйняті виклики) абонентів;
		- за наявності контрактної угоди по номеру НОМЕР_4 надати відомості про абонента.
		14 квітня 2025 року до суду від ПрАТ «Київстар» надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 03 квітня 2025 року. 
		25 квітня 2025 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з клопотанням про повторне витребування доказів, мотивуючи це тим, що АТ КБ «ПриватБанк» проігнорував вимоги ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2025р. у справі №638/5221/25 і не надав суду витребуваних доказів і по цей час. ПрАТ «Київстар» лише надав інформацію щодо двох телефонних з`єднань між АТ КБ «ПриватБанк» (3700) та ОСОБА_2 , які здійснювалися телефонним зв`язком. При цьому, всю іншу інформацію (докази), яка була витребувана ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.04.2025р., ПрАТ «Київстар» може і має надати суду, бо ПрАТ «Київстар» надавав користувачу ( ОСОБА_2 ) телефонного номеру НОМЕР_3 не тільки послуги телефонного зв`язку, а і інтернет-послуги, використовуючи які невідомі особи з`єднувалися з ОСОБА_2 , використовуючи месенджер Тelegram/Viber, а також здійснювали втручання в систему онлайн банкінку Приват24. Крім того, на думку позивача, ПрАТ «Київстар» безпідставно посилалося у листі від 14.04.2025 на положення ст. 268 КПК України, оскільки у ПрАТ «Київстар» не витребовувалася інформація про місцезнаходження радіоелектронних засобів за вказаними абонентськими номерами. Витребувана судом інформація стосувалася адрес розташування бузових станцій які забезпечили зв`язок кінцевого обладнання з вказаними абонентськими номерами із вказуванням координат базових станцій та часу і місця реєстрації терміналу у мережі. 
		25 квітня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» за допомогою системи «Електронний суд» надало суду докази, витребувані ухвалою суду від 03 квітня 2025 року. Крім того, повідомило, що копію документу, в якому наведені результати внутрішнього розслідування АТ КБ «ПриватБанку» щодо шахрайських дій, внаслідок яких по рахунку, до якого відноситься банківська картка № НОМЕР_1 банківського/карткового 5 рахунку НОМЕР_13 КБ «ПриватБанк», було взято кредит у сумі 63000 грн., то банк не є правоохоронними органами і не здійснює фіксації інформації, як це здійснюють такі.
		Ухвалою суду від 30 квітня 2025 року, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, у задоволенні клопотання ОСОБА_2 в особі представника Коваля А.М. про повторне витребування доказів відмовлено з тих підстав, що докази було витребувано ухвалою суду від 03.04.2025 та надано ПрАТ «Київстар» і АТ КБ «ПриватБанк» у тому обсязі, яким вони володіють. Беручи до уваги, що позивачем не наведено, а судом не встановлено наявність достатніх підстав, з яких випливає, що зазначені докази мають у своєму володінні ПрАТ «Київстар» та АТ КБ «ПриватБанк», як того вимагає п. 3 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відсутні підстави для задоволення клопотання. 
		В судовому засіданні представник позивача Коваль Андрій Миколайович позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.
		У судовому засіданні представник відповідача Деркач Ольга Романівна у задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві та в запереченні на відповідь на відзив.
		Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 16.10.2023 ОСОБА_2 власноручно на планшеті підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк».
		Відповідно до п. 14 Заяви «Угода про використання простого електронного підпису»: при здійсненні будь-яких платіжних операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку платіжну операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення платіжної операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком OTP-паролю на Фінансовий номер телефону Клієнта або в особистий кабінет Клієнта в Системі «Приват24», доступ до якого можливий виключно з використанням Фінансового номера телефону. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису.
		16.10.2023 АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 емітувало банківську картку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) з терміном дії до 09/27, та встановило кредитний ліміт - 0,00 грн, що підтверджується Довідками АТ КБ «ПриватБанк» та визнається сторонами.
		26.06.2024 АТ КБ «ПриватБанк» збільшило кредитний ліміт ОСОБА_2 до 63000 грн. 
		Того ж дня, 26.06.2024, в період часу з 16:27 год. до 17:02 год. з використанням Системи «Приват24» за рахунком ОСОБА_2 № НОМЕР_2 і додатковим рахунком договору SAMDNWFC00093504491 від 16.10.2023, до якого відноситься банківська картка НОМЕР_1 , здійснено наступні транзакції: 
		- о 16:27 благодійний внесок - 890 грн; 
		- о 16:28 благодійний внесок - 900 грн; 
		- о 16:28 благодійний внесок - 905 грн; 
		- о 16:58 переказ зі своєї картки - 22110 грн, сума комісії - 773,30 грн;
		- о 17:01, переказ зі своєї картки - 17288 грн, сума комісії - 604,58 грн; 
		- о 17:01 переказ зі своєї картки - 18994,50 грн, сума комісії - 664,34 грн,
		загальна сума транзакцій - 63129,72 грн, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №488OA95MCUV23P07 від 27.06.2024 р.
		Сторонами визнається, що транзакції «благодійний внесок» у загальному розмірі 2695,00 грн здійснені на рахунок НОМЕР_11 БФ ГО "Мрія дітей" (ЄДРПОУ:45109859).
		Відповідно до Виписки по карті АТ «Акцент-Банк» транзакції «переказ зі своєї картки» на загальну суму 60142,22 грн (без урахування комісії), здійснені на банківську картку ОСОБА_2 № НОМЕР_6 , емітовану АТ «Акцент-Банк».
		26.06.2023 о 17:28 год ОСОБА_3 звернувся на гарячу лінію ПриватБанку 3700, та під час розмови з оператором повідомив, що продав на OLX речі, перейшов за посиланням, після посилання підтвердив реєстрацію в ПриватБанку. Після цього завис телефон, встиг тільки побачити, що прийшли якісь кредитні гроші 63000 гривень. Телефон після перезавантаження скинувся до заводських налаштувань ОСОБА_2 повідомив оператору, що переходив виходить в Приват24, оскільки думав, що треба в OLX підтвердити свою платіжну картку для того, щоб на неї зарахували гроші і ось після цієї операції телефон завис. За зверненням ОСОБА_2 картку було заблоковано.
		Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються аудіозаписом звернення на гарячу лінію ПриватБанк 3700, прінт-скріном з ПК VRS.
		Згідно з даними ПК «Архів повідомлень», 26.06.2024 ОСОБА_2 надходили повідомлення про підтвердження авторизації в Приват24 (P24WEB authorization), про підтвердження направлення заявки про зміну кредитного ліміту (P24WEB cardcreditlimit) та повідомлення про вхід з нетипового пристрою та нетипової IP-адреси.
		Зі скріншоту повідомлення про вхід в Приват24, долученого до відзиву, вбачається, що вхід в Приват24 26.06.2024 о 16:21 год. здійснено з нетипового пристрою, а саме з м. Одеси та з нетипової ІР адреси.
		Позивач зазначає, і відповідачем не спростовано, що 26 червня 2024 року ОСОБА_2 перебував у м. Харкові.
		27.06.2024 слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за заявою ОСОБА_2 було зареєстроване кримінальне провадження №12024221130001021, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
		Відомостей про те, що у кримінальному провадженні будь-якій особі повідомлено про підозру, направлено обвинувальний акт до суду чи прийнято будь-яке процесуальне рішення про закінчення кримінального провадження, передбачене КПК України, матеріали справи не містять.
		30.08.2024 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення на його рахунок безпідставно списаних грошових коштів.
		Листом від 03.09.2024 за №20.10.0.0/7-240830/32227АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_2 , що не може повернути йому грошові кошти, оскільки переказ коштів з картки був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів «Приват24» під авторизацією ОСОБА_2 у «Приват24», а відповідно до Умов і правил надання банківських послуг клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжувались авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта в АТ КБ «ПриватБанку» та блокування платіжної картки.
		10 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії/бездіяльність АТ КБ «ПриватБанк» до Національного банку України. 
		Листом від 02.01.2025р. за №14-0005/225 Національний банк України повідомив ОСОБА_2 про розгляд скарги і запропонував звернутися йому за захистом своїх прав до суду.
		Позивач наголошує на тому, що не вчиняв жодних дій, які б підтверджували його наміри щодо отримання кредиту в АТ КБ «ПриватБанк» та/або здійснення будь-яких платежів (транзакцій) в період з 16:00 год. 26.05.2024. 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). 
		Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Відповідно до ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач зобов`язаний, зокрема, зберігати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;не повідомляти та не розголошувати індивідуальну облікову інформацію. 
		Згідно з пунктом 136, 140 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (Постанова НБУ № 164 від 29.07.2022), користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби; не повідомляти індивідуальну облікову інформацію; негайно повідомляти емітента про факт втрати такої інформації. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. 
		Зазначені норми права є спеціальними для спірних правовідносин.
		Судом встановлено, що саме позивач, як користувач банківських послуг, діючи з необережності, як форми винної поведінки, допустив порушення зазначених вимог спеціального законодавства, зокрема розголосив індивідуальну облікову інформацію третім особам, не забезпечив належного зберігання інформації, яка дає змогу ініціювати та виконувати платіжні операції, не повідомив Банк негайно, а саме до здійснення спірних транзакцій, про втрату доступу до фінансового номеру телефону, що дало змогу невстановленим особам отримати доступ до банківського рахунку позивача в системі Приват24.
		З урахуванням викладеного, враховуючи, що спірні транзакціїбули здійснені з 16:27 год. до 17:02 год. 26.06.2024, а позивач звернувся на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» о 17:28 год. 26.06.2024, тобто після здійснення транзакцій, що відповідно до ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» виключає відповідальність Банку за виконання неналежних платіжних операцій. 
		Велика Палата Верховного Суду у п. 81 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
		Водночас, позивач всупереч вимогам ст. 77-81 ЦПК України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він, як користувач банківських послуг, своїми діями чи бездіяльністю не сприяв несанкціонованому доступу до його кредитного рахунку третіми особами, зокрема до облікового запису в системі «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування з його карткового рахунку грошових коштів. 
		Отже, саме ОСОБА_2 своїми діями сприяв втраті та незаконному використанню інформації яка дала змогу ініціювати спірні платіжні операції.
		При цьому, суд враховує, що АТ КБ «ПриватБанк» надсилало позивачу в Приват24 повідомлення про нетиповий вхід в акаунт, в якому рекомендувало змінити пароль від Приват24, якщо вхід здійснено іншою особою. Тобто, відповідач, до здійснення спірних транзакцій, вжив заходів задля запобігання виконанню неналежних платіжних операцій, проте, з вини позивача (у формі необережності), спірні транзакції було вчинено, тому ризик збитків від виконання цих операцій лежить саме на ОСОБА_2 . 
		Враховуючи вищевикладене, умови Заяви від 16.10.2023, положення ч. 20 ст. 38, ч. 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», п. 136 та п. 140 Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (Постанова НБУ № 164 від 29.07.2022, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій, суд приходить до висновку, що банком не було порушено вимоги чинного законодавства при здійсненні спірних транзакцій, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за ці операції. 
		Таким чином, оскільки спірні транзакції по рахунку позивача відбулися внаслідок його необережної поведінки щодо надання третім особам доступу до фінансового номеру телефону та доступу до системи Приват24, тому, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо порушення банком правил проведення розрахункових операцій, відсутні підстави для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності за виконання спірних транзакцій, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.
		При цьому, суд роз`яснює позивачу, що відмова у задоволенні позовних вимог у цій справі, не перешкоджає захисту цивільних прав позивача у разі встановлення складу кримінального правопорушення за обставинами, викладених у позовній заяві, шляхом пред`явлення у кримінальному провадженні № 12024221130001021 цивільного позову в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. 
		На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у позові особі, яка звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає відшкодування за рахунок держави.
		Керуючись ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 259, 264, 265, 352,354ЦПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в :
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Відомості щодо учасників справи:
		позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
		відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001.
		Повне рішення суду складено 05 травня 2025 року.
		 
		Суддя                                                                                А.М. Тимченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...